Аналіз факторів ризику, які мають вплив на потоки іноземного капіталу до країн, що розвиваються Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 330.332

Л.М. ДУХНОВСЬКА, к.е.н, доцент, Нацональний унверситет харчових технологй,

Л.В. ДЗЮБЕНКО,

мапстр кафедри обтку i аудиту, Нацюнальний унверситет харчових технологм

Анал1з фактор1в ризику, як мають вплив на потоки ¡неземного кашталу до краш, що розвиваються

У статт розглянуто проблеми нвестування в крани, що розвиваються. Проведено аналiз потоку капiталу на ринках кран, що розвиваються. Зроблено висновки щодо факторв, як на поточний перод стотно впливають на рух зовнiшнього капталу до ринюв.

Ключов! слова: ноземний кап'пал, крани що розвиваються, фнансова система.

Л.Н. ДУХНОВСКАЯ,

к.э.н, доцент, Национальный университет пищевых технологий,

Л.В. ДЗЮБЕНКО,

магистр кафедры учета и аудита, Национальный университет пищевых технологий

Анализ факторов риска, влияющих на потоки иностранного капитала в развивающихся странах

В статье рассмотрены проблемы инвестирования в развивающиеся страны. Проведен анализ потока капитала на рынках развивающихся стран. Сделаны выводы относительно факторов, которые на текущий период существенно влияют на движение внешнего капитала на рынки.

Ключевые слова: иностранный капитал, развивающиеся страны, финансовая система.

L. DUHNOVSKA, PhD, Assoc, NUFT, L. DZIUBENKO, master of accounting and auditing, NUFT

Analysis of risk factors that have an impact on the flow of foreign capital to developing countries

In the article the problems of investing in developing countries. The analysis of the flow of capital in the markets of developing countries. The conclusions about the factors in the current period significant impact on the movement of capital to external markets.

Keywords: foreign capital, developing countries, the financial system.

Постановка проблеми. Основною проблема потоюв ¡но— земного катталу до кра'1'н, що розвиваються, на сучасному етап е ix невизначенють, яка пов'язана з низкою передба— чуваних факторв ризику, зокрема обумовлених кризою ев— розони. Потоки ¡ноземних капггалв - джерело конкуренто— спроможност як для ¡ноземних ¡нвесторю, так ¡ для економк, що отримують ¡нвестицп [7].

Лнал!з дослщжень та публкащй з проблеми. Факто— ри, структура та результати мжнародного руху капггалу дослЬ джуються у працях С. Валдеса, Р. ЛевЫа, Ф. Лейна, Д. ЛувелЬ на, С. Макдоналда, Ф. Мшюна, Ф. МолЫо, Р. Тейлора та ¡нших.

Мета статтi. На основ¡ прогнозу стосовно обсяпв руху ка— пггалу на ринки, що розвиваються, визначити основы фак— тори ризиюв, як мають вплив на потоки ¡ноземного капггалу.

Виклад основного материалу. Завдяки ультрастимулюючм полгтиц в США та не менш потужнм кредитуй експанси в Кита''' ринки, що розвиваються (emerging markets, дал¡ - ЕМ), почали вщновлюватися ранше та набагато активнше. Вщбулося яскра— ве розмежування: з одного боку, знаходилися слабк розвинен економки з суттевими боргами, дефщитами та нерозв'язаними проблемами, а з ¡ншого - фундаментально сильнЫ перехщ— н економки, як не мають значного боргу, володють суттевими валютними резервами та майже не вщчули на соб¡ кризу.

Проблеми фЫансовоУ системи розвинених краТн залиша— ються невиршеними. Головним подразником знову висту— пае величезний обсяг боргу, який пюля кризи нкуди не зник

¡ який кра'ни зараз не здатн виплачувати й обслуговува— ти повною м^ою без додаткового рефЫансування. 0ск¡ль— ки вир¡шення проблеми через дефолт та невиплату боргу не е прийнятним для свгтових економк через загрозу дефля— ц¡йного колапсу, уряди шукають ¡нш¡ виходи, проте основним для них залишаеться подальше стимулювання накопичен— ня боргу. Але осюльки в¡дсотков¡ ставки ¡ так наближаються до нуля, а приватний сектор не може накопичувати борг, за— мють нього це робить держава, що е досить небезпечним з огляду на поди в Грецп та 1рланди [6].

Тож, чим дал^ тим е бтьшими е шанси, що держави йти— муть на монетизац¡ю боргу, або ¡накше кажучи на «друкування грошей», чим вже займаються централью ф¡нансов¡ устано— ви США, Япони та Великобритани через програми «к¡льк¡сно— го пом'якшення». В¡дпов¡дний процес викликатиме деваль— вац¡ю валют по в¡дношенню до реальних цЫностей, к¡льк¡сть яких неможливо одномоментно збтьшити (великою м¡рою це зачТпае ¡ акци). Врешт¡-решт, рано чи пТзно очищення системи вщ надм¡рного боргу в¡дбудеться, але прогнозувати шляхи та часов¡ рамки цього е справою невдячною.

Ретроспективн¡ дан св¡дчать, що економ¡ки кра'н, що ЕМ завжди вщчували цикли спадв, коли потоки кап¡талу на Ух ринки раптово зупинялись, або навгть починався вщтк ¡н— вестиц¡й у зворотному напрямку. При цьому цикли спадю, як правило, слщували за перюдами суттевого припливу ка— пгталу, сприятливих економ¡чниx умов ¡ низьких процентних

© Л.М. ДУХНОВСЬКА, Л.В. ДЗЮБЕНКО, 2015

Формування ринкових вщносин в УкраУы № 7 (170)/2015 1 05

ставок у кра'Унах ¡з розвиненою економкою, а бтьш уразли-вими до раптових розворотю поток¡в кап¡талу стають ринки, що розвиваються, для яких характерн¡ таю ознаки, як нероз-винений ринок капггалу, низька л¡кв¡дн¡сть, значний дефщит плат¡жного балансу, ф¡ксований курс нацюнально'У валю-ти, надм¡рна залежн¡сть вщ короткострокового зовн¡шнього боргу та низький рвень золотовалютних резерв¡в.

Пюля кризи 2008-2009 роюв ¡нвестори, як зовншы, так ¡ внутр¡шн¡, виявили зростання дов^и до ¡нвестиц¡й у краУни, що розвиваються. I хоча у кризов¡ роки потоки ¡ноземних ¡н-вестиц¡й на ринки ЕМ зменшилися, проте поступово вщно-вилися (за винятком кра'Ун Близького Сходу та Африки), а у деяких регюнах Ази та ЛатинськоУ Америки навггь переви-щили докризовий р¡вень.

Строке економ¡чне зростання та ¡ндустр¡ал¡зац¡я бага-тьох краУн, що розвиваються, створили попит на легк грош¡,

як влились до глобальноУ ф¡нансовоУ системи завдяки дтм центральних банк¡в розвинених краУн. При цьому зростаю-ч¡ потреби ЕМ у ф¡нансуванн¡ привели до зростання обсяпв притоку ¡нвестицмного кап¡талу, джерелом якого е не лише розвинен краУни, а й ¡нол краУни, що розвиваються.

Зпдно з прогнозами, зробленими 1нститутом мжнародних ф¡нанс¡в (ИР), у 2014 роц чистий приплив приватних ¡ноземних ¡нвестицм в аз¡атськ¡ краУни, що розвиваються, м^ сяг-нути $573 млрд., у краУни ЛатинськоУ Америки - $265 млрд. Найменше зростання ¡ноземних ¡нвестицм прогнозувалося для краУн, що розвиваються, з бвропи, Африки та Близького Сходу - очкуваний обсяг ¡нвестицм мав становити близь-ко $98 млрд. Оновлений прогноз стосовно обсяпв руху капиталу на ринки, що розвиваються, оприлюднений 11Р у жов-тн¡ цього року, мютить уже в¡дкорегован¡ дан щодо поток¡в ¡ноземного кап¡талу до краУн ЕМ протягом 2014-2015 роюв

Вхщш та вихщт потоки катталу на ринках кра'|'н, що розвиваються, $ млрд.

2012 2013 2014* 2015*

$ млрд. % $ млрд. %

Бвропейсьм кражи

Приплив ¡ноземного катталу, всього 255 100,00 200 87 151 100,00

В тому числ¡: прям¡ ¡нвестиц¡i' в акц¡онерний кап¡тал 60 23,53 70 58 61 40,40

Портфельн ¡нвестици в акц¡онерний кап¡тал 11 4,31 -2 -11 0 0,00

Банювсью кредити 9 3,53 55 -1 24 15,89

Небанк¡вське кредитне ф¡нансування 170 66,6 7 86 37 53 35,10

¡нвестици м¡жнародних ф¡нансових орган¡зац¡й 2 0,78 11 8 14 9,27

В¡дт¡к нацюнального кап¡талу, всього 227 100,00 153 126 192 100,00

В тому числк ¡нвестиц¡i' в акц¡i' ¡ноземних компанм 70 30,84 102 64 65 33,85

Аз1атськ1 к раши

Приплив ¡ноземного катталу, всього 616 100,00 663 703 645 100,00

В тому числ¡: прям¡ ¡нвестиц¡i' в акц¡онерний кап¡тал 311 50,49 349 356 343 53,18

Портфельы ¡нвестицУУ в акц¡онерний кап¡тал 79 12,82 44 106 94 14,57

Банювсью кредити 73 11,85 100 103 101 15,66

Небанк¡вське кредитне ф¡нансування 145 23,54 163 133 100 15,50

1нвестицп м¡жнародних ф¡нансових орган¡зац¡й 3 0,49 3 2 3 0,47

В¡дт¡к нацюнального катталу, всього 638 100,00 825 948 847 100,00

В тому числк ¡нвестиц¡i' в акц¡i' ¡ноземних компанм 166 26,02 201 219 231 27,27

Кра'|'ни Латинсько'1 Америки

Приплив ¡ноземного катталу, всього 333 100,00 309 307 295 100,00

В тому числк прям¡ ¡нвестиц¡i' в акц¡онерний каттал 123 36,94 118 107 115 38,98

Портфельн¡ ¡нвестицУУ в акц¡онерний каттал 25 7,51 20 29 35 11,86

Банк¡вськ¡ кредити 27 8,11 25 26 15 5,08

Небанк¡вське кредитне фЫансування 136 40,84 128 122 110 37,29

Iнвестиц¡i' м¡жнародних ф¡нансових орган¡зац¡й 2 0,60 2 7 8 2,71

Вщтк нац¡онального кап¡талу, всього 218 100,00 148 171 157 100,00

В тому числк ¡нвестиц¡i' в акц¡i' ¡ноземних компанм 61 27,98 63 61 49 31,21

Кра'|'ни Африки та Близького Сходу

Приплив ¡ноземного катталу, всього 88 100,00 97 104 116 100,00

В тому числк прям¡ ¡нвестици в акцюнерний кап¡тал 41 46,59 40 46 51 43,97

Портфельн¡ ¡нвестици в акцюнерний каттал 6 6,82 17 14 16 13,79

Банк¡вськ¡ кредити 10 11,36 11 18 21 18,10

Небанювське кредитне ф¡нансування 28 31,82 18 18 19 16,38

Iнвестиц¡i' м^народних ф¡нансових орган¡зац¡й 3 3,41 4 3 4 3,45

В¡дт¡к нац¡онального катталу, всього 229 100,00 245 286 274 100,00

В тому числ¡: 1нвестици в акцУУ ¡ноземних компан¡й 37 16,16 45 44 44 16,06

Джерело: складено за даними 11Е. * Прогнозн1 дан¡.

106 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 7 (170)/2015

(див. табл.). Зазначимо, щодо перелку европейських кра'н, що розвиваються, IIF включае в¡с¡м кра'н - Болгар¡ю, Чеську Республ¡ку, Угорщину, Польщу, Румун¡ю, Рос¡йську Федера— цю Туреччину та Укра'ну [3].

Ймов^но, не вс¡ прогнози IIF справдяться. Нестабтьнють св¡товиx ринк¡в восени призвела до найбтьш значного в¡д— току коштю ¡з ринк¡в кра'н, що розвиваються. Лише за жов— тень 2014 року ¡нвестори вивели близько $9 млрд. ¡з ринк¡в акцм у кра'нах Африки, Латинсько''' Америк, Ази та Схщно' Овропи. Причому найбтьший в¡дт¡к кап¡талу було зафксо— вано на фондових ринках саме в европейських кра'нах, що розвиваються. Це пов'язують ¡з напружен¡стю в роайсько-укра'нських в¡дносинаx. Сумно, але до трмки краíн-л¡де— р¡в за показником вщтоку кап¡талу з ринку акцм та обл¡гац¡й за дев'ять мюяцю 2014 року, заданими IIF, увмшли Укра'на, Угорщина ¡ Та'ланд. Також ослаблення дов¡ри та ¡нтересу до ЕМ пояснюеться першою чергою уповтьненням економ¡ч— ного зростання в Кита''' та згортанням грошово-кредитних стимула Федерально' резервно' системи у США [4].

Анал^уючи дан¡ таблиц¡, можна зробити юлька висновк¡в. По-перше, протягом 2013-2014 роюв м¡жнародн¡ ф¡нан— сов¡ органваци найб¡льшу активн¡сть виявляли саме стосов— но европейських кра'н. Зокрема, прогнозуеться, що в 2015 роц частка 'хня кап¡талу в структур¡ ¡ноземних ¡нвестиц¡й у цих кра'нах може зрости до 9,3%, у той час як по ринках кра— 'н ЕМ ¡нших репошв цей показник не перевищуватиме 4%. 1нтерес МФО до кра'н ЕМ ¡з европейського рег¡ону фактич— но е вим¡ром того, як велик м¡жнародн¡ ¡нвестори оц¡нюють перспективи цього ринку, ¡, зважаючи на приведем цифри, ц перспективи мають бути непоганими.

Кр¡м того, не слщ забувати, що МФО виступають своерщним ор¡eнтиром для приватного ¡ноземного кап¡талу, який поклада— еться на оцЫки та прогнози, зроблен¡ цими ¡нституцтми. Тому прит¡к ¡нвестиц¡й вщ МФО на ринки кра'н, що розвиваються, часто супроводжуеться зростанням ¡нтересу до цих ринюв ¡ з боку приватних ¡ноземних ¡нвесторв, причому як у вигляд¡ ¡н— вестицм на ринок акц¡й, так ¡ через прит¡к позикового кап¡талу.

Другий висновок полягае в тому, що портфельн ¡нвестици в акци компанм ¡з европейського рег¡ону знову стали сприй— матись ¡ноземними ¡нвесторами як таю, що мають занадто високе спввщношення ризику та дохщностк Пщприемство, де участь ¡нвестора в кап¡тал¡ компани е невисокою ¡ вЫ не може впливати на управлЫня ем¡тентом, ¡нвестиц¡йн¡ про— цеси завжди характеризувалися пщвищеним р¡внем ризику, особливо у кра'нах, де права мЫоритарних ¡нвестор¡в не за— хищаються належним чином. А тому, коли проблема слабко— го захисту др^них ¡нвесторв посилюеться ще й полгтичною нестабтьнютю, ¡ мае м¡сце в¡дт¡к ¡нвестицмного кап¡талу. Саме такий процес спостергаеться протягом 2013-2014 рок¡в на ринках кра'н ЕМ Овропи - на вщмЫу в¡д ринк¡в кра— 'н, що розвиваються, з ¡нших репошв, де протягом останн¡x двох роюв мав м¡сце прир¡ст обсяг¡в портфельних ¡нвестицп.

По-трете, сучасною особлив¡стю транскордонних потоюв кап¡талу на ринки, що розвиваються, е те, що з початку кризи протягом 2007-2012 роюв у структур¡ кап¡талу суттево зрос— ла частка небанк¡вського кредитного фЫансування (хоча за п¡дсумками 2014 року очкуеться зменшення цього показника майже по вах рег¡онаx). Небанк¡вське кредитне фЫансування

охоплюе так¡ показники, як залучення капралу за допомогою випуску корпоративних облгацм в ¡ноземн¡й валют, а також депозиты вклади в мкцевих банках, зроблен¡ нерезидентами.

Наприклад, у кра'нах, що розвиваються, з африкансько— го рег¡ону обсяги ¡ноземного банювського ф¡нансування за останн¡ ам рок¡в впали у к¡лька разв - ¡з близько $90 млрд. у 2007 роц до $18 млрд. у 2014 роцк Натомють потоки не— банк¡вського ¡ноземного капралу в ц¡ кра'ни за цей же перюд зросли у 2,5 раза, до $18 млрд. У кра'нах, що розвиваються, з европейського репону тенденцт щодо зменшення притоку ¡ноземного банювського кап¡талу виявилася ще бтьш вираз— ною: з 2007 року, коли цей показник становив близько $300 млрд., у 2014 роц вЫ став в¡д'eмним, ознаменувавши в¡дт¡к банк¡вського кап¡талу з репону. Про негативну ситуа^ю у кра— 'нах, що розвиваються, европейського репону свщчить ¡ той факт, що притк небанк¡вського ¡ноземного кап¡талу з 2007 року також зменшився (бтьш ыж удв¡ч¡), ¡ оч¡куeться, що в 2014 роц в¡н становитиме близько $40 млрд. [2].

Слщ зазначити, що тенденцт до збтьшення обсяпв фЬ нансування через ринок обл^ацм була характерною озна— кою свгтового ф¡нансового ринку в 2013-2014 роках. На— приклад, за даними IOSCO, обсяги залучення капгталу через випуск корпоративних облгацм у 2013 роц зросли до ре— кордного рвня $3,6 трлн., причому важливо, що переважну частину цих ресурса - $2,2 трлн. - залучили компани нефЬ нансового сектора.

У дослщжены IOSCO видтяють к¡лька ключових фактор¡в ризику, яю сьогодн¡ можуть мати вплив на потоки ¡ноземного капралу до кра'н, що розвиваються. Одним з таких фактора е антикризов¡ заходи у грошово-кредитнм пол¡тиц¡ розвине— них кра'н св¡ту. Спрямован¡ на пщтримку в¡дновлення економ¡— ки, так¡ заходи, з одного боку, викликали зниження загального рюня процентних ставок у цих кра'нах, але з ¡ншого - спрово— кували сплеск припливу капралу на ринки кра'н, що розви— ваються. Зокрема, в межах програми юльюсного стимулю— вання економки, яка для економ¡ки США стала вже третьою з 2008 року, Федеральна резервна система в 2012-2013 роках щомюячно скуповувала облгаци на фЫансовому ринку на суму $85 млрд. Овропейський центральний банк протягом 2013 року дв^ знижував сво' процентн¡ ставки на 25 базис— них пунктв. Банк Япони у квгты 2013 року представив свою досить агресивну програму монетарного стимулювання, за якою пообщяв подво'ти грошову базу в краíн¡ протягом двох роюв, скуповуючи довгостроков¡ державн¡ обл^ацп [5].

Так¡ дм центробанк¡в розвинених кра'н п¡дштовxнули за— гальний рвень процентних ставок у 2013 роц донизу - до ¡сторичного мУмуму, а тому для ¡нвестор¡в, яю шукали мож— ливост¡ для здмснення б¡льш доx¡дниx вкладень, привабли— вими стали саме ф¡нансов¡ ринки кра'н, що розвиваються. За п¡драxунками Свгтового банку, протягом 2009-2013 pок¡в програми юльюсного стимулювання економ¡ки в США зумовили близько 60% зростання притоку капралу на рин— ки, що розвиваються. Проте проблема полягае в тому, що таю антикризов¡ заходи, як правило, тривають недовго, а 'х заюнчення супроводжуеться вщтоком капралу з ринк¡в ЕМ, новий виток якого й вщбудеться найближчим часом [2].

Так, ще з грудня 2013 року обсяги скуповування обл^ацм ФРС почали поступово скорочуватися, що вщразу пщвищи—

Формування ринкових вщносин в УкраУы № 7 (170)/2015 1 07

ло дохщнють казначейских облгацм США з 1,6 до 3%, а в жовтн 2014 року ФРС оголосила, що з 1 листопада взагал1 припиняе програму кiлькicнoгo стимулювання, скоротивши УУ обсяг до нуля. 3а прогнозами Свтового банку, лише вна-cлiдoк скорочення таких програм ринки, що розвиваються, у 2014 роц недоотримають близько третини вщ очкуваного рiвня ¡ноземних iнвеcтицiй.

1нший фактор, який сьогодн icтoтнo впливае на рух зовн0-нього капiталу до ринкiв, це пoлiтичнi ризики, якi в поточному роц набули значного прояву в багатьох краУнах, що розвиваються: це i вибори в Туреччин та БразилГУ, i загострення пoлiтичнoУ кризи в ТаУландi, та, безумовно, вмськове проти-стояння мГж Роаею та УкраУною, яке надзвичайно негативно впливае на ¡нтерес ¡ноземних iнвеcтoрiв до нашого ринку.

Висновки

У результатi виконаноУ роботи можна зробити теоретичн1 та практичнi висновки та пропозици.

Протягом 2013-2014 роюв мiжнарoднi фiнанcoвi орга-нiзацiУ найбтьшу активнicть виявляли саме стосовно евро-пейських краУн.

Обсяг iнoземниx ¡нвестицм е одним ¡з пoказникiв, що ха-рактеризуе економГчний розвиток краУни, ГУ конкурентоспро-можнють, ступЫь ¡нтеграцГУ краУни у свгтове спГвтовариство. Зокрема, прогнозуеться, що в 2015 роц частка Ухнього капиталу у структур! ¡ноземних ¡нвестицм у цих краУнах може зрости до 9,3%, у той час як по ринках краУн ЕМ ¡нших регю-ыв цей показник не перевищуватиме 4%.

Водночас ¡ноземн ¡нвестици мають як позитивы, так i негативы наслщки для краУн-рецитенпв та для краУн-резиденпв. Тому при здмснены мГжнародноУ ¡нвестицмноУ дГяльност важ-ливо бути обачними та розрГзняти тих ¡нвесторГв, ¡нтереси яких будуть суперечити ¡нтересам фГрми або краУни в цтому.

Портфельн ¡нвестици в акцп компанм з европейського реп-ону знову стали сприйматися ¡ноземними ¡нвесторами як так!, що мають занадто високе стввщношення ризику та дохщностг

КраУни, що розвиваються, як мають бтьш розвинен ринки цЫних паперГв, а також характеризуються полГтичною стабтьнютю та мають добр! фундаментальн показники, е краще пщготовленими до вщтоку капралу. Так! краУни навгть пюля розвороту потоюв ¡ноземного капгталу мають внутршы резерви для того, щоб не втратити ¡мпульс зростання своеУ економки, та не спровокувати «ефект домЫо» на фЫансових ринках сусщых краУн та, враховуючи високий взаемозв'язок сучасноУ фЫансовоУ системи свГту, - й на глобальну еконо-мку. Тому пщвищення рГвня розвитку ринку цЫних паперГв у краУнах, що розвиваються, е запорукою загальноУ стабть-ност в кожному окремому репон та, вщповщно, сприятиме зниженню глобальних системних ризиюв.

Список використаних джерел

1. Бутняров А. Сприятливий ¡нвестицГйний кл1мат краУни - запору-ка залучення ¡ноземних ¡нвестицГй // Ринок цГнних паперГв УкраУни.

- 2008. - №3/4. - С. 29-32.

2. Боброва В., Портасов К. Прямые иностранные инвестиции в странах БРИКС // Мировая экономика и Международные отношения. - 2013. - №2. - С. 26-35.

3. 1нститут мжнародних фГнансГв (IIF) [Електронний ресурс] // www.iif.com

4. Корж М.А. Пряме ¡ноземне ¡нвестування в умовах фГнансовоУ гло-балкзаци / М. А. Корж// ФГнанси УкраУни. - 2011. - №12. - С. 61-76.

5. Максимов И.Б. Функции и антифункции иностранных инвестиций / И.Б. Мак- симов // Известия ИГЭА. - 2010. - №5 (73). - С. 20-23.

6. Носова О.В. Институциональный механизм взаимодействия прямых иностранных инвестиций и экономического роста // Научные труды ДонНТУ. Серия экономическая. - 2013. - №1(43).

- С. 111-120.

7. Саблук П. Процеси мГжнародного руху капГталГв та участь у них УкраУни // ЕкономГка УкраУни. - 2008. - №8. - С. 56-68.

8. Сопко В.В. Бухгалтерський облГк каглталу глдприемства (влас-ностГ, пасивГв): Навч. посГбник. - К.: Центр навчальноУ лГтератури, 2008. - 312 с.

УДК 336.764+339.74](5-11)(5-13)

А.В. ШЛАПАК,

здобувач кафедри м\жнародного облку i аудиту, Ки'вський нацональний економЫний унверситет iм. Вадима Гетьмана

Форексш ринки кра!н П1вденно-Сх1дно! Ази як невщ'смний компонент глобально! плалжно! системи

У статт доспджено особливост диверсифiкацi¡ валютних ринюв кран Пiвденно-Cxiдно¡ АзИ. Проаналiзованi валютнi операцИ, яю проводиться сьогодн на валютних ринках кран Пiвденно-Cxiдно¡ Азп, та ¡хнй вплив на регiональнi суб'екти господарювання для реапзацц широкого спектра економiчниx нтереав.

Ключов! слова: валютообмнн операцп, валюты! ринки, бiржовi деривативи, волатильнсть.

AB. ШЛАПАК,

соискатель кафедры международного учета и аудита, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана

Форексные рынки стран Юго-Восточной Азии как неотъемлемый компонент глобальной платежной системы

В статье исследованы особенности диверсификации валютных рынков стран Юго-Восточной Азии. Проанализированы валютные операции, которые проводятся сегодня на валютных рынках стран Юго-Восточной Азии, и их влияние на региональные хозяйственные субъекты для реализации широкого спектра экономических интересов.

Ключевые слова: валютно-обменные операции, валютные рынки, биржевые деривативы, волатильность.

108 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 7 (170)/2015

© А.В. ШЛАПАК, 2015