CC BY
13
УДК 330.131.5
АНАЛ1З П1ДХОД1В ДО ТРАКТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТ! Д1ЯЛЬНОСТ1 П1ДПРИ6МСТВ
© 2017
ГЕРАСИМОВ О. К.
УДК 330.131.5
Герасимов О. К. Аналiз пiдходiв до трактування ефективностi дiяльностi пщприсмств
Мета cmammi полягае в дотдженш, систематизацИта анал'в'> наукових nidxodiB до визначення категори «ефектившсть», еволюциформування та розвитку наукових шкш, визначенн основних i загальних теорш ефективност'!: економ/чно>, динам/чно>, статистичноi, адаптивноi та синер-гетичноi. Результати проведеного дослдження св'дчать, що в сучаснихумовах не кнуе единого пiдxоду до розум'шня поняття «ефективтсть». Ефектившсть виступае як ндикатор розвитку суб'екта (явища) та е стимулом для зд'шснення шдприемницько! д'тльности Ефективтсть е цльовим ор'кнтиром управл'шсьт Ыяльностi кервнишв тдприемств, як спрямовують свою д'тльшсть в русло об(рунтованост'>, необxiдно-ст'>, виправданостi та достатности Перспективою подальших до^джень у даному напрямi е розробка органiзацшно-економiчного механзму маркетингового забезпечення ефективностi Ыяльностi тдприемства, а також методичного тдходу до о^нки ефективностi функцюнування тдприемства та його маркетинговоi тдсистеми.
Кпючов'1 слова: ефектившсть, кла^^^я, тдходи, теори, еволю^я формування та розвитку наукових шкш. Рис.: 2. Табл.: 8. Ббл.: 41.
Герасимов Олександр Костянтинович - астрант кафедри економки, управлшня тдприемствами та лог'стики, Хармвський нацональний еконо-мiчний ушверситет iм. С. Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харщ 61166, Украна) E-mail: okgerasymov@gmail.com
УДК 330.131.5
Герасимов А. К. Анализ подходов к трактовке эффективности деятельности предприятий
Цель статьи заключается в исследовании, систематизации и анализе научных подходов к определению категории «эффективность», эволюции формирования и развития научных школ, определении основных и общих теорий эффективности: экономической, динамической, статистической, адаптивной и синергетической. Результаты проведенного исследования свидетельствуют, что в современных условиях не существует единого подхода к пониманию понятия «эффективность». Эффективность выступает как индикатор развития субъекта (явления) и является стимулом для осуществления предпринимательской деятельности. Эффективность является целевым ориентиром управленческой деятельности руководителей предприятий, которые направляют свою деятельность в русло обоснованности, необходимости, оправданности и достаточности. Перспективой дальнейших исследований в данном направлении является разработка организационно-экономического механизма маркетингового обеспечения эффективности деятельности предприятия, а также методического подхода к оценке эффективности функционирования предприятия и его маркетинговой подсистемы. Ключевые слова: эффективность, классификация, подходы, теории, эволюция формирования и развития научных школ. Рис.: 2. Табл.: 8. Библ.: 41.
Герасимов Александр Константинович - аспирант кафедры экономики, управления предприятиями и логистики, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: okgerasymov@gmail.com
UDC 330.131.5
Gerasymov O. K. Analyzing the Approaches to the Interpretation of Efficiency of Activity of Enterprises
The article is aimed at studying, systematizing and analyzing scientific approaches to the definition of the category of «efficiency», evolution of the formation and development of scientific schools, defining of the basic and the general theories of efficiency: economic, dynamic, statistical, adaptive, and synergistic. The results of the study show that there is no uniform approach to understanding the concept of «efficiency» in the current circumstances. Efficiency presents itself as an indicator of the development of actor (phenomenon) and works as an incentive for implementing entrepreneurial activity. Efficiency is the target guideline of managerial activities for leaders of enterprises who direct their activities towards substantiation, necessity, justification, and sufficiency. Prospect for further research in this area is the development of an organizational-economic mechanism for the marketing provision of enterprise, as well as a methodical approach to assessing the efficiency of the enterprise performance along with its marketing subsystem. Keywords: efficiency, classification, approaches, theories, evolution of formation and development of scientific schools. Fig.: 2. Tbl.: 8. Bibl.: 41.
Gerasymov Oleksandr K. - Postgraduate Student of the Department of Economics, Enterprise Management and Logistics, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: okgerasymov@gmail.com
Основою успшно! дшльносй вичизняних пщприемств у ринкових умовах е поступове п1двищен-ня 1х ефективност^ що сприятиме покращенню стану економжи, пришвидшенню штеграцшних проце-сш та, як результат, - зростанню якост життя населення. Тому, в умовах сучасних економiчних реалш, важливим представляеться виршення питання з удосконаленням пiдходiв до трактування категори «ефектившсть».
Дослцження рiзноманiтних теоретико-методоло-пчних пiдходiв до розумшня сутност поняття «ефектившсть» здшснено в наукових працях багатьох в^чиз-няних i зарубiжних учених. Серед них Андршчук В. Г., Виварець А. Д., Долан Дж., Друкер П., Кузнецова О. В., Куценко А. В., Макконелл К. Р., Морщенок Т. С., Рябко-
ва О. В., Стркець 6. М., Сухарев О. С., Хачатуров Т. С., Якимчук Т. В. Але, незважаючи на значну ккьюсть наукових праць стосовно вказано! проблематики, спосте-риаеться суперечливкть мiж деякими визначеннями, що потребуе проведення Грунтовного аналiзу цього поняття з метою формування вцповцного теоретичного шдГрунтя для покращення дшльноси в^чизняних шд-приемств.
Мета стати полягае в дослцженш, систематиза-щ! та аналiзi наукових пiдходiв до визначення категори «ефектившсть», еволюци формування та розвитку наукових шкк, визначенш основних i загальних теорш ефективностк економiчноí, динамiчноí, статистично!, адаптивно! та синергетично'1.
Узагальному уявленш ефективнiсть (у перекладi з латинсько! - дieвий, продуктивний, що дае результат) характеризуе розвинеш системи, проце-си, явища [1]. Незаперечним фактом е те, що ефектившсть - це складна, багатогранна, комплексна категорш. Наявнiсть рiзних концепцiй щодо сутностi ефективностi зумовлена рiзними теоретичними позицiями з приводу 11 аналiзу, видiленням якогось одного аспекту з виршен-ня загально! проблеми. На думку бiльшостi науковщв, ефективнiсть е однiею з найскладнших категорiй сучас-но! економiчно! науки [2].
У робой [3] видкено два основш пiдходи до ви-значень категори «ефективнiсть» (рис. 1). До авторiв, що дотримуються визначення поняття «ефектившсть» у значеннi результативности можна вiднести В. Петтi, Ф. Кене, Д. Ржардо, В. Паретто, Й. Шумпетера, К. Мак-конелла, С. Брю та iнших. Так, К. Макконелл, С. Брю вцзначили, що ефективнiсть характеризуе зв'язок мiж кiлькiстю одиниць обмежених ресурсiв, яю використо-вуються в процесi виробництва, та отриманою в результат кiлькiстю певного потрiбного продукту [4]. В. Паретто, Й. Шумпетер шд «ефективнiстю» розумки вц-ношення витрат i результатiв [5].
точна, адекватна (що максимально наближаеться до задано! зразком норми), чиста (що максимально уникае не-передбачених наслоив i непотрiбних додаткових вклю-чень), надiйна (осккьки прийоми дшльноста тим бкьш надiйнi, чим бкьше об'ективна можливiсть досягнення цими прийомами намiченого результату) i послiдовна [8]. При цьому ефектившсть, вищшсть i економiчнiсть е основними критершми ефективно'1 дiяльностi.
Слiд також вiдмiтити, що у визначеннях поняття «ефектившсть» Д. Хана [9], П. Друкера [10], А. Д. Ви-варець та Л. В. Дктергефта [11], Дж. Долана [2] спо-стертаеться такий шдхц. Найбкьш повним i змктов-ним визначенням згiдно з шдходом «досягнення мети» можна вважати точку зору П. Друкера, який вважае, що результатившсть е наслiдком певних процесiв, виконан-ня функцiй, завдань, досягнення цкей, а ефективнiсть -натдком правильностi таких дiй, причому як перше поняття, так i друге е однаково важливими [10].
Шдхц до розгляду «ефективностЬ з позици досягнення мети не суперечить шдходу до розгляду «ефективностЬ в значенш результативностi, проте вш мае бкьш складний характер, а критерiями цього пiдходу е вцповцшсть фактичного результату поставленiй мет як характеристики якостi отриманого результату.
Основы пщходи до визначення категори «ефектившсть»
Рис. 1. Основнi пщходи до визначення категори «ефективнiсть» [3]
М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоу^ вважають, що ефективнiсть у цкому характеризуеться спшвцношен-ням мiж обсягом виробництва продукци та необхцними для 11 виготовлення ресурсами, тобто визначаеться як внутршнш параметр функцюнування пiдприемства, в1д-дзеркалюючи ефективнiсть використання ресурйв [6].
У мiжнародному стандарта управлшня 150:9000: 2000 [7] ефектившсть визначаеться як сшввцношення мiж досягнутим результатом i використаними ресурсами, що свцчить про ресурсний шдхц до визначення категори «ефективнiсть».
Основи цього шдходу до тлумачення категори «ефектившсть» з позици досягнення мети були закладеш в кшщ Х1Х ст. у новiй сферi соцюлопчних дослiджень -у праксеологи (основоположником яко'1 е, зокрема, Я. Зеленевський [8]), що розглядае способи дшльност з точки зору !х ефективностЬ Зщно з даною теорiею ефек-тивною вважалася дiяльнiсть результативна, продуктивна або плцна (що досягае поставлено! мети), правильна,
Аналiз кнуючих напрацювань у напрямку форму-вання пiдходiв до трактування поняття «ефектившсть» дозволив дшти висновку, що не ва автори змiстовно розкривають це питання. Так, з точки зору Морще-нок Т. С. та Бкяк О. М. [12] шдходи до визначення поняття «ефектившсть» полягають у наведенш точок зору рiзних авторiв, що присвятили дослцженню даного поняття сво! пращ (табл. 1).
Водночас у данш робой автори [12] наводять й шше трактування пiдходiв до визначення поняття «ефектившсть» (рис. 2).
Така трактовка, на наш погляд, е бкьш прийнят-ною, осккьки систематизуе iснуючi точки зору на поняття «ефектившсть» з позицш сутшсного наповнення зазначених пiдходiв.
Кузнецова О. В. [13] зазначае кнування двох на-прямiв тлумачення поняття «ефектившсть»: «ефектившсть» як показник, що характеризуе ефектившсть використання виробничих ресурйв на шдприемствах, та
Пщходи до визначення поняття «ефектившсть» [12]
Автор(-и)/ джерело Визначення
Д. Ркардо [27, с. 6] Ефектившсть - економiчна категорiя, яка визначав сшввщношення результату до визначеного виду витрат
Г. Емерсон [27, с. 19] Ефектившсть - основна мета управлшня, яка визначав зв'язок з функцюнальшстю пiдпри£мства
Т. Котарбинський [27, с. 20] Ефективнiсть - це результатившсть, яку визначав загальна теорiя ефективно''' органiзацií дiяльностi
В. Андрмчук [28, с. 9] Ефективнiсть - це результатившсть певно''' дГГ, процесу, що вимiрю£ться спiввiдношенням мiж отриманим результатом i витратами (ресурсами), що його спричинили
С. Мочерний [26, с. 14] Ефектившсть - здатшсть приносити ефект, результатившсть процесу, проекту тощо, яю виз-начаються як вщношення ефекту, результату до витрат, що забезпечили цей результат
1. Павленко [32] Ефектившсть - комплексна оцшка кшцевих результат використання трудових, матерн альних, шформацшних та фiнансових ресурсiв пiдпри£мства у виробництвi товарiв та наданнi послуг за певний термш
Б. Жнякш, В. Краснова [29, с. 3] Ефективнiсть — це сшввщношення результату (ефекту) з витратами, що викликали цей ефект
Рис. 2. Пщходи до визначення поняття «ефективнкть» в теорп управлiння [12]
«ефективнiсть» як сшввцношення «результат - витра-ти». Наведенi в роботi [13] точки зору щодо визначення сутност кожного з напрямiв представлено в табл. 2.
Сл1д зазначити, що в кюструванш сутностi кожного iз напрямiв (пiдходiв) наведено точки зору одних i тих самих авторiв, що демонструе супе-речливiсть у трактуванш поняття «ефективнiсть» на-впъ у одно й того ж науковця.
Шдгрунтя даного становища пов'язане з еволю-цiею формування та розвитку наукових шкк Кожна школа вкладала свое розумiння в ефектившсть: 'й роль, складовi та внесок у шдприемство. Це дозволило видь лити такi школи в економiчнiй думцi [13]:
1. Класична школа: Р. Джонс, Р. Джонсон, М. Мусса, Б. Олш, Д. Ржардо, Т. Рибчинський, П. Самуельсон,
А. Сми, У. Столпер, Р. Торренс, Е. Хекшер [14-18]. I! представники розглядали ефективнiсть у порiвняльно-му спiввiдношеннi факторiв виробництва, !х продуктив-ностi та забезпеченостi.
2. Неокласична школа: Ф. Кене, К. Маркс [14; 19] -розглядали ефектившсть як суспкьне вцтворення.
3. Школа загально! рiвноваги: Д. Бхагвай, Л. Валь-рас, Я. Вшер, Ф. Едждуорт, О. Маршалл, Д. М1д, Д. Мкль, П. Самуельсон, Г. Хаберлер [14; 20; 21]. I! представники стверджували, що основою конкурентних переваг кра!н е цши товарiв, меншi за рiвноважнi цши, а також умови кра!н, яю забезпечують взаемний попит i пропозицш. Зрiвняння сукупного попиту та сукупно! пропозици може здiйснюватися або через змшу цш, при незмшних ккькостях, або через змшу ккькостей при незмшних щ-нах, або через змшу ккькостей i цш одночасно.
Напрями (пщходи) щодо визначення поняття «ефективнкть»
Автор/джерело Визначення
«Ефектившсть» як показник, що характеризуй ефектившсть використання виробничих ресурсе на Ыдприемствах
Бiзнес-словник Показник випуску товарiв i послуг у розрахунку: на одиницю витрат; або на одиницю витра-ченого капталу; або на одиницю сукупних витрат уах виробничих ресурав
Б. А. Райзберг Вiдносний ефект, результативысть процесу, операцп, проекту, що визначаються як вщно-шення ефекту, результату до витрат, що обумовили й забезпечили його отримання
Енциклопедичний фонд Росп Оцшна характеристика результату якогось процесу, наприклад функцюнування, використання, управлiння, розвитку та ш., що вiдобража£ ступшь досягнення поставлено!' мети або завдання
Вiкiпедiя Продуктивысть використання ресурсiв у досягненш будь-яко''' мети
«Ефектившсть» як сп'юв'дношення «результат - витрати»
Вiкiпедiя Це кориснiсть результату i витрат факторiв виробничого процесу
Б. А. Райзберг Це результат економiчноl' дiяльностi, економiчних програм i заходiв, що характеризуемся вiдношенням отриманого економiчного ефекту до витрат фактсрв, ресурсiв, який зумовив отримання цього результату, досягнення найбтьшого обсягу виробництва iз застосуванням ресурав певно''' вaртостi
Сучасна енциклопедiя Це результaтивнiсть виробництва, стввщношення мiж результатами господарсько''' дiяльностi й витратами прaцi
Джерело: складено за [13].
4. Iнституцiональна та неошституцшнальна школи: Т. Веблен, К. Вптфогель, У. ГамГльтон, Д. Гелб-рейт, Д. Коммонс, Р.-Г. Коуз, У. МГтчелл, Д. Норт, Д. Уоллес [14; 22; 23]. Вони розглядали ефектившсть з точку зору трансакцшних витрат. Але слГд зазначити, що в рамках шституцюнально! та неошституцюнально! еко-номiки особлива увага придГлялася проблемам впливу ринкових шститутав на ефективнiсть функцiонування соцiально-економiчних систем рiзного рiвня, у тому числГ регiональних.
5. Школа конкурентних переваг: Б. Баласс, Р. Вер-нон, К. Ерроу, П. Кругман, С. Лшдер, Б. Мшхас, М. Познер, М. Портер, Р. Соллоу, Я. Тшберген, Д. Хжс, Е. Хелп-ман [24; 25]. Представники розглядали ефектившсть з точку зору конкурентних переваг на державному та шд-приемницькому рiвнях.
Узагальнюючи еволюцш формування та розвит-ку ефективностГ, автор зазначае, що представники всГх шкГл зробили значний внесок у розвиток сучасно! еко-номГчно! та оргашзацшно! науки, що дозволяе визначи-ти ефективнiсть та розумiти 'й змiст залежно вiд дослГ-джуваного об'екта - шдприемство цГлком, структурний шдроздГл, фiлiал, виробничий процес тощо [13].
На пiдставi аналiзу праць згаданих вчених Кузне-цовою О. В. запропоновано тезу, яка полягае в тому, що ефективнiсть - оцшна категорш, i вона завжди пов'язана з вГдношенням цiнностi результату до цшносп витрат. Ефективнiсть можна сприймати як суб'ективну, особис-ткну оцiнку об'екта, яка мае кшцевий результат [13].
Викладене вище дозволило видГлити такi основнi та загальш теорГ! ефективностi, як: економiчна - сшв-вiдношення корисного результату г витрат факторiв ви-робничого процесу; динамiчна - використання наявних ресурсГв через певний промГжок часу; статистична -ефектившсть функщонування виробничих систем шд
впливом часового фактора; адаптивна - креатившсть здГйснення пГдприемницько'! дшльноси з урахуванням сучасного становища; синергетична - результат вза-емодГ! двох або бкьше елементГв у загальнш системГ, яка характеризуеться тим, що !хня дГя суттево пере-вершуе ефект кожного окремого елемента у виглядГ '!х просто'! суми [26].
У результата дослГдження Гснуючих пГдходГв до визначення поняття «ефектившсть» маемо зазначити, що на сьогодншнш день найбГльш все-охоплюючим Г таким, що розкривае рГзноплановГсть та всебГчшсть дослГджуваного поняття, можна вважати шдхГд, що базуеться на основних Г загальних теоршх ефективностГ. У зв'язку з цим пропонуемо розгляда-ти трактування поняття «ефектившсть» вГдповГдно до економГчно'!, динамГчно'!, статистично'!, адаптивно'! та синергетично! теорГй ефективностГ. Визначення поняття «ефектившсть», що вГдповГдають наведеним теоршм, представлено в табл. 3 - табл. 7.
ДослГдження показали, що значна юльюсть авто-рГв дотримуеться пГдходу до визначення поняття «ефектившсть» зщно з економГчною теорГею, що вважаеться достатньо обгрунтованим, оскГльки для суб'ектГв госпо-дарювання першочергове значення дГйсно мае сшввГд-ношення корисного результату та витрат наявних фак-торГв (ресурсГв) для його досягнення.
Для практичного використання поняття «ефек-тившсть» необхГдно розглядати в рГзних аспектах, що допомагае усвГдомити складнГсть проблеми Г вказуе на рГзномаштшсть пГдходГв до трактування ефективностГ.
Результати аналГзу запропонованих на сьогодш класифГкацГй продемонстрували наявнГсть рГзнома-нГтних пГдходГв до виокремлення видГв ефективностГ. Так, Пилипенком С. М. пропонуеться при оцшюванш
Визначення поняття «ефектившсть» зпдно з економiчною теоркю
Автор(-и)/джерело Визначення
Д. Икардо [27] Ефектившсть - економiчна категорiя, яка визначав сшввщношення результату до визначеного виду витрат
В. Андрмчук [28] Ефектившсть - це результатившсть певноТ дм, процесу, що вимiрю£ться спiввiдношенням мiж отриманим результатом i витратами (ресурсами), що його спричинили
С. Мочерний [26] Ефектившсть - здатшсть приносити ефект, результатившсть процесу, проекту тощо, як визна-чаються як вщношення ефекту, результату до витрат, що забезпечили цей результат
Б. Жнякш та В. Краснова [29] Ефектившсть — це сшввщношення результату (ефекту) з витратами, що викликали цей ефект
П. Орлов [30] Сшввщношення результату або ефекту будь-якоТ дiяльностi i витрат, пов'язаних з ÏÏ вико-нанням. Причому це може бути як стввщношення результату i витрат, так i сшввщношення результат дiяльностi
А. Шеремет, Р. Сайфулш [30] Складна категорiя, що характеризуемся результативнiстю роботи пщприемства та рентабель-нiстю його капталу, ресурав або продукцп
К. Макконелл, С. Брю [4] Ефектившсть характеризуе зв'язок мiж кiлькiстю одиниць обмежених ресурав, як викори-стовуються в процесi виробництва, та отриманою в результатi кiлькiстю певного потрiбного продукту
М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоурi [6] Ефективнiсть у цiлому характеризуемся стввщношенням мiж обсягом виробництва продукцп та необхщними для ÏÏ виготовлення ресурсами, тобто визначаеться як внутршнш параметр функцюнування пiдпри£мства, вiддзеркалюючи ефективнiсть використання ресурав
Т. Хачатуров [31] Вщношення економiчного або со^ального ефекту до потрiбних для його досягнення витрат
Сучасний мiжнародний стандарт управлшня IS0:9000:2000 [7] Сшввщношення мiж досягнутим результатом i використаними ресурсами
Таблиця 4
Визначення поняття «ефектившсть» зпдно з динамiчною теоркю
Автор(-и)/джерело Визначення
В. Андрмчук [28] Ефектившсть - це результатившсть певноТ дм, процесу, що вимiрюеться сшввщношенням мiж отриманим результатом i витратами (ресурсами), що його спричинили
I. Павленко [32] Ефектившсть - комплексна оцшка кшцевих результат використання трудових, матерiальних, шформацшних та фшансових ресурав пщприемства у виробництвi товарiв та наданш послуг за певний термiн
О. Устенко [30] Являе собою комплексне вираження кшцевих результат використання зао^в виробництва та робо-чоТ сили за певний перюд часу
Таблиця 5
Визначення поняття «ефектившсть» зпдно зi статистичною теоркю
Автор(-и)/джерело Визначення
Б. Райзберг, Л. Лозовский, О. Стародубцева [33] Ефективнiсть - вщносний ефект, результативнiсть процесу, операцп, проекту, визначуванi як вiдношення ефекту, результату до витрат, витрат, що зумовили, забезпечили його отримання
Ю. Сурмш [34] Показник успшносп функцюнування системи для досягнення встановлених цтей
Таблиця 6
Визначення поняття «ефектившсть» зпдно з адаптивною теоркю
Автор(-и)/джерело Визначення
1 2
Г. Емерсон [27] Ефектившсть - основна мета управлшня, яка визначае зв'язок з функцюнальшстю пщприемства
Т. Котарбинський [27] Ефектившсть - це результатившсть, яку визначае загальна теорiя ефективноТ оргашзацп дiяльностi
А. Асаул, М. Войнаренко, С. Князев, Т. Рзаева [30] Одна з характеристик оцшки рiвня дтовоТ активностi, що представляе собою яюсний результат певноТ дiяльностi, впливае на результативнiсть дiяльностi суб'екта господарювання щодо використання вах видiв ресурсiв i представляе собою сшввщношення конкретного результату i витрат, що забезпечили його отримання
Зактчення табл. 6
1 2
Ю. Сурмш [34] Показник успшносп функцюнування системи для досягнення встановлених цтей
П. Друкер [10] £ нашдком певних процесiв, виконання функцш, завдань, досягнення цiлей, а ефективтсть -нашдком прaвильностi таких дм, причому як перше поняття, так i друге £ однаково важливими
А. Виварець, Л. Дiстергефт [11] У нaйбiльш загальному сена ефективтсть будь-якого процесу, будь-якого виду дiяльностi характеризуе ступшь досягнення поставлено'' мети
Таблиця 7
Визначення поняття «ефективтсть» згщно iз синергетичною теоркю
Автор(-и)/джерело Визначення
В. Петтi, Ф. Кене [35] Ефективнiсть - результaтивнiсть управлшня стосовно дiй суб'екта упрaвлiння - уряду держави
Я. Зеленевський [8] Ефективною вважаеться дiяльнiсть результативна, продуктивна або плiднa (що досягае поставлено! мети), правильна, точна, адекватна (що максимально наближаеться до задано' зразком норми), чиста (що максимально уникае непередбачених нашдюв i непотрiбних додаткових включень), надмна (осктьки прийоми дiяльностi тим бiльш надшт, чим бiльше об'ективна можливiсть досягнення цими прийомами нaмiченого результату) i послiдовнa. При цьому ефективтсть, випдтсть i економiчнiсть е основними критерiями ефективно''' дiяльностi
Дж. Долан [2] Вибiр вiрних цiлей, на яких фокусуеться вся енерпя пiдпри£мствa
Ю. Сурмш [34] Показник успiшностi функцюнування системи для досягнення встановлених цтей
результатгв дшльностг розргзняти економгчну, органгза-цГйну та сощальну ефективнГсть [36]:
+ економiчна ефективтсть вГдображае: ступГнь використання матерГальних, фшансових, трудо-вих, природних та шших ресурсГв; виробництво продукцГ! вГдповГдно! вартостГ при найменших витратах; досягнення найбГльшого обсягу ви-робництва з використанням ресурсГв вГдповГд-но! вартостГ; мГру витрат на досягнення постав-лених цГлей;
+ оргатзацшна ефективтсть характеризуе: якГсть побудови органГзацГ!; якГсть системи Г! управлш-ня; реакцГю на оргашзацшш змгни; процес при-йняття управлшських рГшень; + сощальна ефективтсть вГдображае: вГдповГд-нГсть витрат Г сощальних результатГв дшльноста пГдприемства цГлям Г соцГальним интересам сус-пкьства; формування корпоративного духу та вГдповГдного психологГчного клГмату в колек-тивГ; атмосферу захищеностГ та причетностГ до цкей органГзацГ!; результат впливу економГчних заходГв на формування способу життя людини.
УсГ види ефективностГ пов'язаш мГж собою та вза-емообумовлеш: пГдвищення економГчно! ефективностГ сприяе зростанню Гнших видГв ефективностГ; соцГальна ефективнГсть поеднуе властивоста економГчно! та орга-шзацшноТ ефективностГ та спрямована на повне задо-волення потреб працюючих.
I. Марина видГляе три основш види ефективностГ [37]: потрГбшсну (спГввГдношення цкей Г потреб, Гдеа-лГв, норм); результативну (спГввГдношення досягнутого результату Г намГчених цкей); затратну (спГввГдношення затрат Г досягнутих результатГв). На и думку, щ види ефективностГ утворюють такий ланцюжок: потрГбнГсна ефективнГсть визначае змГст результативно!, а результативна - затратно! [37].
+
+
У контекста дослГдження ефективностГ вГдносно виробничого потенщалу, в роботГ [38] проведено узагальнення ефективностГ за такими Гснуючими класифГкацГйними ознаками:
+ за можливостями розрахунку (потенцГйна, тобто можлива, завчасно визначена за очжу-ваними попереднГми результатами господарю-вання, та реальна ефективнГсть - визначена за Гснуючими результатами господарювання); за часом отримання результату (тактична -з отриманням результату в короткостроковому перГодГ, стратегГчна - з отриманням результату в довгостроковому перюдО; за суттстю (економГчна та соцГальна, якщо шд економГчною розумГють всГ результати дГяльностГ, включаючи екологГчнГ, оргашзацшш, технГчнГ, технологГчнГ, у протилежному випад-ку - всГ наведенГ види ефективностГ можуть ви-значатися як самостГйнГ); за повнотою об'екта оцтки (повна, тобто всьо-го об'екта, та локальна - його частини); за щльовим призначенням (планова, фактична, нормативна або проектна); за методом розрахунку (абсолютна, вГдносна); за об'ектом ощнки (виробничо-господарсько! дГяльноста пГдприемства, господарсько! функ-цГ!, елементГв господарських процесГв, госпо-дарських рГшень);
за спрямоватстю результатiв (внутршня, зовшшня та комплексна ефективнГсть, як ха-рактеризуватимуть результати використання виробничого потенщалу (або шшого об'екта, наприклад пГдприемства в цкому, його шд-роздшв) у внутрГшньому середовищГ, зовшш-ньому Г та в цкому, тобто у двох середовищах одночасно).
+ + + +
+
Тадика I. Б. [39] вважае, що складна взаемодш мiж ресурсами та результатом вимагае чггкого розмежуван-ня статично! та динамiчно1 ефективностi. Статична еко-номiчна ефективнiсть i способи !! оцiнки е основними при управлшш поточними процесами дiяльностi шд-приемства на вiдносно короткому промiжку часу, тобто при вирiшеннi оперативних i тактичних завдань. Водно-час стратепчне управлiння неможливе без оцшки дина-мiчно! ефективностi, коли шдприемство повинне сприй-мати додатковi витрати в даному перiодi як необхцну умову забезпечення стабкьно! та високо! ефективностi в середньостроковiй i довгостроковш перспективах.
Oцiнка динамiчно! ефективностi - це основний споаб пiдтримання високо! конкурентоспро-можностi пiдприемства впродовж максимально тривалого перiоду часу.
Залежно в^д, часового аспекту, зауважуе I. Б. Тадика [39], необхцно розрiзняти фактичну i прогнозну (пла-
нову) ефектившсть. Фактична ефективнiсть вiдображае реальне спiввiдношення результатiв i витрат; визна-чаеться для оцiнки реального економiчного результату цiлi дiяльностi пiдприемства. Вона виступае засобом зворотного зв'язку. Прогнозна (планова) ефектившсть -це перспективна (очжувана) ефектившсть з урахуван-ням впливу на виробничий процес уси зовшшни i вну-тршнк факторiв, що залежить вiд реалiзацi! вск запла-нованих заходiв (вона може бути визначена ще до початку реалiзацi1 заходiв).
Говорушко Т. А. i Климаш Н. I вважають за доцкь-не класифжувати результативнiсть ще й за ознакою вЬ-рогiдностi змiни вартостi шдприемства, осккьки саме вартiсть характеризуе результат прийняття ефективних рiшень менеджерами [40]. Науковщ запропонували сис-тематизовану класифжацш видiв ефективностi, що подана в табл. 8.
Особливого значення набувае необхцшсть роз-глядати ефектившсть дiяльностi пiдприемств залежно
Таблиця 8
Класифшащя видiв ефективностi [40]
Ознака ефективносп Вид ефективностi (результативностi)
1. За рiвнем об'вкта господарювання Ефективнiсть економки Ефективнiсть галузi Ефективнiсть пiдпри£мства Ефектившсть структурного пщроздту пiдпри£мства Ефективнiсть виробництва окремих видiв продукцй'
2. За видами господарсько'' дiяльностi Ефективнiсть виробничо'' дiяльностi Ефективнiсть торговельно'' дiяльностi Ефектившсть банювсько''' дiяльностi Ефективнiсть страхово'' дiяльностi
3. За типом процесу Ефективнiсть виробничих процесiв Ефективнiсть управлшня Ефективнiсть iнвестицiйноí дiяльностi Ефективнiсть шновацшно''' дiяльностi Ефективнiсть фiнансовоí дiяльностi
4. За метою визначення Абсолютна ефектившсть Порiвняльна ефективнiсть
5. За видом дiяльностi пщпривмства Ефективнiсть операцшно''' дiяльностi Ефективнiсть iнвестицiйноí дiяльностi Ефектившсть фшансово''' дiяльностi
6. За ступенем охоплення ресурав Результативнiсть використання окремих видiв ресурсiв Результативнiсть використання сукупних ресурав
7. За стадию руху авансовано'' в ресурси вартостi Ефектившсть використання застосовуваних ресурав Ефектившсть використання виробничо-спожитих ресурав
8. За вкладом у формування загального економiчного ефекту Ефектившсть масштабу Ефектившсть розм^ення ресурав Ефектившсть структури виробництва
9. За умовами оцшки Ефектившсть реальна Ефектившсть умовна
10. За нашдками отриманих результат Економiчна Со^альна Соцiально-економiчна
11. За рiвнем оцiнювання Ефектившсть рiвня сусптьства Ефективнiсть рiвня суб'£кта господарювання
12. За вiрогiднiстю змiни вартостi пщпривмства Результативнiсть виражена зростанням вартосп Результативнiсть виражена зменшенням вартостi
о
ш I—
С =п
=Г
о
<
о
Ш
вц цкей зацiкавлених сторiн, тобто фiзичних та юри-дичних осiб, яю зацiкавленi в дiяльностi пiдприемства або впливають на не!, та !х очжувань [40; 41]. Вiдповiдно до стандарту якост зацiкавленими сторонами е: спожи-вачi, власники, акцiонери, персонал шдприемства, по-стачальники, партнери, суспкьство та iн. Кожна сторона мае рiзнi потреби, iнтереси та очжування. Так, власники шдприемства защкавлеш в отриманнi прибутку та в стабкьному функцiонуваннi пiдприемства, швестори потребують низького рiвня ризикiв, пращвники бажа-ють високого рiвня заробино! плати та впевненостi в майбутньому. Виходячи з цього для кожно! групи вико-ристовують рiзнi показники оцiнки ефективностi.
Для iнвесторiв ефективнiсть оцiнюеться показ-никами ефективност використання капiтальних вкла-день: кашталомктюстю, рентабельнiстю капiтальних вкладень, термшом окупностi, вiдношенням приросту чисто! продукци до капiтальних вкладень; для власниюв використовують узагальнюючи показники ефективнос-т виробництва: темпи зростання виробництва, вироб-ництво чисто! продукци, вiдносна економш основних виробничих фондiв та обиових коштiв, продуктивнiсть працi, загальна рентабельшсть виробництва; для персоналу шдприемства слц використовувати показники пiдвищення ефективност використання трудових ре-сурсiв: темпи зростання продуктивност працi, еконо-мш чисельностi працiвникiв, трудомiсткiсть продукци, зарплатомктюсть продукци; для керiвникiв застосову-ють показники ефективност використання основних фондiв та обiгових коштiв: фондовiддача, фондомкт-кiсть, рентабельнiсть основних фондiв, обиовкть обо-ротних коштiв, абсолютне вивкьнення обiгових коштiв, коефiцiент покриття, коефщент швидко! лiквiдностi тощо. Розрахунок цих показникiв дае змогу виявити резерви шдвищення результативностi використання основних засобiв, оптимiзацi! структури оборотних ак-тивiв та прискорення !х обернення i в результатi сприяе визначенню напрямiв пiдвищення ефективностi дшль-ностi шдприемства [36].
ВИСНОВКИ
Таким чином, наведеш шдходи до видкення та кентифжаци видiв ефективностi засвiдчили, що ефек-тивнiсть е складним i багатоаспектним економiчним по-няттям. Узагальнення пiдходiв до ефективностi функщ-онування шдприемства дозволило характеризувати !! з рiзних сторiн за рiзними ознаками. При цьому кожний з видiв ефективност представляе окрему характеристику ефективностi функцюнування пiдприемства. Тому вар-то звертати увагу на ва види ефективносй, осккьки в комплексi це е шдгрунтям пiдвищення загально! ефек-тивност пiдприемства.
Перспективами подальших дослiджень у даному напрямi е розробка органiзацiйно-економiчного меха-нiзму маркетингового забезпечення ефективност дЬ-яльностi пiдприемства, методичного шдходу до оцiнки ефективностi функцiонування шдприемства та його маркетингово! пiдсистеми. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Словарь финансовых терминов. URL: dic.academic.ru
2. Долан Дж., Доминенко Б. И. Экономикс: англо-русский словарь-справочник. М.: Лазурь, 2004. 544 с.
3. Шляга О. В. Ефективнiсть господарсько! дiяльностi: сутшсть та пiдходи. Економ'чний всник 3anopi3bKoi державноi шженерно\ академ'й. 2016. Вип. 1. С. 43-48.
4. Макконелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы, политика/пер. с англ. М.: ИНФРА-М, 1999. 974 с.
5. Якимчук Т. В. Соцiально-економiчна ефектившсть шдприемства та и значення в сучасних умовах. В'сник Житомир-ського державного технолог'чного унверситету. Сер.: Еконо-м'1чш науки. 2011. № 2. С. 184-189.
6. Мескон М. X., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента/пер. с англ. М.: Изд-во «Дело», 1998. 704 с.
7. Does ISO 9000 certification pay? ISO Managements System. 2002. Juli - August. P. 3140.
8. Грицанов А. А. Новейший философский словарь. Мн.: Изд. В. М. Скакун,1998. 896 с.
9. Хан Д. Планирование и контроль: концепция контроллинга/пер. с нем. М.: Финансы и статистика, 2004. 800 с.
10. Друкер П. Эффективное управление/пер. с англ. М. Котельниковой. М.: Изд-во «Астрель», 2004. 284 с.
11. Выварец А. Д., Дистергефт Л. В. Эффективность производства: теория, методология и методика оценки // Экономическая эффективность: теория, методология, практика: сб. научн. статей. Екатеринбург: Изд-во «УГТУ», 2000. 323 с.
12. Морщенок Т. С., Бтяк О. М. Огляд пiдходiв до ви-значення економiчноí сутносп поняття «ефектившсть». Еконо-м/'чний всник Запор'вьт державноi шженерно\ академ'й. 2016. Вип. 1. С. 7-13.
13. Кузнецова О. В. Щодо сутносп економiчноí ефектив-ностк Розвиток метод'ю управлння i господарювання на тран-спортi. 2014. № 4. С. 178-189.
14. Курс экономической теории: учебник/М. И. Плотницкий, Э. И. Лобкович, М. Г. Муталимов и др. Мн.: Мисанта, 2003. 496 с.
15. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов/пер. с англ. М., 2007. 1056 с.
16. Самуэльсон П. Еще раз о международном выравнивании цен факторов производства // Вехи экономической мысли: Т. 6. Международная экономика/под общ. ред. А. П. Киреева. М.: ТЕИС, 2006. 211 с.
17. Хекшер Э. Влияние внешней торговли на распределение дохода // Вехи экономической мысли: Т. 6. Международная экономика/под. общ. ред. А. П. Киреева. М.: ТЕИС, 2006. С. 157.
18. Torrens, R. An Essay on the External Corn Trade. Clifton:
A. M. Kelley,1972. Р. 264-265.
19. Лавров Е. И., Капогузов Е. А. Экономический рост: теории и проблемы: учебное пособие. Омск: Изд-во ОмГУ, 2006. 214 с.
20. Милль Дж. Ст. Основание политической экономии. Киев: Типография И. И. Чоколова, 1896. 457 с.
21. История экономических учений: учеб. пособ./под ред. В. Автономова, О. Ананьина, Н. Макашевой. М.: ИНФРА-М, 2001. 784 с.
22. Введение в институциональный анализ/под ред.
B. Л. Тамбовцева. М.: МГУ, ТЕИС, 1996. 171 с.
23. Веблен Т. Теория праздного класса/пер. с англ., вступ. ст. и примеч. С. Г. Сорокиной; общ. ред. В. В. Мотылева. 4-е изд. М.: Либроком, 2011. 365 с.
24. Сухарев О. С. Теория эффективности экономики. М.: Финансы и статистика, 2009. 368 с.
25. Linder, S. B. An essay on trade and transformation. Stockholm: Almqvist & Wiksell; New York: J. Wiley, 1961. 167 p.
26. Мочерний С. В. Економнчна теорiя: навч. noci6. 4-те вид., стереотип. КиТ'в: ВЦ «Академiя», 2009. 640 с.
27. Куценко А. В. Оргатзацшно-економ^чний мехашзм управлiння ефективнiстю дiяльностi пiдпри£мств споживчоТ' ко-операцп УкраТ'ни: монографiя. Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008. 205 с.
28. Андршчук В. Г. Ефектившсть дiяльностi аграрних пщпри£мств: теорiя, методика, аналiз. КиТ'в: КНЕУ, 2005. 292 с.
29. Череп А. В., Стрмець €. М. Ефектившсть як еконо-мiчна категорiя. Ефективна економка. 2013. № 1. URL: http:// www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1727
30. Рзасва Т. Г., Демчук Ю. А. Аналiз результативно-стi дiяльностi пщпри£мства: кiлькiснi та якiснi аспекти. В'сник Хмельницького национального унверситету. 2015. № 2. Том 1. С. 52-57.
31. Хачатуров Т. С. Эффективность капитальных вложений. М.: Экономика, 1979. 336 с.
32. Рябкова О. В. Сущность результативности и эффективности деятельности предприятия. В'сник Хмельницького нацюнального унверситету. Сер.: Економ'>чш науки. 2013. Том 3. № 3. С. 43-46.
33. Райзберг Б. А., Лозовский Л. М., Стародубцева Е. Б. Современный экономический словарь. М.: ИНФРА-М, 1996. 496 с.
34. Сурмин Ю. П. Теория систем и системный анализ. Киев: МАУП, 2003. 368 с.
35. Проблема эффективности в современной науке/под ред. А. Д. Урсула. Кишинев, 1985. 256 с.
36. Пилипенко С. М. Теоретичш засади оцшки ефективносп дiяльностi пщпри£мства. Глобальш та нацюнальш про-блеми економки. 2016. № 10. С. 452-456.
37. Маркша I. А. Методолопчш питання ефективносп управлшня. Фiнанси Укроти. 2000. № 6. С. 24-32.
38. Побережна Н. М. Ефектившсть використання вироб-ничого потен^алу: теоретичний та практичний аспекти. Маркетинг i менеджмент iнновацiй. 2012. № 3. С. 212-220.
39. Тадыка И. Б. Управление эффективностью производства. Системно-синергетический подход/под науч. ред. Б. В. Буркинского. Одесса: Ин-т пробл. рынка и экон.-экол. ис-след., 2007. 328 с.
40. Говорушко Т. А., Климаш Н. I. Управлшня ефектив-шстю дiяльностi пщпри£мств на основi варткно-оркнтованого пщходу: монографiя. КиТ'в: Логос, 2013. 204 с.
41. Касич А. О., Хiмич I. Г. Методичш пщходи до оцшки ефективносп дiяльностi пiдпри£мства. Б'знес 1нформ. 2012. № 12. С. 176-179.
Науковий кер1вник - Ястремська О. М., доктор економ1чних
наук, професор, завщувачка кафедри економ1ки, управл1ння п1дпри£мствами та лопстики Харк1вського нац1онального ун1верситету 1м. С. Кузнеця
REFERENCES
Andriichuk, V. H. Efektyvnist diialnosti ahrarnykh pidpryiemstv: teoriia, metodyka, analiz [Efficiency of activity of agrarian enterprises: theory, methodology, analysis]. Kyiv: KNEU, 2005.
Cherep, A.V., and Strilets, le. M."Efektyvnist yak ekonomichna katehoriia" [Efficiency as an economic category]. Efektyvna ekono-mika. 2013. http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1727
Does ISO 9000 certification pay? ISO Managements System. 2002. Juli - August. P. 3140.
Dolan, Dzh., and Dominenko, B. I. Ekonomiks: anglo-russkiy slovar-spravochnik [Economics: English-Russian dictionary-reference]. Moscow: Lazur, 2004.
Druker, P. Effektivnoye upravleniye [Effective management]. Moscow: Astrel, 2004.
Gritsanov, A. A. Noveyshiy filosofskiy slovar [The newest philosophical dictionary]. Minsk: Izd-vo V. M. Skakun, 1998.
Hovorushko, T. A., and Klymash, N. I. Upravlinnia efektyvnistiu diialnosti pidpryiemstv na osnovi vartisno-oriientovanoho pidkhodu [Managing the performance of enterprises based on a value-based approach]. Kyiv: Lohos, 2013.
Istoriya ekonomicheskikh ucheniy [History of Economic Thought]. Moscow: INFRA-M, 2001.
Khan, D. Planirovaniye i kontrol: kontseptsiya kontrollinga [Planning and control: the concept of controlling]. Moscow: Fi-nansy i statistika, 2004.
Kuznietsova, O. V. "Shchodo sutnosti ekonomichnoi efek-tyvnosti" [As to the essence of economic efficiency]. Rozvytok metodiv upravlinnia i hospodariuvannia na transporti, no. 4 (2014): 178-189.
Kheksher, E. "Vliyaniye vneshney torgovli na raspredeleniye dokhoda" [The impact of foreign trade on income distribution]. In Vekhi ekonomicheskoy mysli: vol. 6. Mezhdunarodnaya ekonomika. Moscow: TEIS, 2006.
Kutsenko, A. V. Orhanizatsiino-ekonomichnyi mekhanizm upravlinnia efektyvnistiu diialnosti pidpryiemstvspozhyvchoi kooper-atsii Ukrainy [Organizational and Economic Mechanism for Managing the Efficiency of Ukrainian Consumer Cooperatives]. Poltava: RVV PUSKU, 2008.
Khachaturov, T. S. Effektivnost kapitalnykh vlozheniy [Efficiency of capital investments]. Moscow: Ekonomika, 1979.
Kasych, A. O., and Khimych, I. H. "Metodychni pidkhody do otsinky efektyvnosti diialnosti pidpryiemstva" [Methodical approaches to assessing the effectiveness of an enterprise]. Biznes Inform, no. 12 (2012): 176-179.
Lavrov, Ye. I., and Kapoguzov, Ye. A. Ekonomicheskiy rost: teorii i problemy [Economic Growth: Theories and Problems]. Omsk: Izd-vo OmGU, 2006.
Linder, S. B. An essay on trade and transformation. Stockholm: Almqvist & Wiksell; New York: J. Wiley, 1961.
Makkonell, K. R., and Briu, S. L. Ekonomiks: printsipy, problemy, politika [Economics: principles, problems, politics]. Moscow: INFRA-M, 1999.
Markina, I. A. "Metodolohichni pytannia efektyvnosti upravlinnia" [Methodological issues of management effectiveness]. Fi-nansy Ukrainy, no. 6 (2000): 24-32.
Meskon, M. Kh., Albert, M., and Khedouri, F. Osnovy mened-zhmenta [Fundamentals of management]. Moscow: Delo, 1998.
Mill, Dzh. St. Osnovaniyepoliticheskoyekonomii [The basis of political economy]. Kyiv: Tipografiya I. I. Chokolova, 1896.
Mochernyi, S. V. Ekonomichna teoriia [Economic theory]. Kyiv: Akademiia, 2009.
Morshchenok, T. S., and Biliak, O. M. "Ohliad pidkhodiv do vyznachennia ekonomichnoi sutnosti poniattia «efektyvnist»" [An overview of approaches to the definition of the economic essence of the concept of "efficiency"]. Ekonomichnyi visnyk Zaporizkoi der-zhavnoiinzhenernoiakademii, no. 1 (2016): 7-13.
Plotnitskiy, M. I. et al. Kurs ekonomicheskoy teorii [Course of economic theory]. Minsk: Misanta, 2003.
Poberezhna, N. M. "Efektyvnist vykorystannia vyrobnychoho potentsialu: teoretychnyi ta praktychnyi aspekty" [Efficiency of use of production potential: theoretical and practical aspects]. Marke-tynh imenedzhment innovatsii, no. 3 (2012): 212-220.
Problema effektivnosti vsovremennoy nauke [The problem of efficiency in modern science]. Kishinev, 1985.
Pylypenko, S. M. "Teoretychni zasady otsinky efektyvnosti diialnosti pidpryiemstva" [Theoretical principles of the estimation of efficiency of activity of the enterprise]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky, no. 10 (2016): 452-456.
Rayzberg, B. A., Lozovskiy, L. M., and Starodubtseva, Ye. B. Sovremennyy ekonomicheskiy slovar [Modern economic dictionary]. Moscow: INFRA-M, 1996.
Rzaieva, T. H., and Demchuk, Yu. A. "Analiz rezultatyvnosti di-ialnosti pidpryiemstva: kilkisni ta yakisni aspekty" [Analysis of the company's performance: quantitative and qualitative aspects]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Vol. 1, no. 2 (2015): 52-57.
Ryabkova, O. V. "Sushchnost rezultativnosti i effektivnosti deyatelnosti predpriyatiya" [The essence of efficiency and effectiveness of the enterprise]. Visnyk Khmelnitskogo natsionalnogo universitetu. Ser.: Ekonomichni nauky vol. 3, no. 3 (2013): 43-46.
Samuelson, P. "Eshche raz o mezhdunarodnom vyravnivanii tsen faktorov proizvodstva" [Once again about the international leveling of prices of factors of production]. In Vekhi ekonomicheskoy mysli: vol. 6. Mezhdunarodnaya ekonomika. Moscow: TEIS, 2006.
Shliaha, O. V. "Efektyvnist hospodarskoi diialnosti: sutnist ta pidkhody" [Efficiency of economic activity: essence and approaches]. Ekonomichnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii, no. 1 (2016): 43-48.
Smit, A. Issledovaniye o prirode i prichinakh bogatstva naro-dov [A study on the nature and causes of the wealth of peoples]. Moscow, 2007.
"Slovar finansovykh terminov" [Dictionary of financial terms]. dic. academic. ru.
Sukharev, O. S. Teoriya effektivnosti ekonomiki [The theory of the effectiveness of the economy]. Moscow: Finansy i statistika, 2009.
Surmin, Yu. P. Teoriyasistem isistemnyy analiz [Theory of systems and systems analysis]. Kyiv: MAUP, 2003.
Tadyka, I. B. Upravleniye effektivnostyu proizvodstva. Sistem-no-sinergeticheskiy podkhod [Management of production efficiency. System-synergetic approach]. Odessa: In-t probl. rynka i ekon.-ekol. issled., 2007.
Torrens, R. An Essay on the External Corn Trade. Clifton: A. M. Kelley, 1972.
Vyvarets, A. D., and Distergeft, L. V. "Effektivnost proizvodstva: teoriya, metodologiya i metodika otsenki" [Efficiency of production: theory, methodology and methodology of evaluation]. In Ekonomicheskaya effektivnost: teoriya, metodologiya, praktika. Ekaterinburg: Izd-vo «UGTU», 2000.
Veblen, T. Teoriya prazdnogo klassa [The theory of an idle class]. Moscow: Librokom, 2011.
Vvedeniye v institutsionalnyy analiz [Introduction to institutional analysis]. Moscow: MGU; TEIS, 1996.
Yakymchuk, T. V. "Sotsialno-ekonomichna efektyvnist pidpryiemstva ta yii znachennia v suchasnykh umovakh" [Socio-economic efficiency of the enterprise and its importance in modern conditions]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho tekhnolohichnoho universytetu. Ser.: Ekonomichni nauky, no. 2 (2011): 184-189.
EE
Q_
o
LU
I—
<c m =r
o
<
S
U
36 BI3HECIHQOPM № 10 '2017
www.business-inform.net
