CC BY
6ANALYSIS OF THE MAIN FORMS OF CONSOLIDATION OF BANKS CAPITAL
Korol M.,
Doctor of Economics, Professor, The Department of International Economic Relations, Uzhhorod National University, Ukraine;
Palinchak M., Doctor of Political Sciences, Professor, Dean of the Faculty of International Economic Relations, Uzhhorod National University, Ukraine;
Ryabinchak D.
Master of the Faculty of International Economic Relations, Uzhhorod National University, Ukraine
АНАЛ1З ОСНОВНИХ ФОРМ КОНСОЛ1ДАЦП БАНК1ВСЬКОГО КАП1ТАЛУ
Король М.М.
доктор економiчних наук, професор, кафедра мiжнародних економiчних вiдносин, Ужгородський нацiональний ^верситет, Украта;
Палшчак М.М. доктор полтичних наук, професор, декан факультету мiжнародних економiчних вiдносин, Ужгородський нацюнальний ^верситет, Украта;
Рябшчак Д.В.
магктр факультету мiжнародних економiчних вiдносин, Ужгородський нацюнальний ^верситет, Украта https://doi.org/10.5281/zenodo.7324242
Abstract
The mergers and acquisitions of transnational banks as the main forms of consolidation of banking capital are characterized, the main motives of mergers and acquisitions of transnational banks at the present stage of development of the world economy are analyzed, the prerequisites for modern consolidation of banks are investigated, the main factors that determine the international mergers and acquisitions of transnational banks are analyzed, a comparative characteristic of the types of banking associations and the main types of consolidation in the financial market are given, the largest mergers of European banks in the early XXI century are provided, and the largest mergers and acquisitions of banking institutions in the world.
Анотащя
Охарактеризовано злиття i поглинання транснацюнальних баншв як основних форм консолщацп ба-ншвського капталу, проаналiзовано основш мотиви злитлв та поглинань транснацюнальних баншв на сучасному еташ розвитку свггово1 економiки, дослвджено передумови сучасно1 консолщацп баншв, про-аналiзовано основш чинники як зумовлюють мiжнароднi злиття i поглинання транснацюнальних баншв, наведено порiвняльну характеристику видiв баншвських об'еднань та основш типи консолвдацп на фшан-совому ринку, наведено найбiльшi злиття европейських баншв на початку ХХ1 ст. та найбiльшi злиття i поглинання баншвських установ у свт.
Keywords: mergers, acquisitions, consolidation, banking capital, transnational banks.
Ключовi слова: злиття, поглинання, консолвдащя, банкiвських капiтал, транснацюнальш банки.
Для сучасно! свiтовоi економши характерним е суттеве збiльшення обсягу злитгiв та поглинань в мiжнародному банкiвському секторi. Останнiм часом збшьшення кiлькостi злиттiв i поглинань зумо-влено бiльше необхiднiстю, тому що для деяких баншв це стае майже единою передумовою для «ви-живання».
На сучасному етат розвитку свггово! еконо-мiки процеси злиття i поглинання транснацюнальних баншв значно посилюють мiжнароднi зв'язки фiнансового капiталу банкiв. Процеси злиття i поглинання транснацюнальних баншв проходять в
дуже близькому зв'язку з процесами транснацюна-лiзацiï та iнтернацiоналiзацiï мiжнародноï баншвсь-koï сфери.
Консолiдацiя банкiв представляе собою процес об'еднання ïxHix ресурсiв в pi3Hm органiзацiйних формах та на рiзних правових засадах. Консолвдащя банкiв - це економiчне явище, що супроводжу-еться зменшенням шлькосп банкiв та зростанням ïx розмiру i ринково1' частки, яке веде до посилення контролю у баншвськш галузi. Консолiдацiя бан-кiвського катталу - б№ш широке поняття. Злиття i поглинання являють собою сукупшсть процесiв
об'еднання бiзнесу (катталу), в результата яких на ринку з'являються укрупнен компани замiсть деш-лькох меншого розмiру. У процесi цих угод ввдбу-ваеться передача корпоративного контролю, вклю-чаючи купiвлю та обмш активiв [1, с. 196].
Злиття - це iнтеграцiя двох або бшьше госпо-дарюючих суб'eктiв в одну економiчну одиницю. Необхвдною умовою оформлення угоди злиття ком-панш е поява ново! юридично! особи, нова компа-нiя утвориться на основi двох або дек1лькох колиш-нiх фiрм, що втрачають самостшне iснування, i вщ-повiдно, нова компашя бере пiд контроль i керування активи i зобов'язання перед ктентами компанiй - складових частин, тсля чого останнi ро-зпускаються [2].
Поглинання передбачае встановлення контролю над суб'ектом господарювання шляхом прид-бання бiльше 30% його статутного катталу при
збереженнi юридично! самостшноста Варто ввдмь тити, що поглинання ввдбуваеться, коли одна компашя стае основним власником i набувае контроль над iншою компанiею, И дочiрньою фiрмою або ок-ремими активами, наприклад виробничим тдпри-емством [3, с.22-23].
Поглинання може бути здшснено у покупцi ак-тивiв або акцiй iншого банку, в результата яко!, будучи поглиненою, зможе функцiонувати в якостi фшалу або дочiрньо! установи. Слад зазначити, що «поглинання» визначаеться як об'еднання фiрм в одну, при цьому фiрма, яка поглинае, зберiгаеться, а компашя-щль, як юридична особа, припиняе свою дiяльнiсть [4, с.12].
На рис. 1 зображено основнi мотиви злитгав та поглинань транснацiональних банков на сучасному етапi розвитку свггово! економiки.
Диверсиф1кац1я мiжнародного 6i3Hecy банкамшщатора
Отримання податкових пiльг
Можливiсть використання надлишкових pecypciB
Р1зниця м1ж ринковою ц1ною банка та вартоcтi i'i зам1щення
' • Поглинання як asset-stripping
Пщвищення якоcтi та ефективност управлшня
Рис. 1 Основнi мотиви злиттгв i поглинань транснацюнальних банк1в Джерело: узагальнено на основi [3, с. 23]
Зокрема, як видно з рис. 1, до основних моти-вiв злиттiв та поглинань ТНБ можна вiднести диве-рсифiкацiю м1жнародного бiзнесу банка-iнiцiатора злиття або поглинання, можливють бiльш ефектив-ного використання надлишкових ресурсiв, тдви-щення якостi та ефективностi управлшня, отримання податкових пiльг, рiзницю мiж ринковою щ-ною банку та вартастю li замiщення, поглинання як assets-tripping.
Також, до основних цшей та мотивiв злиттiв i поглинань можна вiднести можливiсть освоення нових ринкiв; можливiсть спрощення податкового тягаря на увазi того, що та чи iншi регiональнi банки володшть деякими податковими пiльгами, зни-ження витрат та iн.
Сьогодш, злиття i поглинання транснацюналь-них баншв е одним iз найзручшших та найефектив-нiших способiв входження iноземного капiталу до суб'ектiв економши кра!н.
У сучасних умовах серед основних передумов консолiдацii банкiв слад загадати [1, с. 194]:
• недостатш можливостi ресурсного забезпе-чення вiдтворювальних процесiв в умовах шнова-цiйного розвитку економiки;
• посилення конкуренцii на нацiональних ринках внаслвдок приходу великих iноземних баншв;
• вихвд з ринкiв невеликих баншв як результат баншвських криз i рiшень регуляторних органiв щодо пiдвищення стiйкостi банкiв, якi передбача-ють нарощування резервiв та зростання показникiв капiталiзацii.
До основних чиннишв, якi зумовлюють мiжна-роднi злиття i поглинання транснацiональних баншв, належать:
• конкуренцiя;
• необхвдшсть здiйснення процесiв транскор-донно! кооперацп [5, с. 141].
Консолiдацiя баншвського капiталу почалася у 80-х роках ХХ ст. i була зумовлена лiбералiзацiею i дерегуляцiею мiжнародних фшансових ринкiв та розвитком iнформацiйних технологш. Що стосу-еться Свропейського Союзу, то консолщащя у бан-швському секторi £С також ввдбулася внаслвдок формування валютного союзу.
Процес консолiдацii банкiвського капiталу ро-зпочався на ринках США та Свропи, а з часом почав поширюватися i на iншi регiони та частини
свпу, зокрема, Латинську Америку i Швденно-Схь дну Азiю.
Часто банки розглядають злиття i поглинання в якосп основного способу розвитку i зниження ви-трат за рахунок економii' вiд масштабу. При цьому часто основною метою банкiв тд час злиттiв i пог-линань е не просто вийти на новi ринки, а й нарос-тити активи з метою бути здатними протистояти не-сприятливим ситуащям на мiжнародному фiнансо-вому ринку.
Зокрема, свггова валютно-фiнансова криза 2008-2009 рр. призвела до банкрутства найбiльших свiтових баншв (Lehman Brothers, Merill Lynch), i саме в цей перiод почало спостертатися активне укрупнення банк1вських установ, адже дрiбнi банки не могли впоратися з кризовими явищами у свгговш економiцi.
Зокрема, у таблиц 1 наведено найбiльшi злиття европейських банков на початку ХХ1 ст.
Таблиця 1
Найбiльшi злиття европейських бапкчв на початку ХХ1 ст.
y^acHHKH 3^HTTH Ha3Ba o6'egHaHoY crpyKTypH Активи учаснишв злиття, млрд. дол. США
Deutsche Bank, Bankers Trust Deutsche Bank 735 808
BNP, Paribas BNP Paribas 692 713
Swiss Bank, Union Bank of Switzerland United Bank of Switzerland 687 316
Hypo-Bank, Vereinsbank Hypo-Vereinsbank 541 032
Джерело: узагальнено на 0CH0Bi [6, с. 101]
З табл. 1 видно, що найбшьшим злиттям банков £вропи стало злиття банков Deutsche Bank та Bankers Trust, в результата якого утворився величе-зний транснацюнальний банк Deutsche Bank з активами 735 808 млрд. дол. США. З такою ж схемою об'едналися банки BNP та Paribas, як разом утво-рили транснацюнальний банк шд назвою BNP Paribas з сукупними активами 692 713 млрд. дол.
Основною причиною злиття баншв Deutsche Bank та Bankers Trust стало агресивне розширення Deutsche Bank свое! присутносп i рiзних кранах свпу, в т.ч. i в США. Своею чергою, незадовго до злиття Deutsche Bank та Bankers Trust, останнш був звинувачений в шституцшному шахрайствi, що значно пiдiрвало репутацш Bankers Trust i приз-вело до значних фшансових втрат. Це i стало осно-вним поштовхом до злиття та утворення одного транснацiонального банку величезного Deutsche Bank.
Що стосуеться утворення великого транснаць онального банку BNP Paribas, то тут основною причиною можна назвати жорстку конкуренцш на фондовому ринку, що призвела до злиття Banque Nationale de Paris (BNP) та Paribas.
Подiбну причину утворення мав також i Hypo-Vereinsbank, який був заснований у 1998 рощ шляхом злиття двох найб№ших конкуренпв у шмець-кому баншвському секторi - Hypo-Bank та Vereinsbank.
Основною передумовою злиття швейцарських баншв Union Bank of Switzerland та Swiss Bank (дру-
гого i третього за величиною баншв Швейцари ввд-поввдно) стала жорстка критика акцюнерами консервативного менеджменту банку та низького рiвня рентабельносп власного капiталу Union Bank of Switzerland, що i зумовило утворення найбшьшого швейцарського фiнансового холдингу United Bank of Switzerland.
На сучасному етат розвитку свiтового фшан-сового ринку переважають два основнi типи об'ед-нань [5, с.143]:
• об'еднання рiвня (типи: банк-банк, яш об'ед-нують суб'екти, що дшть у тому самому секторi);
• об'еднання концентрацп (типи: банк-страхова компа^, чи банк-iнвестицiйний банк, яш об'еднують суб'екти, що дiють у рiзних секторах фiнансового ринку).
Найпоширешшою формою консолiдацii е вну-тршньосекторш об'еднання, основною метою яких е зростання вартостi шляхом досягнення ефекту масштабу, та яш призводять до посилення концентра-цii у секторг
До основних видiв баншвських об'еднань належать [5, с.142]:
• банкiвська корпорацiя;
• баншвська холдингова група;
• фiнансова холдингова група;
• баншвсьш спiлки та асощацп.
У таблицi 2 наведено порiвняльну характеристику основних видiв банкiвських об'еднань.
Таблиця 2
Пор1вняльна характеристика вид1в баншвських об'еднань
Види банк1в-ських об'еднань Учасники Мета створення
Баншвська ко-рпоращя пльки банк1вськ1 установи концентращя капiталiв банкiв-учасникiв, шдви-щення !х загально1 лiквiдностi та платоспромож-ностi, а також забезпечення координацп та нагляду за !х дiяльнiстю
Банк1вська хо-лдингова група тiльки баншвсьш установи покладання на головний банк (материнську компанш) групи додаткових оргашзацшних функцш стосовно баншв-учаснишв
Фiнансова хол-дингова група установи, що надають фшан-совi послуги, серед яких мае бути щонайменше один банк, i материнська компанiя мае бути фшансовою установою покладання на материнську компанш групи додаткових оргашзацшних функцш стосовно баншв-учаснишв
Баншвсьш сш-лки та асощацп тiльки банк1вськ1 установи захист та представления штереав сво1х члешв, розвитку мiжрегiонaльних та мiжнародних зв'яз-шв, забезпечення наукового та шформацшного обмiну i професшних iнтересiв, розробки рекоме-ндaцiй щодо баншвсько1 дiяльностi
Джерело: [5, с.144]
Як це видно з таблиц 2, учасниками баншвсь-ких корпорацш, банк1вських холдингових груп та баншвських спшок та асоцiацiй можуть бути лише баншвсьш установи, а учасниками фшансових холдингових груп можуть бути i установи, що надають фiнансовi послуги, серед яких мае бути щонайме-нше один банк, i материнська компанiя мае бути фь нансовою установою. Що стосуеться мети ство-рення, то метою створення банк1вських корпорацiй е концентращя капiталiв банк1в-учасник1в, шдви-щення 1х загально! лiквiдностi та платоспроможно-сп, а також забезпечення координацп та нагляду за 1х дiяльнiстю; метою створення баншвських холди-
нгових груп е покладання на головний банк (мате-ринську компанш) групи додаткових оргашзацш-них функцш стосовно банкiв-учасникiв; основною метою створення фшансових холдингових груп е покладання на материнську компанiю групи додаткових оргашзацшних функцiй стосовно баншв-учаснишв; i нарештi, метою створення баншвських ст-лок та асощацш е захист та представления штереав сво1х членiв, розвитку мiжрегiональних та м1жна-родних зв'язкiв, забезпечення наукового та шфор-мацiйного обмiну i професiйних iнтересiв, розро-бки рекомендацш щодо баншвсько! дiяльностi.
На рис. 2 зображено основш типи консолвдацп на фiнансовому ринку.
ТИПИ КОНСОЛ1ДАЦП НА Ф1НАНСОВОМУ РИНКУ
Тип консолгдацИ
I I . I 1_.
Учасники
ГОРИЗОНТАЛЬ НА
ВЕРТИКАЛЬНА
ФУНКЦЮНАЛЬ НА
банки та постачаль-ники фшансових ресурав: роздрiбнi банки, депози-тарн установи тощо
банки та iншi ф1нансов1 посередники
Рис. 2 Основы типи консолiдацii на фтансовому ринку Джерело: узагальнено автором на основi [1, с.199]
Зокрема, як видно з рис. 2, горизонтальна кон-солвдащя означае «придбання конкуренпв», тобто горизонтальна консолвдащя вщбуваеться в межах банкiвськоi галузг Натомiсть, вертикальна консоль дацiя являе собою кутвлю постачальник1в або дис-триб'юторiв. Що стосуеться функцiональноi консо-лiдацii, то вона означае злиття компанiй з метою ус-унення коливань попиту, наприклад, злиття баншв та страхових компанiй.
На сучасному етапi глобалiзацii свiтовоi еко-номiки та розвитку господарського життя можна спостерiгати наступнi тенденцп консолiдацii бан-к1вського капiталу [1, с.199]:
• перюдичне хвилеподiбне прискорення про-цеав консолiдацii банк1вського капiталу вiдповiдно до циктчних коливань економiки;
• прискорення процеав консолщацп на м!ж-народних фшансових ринках з виходом на глобаль-ний рiвень;
• посилення впливу транскордонного руху капиталу на процеси консолщацп на нацюнальних ринках;
• об'еднання банк1вського кашталу з небан-к1вським; посилення монополiзацil фiнансових ринков i державного регулювання цих процесiв;
• формування засад регуляторного впливу на мгжнародному рiвнi.
На рисунку 3 зображено найбiльшi злиття i по-глинання у свiтi за участю проввдних великих банков, центральних банков i небанкiвських компанш-конкурентiв за перюд 01.01-01.04.2022 року.
Рис. 3. Юльюсть злитт1в та поглинань фтансовим установами у ceimi,
01.01.-01.04.2022 р.
Джерело: [7].
Так, аналiзуючи дат рисунку видно, що за три тсящ поточного року до кштня було зареестровано 240 угод за участю провщних великих банков, центральних банков i небанк1вських компанш-конкуре-нтiв, включаючи низку гучних злитпв, спонсорства, венчурного фiнансування, пропозици акцiй, транзакцiй з активами, боргових зобов'язань, придбання та приватних операцп з акцiонерним катта-лом. Цифри, яш охоплюють найбiльшi велик! банки, центральш банки та небаншвсьш компани-конкуренти, показують, що ринок у США е найак-тивншим, де за останнi три мюящ було укладено 63 угоди. За нею йшла 1нд!я, де було укладено 24 угоди. Зокрема, до найбтших угод за сумою вар-туе ввднести наступи: The Toronto-Dominion Bank (TD Bank) 28 лютого 2022 року купив First Horizon ($13,4 млрд), Intesa Sanpaolo, Generali Italia та UniCredit продають 60% акцш Банку Ггалл за $4,77 млрд, Commonwealth Bank of Australia продав Bank of Hangzhou за $1,31 млрд.
Шдсумовуючи, можемо зробити висновок, що транснацюнальш банки справд зайняли панiвнi по-зицп у свгговш економiцi, вони динашчним чином розвиваються в умовах глобалiзацil та транснацю-налiзацil господарського життя та м!жшродно1 ба-ншвсько! сфери. Фактично транснацiональнi банки е великими кредитно-фшансовими комплексами
унiверсального типу, що були сформован на основi мiжнародноi концентрацii та централiзацii капiталу на базi великих комерцiйних банк1в розвинених краш свiту шляхом штеграцп баншвського та про-мислового капiталiв.
Список лггератури:
1. Циганова Н. В. Тенденцп консолвдацп банк1вського капiталу в умовах фiнансовоi гло-бал1зацп / Н. В. Циганова. // Актуальш проблеми мiжнародних вiдносин. - 2013. - №117. - С. 193202.
2. 1нвестицшний холдинг "Pro Capital Group" [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://pro-capital.ua/.
3. Свдоров В. I. Мотиви злиття та поглинання баншв у мiжнародному бiзнесi / В. I. Одоров, К. О. Макарчук. // Науковий вюник Херсонського державного ушверситету. Серiя Економiчнi науки. -2015. - №15. - С. 22-24.
4. Максименко А. В. Тенденцп та стратепчш мотиви злиття i поглинання мiжнародних корпо-рацiй / А. В. Максименко. // Економiчний часопис-XXI. - 2013. - №9. - С. 11-14.
5. Передумови та тенденцп розвитку процеав консолвдацп у банк1вськ1й сферi / [Г. I. Башнянин, О. М. Свинцов, Н. Я. Скирка та ш.]. // Науковий вiсник НЛТУ Украши.. - 2012. - №22. - С. 140-147.
6. Муаець Т. В. Регулювання дiяльностi транс-нацюнальних банков в умовах глобально! фшансо-boï нестабшьносл / Т. В. Мусieць, Я. О. Оглобля. -2017. - С. 256.
7. Retail banker. 2022. [Електронний ресурс] -Режим доступу до ре-
сурсу : https ://www. retailbankerinternational. com/anal ysis/these-were-the-biggest-major-banks-central-banks-and-non-bank-competitors-deals-in-the-three-months-to-april/
STRATEGIC DIRECTIONS OF AZERBAIJAN ECONOMY IN THE CONTEXT OF
DIGITALIZATION
Mir Faraj Abasov
Doctor of Philosophy in Political Science, Doctoral student at Azerbaijan University of Tourism and Management in economics, CEO of PRESTIGE Group of Companies, Baku, Azerbaijan https://orcid.org/0000-0002-7299-2315 https://doi.org/10.5281/zenodo.7326509
Abstract
Years of calm and abundance have been replaced overnight by years of protracted crises, pandemics and wars. At a time when economic and political risks have become difficult to predict, small countries simply must devote their resources to strengthening and developing critical infrastructure for the economy and statehood. By the definition of critical infrastructure the author means the synthesis of food, energy and engineering security. In the age of digitalism and digital economy, the management of this critical infrastructure rests on the shoulders of IT technologies and the Internet of Things, therefore the author notes the importance of cultivating and developing a wide range of specialists, ready to create, protect and develop national (local) critical infrastructure. The example of Azerbaijan shows the missing or omitted links in the doctrine of national food security. The problems and prospects of the food sector in general and the state of individual enterprises in particular are highlighted.
Keywords: food security, digitalism, Azerbaijani brands, small countries economy, modern energy industry, critical infrastructure.
The coronavirus pandemic that began in 2020 has shown the imperfection of the world's economic relations and social institutions. Almost all nations of the world had to close themselves off and apply quarantine measures within their own countries. Logistical chains for the delivery of goods, trade and the world economy as a whole were paralyzed and, to some extent, experienced collapse. Millions of people have died from coro-navirus infection, even more from its effects and related disruptions in food and medical supplies. In the emergency, humanity, with all its scientific capacity and financial resources, was unable to solve the problem in the shortest possible time and save millions of lives. The economic crisis, according to IMF director Kristalina Georgieva, could have turned into a new Great Depression, and only "swift policy action around the world, including emergency monetary policy and the allocation of $16 trillion in budgetary support, helped prevent another Great Depression (1, p. 8). In parallel, we have witnessed incredible freight wars between China and the United States, Russia's military operations against Ukraine and the subsequent isolation of Russia through sanctions, effectively leading to the exclusion of a country with a leading role in many economic sectors in the world from global economic activity.
World, regional and local events related to Azerbaijan have also become rich in emergencies: The 40-day war returned 2/3 of the territories previously lost to Azerbaijan; high energy sources prices enabled Azerbaijan to make super profits; Azerbaijan's increased
role in Europe's energy security provided Baku with visible political dividends. All these factors combined to make Azerbaijan the undisputed leader of the South Caucasus.
However, all the events from pandemics to wars, isolations and financial crises simultaneously showed the paramount importance of the issue of Azerbaijan's food security, which requires an immediate solution through economic and partly political activities.
As Professor Gusmanov notes in his paper "Food Security Issues": "Throughout the history of mankind, providing people with food has been and remains the most important problem. Up to now, over 1 billion people on the globe each year suffer from constant hunger. Ensuring national security in most countries is recognized as the top priority of state policy" (2, p. 15). Azerbaijan, like other countries, needs to create the concept of critical infrastructure security in general and its food sector in particular, taking into account the new world realities. How and what issues should be addressed in the process of developing this concept?
1.1 Food security
Azerbaijan is the only country in the South Caucasus that was able to significantly increase its population after the collapse of the Soviet Union. Today the population of Azerbaijan exceeds twice the combined population of neighboring Georgia and Armenia. Undoubtedly, a large population means more economic activity and a free labor force, but in addition to positive aspects, a large population brings with it an additional burden on the health care system, the education system,
