CC BY
66
□CSD*
International Journal of Endocrinology
Клшчна тиреоТдолопя
/Clinical Thyroidology/
УДК 616.441-002:616.441-008.61/.64]-036.22(477+477.41)(2007/2017):614.1:313.1 DOI: 10.22141/2224-0721.14.32018.136426
Ткаченко В.1.1, Максимець Я.А.1, Видиборець Н.В.2, Коваленко О.Ф.2
1 Национальна медична академя пюлядипломно/ освти ¡мен1 П.Л. Шупика, м. Ки/в, Укра/на
2 Ки/вська обласна кл1н1чна л1карня, м. Ки/в, Укра/на
ж ш ш ■■ ■■ ■■■
Ана^з поширеност тирео1дно1 патологи та захворюваност на неТ серед населення КиТвськоТ областi та УкраТни
за 2007-2017 рр.
For cite: Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2018;14(3):272-277. doi: 10.22141/2224-0721.14.3.2018.136426
Резюме. Актуальнсть. В УкраН чтко простежуеться збльшення клькостi па^ен^в i3 р'зноман'тною па-толопею щитопо^бно!' залози. Показники поширеност та захворюваност вiдрiзняються в рiзних репонах. кршни залежно вд впливу чинниюв зовншнього середовища та fx. комб'1нац 'п. Одним ¡з вдомих фaкторiв е авар'я на ЧАЕС, але рст тиреодноf патологf на незабруднених територiяx свдчить про необхщнють бльш детального вивчення даноf проблеми. Мета: провести aнaлiз поширеност тиреодноf патологи й захворю-ваност на неf серед населення Ки1'всько1' област за 2007-2017 роки. Матер'али та методи. Проведено aнaлiз даних щорiчниx звтв медичних закла^в Кшвсько)' област за 2007-2017 роки. Статистичний aнaлiз проводився за допомогою пакета програм Windows Office Exoel 2016 та IBM SPSS Statistics 23.0. Результа-ти. У структурi тирео)'дно)' патологи серед населення Кшвсько)' област у 2017 р. частка тирео'дилв стано-вила 11,2 %, ппотиреозу — 4,6 %, ппертиреозу—2,1 %. Ужiнок тиреодити траплялися в 9,7 раза частше, ппотиреоз — у 8,3 раза, а ппертиреоз — у 5,3 раза частше, нж у чоловшв. Виявлен вiрогiднi дан щодо зростання поширеност тирео'дилв — у 1,9 раза (р < 0,01), ппотиреозу — у 2,1 раза (р < 0,01), ппертиреозу — 1,7 раза (р < 0,01) по обласл. По Укрafнi вдбулося зростання поширеност тирео'дилв у 2,5 раза (р < 0,01), ппотиреозу—у 1,7раза (р < 0,01), ппертиреозу — у 1,5 раза (р < 0,01). Зпдно з прогностичними моделями, протягом наступних п'яти роюв очiкуeться збльшення поширеност тиреодитв, ппо- та ппертиреозу по област1, що може бути спричинено негативним впливом екзо- та ендогенних фaкторiв. Висновки. Неухильне зростання поширеност тирео^дно]' патологи й захворюваност на неf в забруднених i незабруднених псля ЧАЕС репонах Украни, збльшення частки тиреодитв, ппо- та ппертиреозу за останне деся-тирiччя, прогнозоване зростання дано1' патологи протягом наступних п'яти роюв свдчить про необюднють aнaлiзу причин i захо^в )х профлактики в практиц амейних лiкaрiв та ендокринолопв. Ключовi слова: захворювання щитоподiбноf залози; тиреодити; ппотиреоз; ппертиреоз; епдемЬлопя; фактори ризику; Кшвська область; Украна
Вступ
Захворювання щитоподабно! залози (ЩЗ) на сьо-годш мщно закршилися на одному з провщних мюць серед ендокринно! патологи за загальною захворюва-шстю й поширешстю у свт. З огляду на еколопчну ситуацго в Укра!ш ця проблема з кожним роком при-вертае все бшьше уваги. За даними МОЗ Укра!ни, за останш 5 роюв кшьюсть захворювань ЩЗ збшьшилась у 5 разiв [1], причому даний показник суттево розрiз-няеться в рiзних регюнах кра!ни залежно вщ впли-
ву чинниюв зовшшнього середовища (вщдалений стохастичний ефект аварИ на Чорнобильсьюй АЕС, йодний дефщит, спос1б життя, стрес, нерацюнальне харчування, недостатнють мжроелеменпв, супутш захворювання тощо). Так, у результата Чорнобильсько! аварИ 26 квггня 1986 року вщбувся значний викид в атмосферу близько 100 млн кюр1 радюакгивних 1зотошв 1311, що мае виражену тропнють до тканини ЩЗ [2], у зв'язку з чим було прогнозовано зростання юлькосп випадюв раку ЩЗ (РЩЗ) на наступш 30 роюв.
© «Ммнародний ендокринолопчний журнал» / «Международный эндокринологический журнал» / «International Journal of Endocrinology» («Miznarodnij endokrinologicnij zurnal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Ткаченко Вiкторiя 1вашвна, доктор медичних наук, доцент кафедри шейноТ медицини, Нацюнальна медична академiя тслядипломноТ освiти iменi П.Л. Шупика, вул. Дорогожицька, 9, м. КиТв, 04112, УкраТна; e-mail: witk@ukr.net
For correspondence: V. Tkachenko, MD, PhD, Associate Professor at the Department of family medicine, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Dorohozhytska st., 9, Kyiv, 04112, Ukraine; e-mail: witk@ukr.net
Станом на 1998 р. в Укра!ш захворювашсть на РЩЗ (згщно з украшським стандартом) становила 4,3 випадку на 100 тис. населення, а у 2016 р. цей показник становив 8,0 випадку на 100 тис. населення [3, 4]. Проте захворювашсть на неонколопчну тиреохдну патолопю та ii поширешсть в Украш за останнi десятирiччя також зростае. Дане явище та-кож може виникати внаслщок вщдаленого стохас-тичного ефекту аварГi на ЧАЕС. Масовi обстеження населення пiсля аварп виявили високу поширенiсть збiльшення ЩЗ (у 20—40 % обстежених) [5, 6]. О.В. Камшський зi спiвавт. (2016) провели ретро-спективний аналiз даних i встановили, що частота тиреохднох патологи серед усiх осiб, постраждалих внаслiдок аварп на ЧАЕС, становила 40,3 %, серед учасниюв лжвщаци наслщюв аварп — 35,4 %, серед евакуйованих 1з зони вщчуження — 27,2 %, у меш-канцiв радiацiйно забруднених територiй — 28,6 %, що значно бшьше (p < 0,0001), н1ж у загальний по-пуляци (3,9 %) населення Украши [7].
Частота тиреощно! патологи серед дорослих про-тягом останшх 30 рок1в змiнювалася з 17 до 53 %, а найбшьше ii зростання визначалося через 10—15 ро-к1в п1сля дл радiацiйного чинника. Хоча не можна виключити впливу 1нших факторiв на збшьшення захворюваностi й поширеностi неонколопчно1 ти-реощно1 патологи, яким придшяеться недостатньо уваги [8, 9]. Не варто забувати i про вплив комбша-ц1й р1зних екзо- та ендогенних фактор!в (включаю-чи популяцшно-генетичш та в1ков1) на зростання частоти тиреощно1 патологи [10—12].
Усе вищеперераховане пiдкреслюe актуальнiсть вивчення захворюваностi й поширеносп неонко-лопчно1 патологи ЩЗ, анал!зу можливих факторiв ризику й метод!в 1х профiлактики для покращання надання допомоги амейними лiкарями та лжаря-ми-ендокринологами.
Мета: провести анал!з поширеностi й захворю-ваностi на тиреохдну патологiю серед населення Ки-шсько1 областi за 2007—2017 роки.
Матер1али та методи
Для проведення aнaлiзу використано данi щор1ч-них звтв зaклaдiв Кишсько1 облaстi за 2007—2017 роки. Статистичний анал!з проведено за допомогою пакета програм Windows Office Ехсе1 2016 та IBM SPSS Statistics 23.0.
Результати
Анaлiз динамiки поширеностi тиреохдно! патологи й захворюваностi на не1 за останне десятирiччя серед осiб, старших вщ 18 рокiв, показав 1х значне зростання як у Кшвськш областi, так i по Украш, попри те, що з 2014 р. вщсутш данi з окупованих те-риторiй (АР Крим, окремi райони Лугансько'1 й До-нецько'1 областей), наявний вплив мiграцГ1 населення з цих регюнш.
За 10 роюв спостерiгався рiст частки неонколо-пчно! тиреощно'1 патологи в струга^ захворювань ЩЗ. Так, за даними звтв закладiв Кшвсько'1 об-ластi за 2007—2017 рр., у струга^ неонколопчно'1 тиреохдно! патологи частка тиреохдипв зросла з 8,2 до 11,2 % (прирют +36,6 %), гшотиреозу — з 3,1 до 4,6 % (+48,4 %), гшертиреозу — з 1,8 до 2,1 % (при-рiст +16,7 %). В Укра'1ш в структурi захворювань ЩЗ тирео1дити на сьогоднi становлять 13,8 %, п-потиреоз — 7,5 %, гшертиреоз — 4,1 %. У свою черту, зпдно з нацюнальним канцер-реестром, частка РЩЗ у структурi онколопчно'1 патологи по Украш за 2007—2016 рр. також продовжуе зростати — з 1,59 до 2,25 % (прирют +41,4 %).
Крiм того, поширешсть неонколопчно'1 тирео-щно! патологи залежить вщ статi хворого. З рiзних лiтературних джерел вщомо, що захворювання ЩЗ трапляються частiше в жшок, н1ж у чоловiкiв, зо-крема, на автоiмунний тирео1дит ж1нки хворшть у 4—8 разiв частiше за чоловтв [9—11], а вiд гшертиреозу (а саме вщ дифузного токсичного зоба) жшки страждають у 9 разiв частiше, н1ж чоловжи [12]. Так, у Кшвськш обласп, за даними 2017 р., у жшок ти-реощити спостерiгалися частше в 9,7 раза, гшоти-реоз — в 8,3 раза, а гшертиреоз — у 5,3 рази частше, н1ж у чоловЫв. Отримаш результати пiдтверджують лiтературнi данi й свщчать про вагомий вплив на виникнення дано'1 патологП статi та гормонального фону як факторiв ризику.
Стандартизований показник поширеносп рiзних ввддв неонколопчно'1 тиреохдно! патологП на 100 тис. населення в Кшвськш обласп (рис. 1) за 2007—2017 рр. змшився так: поширешсть тирео'хдипв зросла в 1,9 раза (з 446,5 до 864,8 0/000, р < 0,01), гшотиреозу — у 2,1 раза (вщ 167,3 до 355,3 0/000, р < 0,01); гшертиреозу — у 1,7 раза (з 98,4 до 165 , 3 0/000, р < 0,01).
У той же час по Укра'1ш (рис. 2) поширешсть ти-реощипв збшьшилась у 2,5 раза (з 209,8 до 520,7 0/
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Тиреощит
Ппотиреоз
Ппертиреоз
Рисунок 1. Динамка поширеност захворювань ЩЗ у Кшвсьюй облает за 2007-2017 роки (на 100 тис. населення)
600 -| 500 -400 -300 -200 -100 -0
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Тиреощит
Ппотиреоз
Ппертиреоз
Рисунок 2. Динамка поширеност захворювань ЩЗ по Укран за 2007-2017роки (на 100 тис. населення)
Кл^чна тиреоíдологiя /Clinicаl Thyroidology/
1Е1
р < 0,01), гшотиреозу — у 1,7 раза (з 170,4 до 282,3 0/000, р < 0,01), гшертиреозу — у 1,5 раза (106,2 до 154,40 %00, р < 0,01).
Прирют поширеност тиреохдно! патологи за останне десятирiччя на Кшвщиш становив: тирео-¡¡¡дипв — 93,7 %, гшотиреозу — 112,4 %, гшертиреозу — 68,1 %, а по Украш — 148,2; 65,7 та 45,4 % вщповщно.
При порiвняннi ступеня збшьшення пошире-ностi тиреохдипв i гшотиреозу (рис. 3) по Кшвськш област виявлено вiрогiдну рiзницю (р < 0,05) з по-казником по Украш, вiрогiднiсть вiдмiнностi м1ж поширешстю гiпертиреозу по Кшвськш областi та Украш не встановлено (р > 0,05).
У свою чергу, стандартизований показник за-хворюваностi на 100 тис. населення в Кшвськш об-ласп (рис. 4) за 2007—2017 рр. змшився так: захво-рювашсть на тирео1дити зросла у 2,1 раза (з 39,8 до
85.1 0/000, р < 0,01), на гшотиреоз — у 2,7 раза (з 15,0 до 39 , 8 0/000, р < 0,01), на гшертиреоз — у 1,3 раза (з 15,6 до 20,2 %00, р < 0,01).
За вказаний термш в Украш (рис. 5) захворю-вашсть на тирео1дити зросла в 1,5 раза (з 33,1 до
48.2 0/000, р < 0,01), гшотиреоз — у 1,6 раза (з 18,9 до 29,7 0/000, р < 0,01), гшертиреоз — у 1,1 раза (вщ 13,1 до 14,9 %00, р < 0,01).
Прирют захворюваносп на тирео1дну патоло-пю станом на 2017 р. у Кшвськш обл. становив: тиреохдипв — 113,8 %, гшотиреозу — 166,1 %, гшертиреозу — 29,6 %, а в Украш — 45,6; 57,1 та 13,7 % вщповщно.
При порiвняннi ступеня збшьшення захворюва-ност на тирео1дити й гшотиреоз (рис. 6) у Кшвськш област виявлено вiрогiдну рiзницю (р < 0,05) порiв-няно з загальноукра1нським показником, проте не було виявлено вiрогщноI рiзницi м1ж показниками захворюваност на гiпертиреоз (р > 0,05).
Факт вищого показника приросту поширенос-тi й захворюваностi по обласп, нiж по Украш, можна пояснити як впливом певних факторiв зо-внiшнього середовища (а саме бшьшою дiею сто-хастичного ефекту аварп на ЧАЕС по Кшвськш обласп), так i недооблiком даних iз окупованих територiй.
Що ж стосуеться шших факторiв, найбiльш ва-гомим вважають забезпеченiсть населення йодом. Вщомо, що Ки1вська область належить до зони з по-мiрним йодним дефiцитом, прямим доказом чого е результати проведеного обстеження 10,4 тис. дггей для визначення ¡¡х йодного статусу. Згiдно з даним дослщженням, у м. Вишгородi зафжсований нео-чiкуваний результат — 224,0 мкг/л. Як з'ясувалося, так1 висою результати зумовленi проведенням йод-но1 профiлактики (дiти споживали 1жу з додаванням йодовано! солi вдома й у школ^. Менш оптимiстич-ш результати були отриманi в шших районах, де в середньому спостерпався помiрний (20—50 мкг/л) йодний дефщит [7]. Також спостерiгався вплив ш-ших факторiв.
З метою прогнозування ситуацП на майбутне на основi проведеного аналiзу побудовано прогнознi моделi поширеностi тирео1дно! патологП на Ки!в-
Рисунок 3. Ступнь збшьшення поширеност тиреоУдно! патологи серед населення Китсько/ облает й УкраУни Примтка: * — р < 0,05; ** — р > 0,05.
Рисунок 4. Динамка захворюваност! на тиреоУдну патологю в Кшвсьюй област за 2007-2017 роки (на 100 тис. населення)
50 -| 40 -30 -20 -10 -0
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Тиреощит
Ппотиреоз
Ппертиреоз
3 1 2 -1 -0
■ ■ ■
Тиреощити* Ппотиреоз* Ппертиреоз**
Кшвська область
УкраТна
Рисунок 5. Динамка захворюваност! на тиреоУдну патологю в УкраУн за 2007-2017 роки (на 100 тис. населення)
Рисунок 6. Ступнь збшьшення захворюваност на тиреоУдну патологю серед населення КиУвськоУ област й УкраУни Примтка: * — р < 0,05; ** — р > 0,05.
1Е1
Кл^чна тиреоíдологiя /Clinicаl Thyroidology/
щинi та по Украш на найближчi 5 рокiв. За допо-могою кореляцiйно-регресiйного аналiзу отримано данi, яю свiдчать про полiномiальне зростання кшь-костi пацieнтiв iз даними патолопями протягом за-даного перiоду.
При побудовi прогнозно! моделi поширеностi тиреощипв (рис. 7) у Кшвськш област визначено коефiцieнт детермiнацГl R2 = 0,9855, який свщчить, що 98,6 % вхщних даних вiдповiдають заданш регресп i вказують на високий рiвень адекватностi ощнено! моделi статистичним даним. У свою чергу, коефiцieнт детермшацп по Украш R2 = 0,7642 де-монструе, що лише 76,4 % вхщних даних вщповь дае заданiй регресп, i теж вказуе на високий рiвень адекватностi ощнено! моделi статистичним даним. Тобто протягом наступних роюв бшьшою мiрою очiкуеться зростання поширеностi тиреощипв по областi, нж по Украш
Прогнозна модель поширеностi гiпотиреозу (рис. 8) у Кшвськш областi визначила коефшент детермшацп R2 = 0,9818, який свщчить, що 98,2 % вхщних даних вiдповiдають заданiй регресп, i вказуе на високий рiвень адекватностi ощнено! моделi статистичним даним. Подiбнi результати отрима-ш й при побудовi моделi поширеност патологп по Украш, де коефшент детермшацп становив R2 = 0,8934, який демонструе, що 89,3 % вхщних даних вщповщае заданiй регресп, i також вказуе на високий рiвень адекватностi ощнено! моделi статистичним даним. У зв'язку з чим можна очiкувати зростання поширеност гiпотиреозу i по областi, i по Украш.
При побудовi прогнозно! моделi поширеностi гiпертиреозу (рис. 9) у Кшвськш област коефшд-ент детермшацп R2 = 0,9906 демонструе, що 99,1 % вхщних даних вщповщае заданiй регресп, i вказуе на високий рiвень адекватностi ощнено! моделi статистичним даним. Проте при побудовi типово! моделi по Украш коефiцiент детермшацп становив R2 = 0,7304, демонструючи, що лише 73 % вхщних даних вщповщае заданш регресп, i вказуе на високий рiвень адекватностi ощнено! моделi статистичним даним. З огляду на це протягом наступних роюв очiкуеться збшьшення поширеностi гiпертиреозу в основному по обласп, але не по Украш.
Обговорення
Аналiз стану здоров'я населення в перiод 2007— 2017 рр. здiйснювався вiдповiдно до медично! статистично! звiтностi закладiв охорони здоров'я, при його виконанш керувались наказом МОЗ Укра!ни № 184 вщ 26.07.1999 «Про затвердження форм об-лжово! статистично! документацп, що використову-еться в стащонарах лiкувально-профiлактичних за-кладiв», наказом МОЗ Укра!ни № 197 вщ 05.08.1999 «Про затвердження форм облжово! статистично! документацп, що використовуеться в закладах охорони здоров'я», наказом МОЗ Украши № 378 зi змшами вщ 10.07.2007 «Про затвердження форм звггносп з питань охорони здоров'я та шструкцш щодо !хньо-го заповнення» (форма звiтностi № 12, № 20, № 47)
i наказом МОЗ Украши вiд 17.06.2013 № 511 «Про затвердження змш до наказу Мшстерства охорони здоров'я Украши вщ 10 липня 2007 року № 378».
Вщповщно до вищевказаних нормативних доку-ментiв при зборi статистично! iнформацГl в рубри-цi «тиреощити» вказувалися всi можливi його види (гострий, пщгострий, автоiмунний, пiсляпологовий i хронiчнi специфiчнi). Те ж стосуеться i рубрики «ппотиреоз», що об'еднувала вроджений гiпотиреоз i всi форми набутого, а також рубрики «ппертиреоз» (80 % якого становлять дифузний токсичний зоб, вузловий токсичний зоб i гшертиреощна фаза авто-iмунного тиреощиту).
1400,0 1200,0 1000,0 800,0 600,0 400,0 200,0 0,0
У = 1,« 5872х - 674 19,4х 7Е+0 6
Н = 0,9 855 ___________
у*»"" •••"'
гУ V
= 1 5492Х 2 + 62 63 9Х 6Е+ 06
Н = 0,7 642
2006 2008 2010 2012 2014 2016 2018 2020 2022 2024
Тиреощити КиТвська обл. Х Полiномiальна X
Тиреощити УкраТна Y Полiномiальна Y
Рисунок 7. Прогнозна модель поширеност тирео'Удилв серед населення КиУвськоУ област та УкраУни
600,0 500,0 400,0 300,0 200,0 100,0
0,0
У = 0,8455 х2 - 3 383,3 х + 3Е +06
Н2 = 0 ,9818
..... ..........
п ' .......
рее—
У = 0,8443 Н2 = 0 ,8934 х + 3Е +06
2006 2008 2010 2012 2014 2016 2018 2020 2022 2024
Ппотиреоз КиТвська обл. Х Полiномiальна X
Ппотиреоз УкраТна Y Полiномiальна Y
Рисунок 8. Прогнозна модель поширеност ппотиреозу серед населення КиУвськоУ област та УкраУни
250,0 200,0 150,0 100,0 50,0
0,0
У = 0, 4393х Н - 176 = 0 9 1,5х 906 2Е+ 6
----------
У = 0, 3231х Н - 129 = 0,7 6,1х 304 1- 1Е+( 6
2006 2008 2010 2012 2014 2016 2018 2020 2022 2024
Ппертиреоз КиТвська обл. Х Полiномiальна X
Ппертиреоз УкраТна Y Полiномiальна Y
Рисунок 9. Прогнозна модель поширеност ппертиреозу серед населення КиУвськоУ област та УкраУни
У бшьшосп випадк1в радаацшних техногенних ава-рш або 1нцидент1в спостер1гаеться опромшення oci6 у середнк дозах (0,1—0,5 Гр), унаслщок чого ефекти дц 1он1зуючого випромшювання виникають поступово, що стае пом1тним лише через 10—15 роюв, коли так1 наслщки реал1зуються в б1льшост1 постраждалих ос1б i продовжують реал1зовуватися з тенденц1ею до подаль-шого прогресування в термши п1сля 30 роюв [7].
Лжарям первинно! медично! допомоги й ендо-кринологам необх1дно б1льше уваги придшяти заходам з виявлення ендо- та екзогенш фактор1в ризику розвитку захворювань ЩЗ та !х профшактики.
Висновки
В1дзначаеться неухильне зростання неонколопч-но! тирео!дно! патологи, а саме тиреощипв, г1по- та г1пертиреозу, а також змша структури дано! патологи протягом 2007—2017 роюв по Кишськш област1. Так, за 2007—2017 роки частка тиреощипв зросла з 8,2 до 11,2 % (прирют +36,6 %), гшотиреозу — з 3,1 до 4,6 % (прирют +48,45 %), гшертиреозу — з 1,8 до 2,1 % (прирют +16,7 %). Що ж стосуеться загально-укра!нсько! структури, то на сьогодш тирео!дити становлять 13,8 % вщ ус1е! тирео!дно! патологи, ri-потиреоз — 7,5 %, гшертиреоз — 4,1 %.
Анал1з прогностичних моделей поширеносп ти-рео'!дит1в, гшо- та г1пертиреозу протягом наступних п'яти роюв дае пщстави оч1кувати значного зростан -ня даних нозологш у Кшвськш област1 та Укра'!ш, але б1льше в Кшвськш область Под1бний результат можливо пов'язаний 1з комплексною д1ею фактор1в ризику, особливо вщдшеного стохастичного ефекту п1сля авари на ЧАЕС та йодного дефщиту, як1 бшь-шою м1рою спостериаються на територи Ки!всько! област1, н1ж по Укра!ш
Конфлiкт штереав. Автори заявляють про вщ-сутн1сть конфл1кту 1нтерес1в при п1дготовц1 дано! статп.
References
1. Kravchenko VI. Iodine deficiency as a cause of high prevalence of thyroid pathology in the population of regions affected by the chernobyl accident. Zhurnal NAMN Ukrai'ny. 2016;22(2):222-229 (in Ukrainian).
2. Tronko M, Brenner AV, Bogdanova T, et al. Thyroid neoplasia risk is increased nearly 30 years after the Chernobyl accident. Int J Cancer. 2017Oct 15;141(8):1585-1588. doi: 10.1002/ijc.30857.
3. Zablotska LB, Bogdanova TI, Ron E, et al. A cohort study of thyroid cancer and other thyroid diseases after the Chornobyl accident: dose-response analysis of thyroid follicular adenomas detected during first screening in Ukraine (1998-2000). Am J Epidemiol. 2008 Feb 1;167(3):305-12. doi: 10.1093/aje/kwm301.
4. Thomas GA, Tronko MD, Tsyb AF, Tuttle RM. What have we learnt from Chernobyl? What have we still to learn? Clin Oncol (R Coll Radiol). 2011 May;23(4):229-33. doi: 10.1016/j.clon.2011.02.001.
5. Fuzik MM, Prysyazhnyuk AY, Shibata Y, et al. Age and gender patterns of thyroid cancer incidence in Ukraine depending on thyroid radiation doses from radioactive iodine exposure after the Chornobyl NPP accident. ProblRadiacMedRadiobiol. 2013;(18):144-55.
6. Taylor PN, Albrecht D, Scholz A, et al. Global epidemiology of hyperthyroidism and hypothyroidism. Nat Rev Endocrinol. 2018 May;14(5):301-316. doi: 10.1038/nrendo.2018.18.
7. Kaminskyi OV, Kopylova OV, Afanasyev DE, Pronin OV. Non-cancer thyroid and other endocrine disease in children and adults exposed to ionizing radiation after the ChNPP accident. Problems of radiation medicine andradiobiology. 2015;20:341-355. (in Ukrainian).
8. Davis S, Kopecky KJ, Hamilton TE, Onstad L; Hanford Thyroid Disease Study Team. Thyroid neoplasia, autoimmune thyroiditis, and hypothyroidism in persons exposed to iodine 131 from the Hanford nuclear site. JAMA. 2004 Dec 1;292(21):2600-13. doi: 10.1001/ jama.292.21.2600.
9. Boehm BO, Steinert M, Dietrich JW, et al. Thyroid examination in highly radiationexposed workers after the Chernobyl accident. Eur J Endocrinol. 2009 Apr;160(4):625-30. doi: 10.1530/EJE-08-0492.
10. Agate L, Mariotti S, Elisei R, et al. Thyroid autoantibodies and thyroid function in subjects exposed to Chernobyl fallout during childhood: evidence for a transient radiationinduced elevation of serum thyroid antibodies without an increase in thyroid autoimmune disease. J Clin Endocrinol Metab. 2008 Jul;93(7):2729-36. doi: 10.1210/jc.2008-0060.
11. Buzunov VA, Pirogova EA, Krasnikova LI, Tereshchenko VM, Vojchulene YuV. Epidemiology of non-neoplastic effects of ionizing radiation. Zhurnal NAMN Ukrai'ny. 2006;12(1):174-84. (in Russian).
12. Larin OS, Pankiv VI, Selivanenko MI, Grachova OO. Analysis of the endocrinology care of Ukraine in 2010 and prospects for the development of medical care for patients with endocrine disorders. Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2011;(35):10-18. (in Ukrainian).
OTpuMaHO 17.03.2018 ■
Ткаченко В.И.1, Максимец Я.А.1, Выдыборец Н.В.2, Коваленко О.Ф.2
1 Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
2 Киевская областная клиническая больница, г. Киев, Украина
Анализ распространенности тиреоидной патологии и заболеваемости ею среди населения Киевской области и Украины за 2007-2017 гг.
Резюме. Актуальность. В Украине четко прослеживает- страны в зависимости от влияния факторов внешней
ся увеличение количества пациентов с различной пато- среды и их комбинации. Одним из известных факторов
логией щитовидной железы. Показатели распространен- является авария на ЧАЭС, но рост тиреоидной патологии
ности и заболеваемости варьируют в различных регионах на незагрязненных территориях свидетельствует о необ-
ходимости более детального изучения данной проблемы. Цель: провести анализ распространенности тиреоидной патологии и заболеваемости ею среди населения Киевской области за 2007—2017 годы. Материалы и методы. Проведен анализ данных ежегодных отчетов медицинских учреждений Киевской области за 2007—2017 годы. Статистический анализ проводился с помощью пакета программ Windows Office Ехсе1 2016 и IBM SPSS Statistics 23.0. Результаты. В структуре тиреоидной патологии среди населения Киевской области в 2017 г. доля тирео-идитов составляла 11,2 %, гипотиреоза — 4,6 %, гиперти-реоза — 2,1 %. У женщин тиреоидиты встречались чаще в 9,7 раза, гипотиреоз — в 8,3 раза, а гипертиреоз — в 5,3 раза чаще, чем у мужчин. Выявлены достоверные данные относительно увеличения распространенности ти-реоидитов в 1,9 раза (р < 0,01), гипотиреоза — в 2,1 раза (р < 0,01), гипертиреоза — 1,7 раза (р < 0,01) по области. По Украине произошло возрастание распространенно-
сти титиреоидитов — в 2,5 раза (р < 0,01), гипотиреоза — в 1,7 раза (р < 0,01), гипертиреоза — в 1,5 раза (р < 0,01). Согласно прогностическим моделям, в течение последующих пяти лет ожидается увеличение распространенности тиреоидитов, гипо- и гипертиреоза по области, что может быть вызвано негативным влиянием экзо- и эндогенных факторов. Выводы. Неуклонный рост распространенности тиреоидной патологии и заболеваемости ею в загрязненных и незагрязненных после аварии на ЧАЭС регионах Украины, увеличение доли тиреоидитов, гипо- и гипертиреоза за последнее десятилетие, прогнозируемый рост данной патологии в течение следующих пяти лет свидетельствует о необходимости анализа причин и мер их профилактики в практике семейных врачей и эндокринологов.
Ключевые слова: заболевания щитовидной железы; тиреоидиты; гипотиреоз; гипертиреоз; эпидемиология; факторы риска; Киевская область; Украина
V.I. Tkachenko1, Ya.A. Maksymets1, N.V. Vydyborets2, O.F. Kovalenko2
1 Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
2 Kyiv Regional Clinical Hospital, Kyiv, Ukraine
Analysis of the prevalence and morbidity of thyroid pathology among the population of Kyiv region and Ukraine for 2007-2017
Abstract. Background. In Ukraine, there is a clear increase in the number of patients with different thyroid pathology. Indicators of the prevalence and morbidity vary in different regions of the country depending on the influence of environment factors and their combination. One of the known factors is Chornobyl accident, but the growth of thyroid pathology in least polluted areas indicates the need for a more detailed study of this problem. The purpose was to conduct an analysis on the prevalence and morbidity of thyroid pathology among the population of Kyiv region for 2007—2017. Materials and methods. Data of annual reports of medical institutions in Kyiv region for 2007— 2017 were analyzed. Statistical analysis was carried out with the help of the program package Windows Office Excel 2016 and IBM SPSS Statistics 23.0. Results. In the structure of thyroid pathology among the population of Kyiv region in 2017, the proportion of thyroiditis was 11.2 %, hypothyroidism — 4.6 %, hyperthyroidism — 2.1 %. In women, thyroiditis occurred 9.7 times more often than in men, hypothyroidism — 8.3 times and hyperthyroidism — 5.3 times. Reliable data on increased preva-
lence of thyroiditis were found in the region (thyroiditis — by 1.9 times (p < 0.01), hypothyroidism — 2.1 times (p < 0.01), hyperthyroidism — 1.7 times (p < 0.01)) and in Ukraine (thyroiditis — by 2.5 times (p < 0.01), hypothyroidism — 1.7 times (p < 0.01), hyperthyroidism — 1.5 times (p < 0.01)). According to the prognostic models, in the next five years, an increase is expected in the prevalence of thyroiditis, hypothyroidism and hyperthyroidism in the region, which may be determined by the negative effects of exogenous and endogenous factors. Conclusions. The steady increase in the prevalence and morbidity of thyroid pathology in the polluted and least polluted regions of Ukraine after the Chornobyl Nuclear Power Plant accident, an increase in the proportion of thyroiditis, hypo- and hyperthy-roidism over the last decade, the predicted growth of this pathology over the next 5 years suggests the need to analyze the causes and measures of their prevention in practice of family doctors and endocrinologists.
Keywords: thyroid disease; thyroiditis; hypothyroidism; hyper-thyroidism; epidemiology; risk factors; Kyiv region; Ukraine
