CC BY
14Молоканова В.М.
Доктор техтчних наук, професор кафедри менеджменту та управлтня проектами
Днтропетровського регюнального iнституту державного управлтня Нацюнальног академи державного управлтня при Президентовi Украгни 49044, Украгна, м. Днтропетровськ, вул.. Гоголя, 29.
РОЛЬ 1ННОВАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У ПРОЦЕС1 НАВЧАННЯ ДЕРЖАВНИХ
СЛУЖБОВЦ1В
АННОТАЦ1Я
Стаття присвячена висвтленню науково-методичних основ освтньог програми навчання державних службовщв, розглянуто можливостi цiннiсно-орieнтованого си-нергетичного портфельного управлтня розвитком систем на основi еволюцтно'г теори цтностей
Ключовi слова: навчання державних службовщв, цiннiсно-орieнтованого управлтня, еволющйна теорiя цтностей, цемемна парадигма. .SUMMARY
The article is devoted to scientifically-methodical bases of the educational program for training of civil servants, considered the possibility of value-oriented portfolio of synergetic development of management systems based on the evolutionary theory of values
Keywords: training of civil servants, value-oriented management, an evolutionary theory of values, memetic paradigm.
У сучаснт освт вщбуваеться докортна змта цшей i завдань, прюритетним стае проектно-opieHTOBaHe навчання, яке направлено на формування дiяльнiстних компетент-ностей державних службовщв. Сьогодш , коли в Укра'1ш вщ якост влади взагалi та якост державно'1' служби зокрема залежить ефектившсть уае'1 системи державного управлтня, основною складовою ново! осв^ньо! програми навчання державних службовщв мае стати проектно-орiентована дiяльнiсть слухачiв.
Мiжнародний досвщ свщчить, що методолопя управлтня проектами - це найкра-щий, перевiрений iнструмент розвитку та адаптацп складних систем до навколишнiх змiн. В Укрш'ш практично всi мiсцевi органи виконавчо! влади та органи мюцевого са-моврядування беруть участь в розробщ та реалiзащi стратегiй i цшьових програм соцiально-економiчного розвитку вщповщних територiй i регiонiв, проте не використо-вують едину методологiю до управлтня проектами та програмами, що згубно вщби-ваеться на ефективност i результатах. 1снуюча на сьогодш система розробки та вико-нання цшьових програм, що регламентуеться Законом Укра!ни «Про державне прогно-зування та розроблення програм економiчного i сощального розвитку Украти» [1], не вщповщае вимогам часу та потребуе оновлення, що пiдтверджуеться, як висновками мiжнародних експертiв, так i вгтчизняних науковцiв.
Державнi керiвники визнають украй важливу роль професiйного управлiння розвитком через проекти. Проте, розповсюдженою помилкою е те, що багато хто не звертае уваги на ч^ку вщповщшсть мiж стратегiею розвитку та ii реалiзацiею на тактичному плановому рiвнi. Опанування укра!нськими управлтцями основ методологи проектного менеджменту дозволило б керiвництву кра!ни реалiзувати сво! стратегiчнi прiоритети i прийнят зобов'язання через реалiзацiю державних проектiв та програм. Однак, не можна розраховувати, що тсля випуску вщповщного наказу вс державнi службовцi стануть фахiвцями з розробки проектiв. Зараз основне навантаження з проектно! дiяльностi чомусь перекладаеться на громадськi оргашзацп та волонтерiв, вважаеться , що проект-ним менеджером може стати будь хто без вщповщно! профестно'1' тдготовки. Важко зрозумiти, чому коли держава потребуе реформ та змт через проекти, iз перелiку спецiальностей МОНУ зникае управлтня проектами - дiевий тструмент впровадження цих змiн та реформ.
З кшця минулого столбя в шновацшному менеджментi з'явилися ознаки викори-стання методiв управлiння на основi щнностей (англ.. management by values). Основна мета цього управлшня - урахування особистюних людських параметрiв менеджерського мислення на теоретичному i практичному piB^. Поняття «щнносп» - одне з фундамен-тальних понять сучасно'' науки, це особливе суспшьне ставлення, завдяки якому потреби та штереси людини переносяться на свiт речей, додаючи 1'м певних соцiальних властиво-стей, не пов'язаних прямо з 1'хшм утилiтаpним призначенням. На пiдставi цього сформу-льоване визначення поняття «щншсть» у проектному контекстi, як особистюне сприй-няття зацiкавленою стороною здiбностi продукту проекту завдяки сво'м ушкальним вла-стивостям створювати певнi вигоди в piзних аспектах життeдiяльностi людини [2]. За-стосування цiннiсного тдходу до упpавлiння проектами мае докоршно змiнити змiст на-вчальних програм державних службовцiв.
Оскiльки будь-яка система розвиваеться за певними законами, розробка стратеги розвитку потребуе врахування цих закошв розвитку, а саме визначення стадп життевого циклу системи, ïï piвня домiнуючих цiнностей та можливостей колективного штелекту до створення нових щншсних констpукцiй. Розробник теорп еволюцп цiнностей К. Грейвз вважав, що етапи розвитку оргашзацп можна охарактеризувати залежно вщ про-яву певних щншсних мемiв (value meme). Шзшше Р. Докiнз висунув гiпотезу, що щншсний мем (цемем) - це одиниця шформацп, що займае певне мюце у мисленнi людини i являеться певним мутуючим вipусом в культуpнiй еволюцп. Досягнення сучасно'1' меметики (меметика - наука про оргашзащю смислово'1 шформацп) мають збагатити державних службовщвв pозумiнням законiв трансформацп навколишнього свiту через проекти, програми та поpтфелi пpоектiв. Вплив цемемно'1 парадигми на базовi положення проектного менеджменту (табл. 1).
Таблиця 1
Вплив цемемно'1 парадигми на проектний ^ менеджмент
Аспекти ПМ Традицшний шдхщ Цемемний шдхщ Вплив цемемно' парадигми
Еволю-щя Проекти створюють продукти та послуги для кл1енпв оргашзацп Проекти створюють продукти та послуги у вщповщност ¡з мемами проектних менеджер1в Проектний менеджмент слугуе кл1ентам у вщповщност ¡з мемами проектних менеджер1в
Теор1я та практика PMBoK - це прак-тичне кер1вництво, яке використовують проектш менеджери PMBoK - це практичне кер1вництво, яке використовують проектш менеджери у вщповщносп ¡з цшнюними мемами Практичне використання кер1вництва PMBoK зменшуеться
Проектш мене-джери та проектш команди Розробляють стратеги для досягнення цшей оргашзацп Розробляють стратег^ у вщповщност ¡з цшнюними мемами за-щкавлених сторш Змшюеться вплив проектних менеджер1в. Проектш команди - це продукт еволюцп щншсних мем1в
Профес1я ПМ РМ1 - це оргашзащя створена для поши-рення кращих практик управлшня проектами РМ1 - це оргашзащя, що поширюе цшшсш меми управлшня проектами РМ1 - це зас1б поши-рення цемемних кон-струкцш з управлшня проектами
Створення знання Знання створюються сощальними системами Цемемш знання створюють сощальш системи Новий шдхвд до фор-мування знання
Проектш °р- гашзацп Проектш оргашзацп -це об'еднання про-фесюнатв для ре-ал1зацп проекпв Проектш оргашзацп - це об'еднання професюнатв для прояву цемемних кон-струкцш Колективш меми проектних оргашзацш залежать вщ мем1в окремих мене-джер1в
Оскшьки сучасна синергетична наука стверджуе, що жорсткi ринковi принципи слiпого добору не е едино можливими в еволюцп складних систем, то у процесах ро-звитку iснуе шлях багатократного скорочення часу та матерiальних зусиль за рахунок резонансного збудження бажаних процеав у виглядi шновацшних проектiв. Методо-логiчнi вiдмiнностi традицшного та синергетичного пiдходу до управлшня проектами, що вiдкривае можливостi застосування цього пiдходу до проектних процеав та понять, надано у табл. 2.
Таблиця 5
Пор1вняльний аналп традиц1йного та синергетичного пщход1в до управл1ння
проектами
Характеристика Пщхщ
Традицiйний Синергетичний
Структура Цiль створення структури в проектнiй дiяльностi - до-могтися вiд не!' бшьшо! функщональносп та ор-ганiзованостi. В такому випадку структура - це розподш вiдповiдальностi за певною моделлю взаемодп. Структура - це самооргашзащя, зас-нована на нерiвновазi. Фундаментальним критерiем «структури» виступае 11 здатнiсть до самооргашзаци, ускладнення та упо- рядкування за рахунок змш на мiкрорiвнi шляхом розвитку нових цемемiв.
Контрольш точки Контрольнi точки - один iз засобiв контролю результа-тивност проекту. В ходi ви- конання проекту вщбу-ваеться утримання проекту в певних межах при вщхиленш вщ iснуючого плану (повер-нення до мети алгоритму). Уводиться поняття «аттрактор». На певному етат розвитку системи виникають аттрактори, якi змiнюють загальний хщ розвитку проекту. Аттрактор - це потенщал у розвитку структури, що дае мож-ливiсть перейти на новий рiвень ро-звитку проекту (додати новий це-мем).
Змши у про-ектi Розвиток вщбуваеться лшшно, шляхом проход-ження вщ етапу до нового етапу. Стан Тп обумовлено станом Тп-1 i спричиняе стан Тп+1 Розвиток проекту вщбуваеться нелшшно, процес переходу вщ стану Тп-1 до стану Тп+1 може вщбуватися без участ промiжного елемента Тп за рахунок введення нового цемему.
Результати Формування бачення продукту проектiв вщ простого до складного i навпаки, в результат декомпозицп та синтезу Поява складного цшого, що не дорiвнюе простiй сумi складових елементив, як прояв синергетичного ефекту.
Вiдповiдно до японського стандарту Р2М [4] проект - це зобов'язання створити щнносп, обумовлене специфiчною мiсiею оргашзацп. В японськш методологи головна iдея управлiння проектами i програмами - це створення ново!' цiнностi через реалiзацiю стратеги в програмах i проектах. Проте загальш засади цiннiстно-орiентованного портфельного управлшня проектами залишаються малодослiдженими. Особливо, якщо йдеться про методологiю цiннiстно-орiентованного портфельного управлiння розвитком органiзацiйних систем у довгострокових планах. Основна дiяльнiсть по створенню цш-ностi виконуеться спшьними зусиллями iндивiдуумiв, проектних команд та цших корпо-рацiй, тому стандарт Р2М [4] придшяе значну увагу управлiнню проектною спiльнотою. Практика створення проектних спшьнот почала розповсюджуватися в наш час i в
Укрш'ш. Синергетична методология докорiнно змiнюe погляд на вплив особистосп на хщ подiй, оскiльки окрема людина сво'1'ми дiями на мiкрорiвнi може впливати на макро-соцiальнi процеси.
У цiннiсно-орieнтованому менеджментi визначення еволюцiйних рiвнiв цiнностей системи стае ключовим поняттям при формуваннi портфеля розвитку. Цiннiсно-орieнто-ваний портфель розвитку торкаеться вах елементiв системи управлiння, тобто вш направлений на перетворення, якi змшюючи iснуючу систему цiнностей, сприяють максимальному використанню управлiнського потенцiалу для переходу системи на новий рiвень. При цьому цiннiсно-орieнтованiй портфель повинний переводити оргашзацшну систему на новий вищий рiвень розвитку, не заперечуючи цiнностi нижнього рiвня.
Базовим кроком державного управлшня е процес оцшювання досягнень, пов'яза-ний з щентифшащею суспшьно'1' корисностi, що отримуються за результатами виконання проектсв i програм. Контроль i оцiнка результатiв мають бути суспiльно оприлюдненими, аби не тшьки оцiнити успiхи, а i вносити корективи та вщстежувати усталешсть отрима-них результатiв. На жаль, далеко не вс державнi службовщ володiють практичними ш-струментами мошторингу реалiзацii проектiв та програм, визначення сталост отриманих результатiв, методами та навичками збереження досвщу та пройдених урокiв.
Публшацп останнiх мiжнародних стандарт з управлiння проектами [5] свщчать про придiлення тдвищено'1' уваги до застосування м'якого системного тдходу до розвитку складних спшьнот, що висувае оновлеш вимоги до професшних якостей держав-них управлiнцiв у цш сферi. Державнi службовцi мають нарощувати освоення нових «м'яких компетенцш» та опановувати практичнi iнструменти управлшня спшьнотами, створення та пiдтримки спшьних цiнностей. Розумiння сутi i причин стралевидного характеру розвитку систем дозволяе подивитися на розвиток оргашзацшних систем через управлшня проектами тд новим кутом зору [2]. Дiагностика домiнуючих еволюцiйних цiнностей системи визначае принципи формування та реалiзацiю цiннiстно-орieнтова-ного портфеля проектiв, завдяки чому система переходить на новий рiвень еволюцшного розвитку.
Список використаних джерел
1. Про державне прогнозування та розроблення програм економiчного та сощаль-ного розвитку Украши: Закон Украши вiд 23 березня 2000 р. № 1602-III // www.zakon.rada.gov.ua.
2. Молоканова В.М.. Цiннiсно-орieнтоване портфельне управлшня розвитком ор-ганiзацiй. [Текст] : автореферат. докт. техн. наук, спец. : 05.13.22 - управлшня проектами i програмами / В. М. Молоканова - К. : МОН Укр. Кшвський нац. ун-т будiвництва i архггектури, 2015. - 40 с.
3. Clare W. Graves. Compared with other theories . (англ.). - Режим доступу: http://www.clarewgraves.com/theory content/compared/CGcomp1.htm
4. Управление проектами и программами. / под ред. проф. Бушуева С. Д. - К. : Научный мир, 2009. - Т. 1, Версия 1.2 : Руководство по управлению инновационными проектами и программами предприятий - 198 с.
5. PMBOK guide / A guide to the proj ect management body of knowledge (PMBOK® guide). -- Fifth edition. Includes bibliographical references and index. Project Management Institute.
