CC BY
4
УПРАВЛ1ННЯ ТА АДМ1Н1СТРУВАННЯ
УДК 94(477):332.025.26
https://doi.Org/10.35546/kntu2078-4481.2023.2.30
Я. I. МАНДРИК
доктор кторичних наук, професор кафедри сусшльних наук 1вано-Франювський нацiональний технiчний унiверситет нафти i газу
ORCID: 0000-0001-6663-4880
АНАЛ1З ДОСЛ1ДЖЕННЯ РОБ1Т НАУКОВЦ1В УКРА1НСЬКО1 Д1АСПОРИ ТА 1НОЗЕМНИХ АВТОР1В ЩОДО ПОЛ1ТИКИ РАДЯНСЬКО1 ДЕРЖАВИ У СФЕР1 П1ДГОТОВКИ КАДР1В УПРАВЛ1НЦ1В ДЛЯ УКРАШСЬКОГО СЕЛА
НАПРИК1НЦ1 1920-1930-Х РОК1В
У cmammi викладено анализ проблеми до^дження науковцями укра'шсько1 diacnopu та тоземними авторами полтики радянсько'1 держави у сферi пiдготовки mdpie управлiнцiв для укратського села наприкiнцi 1920-1930-хроюв. Зокрема, цих до^дниюв можна, умовно, диверсиф^вати на двi велик групи. Перша - нау-ковцi укра'тсько'1 дiаспори довоенного, роюв Друго'1 свiтовоi вшни та повоенного перiодiв. Охопити анал1зом уах авторiв цei групи неможливо. Тому вивченню пiдлягають до^дження тих, як спецiалiзувались виключно на вивченнi визначено'1' проблематики. Так, до цiei групи можна вiднести роботи А. Запорожця, Д. Андривського, I. Мазепинця, С. Яременка, М. Сцiборського, Д. Солов'я, I. Майстренка, С. Пастернака, М. Прокопа, Л. Лисенка, С. Пiдгайного, Т. Гунчака. Важливе мкце займають монографiчнi дослiдження науковцiв укра'шсько'1' дiа-спори написанi колективами авторiв. До таких колективних монографш, зокрема, належать в певному значены класичш роботи «Злочини комутстично'1' москви» (1960 р., видавництво «Пролог»), «Укра'1'нська культура» (1940р., м. Подебради), «Iсторiяукра'1'нсько1' культури» (1964р., м. Втнтег), «У твстолття радянсько'1' влади» (1968 р., м. Сарсель), «Енциклопедiя украшознавства (1959 р., Париж-Нью-Йорк). Другу групу станов-лять до^дження окреслено'1' проблематики тоземними авторами. Зокрема, сюди вiдносяться твори О. Мака, Ф. Пiгiдо, р. Конквеста, Д. Мейса, П. Фiцnатрiка, Б. Раймонда, М. Хогена, М. Белади, Т. Крауса, А. Альбрехта, р. Пайпса. Зазначенi iндивiдуальнi та колективнi до^дження науковцями укра'нськоi дiасnори та iноземними авторами nолiтики радянськоi держави у сферi niдготовки кадрiв уnравлiнцiв для укратського села наnрикiнцi 1920-1930-х роюв становлять важливу частину тторюграфи ттори Украти та ттори укра'iнсько'i культури. Одночасно, важливим е те, що iз проголошенням Незалежно'i Укражь^ держави тторики отримали до цих джерел доступ, адже у радянськ часи тнувала строга заборона на роботу з ними. Збер^алися ц iсторичнi nрацi у сnецiальних закритих фондах бiблiотек. Допускались до користування цими фондами тшьки nрацiвники партшного апарату, карально-наглядових органiв або особи зi сnецiально виданими дозволами.
Ключовi слова: полтика, кадри уnравлiнцiв, радянське село, дiасnора, терор, репреси, радянська диктатура.
YA. I. MANDRYK
Doctor of Historical Sciences, Professor at the Department of Social Sciences Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas ORCID: 0000-0001-6663-4880
RESEARCH ANALYSIS OF THE WORKS OF SCIENTISTS OF THE UKRAINIAN DIASPORA
AND FOREIGN AUTHORS REGARDING THE POLICY OF THE SOVIET STATE IN THE FIELD OF TRAINING MANAGERS FOR THE UKRAINIAN VILLAGE IN THE LATE 1920-1930S
The article presents an analysis of the problem of research by scientists of the Ukrainian diaspora andforeign authors of the policy of the Soviet state in the field of training managers for the Ukrainian countryside at the end of the 1920s and 1930s. In particular, these researchers can be conditionally diversified into two large groups. The first - scientists of the Ukrainian diaspora of the pre-war, World War II and post-war periods. It is impossible to cover all the authors of this group in the analysis. Therefore, the studies of those who specialized exclusively in the study of certain issues are subject to study. So, this group includes the works of A. Zaporozhets, D. Andriivskyi, I. Mazepynets, S. Yaremenko, M. Sciborskyi, D. Solovya, I. Maistrenko, E. Pasternak, M. Prokop, L. Lysenko, S. Pidgayny, T. Gunchak. An important place is occupied by monographic studies of scientists of the Ukrainian diaspora written by collectives of authors. Such
collective monographs, in particular, include, in a certain sense, the classic works "Crimes of Communist Moscow" (1960, Prolog publishing house), "Ukrainian Culture" (1940, Podebrady), "Ukrainian History" of Culture" (1964, Winnipeg), "In Half a Century of Soviet Power" (1968, Sarcel), "Encyclopedia of Ukrainian Studies" (1959, Paris-New York). The second group consists of studies of the outlined problems by foreign authors. In particular, this includes the works of O. Mak, F. Pigido, R. Conquest, D. Mace, P. Fitzpatrick, B. Raymond, M. Hogen, M. Belada, T. Kraus, A. Albrecht, R. Pipes. The mentioned individual and collective studies by scientists of the Ukrainian diaspora andforeign authors of the policy of the Soviet state in the field of training managers for the Ukrainian countryside in the late 1920s and 1930s constitute an important part of the historiography of the history of Ukraine and the history of Ukrainian culture. At the same time, it is important that with the declaration of the Independent Ukrainian State, historians gained access to these sources, because in Soviet times there was a strict ban on working with them. These historical works were kept in special closed collections of libraries. Only employees of the party apparatus, penal and supervisory bodies or persons with specially issued permits were allowed to use these funds.
Key words: politics, cadres of managers, Soviet village, diaspora, terror, repression, Soviet dictatorship.
Постановка проблеми
Вивчення юторичних дослщжень, присвячених проблемi полггики радянсько! влади в укранському селi у сферi подготовки ка^в, яш належать науковцям укра!нсько! дiаспори та шоземним авторам, е, на даному еташ розвитку Украшсько! держави, особливо актуальною. Ця важливють загострилась з моменту широкомасштабного вторгнення росп в Украшу 24 лютого 2022 року.
Аналiз останшх дослщжень та публшацш
Над аналiзом зазначено! проблематики працюють сучасш науковщ Украни, зокрема, це дослвдники ввддшу 1стори Украни 1920-1930-х рошв 1нституту юторп Укра!ни НАН Украни, а також окремi укра!нсью науковщ, зокрема, С. Кульчицький, С. Бшоконь, В. Марочко, Л. Гриневич та ш. Однак, спещального дослвдження ще! про-блеми на даний час немае.
Формування мети досл1дження
У статтi автор поставив за мету проаналiзувати працi закордонних науковщв рiзного походження, як1 при-свячеш проблемi формування керiвних кадрiв села за умов репресш апарату НКВС та компартiйних органiв в 1930-х роках.
Викладення основного матерiалу дослвдження
Науковцi укрансько! дiаспори надзвичайно активно аналiзували iсторичне минуле укранських земель. Важливу групу iсторичних дослвджень становлять науковi працi, присвяченi проблемi державно! политики ком-партшно! влади у сферi освiти та пiдготовки кадрш укра!нського села 1930-х рок1в. Результати !х дослiджень е надзвичайно гетерогенним у ввдношенш глибини та якосп вихвдного архивного матерiалу, який використову-вався в цих дослвдженнях. Значна частина з них (особливо пубткацд 1950-60-х рок1в), у сво!й бшьшосл, мае емоцiйне, агiтацiйно-пропагандистське та антирадянське забарвлення [1-8]. Та, на думку автора, не володшть достатньою аналиичною глибиною. Проте, очевидно, що певш факти з цих праць можна використовувати.
Основу зарубiжио! украшютики становлять фундаментальш дослiдження. Найбiльш важливим серед них е «Енциклопедiя укра!нознавства» в 10-ти томах, колективу авторiв дiаспори пвд загальною редакцiею В. Кубшовича (Париж - Нью-Йорк, 1959). На даний час, «Енциклопедiя укра!нознавства» перевидана i в Украíнi (Львiв, 1993 -Ки!в, 1995). Видання мютить значний фактичний та теоретичний матерiал про культуру укра!нського села 1930-х рошв, а саме: матерiали щодо розвитку освiти, пiдготовки та професшного росту спецiалiстiв, друку укранських книг, журналiв, роботи сiльських клубiв та бiблiотек. Однак, певнi статистичнi показники «Енциклопедп укра!-нознавства» е застаршими i потребують верифжацп та доповнення.
Ряд дослвджень присвячено питаниям розвитку культури Украни загалом, зокрема, i в перiод першо! третини ХХ столитя [9-12]. Важливе значення для вивчення проблематики несуть пращ I. Майстренка. Автор проводить вщносно скрупульозний аналiз розвитку укранського радянського села довоенного перiоду, зокрема, його культури та тдготовки кадрiв управлшщв. В працях цього автора зроблено об'ективний аналiз здебiльше негативного, часто трапчного, впливу компартiйних ршень на розвиток укрансько! культури. Пращ I. Майстренка мютять важливий матерiал щодо розвитку освiти села, репресш по вщношенню до спецiалiстiв альського госпо-дарства, укранських письменникiв та дiячiв культури загалом [13-16].
1сторп Укра!ни мiжвоенного перiоду присвячене спещальне дослiдження Е. Пастернака. В ньому автор вико-ристовуе багато нового фактичного матерiалу, робить спробу теоретичного аналiзу становища у сферi тдготовки спещатспв для села Укра!ни довоенного перюду, шдкреслюе колонiальну залежнiсть радянсько! Укра!ни вiд москви, подае багато матерiалу про знищення украíнськоi культури, зокрема, щодо погромiв церков, Мкыдащю !х майна, цiнностей [17].
Фундаментальне дослвдження соцiально-економiчних взаемоввдносин Украни та роси здiйснив К. Кононенко. Автор аргументовано аналiзуе колонiальне становище наших земель у склащ СРСР. Багато уваги присвячено розвитку села в 1930-i роки, зокрема, наслщкам масово! колективiзацii в Укра!ш. Доказано граб1жницький характер
полггики iмперi! по ввдношенню до укра!нського села; зроблено висновок: колективiзацiя вiдкинула наше село далеко назад, негативно ввдбилася на його культурному розвитку. Цш же темi присвяченi дослiдження П. Голубенка та Д. Солов'я. Зокрема, Д. Соловей доказуе упослщженють у розвитку украшсько! культури, зокрема, науки та освии у роки панування на Укра!ною москви. Левова частка фшансування освiти та пiдготовки ка^в iшла в росш, видання, в основному, були росшськомовними [18].
Багато уваги колошальному становищу укра!нського села в Радянському Союзi присвячуе у своему досль дженнi М. Прокоп. Автор аналiзуе причини укршшзаци в УРСР, !! позитивнi наслвдки для розвитку культури села, зокрема, сфери тдготовки управлшщв. Однак, iмперська москва не могла допустити розвитку залежних терито-рiй, йде на лкшдащю укра!нiзацi!. Ситуацiя значно погiршилась. Укра!на остаточно втратила навiть обмежену автономш [19].
Важливi проблеми розвитку сфери тдготовки спещалюпв мiстяться в пращ С. Яременка, В. Ревутського [8].
Однак дослщники (традицiйно для науковщв дiаспори) бiльше уваги придiляють розвитку лиератури в УРСР у 1930-х роках. Акцентують свою увагу на фактах нищення наших письменник1в, поступового замiщення укра!нсько! мови росiйською. Вщносно небагато уваги придiлено розвитку освии, шдготовщ кадрiв спецiалiстiв для села, зовам не зачеплеш проблеми культосвиньо! роботи.
Полiтичнi аспекти розвитку укра!нсько! РСР м1жвоенного перiоду знайшли свое воображения у монографi! Т. Гунчака. Автор аиалiзуе процеси винищення укра!нсько! iнтелiгенцi!, вказуе на трагiчнi втрати серед укра!нських комунiстiв, кадрiв управлшщв та спешалюпв сiльського господарства, сшьських учителiв [30].
Глибокий аиалiз розвитку сшьського господарства Укра!ни у роки проведения колективiзацi! та пiсля не! зроблено у монографи Л. Лисенка. Автор приходить до висновку, що рiвень життя укра!нських селян наприкшщ 1930-х рок1в був пршим, в порiвняннi з 1913 роком; йшла деградащя !х соцiально-економiчного i культурного розвитку [20]. Важливим дослiджениям е монографiя Г. Костюка. В цш працi автор, використовуючи документальнi матерiали, переконливо доводить, що сталшзм в Укра!нi був режимом репресш i терору. За переконанням автора, радянський режим в УРСР був вшною бiльшовицько! держави iз народом, у результатi яко! значних втрат зазнали кадри спещалюпв i управлiнцiв загалом.
Окремi проблеми культурного розвитку укра!нського села м1жвоенних рошв знайшли свое вщображення у дослщженнях ряду iнших авторiв укра!нсько! дiаспори та у колективних монографiях. Зокрема, у пращ С. Шдгайного е багато важливого матерiалу про репреси серед укра!нсько! iнтелiгенцi!, зокрема, спещалюпв та управлiнцiв сiльського господарства, письменнишв, науковцiв, освiтян. Автор подае детальний опис Соловк1в як своервдного «центру укра!нсько! культури 1930-х рошв». Показав, як жорстоко розправлялась радянська влада iз найбiльш обдарованими представниками укра!нсько! iнтелiгенцi! [22].
Важливе значення у дiяльностi укра!нських видавництв дiаспори ще й тому, що у свш час вони видали ряд наукових дослщжень, публiцистичних творiв укра!нських авторiв, якi проживали у радянськi часи на територп УРСР i не мали змоги через сво! прогресивш погляди там друкуватись. Цi дослвдження вiдiграють важливу роль у вивченш 1930-х рокiв. Використовуючи, як вони вважали, ютинне марксистське вчення В. Лешна, цi автори розкрили злочини, яш здiйснювались у часи сталшзму в селах Укра!ни, що вело до страшно! руйнаци укладу життя його мешканщв, !х культури, морал^ свiдомостi. Цi автори вiдкрито заговорили про тотальну русифiкацiю укра!нського народу, нищення нашо! мови, що негативно вщбилося на розвитку культури загалом [23, 24].
Мiжвоенний перiод в юторп СРСР, розвиток укра!нських земель у щ роки, зокрема, сфери освии та тдготовки кадрiв управлшщв села цiкавили зарубiжиих дослiдникiв. Твори цих авторiв у роки юнування Радянського Союзу квалiфiкувались радянськими юториками однозначно, як «буржуазш», як1 вороже налаштоваш проти радянсько! влади, !х обов'язково було необхщно критикувати у кожному юторичному дослiдженнi. На даний час необхщно надати належне цим заруб1жним дослвдникам. 1х науковi праш складають значну групу. Вважаемо за необхвдне зупинитися тiльки на основних, ключових i знакових працях. Для вивчення юторп укра!нського села найбшьше зроблено Робертом Конквестом. У сво!х дослвдженнях вiн багато уваги придме розвитку освiти на селi у часи колективiзацi! та голодомору, становищу сшьських спещалюпв - учителiв, агрономiв, голiв колгоспiв, бригадирiв та шших кадрiв управлiнцiв. Р. Конквест оперуе багатим фактичним матерiалом, який стосуеться становища дией у роки колективiзацi! та голодомору. Це важливо в свгш аналiзу розвитку сiльсько! школи [25, 26].
Важливим е також дослщження проблем тоталиаризму i геноциду в Укра!ш Д. Мейса. Вш стверджував, що радянська тоталiтарна машина перш за все нищила украшшв, !х культуру, як культуру найбшьш волелюбного народу СРСР [27].
Проблеми переходу до побудови комушзму в Радянському Союзi у мiжвоеннi роки дослвджували П. Фiцпатрiк, О. Коннор, Б. Раймонд. Вони вказували на трапзм для СРСР сталiнсько! революци «зверху», яка знищила ринковi ввдносини, вiдкинула кра!ну назад у розвитку в уах галузях, зокрема, у розвитку культури. Згортання ново! еко-номiчно! полiтики в епоху сталшзму було пов'язане iз рiзкими змшами в культурнiй полiтицi, вiдмовi вщ бережливого ставлення до старо! творчо! iнтелiгенцi!, кадрiв спецiалiстiв та управлшщв, переходу до политики грубого втручання у розвиток освии, лиератури, мистецтва та науки.
Вчеш роблять висновок: культурна полггика i розвиток культури, зокрема, у сферi шдготовки кадрiв управлш-цiв у 1920^ роки кардинально вiдрiзняються вiд таких протягом наступних десяти рок1в. Бшьшовицька диктатура 1930-х рокiв - лопчний наслiдок традицiй дореволюцшно! росшсько! полщейсько! держави, И культурно! ввд-сталосп [28, 29, 31].
Певний аналiз епохи сталiнiзму в СРСР зроблено у монографп В. Беладi та Т. Крауса. Автори використовують новi фактичнi матерiали, роблять грунтовнi висновки, якi важливi для даного дослщження. У монографи тд-креслено: поворот у полтгащ наприкiнцi 1920-их рошв - це свiдомi до бшьшовицько! парти на чолi зi Сталшим, спрямованi на побудову комунiзму в Радянському Союзi. Укра!на у мiжвоeнний перiод вже не володiла шякою автономieю усiх сфер життя держави, зокрема, у розвитку освiти, культурно-масово! роботи. Цi процеси вщбува-лися виключно у руслi рiшень Москви, на догоду загальносоюзним iнтересам. Ця полiтика особливо драматично вплинула на становище кадрiв управлiнцiв у радянському селi УРСР [32].
Актуальнi проблеми, пов'язанi iз причинами встановлення в Радянському Союзi тотал1тарно1 системи, дикта-тури Стал1на, та !х негативний вплив на життя народiв у новш радянськiй iмперi!, дослвджуе у сво!й фундамен-тальнiй монографи Р. Такер. Вiн дослiджував систему освгга, яка мала виключно унiтарний характер, розвивалася абсолютно в тих рамках, яш жорстко встановлювалися у Москш, а звiдси, вiдповiдно, готувалися кадри спешалю-тiв, управлiнцiв укра!нського радянського села [33].
Проблемам 1930-х роюв присвятили сво! працi ряд шших зарубiжних авторiв: А. Альбрехт та Р. Пайпс. Щ працi важливi сво!ми висновками ввдносно полiтики радянсько! держави у м1жвоенний перiод, яш радикально вiдрiзняються ввд офiцiйних тверджень радянських дослвднишв iсторичного минулого УРСР [34, 35, 36].
Висновки
Таким чином, дослщники мiжвоeнноro перiоду в юторп радянсько! Укра!ни, як1 працювали за межами УРСР, зокрема, iз укра!нсько! дiаспори та зарубiжнi автори, постшно працювали над дослiдженням проблем шдготовки кадрiв управлiнцiв радянського села. Цi науковi працi заповнили значну прогалину в iсторичнiй науцi, е важливим джерелом iз вивчення ютори радянсько! Укра!ни.
Список використаноТ лггератури
1. Запорожець А. Большевизм. Буенос-Айрес, 1947. 96 с.
2. Андрпвський Д. Росiйський колонiалiзм i Совиська iмперiя. Париж, 1958. 123 с.
3. Мак О. З чаав ежовщини. 1954, 84 с.
4. Шпдо Ф. Укра!на пiд бшьшовицькою окупацiею. Мюнхен, 1956. 143 с.
5. Злочини комунютично! Москви. Видавництво Пролог, 1960. 84 с.
6. Мазепинець I. Правда про наше минуле. Рiвне, 1942. 69 с.
7. Николишин С. Культурна политика бiльшовикiв. Мюнхен, 1939. 104 с.
8. Яременко С. Ревутський В. Нариси з ютори укра!нсько! культури. Едмонтон, 1984. 183 с.
9. Укра!нська культура. Зб. лекцш за ред. Д. Антоновича. Подебради, 1940. 244 с.
10. Iсторiя укра!нсько! культури. Вiннiпег, 1953. 163 с.
11. Сщборський М. Сталiнiзм. Прага, 1942. 84 с.
12. Соловей Д. Укра!нська наука в колошальних путах. Видавництво Пролог, 1963. 143 с.
13. Майстренко I. Iсторiя компартп Укра!ни. Сучаснiсть, 1979. 184 с.
14. Майстренко Югоршки юторп компартп Укра!ни. ч. 1. Нью-Йорк, 1967. 211 с.
15. Майстренко Югоршки юторп компартп Укра!ни, ч. 2. Мюнхен, 1969. 184 с.
16. Майстренко I. Нацюнальна полгшка КПРС в iсторичному розвитку. Сучаснють, 1978. 184 с.
17. Пастернак £. Укра!на п1д бiльшовиками. (1919-1939). Торонто, 1979. 249 с.
18. Соловей Д. Укра!на в системi советського колонiалiзму. Мюнхен, 1959. 143 с.
19. Прокоп М. Укра!на i укра!нська полiтика Москви. Сучаснють, 1983. 154 с.
20. Лисенко Л. Сшьське господарство Укра!ни. Видавництво ЗЧ ОУН, 1960. 169 с.
21. У швстолитя радянсько! влади. Перша укра!нська друкарня у Францп. 1968. 123 с.
22. Щдгайний С. Укра!нська iнтелiгенцiя на Соловках. Видавництво Пролог, 1947. 89 с.
23. Дзюба 1ван. Iнтернацiоналiзм чи русифшац1я. Сучаснiсть. 202 с.
24. Кошелевець I. Микола Скрипник. Видавництво Сучаснють, 1972. 173 с.
25. Конквест Р. Жнива скорботи. К., 1993. 378 с.
26. Конквест Р. Великий терор. К., 1993. 184 с.
27. Мейс Д. Зачароваш кола щола, або про тоталитаризм i геноцид в юторп Укра!ни // Лиературна Укра!на. 31. III. 1990.
28. Фицпатрик II. Образование и социальная мобильность в Советском Союзе. 1921-1934 г.г. Нью-Йорк, 1979. 143 с.
29. Реймонд Б. Крупская и советское библиотечное дело. Нью-Йорк, 1979. 173 с.
30. Гунчак Т. Украша: перша половина ХХ ст. К., 1993. 212 с.
31. Хоген Марк. Проблеми сталшзму i переосмислення радянського минулого // Украшський iсторичний журнал. 1994. № 1. С. 98-101.
32. Белади Л., Краус Т. Сталин. М., 1989. 378 с.
33. Такер Р. Сталин. Путь к власти. М., 1991. 349 с.
34. Альбрехт А. Разве это социалистическое строительство. Мюнхен, 1980. 176 с.
35. Альбрехт А. Власть Сталина. Мюнхен, 1987. 144 с.
36. Пайпс Р. Российська революция. Нью-Йорк, 1990. 408 с.
References
1. Zaporozhecj A. (1947) Boljshevyzm. Buenos-Ajres, 96 s.
2. Andrijivsjkyj D. (1958) Rosijsjkyj kolonializm i Sovitsjka imperija. Paryzh, 123 s.
3. Mak O. (1954) Z chasiv jezhovshhyny, 84 s.
4. Pighido F. (1956) Ukrajina pid biljshovycjkoju okupacijeju. Mjunkhen, 143 s.
5. Zlochyny komunistychnoji Moskvy. Vydavnyctvo Prologh, 1960. 84 s.
6. Mazepynecj I. (1942) Pravda pro nashe mynule. Rivne, 69 s.
7. Nykolyshyn S. (1939) Kuljturna polityka biljshovykiv. Mjunkhen, 104 c.
8. Jaremenko S. (1984) Revutsjkyj V Narysy z istoriji ukrajinsjkoji kuljtury. Edmon-ton, 183 s.
9. Antonovych D. (1940) Ukrajinsjka kuljtura. Zb. lekcij za red. Podebrady, 244 s.
10. Istorija ukrajinsjkoji kuljtury. Vinnipegh, 1953. 163 s.
11. Sciborsjkyj M. (1942) Stalinizm. Pragha, 84 s.
12. Solovej D. (1963) Ukrajinsjka nauka v kolonialjnykh putakh. Vydavnyctvo Prologh, 143 s.
13. Majstrenko I. (1979) Istorija kompartiji Ukrajiny. Suchasnistj, 184 s.
14. Majstrenko I. (1967) Storinky istoriji kompartiji Ukrajiny. ch. 1. Njju-Jork, 211 s.
15. Majstrenko I. (1969) Storinky istoriji kompartiji Ukrajiny, ch. 2. Mjunkhen, 184 s.
16. Majstrenko I. (1978) Nacionaljna polityka KPRS v istorychnomu rozvytku. Suchasnistj, 184 s.
17. Pasternak Je. (1979) Ukrajina pid biljshovykamy (1919-1939). Toronto, 249 s.
18. Solovej D. (1959) Ukrajina v systemi sovjetsjkogho kolonializmu. Mjunkhen, 143 s.
19. Prokop M. (1983) Ukrajina i ukrajinsjka polityka Moskvy. Suchasnistj, 154 s.
20. Lysenko L. (1960) Siljsjke ghospodarstvo Ukrajiny. Vydavnyctvo ZCh OUN, 169 s.
21. U pivstolittja radjansjkoji vlady. Persha ukrajinsjka drukarnja u Franciji. 1968. 123 s.
22. Pidghajnyj S. (1947) Ukrajinsjka intelighencija na Solovkakh. Vydavnyctvo Prologh, 89 s.
23. Dzjuba Ivan. Internacionalizm chy rusyfikacija. Suchasnistj. 202 s.
24. Koshelevecj I. (1972) Mykola Skrypnyk. Vydavnyctvo Suchasnistj, 173 s.
25. Konkvest R. (1993) Zhnyva skorboty. K., 378 s.
26. Konkvest R. (1993) Velykyj teror. K., 184 s.
27. Mejs D. (1990) Zacharovani kola idola, abo pro totalitaryzm i ghenocyd v istoriji Ukrajiny // Literaturna Ukrajina. 31. III.
28. Fitspatrik II. (1979) Obrazovanie i sotsial'naya mobil'nost' v Sovetskom Soyuze. 1921-1934 g.g. N'yu-York, 143 s.
29. Reymond B. (1979) Krupskaya i sovetskoe bibliotechnoe delo. N'yu-York, 173 s.
30. Ghunchak T. (1993) Ukrajina: persha polovyna KhKh st. K., 212 s.
31. Khoghen Mark (1994) Problemy stalinizmu i pereosmyslennja radjansjkogho mynulogho. Ukrajinsjkyj istorychnyj zhurnal. № 1. S. 98-101.
32. Beladi L., Kraus T. (1989) Stalin. M., 378 s.
33. Taker R. (1991) Stalin. Put' k vlasti. M., 349 s.
34. Al'brekht A. (1980) Razve eto sotsialisticheskoe stroitel'stvo. Myunkhen, 176 s.
35. Al'brekht A. (1987) Vlast' Stalina. Myunkhen, 144 s.
36. Payps R. (1990) Rossiys'ka revolyutsiya. N'yu-York, 408 s.
