CC BY
19
5. ШФОРМАЦШШ ТЕХНОЛОГИ ТА МОДЕЛЮВАННЯ В ЕКОНОМ1Ц1
УДК 658.152
АНАЛ1З МОДЕЛЕЙ I МЕТОД1В РЕАЛ1ЗАЦН 1НВЕСТИЦ1Й ШДПРИ6МСТВА
В.1. Ящук1, Р.1. Шдстригач2
Проаналiзовано напрями удосконалення мехашзму ефективного використання швес-тицiйних ресурив на пiдприeмствi за допомогою впровадження моделей i методiв уп-равлiння проектами та розроблення оптимальних заходiв щодо визначення ефективного ршення реалiзацil проекту у заданий термш з урахуванням чинникiв ризику та невиз-наченостi.
Ключовi слова: швестици, iнвестицiйний проект, управлiння, планування, ефектив-нiсть, мережеве моделювання, iмiтацшне моделювання.
Аналiз останнгх дослщжень. HayKOBi дослiдження у галузi iнвестицiйного проектування дають змогу проводити всебiчний аналiз i обгрунтований вибiр органiзацiйно-технологiчних ртень для знаходження оптимального варiанта ре^зацц iнвестицiйного проекту. Здатнiсть пiдприeмства оргашзовувати пришвидшене виконання iнвестицiйного проекту е одним i3 головних показни-KiB його конкyрентоспроможностi. Час, бюджет i якiсть робiт у проектi е основ-ними обмеженнями, що накладаються на проект. Вiдповiдно до загальноп-рийнятого принципу yправлiння проектами вважаеться, що ефективне управ-лiння термшами робiт е ключем до устху за трьома показниками. Часовi обме-ження проекту е найбiльш критичними. Якщо термiни виконання проекту затя-гуються, ймовiрними наслiдками е перевитрата коштiв i недостатньо висока яккть робiт. Тому головним завданням е визначення методов yправлiння проектами з акцентом на календарне планування робгг, а також вирiшення задачi планування розвитку i шдготовки реалiзацií проекту в термiн, встановлений швес-тором, що зумовило вибiр теми, мети i завдань цього дослщження.
Дослiджyванy проблему висвiтлено у роботах таких вичизняних i зарyбiж-них учених: К. А. Антанавiчyса, В. А. Афанасьева, ВТ. Вечерова, А.А. Гусакова, Л.Н. Драгуна, В.М. Кирноса, В С. Мiхайлова, П. П. Олейшка, 1.Д. Павлова, Т.С. Шчугиной, В.А. Ткаченка, В.1. Торкатюка, Р.Б. Тяна, Е.П. Уварова, С.А. Ушацкого, Т.З. Цая, А.К. Шрейбера, Д. Келлi та ш. Незважаючи на це, к-нуе ще низка недослiджених проблем, пов'язаних iз удосконаленням yправлiння iнвестицiйними проектами на тдприемств!
Постановка завдання, мета роботи. Основною метою е до^дження моделей i методiв ефективного використання швестицшних ресyрсiв на шд-приемствi.
1 доц. В.1. Ящук, канд. екон. наук - Львгвський торговельно-економ1чний ун1верситет;
2 малстрант Р.1. Пдстригач - Льв1вський торговельно-економ1чний ун1верситет
Досягнення зазначено1 мети зумовило потребу вирiшення таких завдань:
• дослщити теоретичнi положення пiдвищення ефекгивностi реалiзацii' швести-цш пiдприeмств на основi методiв управлшня проектами;
• виявити чинники шдвищення ефективностi реалiзацil iнвестицiйних проектiв на шдприемствах;
• поглибити теоретичнi основи побудови моделi реалiзацГi iнвестицiйних проек-тiв у визначений термiн i в межах визначеного бюджету.
Виклад основного матерiалу. Для ефективного управлшня швестищями пiдприeмства на основi наявно1 iнформацií про проект i його стан з урахуван-ням можливого впливу на нього навколишнього середовища, за встановленими правилами i за наявносп вiдповiдних характеристик, потрiбно визначити опти-мальний варiант реалiзацií проекту в заданий термш i виявити ефект ввд його реалiзацií. Так, у робота [1] при постановщ i вирiшеннi завдань календарного планування виконання працi обмеженнями в математичних моделях запропоно-вано використовувати рiвномiрнiсть i безперервнiсть виконання робiт, час можливого 'хнього початку на певному етап виробництва, технологiчну допусти-мiсть ведения робiт iз вибраною iнтенсивнiстю, ресурснi обмеження з ураху-ванням початкового запасу i нового надходження, заданi термiни виконання ш-вестицiйного проекту. Запропоновано розробити такий план виробництва пев-ного проекту, за якого штрафш санкцií ввд невиконання договiрних зобов'язань були б мшмальними, характерний для стадií реагоацп проекту.
1ншу економiко-математична модель оптишзацп календарного плану проекту запропоновано у робот! [2]. Тут як основш обмеження пропонують використовувати заданий термш швестицшного проекту i нормативну тривалiсть проекту, а також вимогу, щоб сумарний обсяг роби на планований перiод не перевищував виробнич! потужносп органiзацií. Очевидно, що використовувати цю методику найдощльшше при оптишзацл вже сформовано1 виробничо!] програми швестицшного проекту.
У робот! В.П. Х1бухша [3] розроблено трир!вневу систему моделей планування ! управлшня !нвестицшним проектом, у якш враховують особливосп щ-лей ! завдань шдрядних оргашзацш та швестора.
Значний штерес представляють методи оптишзацп мережевих графтв, здшснюваних або за мшшумом тривалосп проекту, або за мшмумом спожива-них ресурав. Шд час виршення цих завдань як обмеження виступають квар-тальш обсяги кашталовкладень ! ресурав. Як основш параметри прийнято нор-ми часу ! трудомкткосп виконання роб!т, мМмальш та максимальш склади бригад. Визначуваними параметрами е тривалкть проекту, календарш термши початку ! закiичения виконання вид!в робщ чисельний склад бригад ! засоби мехашзацп, а вихвдними документами - календарш плани виконання певних роб!т на р!зних етапах проекту ! календарний план контролю якосп робт
У робот! Д. Келл! [4] дослвджено залежшсть м!ж штенсивнктю виконання роб!т та íхньою вартктю. Характер ще1" залежносп показано на рис. 1, де тривалкть виконання роботи (1) розглядають як величину, зворотну до шгенсивност!
Головними з них е надлишкова концентращя ресурав на одинищ фронту роб!т, а також пiдвищения числа змш виконання робгг, що негативно впливае на продуктивнкть пращ робинишв.
Рис. 1. Залежшсть "час-варткть "
Тривалiсть будь-яко'1 роботи проекту можна регулювати кiлькiстю ре-сурав, якi видшяють для виконання роботи. У загальному випадку можна припустити, що кеpiвники проекту мо-жуть оцiнювати тривалють pобiт як фyнкцiю суми грошових коштiв, вит-рачених на кожну з них. Тому за такого припущення можна побудувати ма-тематичну модель, призначену для мь нiмiзацií загально'1 ваpтостi проекту.
Для виршення поставленого завдання пропонують потоковий алгоритм Форда-Фалкерсона, заснований на теорп гpафiв. Модель дае змогу знайти опти-мальнi значення теpмiнiв настання подiй i тpивалостi pобiт за заданих тривалос-тi проекту, стосункш передування, веpхнiх i нижнiх меж тривалосп кожно' ро-боти.
Воропаев В.1. [5] запропонував узагальнену детермшовану мережеву модель, яка дае змогу використовувати у формуванш ваpiантiв ршень низку до-даткових можливостей. Так, час виконання роботи ty може бути заданий у дь апазош мЫмально i максимально можливих значень, що дае змогу вар1ювати тривалють виконання роботи.
Ведомо, що в дослщженнях тpивалостi iнвестицiйного проекту врахування впливу iмовipнiсного характеру чинникiв впливу пiдвишyе на дiйнiсть ухвалю-ваних piшень. Цi питання висвiтлено у багатьох дослщженнях, серед яких найбтьш характерною е робота К. А. Антанавiчюса [6], в якiй вивчено питання стохастичнш оптимiзацií календарного плану виконання робгг виробничо' прог-рами бyдiвельноí оpганiзацií.
Найчастше в методах управлшня проектами i мережевого планування зас-тосовують спрощений метод визначення випадково'' тpивалостi pобiт мереже-вих моделей, який отримав назву "Метод PERT". Суть цього методу в такому. Передбачаеться, що для вах значень тривалосл ty юнуе фyнкцiя /?-розподту, де можливi значення ty лежать мiж а/ ("ошгашстична") i by ("песимютична") ощн-ками тpивалостi. 1снують також значення т/ - "найбшьш вipогiдне значення тривалоси", при якому щiльнiсть розподту досягае максимуму.
Значення aу, by, ту вказують проектувальники, виконавцi або експерти на основi статистичних даних або особистого досвщу.
Параметри /?-розподщу - математичне очiкyвання My i дисперсш S за методом PERT знаходять за такими формулами:
_v~ '■/ "'J) . (1)
M _ aij + Am,/ + bij s _(bij - aij )2
6 4 36 '
Визначення тpивалостi pобiт таким методом зводить розрахунок iмовipнiс-них моделей до розрахунку детеpмiнованих.
Характерною особливiстю розглянутих методiв прогнозування е оцiнка зовнiшнiх пpоявiв прогнозованих тенденцiй дослiджyваноí системи, що виража-
ються через величини 11 вихiдних параметрДв. Цим забезпечуеться стабiльнiсть результатiв використання прогнозних методДв, тобто одним i цим самим значениям вхДдних параметрiв завжди вiдповiдають однi й Ti ж значення вихiдних па-раметрДв. Тим часом у системi виробництва така регулярнiсть вiдсутня. Тому, будучи достатньо ефективними, методи прогнозування, розглянутД вище, не мо-жуть бути рекомендован для оптимiзацií тривалостi реалДзацц проекту.
Останнiм часом разом iз використанням розглянутих вище методiв обфун-тування тривалостi iнвестицiйного проекту широко використовуються методи iмiтацiйного моделювання. Серед методов прикладного системного аналiзу ДмД-тацiйне моделювання е потужним шструментом дослiдження складних систем, управлiния якими пов'язане з ухваленням рiшень на основi експерименту, здiйснюваного в бшьшостД випадкiв ЕОМ за вiдповiдною програмою [7, 11].
Iстотнi дослiджения, пов'язаш з розробленням оптимальних норм освоення проектДв, здiйснив Ю.А. Авдеев [8]. Автор для обфунтування рiшень викорис-товував мережеву модель, що вДдображае взаемозв'язок мiж роботами на основi потокового алгоритму з обмеженою пропускною спроможнктю. Автор обме-жився ртенням прямо1 задачi. Проте питання ощнки цiльовоí функцií под-вiйного завдання, приведення завдання до стандартизованого вигляду й дДалек-тична еднiсть цДльових функцiй не розглядалися. Отже, питання вироблення оптимальних вирiшень реалiзацií складних проектДв е актуальними i потребують проведення дослiджень, спрямованих на виявлення спiввiдношень витрати - результата - тривалДсть i ризик.
Для планування виконання робiт, часу, ресурсДв i вартостi iснують спецД-альнi пакети програмного забезпечення, якД можна використовувати у роботi з персональними комп'ютерами. Але цi програмш розробки не враховують таких чинникДв, як: виконання проекту в термш, встановлений Днвестором; оптимДза-цiя проекту за обмежених трудових i шших ресурсДв; реалiзацiя проекту з ура-хуванням транспортних перевезень; облiк у проекта ризику, невизначеностi, конкуренцií та ш.
Наявнi програми враховують тшьки один чинник, що призводить до тако!' проблеми, як розроблення ушверсального методу, за допомогою якого можна було б враховувати якомога бДльше чинникДв, що впливають на кДнцевий результат проекту. На наш погляд, з идею метою доцшьно застосовувати "алгоритм виключення дефекту" - АВД (в оригiналi "Out-of-kilter algorithm" дослДвно пе-рекладаеться як "алгоритм безладу") [9, 10], але з удосконаленою методикою використання. Цей метод е одним Дз перших спещальних методов вирiшення стан-дартноí задачД про потДк мiнiмальноí вартостД. АВД мае низку властивостей, якД роблять його корисним i сьогодш. До переваг АВД можна вДднести таке:
• його легко зрозумгги, а отже, використовувати з метою навчання;
• пiд час розрахуныв не вимагаеться спецiального способу представлення почат-кових даних у пам'ята ЕОМ.
• не використовуються параметри зовшшшх поток1в у вузлах. Уся теадбна ш-формацiя описуеться за допомогою вщповвдних параметрiв дуг;
• перед початком його виконання як початковi даш можна задавати будь-яы потоки, для яких виконуються умови збереження.
Тому алгоритм особливо зручний при аналiзi чутливостi рiшень, коли па-раметри змiнюються. Треба зазначити, що ефективнiсть АВД можна шдвищити, видозмiнивши стандартнi схеми його реалiзацií, i використовувати у розрахунках базисш дерева.
Для постановки задачi використовують такi основнi поняття:
• вузол (подiя) - основний елемент мережево'1 моделi, тут в його сенс вкладаеться ширше поняття, нiж те, що в будiвництвi (або в шшому проектi), фiксуе стан виконання або роботи (операцн), або об'екта (проекту). Зазвичай позначаеться фiзичний об'ект, що е початковим або ынцевим пунктом (склад, магазин, шд-приемство, джерело робочо'1 сили тощо). Вузол, який породжуе потiк, назива-ють джерелом, а поглинальний потiк - стоком. Безлiч вузлiв мережево'1 моделi позначимо через и.
• дугами називають лшй', що сполучають рiзнi вузли мережi. Дуга (операцiя, ребро) е орiентованою, якщо потш по нiй може йти тшьки в одному заданому нап-рямку. Безлiч дуг мережi домовилися ранше позначати через А [9, 10].
• мережа - це безлiч зв'язаних дуг i вузлiв. Вона використовуеться для опису процешв, у яких одинищ потоку рухаються iз джерела у стiк.
Потiк по дузi може набувати тiльки певного значения. Якщо задаш межi потоку, то дуга мае обмежену пропускну спроможнiсть (наприклад, Гр, Ьр).
У задачi використовують поняття прямо! i зворотно! дуги. Якщо напрям руху по дузi збiгаеться з п орiентацiею, то дугу називають прямою. Якщо напрям руху по дузi протилежний 11 орiентацií, то дугу називають зворотною.
Розглянемо орiентовану дугу, що сполучае вузол ' з вузломр. Якщо/ - величина дугового потоку, то при /р=0 потiк ввдсутнш, якщо /р >0 - потш проть кае з вузла ' у вузол р. Мережеву модель, що мае дуги з обмеженою пропускною спроможнктю, називають мережею з обмеженою пропускною спроможнктю [9, 10].
Циркулящею називають потж по дугах мережу для якого в кожному вузлi виконуеться умова збереження, тобто сумарний потш, що входить у вузол, до-рiвнюе сумарному потоку, що виходить з вузла. Для забезпечення iснування циркуляцií початкова мережева модель модифжуеться. Для цього вводиться до-даткова дуга, що сполучае стш iз джерелом. Ця дуга отримала назву поворотно!' (рис. 2). Способи побудови поворотно!' дуги залежать вщ виду моделi.
Для мережi з обмеженою пропускною спроможнiстю завжди задаш верхш й нижнi межi потокiв по всiх дугах. Величина потоку по кожнш (', р) е А мае бути розмщена мiж верхньою i нижньою межами, i це обмеження не повинне порушуватися. Для постановки завдання використовуемо таю позначення: /р -дуговий потiк (як потiк може виступати будь-який вид ресурсу); Ьр - нижня пропускна спроможнiсть дуги (I, р), тобто мiнiмальна кiлькiсть ресурсу, потрiб-на для реалiзацií ще! роботи; ир - верхня пропускна спроможнкть дуги (', р), тобто максимально можливий обсяг ресурсiв для реалiзацií ще! роботи; Ср -варткть проходження одиницi потоку з вузла 1 у вузол р.
^ - дуговий пстк; Ьу- нижняя пропускна спроможшсть дуги О, ¡)\ и у - верхня пропускна спроможшсть дуги О, ¡)\ / - початковий вузол; у - кшцевий вузол.
Рис. 2. Замкнена модель з обмеженою пропускною спроможшстю
Вартшть проходження одиницi потоку по (г, у) е А дорiвнюе Су. Завдання мшiмiзащí сумарно! вартостi формулюеться таким чином. Мiнiмiзувати цiльову функцiю:
Для того, щоб кiлькiсть продукту, що надходить у вузол, дорiвнювала кшь-костi продукту, що виходить iз цього вузла, потрiбне виконання умови збере-ження потоку
Завдання визначення оптимального потоку, вщповщного циркуляцп мшь мально! вартосп, представлене у виглядi спецiального завдання оптимального програмування (2)-(4). Це i е основне формулювання для опису алгоритму вик-лючення дефекту (АВД).
Незважаючи на те, що алгоритм дефекту застосовний до широкого класу завдань, процедури пошуку рiшення i критерiй оптимальностi для рiзних зав-дань однаков^ а змiнюеться тшьки конфiгурацiя мережi. Отже, алгоритм дефекту володiе двома важливими перевагами:
1. Вш дае змогу ефективно виршувати широкий клас потокових завдань.
2. Для початку роботи процедури оптимiзацГí не потрiбне допустиме ршення.
Потрiбно тiльки, щоб початкове ршення задовольняло умову збереження потоку (як початкове ршення завжди можна вибрати нульовий вектор).
На сьогодш не доведено, що завдання виконання проекту в термш, вста-новлений швестором, може бути виршене як окремий випадок алгоритму вик-лючення дефекту. При практичному застосуванш це ще бiльше розширило б можливост постановки, рiшення й штерпретацп багатьох завдань управлiння проектами.
Загальнi недолжи iснуючих пiдходiв до визначення тривалост реалiзащí складних проектiв пов'язанi з вщсутшстю дослiдження прямих i подвiйних зав-дань лiнiйного програмування в мережевш структурi, а також iз вiдсутнiстю чiткого економiчного аналiзу ршення. Вiтчизнянi й зарубiжнi дослiдники не розкрили питання приведення завдання до стандартизованого вигляду для вирi-шення певним методом.
Ь (/) = Е С/ ® тгп
при обмеженнях на пропускну спроможнiсть дуг
/у £ ¥у (г,у)е А, /у > Ьу (г,у)е А.
(2)
(3)
Е /уг - Е /у = 0 для всiх г е и, г Ф у.
(4)
Для обгрунтування вирiшень реалiзацií складних npoeKTiB запропоновано використовувати сучаснi методи теорií графДв, мережеве моделювання, еконо-мiко-математичне програмування i засоби обчислювально!' технiки.
УнаслДдок виконаного дослiдження пiдвищення ефективностi управлДння iнвестицiйними процесами в Украíнi, що е найважливiшими елементами сус-пДльного виробництва (це не тшьки замша засобiв працi, що вибувають у про-цесi зносу, але i збДльшення потужностей виробництва, зокрема на вищому якiсному рiвнi), виявлено, що з багатьох завдань полiпшення Днвестицшно!' дД-яльностi на перший план доцДльно винести вДдбДр i фДнансування ефективних iнвестицiйних проектiв. При цьому потрДбно застосовувати методи управлiння проектами, якД мають вiдповiдати умовам економДки Украши, а економДко-мате-матична модель мае враховувати вплив змДн рДзних оргашзацшно-технологДч-них чинникДв. МожливостД сучасних комп'ютерних технологiй дасть змогу значно шдвищити наукову обгрунтованiсть й ефективнДсть методiв вирiшення цiеí задачi.
Висновки. Отже, ДснуючД методи планування i реалiзацií iнвестицiйних проектiв у певний термiн мають низку недолiкiв, тому для вирДшення цього зав-дання пропонуемо застосовувати унiверсальний мережевий метод - АВД. За до-помогою запропонованого методу можна сформувати модель, що вДдображае еднiсть всього мiжсистемного циклу: сировина - транспорт - виробництво -розподДл - попит - плаваючi цДни. 1снуючД методи врахування невизначеностi й ризику реалiзацií проектiв, вирДшуючи задачу взаемозв'язку робДт Дз урахуван-ням технологДчно!' послДдовностД i рДвня забезпечення матерДальними ресурсами, не враховують змДну вартостД робДт при змДнД 1хньо1 тривалостД, що веде до не-точностД оцДнки вартостД проекту, до невиконання в процесД реалДзацп планових техшко-економДчних показникДв, до економДчних втрат. АналДз проведених дос-лДджень показав, що якнайповнДше завданню управлДння ДнвестицДйними проектами вДдповДдае використання методДв мережевого моделювання, якД е унДвер-сальними i не потребують будь-якого визначеного змДсту запланованих робДт.
Лiтература
1. Хобта В.М. Управление инвестициями: механизм, принципы, методы / НАН Украины; Ин-т экономики промышленности / В.М. Хобта. - Донецк, 2009. - 219 с.
2. Воропаев В.И. Модели и методы календарного планирования в АСУ строительством / В.И. Воропаев. - М. : Изд-во "Стройиздат", 2005. - 108 с.
3. Хибухин В.П. Математические методы планирования и управления строительством. -Изд. 4-ое, [перераб. и доп.] / В.П. Хибухин, В.З. Величкин, В.И. Втюрин. - Л. : Изд-во "Стройиздат", Ленингр. Отд., 2011. - 184 с.
4. Kelly J.E. Critical Path Planning and Scheduling: mathematical Basis / James E. Kelley // Operations Research. - 1961. - Pp. 296-320.
5. Воропаев В.И. Модели и методы календарного планирования в АСУ строительством / В.И. Воропаев. - М. : Изд-во "Стройиздат", 2005. - 108 с.
6. Антанавичюс К.А. Многоуровневое стохастическое моделирование отраслевых плановых решений / К.А. Антанавичюс. - Вильнюс : Изд-во "Москлис", 2015. - 450 с.
7. Павлов И.Д. Модели управления проектами : учеб. пособ. / И.Д. Павлов. - Запорожье : Изд-во ЗГИА, 2009. - 316 с.
8. Авдеев Ю.А. Выработка и анализ плановых решений в сложных проектах (опыт разработки АСУ в строительстве) / Ю.А. Авдеев. - М. : Изд-во "Экономика", 2011. - 96 с.
9. Оуэн Г. Теория игр / Г. Оуэн. - М. : Изд-во "Мир", 2014. - 653 с.
10. Мамотенко Д.Ю. Управление реализацией инвестиционных проектов с учетом факторов неопределенности и риска / Д.Ю. Мамотенко // Проблемы науки : научно-теорет. и прикл. журнал. - К. : Изд-во "Либвдь", 2003. - № 4. - С. 18-23.
11. Ноздрша Л.В. Управления проектами : шдручник / Л.В. Ноздрша, В.1. Ящук, О.1. Поло-тай / за заг. ред. Л.В. Ноздршо!. - К. : Вид-во "Центр навч. лiт-ри", 2010. - 432 с.
Надтшла доредакцп 01.07.2016р.
Ящук В.И., Пидстрыгач Р.И. Анализ моделей и методов реализации инвестиций предприятия
Проанализированы направления совершенствования механизма эффективного использования инвестиционных ресурсов на предприятии за счет внедрения методов управления проектами и разработки оптимального варианта мер по определению эффективного решения реализации проекта в заданный срок с учетом факторов риска и неопределенности.
Ключевые слова: инвестиции, инвестиционный проект, управление, планирование, эффективность, сетевое моделирование, имитационное моделирование.
Yashchuk V.I., Pidstryhach R.I. Analysis Models and Methods of Implementation of Investment Company
Some trends to improve the mechanism of effective use of investment resources in the enterprise by implementing project management methods and develop optimal variant measures to identify effective solution implementation project at a given period, taking into account the risk factors and uncertainties, are analyzed.
Keywords: the investments, investment project, management, planning, efficiency, network modeling, imitating modeling.
УДК 330.341.1
СЕКТОР 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й ТА ЙОГО М1СЦЕ I РОЛЬ У СИСТЕМ1 ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
В.Г. Васильще1,2
Обгрунтовано поняття сектору шформацшних технологш та щенгифжовано його мюце i роль у системi екож^чно! безпеки держави. Узагальнено елементи i взаемозв'язки у ньому. Визначено завдання i роль застосування сектору шформацшних технологш у системi державно! шштики забезпечення економiчноl безпеки нацюналь-но! економши Украши. Елементами ролi сектора iнформацiйних технологiй визначено створення, впровадження i використання нових та нов^шх технологiй, залучення шо-земних та акумулювання внутрiшнiх швестищй, розроблення сучасних методiв проти-дц дестабшзацшним зовнiшнiм впливам.
Ключовi слова: шформацшш технологи, сектор економiки, економiчна безпека дер-жави, системи забезпечення.
Постановка проблеми. У мiру глобалiзащi свiтовоí економiки, зокрема через активне й охоплююче застосування шформацшних та жернет-техноло-гiй, 1х шгеграцда у всi, без винятку, сфери сусшльного життя, дедалi бшьше ак-туалiзуeться важливiсть становлення i розвитку потужного та ефективного на-щонального сектору iнформацiйних технологiй, утвореного як суб'ектами гос-
1 acnip. В.Г. Васильцгв - Надiональний шститут стратепчних дослiджень;
2 наук. кер1вник: директор, ст. наук. сп1вроб. В.1. Волошин, канд. екон. наук - Репональний фшал Нащо-нального шституту стратепчних дослщжень у м. Львовi
