CC BY
10
УДК 616.133.33/.145.11/.161-089.819.5 DOI 10.26683/2786-4855-2021-4(38)-14-24
АНАЛ1З РЕЗУЛЬТАТ1В ВИЗНАЧЕННЯ Р1ВНЯ ЕНДОТЕЛ1АЛЬНОГО ФАКТОРА РОСТУ СУДИН, РЕЦЕПТОРА ДО ЕНДОТЕЛ1АЛЬНОГО ФАКТОРА РОСТУ СУДИН ТА ВЕЛИКОГО
ЕНДОТЕЛ1НУ-1 У СТРУКТУР1 АРТЕР1ОВЕНОЗНИХ МАЛЬФОРМАЦ1Й
1.В. АЛЬТМАН
ДУ «Науково-практичний Центр ендоваскулярно! нейрорештенохiрурrii НАМН Украши», м. Кшв, Укра'ша
*Conflict of Interest Statement (We declare that we have no conflict of interest).
*Заява про конфл^ штереав (Ми заявляемо, що у нас немае нiякого конфлiкту iнтересiв). *Заявление о конфликте интересов (Мы заявляем, что у нас нет никакого конфликта интересов).
*No human/animal subjects policy requirements or funding disclosures.
*Жодний i3 об'екпв дослiдження (людина/тварина) не пiдпадае тд вимоги полiтики щодо розкриття шформацп фiнансування.
*Ни один из объектов исследования не подпадает под политику раскрытия информации финансирования.
*Date of submission — 31.11.21 *Date of acceptance — 08.12.21
*Дата подачi рукопису — 31.11.21 *Дата ухвалення — 08.12.21
*Дата подачи рукописи — 31.11.21 *Дата одобрения к печати — 08.12.21
Мета роботи - оцтити Ыагностичну значущ1сть чиннишв шдукци ангюгенезу на тд-cmaei вивчення рiвня ендотелiального фактора росту судин (VEGF-А), сnецифiчного рецептора до ендотелiального фактора росту судин (VEGFR-1), фактора запалення ендотелю (великого ендотелту-1 (ВЕ-1)) в nлазмi артерiально'г та венозног кровi хворих з артерюве-нозними мальформащями (АВМ) nорiвняно з особами без АВМ.
Mamepianu та методи. У 2019-2021 рр. за допомогою iмуноферментного аналiзу проведено до^дженнярiвня VEGF-А, VEGFR-1 та ВЕ-1 у nлазмi артерiально'г та венозног кровi 50 nацieнтiв (19 (38,0 %) чоловтв та 31 (62,0 %) жтка) з АВМрiзно'г локалiзацiг. Вт пащ-eнтiв становив вiд 3 до 51 року, середнт вы - (27,79 ± 2,19) року. Контрольну групу утворе-но iз 35 здорових оЫб (20 чоловтв та 15 жток) без АВМ. Пацieнтiв з АВМрозподшили на двi групи: з АВМ малого та середнього розмiру в стади компенсаци (n=32) i з АВМ великого та г^антського розмiру в стади субкомпенсаци або декомпенсацгг (n=18).
Результати. Установлено статистично значущу (р < 0,05) рiзницю за концентра-щею VEGF-А, VEGFR-1 та ВЕ-1 у nлазмi артерiально'г та венозног кровi у nацieнтiв з АВМ, що свiдчить про те, що процеси nатологiчного ангiогенезу вiдбуваються саме в структурi АВМ. У nацieнтiв з АВМ малого i середнього розмiру рiвень VEGF-А статистично значущо (р <0,05) у 2,4 разу перевищував показник контрольног групи, VEGFR-1
— у 1,4 разу, ВЕ-1 — у 1,5 разу, у хворих з АВМ великого та г1гантського розмгру — вгдпо-в1дноу 7,2, 2,36 i 1,7разу (р <0,05).
Висновки. Процеси nатологiчного ангюгенезу вiдбуваються безпосередньо в структурi АВМ. Виявлено статистично значущу залежтсть рiвня VEGF-A, VEGFR-1 та ВЕ-1 у плаз-Mi кровi пацieнтiв вiд розмiру АВМ i стади гг компенсацИ.
Ключов1 слова: артерювенозна мальформащя; ангюгенез; iмуноферментний аналiз; VEGF-А; VEGFR-1; ВЕ-1.
Перелт скорочень
VEGF-А Ендотелiальний фактор росту судин
VEGFR-1 Рецептор до ендотелiального фактора росту судин
АВМ Артерювенозна мальформащя
ВЕ-1 Великий ендотелш-1
Проблема дiагностики та лшування ар-терювенозних мальформацш (АВМ) зали-шаеться актуальною. Питання патогенезу е предметом дискусп серед науковцiв та лша-piB протягом уаех юторп вивчення щс! патологи. Запропоновано багато ппотез i теоpiй виникнення АВМ. Погляди на етюлопю та патогенез захворювання неодноразово змь нювались на кардинально пpотилежнi. Був не зрозумшим характер патологи: вона вро-джена чи набута? Для пояснення причин виникнення АВМ запропоновано травматичну, хiмiчну, шфекцшну, нейpофiзiологiчну, ге-нетичну теори. Судиннi мальформаци роз-глядали як судиннi пухлини або як вроджеш вади розвитку судинно'1 системи [1].
Протягом 30 останшх pокiв вiдбувся ре-волюцiйний прорив у вивченш етюлоги та патогенезу АВМ piзноi локалiзацii. Завдяки розвитку молекулярно'1 генетики з'ясовано патогенез, виникнення та розвиток АВМ незалежно вщ локалiзацii патологи. Фунда-ментальнi вщкриття i дослiдження в галузi молекулярно'1 генетики дали змогу знайти «мшень хвороби» - локальнi точковi му-таци полiмоpфних генiв, вiдповiдальних за виникнення piзних видiв патологи, зокрема серцево-судинноь Виявлено гени, зi змшами або мутацiями яких пов'язане виникнення
АЛЬТМАН 1гор Володимирович
к. мед. н., старший науковий cniвробiтник
ДУ «Науково-практичний Центр ендоваскулярног
нейрорентгенохгрургИ НАМН Украгни»
Адреса: 04050, м. Кигв, вул. Платона Майбороди, 32
Тел.: (050) 358-82-15
E-mail: altmanigor2007@gmail.com
ORCID ID: 0000-0001-7279-4071
АВМ. Штучш мутаци гешв (Ccm1, Ccm2, Ccm3, ALK1, Eng-ендоглт та SMAD4) у тд-дослщних тварин спричиняли ураження су-дин, подiбнi до таких при АВМ у людини. Вивчення призначення цих гешв показало, що вс вони беруть участь у регуляци про-цеав васкулогенезу, ангiогенезу та судинно-му pемоделюваннi. Доведено, що причиною виникнення АВМ е генетичш порушення гуморального регулювання каскадних реак-цiй VEGF-VEGFR-процесу ангiогенезу i ар-терювенознох спецiалiзацii ендотелiальних клiтин, що утворюють первинне капiляpне сплетення [2, 3].
Погляди на АВМ, як на статичш судинш структури, наявш вiд народження, якi мо-жуть зазнавати лише мехашчш гемодина-мiчнi перетворення, е застаpiлими. Згiдно iз сучасними теоpiями АВМ е фiзiологiчно активними протягом усього життя оргашзму i зазнають ремоделювання судин унаслщок постiйного патологiчного неоангiогенезу. Це е одшею з головних причин подальшого росту АВМ або тдгрунтям для виникнення та розвитку pецидивiв [4].
Вiдкpиття та поширення нових даних про основш механiзми захворювання е стимулом до проведення фундаментальних i при-кладних дослщжень для виявлення нових бiомаpкеpiв з метою стратифшаци pизикiв та прогнозу, а також для появи нових методiв лшування АВМ. Розумiння цього патолопч-ного стану мае важливе значення та допомо-же по-новому поглянути на фундаментальну бюлопю судинно! системи оргашзму [5, 6].
Вивчення piвня чинниюв ангюгене-зу (ендотелiального фактора росту судин
(VEGF-А), специфiчного рецептора до ендо-телiального фактора росту (VEGFR-1) i фактора запалення ендотел^ (великого ендоте-лiну-1 (ВЕ-1)) у плазмi кровi хворих з АВМ у перюперацшний перiод е актуальним для пiдвищення ефективностi комплексного ль кування таких хворих.
Мета роботи - ощнити дiагностичну зна-чущють чинникiв ангiогенезу на пiдставi вивчення рiвня VEGF-А, VEGFR-1 i ВЕ-1 у плазмi артерiальноi та венозно'1 кровi хворих з артерiовенозними мальформащями порiв-няно з особами без таких.
Матер1али та методи
У 2019-2021 рр. обстежено 50 пащенпв (19 (38 %) чоловтв та 31 (62 %) жшка) з АВМ рiзноi локалiзацii. Вiк пащенпв стано-вив вiд 3 до 51 року, середнш вiк - (27,79 ± 2,19) року.
Критери залучення в досл1дження\
а) наявшсть АВМ з локалiзацiею в дшянщ м'яких тканин голови, шш, кшщвок, тулуба, головного та спинного мозку, внутршшх ор-ганiв;
б) пщписання шформовано1 згоди на участь у дослщженш.
Критери вилучення:
а) вщмова пацiента вiд дослiдження;
б) наявшсть в анамнезi соматичних за-хворювань, що супроводжуються хронiчною iшемiею органiв i тканин (iшемiчна хвороба серця, обл^ерувальний атеросклероз судин кшщвок, хрошчш захворювання легень, ни-рок, печшки);
в) наявнiсть в анамнезi доброякiсних або злоякiсних пухлин;
г) вади серця;
д) гос^ або загострення хронiчних за-пальних або iнфекцiйних захворювань;
е) ваптшсть та пiсляпологовий перiод. Дослщження схвалено локальним ком^е-
том з медично'1' етики Науково-практичного Центру ендоваскулярно'1' нейрорентгенохь рургп НАМН Украши.
Наявшсть АВМ у вах пацiентiв тд-тверджено даними фiзикального обстежен-ня, ультразвукового дослщження судин, комп'ютерно'1' томографа з ангюрежимом, магштно-резонансно1 томографа з ангюрежимом, рентгеноконтрастно'1' ангюграфп.
Данi щодо локалiзацii мальформацiй наведено у табл. 1.
За об'емом i тяжкiстю ураження АВМ органа та частини тша пащенпв розподiлили на двi групи:
перша - 32 особи з АВМ малого та серед-нього розмiру (вухо, повша, щока, губа або до 25 % поверхш голови та шш; палець, стопа, кисть; 10-15 % поверхш тулуба; 15-20 % органа; АВМ головного мозку I-III типу за класифшащею Spetzler-Martin) у стадп суб-компенсацп або декомпенсацп (рис. 1);
друга - 18 пащеппв з АВМ великого та пгантського розмiру (передплiччя, плече, стегно, гомшка; >25 % поверхнi голови та ши1; >15 % поверхш тулуба; >20 % органа або весь орган; АВМ головного мозку IV-V типу за класифшащею Spetzler-Martin). УЫ АВМ були в стадп декомпенсацп (трофiчнi розлади, виразки, ешзоди кровотеч або кро-вовиливу) (рис. 2).
Контрольну групу утворили 35 практично здорових оаб (20 чоловтв та 15 жшок). Середнш вiк - (29,59 ± 2,32) року. До ще'1 групи було залучено 21 волонтера з лiкарiв та
Таблиця 1. Локалгзацгя артерговенозних мальформацт (n = 50)
Стать хворих Локал1зац1я мальформащТ Разом
Голова та шия Верхня кшщвка Нижня кшщвка Тулуб Головний та спинний мозок Внутр1шш органи (нирки, печшка, легеш, матка, кишки, сечовий м1хур)
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
Чоловши 9 18,0 1 2,0 4 8,0 1 2,0 2 4.0 2 4,0 19 38,0
Жшки 15 30,0 4 8,0 6 12,0 2 4,0 3 6,0 1 2,0 31 62,0
Усього 24 48,0 5 10,0 10 20,0 2 6,0 2 10,0 1 6,0 50 100,0
Рис. 1. Приклад пацгентгв першог групи: А - АВМ вушног раковини; Б - АВМпальця; В - АВМ головного мозку II-III типу за класифтащею Зре1г1ег-Магйп
Рис. 2. Приклад пацгентгв другог групи: А - АВМмяких тканин носа та щоки з троф1чними розладами; Б - АВМ плеча та грудей з троф1чною виразкою; В - АВМ головного мозку IVтипу за класифтащею Зре1г1ег-Магйп
штершв Центру, а також родичiв пащенпв, у яких було взято для аналiзу лише перифе-ричну венозну кров. Решта оаб - це пащ-енти, яю проходили обстеження в Науково-практичному Цешр ендоваскулярно'1' нейро-рентгенохiрурrii НАМН Украши з приводу судинно'1 патологи головного та спинного мозку, яку було заперечено за даними ангю-графiчного обстеження. У цих пащенпв для аналiзу чинниюв ангюгенезу вщбирали зраз-ки як артерiальноi кровi, так i венозно'1' пе-
риферично'1', пiд час ангiографiчного доош-дження, що дало змогу ощнити рiзницю за концентращею ангiогенних чинникiв у плаз-мi мiж артерiальною та венозною кров'ю в контрольнiй групi.
З огляду на те, що чинники ангюгенезу ввдграють провщну роль i можуть бути тд-вищенi при багатьох патологiчних захворю-ваннях (пухлинних, iшемiчних, запальних), а також для тдтвердження, що процеси па-тологiчного ангюгенезу вщбуваються без-
Рис. 3. Схема забору кров1 для визначення чиннитв ангюгенезу в структур1 АВМ з аферентног артерп та вени в1дтоку (власний малюнок)
посередньо в структурi АВМ, у групах па-щеппв з АВМ кров збирали з аферентно'' артерп АВМ, вени вщтоку вщ «вузла» АВМ та перифершно'' венозно'' кровi (рис. 3).
Визначення рiвня чинникiв ангiогенезу в структурi АВМ (VEGF-А, VEGFR-1, ВЕ-1) проводили шляхом забору кровi пiд час ангiографiчного обстеження або ендовас-кулярного оперативного втручання. Кров з
артерп набирали з дiагно стачного катетера тсля селективно'' катетеризацп аферентно'1 артерп АВМ, венозну кров - за допомогою прямо'' пункцп вени вiдтоку вiд АВМ за умови, що АВМ розташована поверхнево i вену вiдтоку можна визначити вiзуально.
У разi АВМ, розташованих усерединi органа, виконували катетеризацiю як аферентно'1 артери, так i вени вiдтоку вiд АВМ (рис. 4).
Б
Рис. 4. Ангюграма хворог С., 12рок1в: А - суперселективна катетеризащя «вузла» АВМз артер1ального доступу; Б - суперселективна катетеризащя та ембол1зац1я «вузла» АВМ з венозного доступу
Кров пацieнта набирали у вакуумну про-6ipKy з додаванням розчину гепарину та цен-трифугували при 2500 обертсв на хвилину протягом 20 хв. Отриману плазму розливали в пробiрки типу «Етндорф» та збер^али за температури -20 або -80 °С до моменту до-слiдження.
Визначали концентрацiю VEGF-А, VEGFR-1, ВЕ-1 у плазмi крови за допомогою iмy-ноферментного аналiзатора «Labsystems» (Фiнляндiя) з використанням тест-системи Invitrogen: «Human VEGF-А ELISA Kit», «Human sVEGFR-1 ELISA Kit», Human Big Endothelin-1 ELISA Kit (США, Канада).
Як чинники патолопчного анпогенезу обрано:
- VEGF-А в плазмi кров^ оскiльки вiн е головним iз чинникiв фiзiолоriчноi та пато-лопчно'1 васкуляризацп;
- VEGFR-1 у плазмi кровi, тому що запуск каскадних реакцш VEGF- VEGFR стимулюе процеси анпогенезу i артерювенозно'1 спещ-алiзацii ендотелiальних клiтин;
- ВЕ-1 у плазмi кровi, оскiльки пстолопч-ш дослiдження виявили розвиток асептич-ного запалення i ангiонекрозy в стрyктyрi АВМ, якi значно посилюються тсля ембо-лiзацii та хiрyрriчноi резекцп АВМ. Ця за-пальна реакщя збiльшyе вивiльнення ендо-телiем АВМ ВЕ-1, що ушкоджуе ендотелiй судин АВМ i може призвести до ii розриву. Вплив запалення на анпогенез посилюе по-лiморфiзм гешв прозапальних цитокiнiв у пацiентiв з АВМ. Локальне штрашдальне пiдвищення рiвня ВЕ-1 вiдiграе провiднy роль в анпогенному каскадi.
Статистичну обробку даних виконано iз застосуванням IBM SPSS Statistics (верЫя 21 для Windows). Даш наведено як М ± m або Ме (М - середня арифметична величина, m - стандартна похибка середньо'1 ариф-метично'1, Ме - медiана). Порiвняння кшь-кiсних даних у двох незалежних вибiрках проводили з використанням U-критерш Манна-У'пш. Якiснi данi наведено у вигля-дi абсолютних та вщносних величин. Вщ-мiнностi мiж ними оцiнювали за допомогою критерш х2 з поправкою на безперервшсть. Для кшьюсно'1 оцiнки зв'язку мiж якiсними ознаками розраховували вiдношення шан-сiв та його 95 % довiрчий iнтервал. Резуль-тати вважали статистично значущими при рiвнi значущост p < 0,05.
Результаты
Принципово'1' рiзницi за концентрацiею чинникiв анпогенезу мiж чоловiками та жш-ками як у контрольнш, так i основнiй групi не виявлено.
Для кожно'1' тест-системи фiрма-виробник пропонуе референтнi значення показниюв, отриманих пiд час власних дослщжень, на-веденi в шструкцп. Для УЕСР-А у плазмi з гепарином референтними значеннями були 0-311,4 пг/мл, середне - 144,3 пг/мл, для УЕСРК-1 - вщповщно 114,42-142,04 та 125,3 пг/мл, для ВЕ-1 - 0-6,40 i 1,9 пг/мл.
На пiдставi даних контрольно'!' групи отримано власш референтнi значення вмюту УЕСР-А, УЕСРК-1, ВЕ-1. Проведено оцшку рiзницi за концентрацiею УЕСР-А, УЕСРК-1, ВЕ-1 у плазмi артерiальноi та перифершно1 венозно1 кровi у 19 оаб. Рiвень УЕСР-А у плазмi венозно1 кровi становив у середньому (109,27 ± 98,48) г/мл, у плазмi артерiальноi кровi - (93,05 ± 33,90) пг/мл (рис. 5). Статистично значущо1 рiзницi мiж концентрацiями УЕСР-А у плазмi артерiальноi та венозно1 кровi не виявлено (р = 0,12). Середня концен-тращя УЕСР-А становила (100,22 ± 66,19) пг/мл. Таким чином, референтш значення фiр-ми-виробника набору майже в 1,5 разу пере-вищували нашi данi (р=0,014), тому отримаш нами показники обрано як контрольна
180.0 160.С 140.0 120.0 100,0 80,0 <¡0.0 40.0 20.0
□ - Запропонован референтн1 значення
□ - УЕвР-Д в артер1апьн1й кров1 (контрольна група)
□ - Середне значення УЕвР-Д в ппазм1 кров1 (контрольна група)
□ - УЕвР-Д в венозн1й периферичн1й кров1 (контрольна група)
Рис. 5. Середня концентращя VEGF-А у плазм1 артергальног I венозног кров1 у контрольнш груш та референтт значення ф1рми-виробника
За даними iмyноферментного аналiзy, кон -центрацiя VEGFR-1 y плазмi венозно'1 кровi в контрольнш грyпi становила (179,57 ± 79,51) пг/мл, y плазмi артерiальноï кровi - (121,11 ± 76,92) пг/мл (рис. 6). Статистично значу-що'1 рiзницi мiж рiвнями VEGFR-1 y плазмi артерiальноï та венозно'1 кровi не виявлено (р = G,688). Середня концентрацiя VEGFR-1 становила (15G,34 ± 42,39) пг/мл. Отже, ре-ферентне значення фiрми-виробника незна-чно вiдрiзнялося вiд отриманоï нами серед-ньоï величини (р=G,G37), тому отримаш нами показники обрано як контрольна
артерiальноï та венозноï кровi не виявлено (р = G,881). Середня концентращя ВЕ-1 становила (1,99 ± 1,22) пг/мл. Референтне значення, запропоноване фiрмою-виробником, практично зб^алось iз середньою величиною, отриманою нами (р=0,037), але як контрольнi обрано отримаш нами показники.
□ - Зanроnоновaнi референты значення VERGF-1
□ - VEGFR-1 в aртерiaльнiй кровi (контрольнa групa)
□ - Середне значення VEGFR-1 в плaзмi кровi (контрольнa групa)
□ - VEGFR-1 в венознш периферичнiй кровi (контрольна група)
Рис. б. Середня концентращя VEGFR-1 у плам aрmeрiaльно'ï i вeнозноï кровi у контрольнш груш та референтне значення фiрми-виробникa
Концентращя ВЕ-1 y плазмi периферiйноï венозноï кровi y контрольнш груш становила (2,G7 ± 1,35) пг/мл, y плазмi артерiальноï кро-вi - (1,91 ± 1,G9) пг/мл (рис. 7). Статистично значyщоï рiзницi мiж рiвнями ВЕ-1 y плазмi
□ - Запропонован референтнi значення BE-1
□ - BE-1 в aртерiaльнiй кровi (контрольна група)
□ - Середне значення BE-1 в плaзмi кровi (контрольна група)
□ - BE-1 в венознiй периферичнiй кровi (контрольна група)
Рис. 7. Середня концентращя ВЕ-1 у плaзмi aрmeрiaльно'ï i вeнозно'ï кровi у контрольнш грут та референтне значення фiрми-виробникa
Проведено порiвняння концентраци VEGF-А, VEGFR-1, ВЕ-1 y плазмi кровi пащешпв з АВМ рiзного розмiрy (табл. 2 та 3).
Концентращя VEGF-A, VEGFR-1 та ВЕ-1 y плазмi кровi пащешив з АВМ малого та середнього розмiрy бyла значно вище, нiж y здорових оаб, зокрема рiвень VEGF-А статистично значущо в 2,4 разy перевищyвав показник контрольноï групи, вмiст VEGFR-1 - в 1,4 разу, концентращя ВЕ-1 - у 1,5 разу.
У пащешив з АВМ великого та пгантсько-го розмiрy значення показниюв VEGF-A,
Таблиця 2. Рiвeнь VEGF-А, VEGFR-1, ВЕ-1 у плaзмi кровi (пг/мл) пaцieнmiв з АВМ малого та середнього розмiру
Показник Хворi з АВМ (n=32) Контрольна група (n=35) U-критерiй Р
VEGF-А 235,45 ± 66,19 1GG,22 ± 66,19 68,G G,G16
VEGFR-1 2G6,34 ± 42,39 15G,34 ± 42,39 124,5 G,G32
ВЕ-1 3,G2 ± 1,97 1,99 ± 1,22 87,5 G,G19
Таблиця 3. Ргвень VEGF-А, VEGFR-1, ВЕ-1 у плазм1 кровг (пг/мл) пацгентгв з АВМ великого
та гггантського розмгру
Показник Хвор1 з АВМ (n=18) Контрольна група (n=35) и-критер1й Р
VEGF-А 721,82 ± 321,64 100,22 ± 66,19 18 0,003
VEGFR-1 353,63 ± 118,29 150,34 ± 42,39 103 0,039
ВЕ-1 3,34 ± 2,71 1,99 ± 1,22 110 0,041
VEGFR-1 та ВЕ-1 у ona3Mi KpoBi також зна-чно перевищували таю здорових oci6, зокре-ма piBeHb VEGF-А - у 7,2 разу, VEGFR-1 - у 2,36 разу, ВЕ-1 - у 1,7 разу.
Виявлено статистично значущу залеж-шсть вмюту VEGF-A, VEGFR-1 та ВЕ-1 у плaзмi кровi пaцieнтiв вiд розмiру та стадп компенсацп АВМ (U-критерш Манна-Уггш - 14). Критичне значення ^критер^ Манна-Уны при заданш чисельностi порiвню-ваних груп становить 112. Оскшьки 14 < 112, вщмшносп рiвня ознаки у порiвнювaних групах статистично знaчущi (р <0,05).
З огляду на те, що чинники анпогенезу вiдiгрaють провiдну роль i можуть 6ути тд-вищеш при багатьох пaтологiчних захво-рюваннях (пухлинних, iшемiчних, запаль-них), для тдтвердження того, що процеси патолопчного aнгiогенезу вiд6увaються безпосередньо в структурi АВМ, визначено чинники aнгiогенезу в плaзмi кровi з афе-рентно'1' артерп та з вени вщтоку вiд «вузла»
АВМ. Артерiaльнa та венозна кров отрима-на у 16 пащенпв з АВМ i 14 осi6 з контрольно'!' групи.
За даними iмуноферментного aнaлiзу, концентрaцiя VEGF-А в плaзмi венозно1 кровi осi6 контрольно1 групи становила в середньому (109,27 ± 98,48) пг/мл, у плaзмi aртерiaльноi кровi - (93,05 ± 33,90) пг/мл (р = 0,12), VEGFR-1 - вщповщно (179,57 ± 79,51) i (121,11 ± 76,92) пг/мл (р = 0,688), ВЕ-1 - (2,07 ± 1,35) та (1,91 ± 1,09) пг/мл (р = 0,881). Таким чином, статистично зна-чущо1 рiзницi за концентрaцieю aнгiогенних чинниюв у плaзмi aртерiaльноi та венозно1 кровi осi6 контрольно1 групи не виявлено.
Зпдно з отриманими даними (та6л. 4), доведена статистично значуща (р <0,05) рiз-ниця за концентращею VEGF-А, VEGFR-1, ВЕ-1 у плaзмi aртерiaльноi та венозно1 кровi пaцiентiв з АВМ. Це свщчить про те, що процеси патолопчного анпогенезу вщ6увають-ся саме в структурi АВМ.
Таблиця 4. Ргвень VEGF-А, VEGFR-1, ВЕ-1 у плазм1 артер1альног та венозноi кровг (пг/мл)
пацгентгв з АВМ
Номер пащента VEGF-А VEGFR-1 ВЕ-1
Артер1альна кров Венозна кров Артер1альна кров Венозна кров Артер1альна кров Венозна кров
1 113.99 361,26 80,0 120,0 1,87 3,70
2 110,84 126,70 0,00 0,00 4,27 5,07
3 70,99 93,01 0,00 0,00 3,18 3,99
4 248,87 549,41 20,0 130,0 6,19 8,75
5 122,34 157,24 290,0 980,0 2,47 2,55
6 40,98 259,00 0,00 10,0 4,30 4,82
7 79,39 149,32 110,0 810,0 0,00 3,67
8 100,35 213,80 0,00 0,00 0,00 3,13
9 8,36 103,50 0,00 2080,0 4,02 4,79
10 98,25 220,59 110,0 290,0 1,65 5,99
11 898,09 1986,80 0,00 180,0 1,96 2,38
12 934,17 1768,98 170,0 320,0 3,15 3,92
Продовження табл. 4
13 248,87 177,60 170,0 1730,0 0,99 3,98
14 876,68 187,19 0,00 380,0 1,45 4,36
15 1089,19 721,19 110,0 290,0 1,12 5,68
16 946,38 867,29 10,0 20,0 0,17 1,09
Середне значення 210,57 ± 100,19 460,23 ± 269,31 166,87 ± 56,89 458,03± 66,97 2,30 ± 1,68 4,24 ± 3,08
Середне значення в кровi 335,40 ± 184,75 312,45 ± 61,93 3,27 ± 2,28
U-критерш (критичне значення - 64,0) 47,5 Оскшьки 47,5 < 64,0, рiзниця за ознакою в порiвнюваниx групах статистично значуща (р <0,05) 56,0 Оскшьки 56,0 < 64,0, рiзниця за ознакою в порiвнюваниx групах статистично значуща (р < 0,05) 45,0 Оскшьки 45,0 < 64,0, рiзниця за ознакою в порiвнюваниx групах статистично значуща (р < 0,05)
Обговорення
Артерювенозш мальформацп являють собою аномальш конгломерати артерiй i вен, що формують мережу прямих артерювеноз-них шунтiв i3 високою швидкютю кровотоку. Вiдповiдно до сучасноi riстопатолоriчноi концепцп думку про АВМ як статичш судин-нi структури, наявш вiд народження та здатш зазнавати лише механiчних гемодинамiчних перетворень, можна вважати застаршою. Артерювенозш мальформацп е фiзiологiчно ак-тивними протягом усього життя оргашзму, ix судини зазнають ремоделювання внаслiдок постшного патологiчного неоангiогенезу. G данi, що тдтверджують зростання рiвня чинникiв ангюгенезу в плазмi кровi хворих з АВМ. Однак немае дослщжень, яю б тдтвер-дили виробництво анпогенних чинникiв без-посередньо в структурi АВМ. Оскiльки про-дукцiя чинниюв ангiогенезу в умовах шемп може вщбуватись де завгодно, вперше проведено оцшку експресп VEGF-А, VEGFR-1, ВЕ-1 у плазмi артерiальноi та венозно'1 кровi з артерiовенозноi структури АВМ. Метою роботи було порiвняти експреаю VEGF-А, VEGFR-1, ВЕ-1 у хворих з АВМ та оаб без АВМ. Статистично пiдтверджено тдвищен-ня рiвня чинникiв ангiогенезу в плазмi кровi хворих з АВМ. Зпдно з отриманими даними, доведена статистично значуща (р <0,05) рiз-ниця за концентрацiею VEGF-А, VEGFR-1, ВЕ-1 у плазмi артерiальноi та венозно'1 кровi пацiентiв з АВМ. Це свщчить про те, що про-
цеси патологiчного ангiогенезу вщбувають-ся саме в структурi АВМ. Крiм того, виявле-на статистично значуща рiзниця за концен-тращею VEGF-A, VEGFR-1 та ВЕ-1 у плазмi кровi пацiентiв залежно вщ розмiру i стадп компенсацп АВМ.
Висновки
На пiдставi визначення чинниюв ангюге-незу у 35 оаб отримано референтнi значен-ня вмюту VEGF-А, VEGFR-1, ВЕ-1 у плаз-мi кровi. Статистично значущо! рiзницi за концентрацiею VEGF-А, VEGFR-1, ВЕ-1 у плазмi артерiальноi та венозно! кровi в конт-рольнiй груш не виявлено. Отже, для ощн-ки анпогенних чинниюв у контрольнш групi достатньо отримання плазми лише з перифе-ршно'! венознох кровi.
Доведена статистично значуща (р < 0,05) рiзниця за концентращею VEGF-А, VEGFR-1, ВЕ-1 у плазмi артерiальноi та венозноi кро-вi пацiентiв з АВМ. Це свщчить, що проце-си патологiчного ангiогенезу вiдбуваються саме в структурi АВМ.
Виявлена статистично значуща залеж-нiсть вмiсту VEGF-A, VEGFR-1 та ВЕ-1 у плазмi кровi пацiентiв вiд розмiру i стадп компенсацп АВМ. U-критерiй Манна-Унта - 14. Критичне значення ^критер^ Манна-У'Хтш при заданiй чисельносп порiвнюваниx груп становить 112. Оскшьки 14 < 112, вщ-мшносп рiвня ознаки у порiвнюваниx трупах статистично значущi (р <0,05).
Концентрацiя VEGF-A, VEGFR-1 та ВЕ-1 у ona3Mi KpoBi пащенлв з АВМ малого та середнього po3Mipy була значно вище, нiж у здорових осiб, зокрема piBeHb VEGF-А статистично значущо в 2,4 разу перевищував показник контрольно'' групи, вмют VEGFR-1 - в 1,4 разу, концентращя ВЕ-1 - у 1,5 разу.
Значення показниюв VEGF-A, VEGFR-1 та ВЕ-1 у плазмi кровi пащеш1в з АВМ великого та пгантського розмiрy були значно вище, нiж у здорових оаб, зокрема рiвень VEGF-А - у 7,2 разу, VEGFR-1 - у 2,36 разу, ВЕ-1 - у 1,7 разу.
References
1. Kim H, Su H, Weinsheimer S, Pawlikowska L, Young WL. Brain arteriovenous malformation pathogenesis: a response-to-injury paradigm. Acta Neurochir. Sup-pl. 2011;111:83-92. Doi: 10.1136/jnnp.2009.191767.
2. Leblanc GG, Golanov E, Awad IA, Young WL. Biology of vascular malformations of the brain. Stroke. 2009;40(12):е694-е702. Doi: 10.1161/strokea-ha.109.563692.
3. Boon LM. Pathogenesis of vascular anomalies. Clin. Plast. Surg. 2011;38:7-19. Doi: 10.1016/j. cps.2010.08.012.
Автор висловлюе подяку Нацюнальнт ака-демп медичних наук Украгни за додаткове ф1-нансування теми науково-досл1дно1 роботи № 0I20UI00033 «Досл1дити мехатзми неоанг1-огенезу у хворих з артерювенозними мальфор-мацями р1зног локал1заци на тдстав1 визначення ргвня ендотел1ального фактора росту судин до та тсля лтування», що дало змогу визнача-ти чинники ангюгенезу не за одним, а за трьо-ма показниками. Автор також висловлюе вдяч-тсть лабораторп 1мунолог1чних досл1джень Нацонального наукового центру «1нститут кардюлоги ¡мет академжа М.Д. Стражеска НАМН Украгни» за пл1дну ствпрацю.
4. Sandlcioglu IE, Wende D, Eggert A, Muller D, Roggen-buck U, Gasser T. Vascular endothelial growth factor plasma levels are significantly elevated in patients with cerebral arteriovenous malformations. Cerebrovasc. Dis. 2006;21(3):154-58. Doi: 10.1159/000090526.
5. Mullan S, Mojtahedi S, Johnson DL, Macdonald RL. Embryological basis of some aspects of cerebral vascular fistulas and malformations. J. Neurosurg. 1996;85(1):1-8. Doi: 10.3171/jns.1996.85.1.0001.
6. Sudhakar A. The matrix reloaded: New insights from IV collagen derived endogenous angiogene-sis inhibitors and their mechanism of action. JBB. 2009;1(2):52-62. Doi:10.41.72/jbb.1000009.
АНАЛИЗ РЕЗУЛЬТАТОВ ОПРЕДЕЛЕНИЯ УРОВНЯ ЭНДОТЕЛИАЛЬНОГО ФАКТОРА РОСТА СОСУДОВ, РЕЦЕПТОРА К ЭНДОТЕЛИАЛЬНОМУ ФАКТОРУ РОСТА СОСУДОВ И БОЛЬШОГО ЭНДОТЕЛИНА-1 В СТРУКТУРЕ АРТЕРИОВЕНОЗНЫХ МАЛЬФОРМАЦИЙ
И.В. АЛЬТМАН
ГУ «Научно-практический Центр эндоваскулярной нейрорентгенохирургии НАМН Украины», г. Киев, Украина
Цель работы - оценить диагностическую значимость факторов ангиогенеза на основании изучения уровня эндотелиального фактора роста сосудов (VEGF-А), специфического рецептора к эндотелиальному фактору роста сосудов (VEGFR-1), фактора воспаления эндотелия (большого эндотелина-1 (БЭ-1)) в плазме артериальной и венозной крови больных с артериовенозными мальформациями (АВМ) по сравнению с лицами без АВМ.
Материалы и методы. В 2019-2021 гг. с помощью иммуноферментного анализа проведено исследование уровня VEGF-А, VEGFR-1 и БЭ-1 в плазме артериальной и венозной крови 50 пациентов (19 (38,0 %) мужчин и 31 (62,0 %) женщина) с АВМ разной локализации. Возраст пациентов составлял от 3 до 51 года, средний возраст - (27,79 ± 2,19) года. Контрольная группа образована из 35 здоровых лиц (20 мужчин и 15 женщин) без АВМ. Пациентов с АВМ разделили на две группы: с АВМ малого и среднего размера в стадии компенсации (n=32) и с АВМ большого и гигантского размера в стадии субкомпенсации или декомпенсации (n=18).
Результаты. Установлено статистически значимое (р<0,05) различие по концентрации VEGF-А, VEGFR-1 и БЭ-1 в плазме артериальной и венозной крови у пациентов с АВМ, что свидетельствует о том, что процессы патологического ангиогенеза происходят именно
в структуре АВМ. У пациентов с АВМ малого и среднего размера уровень VEGF-А статистически значимо (р<0,05) в 2,4 раза превышал показатель контрольной группы, VEGFR-1
- в 1,4 раза, БЭ-1 - в 1,5 раза, у больных с АВМ большого и гигантского размера - соответственно в 7,2, 2,36 и 1,7 раза (р<0,05).
Выводы. Процессы патологического ангиогенеза происходят непосредственно в структуре АВМ. Выявлена статистически значимая зависимость уровня VEGF-A, VEGFR-1 и БЭ-1 в плазме крови пациентов от размера АВМ и стадии ее компенсации.
Ключевые слова: артериовенозная мальформация; ангиогенез; иммуноферментный анализ; VEGF-А; VEGFR-1; БЭ-1.
ANALYSIS OF RESULTS DETERMINATION OF LEVEL OF VASCULAR ENDOTHELIAL GROWTH FACTOR, RECEPTOR FOR VASCULAR ENDOTHELIAL GROWTH FACTOR AND BIG ENDOTELIN-1 IN STRUCTURE OF ARTERIOVENOUS MALFORMATIONS
I.V. ALTMAN
SO «Scientific-Practical Center of Endovascular Neuroradiology NAMS of Ukraine», Kyiv, Ukraine
Objective - to assess the diagnostic significance of angiogenesis factors based on the study of the level of angiogenesis factors (vascular endothelial growth factor (VEGF-A), specific receptor for vascular endothelial growth factor (VEGFR-1), endothelial inflammation factor (Big Endo-thelin-1)) in arterial and venous blood of patients with arteriovenous malformations (AVM) and healthy individuals without AVM.
Materials and methods. In 2019-2021 a study according to the data of enzyme-linked immunosorbent assay the level of VEGF-A, VEGFR-1 and Big Endothelin-1 in the plasma of arterial and venous blood of 50 (19 (38.0 %) men and 31 (62.0 % women)) with AVM of different localization was carried out. The age of patients ranged from 3 to 51 years, the mean age - (27.79 ± 2.19) years. The control group consisted of 35 healthy individuals (20 men and 15 women) without AVM. Patients with AVMs were divided into two groups: with small and medium-sized AVM in the stage of compensation (n=32) and with large and giant AVM in the stage of subcompensation or decompensation (n=18).
Results. A significant (p < 0.05) difference was proved between the concentration of VEGF-A, VEGFR-1, Big Endothelin-1 in the plasma of arterial and venous blood of patients with AVM. This fact proves that the processes of pathological angiogenesis occur precisely in the structure of AVM. The value of VEGF-A, VEGFR-1 and BE-1 in patients with small and medium AVM was higher than in healthy individuals. The VEGF-A level was significantly (p < 0.05) in 2.4 times higher than in the control group, the VEGFR-1 level - in 1.4 times, and the ET-1 level - in 1.5 times. The value of VEGF-A, VEGFR-1 and BE-1 level in patients with large and giant AVM was significantly (p < 0.05) higher than in healthy individuals: VEGF-A - in 7.2 times, VEGFR-1
- in 2.36 times, and BE-1 - in 1.7 times.
Conclusions. The data obtained make it possible to statistically reliably state that the processes of pathological angiogenesis occur directly in the structure of AVM. A statistically significant dependence of the level of VEGF-A, VEGFR-1 and BE-1 in the blood plasma of patients on the size of the AVM and the stage of its compensation was revealed.
Key words: arteriovenous malformation; angiogenesis; enzyme immunoassay; VEGF-A; VEGFR-1; BE-1.
