CC BY
32
УДК 37.091.2:547
Гладка H.I., Приходченко В.О., Денисова О.М., Якименко T.I., Жегунов Г.Ф. ©
Хартвська державна зооветеринарна академ1я, Хартв, Украгна
АКТУАЛЬШ ПИТАНИЯ ВИКЛАДАННЯ БЮ0РГАН1ЧН01 ТА Б10Л0Г1ЧН01XIMIIУ ВИЩ1Й ШКОЛ1
В cmammi висвтлеш деят актуальш питання викладання бюоргатчног i бюлог1чног xiMii в ХДЗВА в зв'язку з ттегращею до мгжнародних cmandapmie навчалъних процеЫв.
Ключое1 слова: бюоргашчна х1м1я, бюлог1чна х1м1я, кредитно-модульна система, тестовый контроль.
УДК 37.091.2:547
Гладкая Н.И., Приходченко В.А., Денисова А.Н., Якименко Т.П., Жегунов Г.Ф.
Харьковская государственная зооветеринарная академия, Харьков, Украина
АКТУАЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ ПРЕПОДАВАНИЯ БИООРГАНИЧЕСКОЙ И БИОЛОГИЧЕСКОЙ ХИМИИ В ВЫСШЕЙ ШКОЛЕ
В статье оснащены некоторые актуальные вопросы преподавания биоорганической и биологической химии в ХГЗВА в связи с интеграцией к международным стандартамучебных процессов.
Ключевые слова: биоорганическая химия, биологическая химия, кредитно-модульная система, тестовый контроль.
UDC 37.091.2:547
Gladka N., Prykhodchenko V., Denisov O., Yakymenko T., Zhehunov G.
Kharkiv State Veterinary Academy, Kharkov, Ukraine
CURRENT ISSUES IN TEACHING BIOORGANIC AND BIOLOGICAL CHEMISTRY IN HIGH SCHOOL
In this article considers some actual questions about teaching bioorganic chemistry and biochemistry in Kharkiv state zooveterinary academy in connection with international standards of educational processes integration.
Key words: bioorganic chemistry, biochemistry, credit-modular system, test check.
Бюоргашчна х1м1я ввдграе важливу роль в базовш пщготовщ фах1вщв, як1 працюють в галуз1 тваринництва: л1кар1в ветеринарно! медицини та технолопв переробки продукт1в тваринництва. Прогрес цих напрямюв розвитку тваринництва в значнш Mipi залежить вщ глибоко! фундаментально! пщготовки
© Гладка H.I., Приходченко В.О., Денисова О.М., Якименко T.I., Жегунов Г.Ф., 2014
239
спещал1спв. Актуальшсть такого тдходу визначаеться перетворенням ветеринарно! медицини та технологш переробки продукт1в тваринництва в галуз1 сощально! сфери, в пол1 зору яко! знаходяться проблеми екологи, токсикологи, експертизи тваринницько! продукци як продукт1в харчування людини, бютехнологп, медицини та ш. М1ж медициною \ х1м1ею на протяз1 багатовжово! ютори розвитку природознавства сформувався т1сний взаемозв'язок. В сучасному свт вщбуваеться глибоке взаемопроникнення цих наук, в зв'язку з х1м1защею р1зномаштних сторш нашого життя, широким використанням х1м1чних сполук як лжарських засоб1в, бюлопчно-активних домшок в год1вл1 с.-г. тварин, використанш х1м1чних речовин в технолопчних процесах переробки м'яса, молока та ш.
Оргашчна х1м1я е теоретичною основою при вивченш бюлопчно! х1мп, ф1зюлоги як нормально!, так \ патолопчно!, фармакологи, токсикологи, ветеринарно-саштарно! експертизи та ш. При цьому вивчаються х1м1чна будова, номенклатура та властивост1 основних клаЫв оргашчних сполук. У нашому курс1 акцент зроблено на бюоргашчних сполуках, тобто бюлопчно важливих сполуках, як1 служать «молекулярними цеглинами» для утворення основних макромолекул, з яких формуються основш х1м1чш складов! структури кл1тин, тканин, оргашв.
Велика увага придшяеться вивченню х1м1чних властивостей моносахарцщв, карбонових кислот, амшокислот, гетероцикл1чних сполук, що лежать в основ! будови полкахарцщв, лшвдв, бшюв, нуклешових кислот, в1тамш1в, кофермешгв, макроерпчних сполук та ш. Для устшного засвоення цього матер1алу потр1бна досить мщна базова шкшьна пщготовка. На жаль, сучасна школа р1зко знизила цей р1вень пщготовки. Тому в нашому курЫ ми змушеш повторити деяк1 загальш питания оргашчно! х1мп, а вже пот1м детал1зувати роздши бюоргашчно! х1мп. Однак юнуюч1 навчальш плани з оргашчно! х1мп жорстко детермшують змют, обсяг знань { час, вщведений на 1х засвоення.
Ця проблема загострилась в зв'язку з приеднанням Украши до Болонського процесу, змшою навчальних програм вщповщно вимогам ЕСТ8. При цьому оргашзащя навчального процесу за кредитно-модульною системою передбачае суттеве пщвищення рол1 самостшно! роботи студенев та зменшення обсягу аудиторного навантаження. Частка навантаження на самостшну роботу повинна становити згщно вимог не менше 50 % загально! трудом1сткост1 навчання { враховувати вЫ види поза аудиторних занять. При невисокш базовш пщготовщ самостшна робота студенев не завжди дае бажаний результат. На нашу думку, ми повинш враховувати в навчальному процеЫ щ реалп сьогодення { бшьш штенсивно використовувати форми шдивщуально! роботи з1 студентами, трансформувати матер1ал \ методику його викладання з метою пщвищення мотиваци навчання.
Перехщ до кредитно-модульно! системи навчання передбачае створення ново! оргашзацп засвоення знань та вмшь. Модульний принцип навчання дае змогу видшити головш знания та практичш в кожнш лопчно завершенш сукупност1 знань.
Курс бюоргашчно! х1мп нами роздшений на 4 змютов1 модуле
- вуглеводш;
240
- оксигеновмюш сполуки (спирти, феноли, альдегщи, кетони, карбонов! кислоти та 1х похщш - жири);
- гщроксикислоти та вуглеводи;
- амши, амшокислоти та гетероцикл!чш сполуки.
Кожей модуль е цшсним навчальним об'ектом ¿з визначеною кшькктю лекцш, лабораторних занять та самостшно! роботи. Проведения лекцш з оргашчно! х1ми вимагае видшення головних елеменив теоретичних знань, осмислення { усвщомлення базових знань, иланове повторения елеменив знань з попер едшх модул1в. Кожен модуль завершуеться системою тестових питань, якими контролюеться стутнь засвоеност! матер1алу модуля. Але на наше глибоке переконання теля тестового контролю якосп знань повинна бути \ ствбесща по даному матер1алу, яка б дозволила бшьш об'ективно оцшити знания студента, його вмшня не тшьки давати вщповщь, але й аргументувати И, використовуючи вмшня лопчно мислити, пройдений матер1ал з шших модул1в та ¿и.
Знания основ бюоргашчно! х1м1! вкрай важливе для засвоення матер1алу з 61олог1чно1 х1м11, тобто б1оорган1чна х1м1я - це фундамент, на якому вже вибудовуеться каркас бюлопчно! х1м11. Ясно, що з методично! точки зору б1оорган1чна х1м1я повинна передувати 61олог!чн1й х1м1!. I так було до нин1шнього 2011-2012 навчального року. В1дтепер, зг1дно з плану п1дготовки бакалавр1в, орган1чна та бюлопчна х1м1я вивчаються паралельно вже в другому семестр! першого курсу. Це створюе труднощ! як для студешгв, так ! для викладач!в, бо досить важко донести до слухач!в знания, наприклад, по структур! бшюв, коли вони ще не вивчали ам!нокислот, пол!сахарид!в без знания моносахарид!в ! т.д. На нашу думку, так! моменти в структур! послщовност! вивчення дисципл!н повинн! ч!тко в!дсл!джуватися методичною ком!с!ею, яка б не тшьки корегувала ц! питания, а також зв'язок дисципл!н м!ж собою, вивчення !х по семестрах, теоретичну готовн!сть студент!в сприймати асощативно зв'язан! за часом вивчення ! матер!алом дисципл!ни.
Фундаментальна б!ох!м!я е основою для багатьох дисципл!н бюлопчного проф!лю, таких як генетика, ф!зюлопя, ¿мунолог!я, м!кроб!олог!я, фармаколог!я, цитолог!я та ¿и. Бшьшкть розд!л!в б!ох!м!! за останш роки розвивались так штенсивно, що створен! самост!йн! науков! напрямки ! дисципл!ни - б!отехнолог!я, генна ¿нженер!я, б!ох!м!чна генетика, еколог!чна бюх!м!я та ¿и. Виключно важливою е роль б!ох!м!! в розум!нн! сутносп патолог!чних процес!в в орган!зм!, молекулярних механ!зм!в д!! л!карських речовин та бюлопчно активних дом!шок, як! широко використовуються як для людини, так ! для тварин. Технологи переробки продукт!в тваринництва повинн! мати добр! знания з б!ох!м!! для оцшки безпечност! цих продукт!в для здоров'я людини, розум!ння х!м!зму технолог!чних процеав та продукт!в, що при цьому утворюються.
Курс б!ох!м!! мае повну назву «Б!олог!чна х!м!я з основами ф!зколо!дно! х!м!!». Вивчаеться з другого семестру 1 курсу та третш семестр 2 курсу на факультет! ветеринарно! медицини, а на технолопчному факультет! - протягом третього ! четвертого семестру 2 курсу. Матер!ал розпод!лено на 8 модул!в:
- основи ф!зично!! коло!дно! х!ми;
- б!лки та нукле!нов! кислоти;
241
- в1тамши I ферменти;
- гормони;
- бюлопчне окиснення I бюенергетика;
- вуглеводи: структура I метабол1зм;
- лшщи: структура I метабол1зм;
- метабол1зм простих I складних бшюв.
Матер1ал з функцюнально! бюимп (бюх1м1я кров!, сеч!, м'яз1в, молока, яець та ш.) винесено на самостшне опрацювання.
3 методично! точки зору на технолог!чному факультет!, де бюх!м!я вивчаеться протягом двох семестр!в 2 курсу, бшьш сприятлив! умови для засвоення матер!алу та його асощативного зв'язку з шшими дисципл!нами, що вивчаються на цьому ж курс! (ф!зюлопею, генетикою тощо). На факультет! ветеринарно! медицини вивчення б!ох!м!! перериваеться л!тн!ми кан!кулами студент!в, що не сприяе якост! знань, зм!нено комплекс предмеив, як! одночасно вивчае студент, в зв'язку з чим у нього школи в!дсутн! деяк! знания, важлив! для засвоення б!ох!м!!.
Таким чином, приеднання до Болонського процесу, упровадження кредитно-модульно! системи у вищш школ! потребуе !! адаптац!! до реалш нашого сьогодення, р!вня базово! п!дготовки студент!в, мотивац!! усп!шност! навчання, пщвищення якост! пщготовки фах!вщв з циклу х!м!чних дисципл!н.
Л1тература
1. Воронша Л.М. Стан та нов! пщходи до викладання б!ох!м!! у Нацюнальному фармацевтичному ун!верситет! / Л.М. Ворон!на, М.В. Волощенко, Н.А. Шоно // Матер!али IX Укра!нського бюх!м!чного з'!зду. - 2427 жовтня 2006 р. - Харк!в. Т.2. - С. 244-245.
2. Ерстенюк Г.М. Особливост! викладання б!ох!м!! з переходом на кредитно-модульну систему / Г.М. Ерстенюк, Т.П. Максимчук // Матер!али IX Укра!нського б!ох!м!чного з'!зду. - 24-27 жовтня 2006 р. - Харюв. Т.2. - С. 246.
3. Монастирська С.С. Впровадження кредитно-модульно! системи при викладанн! бюх!ми в педагог!чному вищому навчальному заклад! / С.С. Монастирська, С Я. Волошанська, Р.Д. Стецик // Матер!али IX Укра!нського б!ох!м!чного з'!зду. - 24-27 жовтня 2006 р. - Харюв. Т.2. - С. 248.
4. Коваленко Б.П. Основш критери оцшки знань та ум!нь студенев / Б.П. Коваленко // Методичне удосконалення навчального процесу. Науково-методичний в!сник Харк!всько! державно! зооветеринарно! академи. - Вип.1, Т.1. - Харюв, 2007. - С. 91-96.
Рецензент - к.ф.н., доцент Костенко В.Г.
242
