CC BY
15
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академИ'
УДК 616.33/.342:616.379-008.64
АНАЛ13 КЛ1Н1ЧН0Г0 ПЕРЕБ1ГУ ЗАХВОРЮВАНЬ ГАСТР0ДУ0ДЕНАЛЬН01 ВОНИ У П0ЕДНАНН1 В ЦУКРОВИМ Д1АБЕТ0М.
Вахненко A.B.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни "УкраТнська медична стоматолопчна академ1я" м. Полтава
За даними центру статистики МОЗ Украгни, захворюватстъ та поширетстъ на патолог{ю гастродуоденалъног зони та цукровий дгабет посттно збшъшуетъся. Це вгдбуваетъся у зв'язку {з зростанням кожного з вищенаведених захворюванъ та гх широкою розповсюджетстю. Мета дослгдження - виявлення частоти поеднання двох складних патологт, посл{довност{ гх приеднання, анал{з тяжкостг ускладненъ та особливостг перебку патологи гастродуоденалъног зони, обтяженог супуттм ЦД. З метою досягнення поставленог мети проведена виб{рка даних з 143 iсторш хвороб хворих, котрг лгкувалисъ в ендокринологгчному та гастроентерологгчному вгддгленнях ПОКЛ в 2003 та 2008 роках. Серед патологгг гастродуоденалъног зони за умов гг поеднання з ЦД переважали гастродуодетти (45,7%), та ВХ (30,5%). Резулътати дослгдження показали, що за умов поеднання патологи гастродуоденалъног зони та ЦД переважна бшъшктъ хворих належитъ до A(II) групи кровг та е резус-позитивними. За кшътстю та виражетстю ргзноматтних ускладненъ ЦД 1 типу за умов поеднання з захворюваннями гастродуоденалъног зони, перебггае тяжче.
Ключов1 слова: виразкова хвороба, гастродуоденгг, цукровий д1абет.
Вступ
За даними центру статистики МОЗ Украши[1], захворюванють на виразкову хворобу (ВХ) залишаеться високою. Так, в УкраТш щор1чно пщ диспансерним наглядом знаходиться майже 1 млн. хворих,а кожен другий лкуеться в стацюнарк Щодо динамки показника поширеносп слщ вщм1тити, що за перюд з 1997 по 2006 роки його прирют в цтому по УкраТш склав 25,3%[2]. Що стосуеться захворюваносл на ВХ, то за перюд з 1997 по 2005 рк спостер1галось и зростання на 1,4%[1], але вперше за останн1 роки в 2006 роц1 захворюван1сть на ВХ зменшилась на 4,8%. Велика соц1альна значимють гастриту \ дуоден1ту визначаеться високою питомою вагою - 24,8% серед вас!' гастроентеролог1чно1 патологй'. Показник поширеносп гастриту \ дуоден1ту зр1с на 43,4% вище аналог1чного в 1997роцк Показник захворюваност1 на гастрит \ дуодеыт п1двищився на 16,2% у 2006 роцЦ2]
Зг1дно з даними ВООЗ, захворюван1сть на цукровий д1абет (ЦД) у св1т1 поширилася до епщем1чних розм1р1в. В останн1 десятил1ття спостер1гаеться значний р1ст захворюваност1 на ЦД[3]. Щор1чно к1льк1сть хворих збтьшуеться на 5-7%, а кожн1 10-15 рош - подвоюеться \ до кшця першого десятир1ччя нового стол1ття к1льк1сть хворих на ЦД буде вже досягати близько 300 млн.[4] За ктькютю хворих на ЦД УкраТ'на входить до першоТ десятки краТ'н св1ту, оск1льки зареестровано понад 1 млн. хворих, у тому числ1 13,6% - на ¡нсулшозалежний цукровий д1абет (13ЦД) або ЦД 1 типу \ 86,4% -на ¡нсулшонезалежний цукровий д1абет (1НЦД) або ЦД 2 типу[5]. Вщповщно до еп1дем1олог1чних досл1джень, що проведен! 1нститутом ендокринолог1| й обм1ну речовин АМН УкраТни,
на двох зареестрованих пац1ент1в приходиться ще четверо - пя'теро людей, що не пщозрюють про свое захворювання. Тобто, В УкраТш таких хворих не мтьйон, а в 2-2,5 рази бтьше[6].
У зв'язку ¡з зростанням кожного ¡з вищенаведених захворювань та Тх широкою розповсюджен1стю, загальна к1льк1сть хворих на ВХ у поеднанш з ЦД з року в р1к зб1льшуеться. Поеднаний переб1г цих захворювань е скпадним \ до кшця не вивченим питаниям кл1н1ки внутршшх хвороб.
Метою досл1дження е виявлення частоти поеднання двох складних патологш, послщовност1 приеднання одн1еТ до ¡ншоТ, анал1з тяжкост1 ускладнень та особливосп переб1гу патологй' гастродуоденальноТ зони, обтяженоТ супутн1м ЦД.
Матер1али 1 методи.
Заради досягнення поставленоТ мети проведена виб1рка даних з ¡стор1й хвороб хворих, котр1 л1кувались в ендокринолопчному та гастроентеролог1чному в1дд1леннях ПолтавськоТ обласноТ кп1н1чноТ л1карн1 (ПОКЛ) ¡м. М.В.Сктфосовського в 2003 та в 2008 роках. Було проанал1зовано 143 ¡стори хвороби. Отриман1 результати оброблен1 з використанням метод1в вар1ац1йноТ статистики. Проведено пошук корелятивних законом1рностей м1ж р1зними показниками та Тх зм1нами з метою узагальнення отриманих даних для подальшоТ розробки алгоритму обстеження хворих.
Результати досл1дження та !х обговорення:
Всього за 2003р. в ендокринолопчному вщдтенш ПОКЛ було обстежено та пролковано 520 хворих на ЦД, з них 31 хворий з вищевказаною поеднаною патолог1ею, що становить 5,96% в1д загальноТ к1лькост1. В свою
* Публмацм е фрагментом науково - docnidHoi' роботи кафедри пюлядипломноГ oceimu niKapie-mepaneemie ВДНЗУ "УкраГнска мпедична стоматолог:чна академия" та ДУ "1нститут mepanif ¡м. Л.Т.Мало!' АМН УкраТни" "Розробка нових Memoöie диагностики, лжування та профтактики захворювань opzaHie травления в сполученш з iншими захворюваннями систем организму (держ. реестрацшнийномер 0106U000964)".
Актуальн проблеми сучасно! медицини
чергу в 2008 роц1 в ендокринолопчному вщдтенш ПОКЛ лкувалось 844 хворих на ЦД, з них 51 хворий мав супутню патолопю гастродуоденальноТ зони, що становить 6,04% вщ загальноТ ктькост1 хворих. В гастроентеролопчному вщдтенш ПОКЛ за 2008 р1к обстежено та пролковано 207 хворих з патолопею гастродуоденальноТ зони, з них 23 хворий мав супутнш ЦД, що становить 11,11%.
Розподт вщносно статевоТ належност1 склав 82 чоловки та 61 жшка, що становило 57,34% та 42,66% вщповщно. Щодо розподту вщносно типу д1абету, котрий пролкае у поеднанш з патолопею гастродуоденальноТ зони, то хвор1 були розподтеш на дв1 групи: I група - хвор1 на ЦД 1 типу, II група - хвор1 на ЦД 2 типу. До I групи вщ загальноТ кшькосп проанал1зованих ¡сторш хвороб вщносилось 60 хворих, до II групи - 83 хворих, що становило 41,96% та 58,04% вщповщно. Середнш в1к хворих I групи обстежених та пролкованих становить 40,22±1,82 роки, II групи - 54,46±1,09 роки.
В середньому в I \ II груш ктькють госштал1зацш за ркстановила 1,25 рази.
Для поеднаноТ патологи гастродуоденальноТ зони та ЦД характерна наступна сезоннють для обох груп: для I групи - л ¡то - осшь (17,67%), зима - весна (23,31%), для II групи - л1то - осшь (21,22%), зима - весна - (37,8%).
Проанал1зовано належнють хворих з даною поеднаною патолопею до груп кров1 за системою АВ0 та резус-належнють. Першу групу кров1 мали 21,22% оаб, другу - 56,76%, третю -22,02%, четверту - 0% оаб. Всього у двох пац1ент1в був наявний негативний резус-фактор крВвреднш р1вень глюкози кров1 протягом дня в I груш склав 9,5±0,43 ммоль/л, II груш - 9,86±0,24 ммоль/л; р>0,05.
Глкозильований гемоглобш визначався у 28 хворих з 143 дослщжених та становив в середньому в I грут(п =16) - 10,08±0,53%, в II грут ( п=12) дор1внював 8,33±0,62%(р<0,05).
Глюкоза сеч1 становила в I груш (п=55) -2,04±0,29%, в II груш (п=63) - 1,28±0,3%; р<0,05.
Середн1й р1вень холестерину кров1 становив в I груш (п=55) - 5,36±0,44 ммоль/л, в II груш (п=59) - 5,71±0,18ммоль/л.
Спадков1сть по ЦД була обтяжена у 25 хворих. Патолопя гастродуоденальноТ зони
спостер1галась у 4-х пац1ент1в з обтяженою спадков1стю. У 61 хворого анамнез не був з1браний стосовно даних нозолог1чних одиниць.
У хворих з даною поеднаною патолопею встановлеш так1 наступи! основн1 д1агнози: ВХ + ЦД 1 тип - 23, ВХ + ЦД 2 тип - 20, гастрит + ЦД 1 тип - 6, гастрит + ЦД 2 тип - 10, дуодешт + ЦД
1 тип - 2, дуодешт + ЦД 2 тип - 8, гастродуодешт + ЦД 1 - 5, гастродуодешт + ЦД
2 -Н1в3).бхщно вщм1тити, що вищеперел1чеш д1агнози встановлювались на основ! даних ФГДС, але у випадках встановлення таких д1агноз1в як гастрит, гастродуодешт та дуоден1т
основою являлась в1зуальна картина слизовоТ оболонки без морфолог1чного п1дтвердження, що за сучасними критер1ями в1дпов1дае д1агнозу диспепси. Найб1льшхарактерними були дек1лька вар1ант1в опису змш слизовоТ оболонки при проведенн1 ФГДС: 1). Стравохщ \ кард ¡я звичайнк В шлунку прозорий секрет. Слизова в д1лянц1 воротаря г1перемована. Дванадцятипала кишка звичайна. 2). Стравох1д втьний, ендоскоп проходить в1льно, слизова пперемована. Кард1я закриваеться. В шлунку явища гастриту. Слизова дванадцятипалоТ кишки пперемована. 3). Стравохщ \ кард1я звичайш.В шлунку виразка (¡з зазначенням розм1ру), дванадцятипала кишка звичайна. 4). Стравохщ \ кард1я звичайн1. В шлунку велика ктькють слизу з дом1шками Тж1. Цибулина дванадцятипалоТ кишки
деформована, слизова г1перемована. 5). Стравох1д \ кард1я звичайн1. В шлунку прозорий секрет. Слизова пперемована. Слизова оболонка дванадцятипалоТ кишки пперемована.
У 74 хворих наявш наступш ускладнення ЦД 1 типу: д1абетична пол1нейропат1я, ретинопат1я або анг1опат1я с1тк1вки, анг1опат1я нижшх к1нц1вок та нефропат1я.
Так, у хворих I групи наявш наступш форми д1абетичноТ пол1нейропат1Т: сенсорно-рефлекторна 2 ст - 10 (13,51%), сенсорно-рефлекторна форма 1 ст - 7 (9,45%), сенсорно-рефлекторно-вегетативна 2 ст - 6 (8,1%).
ЦД 1 тип
□ 1 кв □ 2 кв □ 3 кв
Рис.1 .Структура д1абетичноТ пол1нейропатГ| у хворих на ЦД 1 типу у поеднаны ¡з захворюванням гастродуоденальноТ зони.
Сенсорно-рефлекторна форма 2 ст - 1 Сенсорно-рефлекторна форма 1 ст - 2 Сенсорно-рефлекторно-вегетативна форма 2 ст - 3
У хворих II групи наявш наступш форми д1абетичноТ полшейропатп: сенсорно-рефлекторно-вегетативна форма 2 ст - 12 (16,22%), сенсорно-рефлекторна форма 1 ст - 7 (9,45%).
Том 9, Выпуск 3
121
В1СНИК Украгнсъког медичног стожатологЬчног академш
ЦД 2 тип
□ 1 кв □ 2 кв
Рис.2 Структура д1абетичноТ полЫейропатп у хворих на ЦД 2 типу у поеднаны ¡з захворюванням гастродуоденальноТ зони.
Сенсорно-рефлекторно-вегетативна форма 2 ст - 1
Сенсорно-рефлекторна форма 1 ст - 2
В I груш хворих д1агностоваш наступш форми ангюпати атмвки: непрол1феративна - 5, препрол1феративна - 9, прол1феротивна - 2, форма не визначена - 7, в II груш: непрол1феративна - 1, препрол1феративна - 6, форма не визначена - 15.
Д1абетична ангюпаля нижшх кшц1вок зустр1чалась в I груш: 1 ступеню - у 2 хворих(7,4%), 2 ступеню - у 15 хворих(55,55%), 3 ступеню - у 1 хворого(3,7%), II груш 1 ступеню - у 1 хворого(3,7%), 2 ступеню - у 7 хворих(25,9%), 3 ступеню - у 1 хворого(3,7%).
Д1абетична нефропаля зареестрована в I груш: 3 стад1я - 2 випадки, 4 стад1я - 3 випадки, в II груш: 4 стад1я - 1 випадок.
Доплерограф1я проводилась при поступленш в стацюнар лише у 15 (10,5%) хворих. В 10-х випадках пульсац1я визначалась в типовому мюц1 без ¡шемП' та в 3-х випадках - пульсац1я в типовому мюц1 з ¡шем1ею на вах р1внях. У одного хворого визначалась пульсац1я в типовому мюц1, але ¡шем1я I - II ступешв на р1вн1 нижньоТ третини право!' гомтки та в одному випадку -нормальна пульсац1я з ¡шем1ею 1 ступеня в нижнш третиш правоТ гомтки.
Враховуючи вищеперел1чеш даш, можна констатувати покращення виявляемосл та д1агностування даноТ поеднаноТ патологи завдяки створенню школи ЦД та розвитку саштарно-просв1тницькоТ роботи. Переважна бтьшють хворих належить до чолов1чоТ стал. Патолопя гастродуоденальноТ зони часлше
зустр1чаеться у поеднанш з ЦД 2 типу. Анал1зуючи середню тривал1сть захворювання в I груш, можна вщм1тити, що хвор1 страждають на ЦД бтьш тривалий час - в середньому 11,8±2,1 роки проти 7,5±1,4 роки у хворих II групи. На патолопю гастродуоденальноТ зони анамнез захворювання складае в I груш - 8±4,42 рош проти 9,8±3,01 роки в II груш. При цьму середн1й в1к хворих I групи значно молодший за вщповщний показник в II груш, що свщчить про те, що ЦД у хворих I групи розпочинаеться переважно у б1льш ранньому в1ц1, а патолог1я гастродуоденальноТ зони приеднуеться на фон1 в1дпов1дних змш, як1 виникають за умов наявносл ЦД. В II груп1 навпаки, ран1ше спостер1гались прояви, як1 характерш для патолог1Т гастродуоденальноТ зони, до якоТ пот1м приеднувався ЦД. Дана тенденц1я п1дтверджуеться \ тими випадками у 22 хворих, коли анамнестичш дан1 з1бран1 в1дносно обох патологш одночасно: ЦД 1 типу в середньому тривав 14,83±3,01 рок1в, а патолопя гастродуоденальноТ зони 8±4,42 ромв, ЦД 2 типу тривав 7,7±1,74рок1в, а на патолопею гастродуоденальноТ зони хвор1 страждали 9,3±2,96рок1в. Однозначно можна встановити, що як в I, так \ в II трупах значно переважае розподт сезонносп в б1к зима - весна у зв'язку ¡з зниженням надходженням до оргашзму в1там1н1в-б1оантиоксидант1в як прямот, так \ непрямоТ дИ', п1двищенням активносп в1русноТ ¡нфекц^', лаб1льн1стю атмосферного тиску. Незважаючи на те, що в загальнш структур! хворих на патолопю гастродуоденальноТ зони переважають хвор1, котр1 в1дносяться до 0(I) групи кров1 за системою АВ0, результати нашого досл1дження показали, що за умов даноТ поеднаноТ патолог1Т переважна бтьшють хворих належить до А(И) групи кров1 та е резус-позитивними. У хворих спостер1гаеться достатньо високий р1вень глюкози кров1 впродовж доби. Р1вень гл1козильованого гемоглоб1ну був також високим в обох групах, що вщображае недостатн1й р1вень компенсацИ' вуглеводного обм1ну.
В розпод1л1 в1дносно гастродуоденальноТ патологи у поеднанш з ЦД переважали гастродуоден1ти, к1льк1сть яких скпала 45,7% в1д загальноТ к1лькост1 д1агноз1в. В свою чергу д1агноз ВХ було встановлено у 30,5% хворих. За ктьмстю р1зноман1тних ускладнень (нейропа™, ретинопат1я, анг1опат1я нижн1х к1нц1вок, нефропаля) та ступенем тяжкост1 переважае I група хворих з ЦД 1 типу.
Висновки: 1). Ктькють хворих з поеднаною патолопею гастродуоденальноТ зони та цукровим д1абетом за п'ять ромв значно зросла -в 1,64 рази. Д1агностуванню захворювань гастродуоденальноТ зони у хворих на ЦД почали придтяти бтьшу увагу, про що свщчить б1льш ретельне обстеження пац1енлв. В свою чергу, хвор1 ретельно стежать за станом свого
Актуальт проблеми сучасно! медицини
здоров'я, про що свщчить адекватна ктькють госштал1зацш за р1к. 2). В популяци хворих на ЦД у поеднанш з захворюваннями гастродуоденальноТ зони частое хворшть чоловки, шж жшки, та ктькють хворих на ЦД 2 типу переважае над ЦД 1 типу. За умов лкування поеднаноТ патологи компенсац1я вуглеводного обмшу не досягаеться в значнш м1р1, про що свщчать високий середнш показник цукру кров1 протягом доби та р1вень глкозильованого гемоглобшу кровк 3). Серед захворювань гастродуоденальноТ зони за умов и поеднання з ЦД переважали гастродуодешти (45,7%) \ ВХ (30,5%). 4). За ктькютю та вираженютю р1зномаштних ускладнень ЦД 1 типу за умов поеднання його з патолопею гастродуоденальноТ зони, проткае тяжче.
Перспективним напрямком дослщження е розробка сучасного алгоритму д1агностики, тактики ведения та лкування хворих з поеднаною патолопею - захворюваннями
гастродуоденальноТ зони та цукровим д1абетом, що зумовлено зростанням частоти зустр1чаемост1 та бтьш обтяженим nepeöiroM захворювань за умов Тх поеднання.
Л1тература
1. Медик В.А. Руководство по статистике здоровья и здравоохранения / Медик В.А., Токмачев М.С. - М.: Медицина, 2006. - 582 с.
2. OminnoB Ю.О. Динамка поширеност1 i захворюваност1 основними хворобами оргажв травления в Укра'1'Hi за 10 останн1х рок1в(1997-2006 р.) / Ю.О.Фттпов, 1.Ю.Скирда // Гастроентеролопя: М1жвщомчий зб1рник.- 2008.-Вип.40. -С. 3-10.
3. Щербак О.В. Д1абетичж ураження травного тракту / О.В. Щербак // Укр.мед. часопис, 2002. - T.29, №3. - С. 26-30.
4. Дедов И.И. Эндокринология / Дедов И.И., Мельниченко Г.А., Фадеев B.B. - М.: Медицина, 2000. - 632 с.
5. Ефимов A.C. Инсулинотерапия больных сахарным диабетом / Ефимов A.C. и др. - К.: Здоров'я, 2000.- 246 с.
6. Колесникова Е.В. Диабетическая гастропатия: современный взгляд на этиопатогенез, диагностику и лечение / Е.В. Колесникова // Здоров'я УкраТни.- 2007.-№7/1. - С. 62 - 63.
Реферат.
АНАЛИЗ КЛИНИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ ЗАБОЛЕВАНИЙ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЙ ЗОНЫ В СОЧЕТАНИИ С САХАРНЫМ
ДИАБЕТОМ.
Вахненко А.В.
Ключевые слова: язвенная болезнь, гастродуоденит, сахарный диабет
.По данным центра статистики МОЗ Украины, заболеваемость и распространенность патологией гастродуоденальной зоны и сахарным диабетом постоянно увеличивается. Это происходит в связи с увеличением каждого из вышеперечисленных заболеваний и их широким распространением. Цель исследования - выявление частоты сочетания двух сложных патологий, последовательности их присоединения, анализ тяжести осложнений и особенностей течения патологии гастродуоденальной зоны, отягощенной сочетанием с СД. Для достижения поставленной цели проведена выборка данных из 143 историй болезни больных, которые находились на стационарном лечении в эндокринологическом и гастроэнтерологическом отделениях ПОКП в 2003 и 2008 годах. Среди патологии гастродуоденальной зоны при условии сочетания ее с СД чаще всего встречались гастродуодениты (45,7%,), язвенная болезнь составила (30,5%). Результаты исследования показали, что при условии сочетания патологии гастродуоденальной зоны с СД большая часть больных имеет A(II) группу крови и являются резус-позитивными. По количеству и выражености различных осложнений СД 1 типа при сочетани с заболеваниями гастродуоденальной зоны, протекал тяжелее.
Summary
ANALYSIS OF CLINICAL COURSE OF GASTRODUODENAL PATHOLOGIES ASSOCIATED WITH DIABETES MELLITUS Vakhnenko A.V.
Key words: ulcer disease, gastroduodenitis, diabetes mellitus.
According to the data of the statistics centre of the Ministry of Public Health of Ukraine the morbidity rate and prevalence of gastroduodenal pathologies and diabetes mellitus are being constantly increased. It occurs because of rising of every above mentioned disease and their wide prevalence. So, our investigation was aimed to detect the frequency of two complicated pathologies combination, the sequence of joining one pathology to another, analysis of complication severities and peculiarities of the course of gastroduodenal pathologies aggravated with concomitant diabetes mellitus. To achieve this aim we have done the data selection from the history cases of patients who were treated at the endocrinological and gastroenterological departments of Poltava regional clinical hospital in 2003 and in 2008. 143 histories were analyzed. Among the gastroduodenal pathologies in case of their combination with Dm cases of gastroduodenitis (45.7%) prevailed and ulcer disease was diagnosed in 30.5%. Among patients with combined pathology of gastroduodenal zone and diabetes mellitus prevailed A(II) rhesus-positive blood group patients. As for the amount and expression of various complications, DM I type combined with the gastroduodenal pathology, has a more severe course.
Tom 9, Выпуск 3
123
