CC BY
45
вквавм1аа№РвБшвмя
ИВШИЯЯВВЯВШВВИИ ИЯИМИвВВЯВМИВВй ИШВНВИЯ
УДК: 504.5:330.15:528.8:004 00! 10.5281/1впоёо.2615917
ШМОРГУН Л.Г, КОЛЕСН1КОВИЧ В.П.
Аналiз галузево! iнформацii iз застосуванням блокчейн-теxнологiй з метою регулювання антропогенного навантаження на природоохоронш територм
Предмет домдження - сукупнсть орган1зацйно-економ1чних в'щносин, що виникають в про-цес управл1ння ресурсним потенц1алом природних територй, як охороняються спец\альним Законом.
Метою написання статт е розробка науково-методичних / практичних рекомендаций щодо удо-сконалення управл1ння спец\альними територ'ями туристично-рекреацйно! сфери.
Методолопя проведения роботи - системно-структурного, пор1вняльного анал'з'в та анал'зу галузево! ¡нформацИ' ¡з застосуванням блокчейн-технологй; монограф1чного (при вивченн'1 проблем функцюнування економ1чного потенциалу природних територй, як охороняються спец\аль~ ним Законом); економ1чного анал'зу (при здйсненн'1 оцнки стану / динамки економ1чного потенциалу природних територй, як охороняються спец\альним Законом); моделювання / прогнозування (в процеа досл'щження динамки розвитку ресурсного потенциалу природоохоронних територй туристично-рекреацйно! сфери).
Результати роботи - визначено концептуально-теоретичн основи анал'зу туристсько-ре-креацйного потенциалу будь-яких територ'альних б'юценоз'в з урахуванням м'жнародного досв\ду в сфер1 туризму / цифрових трансформаций; систематизован'1 п\дходи до вивчення та оценки ту-ристично-рекреацйного потенциалу в змнених умовах; створен метричн показники / визначено механзм збору матер'алу про туристичн'1 ресурси досл'щжуваних територй, включаючи особливо охоронюван природы територи (ООПТ); теоретично обгрунтовано методику та методолопю досл-дження субстанцй штучного («цивтзацйного») походження; блокчейн / ПС-технологй в оптим-зацИ туристично!' д!яльност! з метою збереження болотного потенциалу; блокчейн-технолоп! при анал'з галузево! ¡нформацИ' з метою оптим1зацИ антропогенного навантаження на ООПТ / збереження !х болотного потенциалу.
Висновки - система наукових принципв управл1ння туристично- рекреацйним ресурсом природоохоронних територй туристично-рекреацйно! сфери дозволить визначити невикористову-ван резерви, а також включае методи, ¡нструменти / напрямки виршення завдань стратегчного розвитку потенциалу природних територй, як охороняються Законом.
© ШМОРГУН Л.Г, КОЛЕСН1КОВИЧ В.П., 2019 Формування ринкових вщносин в УкраУж №2 (213)/2019 39
Ключов! слова: управл1ння ресурсним потен^алом, гео1нформац1йн1 системи, блокчейн-тех-нолопя, керуюча ¡нформац1йна система, територ1альна ¡нформац1йна система, рекомендацйна (експертна) ¡нформац1йна система, природн боценози.
ШМОРГУН Л.Г., КОЛЕСНИКОВИЧ В.П.
Анализ отраслевой информации с применением блокчейн - технологий с целью регулирования антропогенной нагрузки на природоохраняемые территории
Предмет исследования - совокупность организационно-экономических отношений, возникающих в процессе управления ресурсным потенциалом природных территорий, охраняемых специальным Законом.
Целью написания статьи является разработка научно-методических и практических рекомендаций по совершенствованию управления специальными территориями туристско-рекреацион-ной сферы.
Методология проведения работы - системно-структурного, сравнительного анализа и анализа отраслевой информации с применением блокчейн-технологий монографического (при изучении проблем функционирования экономического потенциала природных территорий, охраняемых специальным законом); экономического анализа (при оценке состояния и динамики экономического потенциала природных территорий, охраняемых специальным законом); моделирования и прогнозирования (в процессе исследования динамики развития ресурсного потенциала природоохранных территорий туристско-рекреационной сферы).
Результаты работы - определены концептуально-теоретические основы анализа туристичес-ко-рекреационного потенциала любых территориальных биоценозов с учетом международного опыта в сфере туризма и цифровых преобразований; систематизированы подходы к изучению и оценке туристическо-рекреационного потенциала в изменившихся условиях; созданы метрические показатели и определен механизм сбора материала о туристических ресурсах исследуемых территорий, включая особо охраняемые природные территории (ООПТ); теоретически обоснована методика и методология исследования субстанций искусственного («цивилизационного») происхождения; блокчейн и ГИС-технологий в оптимизации туристической деятельности с целью сохранения биологического потенциала; блокчейн-технологии при анализе отраслевой информации с целью оптимизации антропогенной нагрузки на ООПТ и сохранения их биологического потенциала.
Выводы - система научных принципов управления туристическо- рекреационным ресурсом природоохранных территорий, туристическо-рекреационной сферы позволит определить неиспользуемые резервы, а также включает методы, инструменты и направления решения задач стратегического развития потенциала природных территорий, охраняемых специальным Законом.
Ключевые слова: Управление ресурсным потенциалом, геоинформационные системы, блок-чейн-технология, управляющая информационная система, территориальная информационная система, рекомендательная (экспертная) информационная система, природные биоценозы.
SHMORGUN L.G., KOLESNIKOVICH V.P.
Analysis of branch information with the application of blockway - technologies for the purpose of regulating anthropogenic load on environmental protected territory
Subject of research - a set of organizational and economic relations arising in the process of managing the resource potential of natural territories protected by special law.
The purpose of writing the article is the development of scientific methodological and practical recommendations for improving the management of special territories of the tourist and recreational sphere.
Methodology of work - system-structural, comparative analysis and analysis of industry information with the use of monochrome block technologies (in studying the problems of functioning of the economic potential of natural territories protected by a special law); economic analysis (in assessing the state and dynamics of the economic potential of natural territories protected by a special law); modeling and forecasting (in the process of studying the dynamics of the development of resource potential of nature protection areas of the tourist and recreational sphere).
Results of work -the conceptual and theoretical bases of analysis of tourist-recreational potential of any territorial biocenoses are determined taking into account the international experience in the sphere of tourism and digital transformations; systematized approaches to the study and assessment of tourism-recreational potential under changed conditions; metrics were created and the mechanism for collecting material on the tourism resources of the study areas, including specially protected natural areas, was determined (SPNA); the methodology and methodology of research of substances of artificial ("civilization") origin are theoretically substantiated; blockade and GIS technologies in optimizing tourism activities for the purpose of preserving biological potential; blockade technology in the analysis of industry information in order to optimize anthropogenic load on protected areas and preserve their biological potential.
Conclusions - the system of scientific principles for managing tourism and recreational resources of protected areas, the tourism and recreation sphere will allow identifying unused reserves, and also includes methods, tools and directions for solving the tasks of strategic development of the potential of natural territories protected by a special law.
Key words: Resource potential management, geographic information systems, blockchain technology, control information system, territorial information system, advisory (expert) information system, natural biocenoses.
Постановка проблеми. Для управл1ння га-лузевими ресурсами, включно з регулятивним впливом на р1зн1 типи туристично'Т зони, що за-ч1пають природы територм, як1 спец1ально охоро-няються нин1, з метою зниження антропогенного навантаження на ц1 природы територм доцть-не використання компетенц1й цифрово'Т еконо-мки. З'являються нов1 можпивост1 управл1ння ресурсним потенц1алом, зокрема регулювання антропогенного навантаження на р1зн1 типи ту-ристичного простору, що охоплюе особливо охо-ронюван природы територм (ООПТ). Основним завданням у цьому випадку е гарантоване збе-реження I примноження особливо охоронюва-них вид1в рослин I тварин. Здаеться, що у випадку формування 1нформац1йноТ' основи для управл1н-ня природно-ресурсною базою, через складысть як самого об'екта управл1ння, так I опису його окремих характеристик, ел1м1нац1я семантичних розрив1в можлива ттьки при ранжируванн еле-мент1в системи кадастр1в [1]. Це питання мож-на вир0ити з допомогою блокчейн-технолог1й, з точки зору регулювання цих процес1в за цифровоТ' трансформацм сусптьства.
Метою дано'Т статл е адаптац1я 1снуючих I роз-робка принципово нових пщход1в до управл1ння туристстично-рекреац1йним ресурсом на ООПТ,
заснованих на просторов^ диферен^ацм' та ¡н-теграцм' тyриcтcтично-рeкрeaцiйного ресурсу на 6açi гeоiнформaцiйних систем (Г1С), як процес ге-оiнформaтики. Гeоiнформaтикa тicно пов'язана з Ыформатикою. Тому вci Ыформа^йы ресурси, що застосовуються в Ыформатищ застосовують i в гeоiнформaтицi. Це тексти, бази даних, Ыфор-мафйы технологм', програмне забезпечення [2]. Отже, застосування блокчeйн-тeхнологiй в Г1С зaкономiрнe, пов'язане з aдaптaцi8ю блокчейн-технолопй з обов'язковим урахуванням особли-востей конкретних бiоцeнозiв.
Виклад основного мaтepiaлу. Осктьки набо-ри даних Г1С вiдобрaжaють окрeмi об'екти з '!х гео-грaфiчним положенням i форму так само, як шари на кари але '!х влacтивоcтi збер^аються в пояс-нювaльнiй iнформaцi'í для кожного просторового об'екта, включаючи опис основних бютоыв. Гео-iнформaцiйнa модель мютить кiлькa рiвнiв опису: предметний, пов'язаний з вщдтом обробки Ы-формацГ''; системний, пов'язаний з методом орга-нiзaцií' i способами обробки; базовий, який визна-чаеться вибором моделей даних, незалежних вiд виду застосування Ыформац^но'!' модeлi [3].
За характером використання галузево!' iнфор-мацм' розрiзняють iнформaцiйно-пошyковi та iн-формац^но-виршувальы системи.
lнформaцiйно-пошyковi системи створен без систематичного перетворення, постiйно надають iнформaцiю для зберiгaння i призначен для ко-ристувача даними.
1нформац^н системи виконують всi транзакцм.
Обробка Ыформацм про певний алгоритм. На-слiдком прийнятих рiшень е класифка^я за рiвнем впливу юнуючо( Ыформацм, а два кла-си подтяються: керiвникaми, консультантами та дослiдникaми.
Керyючi 1С узагальнюють i генерують Ыформа-цiю, на основi яко'( приймаються ршення. Для цих систем властивий тип завдань розрахункового характеру i обробка великих обсяпв даних. Прикладом може бути система оперативного плану-вання в маркетингу або ж у системах сучасного бухгалтерського облку.
6 також експертн 1С, що виробляють Ыформа-цiю, яка береться до уваги i не вимагае негайних дiй. Для цих систем властива обробка знань, а не даних. Основний змют Г1С обгрунтовуеться необ-хiднiстю iнформaцiйного представлення територм з пози^й потреб и розвитку, фyнкцiонyвaння економiки, життезабезпечення населення.
До виникнення Г1С користyвaчi створювали се-рм кaртогрaфiчних шaрiв, якi використовувалися для геогрaфiчного опису та характеристики мю-ця розташування. Нaйчaстiше 1'х робили на дia-позитивах, якi можна накласти один на одного на спе^альному столк Була можливiсть вiзyaльно показати просторовi взаемозв'язки i хaрaктернi особливостi територм.
Нин блокчейн-технологм значно розширили можливост aнaлiзy геогрaфiчноí Ыформацм за характеристиками: розтзнавання, детaлiзaцiя, сегментування, iдентифiкaцiя.
Досягти зазначених цтей можна шляхом вирг шення таких завдань:
• вдосконалення та систематизафя пiдходiв до видтення рiзних типiв туристського простору на основi ¿¿х бюлопчно( специфiки;
• формування мехаызму постiйного збору та aнaлiзy актуально!' Ыформацм з «вщкритих дже-рел» про тyристсько-рекреaцiйнi ресурси терито-рiй iз залученням краудсорсингу i крayдфaндiнгy;
• створення бази знань об'еклв показу (кла-сифка^я, опис методик вивчення), що забез-печена iнтелектyaльними мехaнiзмaми формування Ыдивщуальних мaршрyтiв з урахуванням ранжируваних переваг замовника;
• формування методик багатофакторно!, комплексно! характеристики туристсько! територм з урахуванням Т! бюлопчно! специфiки з метою оптимiзацiT використання ресурсу, залежно вщ статусу теpитоpiй, з урахуванням оптимального i нинiшнього piвня антропогенного навантаження;
- геогpафiчна та екологiчна Ыформа^я роз-дiлена на серм лопчних iнфоpмацiйних шаpiв, а не на випадковi об'екти, одноpiдними об'ектами можна управляти як окремими шарами.
У Г1С Ыформа^я об'еднана в окpемi «теми", якi описували pозподiл явища i те, як кожна тема буде вписана в геогpафiчне i екологiчне середовище. Тодi ж було виявлено, що можна використовува-ти найпростЫ типи даних Г1С (точки, лн!, пол^о-ни i растри). 1х можна комбiнувати в залежносл вiд розташування, тобто, використовувати набори даних, як згодом формують карту, або до^джу-вати Тх накладення за допомогою опеpацiй геоо-бробки (наприклад, накладення полiгонiв).
Кpiм того, в Г1С запропонували протокол для набоpiв даних i способiв управлЫня ними як гра-фiчних шаpiв даних.
Pацiонально розглянути теpитоpiальнi Ыфор-мацiйнi системи (Т1С) pегiонiв - це геогpафiч-на iнфоpмацiйна система, що мае забезпечи-ти процес вироблення оптимальних просторових ршень на основi використання актуально!, до-стовipноT та комплексно! геоЫформацм i методiв геоЫформафйно! обробки даних.
Узагальнена мета створення Т1С полягае у формуванн механiзму геоiнфоpмацiйного об-слуговування систем життезабезпечення i соцг ально-економiчного розвитку репону.
По сутi Т1С - це гpафiчна iнфоpмацiйна система, що забезпечуе процеси единого геоЫфор-мацiйного простору; [4].
Ми пропонуемо застосувати технологи блокчейн, не ^норуючи вщпрацьовано! i пеpевipеноT концеп-цм, лише стверджуючи, що доцiльно застосовувати сучасн технологи та !х ункальы можпивостi.
Для прикладу можна виявити одноpiднi областi, окреслити piзнi обласл, що мають переважаючий тип об'еклв або значень використання блокчейн-технологй для аналiзу просторових даних (тобто, по-лiгони шару типiв об'еклв i !х опису або блокчейн-щентифкаци в якостi атрибутивних значень). Рис.1.
Зауважимо, що в тимчасовому аспект вона подiляeться на основы композиции (комплек-снi) мети.
Рисунок 1. Аналiз просторових даних
Короткотерм1нова мета - Ытеграц1я I комплек-сне об'еднання р1знорщноТ за тематичною спря-мованютю гео1нформацм; розр1зняють три типи завдань, для яких створюються 1нформац1йн1 сис-теми: структурован1 (формал1зуються), неструкту-рован1 (формал1зацм) I частково структурован1.
Структурован (формал1зуються) завдан-ня - завдання, де вщом1 вс1 його елементи I взаемозв'язки м1ж ними.
Неструктурована (формал1зуються) завдання - завдання, де неможливо видтити елементи I встановити м1ж ними зв'язки.
У структурованому завданн1 вдаеться вирази-ти його змют у форм1 математичноТ модел1, що мае точний алгоритм р1шення. Под1бн1 завдання зазви-чай доводиться вир1шувати багато раз1в, I це - ру-тинний процес. Метою використання Ыформац1й-ноТ системи для вир1шення структурованих завдань е повна Тх автоматизац1я, тобто зведення рол1 люд-ського фактора до нуля. Прикладом структурова-ного завдання е розрахунок зароб1тноТ плати [5].
Р1шення неструктурованих завдань через не-можливють створення математичного опису та розробки алгоритму пов'язано з великими труд-нощами. Можливост1 використання тут Ыфор-мац1йноТ системи обмежен1. Р1шення в таких ви-падках приймаеться людиною з евристичних м1ркувань на основ! свого досв1ду I, можливо, непрямоТ Ыформацм з р1зних джерел.
За характером використання Ыформацм роз-р1зняють: 1нформац1йно-пошуков1 та Ыформа-ц1йно-вир1шувальн1 системи.
1нформац1йно-пошуков1 системи мають: введен-ня, систематизац1ю, збер1гання, видачу Ыформацп за запитом користувача без складних перетворень
даних. Наприклад, 1нформац1йно-пошукова система в б1блютец1, в касах продажу квитк1в I т. д.
1нформац1йно-вир1шувальн1 системи переро-бляють Ыформацга за певним алгоритмом. 1х мож-на класиф1кувати за ступенем впливу виробленоТ результативно! Ыформацм на процес прийняття рг шень I видтити два класи: керуюч1 I рекомендован!.
Керуюч1 1С виробляють 1нформац1ю, на пщста-в1 якоТ людина приймае р1шення. Для цих систем завдання - розрахункового характеру I об-робка великих обсяпв даних. Прикладом можуть слугувати система оперативного планування I оптимальноТ розробки галузевого ресурсу, також система сучасного бухгалтерського облку I т.д.
Доексперты (рекомендован!) 1С виробляють ¡н-формац1ю, яка береться людиною до вщома I не перетворюеться негайно в сер1ю конкретних д1й.
Ц1 системи мають бтьш високий ступ1нь 1нте-лекту, осктьки для них властива обробка знань, а не даних. Сумарно це дае можливють сформу-лювати I порядок досягнень конкретних цтей.
1. Середньотерм1нова мета - забезпечення основних груп споживач1в актуальною, достов1р-ною та комплексною гео1нформац1ею для оц1нки стану територГТ, обстановки, що склалася, та прийняття просторових р0ень.
2. Довго терм1нова мета - впровадження гео1н-формац1йних метод1в моделювання, анал1зу та про-гнозування безпосередньо в процес1 вироблення просторових р0ень з метою Тх оптим1зац1Т, п1дви-щення оперативност1 та обгрунтованосд б1льш ра-ц1онального використання наявних ресурс1в.
На вс1х етапах дослщження плануеться прове-дення повномасштабноТ оц1нки впливу на довк1л-ля, видтення сегмент1в [6], пов'язаних з розви-
тком i формуванням рекреац^них зaходiв з метою створення туристсько-рекреац^них комплексiв, використовуючи комплексний пщхщ i враховуючи зaкономiрностi формування туристсько-рекреа-цiйного потенцiaлy Pеспyблiки Бiлорyсь. Робота iз цього напрямку допускае адаптацш мiжнaродно-го досвiдy та участь в плануванн глобальних про-ек^в з урахуванням небезпеки перевантажен-ня, особливо охоронюваних природних територй (ООПТ), надлишковим туризмом.
Геогрaфiчнa i еколопчна iнформaцiя обро-бляеться в Г1С за допомогою трьох початкових структур даних: 1) Класи просторових об'еклв (окремi грaфiчнi елементи).
Паралельно передбачаеться формування но-вих мехaнiзмiв yпрaвлiння туристськими атрак-цiями, що спрямоване на створення туристсько-рекреафйних комплексiв, генофонду територм, що складаеться з двох сyбстaнцiй природного i штучного («цивiлiзaцiйного») походження.
Зазвичай Г1С використовуеться для обробки кiлькох рiзних нaборiв даних, кожен з яких мю-тить дaнi про певний нaбiр просторових об'8ктiв (наприклад, дорожня мережа), геогрaфiчно прив'язаних до земно( поверхнi.
Набори даних Г1С - це лопчн колекцм рiзних об'еклв [6]. Нaбiр даних - це зiбрaний за темами нaбiр однорiдних просторових об'8ктiв. Техно-лопя розвитку iнформaцiйного сyспiльствa за-безпечуе реaлiзaцiю принципу «вiдкритих даних» - надання доступу до Ыформафйно^ртуальних ресурЫв, що сприяе розвитку нових форм туризму (тзнавальы, допомiжнi, оргаызафйы) i дозво-ляе управляти антропогенним навантаженням на територм (Рис. 2).
2) Атрибутивн таблиц (у виглядi описаних aтрибyтiв) (табл. 2).
Дизайн бази даних Г1С оснований на серiях тем з даними, кожна з яких мае певне грaфiчне зо-браження. Наприклад, окремi елементи можуть бути предстaвленi як просторовi об'екти (точки, лЫм i полiгони), як рaстровi зображення або як поверхнi за допомогою просторових об'еклв, рaстрiв, а також у виглядi описових aтрибyтiв, що збер^аються в таблицях.
Зображення територiaльних об'еклв з вико-ристанням геоiнформaцiйних технолопй дае можливiсть aнaлiзyвaти гх з урахуванням бага-тьох рiзних цтьових фaкторiв, детaлiзaцií, гру-пування i цiльового yпрaвлiння окремими до-
Таблиця 1. Клас просторових об'скт1в. (основы параметри)
Г1С БЛОКЧЕИН
Дорожня мережа Детал1зац1я
Водна система Сегментування
Адм1н1стративн1 кордони 1дентифкац1я
Та 1 н. Розп1знавання
Рисунок 2. Вектор стану
ЕКОНОМ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В ЕКОНОММНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 Таблиця 2. Атрибутивш таблицi (у виглядi описаних атрибутiв)
ОСНОВН1 ПАРАМЕТРИ Г1С БЛОКЧЕИН
1. Географ1чн1 координати Цифров1 кадастри
2. Вид ООПТ Сегментування
3. Площа Детал1зац1я
4. АдмУстративна приналежысть 1ндентиф1кац1я
5. Ландшафт Детал1зац1я
6. Об'екти рослинного св1ту, що охороняються Сегментування
6.1. Локал1зац1я Розп1знавання
6.2. К1льк1сна оц1нка Детал1зац1я
6.3. Основы бюлопчы характеристики Сегментац1я
6.4. Можлив1сть в1дв1дування Детал1зац1я
7. Охоронюваы об'екти тваринного св1ту 1ндентиф1кац1я
7.1. Зона проживання Детал1зац1я
7.2. Ктьюсна оц1нка Сегментац1я
7.3 Особливост1 спостереження (сезонысть, наявн1сть споруд... 1 т.д.) Детал1зац1я
8. Можливост1: Розп1знавання
8.1 Полювання Детал1зац1я
8.2 Рибалки Детал1зац1я
9. Природн1 пам'ятники (нежива природа) 1ндентифкац1я
10. Транспортна лопстика: Сегментац1я
10.1 Наявн1сть дор1г (тип) Детал1зац1я
10.2 Тип транспортних сполучень Розп1знавання
10.3 Воды шляхи Сегментування
11 Умови проживання: Детал1зац1я
11.1 Наявысть готел1в (характеристика) Розп1знавання
11.2 Агросадиби Сегментування
11.3 Кемп1нги Детал1зац1я
11.4 Обладнан1стоянки Розп1знавання
12. Туристсью потоки: Сегментування
12.1 Орган1зован1 групи Детал1зац1я
12.2 Дикуни Розп1знавання
сл1дниками. Формування ключових ознак р1зних тип1в туристського простору I визначення пере-л1ку об'ект1в в систем! обраного типу туристично-го простору - один 1з запланованих практичних результат1в роботи.
Вважаеться, що головы ознаки сформують «ядро ознак» [6], як1 нададуть багатофактор-ну характеристику видтених об'ект1в у рамках окремих тип1в туристичного простору, що по-кладен1 в основу формуляр1в для характеристики (опису об'екта) для вир1шення р1зних оптимг зац1йних завдань, зокрема облку оптимального антропогенного навантаження на територм .
У Г1С набори просторових даних зазвичай ор-ган1зован1 як набори. Запропонована структура галузевоТ бази знань на основ! корпоративних географ1чних 1нформац1йних систем, а також до-сл1джуван1 1нтегрован1 показники оц1нки турис-
тично-рекреац1йного потенц1алу репоыв можуть стати основою для пщтримки прийняття управ-л1нських р1шень на р1зних р1внях побудови елек-тронноТ економ1ки в ход1 цифровоТ трансформа-цм держави [7] даних клас1в просторових об'ект1в або заснованих на растрах набори даних.
3) Растров! набори даних «шари» (заснован на растрах цифров! модел! рельефу) (табл. 3)
У Г1С однор!дн! колекцм географ!чних об'ект!в об'еднан! за такими темами з даними, як земель-н д!лянки, колодяз!, будови, ортофотозображень, ! створен! на растрах цифров! модел! рельефу (ЦМР). Видтення територ!альних об'ект!в з ви-користанням ¡нтерактивноТ карти держави дозволить Тх проанал!зувати з урахуванням р!зних набора фактор!в, провести детал!зац!ю, пот!м згрупувати ! закр!пити за окремими дослщника-ми. Точне ! просте визначення географнних на-
ЕКОНОМ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В ЕКОНОММНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 Таблиця 3. Растров! набори даних «шари»
Земельн дтянки 1дентифкац1я
Колодяз1 1дентифкац1я
Буд1вл1 Розп1знавання
Ортофотозображень Детал1зац1я
Цифров1 модел1 рельефу 1 1н. !дентифкац1я
Рисунок 3. Принципи та алгоритми використання даних
бор1в даних дуже важливо для актуальност1 ге-ограф1чних 1нформац1йних систем, а концепц1я шар1в тих даних - важлива концепц1я Г1С.
Формування ключових ознак р1зних тип1в турис-тичного простору I визначення перелку об'ект1в в систем! обраного типу туристичного простору -один 1з запланованих практичних результалв цг еТ роботи. Передбачаеться, що ключов1 ознаки сформують «ядро ознак», що характеризуе видг лен1 об'екти в рамках окремих тип1в туристичного простору [5], що буде покладено в основу фор-муляр1в для характеристики об'екта. Кожен з цих основних тип1в даних може бути розширений за рахунок додаткових можливостей для п1дтримки ц1л1сност1 даних (наприклад, використовуючи то-полог1ю), для моделювання географ1чних координат (зв'язност1 мереж1 або пот1к) та Ы.
Багато тем даних найкраще подано у вигля-д1 одного набору даних, наприклад, типи грунт1в або колодяз1. 1нш1 теми, так1 як дорожньо-тран-спортна мережа, краще представляти ктько-ма наборами даних (окрем1 класи просторових об'ект1в для вулиць, перехресть, мост1в, зал1зниць I т.д.). Наприклад, транспортна мережа може бути представлена у вигляд1 ктькох клас1в просторових об'ект1в вулиць, перехресть вулиць, мост1в, з'Тзд1в на автомапстралях, зал1зницях I т. д. У таблиц! нижче показано, як рельеф можна уявити за допомогою дектькох набор1в даних.
Набори растрових даних використовуються для подання просторово прив'язаних зображень, а також безперервних поверхонь висот, схил1в I т.д. Звичайн параметри Г1С.
3) Основы параметри бази даних (табл. 4)
Цей принцип оргаызацм Ыформац1йних шар1в з адресною розшифровкою за коштами блок-чейн-технологм може стати основним ун1вер-сальним принципом Г1С, який визначае будову гео1нформац1йних систем, операцп I управл1ння, а також застосування географ1чноТ Ыформацп.
Тематичн1 шари стають наборами даних. Це ключовий принцип оргаызацм в бази даних Г1С. При цьому кожна Г1С м1стить безл1ч тем для за-гальноТ просторовоТ територм.
Наб1р тем працюе як комплект шар1в. 1з кожною темою можна працювати як з набором Ыформа-цм, незалежним вщ 1нших тем. У кожноТ е свое Ы-див1дуальне (у вигляд1 набору точок, л1н1й, пол1го-н1в, поверхонь, растр1в I т.д.).
Осктьки шари просторово прив'язан1, вони на-кладаються один на одного, I Тх можна комб1ну-вати в загальному зображенн карти. Кр1м того, так1 1нструменти Г1С-анал1зу, як накладення по-л1гон1в, можуть агрегувати Ыформацш з декть-кох шар1в даних, щоб виявляти пох1дн1 просторов! зв'язки I працювати з ними.
Будь-яка ефективна база даних Г1С успадкову-ватиме ц1 загальн1 принципи I концепцм. Для кожноТ Г1С потр1бен механ1зм для опису географ1чних даних у цих терм1нах, а також великий 1нструментар1й для використання, управл1ння та забезпечення за-гального доступу до ц1еТ Ыформацм, а також пол1п-шення управл1ння ресурсним потенц1алом. Процес переходу економки рег1ону до сталого розвитку мае базуватися на регюнальый цифров1й еконо-м1чн1й модел1, водночас враховувати потенц1ал
Таблиця 4. Графiчне зображення основних параметрiв бази даних
Географ1чн1 уявлення Характеристики Блокчейн
Потоки Л1н1Т Детал1зац1я
Велик1 водн1 об'екти Пол1гони 1ндентиф1кац1я
Рослинн1сть Пол1гони Сегментац1я
Забудован1 територи Пол1гони Детал1зац1я
Центральн1 л1н1Т дор1г Л1н1Т Розп1знавання
Колодяз1 Точки 1ндентифкац1я
Ортофотозображень Растри Детал1зац1я
Супутникове зображення Растри 1ндентиф1кац1я
Висота земноТ поверхы Растри ЦМР 1дентиф1кац1я
1зол1н1Т Цифров1 Розп1знавання
Точки висот Модел1 Детал1зац1я
Растри рельефу з вщмиванням ЛУТ рельефу Сегментац1я
Земельн1 д1лянки Пол1гони 1дентиф1кац1я
Записи про варлсть земельних д1лянок та Ы. Таблиц1 1дентиф1кац1я
perioHy (зокрема природно-ресурсний), його со-цiaльно-eкономiчнy cneôèôiKy [8]. Застосування блокчeйн-тexнологiй дозволяе об'еднати i приско-рити процeс прийняття рiшeння при формyвaннi i контролi антропоганного нaвaнтaжeння на ООПТ.
Принципова новизна провeдeниx дослiджeнь:
1) визнaчeно концeптyaльно-тeорeтичнi осно-ви aнaлiзy тyристсько-рeкрeaцiйного потeнцia-лу 6удь-яких тeриторiaльниx бiоцeнозiв з ураху-ванням мiжнaродного досвiдy в сфeрi туризму i цифрових трансформафй;
2) систeмaтизовaнi пiдxоди до вивчeння та оцiнки тyристично-рeкрeaцiйного потeнцiaлy в зм^них умовах;
3)створeнi мeтричнi показники i визнaчeно мe-xaнiзм збору мaтeрiaлy про тyристичнi рeсyрси до^джуваних тeриторiй, включаючи ООПТ;
4) тeорeтично обгрунтовано мeтодикy та мeто-долопю дослiджeння сyбстaнцiй штучного ( «ци-вiлiзaцiйного») поxоджeння.
5) блокчeйн i ПС-тexнологiй в оптимiзaцiï туристично!' дiяльностi з мeтою збeрeжeння бюло-гiчного потeнцiaлy;
6) блокчeйн-тexнологiï при aнaлiзi гaлyзeвоï Ыформацм' з мeтою оптимiзaцi!' aнтропогeнного нaвaнтaжeння на ООПТ i збeрeжeння !x бюлопч-ного потeнцiaлy.
Список використаних джерел
1. Мирошникова P.P. / Информaционноe обeспeчe-ниe yпрaвлeния рeсyрсным потeнциaлом рeгионa // Beстник Орeнбyргского госyдaрствeнного yнивeрси-тeтa.-2007, № 8/август.- С. 53-60.
2. Шайтура C.B. / Информационные рeсyрсы в ^о-информaтикe // Обрaзовaтeльныe рeсyрсы и тexно-логии .-2015, № 1 (9).- С.103- 108.
3. Pозeнбeрг И.Н. / Гeоинформaционноe модeли-ровaниe как фyндaмeнтaльный мeтод познания // Пeрспeктивы науки и образования. Мeждyнaродный элeктронный научный журнал.- 2016, № 3(21) ISSN 2307-2334 (Онлайн). Дата публикации: 01.07-С.12-15.
4. Колeсникович В.П., Кийков А.А. и др., «Прeдпосылки развития тyристско-рeкрeaционныx рeсyрсов Pemy-блики Бeлaрyсь в условиях информационной трансформации» // Bee^nHy. Ceрия 3 «^ография, биология, информатика...»- 2018, №1(95).- С.36-43.
5. Карманов А.Г., Кнышeв А.И., Eлисeeвa В.В. Гeоинформaционныe систeмы тeрриториaльного yпрaвлeния. Caнкт-Пeтeрбyрг.- 2015.- с.9.
6. Электронный ресурс: http://mapexpert.com.ua/ index_ru.php?id=9&table=obychenie (дата доступа 25.06.2018 г.).
7. Декрет Президента Республики Беларусь.- 2017, № 8 от 21.12. г. «О цифровой экономике».
8. Затонский A.B., Сиротина Н.А. / Значение и роль природно-ресурсного потенциала в обеспечении устойчивого развития региона // Научный журнал НИУ ИТМО. Серия «Экономика и экологический менеджмент».- 2015, №1. - С.76-79.
References
1. Miroshnikova R.R. / Informatsionnoe obespechenie upravlenia resursnim potentsialom regiona // Vesnik Orenburgskogo gosudarstvennogo universiteta-2007, №8 / avgusta - S.53-60.
2. Shaitura S.V. / Informatsionnie resursi v geoinformatike // Obrazovatelnie resursi I texnologii-2015, № 1 (9).- S . 103- 108.
3. Rozenberg I.N. / geoinformatsionnoe modelirovanie kak fundamental™ metod poznania // Perspektivi nauki I obrazovania Megdunarodnii elektronnii nauchnii jurnal. - 2016, № 3(21) ISSN 2307-2334 (Online). Data publikatsii: 01.07. - S. 12-15.
4. Kolesnikovich V.P., Kireikov A.A. I dr., «Predposilki razvitia turistsko-rekreatsionnix resursov v Respublii Belorus v usloviax informatsionnoi transformatsii» // Vest BGPU Seria 3 Geografia, biologia, informatika ...».2018, №1(95).- S.36-43.
5. Karmanov A.G., Knishev A.I., Eliseeva V.V. Geoinformatsionnie sistemi territorialnogo upravlenia. Sankt-Peterburg - 2015. - s.9.
6. Elektronnii resurs: http://mapexpert.com.ua/ index_ru.php?id=9&table=obychenie (Data dostupa 25.06.2018g.).
7. Dekret Prezidenta Respubliki Belorus.- 2017, № 8 ot 21.12. «O tsifrovoi ekonomike».
8. Zatonskii A.V., Sirotina N.A. / Znachenie I rol prirodno-resursnogo potentsiala v obezpechenii ustoichivogo razvitia regiona // Nauchnii jurnal NIU ITMO. Seria «Ekonomika I ekologicheskii menedjment» -2015, №1.- S. 76-79.
Даш про aBTopiB
Шморгун Леон'щ Григорович,
д.е.н., професор, професор кафедри арт-менедж-менту та iвент-теxнологiй, Нацюнальна академiя ке-рiвниx кадрiв культури i мистецтв
e-mail: 19shmorgun51@gmail.com
Колеснкович В1ктор Павлович,
к.г.н., доцент кафедри менеджменту туризму та гос-тинносгп, докторант Мiжнародного екологiчного Ысти-туту iM. А. Д. Сахарова Бторуського державного унi-верситету e-mail: ums_minsk@tut.by
Данные об авторах Шморгун Леонид Григорьевич,
д.э.н., профессор, профессор кафедры арт-ме-неджмента и ивент-технологий, Национальная академия руководящих кадров культуры и искусств e-mail: 19shmongun51@gmail.com Колесникович Виктор Павлович, к.г.н., доцент кафедры менеджмента туризма и гостеприимства, докторант Международного
экопогèнecкого i/iHcTi/iTyra mm. A. fl. CaxapoBa Beno-pyccKoro rocyflapcTBeHHoro yHUBepci/rreTa e-mail: ums_minsk@tut.by
Data about the authors Leonid Shmorgun,
Doctor of Economics, professor, professor of the Department art management and event technologies, National Academy of Culture and Arts e-mail: 19shmorgun51@gmail.com Viktor Kolesnikovich,
Professor of the Department of Tourism and Hospitality Management doctoral student of the International Ecological Institute them A.D. Sakharov of the Belarusian State University e-mail: ums_minsk@tut.by
DOI 10.5281/zenodo.2615938 МУКОВ1З B.C., ГРИЦЕНКО Ю.Ю.
Облш формування pe3epBiB в управлшш ризиками тдприемства
Предмет до^дження - складов! системи резерв\в та !х формування на п\дприемств\ в сучас-ному б\знес-середовищ\.
Метою написання статт е авторське висв\тлення необх\дност\ формування системи резерв\в та рекомендацн щодо ii створення. Така система стае основою для управл\ння ризиками д\яльност\ п\дприемства.
Методолопя проведення роботи - положення теор\й науковц\в у досл\дженн\ системи резер-в\в ¡з використанням методов анал\зу та синтезу у процес досл\дження.
Результат» роботи - здйснено оц\нку стану системи резерв\в на сучасному розвитку б\знесу в Укра!н\, викриття необх\дност\ формування такоi системи; в\дображено взаемозв'язок резерв\в i ризик\в д\яльност\ п\дприемств з науково! точки зору.
Висновки - формування резервноi системи в обл\ковому процес прямим чином впливае на управлiння ризиками, що доводить обов'язков'\сть його функцюнування на п\дприемств\. Ефек-тивне функцюнування резервноi системи позитивно впливае на ф\нансовий стан орган'\зацИ, зб\льшуе прибуток в динам\ц\, тобто корегуе величину ф\нансового результату.
Ключовi слова: ризик, резерви, господарськ\ факти, суттев\сть, б\знес-середовище.
МУКОВОЗ В.С., ГРИЦЕНКО ЮЮ.
Учет формирования резервов в управлении рисками предприятия
Предмет исследования - составляющие системы резервов и их формирование на предприятии в современной бизнес-среде.
Цель написания статьи - авторское освещение необходимости формирования системы резервов и рекомендации по ее созданию. Такая система становится основой для управления рисками предприятия.
Методология проведения работы - положения теорий ученых в исследовании резервной
© МУКОВ1З В., ГРИЦЕНКО ЮЮ, 2019
Формування ринкових вщносин в УкраУж №2 (213)/2019 49
