CC BY
2
УДК 371.71/78:377.1 В01: 10.26565/2313-6693-2020-40-07
ОСОБЛИВОСТ1 ЗРУШЕНЬ У СТАН1 ЗДОРОВ'Я ТА ЙОГО СУБ'еКТИВНОГО СПРИЙНЯТТЯ П1ДЛ1ТКАМИ ПРИ ПРОФ1ЛЬНОМУ I ПРОФЕС1ЙНОМУ НАВЧАНН1
Меркулова Т. В.
Мета. Визначення особливостей суб'ективного сприйняття здоров'я в залежносп ввд наявних його зрушень у шдлитав, що навчаються в рiзних типах освiтнiх закладiв.
Матерiали й методи. Вивчення стану здоров'я за результатами поглиблених медичних оглядiв та суб'ективного сприйняття здоров'я шдлпками за скриншг-анкетуванням 273 учнiв старших клаав (10-11 клас), що навчалися у двох гiмназiях м. Харкова, та 320 учшв трьох закладiв професшно! освiти м. Харкова.
Результати. Встановлеш висок1 показники патолопчно! ураженосп серед учнiв гiмназiй (2672,4 %о) у порiвняннi iз учнями професiйно-технiчних закладiв (2026,5 %о). Здоров'я дiвчат незалежно ввд форми навчання вiдрiзнялось бiльш негативними характеристиками. Аналiз суб'ективного сприйняття наявних проблем iз власним здоров'ям шдлитав показав бiльш високий «рiвень неблагополуччя здоров'я» серед учшв ПТНЗ у порiвняннi з учнями пмназш (19,7 ± 0,4) балiв та (17,6 ± 0,3) балiв вiдповiдно). У структурi скарг школярiв превалюють астенiчнi прояви (40,0 ± 0,8), явища гiповiтамiнозiв (25,3 ± 0,5), кардiоревматологiчнi розлади (21,4 ± 0,6), тодi як серед учшв ПТУ частшими розлади ендокринно! системи (24,6 ± 0,4) та психоневролопчш розлади (24,5 ± 0,5) балiв.
Висновки. Протилежнiсть ситуацп у скаргах шдлитав та даних медичних оглядiв сввдчить про низьку як1сть та контроль за проведениям поглиблених медичних оглядiв серед пiдлiткiв, що розпочали професiйне навчання. Виявленi негативнi тенденци у станi здоров'я пiдлiткiв при рiзних формах навчання свiдчать про необхвднють посилення профшактично! роботи з метою запобтання негативного впливу шквдливих факторiв у сучасному навчальному заклада
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: пiдлiтки, суб'ективного сприйняття здоров'я, профшьне та професiйне навчання, заклади освiти
1НФОРМАЦ1Я ПРО АВТОРА
Меркулова Тетяна Валентишвна, к.мед.н., зашдувач вiддiлу гтени дiтей шкшьного вжу i пiдпiткiв ДУ «1нститут охорони здоров'я дiтей та пiдлiткiв Нацюнально1 академл медичних наук Украши», просп. Ювшейний, 52-а, Харкв, Украша, 61153; доцент кафедри ппени та сощально! медицини Харкiвського нацiонального унiверситету iменi В. Н. Каразша, , майдан Свободи, 6, Харкiв, Укра!на, 61022; e-mail: mvtet@ukr.net, ORCID ID: 0000-0003-2362-9226
ВСТУП
Сощально-еконо1шчний розвиток
суспшьства залежить не тшьки вщ осв^нього i штелектуального р1вня, а i вщ стану здоров'я молодi, на яку покладаються особливi надн в плат економiчного i кадрового потенцiалу. Останшм часом внаслiдок сощально -економiчних негараздiв в Укра!ш зменшився випуск учшв професшно-технiчних навчальних закладiв (ПТНЗ) i дефiцит висококвалiфiкованих робочих кадрiв спостерiгаeться по всiй територн кра!ни в рiзних секторах економiки та зростае все бiльше, що створюе неможливим забезпечення всiх галузей господарства молодими професшно компетентними, здоровими та
конкурентоспроможними фахiвцями. Така ситуацiя гальмуе iнтеграцiю Укра!ни до Свропейського i свiтового спiвтовариства.
Погiршення здоров'я та зростання патологи серед пiдлiткiв призводять до того, що вже при встут до ПТНЗ медичш протипоказання мае значна кiлькiсть абiтурieнтiв (до 30 %) i залежно вщ профiлю навчального закладу, характеру i iнтенсивностi впливу виробничих факторiв, кшьюсть учнiв з медичними протипоказаннями коливаеться вiд 8 до 26 %, кидають навчання 25-30 % учшв з хрошчними хворобами, iншi мають обмеження при подальшому працевлаш-туванш [1, 2].
В наш час переважна бiльшiсть юнакiв та дiвчат мають обмеження у виборi професш, пов'язаних зi шкiдливими
© Меркулова Т. В., 2020
умовами i напруженим характером пращ. Мiж тим, численшсть тдлитав з обмеженим за станом здоров'я професшним вибором за останш 10 рокiв збiльшилася практично на одну третину i в рiзних репонах складае вiд 60 % до 80 %. Разом з тим, науковi даш свщчать, що пiдлiтки не враховують стан свого здоров'я при виборi профшю навчання в школi, а полм при виборi професй, отриманнi професшно! освiти i самостiйному працевлаштуваннi, не приймають до уваги можливий несприятливий перебiг захворювань, якi вони мають при впливi шкiдливих професшно-виробничих чинникiв, чим в значнiй мiрi пiдвищують iндивiдуальний ризик погiршення здоров'я [5].
Пщл^ки не навченi враховувати свш стан здоров'я при виборi професй, не усвiдомлюють можливi ризики для здоров'я тд час професшно! освiти та виробничо! дiяльностi, не вмдать зiставляти власнi можливостi з вимогами професй, мають недолш шформаци щодо власного стану здоров'я [3, 4]. При цьому за умови врахування стану власного здоров'я при виборi професй процеси професшно! шдготовки i професшно! адаптаци перебiгають без ускладнень, не викликають перевтоми, появи
хворобливих симптомiв, не призводять до розвитку та прогресування професшних захворювань - тобто не мають наслщком зниження стану здоров'я i не перешкоджають успiшному опануванню професiею та продуктивнiй дiяльностi в майбутньому.
Система профшьно! освiти передбачае навчання у старших класах за рiзними програмами (профiлями) iз перевагою тих чи шших предметiв i характеризуеться додатковим навчальним навантаженням за рахунок поглибленого вивчення окремих предмеив, курсiв профiльного навчання, факультативiв, iндивiдуальних занять та iн.
Особливостями початкового
професшного навчання е вплив на здоров'я учшв комплексу чинникiв: навчальних, професшно-виробничих i медико-сощальних факторiв, яю призводять до напруження компенса-торно-адаптацiйних процесiв i в подальшому до появи захворювань.
Одним iз неврегульованих досi наслiдкiв реоргашзаци служби шкшьно! медицини е вiдсутнiсть ч^ко! послщовно! роботи у проведеннi поглиблених медичних оглядiв школярiв та учшв професшних закладiв освiти, а також обмш медичною iнформацiею мiж установами охорони здоров'я та освгги. Особливе значення це набувае у шдл^ковому вiцi, коли пiдлiтки наближаються до важливого етапу -вибору майбутнього професшного шляху. В реалiях сьогодення медичнi огляди проводяться тiльки педiатрами без участi спецiалiстiв iз професшно! патологи. Однак педiатри подекуди не обiзнанi щодо характеру й умов пращ в тих чи шших профешях, що не дозволяе виявити ошб з медичними протипоказаннями до певних видiв робiт i пiдкреслюе проблему медичного забезпечення учшв.
Незлагоджена i непослiдовна робота батьюв, педагогiв, психологiв, лiкарiв, та шших фахiвцiв з професшно! орiентащ!, вщсутшсть чiткого аналiзу потреб ринку пращ, нескоординовашсть мiж вимогами цього ринку та ддачими формами i методами профорiентащ! призводить до того, що сучасш пiдлiтки не готовi до свщомого вибору професй. Проте, саме сучасна професшна школа може допомогти ютотно знизити витрати системи охорони здоров'я на лшування вже сформованих захворювань, шдвищити ефективнiсть системи освгги. Це забезпечить продуктивнiсть економiки та загальний рiвень життя шляхом ранньо! профiлактики та своечасного виявлення вщхилень i захворювань, а також оздоровлення учнiв в умовах самих осв^шх установ, тобто перетворення закладу професшно! осв^и на головне мiсце управлшня здоров'ям пiдлiткiв.
МЕТА
Визначення особливостей суб'ектив-ного сприйняття здоров'я в залежност вiд наявних його зрушень у пiдлiткiв, що навчаються в рiзних типах освiтнiх закладiв.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ
У дослiдженнi були задiянi 273 учня старших клашв (10-11 клас), що навчалися у двох гiмназiях м. Харкова, та 320 учшв
трьох заклавдв професшно1' осв^и м. Харкова. Дослщження проводилось в рамках виконання НДР «Удосконалити медико-психологiчний супровщ про-фесiйноï пiдготовки тдлитав» (№ держ-реeстрацiï 0118U003185) в ДУ «ЮЗДП НАМН». Перед початком дослщницьких процедур була отримана на це шформована згода вiд пiдлiткiв та ïx батькiв. Bei дослiдження проводилися зпдно i3 принципам, вiдображеним в Гельсшкськш Декларацiï.
Стан здоров'я тдлитав вивчався за результатами комплексних медичних оглядiв спецiалiстами ДУ «1ОЗДП НАМН». На основi одержаних даних визначенi та проаналiзованi основш показники фiзичного розвитку, показники та рангова структура патологiчноï ураженостi за основними класами хвороб вщповщно до «Мiжнародноï статистично1' класифiкацiï хвороб МКХ-10». Крiм того, проведено викопiювання даних первинно1' медично1' документацiï.
Вивчення суб'ективно1' оцiнки стану здоров'я школярiв проводилось за анкетного скриншг-опитувальника,
розробленого в ДУ «1ОЗДП НАМН» Украши i спрямованого на виявлення анамнестичних даних та скарг дней i тдлитав, якi xарактернi для основних систем оргатзму, алергiчниx та астенiчниx проявiв, явищ гiповiтамiнозу [6]. Обробка результат скриншг-анкетування проводилася за рашш розробленим алгоритмом. Для
суб'ективно1' оцiнки рiвня здоров'я учшв складалися позитивнi вiдповiдi по кожному з питань анкети, з урахуванням 1'хнього специфiчного вiдношення до кожно1' з груп патолопчних станiв (визначено експертно). Розраховувався рiвень неблагополуччя здоров'я (РНЗ) за формулою 1.1:
де - сума балiв за показником, що аналiзуeться;
Nа - кшьюсть питань за показником, що аналiзуeться.
Соцiально-гiгieнiчне дослiдження з проблем профорieнтацiï пiдлiткiв здiйснювалося за допомогою спещально розроблено1' анкети, яка мiстила наступш блоки запитань: статево-вiковi та сощальш
характеристики пiдлiтка; самооцiнку iндивiдуальних психолопчних та фiзiологiчних особливостей й потреб; побажання щодо майбутньо1 професшно1 дiяльностi згiдно сподiвань особистостi до умов та змюту працi; факторiв професшного вибору; шформованост пiдлiтка щодо власних медичних показань i протипоказань до професй; джерел отримання медико-сощально1 допомоги у процесi профорieнтацil; питання професшного консультування з профорieнтацil; самооцiнка здоров'я та характеру захворюваност респондента; допомоги найближчого сощального оточення учня при виборi професй та iнше.
Статистичний аналiз отриманих даних проведений iз застосуванням лiцензiйного пакету MS Excel. Використано описову статистику наступних показниюв: серед не арифметичне, стандартне вiдхилення та похибка середнього. Вщносш показники виявляли поширетсть ознаки та l! похибку. Значущють вiдмiнностей в групах ощнювали за використанням параметричного критерiю Стьюдента (t) i непараметричного критерiю Уилкшсона-Манна-Уит (U)
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Порiвняльний аналiз стану здоров'я учшв пмназш та професiйних навчальних закладiв за даними комплексного медичного огляду показав високу розповсюдженiсть захворювань в обох дослщжуваних групах. Однак серед пмназисив виявленi бiльш суттевi проблеми зi здоров'ям. Загальна патолопчна ураженiсть (ПУ) в старших класах пмназп складала 2672,4 %о, а серед учшв ПТНЗ - 2026,5 %о.
Здоров'я дiвчат вiдрiзнялося бшьш негативними характеристиками, нiж хлопцiв iз показниками ПУ на рiвнi 2964,5 %о проти 2197,0%о вiдповiдно в пмназп та 2164,4 %о проти 1621,9 %о вiдповiдно в ПТНЗ, (р < 0,05).
Встановлено вщмшносп в структурi захворювань у тдлитав при рiзних формах навчання. Серед пмназиспв були вищими рiвнi розповсюдженосп наступних класiв захворювань: розладiв психши i поведiнки та нервових хвороб (769,1 проти 332,5 %о; р < 0,01), патологiя
ока \ придаткового апарату (584,5 проти 328,7 %о; р < 0,05), захворювання оргашв дихання (416,3 проти 225,0 %о вщповщно, р < 0,05). Серед учшв ПТНЗ часпше, шж у школяр1в виявлялася ендокринна патолопя (414,7 проти 249,1 %о, р < 0,05), хвороби системи кровообпу (480,5 проти 325,2 %о), захворювання кютково-м'язово! системи (398,3 проти 217,4 %о вщповщно, р < 0,05).
Дослщження антропометричних
показниюв ф1зичного розвитку не
На n^craBi оцiнки функщонального стану основних систем оргашзму, НаЯВНОСП або вiдcyтн0cтi XpOHi4HOÏ патологи i3 урахуванням гaрмонiйноcтi фiзичного розвитку визначена група здоров'я шдл^юв. Серед пмназиспв переважала III група здоров'я (хрошчш 67 захворювання) i складала 52,5 %, а серед учшв ПТНЗ - II група здоров'я (функщональш вщхилення) - 49,4 %. I група здоров'я (здоров^ була нечисленна в обох навчальних колективах (6,8 % в пмназп та 13,5 % в ПТНЗ).
На пiдcтaвi анатзу суб'ективного сприйняття наявних проблем iз власним здоров'ям шдл^юв встановлено, що «рiвень неблагополуччя здоров'я» учшв ПТНЗ становив (19,7 ± 0,4) батв, yчнiв гiмнaзiй (17,6 ± 0,3). Не знайдено доcтовiрних гендерних вiдмiнноcтей у гiмнaзиcтiв. Проте серед учшв ПТНЗ значно вищий <^вень неблагополуччя здоров'я» був зареестрований у дiвчaт
покaзaло достовiрниx вiдмiнностей мiж школярaми тa учнями профтеxyчилищ. Гaрмонiйно розвинутими виявилися 64,2 % пмшзиспв тa 61,3 % yчнiв ПТНЗ. Порушення гaрмонiйностi в обоx ^yrnx дослiджyвaниx спостерiгaлося перевaжно зa рaxyнок нaдмiрноï вaги тa ожирiння (10-16 %) (рис. 1). Це вадповдае зaгaльним тенденцiям фiзичного розвитку шдл^юв остaннix рокiв.
(20 ± 0,4) бал1в у пор1внянш 1з хлопцями (11,3 ± 0,7) бал1в. У структур! скарг школяр1в превалюють астешчш прояви (40,0 ± 0,8), явища гшовггамшоз1в (25,3 ± 0,5), кардюревматолопчш розлади (21,4 ± 0,6), тод1 як серед учшв ПТУ частшими розлади ендокринно! системи (24,6 ± 0,4) та психоневролопчш розлади (24,5 ± 0,5) бал1в.
Початок професшного навчання шдл1тюв вщзначаеться перерозподшом значущосп здоров'язберпаючих чинниюв у пор1внянш з етапом !х допрофесшно! шдготовки. Серед учшв пмназп найбшьш важливим е прагнення бути усшшним у навчанш задля ради професшного майбутнього (73,2 % проти 2 % серед учшв ПТНЗ), вони менш залучеш до згубних звичок, проте як учш ПТНЗ почуваються бшьш комфортно у навчальному заклад1 (67 % проти 47,7 % серед школяр1в) та своему сощальному оточенш (рис. 2).
Рис. 1. Пор1вняльна характеристика показник1в гармоншност1 ф1зичного розвитку старшокласник1в та учшв ПТНЗ
Рис. 2. По]Мвняльна характеристика почуття безпеки у навчальному закладi y4HiB гiмназiï на ПТНЗ
Крiм того, е вiдмiнностi у сприйнятп здоров'я студентами ПТУ в залежносп вiд професiйного напряму навчання. При опануванш операторсько1' спецiальностi дiвчата достовiрно частiше за xлопцiв висловлювали скарги психоневролог-гiчного, кардюревматолопчного та пульмонологiчного характеру, з боку системи сечовидшення, ендокринно1' системи, а також прояви астени та гiповiтамiнозi (р < 0,01). Професiйне навчання ювелiрним спецiальностям висувае бiльш висою вимоги до дiвчат, що було шдтверджено достовiрно бiльшою кiлькiстю скарг з боку сечовидшьно1' системи та впамшного статусу у порiвняннi з xлопцями-ювелiрами (р < 0,01). Засвоення кухарських спе-цiальностей суб'ективно супроводжу-валось розладами кардiореспiраторноï, ендокринно1', сечовидшьно1' систем та порушеннями у психоневролопчному та вiтамiнному статусах на rai астешзацп органiзму дiвчат, що зустрiчалось достовiрно частiше у порiвняннi з хлопцями шд час опанування nei' ж спецiальностi (р < 0,01).
ВИСНОВКИ
Встановлеш бiльш високi показники патолопчно1' ураженостi серед учнiв пмназш у порiвняннi iз учнями професшно-техшчних закладiв при майже однакових показниках фiзичного розвитку. При цьому, аналiз суб'ективного
сприйняття наявних проблем iз власним здоров'ям пiдлiткiв показав бшьш високий «рiвень неблагополуччя здоров'я» серед учшв ПТНЗ (19,7 ± 0,4) балiв проти (17,6 ± 0,3) балiв серед учнiв гiмназiй. Це може свщчити про низьку яюсть та контроль за проведенням поглиблених медичних оглядiв серед шдлпюв, що розпочали професiйне навчання.
Здоров'я дiвчат як за результатами медичних оглядiв так i за суб'ективним його сприйняттям вiдрiзнялось бiльш негативними характеристиками незалежно вщ освiтнього закладу.
Суб'ективне прийняття здоров'я учнями ПТНЗ вiдрiзнялось в залежностi вiд професiйного напряму навчання та мало гендерш особливосп. До учнiв жiночоï статi процес засвоення професш висувае бiльшi вимоги й потребуе вщ дiвчат певного резерву здоров'я.
Початок професшного навчання характеризуеться перерозподшом значу-щостi здоров'язбершаючих чинникiв серед пiдлiткiв. У порiвняннi iз учнями ПТНЗ для учшв пмназш найбшьш важливим е прагнення бути успiшним у навчаннi задля ради професiйного майбутнього, вони менш залученi до згубних звичок, проте як учнi ПТНЗ почуваються бшьш комфортно у навчальному закладi та у своему сощальному оточеннi.
Таким чином, виявлеш негативнi тенденц^' у сташ здоров'я пiдлiткiв при рiзниx формах навчання свiдчать про
необхщнють посилення профшактично! роботи з метою запобпання негативного впливу шкiдливих факторiв у сучасному навчальному заклада Гендернi вщмшност та особливостi сприйняття власного
здоров'я в залежносп вiд умов навчання мають бути вагомим компонентом при складанш здоров'язбережувальних захо-дiв, як iндивiдуального спрямування так i на рiвнi окремих навчальних колективiв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Головшов В. Професшно-техшчна освгга в умовах свггово1 та впчизняно1 ф1нансово-економ1чно1 кризи. Проблеми стар1 - виклики нов1. Професшно-техшчна освгга. 2008; 4: 3-7. http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-
bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=REF&P21DBN=REF&S21 STN=1&S21REF=10&S21 FMT=fullwebr&C21 COM=S&S21 CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=A=&S21COLORTERMS =1&S21STR=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2 %20%D0%92$
2. Стельмах1вська В. П., Берзшь В. I. Проблеми збереження здоров'я шдлитав тд час навчання в професшно-техшчних навчальних закладах. Украшський журнал клш1чно1 та лабораторно! медицини. 2008; 3 (2): 78-82
3. £жова О. О. Стратепчш напрямки здоров'яспрямовано1 д1яльност1 освгтнього закладу. Мошторинг здоров'я школяр1в: мiжсекторальна взаемод1я л1кар1в, педагопв, психолопв: Матер1али науково-практично! конференцп з м1жнародною участю. 2009; 243-246.
4. Стельмах1вська В. П. Здоров'я пвдлитав у закладах професшно-техшчно1 освгга. Буковинський медичний вюник. 2008; 12 (4): 131-134.
5. Даниленко Г. М., Меркулова Т. В., Швець А. М., Меркулов В. В. Збереження здоров'я як фундамент усшшносп професшного самовизначення шдлитав. М1жнародний журнал пед1атри, акушерства та пнекологп. 2017; 11 (4): 8-12. http://ijpog.org/downloads/29/2.pdf
6. Даниленко Г. М., Пересипк1на Т. В., Меркулова Т. В., Сидоренко Т. П., Голубнича Г. I. Методи визначення донозолопчних порушень здоров'я учшвсько! молод1 тд час навчання : метод. рек. ДУ «ЮЗДП НАМНУ» / уклад. Харшв, 2019. 26 с.
REFERENCES
1. Holovinov V. Vocational and technical education in the global and domestic financial and economic crisis. The problems are old - the challenges are new Vocational and technical education. 2008; 4: 3-7 [in Ukrainian]. Retrieved from http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-
bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=REF&P21DBN=REF&S21 STN=1&S21REF=10&S21 FMT=fullwebr&C21 COM=S&S21 CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=A=&S21 COLORTERMS =1&S21STR=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2 %20%D0%92$
2. Stelmakhivska V, Berzin V. Problems of maintaining the health of adolescents while studying in vocational schools. Ukrainian Journal of Clinical and Laboratory Medicine. 2008; 3 (2): 78-82 [in Ukrainian].
3. Yezhova O. Strategic directions of health-oriented activity of an educational institution. Monitoring the health of schoolchildren: intersectoral interaction of doctors, teachers, psychologists: Proceedings of the scientific-practical conference with international participation. 2009: 243-246 [in Ukrainian].
4. Stelmakhivska V. Adolescent health in vocational education institutions. Bukovynian Medical Bulletin. 2008; 12 (4): 131-134 [in Ukrainian].
5. Danylenko H, Merkulova T, Shvets A, Merkulov V. Preservation of health as the foundation of success of professional self-determination of teenagers. International Journal of Pediatrics Obstetrics and Gynecology. 2017; 11 (4): 8-12 [in Ukrainian]. Retrieved from http://ijpog.org/downloads/29/2.pdf
6. Danylenko H, Peresypkina T, Merkulova T, Sydorenko T, Holubnycha H. Methods for determining prenosological disorders of student health during training: methodical recommendations. 2019: 26 [in Ukrainian].
FEATURES OF HEALTH CHANGES AND ITS SUBJECTIVE ADOPTION BY TEEN IN SPECIALIZED AND PROFESSIONAL EDUCATION
Merkulova T. V._
Aim. Determining the characteristics of subjective perception of health, depending on its existing disorders in adolescents studying in various types of educational institutions.
Materials and methods. The study of the state of health according to the results of in-depth medical examinations and subjective perception of health by adolescents according to the results of a screening survey of 273 senior students (10-11 grades), who studied in two gymnasiums of Kharkiv, and 320 students of three vocational education institutions in Kharkiv.
Results. High pathological prevalence rates were found among high school students (2672.4 %o) compared with students in vocational schools (2026.5 %o). The girls' health, regardless of the form of training, was distinguished by more negative characteristics. An analysis of the subjective perception of existing problems with adolescents' own health showed a higher «level of ill health» among vocational school students (19.7 ± 0.4) points versus (17.6 ± 0.3) points among high school students. The structure of schoolchildren's complaints is dominated by asthenic manifestations (40.0 ± 0.8), the phenomena of hypovitaminosis (25.3 ± 0.5), cardiac rheumatological disorders (21.4 ± 0.6), while among students of vocational schools more often endocrine system disorders (24.6 ± 0.4) and neuropsychiatry disorders (24.5 ± 0.5) points.
Conclusions. The opposite of the situation in the complaints of adolescents and the data of medical examinations testifies to the low quality and lack of proper monitoring of in-depth medical examinations among adolescents who have begun vocational training. Negative trends in the health status of adolescents with various forms of education have been identified, which indicates the need to strengthen preventive work in order to prevent the negative impact of harmful factors in a modern educational institution.
KEY WORDS: adolescents, subjective perception of health, specialized and vocational training, educational institutions
INFORMATION ABOUT AUTHOR
Merkulova Tetiana, PhD, Head department of the hygiene of school children and adolescents, State Institution «Institute for Children and Adolescents Health Care at the National Academy of Medical Sciences of Ukraine», 52-a, Yuvileinyi Avenue, Kharkiv, Ukraine, 61153; Associate professor, Department of Hygiene and Social Medicine, V. N. Karazin Kharkiv National University, 6, Svobody Sq., Kharkiv, Ukraine, 61022, e-mail: mvtet@ukr.net, ORCID ID 0000-00032362-9226
ОСОБЕННОСТИ НАРУШЕНИЙ В СОСТОЯНИИ ЗДОРОВЬЯ И ЕГО СУБЪЕКТИВНОМ ВОСПРИЯТИИ ПОДРОСТКАМИ ПРИ ПРОФИЛЬНОМ И ПРОФЕССИОНАЛЬНОМ ОБУЧЕНИИ
Меркулова Т. В.
Цель. Определение особенностей субъективного восприятия здоровья в зависимости от имеющихся его нарушений у подростков, обучающихся в различных типах образовательных учреждений.
Материалы и методы. Изучено состояния здоровья по результатам углубленных медицинских осмотров и субъективного восприятия здоровья подростками путем скрининг-анкетирования 273 учащихся старших классов (10-11 класс), обучавшихся в двух гимназиях Харькова и 320 учеников трех учреждений профессионального образования г. Харькова.
Результаты. Установлены высокие показатели патологической пораженности среди учащихся гимназий (2672,4 %о) по сравнению с учащимися профессионально-технических заведений (2026,5 %о). Здоровье девушек независимо от формы обучения отличалось более негативными характеристиками. Анализ субъективного восприятия имеющихся проблем с собственным здоровьем подростков показал более высокий «уровень неблагополучия здоровья» среди учащихся ПТУ в сравнении с учащимися гимназий (19,7 ± 0,4) баллов и (17,6 ± 0,3) соответственно). В структуре жалоб школьников превалируют астенические проявления (40,0 ± 0,8), явления гиповитаминозов (25,3 ± 0,5), кардиоревматологические расстройства (21,4 ± 0,6), тогда как среди учащихся ПТУ чаще расстройства эндокринной системы (24,6 ± 0,4) и психоневрологические расстройства (24,5 ± 0,5) баллов.
Выводы. Противоположность ситуации в жалобах подростков и данных медицинских осмотров свидетельствует о низком качестве и отсутствии надлежащего контроля за проведением углубленных
медицинских осмотров среди подростков, которые начали профессиональное обучение. Выявлены негативные тенденции в состоянии здоровья подростков при различных формах обучения, что свидетельствует о необходимости усиления профилактической работы с целью предотвращения негативного воздействия вредных факторов в современном учебном заведении.
КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: подростки, субъективное восприятие здоровья, профильное и профессиональное обучение, учреждения образования
ИНФОРМАЦИЯ ОБ АВТОРЕ
Меркулова Татьяна Валентиновна, к.мед.н., заведующая отделом гигиены детей школьного возраста и подростков ГУ «Институт охраны здоровья детей и подростков Национальной академии медицинских наук Украины», просп. Юбилейный, 52-а, Харьков, Украина, 61153, доцент кафедры гигиены и социальной медицины Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина, пл. Свободы, 6, Харьков, Украина, 61022, e-mail: mvtet@ukr.net, ORCID ID: 0000-0003-2362-9226
