CC BY
13
12. Thurow L. Greating Wealth. - London: Ncholas Brealey / Thurow l. 1999. - P. XY-XYI.
13. Боднар 1.Р. Тенденцп розвитку iнформацiйного суспiльства / 1.Р. Боднар // Вюник Львiвськоi комерцшно}.' академп. Сер.: EKOHOMi4Ha. - Львiв : Вид-во ЛКА. - 2008. - Вип. 28. -С. 80-84.
14. Гальчинський А.С. Глобальш трансформаций концептуальш альтернативи: Мето-дологiчнi аспекти / А.С. Гальчинський; 1н-т стратепчних ощнок. - К. : Вид-во "Либщь", 2006. - 312 с.
15. Кульчицький Б.В. Економiчнi системи суспшьства: теорiя, методологiя, типолоп-зацiя : монографiя / Б.В. Кульчицький. - Львiв : Вид. центр ЛНУ iM. 1вана Франка, 2003. -352 с.
16. Долан Э. Дж. Рынок: микроэкономическая модель : пер. с англ. / под ред. Б. Лисо-вика, В. Лукашевича и др. / Э.Дж. Долан, Д. Линдсей. - СПб., 1992. - 496 с.
17. Чухно А. Нова економiчна пол^ика (теоретико-методолопчш засади) / А. Чухно // Економка Украши. - 2005. - № 7. - С. 15-22._
УДК 330.83 Здобувач В.Ю. Зих - RbeiecbKa КА
АНАЛ1З ОСНОВНИХ ДЖЕРЕЛ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ГОСПОДАРСЬКШ САМООРГАНВАЦП УКРАШЦ1В В ГАЛИЧИН1 У ДРУГ1Й ПОЛОВИН1 Х1Х -ПЕРШ1Й ПОЛОВИН1 ХХ СТОЛ1ТТЯ
Здшснено концентрований аналiз основних джерел дослщження господарсько'1' самооргашзацп украшщв у Галичиш у другiй половинi Х1Х - першш половинi ХХ ст. Встановлено, що особливу групу джерел становлять спогади сучасниюв та безпо-середшх учасникiв господарського життя на захщних украшських землях мiж-военного часу, яю опублiкованi переважно в дiаспорi. Вони допомагають вiдтворити дух та соцiально-економiчну атмосферу того часу, подають нам важливi деталi наць онально-економiчного розвитку.
Competitor V.Yu. Zyh - L'viv commercial academy
Economical selforganization general sources analyses of Ukrainians in
Galychyna at the second part XIX- first part of XX centuries
It is realizes the concentrated analyses of general researches of economical selforganization of Ukrainians in Galychyna at the half second XIX- half first XX centuries in Ukrainian economical-history science in the article. It is set that the special group of sources is made by flashbacks of contemporaries and direct participants of economic life on western Ukrainian earths of intermilitary time, which is published mainly in a diaspore. They help to reproduce a spirit and socio-economic atmosphere that time, give us important details nationally economic to development.
Вступ. Феномен украшського шдприемництва в Галичиш у 2-й пол. Х1Х - 1-й пол. ХХ ст. в умовах чужих держав став наслщком еволюцшного поступу нацiонально-iнституцiйноï самощентифжаци. Саме завдяки розбудо-в1 власних шституцш громадянського суспшьства став можливим феномен економiчноï самооргашзацп та утвердження украшцями своеï автономност щодо державних оргашв Австро-Угорщини, а згодом - Польшд. У надзви-чайно складних соцiально-економiчних та полггичних умовах, спричиненими шоземним поневоленням, вщбуваеться становлення захщноукрашсь^' ко-операци та приватного шдприемництва, що створювало економiчний фундамент нацюнального самозбереження. Опановуючи шдприемницьку сферу,
укра!нщ посилювали свiй вплив у мiстах та формували сприятливий еконо-мiчний грунт для рщного селянства, створювали собi робочi мiсця, шдтриму-вали рщну культуру та освiту. Водночас вщбувався вкрай важливий процес формування середнього стану власниюв, без якого неможливо уявити повно-цiнну нацiю. Розгортання укра!нського господарського руху посилювало вiру укра!нства у сво! сили та вселяло надда на вiдновлення свое! державность
Постановка завдання. Дослiдження проблеми господарсько! самоор-гатзаци укра!нщв в Галичиш у 2-й пол. Х1Х - 1-й пол. ХХ ст. потребуе вико-ристання широкого кола архiвних, мемуарних джерел та тогочасно! перюди-ки. Метою цього до^дження е узагальнений аналiз основних джерел .
Результати. Серед основних джерел дослщження проблеми можна виокремити: матерiали iз фондiв Центрального державного вторичного архь ву Укра!ни у м. Львовi (далi - ЦД1А Укра!ни у м. Львовi), Державного архiву Львiвсько! областi (далi - ДАЛО), Державного архiву 1вано-Франювсько! об-ласт (далi - ДА1ФО) та Державного архiву Тернопшьсько! областi (далi -ДАТО); укра!нсью та польськi перюдичш видання зазначеного перiоду, а та-кож мемуарнi видання.
Найбiльше архiвних матерiалiв, використаних у роботi, почерпнуто iз фондiв ЦД1А Укра!ни у м. Львовi та ДАЛО. Помiж них найбагатшим на фак-ти, як стосуються дослщжувано! теми, е фонд 294 [1-2], що мютить чимало документiв про дiяльнiсть "Пром-Банку" та iнвестованих ним приватних про-мислових пiдприемств, якi належали укра!нцям. Про активну iнвестицiйну дь яльшсть банку свiдчить статистика основних капiталiв львiвського заводу рослинно! оли "Олiярня", винникiвського заводу металевих виробiв "Сталь", лiсохiмiчного заводу "Якторiвка" у Верхньому Синевидному, львiвсько! фабрики паперових виробiв "Топ", деревообробного комбiнату з промисловим млином "Буг" поблизу Сокаля та вапняного заводу "Вапно" у Розвадовь У цьому ж фондi знаходимо матерiали про участь "Пром-Банку" в оргашзаци оптово! бази для самостшного купецтва "Гурт".
Помiтна роль у фшансово-кредитному забезпеченнi захщноукра!нсь-кого шдприемництва належала одному iз найстарших укра!нських банкiв -"Земельному Банку Ппотечному'". У фондi вщомого укра!нського громадсь-ко-полiтичного дiяча, письменника Осипа Назарука (Ф.359) [3-4] е матерiали про дiяльнiсть цього банку та юторш його виникнення. Про усшшну дiяль-нiсть ще! шституци та тiсну спiвпрацю з рщною торгiвлею та промислом свь дчать цифри балансових звiтiв, якi мютяться у фондi. Тут же ми вщнайшли зображення герба СУКу, в основу якого покладено нацiональний герб Укра-!ни у поеднаннi iз символами купецтва. Його помiщено на запрошенш взяти участь у Свят укра!нського купецтва.
Змiцненню позицiй укра!нського мiщанства в асимiльованих мiстах краю сприяла дiяльнiсть кооперативного банку "Мщанський Союз Кредито-вий", який розгорнув будiвельну ощадну акцiю, про що шформуе нас бюле-тень, помщений у матерiалах згаданого фонду. Статут ще! шституци та Тор-гово-промислового банку мютиться у фондi Наукового товариства iм. Шев-ченка (Ф.309) [5-6]. "Мщанський Союз Кредитовий" не тшьки надавав пози-
ку на будiвництво житла укра!нським мiщанам, а й шдтримував дешевими кредитами укра!нське ремiсництво. Про масштаби та значення дiяльностi То-вариства "Ощаднiсть" у акумуляци нацiонального капiталу довiдуемося iз його "Обiжника" та iнших матерiалiв фонду 682 [7].
1з матерiалiв фонду "Центрально! адмшютраци столичних маетюв" (Ф.409) [8-9] дiзнаемося про фiнансовi операцп "Земельного Банку Ппотеч-ного" та про дiяльнiсть львiвсько! приватно! кондитерсько! фабрики "Фортуна Нова". Ми виявили справи, яю стосуються орендування фабрикою примь щень та результатiв перевiрки фшансово-господарсько! дiяльностi цього шд-приемства як кредитора греко-католицько! митрополи. Фiнансово-кредитнi питання висв^люють також документи управи ще! фабрики, яю зберiгаються у фондi 628 [10]. Становлення укра!нського пiдприемництва у мiжвоенну до-бу вiдбувалося в умовах нагштання антиукра!нсько! ютери в польському сус-пiльствi шовiнiстичною пресою. Яскравим шдтвердженням цьому слугують архiвнi справи iз фонду редакци газети "Дшо" (Ф.779) [11].
Фонд галицького намiсництва у Львовi (Ф.146) [12, 13] допомагае з'я-сувати значення для господарського руху "Народно! торговлГ' та непростi взаемовiдносини мiж кооперащею та приватними пiдприемцями. Значний об-сяг шформаци про всебiчну дiяльнiсть Станового товариства укра!нських ку-пщв i промисловцiв ми почерпнули iз матерiалiв, якi зберiгаються в ЛОДА. Вони зосереджеш у фондi 1 [14], сторшки якого розкривають нам важливi де-талi, пов,язанi iз iсторiею виникнення "Пром-Банку", а також iз галузево-те-риторiальною структурою СУКШу та його чисельним складом.
Значну частину архiвно! бази дослiдження становлять матерiали, якi вдалося виявити в ДАТО у фондi Тернопiльського воеводського управлшня (Ф.231) [15-16]. У доповдах повiтових староств воеводському уряду мютять-ся докладнi данi про персональний склад керiвництва фiлiй СУКiПу iз зазна-ченням вiку, професi! та партшно! належностi кожного члена проводу. Нап-рикiнцi кожно! доповiдi помщено короткий аналiз рiвня полiтично! лояль-ностi фiлi!. За такою ж формою складено доповiднi повггових староств про осередки Товариства укра!нських ремiсникiв, промисловцiв i торговцiв "Зоря". Серед реестрацшних документiв ми виявили видання статутв згаданих товариств, яю становлять неабияку як першоджерела цiннiсть. Про зростання укра!нського приватництва свщчать факти заснування власних гуртвень. На територi! колишнього Тернопiльського воеводства, як випливае iз матерiалiв фонду, таю гуртвш виникають, зокрема, у Глинянському та Перемишлянсь-кому повггах. Справи фонду iнформують також про роботу укра!нських при-ватних шдприемств у Тернополi, серед яких найбшьшим було торгово-про-мислове пiдприемство братв Петра та 1вана Майкiв, м'ясш вироби якого ко-ристувались популяршстю не тiльки на теренах краю, але й за кордоном.
Картину розгортання захщноукра!нського господарського руху допо-магають вiдтворити також матерiали фонду Станiславiвського воеводського управлiння ДА1ФО (Ф.2) [17-18]. У звiтах Коломийського, КоЫвського, Рога-тинського, Стрийського та Станiславiвського повiтових староств йдеться про заснування у цих регюнах фiлiй СУКШу, щорiчнi збори повiтових осередкiв,
про склад проводу, належшсть його окремих члешв до пол^ичних партiй та загальну характеристику !хньо! пол^ично! благонадiйностi. Повiтовi старости iнформували також воеводське управлiння про конкретнi заходи фшш СУ-КiПу, як наприклад, оргашзащю у Станiславовi першого Свята покровителя украшського купецтва св. Юрiя. Помггне мiсце в цих iнформацiях займае спроба видання у Коломи! фахового часопису "Укра!нський купець", яка бу-ла малоуспiшною у зв'язку iз фiнансовими труднощами та полiтичними роз-ходженнями мiж його видавцями. Заслуговують на увагу також факти, пов'я-занi iз дiяльнiстю у Стрию укра!нського приватного пiдприемства з перероб-ляння шкiри (гарбарнi), яке було обладнане модерними машинами. Окремий блок становлять матерiали про дiяльнiсть фшш Товариства "Зоря", яке захи-щало iнтереси дрiбних приватних пiдприемцiв. Це здебшьшого також звiти повiтових староств, як iнформують воеводський уряд про осередки Товариства за вже згадуваною встановленою формою.
Дослiдження було б неможливим без детального опрацювання двох найголовнiших кооперативних видань - "Господарсько-кооперативного часопису" та теоретичного журналу Ревiзiйного союзу укра!нських кооператив (РСУК) "Кооперативно! республжи". Перше видання (двотижневик) завдяки помiркованiй позицп редакцп мало переважно iнформативний характер та зважешше реагувало на непорозумiння, що виникали помiж двома таборами. "Кооперативна Республiка", яка перебувала пiд великим впливом ортодокЫв "кооперативного соцiалiзму", нерщко друкувала статтi, якi заперечували при-ватне пiдприемництво, аргументуючи це пол^ичними гаслами сощалютич-ного спрямування. Загалом же, якщо абстрагуватися вiд полемiчно! спрямо-ваностi антиприватницького характеру обох видань, варто вщзначити !х не-пересiчний вклад в економiчну думку того часу та й у створення потужного украшського господарсько-кооперативного руху, з яким змушений був раху-ватися польський окупацшний режим.
У дослщженш проаналiзовано обширний масив шформацй, опублжо-вано! у тогочаснiй укра!нськш та польськiй перiодицi. Детально опрацьоваш матерiали фахового часопису СУКiП "Торговля i промисл", який виходив два рази на мюяць впродовж 1934-1939 рр. Сто дев'ятнадцять номерiв цього видання, як вийшли у свгг протягом п'яти передвоенних роюв, становлять над-звичайно цiнне документальне джерело, що мiстить стенографiчнi звгги що-рiчних загальних зборiв СУКШу та "Пром-Банку", чимало аналiтичних мате-рiалiв про стан та перспективи укра!нсько! приватно! торгiвлi та промислу, детальну iнформацiю про дiяльнiсть секцш та фiлiй станово! органiзацi!, фа-ховi поради та консультацi! для укра!нських приватникiв. Часопис публiкував й глибок теоретичнi статтi, якi розкривають роль та мiсце приватницького руху у национальному вiдродженнi краю, його щейт засади, матерiали про свгговий економiчний досвiд та iсторiю укра!нського купецтва з найдавнiших часiв. У тематищ "Торговлi i промислу" вагоме мюце займали проблеми розвитку рiзних галузей. Це пояснювалося тим, що в укра!нськш торгiвлi домь нувала споживча галузь (бранжа). Часопис надавав голос фахiвцям у рiзних галузях торгiвлi й промисловостi, а також передруковував шформацш з
польсько! та шшо! iH03eMH0Ï преси. Серед публжацш варто виокремити фа-xoBi статт про шкiряне виробництво, виробництво скла, особливост дерево-обробного промислу та меблярство, про торпвлю насiнням та текстильними виробами тощо.
У полi зору мТорговлi i промислу" були не тшьки проблеми мiських приватниюв, але й розвиток самостiйного сшьського крамарства. Для цього в часопис було вiдведено окрему "Сторшку сшьського крамаря", де розгляда-ли питання пожвавлення приватноï торгiвлi у сел^ освоення нових сфер дь яльност^ якi опанували чужинцi, пiдтримки патрютичних органiзацiй та "Рщ-ноï школи", стосункiв i3 сiльською кооперацiею тощо. Допомагають вщтво-рити картину украшсь^' сiльськоï приватноï торгiвлi дописи з мюць.
Незважаючи на те, що польський уряд обмежив дiяльнiсть СУКШу те-риторiею трьох галицьких воеводств, зв'язок з украïнськими приватниками шших етнiчних територiй здiйснювався через його пресовий орган. Стан на-щонального приватництва на Волинi, Холмщинi та Пiдляшшi висвiтлювала "Волинська сторiнка" часопису. Власним кореспондентом двотижневика на Волиш був мюцевий купець О. Миколайський, публжаци якого завжди вщ-значалися iнформацiйною насиченiстю та аналiтичнiстю.
Особливою популяршстю серед наших купцiв i промисловщв корис-тувалися матерiали, надруковаш пiд рубрикою "Податковi актуалiï". Фахiвцi в галузi податковоï справи детально розтлумачували у публiкацiях змiст та особливост тогочасного податкового законодавства, що допомагало приват-никам вмiло вести свою справу та уникати податковоï заборгованость
Часопис вiдiграв особливу роль у пропагандi дрiбноощадностевоï ак-цп "Пром-Банку", невпинно наголошуючи на ïï винятковому значеннi для акумуляцiï нащонального капiталу шляхом внутрiшньоï капiталiзацiï. Вш став пресовою трибуною банку, аптуючи спочатку за його створення, а потм детально iнформуючи купцiв i промисловщв про його дiяльнiсть. Найбшьше публiкацiй про масову дрiбну ощадшсть належить перу одного iз керiвникiв "Пром-Банку" Я. Гайвасу. Регулярно звггував про роботу приватницького банку на сторшках видання його засновник та директор А. Мшянич. Його ана-лiтичнi квартальнi звiти мютять чимало цiкавих цифр та дiаграм. Двотижне-вик СУКiПу знайомить нас також iз дiяльнiстю iнших фшансово-кредитних установ, якi пiдтримували нацiональне приватне шдприемництво, зокрема, таких як: "Земельний Банк Гiпотечний", "Мiщанський Союз Кредитовий", Украïнська католицька безвiдсоткова каса "Самопомiч" у Перемишлi та Во-линський "Торговельний Банк "Стир". Iнформацiйна насичешсть кожного номера "Торговлi i промислу" е настшьки великою, що кожен iз них становить значну наукову щншсть.
Про особливостi першого десятилiття дiяльностi СУКу найповнiше ш-формуе "Торговельно-промисловий альманах", приурочений десятилггньому ювiлеевi станового купецького товариства [19]. На його сторшках помщет ршення щорiчних зборiв СУКiПу, iнформацiя про склад управи та керiвних оргашв секцiй товариства, про вiдкриття нових фшш та ïхнiй персональний склад станом на 1933 р. Ця порiвняно невелике за обсягом видання насправдi
мае енциклопедичний характер, що мютить данi, яю стосуються як icTopiï га-лицького купецтва у княжу добу, так i шформащю про кожну купецьку ста-ницю у галицьких селах i мютах на початку 30-х роюв XX ст. Заслуговують на увагу й стати, присвяченi ютори вiдродження галицького купецтва, у яких подаш бiографiчнi данi пiонерiв захщноукрашсько1' торгiвлi кiнця XIX - початку XX ст. та вщтворено юторичт подробицi перших спроб становоï орга-нiзацiï украïнських купцiв у 1906 та у 1918 рр.. В умовах вщсутност фахово1' преси та лиератури альманах робить спробу заповнити шформацшний вакуум, публжуючи статтi, присвяченi значенню та правилам ведення шд-приемцем бухгалтери (книгочинства), ролi банку як чинника розвитку торпв-лi i промислу, а також проблемам свпово1' торгiвлi. Завершуе видання "Список членiв Товариства "Союзу Украшських Купщв" у ЛьвовГ', у якому вказа-нi почесш члени органiзацiï та прiзвища звичайних члешв в алфавитному порядку разом iз адресою фiрми та ïï назвою.
Доповнюють картину першого перiоду дiяльностi станового товариства часописи "Украшський купець, iмпортер, експортер", який виходив дру-ком в Ужгород^ "Торговля i промисл" та "Украшський купець", яю почали виходити в Коломш, що були спробами оргашзаци единого пресового органу Союзу. Незважаючи на те, що з огляду на фiнансовi труднощi та проблеми оргашзацшного характеру вийшли у свгт лише першi номери цих видань, ко-жне iз чисел мае важливе джерельне значення як документ того часу, який вщтворюе особливоси становлення фахово!" органiзацiï у другш половинi двадцятих рокiв. "Украшський купець, iмпортер, експортер", перше число якого вийшло у травнi 1926 р. стараннями шдприемця та видавця I. Вислоць-кого як офщшний орган СУКу, ставив собi за мету об'еднати зусилля украшських купцiв Польщi, Румунп та Чехословаччини. У часопис трапляються статтi, яю роз'яснюють основну мету та завдання приватно-купецько1' оргашзаци та переваги оргашзованих купцiв разом iз анкетою заяви для вступу до СУКу. У 1929 р. у Коломш почергово було зроблено двi спроби видання при-ватницького часопису, внаслщок чого з'явилося лише деюлька чисел цих видань. Цшаво, що структура коломийсько1' "Торговлi i промислу" iз головним редактором З. Куриловичем будувалася за таким же принципом, як i од-нойменне видання В. Нестеровича, що почало регулярно виходити, почина-ючи iз 1934 р., тобто тут поряд iз офщшною iнформацiею СУКу публжували-ся стати, якi торкалися проблем рiзних галузей, податкових реалiй, дiяльнос-тi Торговельно-промислово1' палати, економiчного стану польсько1' держави тощо. Характерною рисою iншого коломийського видання, а, власне, "Украшського купця" М. Ковалюка було переважання у ньому статей щейно-теоре-тичного змюту. В обох часописах обговорювалися питання взаемин приватного та кооперативного секторiв нацiонально-господарського руху, що свщ-чило про зростання 1'хньо1' актуальностi.
Не стояла осторонь щодо питань украшського господарського руху й одна iз найбiльших та найвпливовших газет у Галичинi - щоденник "Дiло". На сторiнках цього поважного видання не раз лунали голоси вщомих украшських дiячiв про потребу розширення украшського мiщанського стану шля-
хом розбудови рiдноï торгiвлi, промислу та ремюництва. Як продовження справи нацiонально-визвольних змагань розглядав розбудову украшсь^' то-ргiвлi та промислу вiдомий економiст I. Шимонович, пропагуючи цю iдею у своïх публiкацiях в часописi. Редакщя "Дiла" охоче надавала газетну площу для публiкацiй матерiалiв про загальш збори СУКу пiсля створення оргашза-цiï, сприяючи зростанню ïï популярность Така практика знайшла свое продовження i в наступш роки. Газета прагнула постшно iнформувати про кож-ний успiх украïнських приватниюв та зростання ïхнього впливу в господар-ствi краю. На шпальтах украïнського щоденника розгорнулася гостра полемь ка з приводу iдейно-свiтоглядних засад кооперативного та приватницького руху. До заслуг часопису варто вщнести обстоювання спшьних завдань, яю покликанi були здшснювати приватницький та кооперативний сектори захщ-ноукраïнськоï економiки задля розбудови економiчного фундаменту майбут-ньоï незалежност украïнцiв. Це вiдповiдало центристському спрямуванню "Дша", домiнуючий вплив на яке мало Украшське нацiонально-демократичне об'еднання (УНДО). Таким чином, заслуги найстарiшоï украшсь^' газети в обстоюваннi iнтересiв самостшних украïнських пiдприемцiв та ïï штегра-цiйна роль у консолiдацiï украшського господарського руху мiжвоенного часу е незаперечною.
Невпинно в оборот украшських шдприемщв стояла громадянсько-по-л^ична газета "Новий час", видавцем я^ був довголiтнiй член СУКiПу I. Тиктор. Ïï спiвробiтництво iз СУКШом було тривке вiд часу заснування Союзу аж до початку Другоï свiтовоï вiйни. У перюд загострення взаемин iз ко-операщею, спричиненого антиприватницькою кампанiею, розпочатою ради-кальними елементами у кооперативному руЫ, "Новий час" виступив iз низкою публжацш, тональнiсть яких була не менш рiшучою та категоричною, що зму-сила "Торговлю i промисл" виступити iз заявами про недопустимють вщверто-го антагонiзму та потреби пошуку шляхiв спiвпрацi мiж обома таборами.
Наше дослщження було б неповним та однобiчним без залучення до аналiзу його предмета тогочасних польських видань. Серед загалу польсь^ перiодики вирiзнявся своею помiркованiстю та толерантшстю тижневик польських украïнiстiв "Biuletyn polsko-ukrainski". Вiдзначаючи недолiки ран-нього етапу формування украшського купецько-промислового стану, цей ча-сопис водночас зазначав, що украшське приватництво активно працюе над виробленням концептуальних засад свого руху, що знаходить свое вщдзерка-лення у фаховому часопиЫ "Торговля i промисл". Допомагають з'ясувати конкретш питання нашоï теми дослщження, що стосуються аналiзу офiцiйноï статистики економiчних процесiв та нацiональноï полiтики Варшави на "схщ-них кресах", загальнопольсью видання "Wiadomosci statystyczne" i "Sprawy narodowosciowe". Переважна ж частина польських часопишв, якi перебували пiд безпосередшм впливом полiтичних партiй, тенденцiйно трактували будь-якi прояви украïнського вщродження.
Особливу групу джерел становлять спогади сучасниюв та безпосеред-нiх учасниюв господарського життя на захiдноукраïнських землях мiж-военного часу, якi опублжоваш переважно в дiаспорi [20-21]. Вони допомага-
ють вщтворити дух та сощально-економ1чну атмосферу того часу, подають нам важлив1 деташ нащонально-економ1чного розвитку.
Висновок. Таким чином, використання р1зномаштних джерел у нашо-му дослщженш дае змогу уникнути одноб1чносп у висвггленш теми та спри-яе об'ективному шдходу до визначення основних тенденцш становлення. ш-ституцшного поля господарськоi самооргашзацп украшщв у Галичиш у 2-й -пол. IX - 1-й пол. Х ст.
Лггература
1. Центральний державний кторичний архiв Украiни у м. Львова - Ф. 294, оп. 1, спр. 98.
2. Центральний державний кторичний архiв Украiни у м. Львова спр. 288.
3. Центральний державний кторичний арх1в Украши у м. Львовг - Ф. 359, оп. 1, спр. 367.
4. Центральний державний кторичний архiв Украши у м. Львова спр. 488.
5. Центральний державний юторичний архiв Украiни у м. Львовi. - Ф. 309, оп. 1, спр. 204.
6. Центральний державний кторичний архiв Украши у м. Львова спр. 2856.
7. Центральний державний кторичний арх1в Украши у м. Львовь - Ф. 682, оп.1, спр. 94.
8. Центральний державний кторичний арх1в Украши у м. Львовг - Ф. 409, оп. 1, спр. 179.
9. Центральний державний кторичний архiв Украши у м. Львова спр. 652.
10. Центральний державний кторичний арх1в Украши у м. Львовг - Ф. 628, оп. 1, спр. 36.
11. Центральний державний кторичний арх1в Украши у м. Львовг - Ф. 779, оп. 1, спр. 71.
12. Центральний державний кторичний арх1в Украши у м. Львова - Ф. 146, оп. 58, спр. 175.
13. Центральний державний кторичний архiв Украши у м. Львова спр.1754.
14. Державний арх1в Льв1вськоТ область - Ф.1, оп. 51, спр. 1202.
15. Державний арх1в ТернопшьськоТ обласп. - Ф. 231, оп. 1, спр. 3526.
16. Державний арх1в ТернопшьськоТ обласп, спр. 6106.
17. Державний арх1в ¡вано-ФранкчвськоТ обласп. - Ф. 2, оп. 3, спр. 372.
18. Державний арх1в 1вано-Франк1вськоТ обласп, оп. 10, спр. 80.
19. Торговельно-промисловий альманах. З нагоди 10-лггтя юнування "Союзу Украшських Купщв". - Львiв : Накл. СУК, 1934. - 78 с.
20. Бережанська земля // 1сторично-мемуарний збiрник. - Нью-Йорк, Париж, Сщней, Торонто : Вид-во НТШ, 1970. - 877 с.
21. Шляхами Золотого Подшля. Тернопшьщина i Скалатщина // Репональний юторич-но-мемуарний збiрник. - Фiладельфiя : Вид-во НТШ, 1983. - Т. III. - 305 с.
