CC BY
26
© Гончаров М. П., Шведа Ю. I. УДК 616.37-002-036.11:616. Гончаров М. П., Шведа Ю. I.
АНАЛ1ТИЧНА ОЦ1НКА Х1РУРГ1ЧНОГО Л1КУВАННЯ
ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ
ВНКЗ ЛОР «Льв;вський iнститут медсестринства та лабораторной' медицини iм. Андрея Крупинського» (м. Львiв)
Робота е фрагментом пошуково! теми.
Вступ. На сьогодн актуальностi набувае проблема хiрургiчного лiкування панкреатиту, оскiльки останнiми роками в Укра1ы та свiтi спостер^аеть-ся рiзке зростання випадкiв гострого панкреатиту, а також летальних результа^в захворювання, незва-жаючи на можливост сучасно! медицини.
Захворюванiсть на хроычний панкреатит в кражах бвропи складае 4-8 випадкiв, а поширенють -25 випадкiв на 100 тис. населення, за даними ау-топсм - 0,3-0,4%. Справжня частота гострого панкреатиту залишаеться предметом дискусм, мае географiчнi особливостi (у т. ч. етюлопя ГП), i II оцшка залежить вiд розвитку дiагностики. Наприклад, у Ве-ликобританiI вона коливаеться вщ 150 до 420 в пад-кiв на мтьйон населення, панкреатит становить близько 3% уЫх причин госпiталiзацiI з приводу болю в животк У США частоту гострого панкреатиту оцЫюють як 270 випадюв на 100 000 населення вком 15-44 роки i 540 випадкiв на 100 000 населення вком понад 65 роюв. У цм краIнi за 1998 р. зареестровано 183 тисячi випадюв цього захворювання [6, с. 5].
У деяких кра!нах (Великобританiя) вважають, що гострий панкреатит частiше трапляеться в чоло-вiкiв, в Ыших (США) його частоту в чоловкв i жiнок оцiнюють як приблизно однакову. Загалом вважають, що у чоловшв панкреатит мае переважно ал-когольну етюлопю, натомiсть у жЫок, здебiльшого пов'язаний iз жовчнокам'яною хворобою.
За даними дослiджень в Укра'|ы рiвень захворю-ваностi патолопею пiдшлунковоI залози в 2012 р. склав 226 випадкiв на 100 тис. населення, поширенють - 2471 на 100 тис. населення. Така рiзниця в ктькост хворих на хроычний панкреатит в Укра1ы та в шших кра!нах може бути пов'язана з гiпердiаг-ностикою при встановленнi дiагнозу панкреатит, а також бтьш високим рiвнем зловживання алкоголем, що е одыею з основних причин розвитку хвороби, незбалансованим харчуванням [6, с. 8].
Панкреатит входить до списку захворю-вань, що жорстко контролюються Мшютер-ством охорони здоров'я Укра!ни. Але варто вщзначити, що даы, як збираються панкре-атологiчними центрами, мають доволi мало критерiIв градацiI, як не повнiстю описують структуру та можливi причини захворювання.
Статистичнi дан свiдчать, що панкреатит частiше зустрiчаеться в чоловiкiв (56,7%), нiж у жшок - (43,3) (табл. 1).
jarunatanchak@mail.ru
За повщомленнями центру медично! статистики МОЗ Укра!ни, в останн роки хворобам пiдшлунковоI залози притаманний найбтьший прирiст. Захворю-ванiсть на хроычний панкреатит мае тенденцiю до зростання i виросла за десять роюв на 74%. Вра-жаючи насамперед оЫб працездатного вiку 82,7% (25-59 роюв), маючи рецидивуючий перебк з про-гресуванням функцiональноI недостатност пщ-шлунково! залози. Тому, своечасне виявлення, л^вання i профiлактика панкреатиту е не лише ме-дичною, а й соцiально-економiчною проблемою.
Панкреатит мае чгш симптоми та перевiренi часом методи дiагностування, до того ж це хiрур-гiчна хвороба, яка часто заюнчуеться оперативним втручанням, де помилки дiагностування неприпус-тимк Тому сумнiвiв у точностi дiагностування захворювання не виникае. Водночас з наявнютю до-волi точних рiчних звiтiв зi статистичними даними по юлькост хворих на панкреатит рiзних форм в УкраIнi проводиться вкрай мало аналггичних дослiджень цих даних. У результат планування роботи панкреа-тологiчних центрiв видiлення коштв на !х утримання та лкування хворих здiйснюеться плановими методами, спираючись на попередн роки.
Окрiм того, вiдсутнiсть детального аналiзу з^ браних даних не дае змоги виявити вплив сощаль-них, природних, еколопчних, фiзичних та iнших чинниюв на iмовiрнiсть виникнення захворювання, а отже, i розроблення ефективних засобiв поперед-ження хвороби е неможливою. Сьогоднi статистика ведеться на рiчнiй базi тiльки по юлькост хворих та кiлькостi померлих залежно вщ комбiнацiI крите-рИв: причина загострення хвороби, форма захворювання, споЫб л^вання. Визначення додаткових критерпв та чинникiв, що впливають на виникнення та перебк захворювання е важливим завданням га-лузi, яке сьогодн не виконуеться. Тому проведення детального аналiзу статистики е актуальним та не-обхiдним для галузг
Таблиця 1.
Розподiл хворих за вшом та статтю
В1к, рок1в До 30 30-39 40-49 50-59 60-69 > 70 Всього
Стать (%)
Чолов1чий 4,9 19,8 16,1 11 1,2 3,7 56,7
Ж1ночий 2,5 7,4 12,4 8,6 6,2 6,2 43,3
Незважаючи на застосування численних техно-лопй вiзуалiзацiI, дiагностика гострого панкреатиту може становити важку проблему. Кардинально важливим при цьому е виключення шших життево загрозливих захворювань: мезентерiальноI шемп, розриву аневризми аорти тощо.
Важливим при дiагностуваннi та лiкуваннi гострого панкреатиту е врахування зарубiжних рекоменда-цiй, зокрема британських лiкарiв (рис. 1).
Багатофакторнi системи оцЫки важкостi стану в балах дають змогу полiпшити точнiсть прогнозу до 70-80%. Так, при оцшц за системою Глазго або системою Ренсона (табл. 2) наявнють 3 або бтыше критерив пiд час прибуття хворого та при повторних оглядах протягом перших 48 год. дае змогу говори-ти про важкий переб^ захворювання. Зокрема, при 1-2 критерiях Ренсона летальнiсть становить < 1%, 3-4 критерiях - 16%, а при 5 i бтыше - перевищуе 40% [9, с. 55].
Безсумывне центральне мiсце в лкуваны хво-рих на гострий панкреатит, зокрема панкреонекро-зу, з наявними мюцевими ускладненнями, складае хiрургiчне втручання з використанням сучасних м^ нiмально iнвазивних операцiйних технологiй, тра-дицiйних вiдкритих операцiй, а також в 1х поеднаннi.
Так, мiнiмально iнвазивнi втручання за методикою проведення були виокремленн на Ытервенцм-но-сонографiчнi, вiдеолапароскопiчнi та поеднанi, за метою - на дiагностичнi, лкувальы i дiагностич-
но-лiкувальнi i за юнцевим результатом на «одно-моментно-остаточы», «етапнi» i «стабiлiзуючi стан хворого». Перший вид 1х, який приводив до повного одужання пацiентiв, застосовано в 57% спостере-жень, переважно при рщинних скупченнях (асептич-них i iнфiкованих) у чепцевiй сумщ, парапанкреатич-них та параколярних заочеревних просторах. Етапн операцiI, якi проведено в 25% випадюв, сприяли об-меженню та демаркацiI осередку гнмно-некротич-ного ураження, що дозволяло здмснювати розкрит-тя, санацiю та дренування його з малих прецизмних достутв [1, с. 45-46].
Стабкгмзуючи стан пацiента втручання здiйснено у 18 % оЫб при поширених гнiйно-некротичних ура-женнях заочеревних просторiв, що надавало мож-ливiсть впродовж 24-48 годин ывелювати прояви полюрганно! недостатностi i виконати традицiйнi операцп в кращих умовах. При обмежених гнмно-некротичних ураженнях заочеревинних просторiв (до двох топографо-анатомiчних дiлянок) здмсню-валися традицiйнi втручання з налагодженням про-точно-промивного дренування за Ведег, або форму-вання лапаро-ретроперетонеостоми. При поширен гнiйно-некротичних парапанкреатичних параколярних та паранефральних процесах (бтыше двох зон) виконувалися етапн санаци осередюв запалення шляхом програмованих релапаротомiй. Незважаючи на те, що гострий панкреатит вщноситься до хiрургiчних захворювань оргаыв черевно! порож-
Обстеження з метою з'ясування причини гострого панкреатиту, враховуючи британськ\ рекомендацп з л\кування гострого панкреатиту, модиф\ковано з\
св\тових рекомендац\й
Л\п\ди сироватки кров\, кальц\й сироватки кров1, титр антит\л до в\рус\в
Повторне УЗД, ендоскоп\чне УЗД, авто\мунн\ м аркери, ЕРХПГ — досл\дження жовч\ (кристали \ цитолог\я ), манометр\я сф\нктера Одд\ Досл\дження функци п\дшлунково'У залози для виключення хрон\чного панкреатиту
Панкреатичн\ ферменти в сироватц\ кров\, печ\нков\ проби
Жовчнокам 'яна хвороба, вживання алкоголю, с\мейний анамнез (ГП, карцинома п\дшлунково'У залози, цукровий д\абет 1 типу)
Рис. 1. Обстеження з метою з'ясування причини гострого панкреатиту.
Таблиця 2. Системи Глазго та Ренсона для передбачення важкост гострого панкреатиту
Система Глазго Система Ренсона
Вк > 55 р. Пщ час госттал1зацп Вк > 55 роюв Цукор кров1 > 11 ммоль/л Лейкоцити > 16,0 X 109 /л Лактатдегщрогеназа > 350 Од/л АсАТ > 120 Од/л
Дослщження кров1: Лейкоцити > 15 X 109/л Глюкоза > 10 ммоль/л Сечовина > 16 ммоль/л Парц1альний тиск 02 < 60 мм рт. ст. Кальц1й < 2 ммоль/л Альбумн < 32 г/л Лактатдегщрогеназа > 600 Од/л АсАТ (АлАТ) > 100 Од/л Протягом перших 48 годин Зниження гематокриту > 10% Кальцш сироватки кров1 < 2 ммоль/л Лужний дефщит > 4 ммоль/л Пщвищення р1вня азоту сечовини > 1,8 ммоль/л Парц1альний тиск О2 в арте-р1альн1й кров1 < 60 мм рт. ст. Секвестрац1я рщини > 6 л
нини, категорп невiдкладноi абдомiнальноi хiрургii, i це само по собi передбачае операцмну активнiсть стосовно даного виду патологи, однак переважна бшьшють дослщниюв вiдстоюють принцип комплексного хiрургiчного лiкування захворювання, який поряд iз операцiйним втручанням включае широке коло медикаментозних компонен^в [3, с. 85].
Мета дослщження. Провести комплексну ана-лiтичну оцiнку хiрургiчного лiкування гострого панкреатиту.
Об'ект I методи дослщження. В перюд з липня 2011 року по грудень 2013 року виконано загалом 221 черезшюрне дренування рщинних скупчень пщ УЗ-контролем 81 хворим на гострий панкреатит (включаючи первинн i наступнi етапн дренування
Таблиця 3. Розподiл кратност виконаних малоiнвазивних втручань
К1льк1сть виконаних втручань Юльмсть хворих
Абс. %
1 13 16
2 30 37
3 12 14,8
4 10 12,4
5 12 14,8
6 2 2,5
> 7 2 2,5
i пункцii, корекцiю положення та замiну дренажiв). З дiагностованих 187 рiдинних скупчень було дрено-вано пiд УЗ-контролем 172 (91,9%), та в наступному виконано 49 етапних втручань (дренування i пункцп, корекцiя положення та замЫа дренажiв). Загальна кiлькiсть малоЫвазивних сонографiчних втручань склала 221. У 61 хворого (75%) черезшюрне дренування супроводжувалось симультанним дренуван-ням Ыших рiдинних скупчень.
Результати дослщжень та Ух обговорення. Розподiл кратност виконаних втручань наведено в таблиц! 3. В середньому дренування проводилось на 9,43 ± 6,8 добу (95% довiрчий Ытервал Вальда 8,42-10,45 дiб; медiна 7 дiб).
В середньому кiлькiсть сонографiчних втручань у одного хворого склала 2,93 ± 1,61 (Md = 2,95% до-вiрчий iнтервал 2,58-3,28), без врахування традицм-них хiрургiчних втручань. В дану групу не включались хвор^ у яких черезшюрш втручання не заюнчились дренуванням.
Зауважимо, що необхщнють виконання опера-цiйного втручання залежить в значнм мiрi вiд об'ему некрозiв пiдшлунковоi залози та поширеност гнм-но-некротичного процесу в заочеревинному простора що обумовлюе важкють стану хворих на ГНП.
Сонограми патента К. на гострий некротичний Ыфкований панкреатит, де вiзуалiзуеться рщинне скупчення чепцевоi сумки зображено на рисунку 2.
Рис. 2. Сонограми пащента К. на гострий некротичний шфкований панкреатит: в1зуал1зуеться р1динне скупчення чепцевоТ сумки (13 доба вщ початку захворювання) [1, с. 56], де, А — рщинне скупчення до дренування; В — рщинне скупчення пщ час дренування, в просвт в1зуал1зуеться дренаж.
На сьогодн дуже широкого поширення отримав такий метод хiрургiI як лапароскопiя, яка застосо-вуеться з метою диферен^ально! дiагностики го-строго панкреатиту з Ышими гострими хiрургiчними захворюваннями оргаыв черевно! порожнини. Крiм не!, для л^вання хвороби застосовувалась страль-на комп'ютерна томографiя. Бiльшостi пацiентiв основый групi та деяким - контрольно! (104 i 23 хво-рих вщповщно) виконували СКТ [2, с. 50].
Перед до^дженням виконували перораль-не заповнення шлунка, дванадцятипало! кишки та проксимальних вщдьтв тонко! кишки 600-800 мл води для забезпечення негативного контрастуван-ня. Цей методичний прийом важливий для визна-чення стану стшки шлунка та тонко! кишки, що особливо проявляеться на фон введення контрастно! речовини, а також наступних реконструкцм зобра-жень.
Стандартне сканування проводили в кранюкау-дальному напрямку з товщиною зрiзу 5 мм i шагом реконструкци 4 мм. Потiм, за допомогою автоматичного шжектора, з швидюстю 3,5 мл/с внутрш ньовенно вводили контрастну речовину - «Омнтак» чи «Ультравют» з концентрацiею йоду 350 мг/мл з розрахунку 1 мл на 1 кг маси тта хворого. Арте-рiопаренхiматозна фаза сканування виконувалася на 30-й секунд^ портальна - на 65-й-75-й с. пюля початку iн'екцiI контрасту, вiдстрочена - на 4-6-й хвилиы. Наступна обробка даних СКТ мютила обов'язкову побудову багатоплощинних (рекон-струкцiя зображень в шших, нiж аксiальна, площи-нах) i об'емних (3й - тривимiрних) реформацiй на основi зображень, отриманих як в артерiальну, так
1 в портальну фазу. СКТ оргаыв черевно! порожнини з контрастуванням виконано 24 хворим.
Загальна характеристика проведених втручань, включаючи повторы дренування, замшу дрена-жiв наведена в таблиц! 4. Додаткове дренування рщинних скупчень при неадекватному !х дренуваннi проведено
2 хворим у груп А, 6 хворим у груп В, 5 хворим у груп С.
Загалом додаткове дренування знадобилось 16% хворих, а збтьшення дiаметру дренажа 14,8% хворих. Можна зробити ви-сновок, що як правило, достатньо одного адекватного за дiаметром дренажа, вщповщного характеру видтень по ньому, для одного р^ динного скупчення. Однак при ш-фiкованих рiдинних скупченнях за наявност гнiйних з некротичним детритом видтень по дренажу необхщно, по-перше, збтьшувати дiаметр дренажа для забезпечен-ня адекватного вiдтоку ексудату, по-друге доцтьним е встановлен-ня додаткового дренажа в порож-нину того ж рщинного скупчення, або встановлення двухканального дренажа для проточного проми-вання порожнини гнмника.
Важливо зазначити, що з 32 хворих групи А, 8 хворим в подальшому виконан традицiйнi опе-ративн втручання, в той час як з 33 хворих групи В в подальшому оперовано традицмним шляхом 14 хворих (%2 = 2,679, р = 0,102), з 16 хворих групи С 10 оперовано традицмним шляхом, що в порiв-нянн з групами А i В достовiрно бтьше (р < 0,01).
За умови розвитку гнмно-септичних ускладнень та наявностi показань до традицмного оперативного втручання черезшюры сонографiчнi втручання були I етапом л^вання, що дозволяли вiдстрочити операцт до моменту формування вiдмежованих некрозiв та секвестрiв. У 23 (71,8%) оперованих традицмно пацiентiв вдалося вщстрочити опера-тивне втручання пiзнiше 21 доби вщ початку захво-рювання.
Серед 81 хворих, яким в якост першого етапу виконувались малошвазивы дренуючi втручання пiд УЗ-контролем, в подальшому оперовано тради-цiйним шляхом 32 хворих (39,5%) (без урахування дiагностичноI лапароскопи, трахеостомiI). Характер виконаних втручань наведено в таблиц! 5.
Малошвазивы сонографiчнi дренуючi втручання стали юнцевим методом лiкування у 45 (55,6%) хворих (традицмы оперативн втручання не вико-нувались).
Традицiйнi оперативн втручання виконувались 3 15 по 60 добу вщ початку захворювання, серед-нiй показник 30,6 ± 16,6 дiб. У 1 хворого оперативне втручання виконано на 7 добу у зв'язку з перфора-^ею висхщно! ободово! кишки. Показник леталь-ностi у всiх трьох групах статистично не вiдрiзнявся (р > 0,05).
Можна зробити висновок, що, як правило, достатньо одного адекватного за дiаметром дренажа, вщповщного характеру видтень по ньому, для одного рщинного скупчення. Однак при шфи кованих рщинних скупченнях за наявност гнмних
Таблиця 4.
Загальна характеристика втручань, проведених хворим на гострий панкреатит за групами
Характеристики Група А Група Б Група С
Кшькють пац1ент1в, яким проведено традицмне оперативне втручання 8 (25%) 14 (42,4%) 10 (62,5%)
Кшькють пац1ент1в, яким виконувались повторы дренування, замша дренаж1в 5 (15,6%) 13 (39,4%) 7 (43,8%)
Кшькють пац1ент1в з первинно сте-рильними р1динними скупченнями, як1 в подальшому шфкувались 7 (21,8%) 12 (36,4%) 4 (25%)
Загальна к1льк1сть дренуючих втручань пщ УЗ-контролем 83 98 40
Зам1на дренаж1в (к1льк1сть зам1н/к1льк1сть пац1ент1в) 9/5 26/13 14/7
Терм1н перебування дренаж1в, д1б, середне (стандартне вщхилення) 7,29 ± 4,41 10,69 ± 6,07 11,29 ± 7,23
Тривал1сть л1кування в стац1онар1, д1б 26,12 ± 20,37 32,72 ± 17,27 41,33 ± 14,69
Летальн1сть, абс/% 3/9,5% 6/18,1% 3/18,5%
з некротичним детритом видтень по дренажу необхщно, по-перше, збiльшувати дiаметр дренажа для забезпечення адекватного вщтоку ексудату, по-друге доцтьним е вста-новлення додаткового дренажа в по-рожнину того ж рщинного скупчення, або встановлення двухканального дренажа для проточного промивання порожнини гнмника.
Висновки. 1з проведеного досл^ дження можемо зробити висновок, що гострий панкреатит часто дае ускладнення у виглядi почервонiння та гнмних набрякiв, при яких звичайн методи лiкування стають вже неефек-тивними. Тому, допомогти хворому можна лише шляхом оперативного втручання. Авторами доведено, що саме хiрургiчний метод лкування хво-рих на панкреатит е найбтьш ефек-тивним i дiевим, нiж медикаментозна тератя. Адже, хворi, пiсля операци мають значно меншi шанси на ускладнення ыж пiсля звичайного лкування лiками.
Перспективи подальших до-слщжень. Результати дослiджень можуть бути впровадженi на практицi при лiкуваннi хворих на панкреатит. В подальшому потребуе до^дження вдосконалення методики лiкування гострого панкреатиту.
Л^ература
1. Губергрiц Н. Б. Практична панкреатологiя / Н. Б. Губергрщ, С. В. Скопiченко. - Донецьк: Либщь, 2007. - 244 с.
2. Дацюк О. I. КлЫко-морфолопчш аспекти при експериментальному гострому панкреатин в умовах внутрiшньоартерiальноï
шфузмно' терапп з використанням ГЕК 130/0,4 / О. I. Дацюк // Бшь, знеболювання i iнтенсивна терапiя. - 2011. - № 2 (д). -С. 49-51.
3. Дронов О. I. Тактика лкування хворих з гострим некротичним панкреатитом / O.I. Дронов, I.O. Ковальська // Хiрургiя Укра'-
ни. - 2008. - № 4 (додаток 1). - С. 80-90.
4. Русин В. I. Можливост мшпнвазивних технологш при лкуванш гострого панкреатиту / В. I. Русин, С. С. Фшш, С. М. Чобей //
Шпитальна хiрургiя. 2012. - № 3. - С. 9-11 .
5. Скляров 6. Я. Деяк аспекти дiагностики хрошчного панкреатиту / 6. Я. Скляров, Н. В. Кругляк, I. В. Шальке // Експеримен-
тальна та клЫчна фiзiологiя i бiохiмiя. - 2010. - № 2. - С. 79-80.
6. Стандарти дiагностики i лкування гострого панкреатиту: метод. рекомендацп / ред. 6. П. Коновалова. - [3-е вид.]. -
К., 2005. - 27 с.
7. Стандарти та клЫчш протоколи надання медично' допомоги хворим iз невщкладними хiрургiчними захворюваннями оргашв
черевно' порожнини. - [Чинний вщ 2010-04-02]. - К.: МОЗ Укра'ни, 2010. - 523 с.
8. Сусак Я. М. Острый отечный панкреатит - хирургические и терапевтические аспекты лечения / Я. М. Сусак, Э. В. Светличный //
Consilium Medicum. - 2012. - Т. 6, № 3. - С. 4-6.
9. Теслюк I. I. Гострий панкреатит. Проблеми дiагностики та лкування / I. I. Теслюк, В. В. Сулк, Р. М. Матвеев // Хiрургiя Укра'-
ни. - 2013. - № 2 (21). - С. 54-59.
10. Bakker O. I. Prevention, détection end management of infected necrosis in acute pancreatitis / O. I. Bakker, H. C. van Santvoot, M. G. Besselink // Curr. Gastroenterol. Rep. - 2009. - Vol. 11, № 2. - P. 104-110.
УДК 616.37-002-036.11:616.
АНАЛ1ТИЧНА ОЦ1НКА Х1РУРГ1ЧНОГО Л1КУВАННЯ ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ
Гончаров М. П., Шведа Ю. I.
Резюме. Отримавши статистичн дан стосовно хворих на гострий панкреатит з мюького панкреатоло-пчного центру Львiвського нацюнального медичного уыверситету iменi Данила Галицького, здмснено де-тальний та комплексний аналiз оцшки хiрургiчного лкування гострого панкреатиту. Перш, ыж проводити аналiз, дослщжено загальну ситуацiю захворюваност на панкреатит в УкраIнi, порiвнюючи II iз зарубiжни-ми кра1нами. В основу дiагностування та л^вання хвороби покладено свiтовий досвiд, зокрема британсью
Таблиця 5.
Характеристика виконаних традицшних оперативних втручань
Вид оперативного втручання Кшьк1сть хворих
Некрсеквестректомля, розкриття флегмони заочеревинно-го простору, сана^я, дренування заочеревинного простору, сальниково' сумки, черевно' порожнини 16
Некрсеквестректомiя, розкриття флегмони заочеревинного простору, сана^я, дренування заочеревинного простору, сальниково' сумки, черевно' порожнини + холецистекто-мiя (зовнiшне дренування холедоха за ГПковським виконано 3 хворим) 9
Некрсеквестректомiя, розкриття абсцесу сальниково' сумки, санацiя, дренування сальниково' сумки 2
Розкриття, санацiя, дренування парапанкреатичних абсце-сiв (в тому чи^ одне втручання супроводжувалось роз-криттям, сана^ею флегмони передньо' черевно' стшки, лапаростомiею) 3
Санацiя, дренування заочеревинного простору, сальнико-во' сумки, черевно' порожнини, екстарабдом^защя дтян-ки висхщно''' ободово' кишки з перфорацiею 1
Вiдеоасистована за очеревинна некрсеквестректомiя, са-нацiя, дренування заочеревинного простору злiва 1
Люмботомiя справа, розкриття, санащя, дренування пара-колярно' флегмони справа, некрсеквестректомiя 1
Декомпресiйна фасцiотомiя 2
Трахеостомiя 9
Дiагностична лапароскопiя 3
Ендоскопiчна папiлосфiнктеротомiя 11
Всього виконано традицiйних хiрургiчних втручань 32
рекомендацiI. Подано детальну характеристику виконаних традицмних оперативних втручань. Дослщжено роль та значення хiрургiI в системi лiкування хворих на гострий панкреатит.
Ключовi слова: гострий панкреатит, хроычний панкреатит, дiагностика, хiрургiя, лiкування, хворi, опе-ративн втручання, летальнiсть.
УДК 616.37-002-036.11:616.
АНАЛИТИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ ОСТРОГО ПАНКРЕАТИТА
Гончаров М. П., Шведа Ю. И.
Резюме. На сегодня актуальность приобретает проблема хирургического лечения панкреатита, поскольку в последние годы в Украине и мире наблюдается резкий рост случаев острого панкреатита, а также летальных исходов заболевания, несмотря на возможности современной медицины.
Получив статистические данные о больных острым панкреатитом с городского панкреатологичного центра Львовского национального медицинского университета имени Данила Галицкого, осуществлен подробный и комплексный анализ оценки хирургического лечения острого панкреатита.
Прежде, чем проводить анализ, исследовано общую ситуацию заболеваемости панкреатитом в Украине, сравнивая ее с зарубежными странами. В основу диагностики и лечения болезни положено мировой опыт, в частности британские рекомендации. Подано подробную характеристику выполненных традиционных оперативных вмешательств. Исследована роль и значение хирургии в системе лечения больных острым панкреатитом.
Ключевые слова: острый панкреатит, хронический панкреатит, диагностика, хирургия, лечение, больные, оперативные вмешательства, летальность.
UDC 616.37-002-036.11:616.
ANALYTICAL EVALUATION OF SURGICAL TREATMENT ACUTE PANCREATITIS
Goncharov M. P., Shveda Y. I.
Abstract. Today the urgency is the issue of surgical treatment of pancreatitis, as in recent years in Ukraine and the world has seen a sharp increase in cases of acute pancreatitis and deaths of the disease, despite the possibilities of modern medicine.
The incidence of chronic pancreatitis in Europe is 4-8 cases and prevalence - 25 cases per 100 thousand. Population, according autopsiy - 0.3-0.4%. The true incidence of acute pancreatitis remains a subject of debate, has geographical features (in t. H. Etiology GP) and its rating depends on the development of diagnostics. For example, in the UK it varies from 150 to 420 cases per million population, pancreatitis is about 3% of all causes of hospitalization for abdominal pain. In the US, the incidence of acute pancreatitis estimated as 270 cases per 100 000 population aged 15-44 years and 540 cases per 100 000 population aged over 65 years. In this country in 1998 recorded 183,000 cases of the disease.
In some countries (Great Britain) believe that acute pancreatitis is more common in men, the other (US) its frequency in men and women estimated as roughly equal. Overall believe that men pancreatitis is mainly alcoholic etiology, whereas women mostly associated with cholelithiasis.
According to research in Ukraine the incidence of disorders of the pancreas in 2012 was 226 cases per 100 thousand. Population prevalence - 2 471 100 thousand population. This difference in the number of patients with chronic pancreatitis in Ukraine and other countries may be associated with overdiagnosis at diagnosis pancreatitis, as well as higher levels of alcohol abuse, which is a major cause of the disease, unbalanced nutrition.
Pancreatitis is on the list of diseases that are tightly controlled by the Ministry of Health of Ukraine.
According to Center for Health Statistics Ministry of Health of Ukraine in recent years, diseases of the pancreas inherent largest increase. The incidence of chronic pancreatitis is growing and has grown over the decade to 74%. Striking first persons of working age 82.7% (25-59 years) with recurrent course of progression of functional pancreatic insufficiency. Therefore, early detection, treatment and prevention of pancreatitis is not only medical but also social and economic problem.
Acute pancreatitis often gives complication in the form of redness and swelling purulent in which conventional treatment methods have become ineffective. So you can only help the patient through surgery. The authors proved that surgical treatment of patients with pancreatitis is the most efficient and effective than medical therapy. In fact, patients after surgery have a significantly lower chance of complications than after conventional treatment medica-
Keywords: acute pancreatitis, chronic pancreatitis, diagnosis, surgery, treatment, sick, surgery, mortality.
Рецензент - проф. Шейко В. Д.
Стаття надшшла 27.01.2016 року
