CC BY
11
In our clinic we observed 123 patients with diabetic foot syndrome (DFS) during last 4 years. There were 78 (63,4%) men and 45 (36,6%) women aged 20-82 years. Among them 17 (13,8%) patients had insulin-dependent diabetes and 106 (86,1%) patients had non-insulin-dependent diabetes. All patients were investigated according to the proper protocol. 70 (56,9%) patients had neuropathic form of DFS. Patients with neuropathic form of DFS showed feet deformation accompanied with osteoarthropathy. 67 (95,7%) patients showed ulcerative lesions of leg and foot. 41 (58,6%) patients were observed to have necrosis of toe tissues. Such lesion in 12 (17,1 %) patients was accompanied with foot phlegmon. In 25 (37,3%) patients the wounds healed by first intention, while in 15 (22,4%) patients the secondary stitches were put in. 65 (92,8%) patients demonstrated considerable improvement of their condition during the period of hospital staying. Support function of foot was preserved in all patients.
УДК 616.37-002-089 Оганезян А.Г.
М0ЖЛИВ0СТ1 М1Н11НВАЗИВНИХ ТЕХН0Л0Г1Й ПРИ Л1КУВАНН1 0БМЕЖЕНИХ Р1ДИННИХ СКУПЧЕНЬ У ХВ0РИХ НА ТЯЖКИЙ Г0СТРИЙ ПАНКРЕАТИТ
ВДНЗУ «Укра'нська медична стоматолопчна академия», м. Полтава
Мета роботи - оцтити ефектившсть мтйнвазивних втручань nid ультразвуковим контролем при обмежених рiдинних скупченнях у хворих на тяжкий гострий панкреатит та визначити по-казання для використання дiаnевтичних методик. Матерiал та методи. Проаналiзованi резуль-тати обстеження та лкування 44 хворих з обмеженими парапапанкреатичними рiдинними скуп-ченнями. Трансдермальн пункцИ та дренування обмежених рiдинних скупчень тд контролем УЗД виконаш 16 хворим, 15 хворим виконаш традицшш оперативш втручання, 13 хворих пролтоваш консервативно та продовжували лкування в лкувальному закладi за мiсцем проживання. Резуль-тати та обговорення. У 10 (62,5%) хворих мтйнвазивне втручання тд контролем УЗД було оста-точним в лкуванш, 2 (12,5%) хворих потребували повторних пункцш, 4 (25%) хворих в подальшому тсля мтйвазивного втручання тд контролем УЗД прооперовано (при "лок^заци" та демаркацП осередку запалення). Ускладнень, пов язаних з виконанням пункцИ чи дренування тд контролем УЗД не спостеркали. Висновки. Застосування дано'1' методики дозволяе оnтимiзувати лкування обмежених рiдинних скупчень у хворих на тяжкий гострий панкреатит, швелювати nолiорганну дисфункцю у вкрай важких хворих, сприяе створенню кращих умов для виконання традицтних операцт.
KnrcwoBi слова: тяжкий гострий панкреатит, обмежен рщинш скупчення, мЫпнвазивш та традицшы xipypri4Hi втручання.
НДР: «XipypehHi захворювання в сучасних умовах: особливот етiологii', патогенезу, шшчного nepeöiey; удосконален-ня дiагностики та лiкyвальноi' тактики. Прогнозування ускладнень та оцнка ефективнот лiкyвання». № держреестрацГ 0105U007024
Вступ
Проблема дiагностики й лкування гострого панкреатиту та його ускладнень е одшею з найбтьш складних в абдомшальнш хiрyргií. Гострий панкреатит е досить поширеним захворюванням, його частота становить 38-95 на 100000 населення [4]. Провщне мюце в дiагностицi гострого панкреатиту та його ускладнень посщають Ыструментальш методи вiзyа-льного контролю (ультразвукове дослщження (УЗД), комп'ютерна томографiя, ендоскотчы методи) [2, 3, 7]. Розширення можливостей променево' дiагностики в оцЫц динамки патоморфолопчних змЫ при гостро-му панкреатин i виявлення його ускладнень дозволяе покращити результати лкування. КлУчний переб^ гострого панкреатиту ускладнюеться розвитком рь динних скупчень в черевшй порожнин та заочеревин-ному просторi у 30-50% хворих. До цих тр суперечли-вими залишаються уявлення про те, як варто вчинити в конкретно кл^чшй ситуацп при формуванн гострих обмежених рщинних скупчень (ОРС). Виршальне значення при лкуваны гострого панкреатиту та його ускладнень мае адекватне своечасне хiрyргiчне втручання, але едино' концепци вщносно термов його виконання та обсягу немае. Дискутуються питання, пов'язан з показаннями до використання при
лкуванш ОРС як мЫпнвазивних, так i традицшних оперативних втручань. За даними досвщу останшх рогав, в комплекс лкування ОРС одними з найбтьш ефективних з сучасних методик е трансдермальн пу-нкцмно-дренук^ втручання пщ ультразвуковим контролем. [1, 3, 5, 6, 7]. Застосування мшпнвазивних втручань (М1В) пщ контролем УЗД в комплекс лку-вання хворих з ОРС черевноТ порожнини та заочере-винного простору дозволяе уникнути багатьох пюля-операцмних ускладнень. Але, незважаючи на устхи, досягнул в удосконаленн патогенетично об^рунтова-ноТ штенсивно'Т терапи та мЫпнвазивних методiв хiру-рпчного лкування, загальна летальнють при тяжкому гострому панкреатин (ТГП) залишаеться високою як в нашм краТш, так i за кордоном, що визначае актуаль-нють продовження дослiджень по удосконаленню ме-тодiв дiагностики та лiкування ТГП, в тому чи^ з ви-користанням мiнiiнвазивних технологiй [8].
Мета роботи - оцшити ефективнiсть М1В пiд контролем УЗД при ОРС у хворих на тяжкий гострий панкреатит (ТГП) та визначити показання для використання дiапевтичних методик.
Матерiали та методи
Проаналiзованi результати обстеження та лку-вання 44 хворих з обмеженими парапанкреатичними
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академя»
рщинними скупченнями, як знаходились на лкуваны в хiрургiчному вiддiленнi ПолтавськоТ обласноТ клiнiч-ноТ лiкарнi в перюд з 2000 по 2011 piK. Чоловiкiв було 29 (65,9%), жшок - 15 (34,1%). Вк хворих коливався вiд 25 до 72 рокв. Хворих госпiталiзували в клшку в piзнi теpмiни вщ початку захворювання. Оцiнку характеру патологчних змiн при ТГП та ефективност лку-вання здiйснювали на основi клiнiчних, лабораторних даних, соногpафiчного монiтоpингу, динамiчноТ спра-льноТ комп'ютерноТ томогpафiТ (СКТ), черездренажно-го рентгенконтрастного дослщження. Всiм хворим ви-конували УЗД в день госпiталiзацiТ в комплекс дiагно-стичних заходiв та в подальшому кожнi 2-3 доби, а при необхщност щоденно. УЗД в pежимi сipоТ шкали дае можливiсть визначити змiни pозмipiв i контуру пщшлунковоТ залози, ехонеодноpiднiсть з ан-, гiпо- та гiпеpехогенними дтянками, ОРС (локалiзацiю, розмь ри, контури, ехоструктуру), стан бiлiаpноТ системи та плевральних порожнин. При допплерографи визнача-ли наявнiсть або вiдсутнiсть змЫ паpенхiматозного судинного малюнку, а також змш показникiв кровотоку при дуплексному скануванн. При pозповсюдженнi па-толотного процесу на заочеревинний пpостip даних УЗД недостатньо для оцнки характеру та обсягу ура-ження. СКТ виконували для динамiчноТ вiзуалiзацiйноТ оцнки стану заочеревинного простору. УЗД та СКТ не завжди забезпечують диференцацю iнфiкованого та стерильного характеру процесу. В зв'язку з цим методом дiагностики Ыфкованих ускладнень е транску-танна пункцiя пiд контролем уЗд з подальшим бакте-рюлотним дослiдженням матеpiалу. Тяжкiсть стану хворих оцнювали за шкалами APACHE II та Ranson.
Показами до трансдермальних пунцйно-дренуючих втручань були наявнють ОРС при УЗД або СКТ з больовим симптомом, при вщсутност ознак пе-pитонiту; компpесiя жовчних протокв, шлунку, двана-дцятипалоТ кишки, магютральних судин; прогресуюче збiльшення pозмipiв ОРС; наявнiсть ознак iнфiкування ОРС.
Трансдермальн пункцiТ та дренування ОРС пщ контролем УЗД виконанi 16 хворим на апарат "Logiq С 5" (GE) з конвексним датчиком 3,5 МГц пщ мюцевою анестезiею за методикою "free hand". Для пункцй та дренувань використовували дренажн набори фipми Balton 9 Fr. В залежност вiд локалiзацiТ ОРС обирали зону пункцп i визначали оптимальну траекторю каналу. Пiд час дренування видаляли патологчний вмiст (100-2500 мл), виконували вiзуальну оцiнку вмюту ОРС, бактеpiологiчне, цитологiчне дослiдження, до-слiджували активнiсть a-амiлази. Пiсля аспраци вмiс-ту утворення його порожнину промивали антисептич-ним розчином i повторювали це 1-2 рази на добу. 15 хворим з ОРС виконан традицшш опеpативнi втру-чання. 13 хворих з ОРС пролкован консервативно та продовжували лкування в лкувальному закладi за мь сцем проживання.
Результати та обговорення
Характер вмюту ОРС залежав вщ термов роз-витку ТГП i у 7 (43,75%) хворих був бурим, у 1 (6,25%) - геморагчним, у 3 (18,75%) - жовтим piзноТ щтьност з високим вмютом бтка, 5 (31,25%) - отримано гшй. Активнiсть a-амiлази складала 64 - 4096 од.
Кpитеpiями ефективностi лкування були: по-кращення загального стану хворого, зниження темпе-
ратури тiла, незначний деб^ видiлень по катетеру або вщсутнють видiлень, позитивна динамiка лабораторних показникв, значне зменшення або вщсутнють ОРС при контрольному УЗД або СКТ, зменшення або вщсутнють ознак деструкци пщшлунковоТ залози, зменшення розмiрiв або вщсутнють парапанкреатичного Ыфтьтрату, позитивна динамка гемодинамiчних па-раметрiв при дуплексному скануваннi.
У 10 (62,5%) хворих М1В пiд контролем УЗД було остаточним в лкуваннк 2 (12,5%) хворих потребували повторних пункцш. 4 (25%) хворих в подальшому пю-ля М1В пiд контролем УЗД прооперовано (при "локаль зацп" та демаркацiТ осередку запалення), а проведене М1В надало додаткову iнформацiю про характер ура-ження, дозволило оптимiзувати лiкувальну хiрургiчну тактику, зменшити рiвень ендогенноТ Ытоксикацп. Причиною "неефективностi" М1В була наявнють в порожнин ОРС великих секвестральних мас, що пщ-тримувало запальний процес.
Ускладнень, пов'язаних з виконанням пункци чи дренування пщ контролем УЗД, не спостер^али. В груп хворих, яким виконано М1В пiд контролем УЗД, був 1 (6,25%) летальний випадок. Летальнють в груш хворих, яким виконан традицшш операцп, становила 4 (26,7%).
Висновки
М1В пiд сонографiчним контролем дозволяють провести диференцiйну дiагностику та оцнку в дина-мiцi патоморфологiчних змЫ при некротичному пан-креатитi. М1В пiд контролем УЗД е одномоментно остаточним методом лкування у 62,5% хворих, 12,5% хворих потребують повторн пункцiТ, у 25% хворих М1В пiд контролем УЗД сприяе нвелюванню ознак полю-рганноТ дисфункцп i виконанню оперативного втру-чання у вщдален термiни при бтьш сприятливих умовах. Рацiональне поеднання та послщовне вико-ристання рiзних варiантiв мiнiiнвазимного та тради-цiйного хiрургiчного лiкування е патогенетично об^ру-нтованим, дозволяе знизити летальнють та покращи-ти результати лкування ОРС у хворих на ТГП.
Лггература
1. Антирович О.Ф. Малоинвазивные вмешательства при некро-тизирующем панкреатите / О.Ф. Антирович, П.М. Назаренко // Эндоск. хирургия. - 2001. - Т. 7, № 3. - С. 26.
2. Кузнецов Н.А. Возможности первинного экстренного ультразвукового исследования в диагностике и определении тактики лечения больных острым панкреатитом / Н.А. Кузнецов, Л.С. Аронов, С.В. Харитонов [и др.] // Анналы хирургии. -2004. - № 2. - С. 52 - 58.
3. Кондратенко П.Г. Ранние дренирующие миниинвазивные дренирующие вмешательства и их влияние на распространенность и инфицирование панкреонекроза / П.Г. Кондратенко, А.А. Васильев, М.В. Конькова // Эскперим. и клин. медицина. - 2004. - № 3. - С. 46-48.
4. Кондратенко П.Г. Острый панкреатит : монография / П.Г. Кондратенко, А.А.Васильев, М.В. Конькова. - Донецк, 2008. -352 с.
5. Шабунин А. В. Сравнительный анализ лапаротомного и пун-кционно-дренирующего способов лечения при несформиро-ванных постнекротических кистах поджелудочной железы / А. В. Шабунин, А. Ю. Лукин, В. В. Бедин // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2000. - Т.159, № 5. - С. 20-22.
6. Шаврина Н.В. Значение ультразвукового метода исследования в диагностике и определения тактики лечения панкреа-тогенных жидкостных образований / Н.В. Шаврина, Е.Ю. Трофимова, А.В. Гришин // Актуальные вопросы диагностики и лечения деструктивных осложнений острого панкреатита :
Том 11, Выпуск 2
179
материалы гор. семинара. - М. : НИИ СП им. technologies / I.V. Andreeva, M.S.Efimov // Klin Khir. - 2009. - V.
Н.В.Склифосовского, 2007. - Т. 195. - С.42-44. 7-8. - P. 5-7.
7. Andreeva I.V. Interventions for focal liquid formations of the 8. Sahora K. The role of surgery in severe acute pancreatitis / K. pancreas and surrounding tissues using mini-invasive Sahora, R. Jakesz, P. Gotzinger // European Surgery. - 2009. -
№ 6. - Р. 280-285.
Реферат
ВОЗМОЖНОСТИ МИНИИНВАЗИВНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ ПРИ ЛЕЧЕНИИ ОТГРАНИЧЕННЫХ ЖИДКОСТНЫХ СКОПЛЕНИЙ У БОЛЬНЫХ С ТЯЖЕЛЫМ ОСТРЫМ ПАНКРЕАТИТОМ Оганезян А. Г.
Ключевые слова: тяжелый острый панкреатит, отграниченные жидкостные скопления, мининвазивные и традиционные хирургические вмешательства.
Цель работы - оценить эффективность миниинвазивных вмешательств под ультразвуковым контролем при отграниченных жидкостных скоплениях у больных с тяжелым острым панкреатитом и определить показания для использования диапевтических методик. Материалы и методы. Проанализированы результаты обследования и лечения 44 больных с отграниченными парапанкреатическими жидкостными скоплениями. Трансдермальные пункции и дренирования отграниченных жидкостных скоплений под контролем УЗИ выполнены 16 больным, 15 больным выполнены традиционные оперативне вмешательства, 13 больных получали консервативное лечение и продолжали лечение в лечебном учреждении по месту жительства. Результаты и обсуждение. У 10 (62,5%) больных миниинвазивное вмешательство под контролем УЗИ было окончательным в лечении, 2 (12,5%) больных нуждались в повторных пункциях, 4 (25%) больных в дальнейшем после миниинвазивного вмешательства под контролем УЗИ прооперированы (при "локализации" и демаркации очага воспаления). Осложнений, связанных с выполнением пункции или дренирования под контролем УЗИ не наблюдали. Выводы. Применение данной методики позволяет оптимизировать лечение отграниченных жидкостных скоплений у больных с тяжелым острым панкреатитом, нивелировать полиорганную дисфункцию у крайне тяжелых больных, способствует созданию лучших условий для выпонения традиционных операций.
Summary
POTENTIAL OF MINI-INVASIVE TECHNIQUES IN TREATMENT OF SEPARATE FLUID COLLECTIONS IN PATIENTS WITH SEVERE ACUTE PANCREATITIS Oganezyan A.G.
Key words: severe acute pancreatitis, separate fluid collections, mini-invasive and conventional surgical intervention. The research was aimed to estimate the efficiency of mini-invasive ultrasound-assisted surgical interventions in cases of separate fluid collections in patients with severe acute pancreatitis and to determine the indications for diapeutic techniques. Materials and methods. The results of diagnosis and treatment of 44 patients with separate peripancreatic fluid collections were analyzed. Transcutaneus punctures and drainages of separate fluid collections under US control were applied in 16 patient. Traditional surgical intervention was performed in 15 patients. 13 patients received appropriate therapy and continued their treatment at the hospitals according to their residence. Results and discussion. For 10 (62,5%) patients mini-invasive US-assisted invasion was the final step in their treatment, while 2 (12,5%) patients required repunctures, 4 (25%) patients were reoperated after mini-invasive US-assisted intervation. There were no complications related to transcutaneus punctures and drainages under US control. Conclusions. Application of this technique allows to improve the treatment of separate fluid collections in patients with severe acute pancreatitis, to level multiple organ dysfunctions in extremely severe patients, to promote to develop better conditions for conventional surgeries.
УДК 617.55-056.5-001-089.168-0.84 Остов О.С.
0С0БЛИВ0СТ1 ПР0Ф1ЛАКТИКИ П1СЛЯ0ПЕРАЦ1ЙНИХ РАН0ВИХ УСКЛАДНЕНЬ У ХВОРИХ 13 СУПУТН1М 0ЖИР1ННЯМ.
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
Для покращення результатгв хгрурггчного лкування хворих 1з супутшм ожиртням при захворю-ваннях оргашв черевног порожнини було проведено аналгз перебггу тсляоперацшного пергоду 225 хворих. При використаннг запропонованог методики, яка базуеться на комплекснш профлактиц на вс1х етапах периоперацшного перюду, частота ускладнень з боку операцшног рани знизилось на 8.34 %.
Ключовi слова: ожирЫня, рановi ускладнення, профтактика пюляоперацмних ускладнень
В сучасних умовах у свт та у нашм краТш проблема ожирЫня набула характеру медико-со^альноТ епщемп. За рiзними даними, на ожирЫня страждають майже 30% працездатного населення УкраТни [1, 3, 5, 7]. Надлишкова вага доволi часто поеднуеться з рiз-ними захворюваннями черевноТ порожнини, що по-требують хiрургiчного втручання. Ктькють операцм у
даноТ категорп па^енИв постшно зростае [9, 14]. Для таких хворих е характерною висока загроза виникнен-ня пюляоперацмних ранових ускладнень, частота яких значно вища, шж у па^енИв з нормальною ма-сою тта, i становить 1.3-35%. Числены заходи профь лактики раново'1' шфекцп, розроблен дотепер, не до-зволяють цтком Ух уникнути [5, 7, 10, 13].
