CC BY
33
УДК 342.7:327.323 О. Г. Кушшренко
канд. юрид. наук, доцент Нац'юнальний ушверситет «Юридична академ'!я У крат и ¡меш Ярослава Мудрого», м. Харю в
АКТУАЛЫН1 ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВН01 ПОЛ1ТИКИ ПЩТРИМКИ ЗВ'ЯЗЮВ 3 УКРАШЦЯМИ
ПроаналЬовано окрем1 питания державно!' пол^ики гпдтримки зв'язив з укра'шцями, можлив1 шляхи та заходи державних та громадських ¡нституцм.
Ключов! слова: закордоннп украинца етнонацюнальна пол^ика, украТнська д1аспора, Всесв1тнм форум украшцщ, трудов! м1гранти.
Турбота про задоволення пол1тико-культурних \ мовних потреб украшав, як\ проживають за межами держави, е консти-туцмним принципом, закр1пле-ним ст. 12 Конституцп УкраТни. Для УкраТнськоТ держави дана проблема набула актуальности лише п1сля отримання краТною незалежносп.
Саме ц1 обставини спо-нукали державну владу до вироблення етнонацюнальноТ пол1тики, адекватно'! суспть-ним вимогам. За приблизними пщрахунками, нин1 число оаб украТнського походження, як\ мешкають за межами УкраТни, становить вщ 12 до 20 мтьйо-н1в. По сут1, за кордоном проживав дуже потужна украТнська д1аспора - невщ'емна частина народу УкраТни, м ¡сгори та сьо-годення, яка вщ1гравала й в\д\-
грае значну роль у демократичному розвитку нашоТ' держави. У цих умовах особливого значения набувае пщтримка державою зв'язюв з украТ'нською д1аспо-рою, що зумовлюе необхщнють розробки перспективно!' стратеги сгпвпрац1 з нею та створення вщповщного спец1ал1зованого органу виконавчоТ' влади, який би займався великим комплексом питань, пов'язаних ¡з закор-донними укра'шцями та тру-довими м1грантами. Водночас проблеми конституцмних засад етнонацюнальноТ пол1тики УкраТни все бтьше стають предметом дослщження вп"чизняних науковц1в [3].
Метою статп е анал1з ситуаций що склалась у зв'язках з украТ'нською громадою за кордоном, а також визначення напрямюв д1яльност1 компе-
ПРОБЛЕМИ ЗАКОННОСТ1
тентних державних оргашв у цм сферк
Сьогодш ¡снуе чимало чин-ниюв як внутршнього, так \ зовшшнього характеру, як\ свщ-чать про те, що система державно!' пол^ики у зазначешй сфер1, що склалася за роки незалеж-ност1 УкраТни, зазнае суттевих \ досить часто - негативних змЫ. Серед зовышшх чинниюв важ-ливе значения мае таке явище, як критичне ставлення до дм кер1вництва держави з боку про-вщних оргашзацм украТнськоТ д1аспори Америки та Свропи, зокрема Свпт>вого конгресу украшав та УкраТнського кон-гресового компоту Америки.
У краТнах Свропейського Союзу, який зараз переживае глибоку економ1чну кризу, пщ приводом проведения нацю-нальними урядами антикризових заход1в вщбуваеться посилення адмУстративного тиску на украТнських трудових м1грант1в. Насторожуе \ ситуац1я, що склалася в РоайськоТ Федераци, де внаслщок певних подм спосте-р1гаеться руйнац1я ¡нфраструк-тури украТнського руху, зокрема закриваються украшсью гро-мадсью оргашзаци, що, на нашу думку, може суттево послабити вплив УкраТни на своТ д1аспори в цих державах. У результат! цього ¡стотно зменшиться мож-ливють використання зв'язюв з д1аспорами задля реал1зацм у
глобальному масштаб! нацю-нальних ¡нтереав УкраТни. Роль \ значения украТнськоТ д1аспори може суттево обмежитись, якщо вона буде опозицмно налашто-вана вщносно УкраТни як держави. Тенденц1я, яка мае м1сце на сьогоды, не е оптимютич-ною, про що свщчить демарш деяких делегате V Всесв1т-нього Форуму украшав у Киев1 19 серпня 2011 р. щодо виступу на ньому МЫютра закордонних справ УкраТни [1].
Насторожують також \ про-цеси, що вщбулися з перебу-довою системи державного управлЫня в цм сферк Так, Указом Президента УкраТни «Про оптим1зац1ю системи централь-них оргаыв виконавчоТ' влади» лквщовано Державний ком1тет у справах нацюнальностей та релтй, який здмснював пщ-тримку та координац1ю украТнських д1аспор та Т'х оргаызацм, а його функцм передано МЫютер-ству культури УкраТни [7].
Зазнала суттевого обме-ження \ вщповщна д1яльнють МЗС УкраТни, яке координувало профтьну роботу украТнських посольств, зокрема щодо ство-рення при них культурночнфор-мацмних центр1в.
До цього ж у 2010 р. завер-шилася д1я Державно!' про-грами сп1впрац1 ¡з закордонними украТ'нцями на 2006 - 2010 рр. [4], затверджена постановою
КабЫету Мшютр1в УкраТни вщ 26.07.2006 р., Програма обла-штування оаб ¡з числа закор-донних украшав, що поверта-ються в Украшу, на перюд до 2010 р. [6]. У 2011 р. КабЫет Мшютр1в УкраТни затвердив Концепцю Державно! програми сгпвпрац1 ¡з закордонними укра-Тнцями на перюд до 2015 р. [9]. У 2013 р. Урядом передбача-лося видтити на ц1 цт1 41,6 млн грн, у тому чио"Н 39,9 млн - з Державного бюджету УкраТни. Водночас Державним бюджетом УкраТни на 2013 р. для Мастерства закордонних справ УкраТни передбачено видтення 4,1 млн грн замють запланованих 10,1 млн. Вщповщне фЫансу-вання запланованих Програмою заход1в не передбачено як по Мшютерству культури та Держ-комтелерадю УкраТни, так \ в мюцевих бюджетах. Проте дея-кого оптим1зму додають загальы обсяги фЫансування дано! Програми ¡з Державного бюджету УкраТни на весь !!' перюд (4 роки) в сум1 103908 тис. грн. На нашу думку, це дозволить забезпе-чити системнють \ послщовнють державно!' пол1тики щодо збере-ження етычно! та пол1тико-куль-турно!' самобутност1 закордонних украшав, сприятиме бтьш повному задоволенню Тх куль-турних, осв1тых, ¡нформацмних та ¡нших потреб, ¡, що особливо важпиво, розвитку всеб1чних
зв'язюв УкраТни з державами, в яких проживають наим сгпввп--чизники - закордоны украшцк
Важпиву роль у координа-ци д1яльност1 украТнських орга-жзацм за кордоном вщ1грають таю громадсью структури, як УкраТнська координацмна рада й товариство «УкраТна - Свп-». Вони пщтримували й розвивали контакти з найбтьш активними представниками д1аспор \ Тх д1яльнють здмснювалася пере-важно на державы кошти. Але в силу р1зних причин, у тому числ1 й в результат! зниження уваги з боку держави до питань д1аспори, д1яльнють цих орга-жзацм, як видаеться, втратила необхщний масштаб та ефек-тивнють.
У 2004 р. Верховна Рада УкраТни прийняла спец1альний Закон «Про правовий статус закордонних украшав» [8], на який покладались велию нади. Саме цей Закон мав створити правов1 умови для реал1за-ц!"Г державно!' пол1тики у сфер1 зв'язюв з д1аспорою. На жаль, в\и не виправдав спод1вань гро-мадськостк Це можна пояснити насамперед тим, що птьги та державы гарантм виявилися значною м1рою декларативними \ менш привабливими, жжт1, що передбачеж для пщтримки своТх 0"пввп"чизниюв вщповщними законами Румуни, Угорщини, Польщ1, Роем та деяких ¡нших
ПРОБЛЕМИ 3AKOHHOCTI
краТн. Зокрема, в Роайсьюй Федераци на i_|i nini передбачено щор1чне фЫансування в обсяз1 350 млн дол. США, у Латвм -25 млн, Угорщиш - приблизно 150 млн, Полыц1 - понад 7 млн. У Румунм тты<и на пщтримку 3MI в Молдов1 щор1чно видтя-ють бтьше 600 тис. дол. США. Дещо симптоматичним е те, що L|i суми фЫансування були озвучен! прес-службою МЗС УкраТни 20.07.2012 р. як коментар до прийнятоТ КабЫетом MiHicTpiB УкраТни вищевказаноТ' програми. Важпивим е i той факт, що для уряд1в сусщжх ¡з УкраТ'ною держав пщтримка сп1вв1тчизник1в за кордоном е важпивою скла-довою нацюнально! безпеки, одним ¡з безумовних прюритет1в Т'х як зовышньо!, так i внутрш-ньоТ' пол ¡тики [3]. Саме тому етн1чн1 укра!'нц1 - громадяни ¡нших краТ'н виявляють неви-соку зацкавленють у набути статусу закордонного украшця. Безумовно, це негативно впли-вае i на д1яльнють Нацюнально! KOMici'i з питань закордонних украшав як органу, який був створений саме для реал1заци державно!' пол1тики пщтримки закордонних украшав. Як вида-еться, виправити ситуацю на краще в цм сфер1 може лише подальше вдосконалення вщпо-вщного закону i надання закор-донним украшцям адекватних птьг i гарантм.
Безумовно, надзвичайно позитивним явищем у сфер1 зв'язюв з украшською д1аспорою е проведения в наимй держав1 всесвп"ых форум1в укра!'нц1в. Започатковане 1992 р., Тх проведения вже стало державною традиц1ею. Як правило, форуми проводяться напередоды Дня незалежносп УкраТни \ е важ-ливим символом нацюнально! едност1 та консолщаци зусиль укра!'нц1в усього св1ту. Форум е вищим кер1вним органом Укра-ТнськоТ всесв1тньо!' координацм-но!' ради \ згщно з його Статутом скликаеться раз на чотири роки. На жаль, черговий V Форум, який мав вщбутися 2010 р., був з великими труднощами проведений лише в наступному 2011 р., напередоды 20-!' р1чниц1 незалежносп УкраТни. У ньому взяли участь майже 300 делегате ¡з бтьш и\ж 40 краТн свп"у: 100 делегате вщ схщно! д1а-спори, 100 - захщно! \ 100 - з УкраТни.
Безумовно, Форум, який проходив 19-21 серпня 2011 р. в Киев1, мав велике сусптьне значения, осктьки його учас-ники вказали на т\ трудной^, що мають м1сце у сфер1 сгпв-прац1 держави ¡з закордонними украТнцями, а також визначили певн1 ции Хоч ¡з значним зап1з-ненням, усе ж було затверджено Державну програму сгпвпрац1 ¡з закордонними украТнцями
до 2015 р. [5], сформовану на основ1 заш/тв громадських орга-жзацм закордонних украшав, узагальнених дипломатичними представництвами УкраТни за кордоном, яка обговорювалася також з представниками УкраТн-ськоТ всесв1тньоТ координацмно! ради й товариства «УкраТна -Свгг».
Попри певн1 перестороги, е над1я на те, що зазначена Державна програма сприятиме подалыхмй консолщаци украТн-ськоТ наци, збереженню етшчноТ та нацюнально-культурно! щен-тичност1 украшав, як\ прожива-ють за кордоном, змщненню Тх зв'язюв з УкраТною. Бона може допомогти й бтьш повному використанню ¡нтелектуального, культурного та духовного потен-ц1алу закордонних украшав у справ1 подальшоТ розбудови демократ^' в Украшк
Полянка пщтримки державою зв'язюв ¡з закордонними украТнцями здмснюеться на основ1 вщповщних положень Конституци УкраТни, Закону УкраТни «Про правовий статус закордонних украшав», Державно!' програми сгпвпрац1 ¡з закордонними украТнцями до 2015 р. та ¡нших нормативно-правових акт1в УкраТни. При цьому мае враховуватися зако-нодавство держав громадянства закордонних укра!нц1в, а сама пол1тика повинна здмснюватися
на принципах \ нормах Загально! деклараци прав людини, Рамко-во!' конвенцм Ради Свропи про захист нацюнальних меншин, Свропейсько!' харти регюналь-них мов або мов меншин, ¡нших ратифкованих УкраТною м1жна-родних договор1в.
Анал1зуючи Програму сгпвп-рац1 ¡з закордонними украТнцями, можна зробити дещо обнадмливий висновок про те, що держава розум1е т\ сер-йозы проблеми, як\ ¡снують у цм сферк У Програм1 констату-еться, що сьогоды закордоны укра!'нц1 втрачають нацюнально-культурну щентичнють унаслщок соц1ально-духовно!' адаптаци до реалм краТн Тх проживания, а також Тхньо!' роз'еднаностк Скорочуеться чисельнють орга-шзацм закордонних укра!'нц1в, знижуеться Тх активнють, звужу-еться сфера використання укра-Тнсько!' мови.
У Програм1 пщкреслюеться, що закордонними украТнцями е переважно украТнсью ем1гранти другого, третього \ четвертого поколшь, як\ втрачають зв'язок з юторичною Батьювщиною, а сучасш тенденци розвитку глобального сусптьства приско-рюють ¡нтеграцю закордонних укра!нц1в та негативно вплива-ють на Тх нацюнальну самосвщо-мють. Оптимальне розв'язання дано!' проблеми можпиве на основ1 пор1вняльного анал1зу
ПРОБЛЕМИ ЗАКОННОСТ1
двох вар1ан"пв: утворення спе-ц1ального державного органу, на який покладаються функци щодо забезпечення розвитку зв'язюв ¡з закордонними укра-шцями, що потребуе значних видатюв державного бюджету, та розроблення вщповщноТ Программ, до виконання якоТ повины залучатися зацкавлеы центральш й м1сцев1 органи виконавчоТ влади, органи м1сце-вого самоврядування та громад-сью оргаызаци [2].
Державна пол1тика пщ-тримки закордонних украшав здмснюеться сьогодш Мастерством культури УкраТни, М1ню-терством осв1ти \ науки УкраТни, Державним ком1тетом телеба-чення \ радюмовлення, а також М1жвщомчою координацмною радою з питань забезпечення розвитку зв'язюв ¡з закордонними украшцями при Кабшет1 Мшютр1в УкраТни. Як видаеться, вищевказаы уповноважеы органи влади, а також ново-створене МЫютерство молод1 та спорту УкраТни, повины бтьш вщповщально та яюсно виконувати своТ' функци, а весь комплекс питань, пов'язаних ¡з закордонними украТ'нцями та трудовими м1грантами, пщняти на новий, бтьш високий р1вень. Анал1з практики д1яльност1 вщ-повщних державних оргаыв \ громадських оргашзацм свщ-чить, що навпъ в умовах не
зовам досконалого украТ'нського законодавства ¡снують досить велию резерви для покра-щення вщповщноТ державно!' пол ¡тики. Зокрема, на сьогоды у понад 30 краТнах св1ту при посольствах УкраТни створено ради громадських оргаызацм закордонних укра!нц1в, д1яль-нють яких спрямована на збе-реження нацюнально-культур-но!' самобутност1, консолщац1ю украшав, змщнення зв'язюв з ¡сторичною Батьювщиною. 1сну-юч1 при дипломатичних пред-ставництвах УкраТни культурно-¡нформацмш центри можуть вщ1гравати бтьш помяну роль у пщтримц1 зв'язюв ¡з закордонними украшцями, сприяючи задоволенню Тх мовних, ¡нфор-мацмних, культурних та ¡нших потреб. Таю центри вщкрито в Австри, Беларуа, Бельги, Греци, Грузи, 1зра!'л1, 1талп, Казахстан!, РумунЛ, Португали, Франци, США та в деяких ¡нших краТнах.
Заходи, спрямоваш на забезпечення прав закордонних укра!нц1в, реал1зуються в рамках д1яльност1 ПАРЕ та КабЫету м1нютр1в Ради Свропи, Комюара Ради Свропи з прав людини та експертних оргашв Ради Свропи. Таким чином, певы передумови для бтьш ефектив-но!' сгпвпрац1 ¡з закордонними украТ'нцями та 1'х громадськими оргашзац1ями в нашм держав1 е. Але така ствпраця вимагае
забезпечення стабтьного й реального фЫансування вщпо-вщних програм. Перш за все це стосуеться фшансовоТ пщ-тримки д1яльност1 украТнських культурночнформацмних цен-тр1в в краТнах, де прожива-ють закордонш украТнц1; при-дбання навчально-методичноТ л1тератури, пщручниюв, ¡нших книг, необхщних для поповне-ння б1блютек та навчання; обла-штування осередюв украТнськоТ культури, украТнських шкт i клаав за кордоном ¡нвентарем, меблями, техшчними засобами навчання; надання пщтримки 1нтернет-виданням i друкова-ним засобам масовоТ' ¡нформаци закордонних украшав тощо.
Держава повинна виходити з того, що на сьогоды украТ'нц1 складають одну з найбтьш численних fliacnop в Свропк Зокрема, в Роайсьюй Федерацм громадян украТнськоТ нацюналь-ност1 проживав за неофщмними статистичними даними близько 10 млн (¡з них 1,93 млн oci6 офн цмно мають статус громадянина РФ); у Канад1 - близько 1,2 млн; США - вщ 900 тис. до 1,5 млн; Бразили - 600 тис.; Казахстан!
- 550 тис.; Молдов1 - 455 тис.; BipMeHiT-300-350тис.; Беларуа
- вщ 237 до 500 тис.; НПмеччиы
- 140 тис.; Узбекистан! - 95 тис. oci6 [7].
OcraHHiM часом дещо змЫи-лась BiKOBa група серед потен-
цмних ем1грант1в. Усе частше хоче виТ'хати з УкраТни молодь. Найбтьш привабливим у цьому сена вважаються краТ'ни Свропи (63 %), США чи Канада (42 %), Австралт (20 %), Рост (14 %). Найменше всього живе украТ'н-ц1в в Уганда Бурунд1 та Руанд1 -по три особи [7].
Реал1зуючи пол1тику вщ-носно закордонних украшав, УкраТ'на, як держава, повинна виходити з того, що така полн тика е складовою внутршньоТ \ зовншньоТ пол ¡тики держави, а !!' реал1зац1я передбачае здмснення органами державно!' влади, органами м1сцевого самоврядування, громадськими оргашзац1ями економ1чних, соцн альних, ¡нформацмних, освп"ых, культурно-мистецьких, оргаыза-цмних та ¡нших заход1в, зокрема надання закордонним украшцям державно!' пщтримки й допо-моги з урахуванням Тх реальних потреб, вщповщно до загаль-новизнаних принцитв \ норм м1жнародного права, чинного законодавства УкраТни, а також нацюнального законодавства ¡ноземних держав [8].
Безумовно, ствпраця з ¡но-земними украТнцями е важпи-вим чинником утвердження позитивного м1жнародного ¡мн джу УкраТни, розвитку економ1ч-них, культурнихта ¡нших зв'язюв з ¡ноземними державами, забезпечення економ1чно!', культурно!'
ПРОБЛЕМИ 3AKOHHOCTI
та ¡нформацмноТ присутносгп в геопол1тично-важпивих для УкраТни репонах. НедооцЫю-
вати, а тим бтьше ¡гнорувати i_|i peaniY, як держава, так i неуря-дов1 оргаызаци и\як не можуть.
Список nimepamypu: 1. V Всесвггжй Форум украшства [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http://www.radiosvoboda.org/ content/ article/ 24302283.html. 2. Котигоренко В. Етжчж протирнчя i конфлкти в сучаснм УкраТж: полгголопчний контекст / В. Котигоренко. - К. : Cei-тогляд, 2004. - 722 е.; Майборода О. М. 1дентиф1кацт «KopiHHoro народу» як суб'екта етнопо-лп"ичноТ сфери у ceimi норм ммнародного права та етнопол1тичноТ практики зарубмних краш / О. М. Майборода // Вюник Держкомпомм1граци УкраТни. -2002. - № 4. - С. 91-97; Бел/'цер Н. Проблема забезпечення прав коршних народш: ммнародний доевщ i Украша / М. БелЩер // Правова допомога ражше депортованим громадянам: теоретичж та практичж аспекти як шлях до законодавчих змш. - К., 2004. - С. 122-132. 3. Нацюнальна концепцт cnienpaL(i ¡з за-кордонними украшцями : схвалена Указом Президента УкраТни вщ 13.10.2006 р. № 875/2006. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : - http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/875/2006. 4. Про затвердження Державно!' програми cnienpaL(i ¡з закордонними украшцями на перюд до 2010 року : постанова Кабшету MiHicTpiB УкраТни вщ 26.07.2006 р. № 1034 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1034-2006-%D0%BF. 5. Про затвердження Державно!' програми cnienpaL(i ¡з закордонними украшцями на перюд до 2015 року : постанова Кабшету MiHicTpiB УкраТни вщ 18.07.2012 р. № 682 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/682-2012-%D0%BF. 6. Про затвердження Програми облаштування oci6 з числа закордонних укра'шцш, що повертаються в Украшу, на перюд до 2010 року : постанова Кабшету MiHicTpiB УкраТни вщ 17.11.2004 р. № 1573 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/iaws/show/1572-2004-%D0%BF. 7. Про оптимЬац1ю системи центральних органш виконавчоТ влади : Указ Президента УкраТни вщ 09.12.2010 р., № 1085/2010 // ОфЩ. Вюн. Президента УкраТни. - 2010. - № 32. - Спецюльний випуск. - Ст. 1026. 8. Про правовий статус закордонних украшцш : Закон УкраТни // Вщом. Верхов. Ради УкраТни. - 2004. - № 25. - Ст. 343. 9. Про схвалення Концепци Державно!' програми cnienpa^ ¡з закордонними украшцями на перюд до 2015 р. : розпорядження Ka6i-нету MiHicTpiB УкраТни вщ 22.06.2011 р. № 572-р [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http:// zakon2.rada.gov.ua/iaws/show/762-2011-%D0%80.10. Фокус 42. Фото [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http://ru.tsn.ua.
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ПОЛИТИКИ ПОДДЕРЖКИ СВЯЗЕЙ С ЗАРУБЕЖНЫМИ УКРАИНЦАМИ Кушниренко А. Г.
Проанализированы отдельные вопросы государственной политики поддержки связей с зарубежными украинцами, возможные пути и меры государственных и общественных организаций по дальнейшему углублению сотрудничества с зарубежными украинцами.
Ключевые слова: зарубежные украинцы, этнонациональная политика, украинская диаспора, Всемирный форум украинцев, трудовые мигранты.
CURRENT PROBLEMS OF STATE POLICY SUPPORT TO THE UKRAINIANS ABROAD Kushnirenko A. G.
Review some of the public policy support relationships with foreign Ukrainians, ways and measures of government and community organizations to further enhance cooperation with foreign Ukrainians.
Key words: foreign Ukrainians, ethnic policy, Ukrainian diaspora, the World Forum of Ukrainians, labor migrants.
Had id шла до редакцп 12.03.2013 p.
