CC BY
1Scholarly Publisher RS Global Sp. z O.O.
ISNI: 0000 0004 8495 2390
Dolna 17, Warsaw, Poland 00-773 Tel: +48 226 0 227 03 Email: [email protected]
JOURNAL World Science
p-ISSN 2413-1032
e-ISSN 2414-6404
PUBLISHER RS Global Sp. z O.O., Poland
ARTICLE TITLE AUTHOR(S)
ARTICLE INFO
DOI
RECEIVED ACCEPTED PUBLISHED
АКУШЕРСЬК1 ТА ПЕРИНАТАЛЬШ УСКЛАДНЕННЯ У ВАГ1ТНИХ З ХОРЮАМНЮШТОМ
Воробей Л. I., Гервазюк О. I., Фастовець О.
Vorobey Ludmila, Gervazyuk Olga, Fastovec Alexandra. (2022) Obstetrics and Perinatal Complications in Pregnant Women with Chorioamnionitis. World Science. 3(75). doi: 10.31435/rsglobal_ws/30042022/7802
https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30042022/7802 16 February 2022 24 March 2022 29 March 2022
LICENSE
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
© The author(s) 2022. This publication is an open access article.
АКУШЕРСЬК1 ТА ПЕРИНАТАЛЬН1 УСКЛАДНЕННЯ У ВАГ1ТНИХ З ХОР1ОАМН1ОН1ТОМ
Воробей Л. I., Нац^ональнийуниверситет охорони здоров'я Украгни
1мен1 П. Л. Шупика, КНП«Кигвський м1ський центр репродуктивног' та перинатально!
медицини», Укра!на, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8969-228X
Гервазюк О. I., Нацюнальнийуниверситет охорони здоров'я Украгни
1мен1 П. Л. Шупика, КНП «Кигвський м1ський центр репродуктивно!
та перинатально!медицини», Украгна, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1504-321X
Фастовець О., Нац^ональнийуниверситет охорони здоров'я Украгни 1мен1 П. Л. Шупика,
Украгна
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30042022/7802
ABSTRACT
Despite the development of innovative technologies, chorioamnionitis remains a pressing problem in modern obstetrics. The aim of our study was to determine the frequency of obstetric and perinatal complications in pregnant women with chorioamnionitis. The objective of our study was to determine the frequency of obstetrics and perinatal complications in pregnant women with chorioamnionitis. Study groups were formed: Group I (main) -100 pregnant women with chorioamnionitis, Group II (control) - 100 women with physiological pregnancy. The condition of the mother-placenta-fetus system and the functional fetal condition were assessed by Doppler ultrasound and cardiotocography. The analysis of perinatal consequences in pregnant women with chorioamnionitis was performed, in particular, a retrospective study of perinatal mortality. In the main group of patients were observed the structural changes in placenta 3.9 times more than in group II, oligohydramnios and polyhydramnios 6.9 and 5.6 times more, respectively, intrauterine growth retardation stage I was observed in 11.0% of studied in the main group, intrauterine growth retardation stage II and III were found only in pregnant women of group I (54.0% and 6.0%), respectively. In the hemodynamic disorders structure is dominated by stage II, the degree of disorders is 62.0%, only in women with chorioamnionitis were observed disorders in the system "mother-placenta-fetus" stage III - 9.0%. Cardiotocography analysis defined signs of fetal cardiac reactivity in 85.0% of patients. The pathological course of childbirth significantly prevailed in the studied of the main group. Intrauterine infection was diagnosed in 21.0% of cases. Early neonatal sepsis was observed in 9 (42.9%) cases, necrotizing enterocolitis in 5 (23.8%) newborns, congenital pneumonia - 7 (33.3%) cases. In the structure of antenatal fetal death, chorioamnionitis in pregnant women was diagnosed in 63.6% of patients, in the structure of early neonatal mortality - 58.3% of cases. The results of the study indicate that intraamniotic infection is a risk factor for the development of pathological pregnancy and labor with relevant perinatal complications.
Citation: Vorobey Ludmila, Gervazyuk Olga, Fastovec Alexandra. (2022) Obstetrics and Perinatal Complications in Pregnant Women with Chorioamnionitis. World Science. 3(75). doi: 10.3143 5/rsglobal_ws/30042022/7802
Copyright: © 2022 Vorobey Ludmila, Gervazyuk Olga, Fastovec Alexandra. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Актуальнють проблеми внутршньоутробного шфшування (ВУ1) обумовлена, по-перше, суттевими пери- та постнатальними втратами, по-друге, серйозними порушеннями стану здоров'я, що нерщко призводять до швалщизаци та зниження якост життя, як1 е
ARTICLE INFO
Received: 16 February 2022 Accepted: 24 March 2022 Published: 29 March 2022
KEYWORDS
Chorioamnionitis, intraamniotic infection, intrauterine infection, perinatal complications.
наслшками тяжких форм вроджено! шфекцл. Загальний pibeHb зареестровано! перинатально! смертност в Укра!ш на 43,2 % вищий за середньоевропейський. Серед причин смepтностi новонароджених за останнi роки ВУ1 плода посшають одне з перших мюць, обумовлюючи вiд 11% до 45% перинатальних втрат [1].
Хоpiоамнiонiт - це запалення, що виникае внаслщок iнфiкування амнiотичних вод, плаценти, плоду, плодових оболонок або децидуально! оболонки матки шд час вагiтностi та полопв. Проникнення мiкpооpганiзмiв в амнютичну порожнину i плiд вiдбуваеться переважно висхшним шляхом. Гематогенна iнфeкцiя та шфшування внаслiдок амнiоцeнтeзу також можлив^ але зустpiчаються piдшe [2]. Викликають запалення аepобнi i анаepобнi бактери. Патогенами, залученими в цю полiмiкpобну iнфeкцiю можуть бути мiкоплазми, колiфоpмнi бактери та стрептокок групи В.
Клшчний дiагноз хоpiоамнiонiта може бути поставлений з використанням дeкiлькох показниюв, таких як лихоманка матepi, тахiкаpдiя матepi або плода, лейкоцитоз у матер^ болючiсть матки i гншш навколоплiднi води [3].
Дозволяють дiагностувати хоpiоамнiонiт наступнi показники дослiджeння амнютично! piдини, а саме [4]:
- Виявлення будь-яких бактepiй або лейкоцитов при фаpбуваннi за Грамом;
- Позитивний результат бактерюлопчного дослщження;
- Рiвeнь глюкози<15 мг/дл;
- Лейкоцитоз> 30 клiтин/мкл.
Захвоpюванiсть матepi внаслiдок штраамшально! шфекцп може включати: ускладнеш пологи, що вимагають додаткових втручань, ппо/атошю матки, пiсляпологову кровотечу, тромбоемболда, pанeвi ускладнення, вiдшаpування плаценти (abruptio placentae), ендометрит, пepитонiт, сепсис, септичний шок, коагулопатою, гострий ресшраторний дистрес-синдром [4].
Антенатальна загибель плоду на rai ди шфекцшного агента може бути обумовлена декшькома мeханiзмами. По-перше, материнська iнфeкцiя може протокати у важкiй фоpмi з розвитком лихоманки, ресшраторного дистрес-синдрому, що призводить до смepтi плода. При цьому вщсутне проникнення iнфeкцiйного агента трансплацентарно до плода. По-друге, шфекцшний агент може уразити плаценту без проникнення до плода з розвитком плацентарно! дисфункцп (ПД). Частота ПД у ваптних з вipусною i/або бактepiйною iнфeкцiею досягае 5060% [5]. Жшки з хоpiоамнiонiтом мають у 2-3 рази бшьший ризик розродження шляхом кесаревого розтину та в три-чотири рази бшьший ризик ендомюметриту, ранево! шфекци, абсцесу таза, бактepiемi! та шсляпологово! кpовотeчi [6].
Бактepiальна iнфeкцiя через вивiльнeння ендотоксишв та eкзотоксинiв стимулюе видiлeння цитоюшв з децидуально! та плодових оболонок, що зумовлюе появу скорочень матки та/або розрив плодових оболонок, а тому передчасш пологи та передчасний розрив плодових оболонок е ще одним ускладненням ваптносп, яке заслуговуе на увагу. Так, за даними свтово! лторатури частота хоpiоамнiонiту коливаеться у дiапазонi 2,4-20,5%, а при передчасних пологах з передчасним розривом оболонок вказана патолопя зростае в 1,5 - 3 рази [7].
З урахуванням вищевикладеного, виникае потреба в оцшщ частоти виникнення тих чи шших ускладнень, пов'язаних з внутршньоутробною iнфeкцiею для ранньо! дiагностики i ефективного лiкування.
Аналiз переб^у вагiтностi, обтяжений внутpiшньоутpобною iнфeкцiею, допоможе зрозумгти що е першочерговою ланкою в патогeнeзi хоpiоамнiонiту, допоможе попередити вищeпepepахованi ускладнення та удосконалити план ведення вагiтностi i лiкування самого хорюамнюшту.
Мета дослiдження - встановити частоту акушерських та перинатальних ускладнень у ваптних з хорюамтоштом.
Матерiали та методи. Дослiджeння проводилось на базi КНП «Ки!вський мiський центр репродуктивно! та перинатально! медицини», кафедри акушерства, пнекологп та репродуктологй НУОЗ Укра!ни iмeнi П.Л. Шупика.
Було сформовано двi групи дослiджeння: I група (основна) - 100 ваптних з хорюамтоштом, II група (контрольна) - 100 жшок з фiзiологiчним перебшом ваптность
З метою ощнювання стану системи «мати-плацeнта-плiд» проводили УЗД з доплepомeтpiею на апаpатi «Philips HD11XE» (Австpiя) в III триместра При виявлeнi порушень кpовообiгу в систeмi мати-плацeнта-плiд використовували класифiкацiю М.В. Медведева, 1999:
• 1А стушнь - порушення матково-плацентарного кровотоку (МПК) при збереженш фетоплацентарного кровотоку (ФПК);
• 1Б стушнь - порушення ФПК при збереженш МПК;
• II стушнь - одночасне порушення МПК i ФПК, що не досягае критичних значень;
• III стушнь - критичне порушення ФПК при збереженому або порушеному МПК. Ощнка функцюнального стану плода проводилася шляхом кардютокографи на апарап
Sonicaid Team Care. Параметри оцшювали за критерiями Dawes-Redman: До критерив Доуза-Редмана належать:
- базальна частота - 116 - 160 уд./хв
- наявнють хоча б одного ворушшня плода або 3 акцелерацш;
- наявнють епiзодiв високо! варiабельностi;
- STV (shot-term варiабельнiсть) не менше 4 мс;
- вщсутнють децелерацiй;
- вiдсутнiсть синусо!дального ритму. STV:
- STV >4 - вiдсутнi ознаки ацидеми
- STV 4 - 3,5 початковi ознаки ацидеми
- STV 3,5 - 3 ацидоз
- STV 3 - 2,5 важкий ацидоз
- STV < 2,5 загроза антенатально! загибелi плода
Отриманi результати оброблеш за допомогою стандартних методiв варiацiйноl статистики. Достовiрнiсть вiдмiнностей обчислювали за критерiем Стьюдента.
Результати. За даними УЗД ознаки плацентарно! дисфункцп виявлеш частiше у пацiенток основно! групи (табл.1).
Структурнi змiни плаценти спостер^ались в 3,9 разiв частiше, шж в II групi, маловоддя та багатоводдя - в 6,9 та 5,6 разiв часпше вiдповiдно (р < 0,05).
ЗРП I ступеня вiдмiчена у 11 (11,0 %) обстежених основно! групи та у 6 (6,0 %) жшок контрольно! групи (р > 0,05), тодi як ЗРП II та III ступешв виявленi тiльки у ваптних I групи (54,0 % та 6,0 %) вiдповiдно.
Таблиця 1. Ультразвукове дослiдження системи «мати-плацента-пл1д», n (%)
Показник Основна група n=100 Контрольна група n=100
Структурш змши плаценти 78 (78,0)* 20 (20,0)
Маловоддя 48 (48,0)* 7 (7,0)
Багатоводдя 62 (62,0)* 11 (11,0)
ЗРП I ст. 11 (11,0) 6 (6,0)
ЗРП II ст. 54 (54,0) -
ЗРП III ст. 6 (6,0) -
Примпка. * - рiзниця вiдносно показника вагiтних контрольно! групи достовiрна (р < 0,05).
Гемодинамiчнi порушення в системi «мати-плацента-плщ» дiагностованi у 92 (92,0 %) пащенток основно! групи проти 41 (41,0 %) в контрольнш груш (р < 0,05) (рис. 1).
В структурi гемодинамiчних порушень переважае Ш ступiнь порушень (62,0 % в I груш проти 11,0 % в II груш). IA стушнь виявлена у 8,0 % жшок основно! групи та 26,0 % ваптних контрольно!групи.
Гемодинамiчнi порушення II ступеня виявлеш у 13,0 % пащенток основно! групи проти 4,0 % ваптних контрольно! групи. (р < 0,05). Лише у жшок з хорюамнюштом спостер^ались порушення кровооб^у в системi «мати-плацента-плщ» III ступеня - 9,0 %.
Проведений аналiз КТГ за критерiями Dawes-Redman виявив ознаки порушення реактивносп серцево! дiяльностi плодiв у бшьшосп пащенток I групи.
Так, показник STV <4,0 вiдмiчався у 85,0 % ваптних з хорюамнюштом проти 16,0 % обстежених контрольно! групи (табл. 2) (р < 0,05).
Початковi ознаки ацидеми (STV 4 - 3,5) виявлеш у 64,0 % ваптних I групи, що в 4,9 разiв часпше, шж в II груш. Ацидоз (STV 3,5 - 3) спостер^ався в 4 рази часпше у жшок
основно! групи вщповщно (р < 0,05). Важкий ацидоз (STV 3 - 2,5) та загроза антенатально! 3ara6eni плода (STV < 2,5) дiагностувались тшьки у жiнок з хорiоамнiонiтом.
62
70 60 50 40 30 20 10 0
0
Контрольна група Основна група
I А ст.
I Б ст.
II ст.
III ст
I Основна група ■ Контрольна група
Рис. 1. Гемодинамгчт змгни в системi «мати-плацента-rnid»
Таблиця 2. Оцшка КТГ у обстежених жшок, n (%)
STV Основна група n=100 Контрольна група n=100
>4,0 15 (15,0) * 84 (84,0)
4,0 - 3,5 64 (64,0) * 13 (13,0)
3,5 - 3,0 12 (12,0) * 3 (3,0)
3,0 - 2,5 6 (6,0) -
<2,5 3 (3,0) -
Примтока. * - рiзниця вiдносно показника ваптних контрольно! групи достовiрнa (р < 0,05).
Патолопчний перебiг полопв достовiрно переважав у обстежених основно! групи (табл. 2). Передчасний розрив плодових оболонок та ранне злиття нaвколоплiдних вод у жiнок I групи дiaгностовaнi в 3 рази частше, нiж в II груш (р < 0,05).
Передчасш пологи спостершались у 81 (81,0 %) пащенток основно! групи проти 18 (18,0 ) у жшок контрольно! групи (р < 0,05).
Таблиця 3. Ускладнення полопв у обстежених жшок, n (%)
Показник Основна група n=100 Контрольна група n=100
ПРПО 57 (57,0)* 19 (19,0)
Ранне злиття навколоплщних вод 22 (22,0)* 7 (7,0)
Передчасш пологи 81 (81,0)* 18 (18,0)
Примтока. * - рiзниця вщносно показника ваптних контрольно! групи достовiрнa (р < 0,05).
ВУ1 дiaгностовaно у 21 (21,0 %) новонароджених, тодi як у немовлят жшок контрольно! групи дана патолопя не виявлена. З них, раннш неонатальний сепсис спостершався в 9 (42,9 %) випадках, некротизуючий ентероколiт у 5 (23,8 %) новонароджених, вроджена пневмошя -7 (33,3 %) випадках.
В результат ретроспективного дослщження виявлено, що у жiнок з хорiоaмнiонiтом частше спостерiгaються негaтивнi перинaтaльнi нaслiдки.
Всього за перюд 2017-2021рр. дiaгностовaно 22 випадки антенатально! зaгибелi плода i 12 випaдкiв ранньо! неонатально! смертность
В CTpyKTypi антенатально! 3ara6eni плода хорюамнюшт у ваптних дiагностований у 14 (63,6%) пащенток, в CTpyKTypi ранньо! неонатально! смертностi - в 7 (58,3%) випадках, тодi як у пащенток без штраамшально! iнфекцiï при антенатальнш загибелi плода зyстpiчались вpодженi вади розвитку плода - 3 (13,6%), тромбоз судин пуповини - 5 (22,7%). Причиною pанньоï неонатальноï смертносн були вpодженi вади розвитку - 2 (16,7%) та передчасне вщшарування плаценти - 3 (25,0%).
Вищевикладене свщчить, що у жшок з хорюамнюштом часпше спостеpiгаються гестацiйнi та перинатальш ускладнення.
Так, згiдно результанв нашого дослiдження, для uieï категорп вагiтних характерна плацентарна дисфyнкцiя з розвитком структурних змiн плаценти (78,0 %), мало- або багатоводдя (48,0 % та 62,0 %), ЗРП в 71,0 %. При цьому слд зауважити, що ЗРП II ступеня складае 54,0 %.
Високу питому вагу займають гемодинамiчнi порушення в OTCT^i «мати-плацента-плщ»: 1Б ступеня - 62,0 %, II ступеня - 13,0 %. Лише у жшок з хорюамнюштом спростертались порушення кровооб^у в системi «мати-плацента-плщ» III ступеня - 9,0 %.
КТГ-мошторинг за станом плода за кpитеpiями Dawes-Redman виявив ознаки порушення реактивносп сеpцевоï дiяльностi плодiв. Так, початковi ознаки ацидемiï (STV 4 -3,5) виявлеш у 64,0 %, ацидоз (STV 3,5 - 3) - у 12,0 %. Важкий ацидоз (STV 3 - 2,5) та загроза антенатально!' загибелi плода (STV < 2,5) дiагностyвались тiльки у жiнок з хорюамнюштом (6,0 % i 3,0 % вщповщно).
Патологiчний пеpебiг пологiв достовipно переважае у обстежених з хорюамнюштом. Так, передчасний розрив плодових оболонок та ранне злиття навколоплщних вод спостер^ались у 57,0 % та 22,0 % вщповщно. Пеpедчаснi пологи вщбулись у 81,0 % пащенток.
Хорюамнюшт е причиною перинатально!' смертносн, що шдтверджуе виявлений суттевий вщсоток в стpyктypi як антенатально!' загибелi плода - 63,6 %, так i в CTpy^ypi pанньо!' неонатальноï' смеpтностi - 58,3 %.
Таким чином, результати нашого дослщження свщчать, що iнтpаамнiотична iнфекцiя е фактором ризику розвитку патолопчного пеpебiгy ваптносн та пологiв з вiдповiдними перинатальними ускладненнями та е актуальною проблемою сучасного акушерства. Висновки.
1. Для ваптних з хорюамнюштом характерний розвиток плацентаpноï дисфункщ з розвитком структурних змш плаценти, мало- або багатоводдя та затримки росту плода.
2. У жшок з штраамнютичною шфекщею високу питому вагу займають гемодинамiчнi порушення в OTCT^i «мати-плацента-плщ».
3. Наявнють хорюамнюшту призводить до внyтpiшньоyтpобноï гiпоксiï, що пiдтвеpджyеться КТГ-монiтоpингом за станом плода за кpитеpiями Dawes-Redman.
4. Патолопчний пеpебiг пологiв, такш як передчасний розрив плодових оболонок, ранне злиття навколоплщних вод та передчасш пологи достовipно переважае у обстежених з хорюамнюштом.
5. В багатьох випадках хорюамнюшт е причиною пеpинатальноï смертносн, що шдтверджуеться патологоанатомiчним дослщженням.
Л1ТЕРАТУРА
1. Громова А, Ляховська Т, Кетова О, Нестеренко Л, Мартиненко В. (2019), «Роль шфекцп при антенатальних втратах плода у ваптних ж1нок» Вюник проблем бюлогп i медицини, 2(2):97-101.
2. American College of Obstetricians and Gynecologists. Intrapartum management of intraamniotic infection. Committee opinion №712. Obstet Gynecol. 2017; 130:e95- 101.
3. Aljerian K. (2020), «Chorioamnionitis: Establishing a correlation between clinical and histological diagnosis» Indian J Pathol Microbiol, 63(1): 44.
4. Higgins RD, Saade G, Polin RA, Grobman WA, Buhimschi IA, Watterberg K, (2016), «Evaluation and management of women and newborns with a maternal diagnosis of chorioamnionitis: summary of a workshop» Obstetrics and gynecology, 127(3):426-436.
5. Громова А, Ляховська Т, Кетова О, Мтюшна Н, (2019), «Морфофункцюнальт особливосп плаценти при антенатальнш загибелi плода» Неонатолопя, мрурпя та перинатальна медицина, 9(3): 101-105.
6. Chapman E, Reveiz L, Illanes E, Bonfill Cosp X, (2014), «Antibiotic regimens for management of intraamniotic infection», Cochrane Database Syst Rev., 19:CD010976.
7. Шка В, Патолопчна анатомгя хорюамнюшту та базального децидугту при залiзодефiцитнiй анемп ваптних [автореф. дисертацП]. Львiв: Львiв. нац. мед. ун-т iм. Данила Галицького; 2020. 20.
