CC BY
11
стан у краlнi не дозволяе розрахо-вувати на видтення достатнього фiнансування, необхiдного для проведення ремонту, реконструкци та модернiзацií юнуючого мiського водопроводу.
У цей час дуже iнтенсивно вщбу-ваеться процес широкого i повсюдного впровадження рiзних систем доочищення водопровщно! води. У м. Одеса е 45 дючих пунк™ з доочищення i реалiзацií населенню очищено! питно! води, де воду очи-щають такими установками, як "УОФВ-100" (НТИЦ "Водообробка" м. Одеса), установками "М^я-0,5" (Одеського державного уыверсите-ту). На багатьох пунктах застосову-ються системи очищення води ви-робництва американських фiрм "Аметек", "Эковатор", "Экософт". ВЫ цi установки паспортизованi держсанепiдслужбою i мають доз-вiл МОЗ Укра!ни на застосування !х для доочищення питно! води на те-ритори Укра!ни. За якiстю доочище-но! води ведеться вiдомчий лабора-торний контроль. Фахiвцi санепщ-служби мюта не рiдше одного разу на квартал здмснюють поточний санiтарний нагляд за готуванням, транспортуванням i реалiзацiею до-очищено! питно! води з проведен-ням лабораторних дослiджень по-казникiв епiдемiчноí безпеки, хiмiч-но! нешкiдливостi й органолептич-них властивостей ще! води.
Задоволення потреби в еколопч-но чистiй питнiй водi для населення е одним з шляхiв вирiшення складно! проблеми забезпечення спожи-вача епiдемiчно-безпечною питною водою, що вiдповiдае за саытарно-мiкробiологiчними i хiмiчними по-казниками нормативним вимогам. Необхщне детальне вивчення нов^-нiх методiв i технолопй з урахуван-ням оцiнки якост води джерела й очищено! води на рiзних етапах и обробки. Токсичнють води зменшу-еться з пщвищенням глибини и очищення вщ органiчних забруднень, але може збтьшуватися у процесi водоочищення при змУ складу и забруднень у результат утворення побiчних продуктiв окислення.
Рiзнi засоби i методи очищення та дезЫфекци питно! води мають влас-нi межi впливу, тому мають викори-стовуватися виходячи зi здорового глузду, що дозволяе уникнути íхньоí побiчноí дií на здоров'я людей.
Висновок
Правильний вибiр методу та засо-бу знезараження питно! води, забезпечення умов ефективного, Ыдивн дуального використання дозволить одержувати високоякiсну питну воду у промислових масштабах. Наше завдання — об'еднати зусилля i втн лити у життя новiтнi науковi дося-гнення для забезпечення здорово! життедiяльностi майбутнiх поколiнь.
Надйшло до редакцИ 03.08.08.
ANALYSIS OF THE SCIENTIFIC ACTIVITY EFFICIENCY OF THE STATE INSTITUTION "O.M.MARZEYEV INSTITUTE FOR HYGIENE AND MEDICAL ECOLOGY, ACADEMY OF MEDICAL SCIENCES OF UKRAINE"
Savina R.V., Savitska O.I., Antomonov M.Yu., Korkach V.S., Balachuk Yu.I.
AHAfll3 PE3ynbTATMBH0CTi HAYKOBOl fllMbHOCTI fly "iHCTMTYT nriEHM TA MEflHHHOl EKOflOnl iM. O.M. MAP3EEBA AMH YKPAlHM"
дним з наиважлив1ших показник1в нау-ково! д1яльност1 вченого е публ1кац1я результат^ його досл1джень. Саме кть-к1сть I як1сть опубл1кованих роб1т е ос-новним п1дтвердженням особистого от-римання наукового продукту [1]. Кр1м того, публ1кац1я результат1в дослщжень дозволяе автору ознайомити широке коло зацкавлених з найважлив1шими досягненнями окремих науковц1в I ц1лих колектив1в наукових сп1вроб1тник1в.
Наукометричн1 досл1дження дозволя-ють дати об'ективну картину розвитков1 наукового напрямку, визначити значен-ня роботи вченого, його внесок у в1т-чизняну та св1тову науку [2].
У св1тов1й практиц1 наукознавства ¡с-нуе так званий показник результативно-ст1 науково! д1яльност1 (ПРНД), який ви-користовуеться для вир1шення проблем актуальност1 наукового напряму, надан-ня державних контракпв та першочер-гового фшансування, встановлення надбавок до зароб1тно! платн1 за ефек-тивн1сь результат1в роботи тощо [3]. ПРНД — коефМент, що розраховуеться
САВ1НА Р.В., САВИЦЬКА О.1., АНТОМОНОВ М.Ю., КОРКАЧ В.С., БАЛАЧУК Ю.1. ДУ "1нститут гiгieни та медичноТ екологií iM. О.М. Марзеева АМН УкраТни", м. КиТв
УДК:
001.89/9:06.048.2
АНАЛИЗ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТИ НАУЧНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ГУ "ИНСТИТУТ ГИГИЕНЫ И МЕДИЦИНСКОЙ ЭКОЛОГИИ им. А.Н. МАРЗЕЕВА АМН УКРАИНЫ" Савина Р.В., Савицкая Е.И., Антомонов М.Ю., Коркач В.С., Балачук Ю.И.
В работе приведены данные научного анализа печатной продукции сотрудников ГУ "Институт гигиены и медицинской экологии им. А.Н. Марзеева АМН Украины" за 2003-2007 годы. Проведены количественная и качественная характеристики документального потока научной информации и выявлены приоритетные направления, опубликованные в различных изданиях. Полученные данные позволяют прогнозировать тенденции дальнейшего развития гигиены окружающей среды.
ANALYSIS OF THE SCIENTIFIC ACTIVITY EFFICIENCY OF THE STATE INSTITUTION "O.M.MARZEYEVINSTITUTE FOR HYGIENE AND MEDICAL ECOLOGY, ACADEMY OF MEDICAL SCIENCES OF UKRAINE"
Savina R.V., Savitska O.I., Antomonov M.Yu., Korkach V.S., Balachuk Yu.I.
Data on the scientific analysis of the printed production of the researchers of the State Institution "O.M. Marzeyev Institute for Hygiene and Medical Ecology, Academy of Medical Sciences of Ukraine" for 2003-2007 are presented in the article. Qualitative and quantitative characteristics of the documentary current of the scientific information have been carried out. Prior directions were revealed from the various editions. The obtained data allow forecasting the tendencies for the further development of the environmental hygiene.
E&H*76
для кожного вчeного окpeмо i бiльш-мeнш об'ективно вiдобpа-жае peзyльтативнiсть дiяльностi цього вчeного. Пpи pозpаxyнкаx ПРНД вpаxовyються публкаци y жypналаx, моногpафiï, пiдpyчни-ки, допов^д на конфepeнцiяx, па-тeнти, наyковe кepiвництво ди-сepтацiйними pоботами та iншe.
Aлe нe завжди ктькють публн кацiй е показником значyщостi наyкового дослiджeння. lнодi визнання вчeномy можe пpинe-сти одна едина публка^я, яка матимe свiтовe значeння [4].
На даномy eтапi нашиx дослщ-жeнь ми нe мали можливост оцн нити кожного наyкового спiвpо-бiтника iнститyтy. Для цього пот-piбна бiльш дeтальна iнфоpма-цiя i набагато бiльшe часу Кpiм того, бiльшiсть pобiт надpyкова-но y спiвавтоpствi дeкiлькоx вчeниx i цiлиx колeктивiв, що yскладнюe пpовeдeння шдивщу-ального аналiзy. Тому ми спpо-бyвали визначити peйтинги нау-ковиx пiдpоздiлiв iнститyтy за ктькютю i, по можливостi, за яю-стю наyковиx пyблiкацiй, пpeд-ставлeниx за останнi S pокiв.
Mетoю нашого дослiджeння було вивчeння докyмeнтальниx iнфоpмацiйниx потокiв ДУ "1ГМЕ АМНУ" за останнi S pокiв (20032007), ïxнix кiлькiсниx i якiсниx xаpактepистик, встановлeння за-кономipностeй pозподiлy iнфоp-мацiï та визначeння пpiоpитeтно-стi напpямкiв дослiджeнь за пу-блiкацiями у наyковиx виданняx piзного piвня.
Mетoди дoслiджень. Пpовe-дeно аналiтичний огляд бiблiогpа-фiчниx описiв пyблiкацiй спiвpо-бiтникiв шституту, пpeдставлeниx у щоpiчниx звiтаx пpо дiяльнiсть ДУ "1ГМЕ АМНУ". Ус докyмeнти офоpмлeно згiдно з ДСТУ ГОСТ 7.1-2006 [S].
Обсяг докyмeнтального маси-ву дpyкованоï пpодyкцiï шститу-ту склав 136S одиниць, ^ статтi та тeзи в yкpаïнськиx та заpyбiж-ниx жypналаx i збipникаx, моно-гpафiï (у тому чиош навчальнi посiбники, довiдники). Be^ до-кyмeнтальний масив пpойшов матeматичнy обpобкy, узагаль-нeний та зфупований вщпо-вiдно до основниx стpyктypниx пiдpоздiлiв iнститyтy.
Пpоаналiзовано кадpовий склад наyковиx пiдpоздiлiв за останнi два pоки.
Mатeматична обpобка [6, 7] полягала у фоpмyваннi ^e-гpальниx xаpактepистик науково'| дiяльностi кожного пiдpоздiлy ш-ституту. Для цього мeтодом e^-пepтного оцiнювання було сфоp-мовано (визначeно, встановлe-
ОРГАН1ЗАЦ1Я НАУКОВО1 ПРАЦ1 —
но) вагомiсть кожного з типiв пу-блiкацiй, яка мала таю значeння: стаття в уфа'шському жypналi — 4; стаття у збipникy (уфа'шсько-му) — 3; тeзи уфа'шсью — 1; стаття у закоpдонномy виданнi — S; тeзи закоpдонниx конфe-peнцiй — 2; монофафи — 20.
Iнтeгpальна оценка пyблiкацiй кожного пiдpоздiлy за piк — цe сума часток публкацм пiдpоздi-лу вщ загально'| кiлькостi публн кацiй шституту з вiдповiдними ваговими коeфiцieнтами.
На заключному eтапi обpобки виконувалосьyсepeднeння ^e-гpальниx оцiнок за вeсь пepiод (S pокiв) i пpисвоeння пiдpоздiлy вiдповiдного pангового мiсця.
Результати дoслiдження. Науковцями ДУ "1нститут ппени та мeдичноï eкологiï iм. О.М. Mаpзeeва АМН Укpаïни" щоpiч-но публкуеться близько 300 наyковиx статeй у вiтчизняниx i заpyбiжниx виданняx piзного piвня. Кpiм того, шститут мае власнi наyковi пepiодичнi видан-ня, дe спiвpобiтники мають пpiо-pитeтнe пpаво на дpyкyвання сво'1'x pобiт. Цe — мiжнаpодний жypнал "Довкiлля i здоpов'я", що виxодить 4 pази на piк; що-piчна збipка наyковиx пpаць Ti-гieна насeлeниx мiсць", що ви-даеться з 19S6 pокy i мютить статтi гiгieнiстiв Уфа'ши (науков-цiв i санiтаpниx лiкаpiв) з акту-альниx питань гiгieни навколиш-нього сepeдовища та мeдичноï eкологiï. Кpiм того, видаються матepiали щоpiчноï науково-пpактичноï конфepeнцiï (маpзe-евсью читання) "Aктyальнi пpо-
блeми ппени та eкологiчноï бeз-пeки Уфаши".
Bсe цe дае можливiсть спiвpо-бiтникам iнститyтy пpопагyвати сво1 досягнeння сepeд науково'| гpомадськостi кpаïни i шиpоко впpоваджyвати ïx у пpактикy оxоpони здоpов'я.
Пpо значимiсть кшькос^ пу-блiкацiй для оцiнки наукового потeнцiалy вчeниx та окpeмиx наyковиx установ висловлюють-ся багато дослщниюв.
Aналiз опyблiкованиx науко-виx докyмeнтiв iнститyтy показав, що виxiдний iнфоpмацiйний потiк Ду "1ГМЕ АМНУ" за S pокiв являе собою загальну ктькють наyковиx докyмeнтiв — 136S, яю були опyблiкованi колeктивом iнститyтy у piзниx виданняx: мо-ногpафiяx, статтяx у пepiодицi (вiтчизняниx та заpyбiжниx нау-ковиx жypналаx), статтяx у вiт-чизняниx тeматичниx збipникаx (пpодовжyванi видання). Кpiм того, pозглядалися опepативнi наyковi пyблiкацiï у виглядi тeз доповiдeй на конфepeнцiяx, з'1з-даx, симпозiyмаx як в Уфа'|'ш, так i за коpдоном (табл. 1).
Cлiд вiдзначити, що пpотягом пepшого дeсятиpiччя iснyвання шституту ктькюна xаpактepисти-ка висxiдного потоку iнфоpмацiï становила 7-1S наyковиx доку-мeнтiв на piк [S]. ^сля повоенно-го вiдновлeння (1946-19S6) ктькють публкацм починае зpоста-ти i з 1966 до 19SS pокy iнфоpма-цiйний потiк становить 120 одиниць на pk. Пiзнiшe наyковi дослiджeння цього напpямкy були пepepванi i поновилися лишe
Таблиця 1
Kiлькiснi пoказники публiкацiй нау^вих рoбiт спiврoбiтникiв iнституту за б рoкiв
Pi< Статп в уф. жypналаx Стагп в уф. збipкаx Teзи Y<p. Статп у закоpд. жypналаx Teзи зак. Моно-фафп' Разом
2003 33 111 103 1 16 7 271
2004 30 130 30 9 1S 3 220
200S 31 143 66 12 S 2 262
2006 42 126 S3 37 14 6 30S
2007 40 107 S3 S 1S 7 260
77*Е&Н
-О-
Рисунок 1 Динамiка видання монографiй спiвробiтниками iнституту за 2003-2007 роки
з 2003 року, демонструючи знач-не зб1льшення к1лькост1 публка-ц1й — в1д 220 до 308 видань на р1к. Це здаеться цтком зрозумн лим, враховуючи той факт, що попередн1ми дослщженнями встановлено пряму залежн1сть м1ж чисельнютю наукових сп1-вроб1тник1в 1нституту (128 у 1980 роц1 та 212 — у 2007 роц1) та кть-к1стю опубл1кованих наукових документ1в. Кр1м того, отриману 2006 року максимальну ктькють друкованих праць (понад 300) можна пояснити святкуванням цього року 75-р1ччя з дня засну-вання 1нституту та виходом у св1т з ц1е! нагоди найбтьшо! к1лькост1 пер1одичних зб1рок.
Науков1 здобутки вчених ш-ституту, як надходять (входять) до вих1дного в1тчизняного ш-формац1йного потоку, вщобра-жають результати г1г1ен1чних досл1джень з оцшки стану дов-к1лля 1з застосуванням х1м1чних, ф1зичних, ф1з1олог1чних та шших метод1в дослщження. Значне м1сце посщають досягнення у галуз1 ппешчно! регламентацп шк1дливих речовин, розробки к1льк1сних та якюних метод1в визначення х1м1чних речовин у пов1тр1, вод1 та фунт1, що потра-
пили туди разом з викидами промислових пщприемств. Нау-ковцями запропоновано р1зн1 методи профтактики шкщливо! дм забруднення довк1лля на здо-ров'я людини. Основн1 результати виконаних наукових до-слщжень висв1тлювалися в ус1х 1снуючих видах публкацм: у мо-нограф1ях, статтях, тезах.
На рис. 1 показано динам1ку видання монографм сп1вроб1т-никами шституту за п'ять рок1в у цшому. На жаль, пор1вняно з 1960-1980 рр., нин1 к1льк1сть що-р1чно виданих монограф1й зни-зилася вдв1ч1, !х питома вага серед усю! друковано! продукци ¡н-ституту становить 2.6%.
Протягом 2003-2007 рр. най-б1льшу ктькють монограф1й видано з напрямку генетично! еп1-демюлоги, епщемюлоги харчу-вання, г1г1ени водопостачання та охорони водоймищ. Повер-таючись у минут роки, вщзна-чаемо, що на початку юнування 1нституту найб1льш фундамен-тальн1 сво! прац1 науковц1 прис-вячували проблемам г1г1ени планування та ппени житлових I громадських споруд, I тшьки проблема г1г1ени водопостачання залишаеться на почесному третьому мюц1 при висв1тленн1 у монограф1чних роботах.
Найб1льша к1льк1сть докумен-т1в публ1куеться у зб1рниках та зб1рках тез допов1дей на з'!здах I конференц1ях, що вказуе на оперативний характер подано! ¡нформаци (рис. 2 I 3).
Стабтьний характер мае крива публкацм у в1тчизнян1й пер1о-диц1 (журнальн1 статт1), що свщ-
Рисунок2 Динамiка публкацм наукових статей у вiтчизняних збiрниках
Рисунок 3 Динамiка публiкацГГ тез доповiдей вiтчизняних конференцiй
чить про попередн1й плановий характер ц1е! роботи (рис. 4).
Рисунок 4 Динамка публкацм статей у провщних вiтчизняних журналах
Вивчення 1нформац1йного потоку показало, що назва струк-турних п1дрозд1л1в 1ГМЕ в1добра-жае основш проблемн1 питання у галуз1 ппени довктля. Таким чином, зб1рн1 дан1 щодо друкованих праць сп1вроб1тник1в 1нституту за 5 рок1в можна вважати об'една-
Таблиця 2
Питома вага друкованих видань у провщних в^чизняних журналах та збiрках тез доповщей
Науковий пщроздт 2003 2004 2005 2006 2007
журнали тези журнали тези журнали тези журнали тези журнали тези
Контролю якостi 0,06 0,04 0,00 0,00 0,06 0,00 0,00 0,04 0,05 0,00
Канцероген. факт. 0,06 0,05 0,10 0,10 0,00 0,08 0,14 0,08 0,00 0,05
1мунологи 0,03 0,07 0,07 0,03 0,06 0,03 0,02 0,04 0,03 0,05
Гiг. житла 0,00 0,01 0,00 0,00 0,03 0,02 0,05 0,04 0,00 0,04
Гiг. транспорту 0,00 0,02 0,00 0,00 0,03 0,03 0,02 0,00 0,00 0,00
Вщдт гiг. дитинства 0,03 0,06 0,07 0,20 0,23 0,00 0,21 0,13 0,40 0,14
Спецпродуктiв харчування 0,06 0,04 0,07 0,03 0,00 0,08 0,12 0,01 0,10 0,06
Пг. харчування 0,00 0,17 0,00 0,03 0,00 0,00 0,00 0,05 0,00 0,02
Гiг. ЕМФ 0,00 0,04 0,00 0,03 0,00 0,11 0,00 0,06 0,00 0,00
Гiг. Грунту 0,12 0,11 0,07 0,03 0,03 0,02 0,02 0,11 0,03 0,08
Пг. планування 0,00 0,00 0,00 0,07 0,00 0,02 0,02 0,02 0,03 0,18
Генетично! епiдемiологií 0,21 0,10 0,40 0,13 0,23 0,26 0,07 0,12 0,08 0,16
Пг. пов^ря 0,00 0,04 0,00 0,03 0,00 0,02 0,00 0,08 0,00 0,05
Бактерiологií 0,09 0,07 0,10 0,00 0,19 0,05 0,14 0,04 0,00 0,02
Гiг. водопостачання 0,15 0,04 0,03 0,17 0,03 0,09 0,02 0,04 0,03 0,04
Пг. полiмерiв 0,03 0,01 0,00 0,07 0,03 0,12 0,02 0,04 0,08 0,02
Вiд. мед. iнформатики 0,09 0,08 0,07 0,07 0,00 0,05 0,00 0,02 0,00 0,04
Вщдт радiацiйноí гiгiени 0,06 0,08 0,03 0,00 0,06 0,06 0,13 0,08 0,20 0,05
Е&Н*78
-е-
ними у 18 провiдних наукових на-прямкiв дослiджень у цинамц
Протягом усього перiоду цос-лiджень за кiлькiстю та питомою вагою публiкацiй у провiдних BiT-чизняних журналах лiдирували лабораторií генетично'| епщемю-логií, санiтарноí мiкробiологií, канцерогенних факторiв, спец-продуктiв та епщемюлоги харчу-вання, вiдцiлу гiгieни дитинства, радiацiйноí гiгieни (табл. 2).
У процовжуваних вицаннях (збiрниках) переважали статп, присвячен проблемам генетич-ноí епщемюлоги, ппени елек-тромагштних випромiнювань, п-гiени дитинства, канцерогенних факторiв, ра^ацмно'| гiгiени, п-гiени Грунту та очистки населе-них мiсць, медично'| шформати-ки, гiгiени атмосферного повн тря та оцiнок ризику. Найчастн ше спiвробiтники iнституту пу-бл^ють своí роботи у збiрнику "Ппена населених мюць".
Щодо найбiльш оперативно'1 ш-формацп — тез доповщей на ук-ра'шських форумах, то тут пер-шiсть, як i ранiше, тримали пн црозцiли генетично'| епщемюлоги, канцерогенних факторiв, ппени фунту та очистки населених мюць, ппени дитинства. ^м того, перевагу цаному рiзновиду друковано'| процукцií надавали лабораторп алергенно-небезпеч-них факторiв, гiгiени планування населених мюць, ппени воцопо-стачання та охорони водоймищ, гiгiени нових хiмiчних матерiалiв, препаратiв та бiомонiторингу.
Протягом останнього п'ятирiч-чя статтi у зарубiжних перюцич-них вицаннях (рис. 5-6) друкува-ли виключно фахiвцi, як постiйно виконували цослiцження у рамках мiжнародних наукових про-грам з радiацiйноí гiгiени, епщемюлоги харчування, саштарно'| мiкробiологií, контролю якост процукци, канцерогенних факто-рiв, ппени дитинства, ппени атмосферного повiтря та оцшок ризику, генетичноí епщемюлоги. Проте у рк 75-рiчного ювтею ш-ституту (2006) своí досягнення опубл^вали за кордоном май-же вс пiцрозцiли iнституту.
Як вщомо, усi iнформацiйнi потоки мають якюш та кiлькiснi параметри. До якюних параме-трiв належать
□ тематичн ознаки змiсту ш-формацií;
□ вици шформацмних цоку-ментiв.
До ктькюних ознак параме-трiв належать
□ обсяг опублкованих шформацмних цокумен^в;
□ необхiцна повнота та точ-
Рисунок 5 Динамка публкацп статей в iноземних виданнях
Рисунок 6
Динамiка публiкацíГ тез доповщей зарубiжних конференцiй
нють вицаноí iнформацií;
□ часовi характеристики ш-формацiйних цокументiв;
□ строк прецставлення ш-формацií.
Крiм того, рiвень публкацп визначае iмпакт-фактор журналу, це и опублiковано, тобто рейтинг та перюцичнють вицан-ня, склад редколеги, наявнiсть рецензування статей, англмсь-коí версií тощо [9].
У цьому зв'язку виникла потреба у нацанн стандартизовано)' характеристики внеску кожного наукового напрямку (структурного пiцрозцiлу iнсти-туту), що розробляеться у ДУ "1ГМЕ АМНУ", у висхiцний п'яти-рiчний iнформацiйний потiк. Для цього ус рiзновици публiкацiй отримали своí ваговi категори на основi експертних оцшок: монографiя — 20 балiв, стаття у перюцичному вицаннi — 4 бали, подовжуваному вицаннi — 3 бали, тези доповщей — 1 бал,
стаття у зарубiжнiй перюциц — 5 балiв, тези доповщей на мiж-нароцних форумах — 2 бали.
Надалi шляхом математичних обчислень отримано ранги окремих структурних пщроздн лiв (наукових напрямюв цоош-цжень), якими оцiнюеться ¡хня сумарна црукована процукцiя (рис. 7). Таким чином, ранжиру-вання наукових напрямюв цоош-цжень за процуктивнютю íх ви-цавничого потенцiалу в останн п'ять рокiв та за вицами публка-цiй мае таку спрямованiсть: на першому мiсцi — генетична епн цемiологiя, наступне мюце по-рiвну цiлять епiцемiологiя харчування та радiацiйна гiгiена, далi прiоритет нацаеться гiгiенi во-цопостачання, саштаршй мкро-бiологií, гiгiенi дитинства, ппеш харчування, контролю якостi процукци.
Безумовно, цинамiка шформа-цiйного потоку шституту тюно пов'язана з ростом та розвитком вае'| установи загалом, як у кадровому вщношены, так i у роз-робц окремих наукових проблем та напрямюв. Оцнiею з причин варiювання динамки першодру-кiв може стати змша серецньо'| кiлькостi публiкацiй на одного ствроб^ника. У 1980-тi роки в шституп воно становило 1 публн кацiю на рiк, а згщно з цаними спорiцнених наукових установ — вщ 1,1 до 1,4 на рк [10].
Розпоцш публкацм за науко-вими напрямками на одного наукового ствроб^ника у т-црозцiлах iнституту за 20062007 роки виявив таю стввщно-шення (табл. 3).
У 18 наукових пщроздтах ш-ституту кiлькiсний склад науко-
Рисунок7
Сумарн показники друкованоГ продукцГГ наукових пiдроздiлiв iнституту за 2003-2007 роки
79*Е&Н
О
вих ствроб^ниюв коливався вiд 3 до 27 чол. на piK — чотири ni-дроздши мали максимальний чисельний склад (15-27 чол.) та п'ять — м^мальний (3-7 чол.). Майже половина лабораторш шституту (9) характеризувалася майже однаковою середньою кiлькiстю спецiалiстiв.
З шшого боку, добре видно, що вс науковi вiдцiли можна подти-ти на таю групи: в 11 з них науко-вi ствроб^ники публiкують що-piчно вiд 1 до 4.6 наукових документ. Це лаборатори генетично! епщемюлоги, канцерогенних фактоpiв, спецпpодуктiв та епщемюлоги харчування, саштарно! мiкpобiологiï, ппени дитинства, що совпадав з оцшкою !х сумар-но! друковано! продукци (рис. 7). При цьому загальний кшькгсний склад ствроб^ниюв названих наукових пщрозд!тв зовсiм не максимальний або нав^ь мае pi-вень нижчий вщ середнього (ла-боpатоpiя саытарно! мiкpобiоло-гiï, спецпpодуктiв та епщемюлоги харчування). В шших семи rn-дpоздiлах спiвpобiтники пред-ставляють вщ 0 до 1.00 друкованих роб^ на piк, причому це та-кож зовсiм не пов'язано з загаль-
ною чисельн1стю структурно! одиниц1 1нституту.
Висновки
1. Найбтьшу к1льк1сть публка-ц1й як загалом по шституту, так I на одного сп1вроб1тника з 2003 по 2006 рр. було видано у лаборатори генетично! епщемюлоги (вщ 29 публкацм у 2003 р. до 46 — у 2006), причому абсолютну бшьшють !х надруковано у фа-хових журналах. Друге мюце по-с1дае в1дц1л ппени д1тей та пщ-л1тк1в (2005-2007 рр. понад 30 публкацм на р1к).
2. Найб1льша к1льк1сть закор-донних публ1кац1й належить ла-боратор1ям генетично! епщемн ологп (2006 р.), бактерюлогп (2004 р.), в^шу рад1ац1йно! г1г1-ени (2005, 2007 рр.).
3. Процес створення друковано! продукци, попри вс1 проана-л1зован1 об'ективн1 обставини, передуем зумовлюеться твор-чою особист1стю науковця та кер1вника наукового п1дрозд1лу.
4. Отриман1 дан1 показали, що для одержання бшьш ст1йких законом1рностей внеску кожного фах1вця у висх1дний шформа-цмний пот1к ДУ "1ГМЕ АМНУ" роботу з анал1зу друковано! про-
Таблиця 3
Кшькють публiкацiй у пiдроздiлах шституту за 2006-2007 роки на одного наукового сшвроб^ника (абсолюты величини)
Лаборатор1я Загальна к1льк1сть публ1кац1й Ктькють наукових сп1вроб1тник1в Середня ктькють пуб- лкацм на одного фах1вця
2006 2007 2006 2007 2006 2007
з контролю якост1 продукци 5 7 18 21 0.27 0.30
ппени канцерогенних фактсрв 27 12 8 10 3.37 1.20
алергенно-небезпечних фактсрв 8 9 5 5 1.60 1.80
ппени шуму та житлових споруд 13 7 6 6.5 2.17 1.10
ппени транспорту 1 0 3 3 0.33 0
ппени дитинства 38 35 15 16 2.65 2.20
спецпродукпв та епщемюлоги харчування 22 15 7 8 3.14 1.87
ппени харчування 4 5 9 10 0.44 0.50
ппени електромагн1тних випромЫювань 17 11 10 10 1.70 1.10
ппени Грунту та вщход1в 27 29 11 12 2.45 2.42
ппени планування населених мюць 12 21 5 6 2.40 3.50
генетично! епщемюлоги 46 29 10 10 4.60 2.90
ппени атмосферного пов1тря та оцшок ризику 11 10 17 19 0.64 0.50
сан1тарно! м1кробюлоги 18 5 6 7 3.00 0.71
ппени водопостачання та охорони водоймищ 14 8 8 9 1.75 0.81
ппени нових х1мнних матер1ал1в 8 9 10 9 0.80 1.00
медично! 1нформатики 7 10 5 4.5 1.40 2.22
рад1ацшно! г1г1ени 30 33 18 27 1.7 1.22
дукци наукових пiдроздiЛiв треба продовжити.
Л1ТЕРАТУРА
1. Оцiнки ефективност науки в Украíнi // Шляхи реформування укр. науки. — 2007. — № 1. Режим доступу: http:// www.nbuv.gov.ua/Siaz/Nau-ka/2007/nauka01.pdf.
2. Евстигнеев В.А. Наукометрические исследования в информатике [Электронный ресурс] Режим доступа: http:// www.computer-museum.ru/bo-oks/n_collection/investigat.htm
3. Еременко Г.О. ПРНД или особенности оценки национальной науки [Электронный ресурс] Режим доступа: //www. elibrary.ru/projects/conferen-ce/egypt2006presenta-tions/prnd.doc
4. Слащева Н.А. Публикации ученых как объект наукометрических исследований // Роль книгоиздания в развитии международных научных и культурных контактов: матер. конф. — М.: Наука, 2005.
5. ДСТУ 7.1:2006. Бiблiогра-фiчний запис. Бiблiогр. опис. Загальн вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1: 2003, IDT) [Текст] ; введ. 2007-07-01. — К.: Держспоживстандарт УкраТни, 2007. — 48 с.
6. Соколов А.В., Слащева Н.А. Наука о науке [Электронный ресурс] // В мире науки. — 2008.
— № 3. (Режим доступа: http://www.sciam.ru/2008/ 3/tendation.shtml)
7. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных. — К., 2006. — 558 с.
8. Изучить качественную и количественную характеристику опубликованных научных документов Киевского НИИ общей и коммун. гигиены им. А.Н. Мар-зеева за 50 лет по данным их исследований в отечественном ин-форм. потоке: отчет о НИР / КНИ-ИОиКГ; рук. Милютина И.К.; исп. Ермакова Н.Ф. — К., 1984. — 37 с.
9. Колесниченко А.В., Иванов А.В., Задереев Е.С. Анализ опыта СО РАН по оценке результативности научного труда по формальным показателям [Электронный ресурс] Режим доступа: http://www.scienti-fic.ru/monitor/Kolesnichenkolva-novZadereev.ppt
10. Юнога Г.С., Лозовская Г.С. Количественная и качественная характеристика восходящего информационного потока НИИ.
— М.: ВИНИТИ, 1980. — 19 с. (№ 3338-80 Деп. ВИНИТИ)
Надйшло до редакцИ 21.04.08.
Е&Н*80
О
