CC BY
44
ритм ее минимизации во время синтеза конструкций термопреобразователей. Установлено, что для конструирования термопреобразователей (ТП) для измерения температуры газовых потоков необходимо применить такой алгоритм минимизации составной погрешности, предопределенной теплообменом через теплопроводимость: уменьшить диаметр термоелектродов и ТП к допустимым значениям, но с обеспечением необходимых крепостных характеристик; выбрать термоелектроды с малой теплопроводимостью.
Ключевые слова: температура, газовый поток, измерение, теплообмен, теплоп-роводимость, термоперетворювач.
Fedynets V.O. Minimization of component error from a heat exchange through a heat-conducting during measuring of temperature of gas streams
The estimation of component error of measuring of temperature of gas stream is conducted from a heat exchange through a heat-conducting and the algorithm of its minimization is analysed during the synthesis of constructions of receivers of temperature. constructing termotransformators for temperature measuring of gas streams is necessary to apply such algorithm of minimization of component error, predefined a heat exchange through a heat-conducting
Keywords: temperature, gas stream, measuring, heat exchange, heat-conducting, receivers of temperature. _
УДК 338.42 Астр. О.1. Цмоць - НУ "Львiвська полтехмка "
АНАЛ1З I ВИБ1Р МЕТОД1В СТРАТЕГ1ЧНОГО УПРАВЛ1ННЯ МАШИНОБУД1ВНИМ П1ДПРИСМСТВОМ У РЕЖИМ1
РЕАЛЬНОГО ЧАСУ
Розглянуто основш етапи розвитку систем управлшня, проаналiзовано методи стратепчного управлшня машинобудiвним тдприемством у режимi реального масштабу часу та визначено послщовшсть дш у виборi системи управлшня тдприемством. Встановлено, що використання методу управлшня за слабкими сигналами забезпечуе тдприемству завчасне нарощування запасу гнучкост для усунення небезпек на раншх стадiях; чим слабюшим сигнал сприйнятий та щентиф1кований iз зовшшнього та внутр1шнього середовищ, тим бшьший часовий ресурс мае тдприем-ство для прийняття та реал1зацп вщповщних заходiв на загрози, якi насуваються.
Постановка завдання. На сьогодш економжа Украiни функцюнуе в умовах свiтовоi фiнансовоi кризи, яка ютотно впливае на роботу машинобу-д1вних шдприемств. Фiнансова криза спричинена нестачею грошових ресур-сiв, зростанням протермiнованоi кредиторсько1' заборгованостi, спадом продаж, зменшенням доходiв працiвникiв та дiею шших чинникiв. Особливiстю управлiння пiдприемством у кризових умовах е попередження та реагування на дш зовшшшх i внутрiшнiх чинникiв шляхом прийняття своечасних управ-лiнських рiшень. Правильнiсть ршень, якi приймаються в кризових умовах, визначаються як пошформовашстю керiвникiв про наявш та потенцiйнi зов-тшт й внутрiшнi загрози, так i часовим резервом, який iснуе для iхньоi тд-готовки. Складнiсть методiв i систем, якi використовуються для управлшня шдприемствами, залежить вiд непередбачуваносл, новизни та складностi оточення. Ускладнення та збiльшення непередбачуваностi потребуе усклад-нення системи управлiння таким чином, що кожна наступна доповнюе та роз-вивае попередню [1-10].
Сучасш системи управлшня машинобудiвним шдприемством грунту-ються на методах стратегiчного управлiння в режимi реального часу, за якого виршування проблем здiйснюють у процес 1хнього виникнення з метою вщ-ведення загроз, що зв,язанi з ними. Управлшня машинобудiвним шдприемством у режимi реального часу передбачае нарощування запасу гнуч-костi та збшьшення часового ресурсу на прийняття та на реалiзацiю вщповщ-них заходiв на загрози, якi насуваються. Методи стратегiчного управлiння в режимi реального часу використовують для реалiзацil процесу прийняття та здiйснення стратепчних рiшень, якi грунтуються на зютавленш власного ресурсного потенцiалу шдприемства з можливостями та загрозами зовшшнього оточення, у якому воно функцюнуе. Швидкi змiни зовнiшнього оточення ма-шинобудiвних пiдприемств стимулюють появу нових методiв, систем та шд-ходiв до управлiння.
Тому метою до^дження е аналiз i вибiр методiв стратегiчного уп-равлiння машинобудiвним шдприемством у режимi реального часу.
Виклад основного матерiалу. Непередбачуванiсть майбутнього, рь вень нестабiльностi зовнiшнього та внутршнього середовищ визначае склад-нiсть методiв i систем, якi використовуються для управлшня шдприемства-ми. Аналiз методiв i систем управлiння пiдприемствами показуе, що з часом iз збшьшенням складностi та непередбачуваностi майбутнього, щ методи та системи також ускладнюються та розвиваються [1]. Можна видшити чотири етапи 1хнього розвитку, як грунтуються на:
• контрол1 за виконанням, коли майбутне е повторениям того, що було;
• екстраполяци, коли майбутне передбачають шляхом екстраполяци минулого;
• передбачет змш, коли передбачаю майбутт тенденци та визначають реакци на них;
• гнучких екстрених ршеннях у реальному масштаб1 часу.
Потрiбно зазначити, що на кожному наступному еташ розвитку методи та системи управлшня ускладнювалися i доповнювалися з урахуванням зростаючого рiвня нестабильность Збiльшення непередбачуваностi та усклад-нення зовшшнього середовище потребуе ускладнення та шдвищення швид-коди систем управлшня шдприемствами. Водночас на машинобудiвних шд-приемствах може бути тенденцiя на зменшення перiоду довготермiнового планування, вщмови вiд планування на користь штущп та досвiду i на спро-щення систем управлiння. На сьогодш для ефективного управлiння тд-приемством управлшсью рiшення не повиннi бути спрощеними або дуже складними. Складшсть i швидкодiя прийняття управлiнських ршень повиннi вiдповiдати складностi та швидкоди змiн у зовнiшньому середовищi. Основш етапи розвитку систем управлiння наведено на рис. 1.
Стратепчне управлшня розглядають як безперервний процес розвитку шдприемства, який пов'язаний з постановкою цшей i задач, базуеться на людському капiталi та потребi врахування зовшшнього i внутрiшнього середовищ для забезпечення конкурентних переваг. За концепщею стратепчного управлiння пiдприемством у межах виконання довготермшових програм мо-жуть створюватися стратегiчнi ситуаци, як викликанi множиною змiн зовшшнього середовища та сприймаються системою управлшня шдприемства
як стратепчш задачi. Цi задачi - це частина стратеги розвитку шдприемства, яка спрямована на забезпечення досягнення певно! шдмети. Залежно вiд рiв-ня нестабшьност зовнiшнього середовища стратегiчне управлшня дiлиться на два типи: 1) управлшня на основi передбачення змш; 2) управлiння на ос-новi гнучких екстрених рiшень.
Стратепчне управл шня Рис. 1. Основш етапи розвитку систем управлшня
Пiд час застосування управлшня на основi передбачення використову-ють такi методи управлшня: стратепчне планування; управлiння через вибiр стратегiчних позицiй. За цього типу управлшня майбутне передбачаеться на основi тенденцiй розвитку не тiльки шдприемства, а також з урахуванням процеЫв, як вiдбуваються в зовнiшньому середовишд, планiв конкурентiв, розвитку технологiй, запровадження нових товарiв i появою нових ринюв.
У випадку складних ситуацш, якi виникають стрiмко, що !х неможли-во передбачити для управлiння машинобудiвним пiдприемством використо-вуються системи управлшня на основi гнучких екстрених ршень. У реалiза-ци такого управлшня використовують такi методи управлшня: управлшня шляхом ранжування стратепчних задач; управлшня в умовах стратепчних несподiванок; стратегiчне управлiння за слабими сигналами. Щ методи нележать до групи методiв стратегiчного управлiння розвитком шдприемства в режимi реального масштабу часу.
Метод управлшня шляхом ранжування стратепчних задач орiентова-ний на управлшня в реальному масштабi за умов, коли у системi управлшня шдприемством здшснюеться категоризацiя задач за ступенем термшовост та важливостi, а задач^ якi мають найвишi прiоритети, передаються у вiдповiднi пiдроздiли пiдприемства для шдготовки i прийняття рiшень. Цей метод уп-
равлшня шдприемством грунтуеться на принцип своечасних ршень, при якому розв'язання стратегiчних задач здшснюють безперервно протягом всього року планування iз щомiсячним переглядом i корекцiею перелiку стра-тегiчних задач. Здшсненню таких дiй передуе неперервне слщкування за по-явою екстрених проблем як на шдприемств^ так i за його межами. Реашзащя системи управлiння пiдприемством на базi цього методу передбачае виконан-ня таких умов i крокiв [1-5]:
• постшний нагляд за вшма теидеицiями в зовиiшиьому середовищц
• результата аналiзу теидеицiй в зовтшньому середовищi та оценка термшо-вост рiшеиь иотрiбио доиовiдати керiвиицтву шдприемства;
• виникаючi ситуацiйиi задачi вдентифшуються та дiляться на чотири категорй: иайтермiиовiшi, що иотребують негайного вирiшеиия; важливi середньотер-мiиовi задачi, як можуть бути розв'язаиi в межах планового перюду (мiсяць, квартал, рж); важливi, але иетермiиовi задачi, як иотребують иоспйного контролю; хибиi, як несуть зi собою фальшиву тривогу i не иотребують роз-гляду;
• термiиовi задачi иередаються для вивчення та прийняття рiшеиь;
• керiвництво иiдириемства повинно здiйснювати контроль за прийняттям рь шень шляхом аналiзу можливих стратегiчиих i тактичних иаслiдкiв;
• керiвиицтво иiдириемства повинно безперервно переглядати та обновляти список проблем i 1хню ирiоритетиiсть.
Цей метод управлшня е найпростшим { демонструе потребу визна-чення мети та завдань як вихщного етапу управлшня. Зазвичай, сучасш шдприемства не обмежуються цим вар1антом, а включають його як необхщну складову (етап) до бшьш складних систем.
Метод управлшня в умовах стратепчних неспод1ванок. Цей метод управлшня використовують, коли нов1 проблеми не тшьки слабко передбачеш { розвиваються дуже швидко, але й виникають практично раптово, не маючи шд собою очжуваного прогнозу, тобто вони перетворюються в стратепчш неспод1ванки. Для реал1зацп управлшня в таких умовах I. Ансофф наголошуе [1, с. 24], що необхщно враховувати таю чотири обставини: 1) проблеми виникають раптово та всупереч очжуванням; 2) проблеми породжують нов1 задач^ в розв'язанш яких шдприемство не мае вщповщного досвщу; 3) не умш-ня приймати контрм1ри призводить до фшансових збитюв { попршення мож-ливостей отримання прибутюв; 4) контрм1ри повинш бути прийнят термшо-во, але наявний порядок цього не дае змоги.
В умовах стратепчних неспод1ванок, як не мають системного характеру, коли ршення, як приймае вище кер1вництво шдприемства, зашзню-ються, а ршення кер1вниюв нижчого р1вня тшьки ускладнюють ситуащю, то для управлшня шдприемством потр1бно використовувати систему надзви-чайних заход1в. Така система передбачае прийняття таких р1шень:
1) створення сиещально! комуткацшно! мережi зв'язюв для иiдириемства, яка фiльтруе та оперативно иередае шформащю в усi иiдроздiли тд-ириемства;
2) створення центру ощнювання та розиодiлу шформацп;
3) розиодiлеиия фуикцiй керiвиицтва шдприемства - контроль i тдтриман-ня здорового морального клiмату, ирийняття надзвичайних заходiв i иро-довження звичайно! роботи;
4) створення мереж оперативних груп для прийняття стратепчних заход1в - виб1р I подготовка кер1вник1в, створення системи зв'язку за схемою "з1рки", стратеги, яка координуеться 1з центру та децентратзащя вико-нання;
5) формування нового порядку виршення проблем - творчий тдхщ, умш-ня анатзувати ситуащю, умшня працювати колективно.
Основною метою, яка ставиться перед методом управлшня в умовах стратепчних несподiванок, е забезпечення стратепчно! гнучкость Цей метод лежить в основi бiльшостi вiдомих систем антикризового управлшня, як ви-користовуються на машинобудiвних пiдприемствах.
Метод стратеНчного управлiння за слабкими сигналами. 1деолопя методу управляння за слабкими сигналами грунтуеться на припушеннi про те, що будь-як несприятливi явища або перспектива росту можливостей ви-никають не раптово, а зумовлюються появою сигналiв-провiсникiв або "слаб-ких сигналiв". Концепцiя управлiння за слабкими сигналами шдприемствами приймаеться за обставин зростання нестабшьност зовнiшнього середовища i бажання рашше конкурентiв реагувати на новi проблеми. Основою такого методу е розроблення стратегш (слабких реакцiй) шдприемства для зовшш-нього та внутршнього середовища. Реалiзацiя методу управляння за слабкими сигналами потребуе виконання таких технолопчних операцш:
• оргатзацп спостереження, яке е чутливим до попереджуючих сигнал1в 1 за-безпечуе виявлення слабких сигнал1в;
• щентифшацп проблем 1 ощнювання наслщшв;
• розроблення множини можливих слабких реакцш та виб1р оптимально! реакци;
• передбачення можливих ввдповвдних заход1в щодо динамжи реагування;
• д1агностика готовност1 до реакци.
1снують два шдходи до визначення слабких сигналiв: 1) сигнали вка-зують на зародження явища, доля якого невщома; 2) сигнал зрозумший та ясно, що робити, але на реакцш залишилося дуже мало часу, тобто сигнал сла-бкий за часовим ресурсом. Другий вид сигналу краще щентифжувати як сильний, але iз слабким часовим ресурсом на реакцш. Два види сигналiв пе-редбачають використання двох методiв управлiння: управлшня за слабими сигналами, який вказуе неможливi тенденци; управлiння за сильними сигналами iз слабим часовим ресурсом на реакцш. На вибiр методiв управлiння значною мiрою впливае оргашзащя логiстики iнформацiйних потокiв на шд-приемствi та рiвень пошформованост керiвництва та спецiалiстiв. У вшх ви-падках визначальне значення мае яюсть шформацшно! системи та фшьтру-вальна здатнiсть iнформацiйних каналiв. Для фшьтраци шформацп можуть використовуватися три типи фiльтрiв:
1) методичний - який за р1внем методичних розробок визначае кшьюсть { яшсть сигнатв, що формуються тд час анатзу зовтшнього та внут-ршнього середовищ;
2) психологгчний - в основ! якого лежить модель мислення, яку використо-вуе кер1вництво;
3) владний - фшьтр на шляху даних (ставить кер1вна 1ерарх1я шдприемства) з пропускною здаттстю, яка визначаеться вщношенням кер1вництва до шдприемства та типом його мислення.
Внаслщок опрацювання великого обсягу шформаци про зовшшне { внутршне середовища можна сформувати п'ять р1вшв пошформованост про неспод1ваш проблеми: 1) в1дчуття небезпеки та передбачення наслщюв сигналу; 2) вщоме джерело сигналу та напрямок ди; 3) установлен конкретш наслщки сигналу; 4) вщом1 конкретш вщповщш дп (реакци); 5) розраховаш можлив1 результати реакци.
Потр1бно зазначити, що пошформовашсть { прийняття вщповщних за-ход1в (реакцш) на слабк сигнали про неспод1ваш проблеми наростають пос-тупово. На шдприемств1 з ростом пошформованост здшснюеться коректу-вання дш з урахуванням зробленого та з ор1ентащею на забезпечення готов-ност до нових змш.
Отже, використання методу управлшня за слабкими сигналами забез-печуе шдприемству завчасне нарощування запасу гнучкост для усунення не-безпек на раншх стад1ях; чим слабюшим сигнал сприйнятий та щентифжова-ний 1з зовшшнього та внутршнього середовищ, тим бшьший часовий ресурс мае шдприемство для прийняття та реал1защю вщповщних заход1в на загро-зи, як насуваються.
Виб1р методу стратепчного управлiння у режимi реального часу для машинобудiвного пiдприeмства. Виконаний анал1з показуе, що сучас-ний етап розвитку машинобуд1вних шдприемств характеризуеться збшьшен-ням непередбачуваност зовшшнього середовища та використанням метод1в управлшня у режим! реального часу, а це потребуе збшьшення складност та швидкоди систем управлшня тдприемством. Варто зазначити, що для устш-ного управлшня тдприемством складшсть { швидкод1я системи управлшня повинш вщповщати складност та швидкоди змш, як вщбуваються в зов-шшньому та внутр1шньому середовищах. Зменшити складшсть систем управлшня можна шляхом зменшення перюду довготермшового планування та вщмовлення вщ планування на користь штущи й досвщу. Виршення кон-флжту м1ж потребою в дедал1 бшьшш складност та швидкоди системи управлшня та потребою зменшення складност можна досягнути через спро-щення стратепчно! позицп шдприемства шляхом залишення нестабильно! сфери д1яльност1.
_ I _
Визначити характерш особливосп , як1 5-7 рок1в будуть суттевими для оточення
шдприемства
I ~~
Проанал1зувати р1вень нестабшьност1 середовища, в якому буде працювати шдприемство за такими чинниками: звичшсть, темп змши та передбачувашсть
майбутнього
Вибрати на основ1 ршня нестабьчьносп середовища методи управлшня пщприемством (управлшня шляхом ранжування стратегччних задач, управлшня в
умовах стратепчних неспод1ванок, стратепчне управлшня за слабими сигналами)
{
Рис. 2. Посльдовтсть дш у вибор1 системи управлшня тдприемством
Для шдприемства пiд час вибору методу управлшня визначальними е два чинники: iмперативи зовнiшнього середовища та рiвень домагань, установки керiвникiв. Вибрана система управлшня тдприемством повинна вщ-повщати тому рiвню нестабiльностi, який вважаеться ймовiрним для множи-ни його видiв дiяльностi в майбутньому. Послщовшсть дiй пiд час вибору ме-тодiв управлiння пiдприемством у реальному час наведено на рис. 2.
Рiвнi нестабiльностi для методiв стратепчного управлiння у режимi реального часу наведено в табл.
Табл. Рiвш нестабiльностi для метоЫв стратегiчного управлшня у режимi
реального часу
№ Р1вень нестабшьносп Методи управлшня
1 3,5-4,0 управлшня шляхом ранжування стратепчних задач
2 4,0-4,5 управлшня в умовах слабких сигнал1в
3 4,5-5,0 управлшня в умовах стратепчних неспод1ванок
Отож, для конкретного шдприемства визначальними у B^opi noTpi6-ного методу управлшня у режимi реального часу е: нестабшьшсть зов-шшнього середовища; складшсть i новизна розв'язуваних задач; швидюсть змiн i передбачуванiсть розвитку процешв.
Висновки
Управлiння сучасним машинобудiвним тдприемством повинно пе-редбачати нарощування запасу гнучкост та збiльшення часового ресурсу на прийняття та на реалiзацiю вiдповiдних заходiв на загрози, а складшсть i швидкодiя прийняття управлшських рiшень повиннi вiдповiдати складностi та швидкоди змiн у зовнiшньому середовишд.
Для стратегiчного управлiння розвитком шдприемства в режимi реального масштабу часу використовують методи управлiння: управлшня шляхом ранжування стратепчних задач; управлшня в умовах стратепчних неспо-дiванок; стратегiчне управлiння за слабкими сигналами.
Використання методу управляння за слабкими сигналами забезпечуе шдприемству завчасне нарощування запасу гнучкост для усунення небезпек на раншх стадiях; чим слабюшим сигнал сприйнятий та щентифжований iз зовнiшнього та внутрiшнього середовищ, тим бшьший часовий ресурс мае шдприемство для прийняття та реалiзацiю вiдповiдних заходiв на загрози, як насуваються.
Нестабiльнiсть зовнiшнього середовища, складнiсть i новизна розв'язуваних задач, швидюсть змiн i передбачуванiсть розвитку процеЫв е визначальними у виборi потрiбного методу управлiння у режимi реального часу для конкретного шдприемства.
Лггература
1. Игорь Ансофф. Стратегическое управление. - М. : Изд-во "Экономика", 1989. -
520 с.
2. Кузьмш O.G. Теоретичш та прикладш засади менеджменту : навч. пос1бн. / O.G. Кузьмш, О.Г. Мельник. - Льв1в : НУ "Льв1вська пол1техшка", "1нтелект-Захщ" 2002. - 228 с.
3. Василенко В.О. Антикризове управлшня тдприемством : навч. поабн. - К. : Вид-во ЦУЛ, 2003. - 504 с.
4. Л1гоненко Л.О. Антикризове управлшня тдприемством: теоретико-методолопчш засади та практичний шструментарш. - К. : Кив. нац. торг.-екон. ун-т, 2004. - 580 с.
5. Поплавська Ж.В. Ан^з методiв ощнки ризиюв i структура системи раннього попе-редження та реагування / Ж.В. Поплавська, О.1. Цмоць // Вiсник Тернопiльського нащональ-ного екож^чного унiверситету. - 2008. - № 4. - С. 83-91.
6. Штангрет А.М. Антикризове управлшня тдприемством : навч. поабн. / А.М. Штан-грет, О.1. Копилюк. - К. : Вид-во "Знання", 2007. - 335 с.
7. ¡лляшенко С.М. Економiчний ризик : навч. посiбн. - 2-е вид., [доп. перероб.]. - К. : Центр навч. л^-ри, 2004. - 220 с.
8. Вгтлшський В.В. Аналiз, моделювання та управлiння економiчним ризиком : навч. -Метод. поабн. [для самост. вивч. дисц.] / В.В. Вiтлiнський, П.1. Верченко. - К. : Вид-во "КНЕУ", 2000. - 292 с.
9. 1вченко 1.Ю. Економiчнi ризики : навч. поабн. - К. : Центр навч. л^-ри, 2004. -
304 с.
10. Клебанова Т.С. Теория экономического риска : учебн. пособие / Т.С. Клебанова, Е.В. Раевнева. - Харьков : Изд-во ХГЭУ, 2001. - 132 с.
Цмоць О.И. Анализ и выбор методов стратегического управления машиностроительным предприятием в режиме реального времени
Рассмотрены основные этапы развития систем управления, проанализированы методы стратегического управления машиностроительным предприятием в режиме реального масштаба времени и определенно последовательность действий при выборе системы управления предприятием. Установлено, что использование метода управления за слабыми сигналами обеспечивает предприятию заблаговременное наращивание запаса гибкости для устранения опасностей на ранних стадиях; чем слабее сигнал воспринят и идентифицирован из внешней и внутренней среды, тем больший временной ресурс имеет предприятие для принятия и реализации соответствующих мер на надвигающиеся угрозы.
Tsmots O.I. Analysis and selection of strategic management methods for engineering works in real-time mode
The main stages of control systems development has been considered, strategic management methods for engineering works in real-time mode has been analyzed and the sequence of actions in the control system selection have been determined. It is set that the use of management method after weak signals provides an enterprise the done early increase of supply of flexibility for the removal of dangers on the early stages; than signal is perceived weaker and identified from external and internal environments, the a greater sentinel resource has an enterprise for acceptance and realization of the proper measures on threats, which approach.
