CC BY
26
УДК 327(477+497.1) UDC
DOI: 10.17223/18572685/54/16
СТВОРЕННЯ ТА ПЕРШ1 РОКИ Д1ЯЛЬНОСТ1 СОЮЗУ РУСИН1В I УКРА1НЦ1В ЮГОСЛАВП
Г.В. Саган
КиТвський унiверситет iM. Б. rpiH4eHKa УкраТна, 04212, м. Кшв, вул. Тимошенка, 13-Б E-mail: [email protected]
Авторське резюме
Стаття розкривае дiяльнiсть Союзу русинiв та украшав Югослави (з кiнця 90-х рр. ХХ ст. - Союз русишв i украшщв Серби та Чорногори), яку вела органiзацiя в першi десять рокiв пiсля свого створення (12 травня 1990 р.). Для презентаци теми дослiдження було проаналiзовано звiти товариства, якi публ^валися в перюдич-них виданнях союзу. Для вивчення долучаються iншi матерiали перiодики дiаспори, котрi розкривають змiст роботи товариства, а також штерв'ю з нинiшнiм керiвником союзу Богданом Воавським. Союз був утворений з метою обеднання украТнсько!" та русинсьо спiльноти не тiльки в Сербieю, але й усiх ix представниюв на пост-югославському просторi. Оргашзацшна робота союзу спрямовувалася на пщтримку нацiональниx та культурних традицiй русишв, украшав, а також iншиx представни-кiв нацiональниx меншин, перш за все в Серби. Свою дiяльнiсть товариство вело в тiсному ствробггницт з дипломатичними iнститутами Украiни в Серби, мало ак-тивне спткування з колегами з Украiни. Робота Союз русишв та украшав Серби та Чорногори в 90-е рр. ХХ ст. показав толерантшсть i боротьбу за збереження прав уах нацюнальних меншин, якi мешкали на постюгославському просторi.
Ключовi слова: русини, украшш, Сербiя, Союз русинiв та украшав Югослави.
СОЗДАНИЕ И ПЕРВЫЕ ГОДЫ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СОЮЗА РУСИНОВ И УКРАИНЦЕВ ЮГОСЛАВИИ
Г.В. Саган
Киевский университет им. Б. Гринченко Украина, 04212, Киев, ул. Тимошенко, 13-Б Е-mail: [email protected]
Авторское резюме
Статья раскрывает деятельность Союза русинов и украинцев Югославии (с конца 90-х гг. ХХ в. - Союз русинов и украинцев Сербии и Черногории), которую организация вела в первые десять лет после своего создания (12 мая 1990 г.). Для презентации темы исследования были проанализированы отчеты товарищества, которые публиковались в периодических изданиях союза. Для изучения темы задействованы другие материалы периодики диаспоры, раскрывающие содержание работы общества, а также интервью с нынешним лидером союза Богданом Виславским. Союз был образован с целью объединения украинцев и русинов не только Сербии, но и всего постюгославского пространства. Организационная работа союза была направлена на поддержку этнических и культурных традиций русинов, украинцев, а также других представителей национальных меньшинств, прежде всего в Сербии. Свою деятельность общество вело в тесном сотрудничестве с дипломатическими представительствами Украины в Сербии, имело активное общение с украинскими коллегами. Указанной деятельностью в 90-е гг. ХХ в. Союз русинов и украинцев Сербии и Черногории продемонстрировал толерантность и борьбу за сохранение прав всех национальных меньшинств, что населяют постюгославское пространство.
Ключевые слова: русины, украинцы, Сербия, Союз русинов и украинцев Югославии.
THE UNION OF RUSINS AND UKRAINIANS OF YUGOSLAVIA: CREATION AND FIRST YEARS
OF ACTIVITY
G.V. Sagan
Borys Grinchenko Kyiv University 13-B Tymoshenko Street, Kyiv, 04212, Ukraine E-mail: [email protected]
Abstract
The article discusses the activity of the Union of Rusins and Ukrainians of Yugoslavia (since the late 1990s the Union of Rusins and Ukrainians of Serbia and Montenegro) for the first ten years after its creation (May 12, 1990). The author analused the reports of the fellowship published in the periodicals of the Union as well as other diaspora periodicals related to it. The Union aimed at unifying the Ukrainian and Rusin community not only in Serbia, but also in the post-Yugoslav space. The organizational work of the union was aimed at supporting the ethnic and cultural traditions of the Rusins, Ukrainians, as well as other representatives of national minorities, primarily in Serbia. The Union cooperated with the diplomatic institutions of Ukraine in Serbia, actively communicated with Ukrainian colleagues. In the 1990s, the Union of Rusins and Ukrainians of Serbia and Montenegro demonstrated tolerance and struggle for the preservation of the rights of all national minorities in the post-Yugoslav space.
Keywords: Rusins, Ukrainians, Serbia, the Union of Rusins and Ukrainians of Yugoslavia.
На територп Сербп нин проживае понад 20 тис. русиыв та украшав, як досить часто ведуть сптьну громадську та культурну дiяльнiсть, кон-тактують з украТнським дипломатичними шститущями. |'хш предки почали переселятися на Балкани ще в середин XVIII ст. з прикарпатських ст i селищ. За сголптя перебування далеко поза землями свого поход-ження украТнц i русини зберегли свою щентичшсть завдяки тому, що активно пщтримували своТ етычы та релИйы традицп. Чистина русиыв вважае себе украТнцями, за якими збереглася давня назва «русини», iншi дотримуються думки, що русини - окремий схщнослов'янський народ. Там ж тенденцп спостер^аються i в громадському та культурному житп украТнсько-русинськоТ дiаспори Сербп. Так, у травн 1990 р.
був створений Союз русишв i украТнщв Югославií, який е прибiчник щеТ, що русини в Югославií е частиною украíнського народу. Такоí ж думки дотримуеться нишшнш голова Союзу русишв-украТнщв СербiТ Богдан Вiславський, який заодно вказуючи на те, що влада Серби намагалася пропагувати окремшшсть двох етнiчних груп (1нтерв'ю з головою). На противагу союзу та за пщтримки югославського уряду противники щеТ етнiчноТ едностi украТнцiв та русишв у груды того ж року заснували «Руску матку» («Руську матицю»), яка сповiдувала iдею окремшносп русинiв. Вона розпочала спiвпрацю з тими русин-ськими органiзацiями у Центральнш £врот, якi негативно ставилися до УкраТни (Рамач 2016Ь: 17).
Осктьки наша стаття присвячена створенню та дiяльностi Союзу русинiв i украТнцiв ЮгославiТ (СРУЮ, а з кiнця 90-х рр. - Союз русишв i украТнцiв СербiТ i ЧорногорiТ), то бiльш детальнiше зупинимося на цих питаннях. Союз розпочав свою дiяльнiсть 12 травня 1990 р. як ор-гашзащя колективних члешв БiГ, ХорватiТ та Серби. До союзу вступили Союз сптки украТнщв БоснiТ (Баня-Лука), Союз русишв i украТнцiв Хор-ватiТ (Вуковар), Культурно-мистецьке товариство iм. Тараса Шевченка (Баня-Лука), Культурно-мистецьке товариство iм. 1вана Сенюка (Кула), загальноосвiтня школа i гiмназiя iм. Петра Кузмяка (Руський Керестур) та iншi громадськi оргашзаци. Загалом колективними членами СРУЮ було 37 суб'ек^в, а Тхнi лщери вважалися спiвзасновниками союзу. Найбiльш вiдомi серед них Янко Сакач (Белград), Володимир Хромиш (Новi Сад), Омеон Сакач (Новi Сад), Юлiан Тамаш (Вербас), Славко Бурда (Загреб), ГавриТл Такач (Вуковар) та iн. (Сакач 2005: 2).
Очолив Союз русинський вчений з Новi Саду Ю^ан Тамаш, а його заступниками було обрано Теодора Фрицького та £вгена Палишина. Мета дiяльностi СРУЮ зводилася до публiчноТ декларацiТ i висловлення нацiональних iнтересiв русинiв та украТнщв ЮгославiТ. Члени союзу вважали неправильною та ^орично неприйнятною позицiю деяких шших органiзацiй. Мова йде про «Руську матицю», котра згуртовува-ла русишв без украТнщв, i Товариство украТнськоТ мови, лiтератури i культури, яке об'еднувало украТнцiв без русишв (Хрошка 2006: 1). Засновники союзу вважали, що досягнути своеТ мети вони зможуть через забезпечення рiвноправностi украТнцiв та русинiв. Союз створив президт, яка складалася з 15 оаб.
Працював союз за дев'ятьма напрямами, керiвництво яких здшсню-вали спещально створенi комiсiТ. Таким чином, дiяльнiсть здшснювала-ся в таких сферах: наука, шформування, мiжнародна полггика, культура, освiта, збереження культурно-iсторичноТ спадщини, матерiальна та фiнансова справа, видавництво, сшьське господарство (Румянцев 2008: 220).
Праця союзу спрямовувалася на захист щеТ iсторичноТ едностi та взаемносп русинiв та украТнцiв. Свою дiяльнiсть Союз розпочав зi святкування 100^ччя переселення украТнцiв до Прнявора (Босыя i Герцеговина). На урочисте засщання прибули почеснi гостi. Зокрема, це були владика Славомир М^овш, а з УкраТни - поети Дмитро Пав-личко, Ростислав Братунь та Роман Лубювський. 22 серпня 1990 р. у Новi Садi Союз пiдписав договiр про ствпрацю з товариством «Укра-Тна» з Киева. 11 жовтня 1990 р. делегацт союзу прийняв член уряду СФРЮ Драгупн Зеленович, з яким лщери союзу обговорили основы напрями дiяльностi новоствореноТ органiзацiТ украТнцiв Югослави (Сакач 2005: 2).
Через вiйськовi конфлiкти, якi розгорнулися на територп Югослави на початку 90-х рр. ХХ ст., Союз русиыв та украТнщв Хорвати на знак пщ-тримки незалежностi ХорватiТ вийшов iз союзу (15 листопада 1991 р.). Його приклад перебрали й деяк iншi органiзацiТ, тому СРУЮ скасував систему колективного членства i перейшов до членства приватних осiб. Тад союз нараховував майже 4000 члеыв (Сакач 2005: 5).
Попри вс склaднощi, якi породив процес розпаду СФРЮ, Союз русиыв та украТнщв Югослави намагався не припиняти свою дiяль-ысть, особливо в контекст спiвпрaцi з УкраТною. Спроба заручитися пщтримкою краТни свого походження вселяла сподiвaння на полег-шення проблем, як виникали серед укрaТнцiв дiaспори в ходi вш-ськових конфлктв на югославських просторах. Що стосуеться творчоТ iнтелiгенцiТ з УкраТни, то вони намагалися робити все можливе, аби дiaспорa вiдчулa Тхню пщтримку та розумiння. Тодi пожвaвiшaлa культурна ствпраця мiж УкраТною та украТнською спiльнотою ЮгослaвiТ. 13-22 грудня 1991 р. КиТв приймав делегацт союзу у склaдi Ю. Та-маша, £. Кулеби, В. Хромишина. Сторони пiдписaли план культурноТ сшвпращ на 1992 р. Вiд УкраТни цей документ пщписав I. Драч.
Проте реaлiзувaти план було непросто через вiйськовi подiТ в Югослави, як 1992 р. ще бiльше загострилися (Саган 2012: 394). Практично весь 1992 р. тшов на зусилля союзу i УкраТни, спрямоваы на пiдтримку украТнського населення на югославських просторах. Так, з обох сто-рш були числены звернення до мiжнaродноТ спiльноти з проханням вплинути на подiТ в Югослави, аби припинити страждання мирного населення, серед якого в зоы конфлкту опинилася велика кшьмсть украТнщв. Нaйсклaднiшa ситуaцiя склалася в таких населених пунктах, як Петрову, Мклошевщ та Вуковар (Сакач 2005: 5). Також культуры заходи, в яких брали участь члени союзу, як правило, проходили на територп УкраТни чи шших краТн свiту.
У подaльшi роки Союз русинiв i украТнщв ЮгослaвiТ вiдчув потребу та можлив^ь свого розширення. Тому 24 червня 1994 р. було засно-
вано секцт союзу в КоцурЬ яку очолив М. Цап. А 30 червня цього ж року створено молодiжну секцт союзу, яку очолила Т. Мацевко. Таким чином, йшло як кшьмсне, так i якiсне розростання союзу за напрямами дiяльностi.
Щодо останнього твердження, то 3 лютого 1996 р. Верховна рада союзу вщкрила комiсiю з економiчноТ ствпрацк Згодом, 19 листопада 1996 р. при союзi заснували секцiю правниюв та адвокатiв. У пошу-ках джерел фiнансування 1996 р. союз пщписав контракт з фiрмою «Еуроселектра» (Новi Сад) про спiвпрацю та матерiальну допомогу, яка надходила вщ торговоТ дiяльностi фiрми з УкраТною. Союз, згiдно з договором, сприяв налагодженню торговельним вiдносинам УкраТни та СоюзноТ Республiки ЮгославiТ (Значнейши поди 2006: 27).
Незважаючи на вiйськовi поди 90-х рр., союз провадив активну культурну дiяльнiсть, спрямовану на ствпрацю з УкраТною. Цьому сприяло налагодження дипломатичних вiдносин мiж краТнами. 1993 р. у Белградi було вщкрито консульство УкраТни в Югослави. Генеральним консулом став Володимир Примаченко, який розпочав ствпрацю з членами союзу.
Значну роботу керiвництво союзу проводило з оргашзаци вивчення украТнськоТ мови дггьми з украТнських родин. Союз допомагав подо-лати найбтьшу проблему - забезпечення пщручниками. 1994 р. через Генеральне консульство УкраТни в Белградi союз отримав i передав до украТнськоТ школи у Кулi 100 букварiв i стiльки ж читанок (Значнейши поди 2006: 26-27).
Дiяльнiсть союзу 1995 р. була лсно пов'язана зi святкуванням 250-рiччя переселення украТнщв на землi югослов'ян. З фею метою створили Оргашзацшну раду, до якоТ вiд союзу увшшли Ю. Тамаш i Я. Рамач. Насамперед союз 28 ачня 1995 р. запропонував Оргашза-цiйнiй радi запросити на святкування з УкраТни державну делегацт, представникiв товариства «УкраТна», творчi колективи з УкраТни, Поль-щi i Словаччини, представникiв украТнських громадських оргашзацш СербiТ тощо. Також у контекст вiдзначення ювiлею у серпш 1995 р. у Руському Керест^ було проведено таборування украТнськоТ молодi (лiтня школа), в якш побували гостi - Державний Закарпатський народ-ний хор з Ужгорода та ансамбль «Лемковша» з Польшу (Сакач 2002: 2).
До святкувань була приурочена наукова конференщя, що проходила в Руському КерестурК У робот форуму взяли участь представники з УкраТни: професор I. Ющук, Л. Донець з Мастерства нацюнальносп та мiграцiТ, етнограф Н. Стаценко. I. Ющук презентував наукову допо-вщь «Поезiя Михайла Ковача як вщдзеркалення iсторичноТ пам'ятЬ» Вiд союзу на конференци виступали Ю. Тамаш, Я. Сабадош, Я. Рамач, М. Цап, Р. Мизь та ш.
У рамках святкування 250^ччя союз, за сприяння ПокраТнського секретaрiaту з дотримання прав нацюнальних меншин, мав нaмiр поставити кiлькa пам'ятних табличок видатним украТнцям ЮгослaвiТ. Зокрема, пропонували встановити вщзнаки на будинках, у яких на-родилися Дюызш Нярaдi та Михайло Мудрий з Руського Керестура, Дюрдов Бiндaс з Новi Саду. Проте секретaрiaт вщмовив, мотивуючи тим, що це справа мкцевих оргaнiв влади. Також був зiрвaний друк книги «Шлях довжиною два з половиною столггтя», осктьки не зiбрaли кошти, двi третини яких мали надшти вiд спонсорiв з ЮгослaвiТ (Сакач 2002: 2).
Основнi святковi заходили вiдбувaлися упродовж 23 серпня -1 жовтня 1995 р. у Руському КерестурЬ де оселилися першi украТнськ переселенцi. У святкуваны взяли участь й представники шших мкце-востей Воеводини. Так, 19-21 травня 1995 р. ювтей вщзначали у Новi Сaдi. Тут було оргаызовано тематичну виставку мaлюнкiв, присвячених украТнськш дiaспорi, святковий концерт за учасп ансамблю з УкраТни «Новояворщина», приТзд якого оргaнiзувaв Р. Мизь.
У середин 90-х рр. вщбулася знакова подiя, яка зaсвiдчилa ткы нaуковi контакти активних членiв союзу з УкраТною. Так, 1995 р. в Ужгородському уыверситет (з 2000 р. присвоено статус нацюнального) докторську дисертацт захистив Янко Рамач з Новкадського уывер-ситету на тему: «Iсторiя русинiв ПiвденноТ Угорщини» (Рамач 1995), яка стала результатом бaгaторiчного вивчення ктори русинства. Нинi вчений продовжуе плщно спiвпрaцювaти з украТнськими колегами та видавати новi пращ з iсторiТ русинiв-укрaТнцiв на Балканах (Рамач 2016а; Рамач 2017).
О^м шшого, 1995 р. супроводжувався поспйними клопотами, поро-дженими вiйськовими подiями на просторах колишньоТ югославськоТ федераци. Генеральний консул УкраТни в Югослави В. Примаченко та Б. Олшник, голова КомiсiТ з мiжнaродних вщносин при пaрлaментi УкраТни, у травы 1995 р. провели консультаци з владою СРЮ про проблеми та потреби украТнщв ЮгослaвiТ. УкраТнський дипломат та парламентар наполягали на врегулюваны найболючшого питан-ня, виселення та переселення украТн^в з мiсць Тхнього постiйного проживання. Складною залишалася ситуа^я у хорвaтськiй СлaвонiТ. Також порушувалася проблема, пов'язана з русинським питанням. В. Примаченко та Б. Олшник говорили про необхщысть утвердження культурноТ та нaцiонaльноТ iдентичностi русинiв як частки украТнського народу (Сакач 2002: 3).
З середини 90-х рр. ХХ ст. УкраТна почала приймати молодь з просто-рiв колишньоТ Югослави для навчання у своТх вищих школах. Велику роботу у цьому нaпрямi здiйснив Союз русиыв i укрaТнцiв ЮгослaвiТ.
Так, у 1994-1995 навчальному роц в УкраТш навчалося 37 студенев з Югослави. Наступного року Тх число зросло на чотири особи. Серед них украТнщв було 38 оаб i по одному представнику сербськоТ, чор-ногорськоТ та словенськоТ народностей (Сакач 2002: 3). Вищу освiту громадяни нових незалежних югославських республiк здобували у рiзних м^ах УкраТни - у Львовi, КиевЬ 1вано-Франювську.
Важливими подiями була наповнена дiяльнiсть СРУЮ у 1996 р. Так, у березш на фтософському факультетi Новi-Садського унiверситету зусиллями члешв союзу було вiдкрито кафедру украТнськоТ мови i лiтератури. У листопадi 1996 р. на базi цього факультету i за допомоги Сербсько-украТнського товариства було органiзовано симпозiум на тему: «1ван Франко i Сербiя». Вiд союзу участь у форумi взяли М. Ковач, Ю. Тамаш, Я. Рамач, М. Цап, Д. Латяк та ш. Наприкшц року заадання ГоловноТ ради союзу присвятили важливш темi, яка, на думку члешв союзу, з кожним роком ускладнювала життя украТнськоТ сптьноти. Мова йде про так зване «русинське питання». Союз висловив свiй протест проти нагнггання проблеми, спроб виокремити русишв як окремий народ. На засщанш виршили черговий раз запропонува-ти спiвпрацю русинським та украТнським органiзацiям ЮгославiТ, зокрема «Руськiй матицЬ> i Товариству украТнськоТ мови, л^ератури i культури. Нiхто iз керiвникiв цих органiзацiй не прийняв пропо-зицiю союзу (Сакач 2004: 2). Разом з тим активну ствпрацю союз розгорнув з УкраТною.
На прохання союзу наприкшц 1997 р. посол УкраТни В. Примаченко передав чергову партт (100 примiрникiв) букварiв до украТнськоТ школи у Вербаа. Також союз сам видавав книги. Так, 1998 р. видруку-вали працю Г. Костельника «Хрошка Руського Керестура», профшансо-вану Фондом дружби у Новi Садi. На початку 1999 р. вийшов збiрник дитячих тсень Я. Фейси «Пупче», а восени цього ж року в Ужгородi коштом союзу вийшла збiрка М. Ковача «Тиха вода», приурочена до його 90^ччя. Над перекладом збiрки працювали 1ван i Михайло Чендейови.
Презентащя книги вiдбулася 17 грудня в Ужгородському державному ушверситетк На заходi були присутш десятки гостей, частина з яких виступила з вiтаннями. Про творч^ь М. Ковача доповiдало близько двадцяти професорiв унiверситету. Також на свято приТхали гостi з Киева. Зокрема член-кореспондент НАН УкраТни О. Мишанич, який розповщав про творчкть ювтяра, про переклад його творiв. М. Ковачу на святкування надшшло чимало вггальних телеграм з нагоди ювтею. Поздоровлення прислали 1нститут лiтератури НАН УкраТни, Союз письменниюв УкраТни, Товариство «УкраТна-свгг» та iн. Закарпатська обласна рада вручила М. Ковачу почесну грамоту за
персональний вклад у налагодження культурних зв'язюв русиыв та укрaТнцiв Югослави та Закарпаття (Звит о роботи 2006: 43).
З 1998 р. союз розпочав роботу з оргаызаци лггых шкт для дггей та молодо якi хотiли вивчати рщну мову. Перша така школа мала пра-цювати 17-26 липня 1998 р. в Руському Керестурк СвоТ примiщення безкоштовно Тм надавав Освггнш центр «Петро Кузмяк». Планувало-ся, що кошти на харчування учыв (75 динaрiв з особи) надасть уряд Сербп. Вщтак на утримання школи iз 70 дiтей необхщно було 52 тис. динар. Проте держава видтила лише 10 тис. динар, що не дозволило реaлiзувaти план з дiяльностi лiтньоТ школи у 1998 р. ^ялносц Союзу 2006: 38).
Але ця невдача не зупинила союзiвцiв. Деяк проекти Тм все ж вдалося профшансувати. Так, Ненад Богданович за пщтримки союзу 1998 р. пройшов тслядипломну практику в музичнш академи iм. П. Чайковського у Киевк Тодi ж Мaрiя Дебернiй з Вербаса стажувала-ся у науково-дослщый aптецi фармацевтичного факультету медичного уыверситету Львова. Мiнiстерство освiти УкраТни, на прохання союзу, у 1998-1999 навчальному рощ взяло на безкоштовне навчання Олесю Хому (декоративно-прикладне мистецтво), Бранку Лукич (графка), Биляну Шипшич ^жнароды вщносини) до Львiвського унiверситету на вщповщы факультети (Дiялносц Союзу 2006: 39).
О^м вище згаданого, союз взяв участь в оргаызаци низки зaходiв, окремi з яких готував разом з колегами з УкраТни. Так, 1997 р. у Вер-бас вщсвяткували 70- рiччя заснування Союзу русинських школярок. Цього ж року вщзначили 100^ччя науковоТ експедици етнографа В. Гнатюка, 90-рiччя вщ народження священика з Вербаса отця Онуфрiя Тимка. Цiкaво, що на ювшеТ останнього в хрaмi ствав зведений хор з церковних громад Вербаса, Керестура, Коцура i Дюрдьова.
Велику популярысть в укрaТнськiй дiaспорi мали виставки, орга-нiзовaнi союзом. Зокрема 24 липня - 3 вересня 1998 р. у Новi Сaдi демонстрували фотографи Василя Пилипюка, присвячеы Дню неза-лежностi УкраТни. 23 лютого 1999 р., теж у Новi СадЬ було оргаызовано святкування 185-Т рiчницi з дня народження Т. Шевченка. У рамках вщзначення ювiлею працювала виставка у музеТ Воеводини, вiдбулися концерти в Новi Сaдi та Дюрдьово (Значнейши поди 2006: 27).
Плщною була культурна дiяльнiсть союзу протягом 2000 р. За цей рк вийшло два номери (№ 2 i 3) офiцiйного видання «Голос Союзу». Друк другого номеру профшансував Секретaрiaт iз забезпечення прав нaцiонaльних меншин, управлшня та реглaментiв Виконавча ради Воеводини, який видтив 6 тис. динaрiв, а також нaдiйшли спонсорсьм кошти aдвокaтiв Сiмеонa Сакача i Федiрa Колесара (50 динaрiв вщ кожного). Третiй номер «Голосу Союзу» було видано лише на спонсор-
ськ кошти, видшеж Володимиром Лiкаром з Hobï Саду. Видавнича дiяльнiсть, звичайно, не обмежилася лише випуском журналу. Так, Вербаська секщя видала працю Ганни Тимко «Кухарка», яка була другим доповненим виданням 1938 р. Спонсорами видання виступили фабрика олп' «Вггал» з Вербаса та холодокомбшат «АБЦ» з Руського Керестуру (Сакач 2006: 43).
У травнi 2000 р. у Новi Садi союз проводив урочисп святкування з нагоди 10^ччя свого заснування. З доповщями виступили члени союзу Марiя Сакач, академiк Ю^ян Тамаш та отець Роман Мизь. Вггальне слово вщ гостей мав Средое Лалич - голова Сербсько-украшського товариства. У концерту приуроченому ювiлею, взяли участь колективи «Роса» та «Бата-бенд», виступ яких фшансували Михайло Бiндас та отець Роман Мизь.
Секщя союзу та КМТ «Дюра Кiш» з Шида органiзували 16 грудня 2000 р. лггературний вечiр, присвячений письменнику Михайловi Ковачу з нагоди його 90-лггтя. У вечорi взяли участь поетеса 1рина Гардi-Ковачевич, письменник Володимир Кочиш, секретар союзу Оме-он Сакач та члени КМТ «Дюра Юш» з Шида. 30 травня 2000 р. секщя союзу з Новi Саду оргашзувала урочисте вщзначення 75-рiччя з дня народження Дюри Варги та 60-рiччя його плщноТ працi, спрямовано!' на забезпечення добробуту свого народу. Про ювiляра та його дiяльнiсть говорили 1рина Папуга, Дюра Латяк та Омеон Сакач (Сакач 2006: 44).
Окремою сторшкою дiяльностi Союзу русинiв i украшав Серби та Чорногори' е його робота у сферi освгги. За сприяння союзу з 14 лютого до 12 червня 2000 р. на фтософському факультет у Новi Садi було органiзовано курси з вивчення украшсько'| мови. Виклада-чем працювала Людмила Попович, професор фтолопчного факультету Белградського уыверситету. Курс вiдвiдувало 30 осiб, ям пiсля закiнчення навчання одержали дипломи. Цей проект профшансував Покрашський секретарiат з реалiзацiï прав нацiональних меншин, управлшня та регламентiв при автономий обласп Воеводина (АОВ).
У Киевi 20-25 квiтня 2000 р. вщбувся семiнар для вчителiв украш-сько'| мови з дiаспори. За допомоги союзу у семiнарi взяли участь Мариця Лещишин з Кули та Володимир Рахман з Вербаса, як в тих мкцевостях викладали украшську мову. Дорожнi витрати Тм оплатив Покрашський секретарiат з реалiзацiï прав нацюнальних меншин, управлiння та регламенпв АОВ.
На прохання союзу i за сприяння Державного комггету Украши у справах нацiональностей та мiграцiï було продовжено навчання в астрат^ та стажування у Кш'вському державному шституп театрального мистецтва iм. 1.К. Карпенка-Карого Володимиру Надю - дипло-мованому театральному режисеру з Руського Керестура. У 2000-2001
навчальному рощ за допомоги союзу на безкоштовне навчання до НацюнальноТ музичноТ академп УкраТни iм. П.1. Чайковського на композиторський факультет було направлено МюдраГа £лiчa з Новi Саду. Мiрослaву Амiджич з Руми, яка на вщмшно зaкiнчилa навчання у КиТвському нaцiонaльному унiверситетi будiвництвa i aрхiтектури (aрхiтектурний факультет), було прийнято до астрантури цього ВНЗ. Архiтектурний факультет на безкоштовне навчання прийняв також Федора Ференца iз СремськоТ Митровицi (Сакач 2006: 44).
У Новi Сaдi за сприяння та допомоги Союзу русиыв i укрaТнцiв СербiТ i ЧорногорiТ 27 травня 2000 р. було створено Акaдемiчне товариство русинiв i украТнщв (АТРУ). АТРУ мало перебрати на себе обов'язки, пов'язаы з дiяльнiстю дiaспорян у сферi освiти та науки. Одним з перших результатв роботи АТРУ була участь 4-5 листопада 2000 р. його члеыв у КиТвськш нaуково-прaктичнiй конференцп на тему: «Просвiтa в украТнському зaкордоннi: досвiд, положення i перспектива». Делегатка вщ АТРУ Людмила Попович з Белграда виступила з доповщдю на тему: «Положення та перспектива розвитку украТнських студiй у Сербп» (Сакач 2006: 44).
Упродовж 2000 р. Союз русиыв i укрaТнцiв СербiТ та ЧорногорiТ провiв зачну оргaнiзaцiйну роботу, спрямовану на розширення своТх пiдроздiлiв. Поряд з кнуючими секцiями у Руському КерестурЬ Коцурi, Вербaсi, Новi Сaдi, МолодiжноТ секцiТ та СекцiТ юристiв, 16 червня 2000 р. було засновано секцт Союзу у Шид^ яку очолив Штефан Щурко, його заступником обрали Василя Мудрого, а секретарем - Саню Тиркайло (Сакач 2006: 43).
Активною позищею вщзначився Союз русиыв i украТнщв СербiТ та Чорногорп щодо захисту прав нацюнальних меншин ЮгослaвiТ. Так, на запрошення Першого форуму меншин «Вщкритих перспектив» з СуботицЬ який проходив 8-10 вересня 2000 р. , вщ iменi союзу брали участь академк Юлiaн Тамаш та журнaлiст Борис Варга. А 17 i 18 листопада члени союзу у склaдi Федора Колесара, Миколи Шанти, Омеона Сакача та Велимира Паплацко взяли участь у семiнaрi з питань нацюнальних меншин, оргаызованому Федеращею европейських меншин та Демократичним союзом хорватв у Воеводинi на тему: «Нацюнальы меншини у Воеводиы, теперiшне положення та перспективи».
Вагома частка дiяльностi союзу припадала на ствпрацю з держав-ними органами СРЮ, що було ознакою не лише активноТ громадськоТ позицiТ оргаызацп, але й у такий споаб союз намагався вiдстоювaти iнтереси представниюв украТнсько-русинськоТ дiaспори. Так, на початку 2000 р. союз звернувся з пропозищею до крайового секретаря П. Домонп скликати сптьне засщання зaцiкaвлених сторiн з метою укладання домовленостей щодо оргаызацп та фшансового забезпе-
чення лгшьоТ школи в Руському Керест^ для русинських та украТн-ських дггей Воеводини, якi не вивчають факультативно рщну мову. Але спiльне засщання так i не вiдбулося, як i лiтня школа для русинських дггей. Оргаызатори спромоглися лише на школу для украТнських дiтей у Бачкому Петровцу.
Без офщшного попередження 3 жовтня 2000 р. директор РТВ «Новi Сад» заборонив транслювання програм вах редaкцiй телебачення Новi Саду. Союз нaдiслaв протест мiнiстровi iнформувaння в урядi Республiки Сербп та мiнiстровi без портфеля 1вану Седлаку, а також крайовим секретарям з шформування та забезпечення прав нацюнальних меншин, упрaвлiння та регламенту з вимогою негайно анулювати заборону та дозволити подальшу роботу русинськоТ редакцп ТВ Новi Сад.
Завдяки цьому зверненню 5 жовтня 2000 р. редакщя ТВ «Новi Сад» вщновила роботу. Уже через десять дшв Союз виступив з пропозищею ввести на ТВ «Новi Сад» програму украТнською мовою, що й було ухвалено керiвництвом каналу. Також у жовтн 2000 р. союз черговий раз запропонував культурно-освгшьому комггету СербiТ вiдзнaчити нагородою iм. Вука Караджича нaйвiдомiшого украТнського пись-менника ЮгослaвiТ Михайла Ковача. Ця пропозищя не була схвалена керiвництвом комiтету.
16 листопада 2000 р. заступник союзного м^стра нaцiонaльних та етычних об'еднань Елена Маркович прийняла у Белгрaдi делегaцiю Союзу русишв i укрaТнцiв СербiТ та Чорногорп у склaдi МaрiТ Сакач, Федора Колесара, Миколи Шанти та Велимiрa Паплацко, якi ознайоми-ли урядовця з дiяльнiстю та планами союзу. 7 грудня 2000 р. вщбулася зуст^ч тiеТ ж делегaцiТ союзу з крайовим секретарем iз захисту прав нaцiонaльних меншин, упрaвлiння та регламенту Тамашем Корхецом. Пщ час розмови союзiвцi ознайомили Т. Корхеца з проблемами союзу, окреслили можливi шляхи Тх вирiшення (Сакач 2006: 44).
Загалом актив^и союзу вважали, що влада та ТТ представники мало сприяли дiяльностi союзу. Як правило, чиновники висловлювали свою симпатт, схвалювали дiТ громадських оргaнiзaцiй, але н фiнaнсовоТ, нi правовоТ пщтримки не надавали, що ускладнювало виконання програми союзу (Сакач 2006: 45).
Згадана зуст^ч iз крайовим секретарем Т. Корцехом була радше винятком - на нш союзiвцi просили 17 тис. динaрiв для проведення засщання ГоловноТ ради союзу та видання четвертого номера «Голосу Союзу». Вже наступного дня на рахунок союзу було перераховано 5 тис. динaрiв. Можливо, на таку оперативысть вплинув контроль союзного мастерства. Суму, якоТ не вистачало, украТнцям надали спонсори. Iншi обiцянки влади так i не отримали нaвiть частковоТ реaлiзaцiТ. Зокрема, мiнiстр без портфеля при влaдi СербiТ I. Седлак та крайовий секретар
iз реaлiзaцiТ прав нацюнальних меншин, управлшня та регламенту П. Домош общяли скликати круглий стш предстaвникiв усiх русинських та украТнських оргашзацм з метою обговорення накопичених проблем, але захщ так i не вiдбувся (Сакач 2006: 46).
Отже, Союз русинiв i украТнщв СербiТ та ЧорногорiТ за перших десять роюв свого iснувaння провадив активну дiяльнiсть, спрямовану на консолщацт украТнськоТ та русинськоТ громад на землях твденних слов'ян, насамперед Серби. 1'хня робота пiдтримувaлa сaмобутнiсть не ттьки укрaТнцiв та русинiв репону, але й на державному рiвнi союз активно вiдстоювaв права уах нaцiонaльних меншин СербiТ. Союз провадив плщно спiвпрaцювaв з колегами з УкраТни, мав налагоджеш вiдносини з украТнськими дипломатичними iнституцiями. У часи вшсь-кового конфлiкту у першш половинi 90-х р. ХХ ст. союз за пщтримки УкраТни та посольства оргашзував низку зaходiв гумаштарного та культурного характеру.
Л1ТЕРАТУРА
Дiялносц Союзу 2006 - Дiялносц Союзу у 1998 року // Глас Союзу. 2006. № 9. С. 38-42.
Звит о роботи 2006 - Звит о роботи союзу у 1999 року // Глас Союзу. 2006. № 9. С. 40-48.
Значнейши поди 2006 - Значнейши поди през 15 роки // Глас Союзу. 2006. № 9. С. 27.
1нтерв'ю з головою - 1нтерв'ю з головою Союзу русиыв-украТншв Серби Богданом В^авським. URL: http://Lemky.Lviv.ua/?p=5877#more-5877 (останнш перегляд: 5.07.2018).
Рамач 1995 - Рамач Я. 1стс^я русишв ^вденноТ Угорщини: автореф. дис. ... док. iCT. наук. Ужгород, 1995. 52 с.
Рамач 2016 - Рамач Я. На крижнем драги: Руснаци у ЮгославиТ од 1918-1941 року. Нови Сад: Руске слово, 2016. 381 с.
Рамач 2016 - Рамач Я. Огляд ^орп русишв у Югослави (1918-2000) // Сумська старовина. Сумський державний ушверситет. 2016. № XLIX. С. 5-22.
Рамач 2017 - Рамач Я. Руснаци у Новим Садзе од 60-их рокох XVIII по конец XIX вика // Русинистични студиТ. Нови Сад, 2017. № 1. С. 123-141.
Румянцев 2008 - Румянцев О. Галичина - Босшя - Воеводина: украТнськ переселенц з Галичини на територи югославських народiв в 1890-1999 роках. КиТв: ФАДА, ЛТД, 2008. 256 с.
Саган 2012 - Саган Г. Югослов'яни у XX столггп: громадсью та культурш зв'язки з УкраТною. КиТвський ушверситет iменi Бориса Гршченка; 1нститут украТнськоТ археографи та джерелознавства iменi М.С. Грушевського НАН
УкраТни. К.: Ун-т iM. Б. Гршченка, 2012. 568 с.
Сакач 2002 - Сакач С. ДТялносц Союзу у 1995 року // Глас Союзу. 2002. № 5. С. 2-4.
Сакач 2004 - Сакач С. Дiялносц Союзу у 1996 року // Глас Союзу. 2004. № 6-7. С. 2-4.
Сакач 2005 - Сакач С. Союз после петнац рокох // Глас Союзу. 2005. № 8. С. 2-4.
Сакач 2006 - Сакач С. 3BiT про дiяльнiсть Союзу за 2000 рк // Глас Союзу. 2006. № 9. С. 43-48.
Хрошка - Хрошка // Глас Союзу. 2006. № 9. С. 1.
REFERENCES
Anon. (2006) DiyaLnosts Soyuzu u 1998 roku [Activities of the Union in 1998]. Glas Soyuzu. 9. pp. 38-42.
Anon. (2006) Zvyt o roboty soyuzu u 1999 roku [About the work of the Union in 1999]. Glas Soyuzu. 9. pp. 40-48.
Anon. (2006) Znachneyshy podiyi prez 15 roky [Major events for 15 years]. Glas Soyuzu. 9. pp. 27.
VisLavsky, B. (n.d.) Interv"yu z golovoyu Soyuzu rusyniv-ukrayintsiv Serbiyi Bohdanom Vislavs'kym [Interview with the head of the Union of Rusin-Ukrai-nians of Serbia Bogdan VisLavsky]. [Online] Available from: http://Lemky.Lviv. ua/?p=5877#more-5877 (Accessed: 5th juLy 2018).
Ramach, Ya. (1995) Istoriya rusynivPivdennoyi Uhorshchyny [History of Rusins of Southern Hungary]. Abstract of History Dr. Diss. Uzhhorod.
Ramach, Ya. (2016a) Na krizhnem dragy:Rusnatsy u Yugoslavyy od 1918-1941 roku [At the crossroads: Rusnatsy in YugosLavia from 1918-1941]. Novy Sad: Ruske sLovo.
Ramach, Ya. (2016b) OhLyad istoriyi rusyniv u YuhosLaviyi (1918-2000) [Review of the History of Rusins in YugosLavia (1918-2000)]. Sums'ka starovyna. Sums'kyy derzhavnyy universytet. 50. pp. 5-22.
Ramach, Ya. (2017) Rusnatsi u Novim Sadze od 60-ykh rokokh XVIII po konets XIX vika [Rusins in Novyy Sad from the 1760s to the 19th century]. Rusynystychny studyyi. 1. pp. 123-141.
Rumyantsev, O. (2008) Halichina - Bosniya - Voyevodyna: ukrains'ki pereselentsi zHalichini na teritoriyiyugoslavs'kykh narodiv v 1890-1999 rokakh [HaLychyna -Bosnia -Voyvodina: Ukrainian settLers from GaLicia in the territory of YugosLavian peopLes in 1890-1999]. Kyiv: FADA.
Sagan, Kh. (2012) Yuhoslov"yany u XXstolitti: gromads'ki ta kul'turni zv"yazky z Ukrayinoyu [YugosLavia in the twentieth century: sociaL and cuLturaL ties with Ukraine]. Kyiv: Un-t im. B. Hrinchenka.
Sakach, S. (2002) DyiyaLnosts Soyuzu u 1995 roku [Activities of the Union in 1995]. Glas Soyuzu. 5. pp. 2-4.
Sakach, S. (2004) DiyaLnosts Soyuzu u 1996 roku [Activities of the Union in 1996]. Glas Soyuzu. 6-7. pp. 2-4.
Sakach, S. (2005) Soyuz posLe petnats rokokh [The Union after 15 years]. Glas Soyuzu. 8. pp. 2-4.
Sakach, S. (2008) Zvit pro diyaL'nist' Soyuzu za 2000 rik [The activities of the Union in 2000]. Glas Soyuzu. 9. pp. 43-48.
Anon. (2006) Khronika [Chronicle]. Glas Soyuzu. 9. p. 1.
Саган Галина Васильевна - доктор исторических наук, доцент, профессор кафедры всемирной истории Киевского университета им. Б. Гринченко (Украина).
Саган Галина Василiвна - доктор iсторичних наук, доцент, професор кафедри всесвгшьо? io^il КиТвського ушверситету ïm. Б. Гршченка (УкраТна).
Galyna V. Sagan - Borys Grinchenko Kyiv University (Ukraine).
E-mail: [email protected]
