CC BY
0АНАЛ1З ПОКАЗНИК1В ФУНКЦЮНАЛЬНОГО I ПСИХОЛОГ1ЧНОГО СТАНУ УЧН1В
СТАРШО1 ШКОЛИ
Вахнова А.П.
Нацюнальний унгверситет ф1зичного виховання та спорту Украти, кафедра педагогжи та психологИ] аспгрант
(Кигв)
INFLUENCE OF PSYCHOLOGICAL FACTORS ON ADAPTIVE AND FUNCTIONAL CAPABILITIES
OF THE HIGH SCHOOL STUDENTS BODY
Vakhnova A.
National University of Physical Education and Sports of Ukraine, Department of Pedagogy and Psychology, postgraduate student
(Kiev)
Анотащя
В публжацп розглянуто вплив психолопчних факторiв на адаптивш i функцюнальш можливосп оргашзму в умовах учбового середовища учшв старшо! школи. Розглянуто ввдношення учшв до свого здо-ров'я вiком вiд 13 до 17 рошв в м. Киев^ !х оцiнкy стану здоров'я i що найбiльше на нього впливае, а також результати тестування впливу психологiчних факторiв на адаптивнi i фyнкцiональнi можливостi органiзмy yчнiв, проведеного серед yчнiв 10-х класiв одше! школи.
Факт того що дгги вважають психологiчне навантаження найважливiшою причиною попршення стану здоров'я (77% з 4365 проанкетованих yчнiв М. Киева) викликае занепокоенiсть i шдштовхуе до бшьш детального вивчення проблеми з урахуванням вiкy i статi, що дае повшшу картину фiзичного i духовного стану yчнiв.
Проведене тестування засввдчуе недостатнiй рiвень показнишв адаптивних i фyнкцiональних можли-востей оргашзму yчнiв. А кореляцiйний аналiз резyльтатiв тестування виявив зв'язок середньо! сили мiж коефiцiентом адаптацiйного потенщалу серцево-судинно! системи i рiвнем тривожносп (0,5, р < 0,001), також рiвнем вегетативних змiн i рiвнем тривожностi у дiвчат (0,67, р < 0,001). Зв'язок середньо! сили зафжсований також мiж рiвнем вегетативних змш i рiвнем психологiчного стресу (0,598, р < 0,001) у хлопщв. Також кореляцiйний аналiз показав, що вс складовi особистюно! тривожносп мають зв'язки середньо! i високо! сили (вiд 0,69 до 0,9, р < 0,001). Саме щ показники говорять про те, що необхвдш профiлактичнi рiшення покращення психоемоцiйного стану yчнiв старшо! школи.
Розумова дiяльнiсть yчнiв старшо! школи зумовлюе велик! навантаження на нервову i серцево-су-динну системи, також на здоров'я школяр!в впливають р!зш стресогеннi фактори. Дослiдження психое-моцшно! сфери учшв можуть суттево допомогти учителю ф!зичного виховання у визначенш ефек-тившших методiв i шдход!в, що виховуватимуть гармонiйнy особистють i посприяють в напрямку збере-ження не тшьки ф!зичного, а й псих1чного здоров'я, шдвищенню культури здоров'я особистосп в цшому.
Abstract
The problems of the impact of psychological factors on adaptive and functional capabilities of the body in terms of the training environment of high school students of the age from 13 to 17 years in Kyiv city are reviewed in this article. The attitude of students to their health, their assessment of health condition and what affects it (4365 students were interviewed, namely, 1950 boys and 2685 girls), as well as the results of testing the influence of psychological factors on the adaptive and functional abilities of the students' bodies, conducted among students of 10 grades of the same school (total of 43 students, including 20 boys and 23 girls) were examined.
Answers were analyzed on the basis of age and gender that gives a more complete picture of the physical and spiritual condition of the students. The fact that children feel psychological stress the greatest cause of ill health (77% of students who participated in the survey) sent us for a more detailed study of this problem.
The test results indicate insufficient level of performance of adaptive and functional capacity of the bodies of students. A correlation analysis of test results revealed a relationship of moderate strength between the coefficient of the adaptive capacity of the cardiovascular system and level of anxiety, the level of autonomic changes and levels of anxiety among girls. The medium strength connection was also recorded between the level of autonomic changes and levels of psychological stress and anxiety level among boys. These indicators suggest that a preventive solution for the improvement of psychoemotional state of high school students are necessary.
Mental activity of high school students determines large load on the nervous and cardiovascular system, as well as the health of students is affected by various stressors. A study of the status and attitude to health can significantly help the teacher of physical education in identifying effective methods and approaches to educate harmonious personality and assist in preserving mental health and prevent emotional disorders due to relieve mental stress and increase of volitional self-regulation of the body.
Ключов1 слова: психолопчний фактор, псих!чш здоров'я, функцюнальш можливосп оргашзму, адаптацшнш потенщал, психоемоцшний стан, учбове середовище, тривожшсть, стрес.
Keywords: psychological factors, mental health, functional possibilities of the body, adaptive capacity, psy-choemotional state, learning environment, anxiety, stress.
Постановка проблеми. Статистичт данн останшх рошв тдтверджують тенденцiю попр-шення стану здоров'я учнiвськоi молодi. Так данш 2014-2015 рошв наданi Мшстерством освiти i науки Украiни тдтверджують, що лише 23% учнiв загальноосвитах шкiл мають середнiй рiвень фiзич-ного здоров'я, 7% - вищий середнього i лише 1% -високий. Двi третини практично здорових школярiв мають недостатнiй резерв здоров'я i потребують iндивiдуальних програм збереження здоров'я [1, С.31]. За даними Нацiональноi академii медичних наук Украни у 2016—2017 роках, вщхилення у станi здоров'я майже для 80% учнiв 9-11 клаав спричинюють обмеження у виборi професш (понад половину з них зумовлеш наявнiстю хронiчних хвороб) [2 С.8]. Тож актуальним залишаеться питания тдвищення адаптацiйних можливостей ор-гашзму учнiв старшо1' школи i пошуку для цього но-вих ефективних методiв.
Звiсно, що розумова дiяльнiсть учнiв старшо1' школи зумовлюе велик навантаження на нервову i серцево-судинну системи, також на здоров'я шко-лярiв впливають рiзнi стресогеннi фактори, таи як самоствердження в середовищi однолiткiв i оточу-ющого сощуму, необхiднiстю вибору майбутньо1' професii i взаемовiдносини з педагогами i батьками [10 С.101].
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй.
Вiдомо, мета сучасно1' шкiльноi освiти полягае у формуванш здорово1' особистостi i певно школа спрямовуе сво1' сили на покращення якостi освiти та виховання, що ввдповщно призведе до змiн у покра-щеннi здоров'я молодi, майбутнього наци.
Проблеми здоров'я i здорового способу життя учшвсько1' молодi та умови 1'х ошгашзацп е предметом дослщження на протязi багатьох десятелиъ i залишаеться актуальною й до сьогодш в рiзних напрямах: фiлософському (I. М. Солоненко, Л. I. Жалшо, 2004; О. Яременко, 2000; М. М. Юралмов, 2011; Н. В. Москаленко, 2010; Г. В. Безверхньо1', 2010; S. Karvonen 2012; A. Budreikaite, 2011), ме-дико-бiологiчному (Г. Апанасенко, 2006, Д. Дави-денко, 2005; В. Волков, 2002, Ю. Лiсiцин, 2002, 2004; Колберт Дон, 2013), психолого- педагопч-ному (Т. £. Бойченко, 2009; С. £. Лупаренко, О. I. Попов, 2010; Т.Ю. Круцевич, 2011; О. Ю. Марченко, 2010).
Все часпше використовуються iнтерактивнi методи навчання формування особисто1' фiзичноi культури учшв (Гаврилова Л. М.), в молодiжному середовищ стали з'являться iнновацiйнi методики яш розширюють можливостi при навчанш фiзич-ним вправам, або роблять уроки фiзичноi культури бiльш щкавими для учня, впроваджуються рiзно-маштш методики — використання рухливих кор (Гальченко Л. В, Сашчук М. М., та iншi) [4 С.5; 7 С.80; 10 С.156].
Враховуючи, що сьогодш орiеитиром для здо-ров'яспрямовано1' дiяльностi в освiтi слугуе нова стратегiя «Здоров'я - 21». Формування особистосп
вiдображае можливiсть свщомого впливу на процес Н розвитку за допомогою рiзних факторiв, умов, ме-тодiв i засобiв, яш використовуються в освiтi. Тож вихованням безпосередньо не формуемо, а спри-яемо формуванню тих властивостей i якостей, яш мають попит у сусшльств^ у самого учня в конкрет-них життевих ситуацiях та сощальному оточеннi [7 С.81; 8 С.101; 9 С.222]. Зрозумшим стае необ-хiднiсть виввчення впливу психологiчних факторiв на здоров'я учнiвськоi молодi.
Мета дослвдження: визначити залежиiсть адаптивних i функцiональних можливостей ор-ганiзму учшв старшо1' школи вiд психологiчних фага^в.
Завдання дослiдження:
1. Проаиалiзувати за науково-методичними джерелами проблематику збереження здоров'я у дiтей старшого шкiльного в^.
2. Провести оцiнку адаптивних i функцiональ-них можливостей органiзму учшв старшо1' школи враховуючи гендернi ввдмшносп.
Об'ект дослiдження: психологiчнi фактори, що впливають на функцюнальш i адаптивш можли-востi оргаиiзму учнiв старшо1' школи на уроках фiзичноi культури.
Предмет дослвдження: психологiчний i функцюнальний стан учнiв старшо1' школи в умо-вах навчально-виховного процесу.
Для досягнення висунутих завдань використо-вувалися наступш методи дослiджения: аналiз нау-ково-методично1' лiтератури, аикетуваиия, методи психодiагностики, методи математично1' статистики.
Оцiнити вплив психолопчного фактору на здоров'я учшв старшо1' школи в умовах учбового сере-довища нам допомогло анкетування, яке проводи-лося в м. Киевi серед учшв старшо1' школи вщ 13 до 17 рошв (всього - 4635 дiвчат i хлопцiв), щоб отри-мати точшшу загальну картину. А щоб дослщити вплив психологiчних факторiв на адаптивш i функцiональнi можливостi оргаиiзму учшв старшо1' школи дослiджувалися наступнi показники психiч-ного стану учнiв, як стутнь емоцiйноi напруже-ностi, стресу, депресii, соцiальноi адаптованостi, оцiнка рiвнiв тривожиостi. Також визначався рiвень функцюнування системи кровообiгу, що вiдобра-жае стушнь адаптацii до умов навколишнього сере-довища, в тому чи^ навчального. Адаптацiйний потенцiал системи кровообпу визначався шляхом розрахунку iндексу функцюнальних змiн. В тесту-ваинi приймали участь учнi на добровiльнiй основi i якi не мали скарг на самопочуття в момент до-слiджения. Загальна кiлькiсть протестованих склала 43 учнi (20 хлопчикiв i 23 дiвчинки), якi нав-чаються в 10-х класах однiеi школи. Аналiз отрима-них результатiв дослщження проводився з урахуванням гендерних та вжових вiдмiнностей учнiв.
Ми дiзналися наступне, що в старших класах з вшом зростае вiдсоток дней, що мають вiдхиления
у здоров'!. Так серед хлопчишв 13 рошв хрошчними захворюваннями хворшть 14%, а у вод 17 рошв 81% опитанних. Серед дГвчат у вод 13-ти рокiв — 9%, а у вод 17 рошв - 70% опитаних. Часто хворшть, з рГзних причин, хлопчики 13 рошв -10%, 14 рошв - майже 20%, 15 рошв - 39%, 16 рошв
- 38%, 17 рошв - 40%. Ддвчата ввдповщно 13 рошв
- 6%, 14 рошв - 30%, 15 рошв - 42%, 16 рошв -44%, а 17 рошв - 46%.
1нтерес до занять спортом i фгтнесом серед учшв, у хлопщв рiзко зiменшуeться у вщ 15-16 рошв (хлопщ що займаються спортом i фiтнесом у вiцi 15 рошв - 61%, 16 рошв - 34%), а у дiвчат в 15 рошв - 41%, в 16 рошв- 12%. Найбшьше займаються фГтнесом i спортом у 13-14 рошв (хлопщ 13 рошв - 90%, 14 рошв -78%, дiвчата 13 рошв - 95%, 14 рошв - 59%). Найменше займаються спортом i фггнесом у вщ 17 рошв (хлопщ - 34%, а дiвчата -10%).
В щлому фГзична актившсть учшв старшого шшльного вшу поступово зменшуеться з роками. Але учням подобаються уроки фГзично! культури. В бшьшосп юнаки i дiвчата вщвщують уроки бо вони !м подобаються (85% вщ усГе! шлькосп опитаних). Уроки фГзично! культури сприймають як вщпочинок вщ шших уроков - 30% опитаних. I лише 19% учшв вважають, що знання отримаш на урощ будуть корисш 1м в майбутньому, а 8,6% опитаних бачать користь своему здоров'ю у ввдвщу-ванш уроков фГзично! культури. Це доводить що класичш шдходи на уроках фГзично! культури не дають тих результатiв як б хотшося, тож треба шу-кати новГ шдходи, що використовуючи щнносп фГзично! культури та спорту забезпечать становления особистостг
Вивчаючи вщношення учнив до свого здоров'я ми дГзналися наступне, бшьшють з опитаних (57%) хвилюються за свое здоров'я коли захворшть i 26% не хвилюються зовсГм. Завжди хвилюються за свое здоров'я лише близько 10%, а 9,5% анкетованих не знали як вони ставляться до свого здоров'я.
БГльшють серед опитаних вважае що вони не швидко втомлюються (хлопщ 2,26%, а дГвчата 2,38%) вщ уае! шлькосп про анкетованих хлопщв i дивчат у вод 13-17 рошв, але вгдповщ свщчать, що у старшому шшльному вод шдвищуеться пси-холопчне навантаження. Так якщо в 13 рок1в дГти часто чимось незадоволеш або ri що вважають що нервують складають 2% у хлопчишв i 1% у дГвчат, то в 16 рошв - 52,91% хлопщв i 57% - дГвчат, а в 17 рошв таких дней вже 68,64 у хлопчишв i 75% у дГв-чат.
Щкаво також, що на стан здоров'я учшв, з !хнь-ого погляду, найбшьше впливають — неправильне харчування i психолопчне навантаження (про-блеми). Всього 5% з опитаних дней вважають, що на здоров'я впливае мала фГзична актившсть, 18%
- погана еколопя i шшдливГ звички, а бшьшють вважають що на стан !хнього здоров'я найбшьше впливае погане харчування 35% i психолопчне навантаження (проблеми) — 77%. 1ншГ причини (сощальш, матерГальш i т. п.) склали 3%.
Саме факт того, що дти вважають психолопчне навантаження найважлившою причиною попршення стану здоров'я (особливо у вод 15—16 рошв) шдштовхнув нас до б№ш детального вив-чення цiе! проблеми саме серед учшв ще! вшово! категорп. Так в 15 рошв — у хлопщв 88,67% з 459-ти опитаних, у дiвчат — 96,9% з 612-ти опитаних, у шiстнадцятирiчних хлопщв — 93,42% з 395-ти опитаних, у дiвчат — 94,32% серед 634 учениць. Тож нами було проведено тестування з метою отри-мання первинно! шформацп про вихвдний рiвень показник1в ф!зичного та психоемоцiйного стану учшв 10-х клаав в однш з шкш мiста. Тестування здшснювалося вщповвдно до загальноприйнятих вимог до стандартизацп, надiйностi i шформатив-носп тестiв, адекватнiй i коректнiй ощнщ !х резуль-татiв. Поряд з лопчною систематизацiею фактичного матерiалy здiйснювалася його математико-статистична обробка. Результати дослщжень оброблялися за допомогою наступних методiв ма-тематично! статистики: методiв кореляцiйного i факторного аналiзy. Систематизацiя матерiалy i статистична обробка отриманих даних здшснюва-лася за допомогою пакету комп'ютерних програм «Excel — 2010». Аналiз взаемозв'язк1в змшних здiйснювався методом лшшного кореляцiйного аналiзy, оцтювався за допомогою коефiцiента ко-реляци Прсона [5 С. 207].
В робот використовувалися нижче наведеш методики.
Для дослвдження фyнкцiонального стану сер-цево-судинно! системи органiзмy у сташ спокою визначали:
Коефiцiент адаптацiйного потенцiалy серцево-судинно! системи за Р.М. Баевським (АП), що визначаеться в умовних одиницях.
АП, умов. од. =
0,011-ЧСС+0,014-АТс+0,008-АТд+0,014-вк+
0,009-(МТ) - 0,009 •(ДТ)-0,273,
де ЧСС - частота серцевих скорочень, уд/хв; АТс — систол!чний артерiальний тиск, мм рт.ст.; АТд — дiастолiчний артерiальний тиск, мм рт.ст.; МТ - маса тша, кг; ДТ — довжина тша, см; вж - вш обстежуваного, роки.
Отримаш коефщенти адаптацiйного потен-цiалy порiвнювали з нормативними АП<2,1— говорить о задовшьнш адаптацi! органiзмy, 2,11— 3,2 — говорпъ про напругу механiзмiв адаптацп, 3,21-4,3 — незадовшьна адаптацiя, >4,3 — зрив адаптацп.
Для виявлення ознак вегетативних змш був ви-користаний опросник Вейна. Ця методика дала змогу дослщити вегетативну стшшсть й ощнити дисфункцш за допомогою ощнки в балах виявле-них симптом!в i пор!внявши з допустимою, у здо-рових сума балiв не повинна перевищувати 15.
Для дослвдження психолопчних особливостей учшв використовувалися настyпнi тести: методика ощнки емоцшно! напрyженостi Г.Ш. Габреево!, ди-ференцiйно! дiагностики депресивних станiв Зунге (в адаптацi! Т. I. Балашово!), визначення р!вня три-вожносп у падлитав за Титаренко Т.М., шкала пси-
холопчного стресу Лемура-Тесье-Фiллiона (переклад i адаптацiя Н.£. Водоп'янова), самооцшка псих1чних станiв по Айзенку, ощнка соцiальноi адаптованостi М. Гавлшово1' [3, С. 168; 6, С.24; 10, С.172].
Методика ощнки емоцшно1' напруженостi Г.Ш. Габреево1' яка складала 30 питань, вiдповiдь на як1 склала якусь к1льк1сть балiв. Оцiнка результатiв проводилася за шкалою: при пiдсумковому балi у хлопчиков менше 11 — ощнювали як низький рiвень напруженосп, ввд 12 до 15 — середнш, вiд 16 i вище — високий; у дiвчаток шдсумковий бал вiд 0 до 14 — низький, вщ 15 до 18 — середнш, вщ 19 i вище — високий.
Методика диференцшно1' дiагностики депре-сивних сташв Зунге (в адаптацп Т.1. БалашовоГ). Опитувальник використовувався для диферен-щально1' дiагностики депресивних стаиiв i стаиiв, близьких до депресп. Вш складався з 20 тверджень на яш учнi ввдповвдали закреслюючи одну з цифр: 1
— школи чи зрщка, 2 — шода, 3 — часто, 4 — майже завжди або постiйно. Рiвень депресп (РД) розраховувався за формулою i мав наступну штер-претацш. Якщо РД не бiльше як 50 балiв, то дiагно-стуеться стан без депресп. Якщо РД бшьше 50-ти балiв i менше 59 — легка депресш ситуативного або невротичного генезу. При РД ввд 60 до 69 балiв дiагностуеться субдепресивний стан або замаско-вана депресiя. Дiйсний депресивний стан дiагно-стуеться при РД бшьшому 70-ти балiв.
Шкала (Лемура-Тесье-Фiллiона, переклад i адаптащя Н.£. Водоп'янова) психолопчного стресу PSM-25. Вимiрялися стресовi ввдчуття в соматич-них, поведiнкових i емоцiйних показниках. У шкалi передбачена бальна оцiнка стану людини. Чим бшьша сума балiв з уах питань, тим вище рiвень стресу: менше 99 балiв — низький, 100—125 балiв
— середнш; б№ше 125 балiв — високий.
Методика визначення рiвия тривожносп у пiдлiткiв за Титаренко Т.М., що дае змогу оцiнити загальний рiвень тривоги вiд вiку i статi i визначити типи тривоги учня (школьна, самооцiнна, мiжосо-бистюна). Нормальним вважався загальний рiвень тривоги для дiвчат 10-х класiв 17—54 бали, а для хлопщв 10—48, дещо тдвищений для дiвчат 55-72 i хлопцiв — 49-67, високий для дiвчат 73-90, а хлопцiв 68-86, надмiрний спок1й у дiвчат — <17, у хлопщв — <10 балiв.
Тест «Самооцшка психiчних сташв» (по Айзенку). Допомагае виявити наступнi риси характеру: тривожшсть, фрустроваиiсть, агресивнiсть, ригiднiсть. Нами було використано результати за шкалами фрустровадасп, агресивностi i ригiдностi. Сумарна оцшка за кожною шкалою в норм^ якщо складае 0 — 7 балiв кожна.
Тест для оцшки сощально1' адаптоваиостi М. Гавлiновоi. Методика що дае змогу виявити шдивщуальний рiвень сощально1' адаптованостi учнiв i порiвияти його з нормативними величинами (затв. £вропейським союзом шкшьно1' i ушверси-тетсько1' гiгiени i медицини, 1988). Ощночна шкала соцiальноi адаптовадасп варше вiд 0 до 20 балiв,
де початок шкали (нуль балiв) вiдповiдаe стану по-вно! сощально! дезадаптацп, 20 балiв — хорошiй здатностi до сощально! адаптацп. Чим вище бал, тим краще соцiальна адаптованiсть.
Пiсля тестування ми отримали наступнi результати. Середш значення показник1в адаптивних i функцiональних можливостi органiзму учнiв як у хлопщв так i у дiвчат свiдчать про недостатнiй !х рiвень. Коефiцieнт адаптацiйного потенцiалу (АП) серцево-судинно! системи у хлопцiв склав 2,48 ± 0,58 (тобто 60% мають напругу механiзмiв адаптацп), у дiвчат — 2,31 ± 0,44 (39% мають напругу ме-ханiзмiв адаптацп). Вегетативнi змiни склали у хлопцiв в середньому 15,85±4,17 балiв (отриманий коефiцieнт вищий за 15 у 45% протестованих), а у дiвчат 15,69±3,53 (вiдхилення мають б™ 48%). Се-реднiй рiвень загально! тривожностi у дiвчат дещо тдвищений 56,13±14,04 бали, а у хлопщв — 47,5±15,6 бали, що складае норму, хоча у 65% протестованих вш дещо пвдвищений i це не можна кнорувати. Рiвень депресп, рiвень стресу, рiвень емоцшно! напруженостi в середньому не переви-щують норму як у дiвчат (43,78±9,9; 96,56±9,49; 15,09±2,76) бали, так i у хлопцiв (40,5±9,58; 97,75±9,97; 10,95±,05) бали вiдповiдно, хоча у 30% протестованих вш дещо завищений. Рiвень фруст-раци, агресивносп i ригiдностi дещо пiдвищений у дiвчаток (7,17±3,86; 7,39±1,78; 9,17±9,49 бали вiдповiдно) i у хлопцiв (8,75±2,69; 8,75±2,63; 9±4,29 бали вiдповiдно), хоча у хлопщв показники фруст-раци i агресивностi значно вищi шж у дивчат.
Також цiкаво, розглядаючи трiвожнiсть за шкалами школьна тривожшсть, самоощнна i м1жо-собистiсна (за Титаренко), у дiвчат середнiй показ-ник самооцiнноl тривожностi у б№шосп знахо-диться у межах норми (17,69±5,95 балiв), мiжосо-бистiсноl тривожносп дещо п1двищений (19,91±6,99 балiв), а от шкшьна тривожнiсть мае вюош показники (19±6,65 балив). У хлопщв же школьна i самооцiнна тривожшсть знаходяться в межах норми (12,5±5,46 i 12,5±5,24 балiв), а м1жо-собистiсна пiдвiщена (16,35±8,29 балiв). Тож ме-тоди для дiвчат повинш забезпечити !м бiльш ком-фортш психофiзiологiчнi умови перебування в школ^ можливо потрiбен iндивiдуальний пiдхiд в навчанш i оволодiннi компонентами навчально! дiяльностi, вироблення критерй'в особистiсного устху, розвиток мотиву компетентностi та ш. Для хлопцiв потрiбно бiльше звернути увагу на культи-вування доброзичливосп, взаемодопомоги, взаемо-поваги у стосунках мiж учнями класу в процеа навчально! дiяльностi, розширення взаемно! довiри, пiдтримки м1ж вчителем i учнем, учнем i одноклас-никами, тдгримання в класi атмосфери прийняття, незалежно в1д успiшностi навчання та уподобань. Визначення i узагальнення психолого-педагопчних умов подолання особистiсноl тривожностi у дней старшого шкiльного вiку мае виршальне значення для оптимального розвитку i формування емоцiйноl сфери особистосп учня не лише на даному вiко-вому етапi, а й впродовж всього наступного життя. Кореляцшний аналiз показав, що всi складовi за-
гально! (особиспсно!) тривожносп мають достат-ньо тiсний взаемозв'язок. Так у дiвчат загальна три-вожнiсть мае зв'язки середньо! i високо! сили з школьною, самооцiнною i м1жособистюною триво-жнiстю (0,72; 0,69; 0,79, р < 0,001) ввдповвдно, а у хлопщв (0,74; 0,83; 0,9, р < 0,001).
Соцiальна адаптовашсть як у хлопчиков, так i у дiвчат мають середнi значения (у дiвчат — 10,3±2,36, а у хлопщв — 8,65±2,03 бали), але помiтно вища у дiвчат. Тож зменшуючи рiвень мiжособистiсноl тривожносп можемо вплинути i на тдвищення рiвия сощально! адаптованностi учнiв.
Кореляцшний аиалiз виявив зв'язок середньо! сили м1ж АП i рiвнем тривожносп (0,503, р < 0,001), рiвнем вегетативних змiн i рiвнем тривожносп (0,671, р < 0,001), слабкий мiж АП i рiвнем психо-логiчного стресу (0,366, р < 0,001), рiвнем фрустра-щ! (0,301, р < 0,001), рiвнем депресй (0,188, р < 0,001), коефщентом вегетативних змiн i рiвнем фрустрацп (0,427, р < 0,001), та психолопчного стресу (0,321, р < 0,001) у дiвчат. Також зв'язок середньо! сили мiж рiвнем вегетативних змiн (ВЗ) i рiвнем психологiчного стресу (0,598, р < 0,001) у хлопщв. Ще у хлопщв виявлено зв'язок слабко! сили мiж рiвнем вегетативних змiн i рiвнем триво-жиостi (0,428, р < 0,001), ВЗ i рiвнем депресй' (0,213, р < 0,001), а також ВЗ i рiвнем емоцiйно! напруги (0,27, р < 0,001), агресившстю (0,279, р < 0,001), рипдшстю (0,242, р < 0,001). Вiдмiчено зв'язок дуже слабко! сили мiж АП i рiвнем тривожиостi (0,148, р < 0,001), агреаею (0,107, р < 0,001), слаб-к1й мiж АП i рiвнем депресп (0,265, р < 0,001), психолопчного стресу (0,225, р < 0,001), фрустращею (0,227, р < 0,001) та сощально! адаптованосп (0,39, р < 0,001).
Висновки. Тож отримаш показники адаптив-них i функцiональних можливостей оргашзму учнiв як у хлопцiв так i у дiвчат сввдчать про недостатнш !х рiвень.
Отримаиi результата, особливо п, що дозволили встановити кореляцшш зв'язки середньо! сили мiж показниками психоемоцiйного стану учшв, адаптацiйного потенцiалу серцево-судинно! системи i рiвнем вегетативних змiн органiзму по-требують необхiдностi проведения профiлактичних дш з застосуваииям в учбовому процес методич-них рiшень, спрямованих на покращення психое-моцiйного стану учшв. Встановлеш психоемоцiйнi проблеми якi можуть бути вирiшенi саме на уроках фiзично! культури, наприклад включениям в уроки психотехшчних вправ та кор, що дозволить вирiшувати цiлий ряд актуальних для сучасно! вп-чизняно! школи питань: пiдвищения рiвия адаптив-них якостей; цiлеспрямоваие удосконаления рiвня псих1чних якостей (пам'ять, увага, мислення); фор-мувания i пiдтримку належного здоров'я учнiв.
_25
Список лггератури
1. Цiннiснi орieнтацii сучасно! укра!нсько! молодi. Щорiчна доповiдь Президенту Укра!ни, Верховнiй Радi Укра!ни про становище молодi в Украiнi (за щдсумками 2015 року) / Держ. iH-т сiмейноi та молод1жно! полпики; [редкол.: Жданов I. О., гол. ред. колег., Ярема О. Й., Беляева I. I. та ш.]. - К., 2016. - 200 с.
2. Формування та реалiзацiя державно! мо-лод1жно! полтгики в Укра!нi в умовах децен-тралiзацi!. Щорiчна доповвдь Президентовi Укра!ни, Верховнiй Радi Укра!ни, Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни про становище молодi в Укра!т (за пiдсумками 2016 року)/ Мшютерство молодi та спорту Укра!ни ГО «Укра!нський iнститут сощаль-них дослщжень iменi Олександра Яременка»; [редкол.: Жданов I. О., гол. ред. колег., Ярема О. Й., Беляева I. I. та ш.]. - Тернотль: ТОВ «Тернограф», 2017. - 100 с.
3. Баранов А.А., Кучма В.Р., Рапопорт И.К. Руководство по врачебному профессиональному консультированию подростков. - М.: Издательский Дом «Династия», 2004. - 200 с.
4. Волкова I. Здоров'я школярiв — взаемодiя лiкарiв, педагопв, психолопв / I. Волкова // Практика управлшня закладом освпи. - 2009. - № 12. -С. 5.
5. Ермолаев О.Ю. Математическая статистика для психологов. Учебник / О. Ю. Ермолаев — 2-е издание, исправленное — М.: Московский психолого-социальный институт, Флинта, 2003. — 336 с.
6. Куприянов Р.В., Кузьмина Ю.М. Психодиагностика стресса: практикум/ сост. Р.В.Куприянов, Ю.М.Кузьмина; М-во образ. и науки РФ, Казан. гос. технол.ун-т. - Казань: КНИТУ, 2012. - 212 с.
7. Мазурчук О. Мотиващя молодi до ведення здорового способу життя через використання су-часних i нетрадицшних пiдходiв до проведення занять фiзичного виховання .Фiзичне виховання, спорт i культура здоров'я у сучасному суспiльствi : збiрник наукових праць № 2 (22), 2013. С.79-82
8. Самоукина Н.В. Игры в школе и дома: Психотерапевтические упражнения коррекционные программы. — М.: Новая школа,1995. — 144 с.
9. Толкунова I. В., Голець О. В. Системний шдхвд к формуванню поняття психологiчного здоров'я особистосп. Спортивний вiсник При-дншров'я. Днiпропетровськ. 2015. №2. С. 220-225.
10. Титаренко Т. М., Летхова Л. А. Психо-логiчна профшактика стресових перевантажень серед шкшьно! молодi: Науково-методичний посiб-ник. — К. : Мшешум, 2006. — 204 с.
