CC BY
89
УДК 338.246.87:338.3
Горошкова Л. А.,
к.ф.-м.н., докторант кафедри економки та управлЫня пiдприeмством Днiпропетровського нацiонального унiверситету iM. Олеся Гончара,
м. Днiпропетровськ
АНАЛ1З ДЕТЕРМ1НАНТ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ ГАЛУЗЕЙ НАЦЮНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
В cmammi приведений анал'!з сутност'! та складових економ'чно! безпеки галузей национального господарства. Bu3Ha4eHi елементи економ'чно! безпеки галузi, як складноi системи.
Ключовi слова: економiчна безпека галузi, структура економ'чно! безпеки.
В статье приведен анализ сущности и составляющих экономической безопасности отраслей национального хозяйства. Определены элементы экономической безопасности отрасли, как сложной системы.
Ключевые слова: экономическая безопасность отрасли, структура экономической безопасности.
In article the problem of the economical safely of the industry of the national economic were analyzed. The essence and structure of the economical safely of the industry were described.
Key words: economical safely of the industry, structure of the economical safely.
Постановка проблеми у загальному виглядi та и зв'язок i3 важливими науковими та практичними завданнями. Економiчна безпека е ключовою складовою системи нацюнальноТ безпеки держави. Вона, у свою чергу, формуеться за рахунок складових мезорiвня - галузей нацюнального господарства. Економiчна безпека провщних галузей нацюнального господарства е важливою проблемою, що зумовлюе необхщнють поглибленого дослщження, розробки теоретико-методолопчних основ ТТ формування. Активiзацiя глобалiзацiйних процеав викликала ускладнення економiчних умов функцюнування нацюнального господарства та його галузей. В такий ситуацп проблема пщвищення рiвня економiчноТ безпеки провiдних галузей нацюнального господарства та забезпечення Тх сталого розвитку набувае особливоТ актуальность
Аналiз основних дослiджень чи nублiкацiй, в яких започатковано розв'язання дано! проблеми i на якi спираеться автор. Проблемами економiчноТ безпеки на рiвнi держави займаються такi вчеы, як Л.Абалкiн, О.Барановський, В.Бордюк, З.Варналй В.Венгер, О.Власик, В.Волошин, А.Гальчинський, Б.Гунський,
B.Геець, М.Срмоленко, Я.Жалiло, С.Киреев, В.Кириленко, Ю.Макогон, П.Мельник,
C.Мочерний, С.Сазанов, В.Сенчагов, В.ТочтЫ та ^i [1-11]. Результати власних дослщжень економiчноТ безпеки на галузевому рiвнi наведенi у роботах [12-18].
Формування цшей статтi. У науковм лiтературi iснують рiзнi пщходи до сутностi економiчноТ безпеки та ТТ складових, що свщчить про несформованють змiстово-понятiйного апарату ТТ трактування. Що стосуеться економiчноТ безпеки на галузевому рiвнi, то це питання взагалi е не достатньо розробленим. У зв'язку з цим метою даноТ статт е визначення сутност економiчноТ безпеки галузi нацiонального господарства та аналiз основних ТТ складових.
Виклад основного матерiалу дослiдження з повним обфунтуванням отриманих наукових результалв. Рiвень розвиток свiтовоТ економiки визначають у даний час двi основы тенденцп - глобалiзацiя i зростання регюнально'Т та субрегiональноТ iнтеграцiТ. В умовах глобалiзацiТ додатковоТ уваги потребуе проблема економiчноТ безпеки галузей нацюнального господарства та можливють
пщвищення ïï рiвня. Глобалiзацiя характеризyeться об'еднанням рiзних видiв ринкiв (фiнансових, товарних, послуг, iнформацiï, трудових ресyрсiв i т.д.). Це процес розвитку стмких зв'язкiв мiж нацiональними економiками окремих кра1н, в резyльтатi якого вони стають органiчною частиною свiтового господарства [19].
Наслщки i перспективи розвитку процеав глобалiзацiï неоднозначнi. До позитивних сторЫ глобалiзацiï належать такi [2O]:
1. Глобалiзацiя сприяе оптимальному подту працi в масштабах планети, що, дозволяе оптимiзyвати процес використання природних ресурав i, як наслiдок -заощаджувати ïх.
2. Ресурси, що вивтьняються в процесi глобалiзацiï, можливо направляти на пщтримку соцiальноï справедливости змiцнення макроекономiчноï стабiльностi, удосконалювання Ыфраструктури, освiти, захисту навколишнього середовища i т. ík
Поряд з позитивними рисами, з глобалiзацieю пов'язанi певн проблеми:
1. Глобалiзацiя пiдсилюe вплив коливань ринку на нацюнальы економки, тому економiчнi кризи охоплюють господарство цтих регiонiв, а перiод рецесп та наступного зростання значно затримуються.
2. Сyчаснi мiжнароднi вiдносини не спроможн позитивно впливати на процеси, викликан глобалiзацieю.
Ранiше, для забезпечення економiчного панування однieï держави над Ышими було потрiбне захоплення ïï територп за допомогою вiйськовоï сили. Наприюнц XX сторiччя того ж результату досягають шляхом встановлення контролю над фЫансовими та iнформацiйними потоками. Це дае можливють, не порушуючи територiальноï цiлiсностi iншоï держави, маыпулювати ïï природними, трудовими, економiчними й Ытелектуальними ресурсами. У резyльтатi, розвиток процеав глобaлiзaцiï не гармонiзye, а загострюе вже iснyючi соцiальнi й економiчнi протирiччя в окремих регюнах та галузях.
Безлiч фaктiв, що свщчать про сyперечливiсть процесiв глобaлiзaцiï, наводить y своïй моногрaфiï, присвяченм цим проблемам, Дж. Стiглiц [21]. ВЫ вказуе, на те, що за останне десятил^тя XX ст. ктькють людей, якi живуть y бщност (менш, нiж на 2 дол. на день), зросло на 1OO млн. оаб. При цьому загальносв^овий дохiд зростав y середньому на 2,5% на рiк. Таким чином, глобaлiзaцiя не сприяла зниженню рiвня бiдностi, забезпеченню стaбiльностi. Вона не дала очкуваних резyльтaтiв в Укра1ы i бiльшостi iнших краН що здiйснюють перехiд до ринку.
Рiзке зростання нерiвностi було пов'язане з активним тиском розвинутих захщних крaïн. Вони пiдштовхнyли нaйбiднiшi держави до лквщацп торгових бaр'eрiв, але зберегли при цьому сво1 власы, чим забезпечили зростання власних вигод за рахунок краН що розвиваються.
Раыше можливо було здiйснити ч^кий розподiл на внyтрiшню та зовышню склaдовi безпеки крaïни та Ыструменти ïх забезпечення. Тепер, в умовах глобaлiзaцiï, внyтрiшня стaбiльнiсть не е гарантю зовнiшньоï економiчноï безпеки. Вона е наслщком зростаючого впливу мiжнaродного ринку.
В умовах глобaлiзaцiï спостер^аеться aктивiзaцiя iнтегрaцiйних процесiв практично в уах галузях свiтовоï економiки.
Глобaлiзaцiя aктивiзye проблему конкyрентоспроможностi та можливостей ïï забезпечення на основi конкурентних переваг. На нашу думку, проблеми конкурентоспроможност та економiчноï безпеки взаемопов'язанк
1снують рiзнi пiдходи до пояснення мiжнaродноï конкyрентоспроможностi. А.Смiт пояснював ix нaявнiстю абсолютних переваг: крaïнa експортуе тi товари, витрати на виробництво яких нижче, ыж в Ыших крaïнaх [22, C.1OO-1O1]. Д.Рiкaрдо [23, С.119-121] доповнив цю теор^ нaявнiстю порiвняльних переваг: ринковi сили сaмi направляють ресурси крaïни туди, де вони можуть бути використан нaйбiльш продуктивно. Це означае, що кра1на може iмпортyвaти товари, що спроможна
виробляти сама з малими витратами. Але юнують ^i товари, виробляти як ще ефективнше.
Вiдповiдно до теорп Хекшера-Олiна [24, С.55-68], крайни мають практично однаковi технологи, але в вони в рiзнiй мiрi забезпечен факторами виробництва: землею, робочою силою, природними ресурсами i капiталом. Красна отримае конкурентнi переваги у тих галузях, де ефективно використовуються наявн ресурси. Продукцiя цих галузей - експортуеться. 1мпортуеться продукцiя, на виробництво якоТ iснуе нестача ресурсiв. Однак можна навести чимало прикладiв, що не пщтверджують цi теори.
М.Портер при побудовi свое1 теори конкурентних переваг, пов'язав невдачi попереднiх теорм з наступними обставинами [25].
1. ЗмЫами у характерi конкуренци за рахунок:
- змiни технологи. Технологи змЫюються безперервно, ix використання дае можливють компенсувати нестачу факторiв виробництва, скорочення потреб у робочм силi за рахунок автоматизаци i т.Ы.;
- внеску спiвставних факторiв. На сьогоднi зрiвнявся рiвень квалiфiкацiï робочо)' сили, наявна практично однакова Ыфраструктура i т.iн.;
- глобалiзацiï. Вiдбулась iнтернацiоналiзацiя виробництва майже в усх сферах. За рахунок цього нвелюються переваги кожно' окремо' кра'ни в наявностi факторiв виробництва. Вщбуваеться вiльне перетiкання капiталiв. Таким чином, важливим стае не те, скльки е факторiв виробництва, а наскльки ефективно вони використовуються.
2. Перевагами, як зникають. Знижуеться важливiсть цiнових характеристик факторiв виробництва. 1снують галузi, в яких е переваги щодо вартосл сировини або робочо' сили при одночаснй низькiй вiддачi вiд Ывестицм. Наявний швидкий перехiд переваг за факторами виробництва вщ однiеï кра'ни до iншоï з виникненням нових конкурентв.
Порiвняння сутностi економiчноï безпеки та конкурентних переваг, приводить до висновку, що ix результатом е ефективне стйке функцюнування системи. Тому використаемо пщхщ М.Портера у його моделi детермiнант конкурентних переваг крайни [25] при побудовi власноï моделi економiчноï безпеки галузi нацiонального господарства.
На нашу думку, в моделi економiчноï безпеки галузi нацiонального господарства можливо виокремити наступи ïï детермЫанти.
I. Параметры факторов виробництва та инфраструктура.
Це матерiальнi i нематерiальнi ресурси, необхщы для стабiльного функцiонування галузк Основними серед них е робоча сила, засоби виробництва, а також каптал в грошовм формк В сучасних умовах цей традицйний перелк доповнений пiдприемницькими здiбностями, iнформацiйними ресурсами та знаннями. Розгляд факторiв виробництва, як основи економки i безпеки сусптьства здiйснений, наприклад С.Брю i К.Макконнеллом у фундаментальна працi "Економкс: принципи, проблеми i пол^ика" [26]. Вони зазначають, що суспiльство мае продуктивн сили - працю i пщприемницью здiбностi, iнструменти i обладнання, землю i матерiальнi ресурси, що використовуе для виробництва товарiв та послуг. Визначення "економкс" вони дають, як науки, що дослiджуе проблеми використання обмежених ресурсв з метою максимального задоволення матерiальних потреб людини. Одним з найважливiших факторiв економiчноï безпеки е економiчне зростання, що пов'язуеться П.Самуельсоном i В.Нордхаусом [27] з людськими ресурсами (умови прац, освта, дисциплЫа); природними ресурсами (земля, копалини, паливо, ^мат); капiталом (обладнання, пщприемства, шляхи); технологiями (наука, управлЫня i т.iн.). Макконнелл К.Р. та Брю С.Л. [26, С.395] встановили, що чотири фактора пов'язан iз матерiальною спроможнiстю економiки
до зростання: зростання юлькосл i якост природних та трудових ресурсв; picT обcягiв основного капiталу; розвиток технологи.
Важливими е наcтупнi параметри фактоpiв виробництва:
1. Надiленicть ресурсами. Людсью ресурси (робоча сила) оцiнюютьcя за ïx кiлькicтю, квалiфiкацiею та вартютю. Фiзичнi ресурси - кiлькicть, якють, доcтупнicть pеcуpciв i т.iн. Ресурс знань та Ыформацп - сукупнють науковоï, теxнiчноï, ринково! iнфоpмацiï, що впливае на товари та послуги. Це наявнють Ытелектуального потенцiалу та можливостей щодо його пщтримки в cиcтемi навчальних закладiв i наукових органзацй. Гpошовi ресурси - ктькють i ваpтicть капiталу, що може бути використаний на розвиток галузк Важливе значення мае Ыфраструктура, що включае наявнicть тpанcпоpтноï системи, зв'язку, банквське обслуговування iн. Це стандартний перелк, який повинний бути доповнений спецальними факторами з урахуванням конкретних галузей. Рiвень безпеки залежить не тльки вiд наявноcтi фактоpiв, i й вщ ефективноcтi ïx використання, що, у свою чергу, визначаеться технологею.
Але пеpелiченi фактори не забезпечують економiчну безпеку у повному обсязк Наприклад, ресурси, яких не вистачае, можна придбати на свтовому ринку. Так фактори, як людськ ресурси, знання i каптал можуть переткати iз однiеï галузi до Ышо1. Таким чином, важливими е й ^i фактори.
2. Iеpаpxiя фактоpiв. Основними е такi фактори - природы ресурси, ^матичн умови, геогpафiчне положення, неквалiфiкованi кадри. Розвинен фактори - це iнфpаcтpуктуpа обмЫу iнфоpмацiею, виcококвалiфiкованi кадри, пiдpоздiли установ, що займаються науковими роботами. Значимють фактоpiв залежить вiд особливостей галузк Так, оcновнi фактори е визначальними у добувних галузях, стьському господарства металуpгiï, будiвництвi. Розвиненi фактори дають можливicть отримувати новий piвень безпеки, оскльки не так pозповcюдженi, потребуються вкладання iнвеcтицiй у розвиток, ïx складно придбати. Цi фактори е виршальними для виcокотеxнологiчниx галузей. Але слщ враховувати, що досить часто розвинен фактори будуються на основних.
Фактори можуть бути загальн та cпецiалiзованi. Загальнi - мережа шляxiв сполучення, персонал з вищою освтою i т.iн., тобто тi, що можуть бути використан у piзноманiтниx галузях. Спецiалiзованi - персонал зi cпецiальними знаннями, cпецифiчна iнфоpмацiя i т. н Загальнi фактори бтьш pозповcюдженi, вони наявнi практично в усх галузях. Для створення cпецiалiзованиx фактоpiв необxiднi фiнанcовi ресурси.
Найбтьший piвень безпеки можливий за наявност уcix пеpелiчениx фактоpiв. Важливим е також те, що вони е динамiчними, потребують розвитку i вдосконалення. Таким чином, ïx наявнють не забезпечуе достатнй piвень безпеки у довготривалм пеpcпективi.
3. Створення фактоpiв. Безпека формуеться не тiльки за рахунок наявних фактоpiв, виpiшальне значення мае механзм ïx створення та вдосконалення. Для pеалiзацiï зазначеного механзму необxiднi фiнанcовi ресурси, що можуть бути залучен з piзниx джерел (державн i недеpжавнi).
4. Невигщнють окремих фактоpiв. Теоретично, безпека може бути забезпечена за умови наявност i надлишку фактоpiв виробництва. В pазi неcтачi фактоpiв (невигiднi умови) неможливо дотриматись технологи виробництва i тому це е загрозою безпец виробництва. Але на практиц, надлишок фактоpiв досить часто призводить до неефективного ïx використання. Нестача ж фактоpiв може бути лквщована шляхом використання Ыновацм. Нестачу pеcуpciв можна поpiвняти з кризою. Як вважае Й.Шумпетер, саме в кpизовiй ситуацп пщприемець може впроваджувати cвоï Ыновацйн iдеï [28]. Причиною новаторства у кризовм cитуацiï е необxiднicть бтьш ефективного використання обмежених pеcуpciв - фактоpiв
виробництва. ^м того, може виникати нова комбЫаця ресурсв, що вiдбуваеться не командним способом, а завдяки конкуренци. Новi комбЫаци ресурсiв, бiльш ефективн, конкурують iз попереднiми (застарiлими). В цтому це призводить до пщвищення загальноï ефективностi використання обмежених ресурсв у суспiльствi.
Розглянутий фактор залежить вщ iнших детермiнант, що е стимулами для Ыновацм. Iншi детермЫанти визначають - буде вiдбуватись процес нововведень, чи ресурси будуть iмпортованi, що е несприятливим процесом с позици економiчноï безпеки галузi.
II. Умови та параметры ринкового попиту на продук^ю галузi.
При аналiзi попиту слщ враховувати, що продукця галузi може бути реалiзована на внутршньому та зовнiшньому ринку. Дiяльнiсть на внутрiшньому ринку е менш ризикованою, тобто бiльш безпечною, нж на зовнiшньому.
Основними рисами це1 детермiнанти е структура попиту, його обсяг та тенденци зростання.
1. Структура внутршнього i зовнiшнього попиту визначаеться наявнютю сегментiв та 1х величиною. Рiвень безпеки залежить вщ ефективностi виробництва. Вона вище у великих сегментах, де е можливють використати ефект масштабу. ^м того, в межах крайни (на внутршньому ринку) юнуе можливiсть впливу на структуру попиту за рахунок використання державного регулювання: птьги або дотаци у розвиток нових товарiв; використання режиму "спецально1 економiчноï зони" i т.Ы. На зовнiшньому ринку попит досить часто е мЫливим, основним фактором, що його формуе е кон'ектура свтового ринку.
2. Обсяг попиту i тенденци його зростання. Величина попиту дае можливють реалiзацiï ефекту масштабу та стимулювання Ывестування й реЫвестування. 1нвестицмы процеси залежать не ттьки вщ величини, а й вщ темпiв зростання попиту. Динамка зростання попиту знижуе рiвень Ывестицмного ризику та збiльшуе обсяги капталовкладень у розвиток галузi. Таким чином вщбуваеться пщвищення рiвня економiчноï безпеки галузi.
Попит на внутршньому ринку, в разi його виникнення ранше, нiж на зовнiшньому, дае можливють галузi реалiзувати своï конкуренты переваги на зовншньому ринку.
На внутршньому ринку може виникнути ранне насичення, що стае додатковим фактором безпеки, якщо одночасно зростае попит на зовншньому ринку.
Однак зростаючий внутршнм попит може створювати загрозу економiчнiй безпец в разi вщсутност вiдповiдних можливостей з боку сировинних та технолопчно спорiднених галузей. Ця детермЫанта також не може розглядатись iзольовано.
III. Забезпечуючi та технологiчно спорiдненi галузi
Наявнють таких галузей е важливим фактором економiчноï безпеки. Ц галузi забезпечують виробника найбтьш ефективними факторами виробництва. Вони розташован в тiй самiй краïнi, що знижуе рiвень виробничого ризику. Як правило, постачальники i споживачi розташован близько один вiд одного, що знижуе транспорта витрати. 1снуе можливють зниження трансакцйних витрат за умови створення довгих технологчних мiжгалузевих ци^в.
Галузь - виробник кiнцевого товару, отримуе додатковi можливостi пiдвищення рiвня своеï економiчноï безпеки за умови конкурентоспроможност на зовнiшньому ринку забезпечуючих i технологчно спорiднених галузi. Утворюються додатковi умови для оптимiзацiï та пщвищення ефективност виробництва, бо необхщнють пiдтримки мiжнародноï конкурентоспроможностi стимулюе ц галузi до iнновацiй. Пiдвищення ефективност також досягаеться за рахунок ефекту синергп вiд взаемодiï галузей. Розглянута детермiнанта економiчноï безпеки не дае абсолютних можливостей, необхщним е врахування Ыших складових.
IV. Стратегiя, структура та конкурентна ситуа^я на ринку
Галузевi стратеги - piзноманiтнi, ïx вибip визначаеться особливостями галузей. Рiвень безпеки галузi залежить вщ ефективноcтi обpаноï cтpатегiï.
Структура власност, умови ринку капiталiв та особливост корпоративного упpавлiння в галузi також впливають на piвень безпеки. Галузi нацiонального господарства потребують неоднаково! кiлькоcтi капiталовкладень, мають piзний piвень iнвеcтицiйного ризику, пpибутковоcтi дiяльноcтi та Ывестицм. Цi оcобливоcтi необxiдно враховувати при формуванн безпечноï cтpатегiï розвитку галузк
Конкурентна cитуацiя на внутршньому ринку також е фактором економiчноï безпеки галузi. Як вiдомо, метою будь-якого виробника е отримання прибутку. Однак його обсяг залежить вщ ринково1 cитуацiï, вид типу конкуренци. Тpадицiйно видiляють такi типи ринку: досконала (чиста) конкуренця, чиста монополiя, монополicтична конкуpенцiя, олiгополiя та монопсоня. Розвиток сучасного ринку визначаеться взаемодiею монополiï i конкуpенцiï. Базову роль в економр вiдiгpае олiгополiя, що е мобтьною i безупинно трансформуеться.
Як вiдомо, внутpiшня конкуpенцiя сприяе розвитку галузк Вона призводить до виникнення тиску на виробникв, що стимулюе ïx до Ыновацм, удосконалення виробництва, зниження цн на продукцю, пiдвищення ïï якоcтi. Тобто конкуренця стимулюе розвиток галузi i тим самим пщвищуе piвень економiчноï безпеки. Для сучасно1 конкуpенцiï характерна тенденця до олiгополiï на piвнi великих корпорацй i монополiï у вщносинах з дpiбними i cеpеднiми виробниками. Залежно вщ особливостей тiеï чи Ышо1 галузi, piвня глобалiзацiï та iнтеpнацiоналiзацiï вiдноcин в нiй, можливо запропонувати оптимальний тип конкурентних вщносин. Оптимальним е той, що забезпечуе максимальний piвень економiчноï безпеки галузк Розглянута детеpмiнанта економiчноï безпеки також не е самостйною, вона тюно пов'язана з iншими факторами.
Запропоновану систему детермЫант економiчноï безпеки галуз^ як i у випадку конкурентних переваг, доцтьно доповнити такими чинниками:
1. Випадковi подiï.
2. Роль уряду (державне регулювання).
3. Корпоративне регулювання.
Розглянемо кожну з них бтьш докладно.
1. Випадковi подИ. Це поди, що спроможн вплинути на piвень економiчноï безпеки галузк До них можливо, на нашу думку, вщнести: винаходи, значн теxнологiчнi зрушення, piзкi змiни цiн на ресурси, cуттевi змiни на cвiтовиx фiнанcовиx ринках, коливання кон'юнктури ринку, форс-мажорн обставини та Ышк Однак, не дивлячись на випадковють цих подiй, детермЫанти здiйcнюють на них суттевий вплив.
2. Роль уряду (державне регулювання). Можливост уряду щодо пщвищення piвня економiчноï безпеки галузi нацiонального господарства е однею з проблем, що привертае постйну увагу. 1снуе двi оcновнi точки зору на цю проблему: функцюнування вiльного ринку або необхщнють державного регулювання.
Прихильники втьного ринку вважають, що економiка крайни i ïï галузей повиннi розвиватись на оcновi природного руху ринкових сил (ринково1 cамоpегуляцiï). Це так звана "невидима рука ринку". Саморегулювання здмснюеться за рахунок:
- втьно1 конкуренци, на яку не впливають монополи, ол^ополи та держава;
- втьного цноутворення, що забезпечуе пропорцмнють розвитку економiки.
Пiдтpимка i допомога уряду, на думку прихильникв ринково1 економiки,
позбавляе галузi cтимулiв до Ыновацмних змiн та розвитку, що негативно позначаеться на конкурентних перевагах окремих галузей i економки в цтому.
Вщповщно до iншоï точки зору - навпаки, необхщна урядова пщтримка галузей, що сприяе ïx розвитку. Цю концепцю об^рунтував Дж.Кейнс [29]. ВЫ довiв, що
недосконалють ринкв з боку конкуренцiT призводить до неможливост забезпечення ефективного використання ресурсв.
П.Самуельсон вважае, що двома ланками господарського механзму е державне регулювання i ринкове саморегулювання [30].
В економiчнiй лiтературi державну пол^ику щодо монополiй роздiляють на два напрями: регулювання i конкурентна пол^ика.
Серед галузей, по вiдношенню до яких необхщне не тiльки ринково-конкурентне, а й державне регулювання е перш за все природы монополп. Потреба у регулюванн виникае, коли ринкова влада суб'екта господарювання наближаеться до монопольно'!'. В УкраТн це енергопостачання, постачання нафти i газу та продуктв Тх переробки, послуги залiзничного транспорту, зв'язку i т.iн. Вiдповiдно до ст.1 Закону УкраТни "Про природнi монополп", "природна монополiя - стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку е бтьш ефективним за умови вщсутност конкуренцiT внаслщок технологiчних особливостей виробництва (у зв'язку з ютотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в мiру збiльшення обсягiв виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб'ектами природних монополм, не можуть бути замЫен у споживаннi iншими товарами (послугами), у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить вщ змЫи цiн на ц товари (послуги), нiж попит на iншi товари (послуги)" [31].
Метою конкурентно' пол^ики е утримання суб'ектв господарювання вiд дiй, що можуть викликати негативн для сусптьства наслiдки.
Таким чином, необхiднiсть державного регулювання зумовлена тим, що саморегулювання ринку на основi конкуренци е недосконалим. Воно не забезпечуе ефективного розмщення ресурсв, технчного прогресу, повноТ зайнятостi i т.iн. Вiдомi науковц, серед яких К.Р.Макконнелл, С.Л.Брю [26], С.Фiшер [32], Р.Шмалензi [32], П.Самуельсон i В.Нордхауз [27] та н наголошують на необхiдностi проведення державою спецально! полiтики. Так, К.Р.Макконнелл, С.Л.Брю зазначають, що економюти рiзних економiчних напрямiв е прихильниками iндустрiальноT пол^ики. З ТТ допомогою уряд приймае активну участь у формуванн структури промисловост з метою стимулювання економiчного зростання. 1нструментами цiеT полiтики може бути, по-перше перемiщення ресурсiв з низькопродуктивних у високопродуктивн галузi. По-друге, - це збтьшення державних витрат на фундаментальн дослiдження, стимулювання технчного прогресу. По-трете - збiльшення витрат на осв^у, що може сприяти пщвищенню якостi робочоТ сили i росту продуктивностi працi. [26, С.393].
Iндустрiальну полiтику (К.Р.Макконнелл, С.Л.Брю ) В.С.Стельмах та н у монографп "Макро- i мiкроекономiчнi складовi розвитку" [34] називають державною промисловою пол^икою. Автори вважають, що така пол^ика впливае на розвиток прюритетних галузей промисловост за допомогою впровадження нов^нх технологiй, складових iнфраструктури, попиту, ЫституцмноТ структури ринкiв, iнновацiй та стимулювання. Вона е комплексною Ытегрованою системою, що мае внутршн складовi i знаходиться пiд постiйним зовнiшнiм впливом. Свiтова практика виробила певнi Ыструменти прямого державного впливу при впровадженн цiеT полiтики: державне замовлення, прямi дотацiT, пiльгове кредитування; розширення можливостей правового регулювання (право власност, ринок капталу, функцюнування реального сектора економки).
У [35] наголошуеться на необхщност проведення спецiальноT полiтики, що називаеться "пол^икою економiчного розвитку". На думку авторiв, вона втiлюеться в наступних видах пол^ики: стабiлiзацiT, структурой, розподту доходiв та iн. На особливу увагу заслуговуе саме структурна. 1Т завданнями е розв'язання економiчних проблем в галузях народного господарства, мiж галузями, регюнами та корегування структури економки. Вона нацiлена на активiзацiю галузевого та регiонального потенцiалiв росту. 1Т мета - стимулювання науково-технчного прогресу як джерела
зростання продуктивност виробництва. lï piзновидом е галузева структурна пол^ика. Ця пол^ика pеалiзуетьcя в pазi виникнення потреби у корегуванн розвитку певних галузей нацюнального господарства. lï Ыструментами е субвенцп, дотацiï, митний захист, регулювання цн, теxнологiчна полiтика, пiльгове оподаткування i т.Ы.
У [36, С.724] також йде мова про структурну пол^ику. Автори вважають, що "структурна пол^ика - це сукупнють державних заxодiв, оpiентованиx на встановлення структурних паpаметpiв нацiональноï економiки, необxiдниx для пщтримання динамiчноï макpоекономiчноï piвноваги i сталого економiчного зростання". Реалiзацiя це1 полiтики спираеться на використання селективного пщходу (таргетування). Таргетування - це концентраця pеcуpciв на пpiоpитетниx напрямах cоцiально-економiчного розвитку та на об'ектах (галузях i пщприемствах), пiдвищення ефективност дiяльноcтi яких сприяе пiдвищенню ефективност i конкуpентоcпpоможноcтi нацiональноï економiки в цтому [36, С.725]. Необxiднicть використання таргетування зумовлена тим, що в економiчнiй cиcтемi icнуе пpотиpiччя мiж потребами, що необмежено зростають, та обмеженими ресурсами. Саме обмеженють ресурсв i зумовлюе необxiднicть ïx використання у прюритетних напрямах розвитку економки.
Можна погодитись з автором [36], який вважае кpитеpiями вiдбоpу прюритетних галузей: мюце кpаïни у мiжнаpодному подiлi пpацi та ïï конкурента переваги; експортний потенцiал галузi; перспективи внутршнього попиту на пpодукцiю галуз^ piвень залежноcтi галузi вiд iмпоpту сировини i обладнання; екологiчнicть; стад^ життевого циклу галузi; величину додано1 ваpтоcтi, cтвоpеноï на одного працюючого в галузк
В [11] розглядаеться галузева пол^ика щодо окремих суб'ектв господарювання або ïx груп, оpiентована на змiцнення позицiй на ринку. Не дивлячись на неоднозначне ставлення економютв до галузево1 полiтики, доцтьним е ïï використання у перехщних умовах поряд з регулюванням i конкурентною пол^икою. Завдяки конкуpентнiй пол™ц формуеться структура економiки. Галузева - дае можливост здicнення прогресивних змЫ у cтpуктуpi нацiонального господарства, стимулювання розвитку галузей, що забезпечують економiчну безпеку держави i т.Ы. Автори вважають, що стратегчною метою галузево1 полiтики е використання конкурентних переваг крайни та пiдвищення конкуpентоcпpоможноcтi нацюнально1 економiки.
На нашу думку, галузева пол^ики е важливим iнcтpументом пщвищення piвня економiчноï безпеки. 1снують галуз^ де ця полiтики мае суттеве значення. У роботах [37, 38] нами проведений аналiз досвщу провщних кpаïн cвiту щодо пiдтpимки металургп. На нашу думку, державне регулювання неоднозначно впливае на динамку розвитку галузей. В раз^ якщо воно е стимулом для Ыновацмного розвитку, спроможне пщвищити piвень економiчноï безпеки галуз^ е сенс його використання.
Таким чином, як бачимо piзнi автори розглядають одну й ту ж пол^ику, але називають ïï по^зному: iндуcтpiальна, промислова, галузева структурна або просто галузева.
На нашу думку, найбтьш оптимальним ваpiантом для галузей нацюнального господарства е поеднання усх трьох типв полiтики - регулювання, конкурентно1 та галузевоï.
Недоcконалicть розглянутих типв полiтики е загрозою економiчнiй безпецi галузi. Найбiльш небезпечним у в^чизняних умовах, на нашу думку, е негативний вплив природних монополм. Причиною е те, що в^чизнян монополп часто зловживають своею монопольною владою. Механзм формування цiн i таpифiв природних монополiй дае 1м можливicть встановлювати cамоcтiйно монопольнi цни, завищуючи обсяги витрат i, як наслщок - отримувати надприбутки. На вщмЫу вiд вiтчизняноï практики, у провщних крахах cвiту використовують певн заходи щодо
зниження рiвня влади природних монополм. Так, в СС здiйснюеться лiбералiзацiя природно монопольних ринкв.
Розглядаючи взаемозв'язок детермЫант економiчноT безпеки та влади, слщ зазначити, що одночасно вiдбуваються два процеси: з одного боку влада впливае на ус чотири детермЫанти економiчноT безпеки галузi, з Ышого - вона сама е об'ектом Тх впливу. Дiяльнiсть будь-якоТ галузi залежить вiд фiскальноT, монетарноТ та митноТ полiтики уряду. В той же час уряд е покупцем товарiв для транспорту, армп, зв'язку, охорони здоров'я та Ыших галузей.
3. Корпоративне регулювання. Як зазначаеться у [39, С.578], поряд з ринковим саморегулюванням i державним регулюванням на рiвнi нацюнального господарства та його галузей важливою е корпоративна (у ТТ межах монополютична, у т.ч. ол^ополютична) планомiрнiсть. "Корпорацiя - це найважливший iнститут сучасноТ економки. В промислово розвинених державах вЫ становить невiд'емний атрибут системи влади i одночасно iнструмент експансiT економiчних вщносин" [39].
ЦiеT ж думки дотримуються автори [40]. На Тх думку, важливим елементом системи регулювання економки та ТТ галузей - розподту i використання обмежених ресурсв, е корпоративне регулювання. Корпоративне управлЫня пов'язане з розвитком теори недосконалоТ конкуренци: чистоТ монополiT, конкурентноТ монополп та ол^ополп. Ранiше монополiя вважалась повною протилежнютю конкуренцiT, що перешкоджае максимiзацiT суспiльного добробуту. Але у 20-30 роках ХХ ст. в межах неокласичноТ теори було доведено, що конкурентна боротьба за умови монополiзацiT ринкв набула нових властивостей. Е.ЧемберлЫ у прац "Теорiя монополютичноТ конкуренцiT: реорганiзацiя теорiT вартостi [41] та Дж.РобЫсон у працi "Економiчна теорiя недосконалоТ конкуренци" [42] обфунтували можливiсть досягнення рiвноваги за умови монополп. Вони обфунтували твердження, що в умовах монополп виникае можливють акумулювати кошти i збiльшувати Ывестицмний потенцiал економiки. Крiм того, було доведено, що монополiя не порушуе принципiв органiзацiT ринковоТ економiки, вона Тх видозмЫюе. Рушiйною силою сусптьного прогресу вважае монополiю Й.Шумпетер [28]. У своТй теорiT ефективноТ конкуренци вЫ довiв, що монополiя дозволяе за рахунок акумуляци коштiв реалiзовувати iнвестицiйнi та iнновацiйнi програми. Саме в перюд утворення великих монополп, Е.ЧемберлЫ, Й.Шумпетер та Дж.РобЫсон започаткували так теори: монополiстичних переваг, теор^ iнтернацiоналiзацiT та еклектичну теорiю, що вважають синтезом маржинального, системного та Ыституцмного пiдходiв.
КорпорацiT в процес свого розширення, створюють кластери. У теорп нацюнальноТ, державноТ i мюцевоТ конкурентоспроможностi М. Портера, запропонованiй у 1990 р., кластерам придтяеться провiдна роль. "Кластер, чи промислова група, - це група географiчно сусщнх взаемопов'язаних компанй i пов'язаних з ними органзацй, що дiють у певнй сферi, характеризуються спiльнiстю дiяльностi i взаемодоповнюють один одного" [43, С.205-206]. Економiчнi переваги кластерiв також описан в теорп промислового розвитку М.Вебера [44] та теорп А.Маршалла [45]. Ц переваги досягаються за рахунок економи витрат (часу i ресурсв), поглибленоТ кооперацiT, за рахунок чого змЫюеться традицiйний процес формування попиту, пропозицп, цiни та здiйснення конкурентноТ боротьби. Конкуренця взагалi витiсняеться за межi кластеру. Цiни формуються не пщ впливом закону попиту та пропозицп, а як результат домовленосл суб'ектв кластеру. Але олiгополiсти i монополiсти мають змогу координувати цiнову полiтику i без змови. Коли монополют знижуе або пiдвищуе цну, iншi фiрми на ринку змушен дiяти аналогiчно. Такий механiзм не притаманний ринковому середовищу з втьним цноутворенням.
Таким чином корпоративне регулювання забезпечуе додаткову до господарськоТ владу, що вщкривае можливостi впливати на процеси у державi i забезпечувати
корпорацп стабтьний прибуток та подальший розвиток.
Сучасн коpпоpацiï впливають на ринок не тльки безпосередньо, а i через координацю дiяльноcтi державних органв влади. Цей меxанiзм у лiтеpатуpi називаеться корпоративним лобiзмом [38].
На нашу думку, в сучасних умовах корпоративне регулювання стало не менше вагомим в поpiвняннi з державним регулюванням. Це зумовлюе необхщнють пошуку оптимального компромюу мiж цими факторами. Зpоcтаючi pозмipи корпоративного сектора та збтьшення його регулюючого впливу призводить до необxiдноcтi усе бiльшого врахування державою його Ытереав.
Таким чином, на нашу думку, економiчна безпека нацюнально1 економiки та ïï галузей повинна забезпечуватись системно: за рахунок поеднання ринкового саморегулювання, державного i корпоративного регулювання.
Динамiчний характер взаемодп детермЫант економiчноï безпеки галузi, на нашу думку, забезпечуе можливють не тльки пiдтpимки необxiдного piвня безпеки, а й його пщвищення. Пщвищення piвня економiчноï безпеки галузi може бути досягнуте за умови розвитку та вдосконалення кожно1 iз запропонованих детермЫант. Розглянемо, за рахунок яких меxанiзмiв можливий цей розвиток.
1. Створення факторов виробництва.
Воно, перш за все, вщбуваеться у забезпечуючих та технологчно спорщнених галузях шляхом створення або пщтримки створення взаемозамЫних фактоpiв (cубcтитутiв). Виходячи з принципу Парето-ефективност [29], необxiдна максимально можлива ефективнють pозподiлу pеcуpciв i благ мiж учасниками ринку. Враховуючи, що ресурси е рщкюними, блага - обмеженими, а споживання -необмеженим, наявнють субститутв ресурсв i благ забезпечуе можливють досягнення Парето-ефективност. Це, в свою чергу, пщвищуе piвень економiчноï безпеки галузi.
Попит стимулюе Ывестицйн процес створення нових фактоpiв виробництва. З метою задоволення зростаючого попиту на кiнцевi товари, збтьшуеться попит виробництва на фактори, що зумовлюе необхщнють збтьшення обсягв ïx пропозицп.
Рiзноманiтнi нацiональнi проблеми також сприяють створенню фактоpiв виробництва. Проблеми можуть призвести до необхщност створення альтернативних фактоpiв виробництва чи страхових запасв, що знижуе piвень небезпеки.
Конкурентна ситуаця на ринку також сприяе створенню нових фактоpiв виробництва або ïx вдосконаленню. Незалежно вщ типу конкурентно1 cитуацiï на ринку (монополiя, олiгополiя, досконала конкуpенцiя), для пщвищення piвня економiчноï безпеки галузi необхщна наявнicть конкурентних переваг. Ними може бути забезпеченють факторами виробництва, переваги ïx якюних характеристик i т.н
2. Вплив на структуру та величину попиту.
Конкурентоспроможнють забезпечуючих та технологчно cпоpiднениx галузей сприяе пщвищенню попиту на внутpiшньому та зовншньому ринку. Рiвень попиту визначаеться конкурентоспроможнютю товару. Це, у свою чергу, залежить вщ характеристик пpодукцiï забезпечуючих i технологчно cпоpiднениx галузей, що використовуеться у виpобництвi кiнцевого товару. Структура попиту впливае на ефективнють дiяльноcтi галузк Наприклад, збiльшення попиту на кнцеву, а не пpомiжну пpодукцiю, що мае бiльшу додану вартють, е позитивним явищем. Збтьшення попиту та оптимiзацiя його структури е важливим аспектом формування економiчноï безпеки галузк
Наявнicть i розвиток фактоpiв виробництва стимулюе попит. Це вщбуваеться завдяки тому, що зростаючому попиту повинна вщповщати зростаюча пропозиця, для формування яко1 необxiднi вщповщн фактори виробництва.
Конкурентна cитуацiя на ринку стимулюе попит. Попит i пропозиця е проявом
конкуренци покупцв i конкуренци продавцв даного товару. Якщо попит на товар бтьший, нж його пpопозицiя, то посилюеться конкуренця покупцiв i цна на нього буде зростати. Зростаючий попит буде стимулювати розширення виробництва даного товару.
3. Розвиток забезпечуючих та технологiчно спорiднених галузей.
1нтеграцйн процеси щодо фактоpiв виробництва впливають на забезпечуючi та
технологчно спорщнен галузi. Це може стимулювати монополiзацiю ринку фактоpiв виробництва i забезпечити пiдвищення piвня економiчноï безпеки монополicта.
Попит, в pазi його зростання, стимулюе розвиток забезпечуючих та технологчно cпоpiднениx галузей. Попит стимулюе необхщнють розширення виробництва в забезпечуючи i технологчно спорщнених галузях, що також сприяе пщвищенню piвня економiчноï безпеки.
Конкуpенцiя стимулюе розвиток забезпечуючих та технологчно спорщнених галузей, пщвищуючи piвень ïx безпеки.
4. Вплив на конкурентну ситуа^ю на ринку.
Надлишок фактоpiв спроможний розширити середовище виробникв.
Виникнення нових альянсв, до складу яких входять забезпечуючi та технологчно cпоpiдненi галуз^ сприяе пiдвищенню piвня економiчноï безпеки галузк Це вiдбуваетьcя завдяки забезпеченню можливост формування ефективноï полiтики цново1 конкуpенцiï за рахунок оптимiзацiï витрат на всх cтадiяx виробничого циклу.
Попит впливае на конкурентну ситуацю на ринку. Збтьшення попиту сприяе пщвищенню piвня економiчноï безпеки.
Таким чином, пщвищення piвня економiчноï безпеки галузi досягаеться за умови розширення та вдосконалення ïï детермЫант. Рiвень безпеки галузi залежить вiд того, наскльки ефективним е взаемозв'язок детермЫант.
Детеpмiнанти економiчноï безпеки галузi е динамiчною складною системою, в якй вони взаемопов'язанi мiж собою i за рахунок синергетичного ефекту пщсилюють д^ один одного. Доcлiдженням таких систем займаеться синергетика. Синергетика -теоpiя самоорганзаци складних систем. 1снують piзнi пiдxоди до визначення властивостей системи piзними авторами [46, 47]. Динамiчними е системи, що явно або неявно залежать вщ часу. Розглянемо основн влаcтивоcтi складних динамiчниx систем [46].
1. Неcкiнченнicть пiзнання системи. Неможливо повнютю пiзнати систему, можливо запропонувати певн ïï cтpуктуpнi та функцюнальн ваpiанти, що вiдбивають piзнi ïï аспекти.
2. Взаемодiя iз зовишим середовищем. Система пiд впливом зовншнього середовища розвиваеться, але збеpiгае сво1 оcобливi, пpитаманнi тiльки ïй властивост.
3. Цiлicнicть (емеpджентнicть). У cиcтемi ïï cкладовi функцiонують разом, вони взаемопов'язан, що створюе новi властивост. Влаcтивоcтi системи як цiлого не можуть бути зведен до суми властивостей ïï елементв.
4. Iеpаpxiчнicть системи. Кожний елемент cкладноï системи е самостйною системою, але вЫ також е складовою частиною загально1 системи.
5. Структура. Кожна система мае елементи, що утворюють певну структуру, що е динамiчною. Динамiчнicть забезпечуе можливicть змiни i розвитку системи.
6. Елемент. Це первинна складова системи, що також е системою. Але ïï будова не розглядаеться на цьому piвнi аналiзу.
З метою створення повного уявлення про систему, розглянемо ïï додатковi властивост (характеристики) (табл. 1).
Використаемо принципи синергетики (теори самоорганзаци) для опису складно^ вщкрито1, динамiчноï системи - економiчноï безпеки галузi.
Таблиця 1
Основн властивост (характеристики) складноï системи_
Характеристика Змiст характеристики
1. Стан системи Формуеться за рахунок станв ïï елементв, може змiнюватись безперервно або дискретно.
2. ПоведЫка системи Система здатна переходити з одного стану в Ыший, кожний з яких описуеться певними властивостями i структурою.
3. Безперерв-нють функцю-нування Властивють притаманна динамiчним системам. Ус процеси в них -взаемопов'язанк Функцюнування складно! системи вщбуваеться як единого цтого, i навпаки. Воно супроводжуеться безперервними змiнами, накопичення яких забезпечуе розвиток.
4. Розвиток системи Вщбуваеться за рахунок того, що пщсистеми та елементи проходять рiзнi етапи функцюнування та розвитку, вщбуваеться перебудова як складових, так i системи в цтому.
5. Динамiчнiсть Економiчнi системи функцюнують i розвиваються в час, проходять певн стадп свого розвитку, мають життевий цикл юнування.
6. Складнють Системи формуються за рахунок рiзнорiдних елементiв та пщсистем, мiж ними iснують зв'язки. Це забезпечуе багатоварiантнiсть ïх властивостей та розвитку.
7. Гомеостатич-нiсть Здатнють систем до самозбереження, можливють протидiяти зовнiшньому середовищу, що спроможне 1х руйнувати.
8. Цтеспрямо-ванiсть Наявнiсть мети свого юнування. Джерелом розвитку е змЫа цiлей.
9. Керованють Усвiдомлене, цiлеспрямоване функцюнування системи та ïï елементв. Дае можливють розв'язання протирiч, що виникають у системк Це цiлеспрямована самоорганзаця, що забезпечуе можливiсть саморозвитку при одночасному збереженн якiсноï визначеностi системи.
10. Адаптив-нiсть Здатнють до саморегуляцп (пасивна адаптаця) та управлiння з метою ефективного функцюнування (активна).
11. 1нерцмнють Складнють системи призводить до того, що на факти впливу вона реагуе не миттево, може виникати запзнювання (лаг).
12. Стiйкiсть (сталiсть) ПоведЫка i стан системи при незначних впливах в певних межах суттево не змЫюеться. Розглядають сталють структури системи та траекторп ïï поведЫки. Сталють забезпечуеться за рахунок самоорганзацп, а саме таких ïï властивостей - диференцацп та лабтьност (чутливост). Диференцаця - це здатнють системи розв'язувати протирiччя, пристосовуватись до змЫ середовища за рахунок структурного рiзноманiття. Лабтьшсть - це рухливiсть функцй елементiв системи при ïï загальнй стiйкостi.
13. Стан рiвноваги Сталiсть системи пов'язана iз ïï прагненням до стану рiвноваги. Рiвноважний стан - це стан максимально! ефективност системи, тобто основна цть функцiонування. Але складна система не може досягти повноï рiвноваги бо ïï складовi елементи функцюнують в рiзних умовах та динамiчно взаемодiють один з одним. Досягнувши певноï рiвноваги, система вщ неï позбавляеться. Таким чином, стйка (стала) економiчна система коливаеться бтя рiвноважного стану, переходить з одного рiвноважного стану в iнший, тобто знаходиться у динамiчнiй рiвновазi, що i забезпечуе ïï розвиток.
Самоорганзаця - еволюцiйне самовпорядкування (самовдосконалення) за рахунок внутршнх можливостей та зовншнього впливу. Самоорганiзацiя можлива ттьки у вiдкритих системах. Пiд впливом зовншнх факторiв, у таких системах вщбуваеться внутршня перебудова. 1х структура, як правило, ускладнюеться i пристосовуеться до нових умов зовншнього середовища. Система переходить у
новий стан, бо попереднй втрачае стйкють. Якщо складна система тривалий час перебувае у piвноважному стан, зникае розвиток.
Про здатнють до самоорганзацп складно1 системи - економiчноï безпеки галузi cвiдчить наявнicть наступних умов:
1. Вщкритють. Економiчна безпека галузi як цiле, так i cкладовi (пiдcиcтеми), що вона включае, е неiзольованими вiд зовнiшнього середовища.
2. Динамiчнicть. Ця умова е наслщком безпеpеpвноcтi змiн характеру пpоцеciв, що вщбуваються в економiцi на piвнi галузi i нацiонального господарства в цтому. Як наcлiдок - змЫа вимог щодо piвня економiчноï безпеки та необхщност пiдвищення його piвня.
3. Перебування не у стан piвноваги. Стан безпеки е piвноважним тiльки у коpоткотеpмiновому пеpiодi. Система економiчноï безпеки е рухом вщ одного стану динамiчноï piвноваги до Ышого.
4. Наявнicть тicного взаемозв'язку процесв, що в нiй вщбуваються. Системний характер само1 галузi призводить до обов'язковост взаемозв'язку пpоцеciв забезпечення ïï економiчноï безпеки.
Економiчна безпека галузi е системою, що знаходиться у стан динамiчноï piвноваги (послщовнють piвноважниx cтанiв), тому ïï розвиток мае cталi характеристики. Динамiчнicть, а не статичнють piвноваги, досягаеться завдяки наявност складових (пiдcиcтем), кожна з яких мае сво1 оcобливоcтi розвитку. Такими складовими е запропонован детермЫанти економiчноï безпеки галузi. Ця система здатна до самоорганзацп. Пеpелiченi детермЫанти е ïï внутpiшнiми можливостями. В якост зовнiшнього впливу виступають так чинники: випадковi подiï, державне та корпоративне регулювання.
Результатом самоорганзацп системи економiчноï безпеки галузi е також ускладнення ïï оpганiзацiйноï структури: створенням вертикально та горизонтально Ытегрованих структур та корпорацй. Внаcлiдок цього забезпечуеться поряд з ринковим саморегулюванням, корпоративне регулювання галузей та нацюнального господарства в цтому.
Використання взаемозв'язку внутршнх можливостей та зовншнього впливу створюе умови для пщвищення piвня економiчноï безпеки галузк
Стан динамiчноï piвноваги економiчноï безпеки галузi мае мУмум i максимум, що вiдповiдае, на нашу думку межам сталост розвитку галузк
Економiчна безпека е Ыерцмною системою, мiж показниками розвитку ïï складових може виникати лаг (запзнення).
Висновки з даного дослщження i перспективи подальших розвiдок у даному напрямку. Детеpмiнантами економiчноï безпеки галузi нацiонального господарства на нашу думку можна вважати:
I. Параметри фактоpiв виробництва та Ыфраструктура (матеpiальнi i нематеpiальнi ресурси, необxiднi для стабтьного функцiонування галузi). Основними серед них е робоча сила, засоби виробництва, каптал в грошовм форм^ пщприемницьк здiбноcтi, iнфоpмацiйнi ресурс та знання. Параметрами фактоpiв виробництва е: надтенють ресурсами; iеpаpxiя фактоpiв; створення фактоpiв; невигiднicть окремих фактоpiв.
II. Умови та параметри ринкового попиту на продукцю галузк Основними рисами це1 детеpмiнанти е структура попиту, його обсяг та тенденцп зростання. Структура внутршнього i зовнiшнього попиту визначаеться наявнютю cегментiв та ïx величиною. Величина попиту дае можливють pеалiзацiï ефекту масштабу та стимулювання Ывестування й реЫвестування.
III. Забезпечуючi та технологчно cпоpiдненi галузi. Це один з найважливших фактоpiв економiчноï безпеки. Ц галузi забезпечують виробника факторами виробництва, можуть бути споживачами його продукцп, що надае додатковi
конкурента переваги.
IV. Стратегя, структура та конкурентна ситуаця на ринку. Вибiр стратегiï визначаеться особливостями галузi, а ïï ефективнють гарантуе економiчну безпеку. Вщ типу конкурентноï ситуацiï на ринку залежать можливост галузi в отриманн прибутку.
Запропоновану систему детермiнант економiчноï безпеки галузi доцiльно доповнити такими чинниками:
1. Випадковi подiï (винаходи, значнi технологiчнi зрушення, рiзкi змiни цiн на ресурси, суттевi змiни на свiтових фЫансових ринках, коливання кон'юнктури ринку, форс-мажорн обставини та iншi).
2. Роль уряду (державне регулювання). На нашу думку, не дивлячись на неоднозначне ставлення до державного втручання у дiяльнiсть галузей, така необхщнють юнуе. Найбтьш оптимальним варiантом для галузей нацюнального господарства е поеднання регулювання, конкурентно1 та галузевоï полiтики.
3. Корпоративне регулювання. Цей вид регулювання в сучасних умовах став не менше вагомим в порiвняннi з державним регулюванням. Зростаючi розмiри корпоративного сектора та збтьшення його регулюючого впливу призводить до необхщност усе бтьшого врахування державою його Ытереав.
Динамiчний характер взаемодiï детермiнант економiчноï безпеки галузi, на нашу думку, забезпечуе можливють не ттьки пщтримки необхiдного рiвня безпеки, а й його пщвищення. Пщвищення рiвня економiчноï безпеки галузi може бути досягнуте за умови розвитку та вдосконалення кожно1 iз запропонованих детермiнант:
1. Створення факторiв виробництва.
2. Впливу на структуру та величину попиту.
3. Розвитку забезпечуючих та технологчно спорщнених галузей.
4. Впливу на конкурентну ситуацю на ринку.
Економiчна безпека галузi е складною динамiчною системою, здатною до самоорганзаци. Динамiчний характер станiв рiвноваги це1 системи надае можливостi для ïï сталого розвитку.
Для визначення ефективних шляхiв пiдвищення рiвня економiчноï безпеки галузi нацiонального господарства доцтьним е проведення дослiджень, направлених на розв'язання цтюно1 проблеми, а не окремих ïï складових.
Л^ература
1. Абалкин Л.И. Экономическая безопасность России и ее отражение / Л. И. Абалкин // Вопросы экономики. - 1991. - №2. - С.124.
2. Основные понятия общей и специальных теорий безопасности // Национальная безопасность / Сизов В.Ю, Афиногенов Д. А., Жуковский М.В. и др. -М. :Экономика, 2003. - С. 15.
3. Донець Л.1. Економiчна безпека пщприемства. / Л.1. Донець, Н.В. Ващенко. - К . : Центр учбово1 л^ератури, 2008. - 240 с.
4. Жалто Я. Стратегя забезпечення економiчноï безпеки Укради. Прюритети та проблеми iмплементацiï / Я. Жалто // Стратегя нацiональноï безпеки Укради в контекстi досвiду свiтовоï сптьноти. - К. : Сатсанга, 2001. - 224 с.
5. Економiчна безпека / за ред. З.С.Варналiя. - К. : Знання, 2009. - 647 с.
6. Киреев С. I. Економiчна безпека: Ыдикатори та механзми забезпечення / С. I. Киреев // Матерiали круглого столу "Нацюнальна програма забезпечення економiчноï безпеки в контекст стратеги соцiально-економiчного розвитку Укради". -К., 2000.
7. Концепця економiчноï безпеки Украïни / [1н-т екон. прогнозування; Кер. проекту В. М. Геець]. - К. : Логос, 1999. - 56 с.
8. Молдован О. О. Корпоративний сектор чорно1 металургп: проблеми
становлення та формалiзацiT / О. О. Молдован // Економiчний вюник Донбасу. - 2009. - №1 (15). - С.14-20.
9. Сазанов С. В. Основные направления обеспечения экономической безопасности реального сектора общественного производства в условиях транзитивной экономики России / С. В.Сазанов. - М. :ВЦ, 2004. - 30 с.
10. Экономическая безопасность России. / Под ред. В. К. Сенчагова. - М. :Дело, 2005. - 896 с.
11. Точлн В. Економiчна безпека i ринкова влада / В. Точлн, В. Венгер // Вюник ТНЕУ. - 2008. - №3. - С.60-68.
12. Горошкова Л. А. Роль трубноТ промисловост у забезпеченн енергетичноТ безпеки держави та реЫжиырингу украТнського нафтогазового сектору / Л. А. Горошкова // Науковий вюник 1вано-Франквського технчного унверситету нафти i газу. Серiя: Економка та управлЫня у нафтовм i газовiй промисловост. - 2010. -№2(2). - С.51-63.
13. Горошкова Л. А. Перспективи розвитку чорноТ металургiT УкраТни у контекстi забезпечення економiчноT безпеки галузi / В. П.Волков, Л. А. Горошкова // Науковий вюник Полтавського нацюнального унверситету економки i торпвлк Серiя "Економiчнi науки". - 2010. - №4 (44). - Ч.II. - С.81-89.
14. Волков В. П. 1нвестиЦйноннтеграцйы технологи соцiально-економiчного розвитку регюну : [монографiя] / Волков В. П., Горошкова Л. А., Панкова М. О.; под ред. В. П. Волкова. - Запорiжжя, ЗНУ, 2011. - 290 с.
15. Горошкова Л. А. 1нвестици як фактор розвитку науково-технолотноТ складовоТ економiчноT безпеки галузей реального сектора економки УкраТни / Л. А. Горошкова // Збiрник наукових праць МiжнародноT науково-практичноТ конференцп 'Фнансова система держави: проблеми i перспективи розвитку. - К. : ДМК "Центр", 2011. - С.21-23.
16. Горошкова Л. А. Науково-технологчна складова економiчноT безпеки чорноТ металургп / Л. А.Горошкова // Теоретичн i практичнi аспекти ЫтелектуальноТ власностi. - 2012. - №2.
17. Горошкова Л. А. Аналiз структури економiчноT безпеки металуршноТ галузi УкраТни / Л. А.Горошкова // Економiчний вiсник унiверситету. Економiчний вiсник Переяслав-Хмельницького державного педагогiчного унверситету iменi Григорiя Сковороди. - 2012. - Випуск 18/1.
18. Горошкова Л. А. Процеси самооргаызацп та складовi економiчноT безпеки чорноТ металургп / Л. А. Горошкова // Економiчний вюник унверситету. Економiчний вiсник Переяслав-Хмельницького державного педагогчного унiверситету iменi Григорiя Сковороди. - 2012. - Випуск 18/3.
19. Мосей Герард. Влияние глобализации и регионализации на таможенную политику государства / Гепард Мосей // Проблемы теории и практики управления. -2003. - №3. - С.123-129.
20. Глобализация: многостороннее измерение / Под общ.ред. В. А. Михайлова, В. С. Буянова. - М. : Книга и бизнес, 2004. - С.12-14.
21. Стиглиц Дж. Глобализация: тревожные тенденции / Дж.Стиглиц. - М. : Мысль, 2003. - С.23.
22. Мазурок П. П. Iсторiя економiчних учень у запитаннях i вщповщях / П. П. Мазурок. - К. :Знання, 2006. - 477 с.
23. Леоненко П. М. Iсторiя економiчних учень: Пщручник / П. М. Леоненко, П. I. Юхименко. - К. :Знання, 2008. - 639 с.
24. Мiжнародна економка: Пщручник / А. П. Румянцев, Г. Н. Климко, В. В. Рокоча та Ы.; За ред. А. П. Румянцева. - К. : Знання-Прес, 2003. - 447 с.
25. Портер М. Е. Международная конкуренця / М. Е. Портер. - М. : Межународные отношения, 1993. - 896 с.
26. Макконнелл К. Р. Экономикс: принципы, проблемы и политика / К. Р. Макконнелл, С. Д. Брю. - ИНФРА-М, 2002. - С.3.
27. Самуэльсон П. Э. Экономика / П. Э. Самуэльсон, В. Д. Нордхаус. - М. : Вильямс, 2001. - 688 с.
28. Шумпетер Й. Теория экономического развития: пер. с нем. B.C. Автономова / Й. Шумпетер. - М. : Прогресс, 1982. - 456 с.
29. lсторiя економiчних учень. / За ред. Л.Я.Корнйчука, Н.О.Титаренко. - К. : КНЕУ, 2001. - 564 с.
30. Самуэльсон П. Экономика: В 2 т. / П.Самуэльсон. - М. : Алгон, 1992.
31. Закон УкраТни "Про природы монополп" № 1682-111 вщ 20.04.2000, 3i змЫами i доповненнями. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www:search.ligazakon.ua
32. Экономика. / С.Фишер, Р. Дорнбуш, Р.Шмалензи. - М. : Дело, 1993. - 234 с.
33. Макро- i мiкроекономiчнi складовi розвитку: Монографiя / В.С.Стельмах,
A.О.Спфанов, I.В.Сало та Ы. - Суми : Унверситетська книга, 2006. - 505 с.
34. Основи економiчноТ теори. Полiтекономiчний аспект. / За ред. Г. Н. Климка,
B. П. Несторенка. - К. :Вища школа, 1997. - 743 с.
35. Економiчна теорiя: Пщручник / За ред. В. М. Тарасевича. - К. ЦНЛ, 2006. -784 с.
36. Горошкова Л. А. Свропейський досвщ забезпечення функцюнування металурпйноТ' галузi в умовах кризи / В. П. Волков, Л. А. Горошкова // Вюник Волинського Ыституту економки та менеджменту. - 2011. - №2. - С.82-90.
37. Горошкова Л. А. Американський досвщ забезпечення ефективност функцюнування пщприемств металуршноТ галузi / Л. А. Горошкова, П. I. Коренюк // Вюник Хмельницького нацюнального унверситету. Серiя: Економiчнi науки. - 2011. -№5. - Т.2. - С.212-216.
38. Мочерний С.В. Пол™чна економiя / С.В.Мочерний, Я.С. Мочерна. - К. : Знання, 2007. - 684 с.
39. Нацюнальна економка: Пщручник. / За ред. П. В. Круша. - К. : Каравела, 2011. - 448 с.
40. Чемберлин Э. Теория монополистической конкуренции / Э. Чемберлин. - М. : Экономика, 1995. - 230 с.
41. Робинсон Дж. Экономическая теория несовершенной конкуренции. / Дж. Робинсон. - М. :Экономика, 1996. 290 с.
42. Портер М.Э. Конкуренция. / Портер М.Э. - М. : Издательский дом «Вильямс», 2001. - 560 с.
43. Вебер М. Избранные произведения / М.Вебер. - М. : Экономика, 1990. -520 с.
44. Маршалл А. Принципы экономической науки: В 3 т. / А.Маршалл. - М. : Экономика, 1993. - 290 с.
45. Моделирование экономической динамики / Клебанов Т.С., Дубровина Н.А., Полякова О.Ю. и др. - Х. :Издательский Дом «ИНЖЭК», 2004. - 244 с.
46. Дудник I. М. Вступ до загальноТ теори систем / I. М. Дудник. - К. : Кондор, 2009. - 205 с.
