CC BY
8
Науковий в^ник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iMeHi С.З. Гжицького.
CepiH: Економiчнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Economical Sciences
ISSN 2519-2701 print
https://nvlvet.com.ua/index.php/economy doi: 10.32718/nvlvet-e9304
UDC 338.43.01
Actual problems of price formation for agricultural products
O. Salamin
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Salamin, O. (2019). Actual problems of price formation for agricultural products. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Economical Sciences, 21(92), 17-22. doi: 10.32718/nvlvet-e9304
The problems of prices formation for agricultural products are analyzed. In Ukraine, prices have been liberalized without market environment, unlike economically developed countries, where the market environment has evolved over a long period of time. This has led to high price volatility, which is very difficult for manufacturers to adapt. They cannot develop business plans and marketing programs. Due to high risk, bank loans cannot be attracted. The effectiveness of direct financial support programs is decreasing. They did not ensure the overcoming of monopoly tendencies in the field of product purchases and stabilization of the prices of efforts of state agricultural management and public organizations aimed at establishing marketing cooperatives. The cooperative products are sold to the processing plants at the same prices at which they would be harvested and sold without setting up a cooperative. Such cooperatives only simplify the activities of processing enterprises for the procurement of raw materials. Cooperatives, which carry out the processing of products, are viable ones that influence the level of prices and stabilize them. This forms a self-regulatory vertical marketing system of the cooperative type. Without government intervention, prices are acceptable that are acceptable both, for the production and promotion and sale of products to the end consumer. Prices are promptly revised in the light of market conditions and problems that arise at individual levels of the supply chain. Auction results have a significant impact on the overall level and dynamic price changes. The information on the results of the bidding affects the price level, which is formed by all other alternative sales channels. Monopolistic tendencies by individual market participants in the field of agricultural purchases are often only possible due to the lack of information on market conditions from individual producers and possible price in alternative distribution channels. All wholesale agricultural markets established in Ukraine are of a supply nature. They operate in large cities and create the conditions for manufacturers to produce manufactured products, but require trading operations throughout the day. Such markets are more appropriate for intermediary structures that operate on a permanent basis. For the manufacturers of products, wholesale wholesale markets that are created in the areas of production of raw materials are more acceptable. The founders of such markets are usually sales cooperatives. Large cooperative lots of homogeneous products can be offered in such markets by cooperatives in such markets. Auctions may be organized and conducted for such products.
Key words: price, market price generation, agrarian market infrastructure, market monopolization, auction bidding.
Актуальш проблеми формування цш на сшьськогосподарську продукщю
О.С. Саламш
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт ÍMem С.З. Гжицького, м. Львiв. Укра'та
Анал1зуються проблеми формування цт на сшьськогосподарську продукцЮ. На eiÓMmy eid економiчно розвинутих крат, де ри-нкове середовище формувалось еволюцшно протягом тривалого перюду часу в Украгт цти були лiбералiзованi без такого сформо-ваного ринкового середовища. Це призвело до проявiв монопольних тенденцш, високог мiнливостi цт, адаптуватись до яких вироб-никам продукцп дуже складно. Вони не можуть розробляти обтрунтованих бiзнес-планiв та маркетингових програм. Через висо-
НАУКОВИЙ В1СНИК
ПЬШВСЫШйЩШШЫЮПШНЕЕРШШ ВЕПРШРШМЕДИЦИНИ ГД ЬШТШШПИ
IMBUÍ с.з. гжицьного
Scientific messenger Íif l.i, National University of Veterfnaij Medicine 1.1 Biotechnologies
Article info
Received 04.09.2019 Received in revised form
03.10.2019 Accepted 04.10.2019
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-099-237-30-02 E-mail: oksana_salamin@i.ua
кий ризик не можуть залучатись бантвськ кредити. Знижуеться ефективтсть програм прямог державног фтансовог тдтрим-ки. Не забезпечили подолання монопольних тенденщй у сферi закутвель продукцИ та стабШзащю щн зусилля державних оргатв управлтня стьським господарством та громадських оргатзащй, спрямован на створення збутових кооперативiв. Заготовлена кооперативами продукцiя збуваеться на переробн тдприемства за тими ж щнами, за якими вона заготовлялась би i збувалась без створення кооперативу. Так кооперативи лише спрощують дiяльнiсть переробних тдприемств iз заготiвель сировини. Життез-датними, такими, що здшснюють вплив на рiвень щн i гх стабiлiзацiю е кооперативи, як крм заготiвель, здшснюють переробку продукцИ. Цим формуеться саморегулiвна вертикальна маркетингова система кооперативного типу. Тут без державного втру-чання формуються щни, прийнятш як для сфери виробництва, так i сфери просування i реалiзацii продукцИ кнцевому споживачу. Цти оперативно переглядаються з урахуванням кон 'юнктури ринку i проблем, що виникають на окремих рiвнях збутового ланцю-га. Значний вплив на загальний рiвень i динамачш змти щн мають результати аукщйних торгiв. 1нформащя прорезультати торгiв впливае на рiвень щни, що складаеться за уста тшими альтернативними каналами збуту продукцИ. Монопольн тенденцп, що здшснюють окремi учасники ринкових вiдносин у сферi закупiвель стьськогосподарсько'г продукцИ, часто можливi лише через вiдсутнiсть в окремих виробнитв продукцИ тформацИ щодо кон 'юнктури ринку i можливог щни в альтернативних каналах розпо-дту. УЫ створен в Укран оптовi ринки стьськогосподарськог продукцИ мають постачальницький характер. Вони функцюнують у великих мктах i створюють умови для реалЬзацИ виробниками виробленог продукцИ, але вимагають здшснення торговельних операщй протягом мало не всього дня. Так ринки бтьш прийнятж для посередницьких структур, як здшснюють комерщйну дiяльнiсть на постшнш основа Для виробнитв продукцИ прийнятшшi оптовi ринки збутового типу, як створюються у зонах виробництва сировини. Засновниками таких ринтв, зазвичай, е збутовi кооперативи. Збутовими кооперативами на таких ринках можуть пропонуватись велик товары партИ однорiдноi продукцИ. Щодо таког продукцИ можуть оргатзовуватись та здтсню-ватись аукцшж торги.
Ключовi слова: щна, закупiвельна щна, ринкове генерування щн, тфраструктура аграрного ринку, монополiзацiя ринку, аукщй-н торги.
Вступ
Проблемы цши i цшоутворення постшно перебу-вають у полi зору вчених економюпв та практишв господарювання. Обумовлено це значущютю цши, и впливом на вщтворювальний процес у будь-якш галу-3i. Саме рiвнем i динамiчними змшами цши визнача-ються обсяги виробництва продукци. В умовах ринкових вщносин цша може забезпечити як процвггання галузi чи тдприемства, так i их занепад. Одшею з основних проблем цшоутворення, що дискутуеться у наукових публшащях, е проблема диспаритету цш на сшьськогосподарську i промислову продукцш (Marmul, 2014; Rosokha & Sharapa, 2016; Semenda et al., 2018). К.В. Бондаревська вважае основною причиною диспаритету цш неналежне ихне державне регу-лювання, яке посилюеться вщсутшстю прозорих ринкових вщносин, низькою платоспроможшстю спожи-вачiв сшьськогосподарсько! продукцп, демшнговим цшоутворенням експортерiв продукпв сшьського господарства i вимушеними закутвлями для цього у виробнишв продукци за заниженими цшами (Ko-valenko et al., 2013; Bondarevska, 2014; Shpychak, 2016). А.М. Ужва причину диспаритету цш вбачае у вщсутносп в сшьгоспвиробнишв досвщу цшоутворення (Uzhva, 2016). Значна увага до проблем цшоутворення поеднуеться з тим, що до цього часу не сформовано загальноприйнятних пiдходiв до оцшки причин, яш порушують нее^валентш вщносини мiж тдприемствами, що належать до рiзних галузей та обгрунтуванню способiв удосконалення процеав цшоутворення. Б^шють пiдходiв, що пропонуються, е дискусшними. Роздуми провокуе твердження про неможливють подолання проблем цiноутворення ринковими методами (Bondarevska, 2014). Суперечли-вими е тдходи до оцiнок результатiв експерименту, який полягав у вiдмовi державних оргашв вщ регулю-вання цш на соцiально значущi товари.
Метою статп е аналiз основних проблем цшоутворення на сшьськогосподарську продукцш та альтернативних точок зору представнишв рiзних наукових
шкш та течш щодо способiв Их виршення, дослщжен-ня впливу рiвня та сшввщношення цiн на обсяги виробництва основних видiв сшьськогосподарсько! продукци. Для досягнення мети вирiшувались заедания: виявити основнi причини високои мiнливостi цiн на сiльськогосподарську продукцш; оцшити вплив рiвня i динамiчних змiн цiни на можливостi адаптацп до неи виробник1в продукцп; запропонувати способи забезпечення ринкового генерування цш та ихньои стабшзацп.
Матерiали i методи дослiджень
Дослщження здiйснювались на основi застосуван-ня загальноприйнятих методiв. Монографiчний метод використано для виявлення проблем формування цiн на сшьськогосподарську продукцш, их волатильностi та впливу на можливосп адаптацп виробник1в продукцп до ринкового середовища, економшо-статистичний метод - для оцшки динамiчних змiн рiвня цiн та прибутковосп господарськои дiяльностi, яка при цьому складаеться.
Результати та ix обговорення
Чинник1в, що стримують реалiзацiю можливостей вiтчизняного сiльського господарства, багато. Основ-ним серед них е рiвень цiни на сшьськогосподарську продукцш, и спiввiдношення з цшами на продукцш шших галузей. Цша е центральним елементом ринкового мехашзму господарювання, i у тй, як у фокусi, по-перше, концентруються мало не всi економiчнi проблеми. По-друге, цiна здiйснюе визначальний вплив на поведшку суб'ектiв господарювання та результати господарськои дiяльностi. З урахуванням цього закономiрними е багатоплановi пiдходи до ви-вчення цш та аналiзу процесiв цiноутворення. При цьому висхщними у розробцi концепцш удосконалення цiноутворення на сшьськогосподарську продукцш е тдходи до пошуку способiв подолання бiльшостi економiчних проблем на засадах ринкового цшоутво-
рення, основною ознакою якого е вшьне формування цiн. Такий пiдхiд до цшоутворення е визначальним навiть тому, що обмежеш можливостi державного втручання у процеси цiноутворення на сХльськогоспо-дарську продукцш визначеш мiжнародними угодами, укладеними Украиною пiд час набуття членства у СОТ та асоцшовано! участ в Свропейському Союзi. Все ж тривале реформування аграрного сектору на засадах ринкових вщносин i лХбералХзаци цшоутворення не забезпечило очХкуваних результатiв. Свщченням без-пiдставностi абсолютизацп вiльного цшоутворення е результати реформ у шслясощалютичних краинах Сходно! Свропи на засадах "шоково! тераш!", де лише на основi поеднання впливу ринкових важелiв цшоут-ворення та державного регулювання цiн досягались очiкуванi результати. Абсолютно вшьне цшоутворення можливе лише в умовах атомХстичного ринку, який за побудовою близький до моделi чисто! конкурент!. Вiдхилення вщ дано! моделi породжуе ринкову владу окремих учаснишв ринкових вщносин, яш мо-нополiзують ринок i здшснюють визначальний вплив на цхну. На вщмшу вхд 6хльшостх економiчно розви-нутих краин, де ринковх вщносини формувались ево-люцхйно тривалий перюд часу i набуто досвхд впливу державних оргатв управлiння на оргатзацш ринку, в Укра!т за показник економiчного прогресу до 1990 року видавався рiвень усуспiльнення виробництва. Це призводило до зростання рхвня концентрат! виробництва i скорочення шлькосп суб'ектiв ринкових вщно-син. В умовах лХбералХзаци цiноутворення це призве-ло до формування монопольних тенденцш i закономь рного в ташй ситуаци результату - посилення кризо-вих явищ. Недосконала структура ринку поеднувалась з вщсутшстю досвщу державного впливу на цшу в умовах ринкових вщносин. Пропонувались тдходи, характерт для планово! економiки - формування цши на основх норми прибутку, прямо! iндексацi! цхни з урахуванням темшв шфляци. Обгрунтовано вбачаючи вщповщальними за рiвень цхни i результати, яш при цьому формуються закупХвельнХ оргашзацп, що моно-полХзували ринок, поширеш рекомендацХ! щодо зме-ншення шлькосп посередницьких структур. До уваги не береться те, що зменшення шлькосп посередницьких структур призводить до посилення монополХзаци сфери закупХвель i реалХзацХ! сХльськогосподарсько!
продукцХ!, звуження риншв, на як продукцХя виво-диться. Необхщною умовою появи нових посередни-шв, особливо тих, як збХльшують довжину маркетингового каналу, е можливХсть розширення риншв збу-ту, виявлення ринкових сегментХв, на яких попит не задоволений i на яких продукцш можна пропонувати за порХвняно вищими цХнами. Не досягали очХкуваних результатХв намагання подолати шфляцшш процеси i забезпечити доступнХсть сошально значущих продо-вольчих товарХв, обмеження рХвня рентабельностХ. ЗакономХрним результатом такого обмеження, зазви-чай, е зменшення обсяпв виробництва продукцХ!, посилення и! дефХцитностХ та подальшого зростання цш на не!. Зберегти низьк цши на дефщитну продук-цХю в умовах ринкових вщносин неможливо. Дефщит продукцХ! долаеться вимушеним збХльшенням !! ¡мпо-рту, що поеднуеться з втратою вичизняними вироб-никами ринкових позицш на внутрХшньому ринку.
Вагомий вплив на рХвень цХн на сшьськогосподарську продукцш мають об'ективт чинники кон'юнктури аграрного ринку - низьк доходи спожи-вачХв продукцХ!, що звужують емнХсть ринку, посилення конкуренци на зовшшньому ринку i вимушене зниження цХн для досягнення конкурентних переваг. Високий рХвень монополХзацХ! сфери закупХвель сХльськогосподарсько! продукцХ! в умовах неналежно сформовано! ¡нфраструктури аграрного ринку i про-блемностХ пошуку альтернативних каналХв збуту в поеднаннХ з впливом об'ективних чиннишв кон'юнктури аграрного ринку призвели до високо! мХнливостХ цХн на продукцш. За 2014-2018 роки ¡нде-кси цш на зерно у вщсотках до попереднього року формувались у дХапазош значень вХд 109,2% в 2017 рот до 156,6% у 2015 рощ При цьому значш обсяги зерна експортуються й ¡ндекси цш на нього складаються з урахуванням рХвня цХн зовнХшнього ринку, де цши порХвняно ¡з внутршшм ринком стабь льнХшХ. Ширшим е дХапазон цХн на продукцш, що виводиться переважно на внутрХшнХй ринок. У вказа-ному перХодХ ¡ндекси цХн на картоплю складались вщповщно у дХапазонХ значень вХд 79,9% у 2015 рощ до 127,1% у 2017 рощ Висош показники прибутково-стХ виробництва перХодично змХнювались низькою прибутковХстю i збитковХстю (табл. 1).
Таблиця 1
Прибуток (+), збитки (-) у розрахунку на 100 грн поточних затрат на виробництво продукцХ! у сшьськогосподарських пщприемствах Укра!ни за 2014-2018 роки, грн
ПродукцХя 2014 р. 2015 р. 2016 р. 2017 р. 2018 р.
Зерно 25,7 42,6 37,8 25,0 24,7
ЦукровХ буряки 17,8 27,7 24,6 12,4 -11,4
Картопля 9,9 24,6 0,6 10,0 6,8
Молоко 11,1 12,7 18,6 26,9 16,1
Велика рогата худоба на м'ясо -34,5 -16,9 -23,2 3,4 -17,7
Свиш на м'ясо 5,6 12,6 -4,1 3,5 6,9
Яйця курячХ 58,8 60,9 0,5 -9,0 5,4
Адаптуватись до тако! цХново! нестабХльностХ дуже складно. Неможливо розробляти обгрунтоваш бХзнес-плани, маркетинговХ програми та швестицшш проек-
ти. Через високий ризик майже не залучаються бан-к1вськ1 кредити. Переваги вщдаються галузям зХ швидкою окупшстю капХталу. У найгХршому стано-
вищ1 опинилось скотарство, де перюд окупност1 шве-стицш е тривалим. Прибутковють виробництва молока в Украш у 2017 рощ була найвищою пор1вняно з шшими видами с1льськогосподарсько! продукци, у 2018 рош вона поступалась лише прибутковосп виробництва зерна. 1сторично у переважнш б1льшост1 ниш економ1чно розвинутих кра!н монопольш тенде-нци у сфер! закушвель та реал1зацп сшьськогосподар-сько! продукци долались створенням збутових коопе-ратив1в. Значш оргашзацшш зусилля державних ор-гашв управлшня сшьським господарством та громад-ських оргашзацш, пряма фшансова пвдтримка не за-безпечили в Укрш'ш помггного впливу збутових коо-ператив1в демонопол1зацИ сфери закушвель i реал1за-ци продукци. Найбiльше зусиль спрямовувалось на створення збутових кооперативiв у найбшьш проблемой галузi, де цши особливо мiнливi - молочному скотарство Заготовлене кооперативами молоко збува-еться на молокопереробнi пвдприемства за тими ж цшами, за якими молоко заготовлялось би i збувалось без створення кооперативу. Так кооперативи лише спрощують дiяльнiсть молокопереробних пвдпри-емств iз заготiвель сировини. Життездатними, такими, що здiйснюють вплив на рiвень цiн i 1хню стабшза-цш е кооперативи, як1 кр!м заготiвель, здiйснюють переробку молока та реалiзацiю молочних продуктiв. При цьому формуеться саморегулiвна вертикальна маркетингова система кооперативного типу. Тут без державного втручання формуються цiни, прийнятнi як для сфери виробництва, так i сфери просування i реал!заци концевому споживачу. Цiни оперативно переглядаються з урахуванням кон'юнктури ринку i проблем, що виникають на окремих рiвнях збутового ланцюга. Значний вплив на загальний рiвень i динамь чнi змiни цiн мають результати аукцшних торгiв. Iнформацiя про результати торпв впливае на рiвень цши, що складаеться за усiма шшими альтернативни-ми каналами збуту продукци. Монопольш тенденци, що здiйснюють окремi учасники ринкових вiдносин у сферi закупiвель сiльськогосподарськоl продукци, часто можливi лише через вiдсутнiсть в окремих ви-робник1в продукци шформаци щодо кон'юнктури ринку i можливо! цши в альтернативних каналах роз-подшу. Всi створенi в Украш оптовi ринки альсько-господарсько! продукци мають постачальницький характер. Вони функцiонують у великих мютах i створюють умови для реал!заци виробниками вироб-лено1 продукци, але вимагають здiйснення торговель-них операцiй протягом мало не всього дня. Таш ринки бшьш прийнятш для посередницьких структур, яш здiйснюють комерцiйну дiяльнiсть у повному обсязi. Для виробник1в продукци прийнятнiшi оптовi ринки збутового типу, яш створюються у зонах виробництва сировини. Засновниками таких риншв, зазвичай, е збутовi кооперативи. Збутовими кооперативами на таких ринках можуть пропонуватись велик! товарш парти однорщно! продукци. Щодо тако1 продукци можуть органiзовуватись та здшснюватись аукцiйнi торги.
Через високу цшову нестабiльнiсть постiйне за 2014-2018 роки шдвищення закупiвельних цш на
молоко поеднувалися з! скороченням погол!в я кор!в у сшьськогосподарських тдприемствах (рис. 1).
2014р. 2015 р. 2016р. 2017 р. 2018р.
ЭСередн ^¡ни на молоко, реал1зоване стьськогосподарськими
тдприемствами, гривеньза центнер -Погол1в'я nopisy ¿¡льськогосподарсьних п1дприсмствахУнраУни на ншець року,тис. го/1.
Рис. 1. Закушвельш цши на молоко та погол!в'я кор!в у альськогосподарських тдприемствах Украши за 2014-2018 роки
Загальш обсяги виробництва молока в Укра1ш за 2014-2018 роки скоротились з 11,1 до 10,1 млн тонн. Вплив цшово1 волатильносп на погол!в'я кор!в та обсяги виробництва молока е вагомшими, шж р!вня цш. Цшова волатильшсть здшснюе загальний i систе-мний вплив на результати господарсько1 д!яльносл та оргашзацшну побудову сшьського господарства. Не вдалось подолати загальну тенденщю скорочення погол!в'я кор!в i зменшення обсяпв виробництва молока розробкою та здшсненням програм державно1 шдтримки молочного скотарства. Прискорено розви-ваються особливо велик! за розм!рами суб'екти гос-подарювання голдингового типу, зор!ентоваш на реа-л!зацш продукци на зовшшньому ринку, де цши ста-б!льшшг У дискримшацшному становищ! опинились невелик! виробники, як! пропонують продукцш пере-важно на внутршньому ринку. Майже не здшсню-ються законом!рш процеси перетворення селянських господарств у господарства фермерського амейного типу, хоч можливосп тако1 трансформаци передбаче-но вщповщними доповненнями до Закону Украíни "Про фермерське господарство".
Практики господарювання переважно оцшюють державну шдтримку сшьського господарства обсяга-ми прямих фшансових дотацш. Пряма фшансова шдтримка у даний час здшснюеться на компенсацш-тй основ! й не мае впливу на загальш тенденци роз-витку суб'екпв господарювання. При цьому з урахуванням вагомосл впливу цшово! волатильносп на загальш результати господарсько1 д!яльносп, пробле-мносп виршення бшьшосл проблем, що нагромади-лись, навиъ за умови збшьшення обсяпв прямо1 фь нансовоí шдтримки в мшливому ринковому середо-вищ! зусилля державних оргашв управлшня сшьсь-ким господарством варто спрямовувати насамперед на стабшзацш ц!н. Без тако1 стаб!л!зац!1 будь-яш заходи державного регуляторного впливу лише част-
ково послаблятимуть або посилюватимуть визначаль-ний вплив цши. Державш товарш й фшансов1 штер-венци, як1 здшснюються на оргашзованому ринку, недостатш для загально! стабшзацп цш.
Функцш стабшзаци цш виконуе ринок за умови його належно! сформованосп. Цшова нестабшьшсть переважно е результатом не стшьки впливу об'ективних ринкових чиннишв, ск1льки монопольних тенденцш окремих учасник1в ринкових вщносин. 1сторично у переважнш бшьшосп ниш економ1чно розвинутих кра!н монопольш тенденцп у сфер! заку-швель та реал1заци сшьськогосподарсько! продукцй' долались створенням збутових кооператив1в. Значш оргашзацшш зусилля державних оргашв управлшня сшьським господарством та громадських оргашзацш, пряма фшансова пщтримка не забезпечили в Укра!ш помггного впливу збутових кооператив1в на демоно-пол1зац1ю сфери закушвель i реал1зацп продукцп. Зусилля насамперед спрямовувались на створення збутових кооперативiв у найб!льш проблемнiй галузi, де цши особливо мiнливi - молочному скотарствг Заготовлене кооперативами молоко збуваеться на молокопереробнi пщприемства за тими ж цшами, за якими молоко заготовлялось би i збувалось без створення кооперативу. Так кооперативи лише спрощу-ють дiяльнiсть молокопереробних пщприемств iз заготiвель сировини. Життездатними, такими, що здшснюють вплив на рiвень цш i !х стабiлiзацiю е кооперативи, яш, крiм заготiвель, здшснюють переро-бку молока та реалiзацiю молочних продуктiв. При цьому формуеться саморегулiвна вертикальна марке-тингова система кооперативного типу. Тут без державного втручання формуються цiни, прийнятш як для сфери виробництва, так i сфери просування i реал!за-цй' продукцй' концевому споживачу. Цши оперативно переглядаються з урахуванням кон'юнктури ринку i проблем, що виникають на окремих рiвнях збутового ланцюга. Крiм того, формуються порiвняно велик! товарш партiï продукцп, як1 можуть виводитись на обширш ринки. Кооперативи можуть здшснювати i експортнi операцiï. Розширенням ринку збуту, вихо-дом на нов! ринки створюються можливосп пщви-щення загального р!вня цши.
Пщвищення цши часто не е самоцшлю кооперативного формування. Збшьшити загальну масу прибутку можна розробкою та здшсненням прийнятно! марке-тингово! стратеги. Для пор!вняно великих господар-ських формувань прийнятною е стратепя масового маркетингу, завдяки як1й конкурента переваги дося-гаються збшьшенням обсяпв товарних партш i за рахунок ефекту масштабу зниженням соб!вартосп продукцп та цши на не!. Для посилення конкурентних переваг у розрахунку на одиницю продукци формуеться невеликий прибуток. Однак за рахунок збшь-шення обсяпв продукцп досягаеться загальна значна маса прибутку. При цьому виршуеться проблема яка так i не була виршена способами прямого державного регулювання цши - знижуеться цша на сощально значущ! продукти. Прийнятною у вертикальних мар-кетингових системах кооперативного типу, що може здшснюватись на основ! узгодження дш уах учасни-к1в кооперацп, е стратепя концентрованого маркетин-
гу. Вона полягае у виробнищга особливо! продукцп вщповщно до вимог вузьких сегменпв ринку. Таку продукцш, конкурентш переваги яко! забезпечуеться ознаками вщповщно до потреб цшьових сегменпв ринку, можна пропонувати за високими цшами. Розробкою та здшсненням прийнятних маркетингових стратегш досягаеться повшше задоволення потреб споживач!в, що належить до р!зних сегменпв ринку в поеднанш з! стабшзащею цш та належною прибутко-вютю суб'екпв господарювання.
Реал!защя маркетингових стратегш е способом адаптаци виробнишв продукцп до ринкового середо-вища. Така адаптащя можлива лише за результатами дослщжень ринку та прогнозування ринкових тенденцш. Маркетингов! дослщження охоплюють зб!р i обробку шформаци, що включае р!вень та очшуваш змши макроеконом!чних показник1в, даних, що характеризуют стан риншв окремих вид!в продукцп, оперативну кон'юнктуру шформацш. В умовах акти-в!зацп м1жнародних штеграцшних процеав необхщ-ним е використання i даних, що характеризують тен-денцп, яш складаються на м!жнародному ринку. Кад-рове забезпечення i фшансов! ресурси окремих пщприемств недостатш для здшснення таких дослщжень. Необхщна державна пщтримка альського господарства, яка полягае у здшсненш маркетингових досль джень, доведенш результапв дослщжень до учаснишв ринку. Така пщтримка, що дозволяе виробникам продукцп розробляти обгрунтоваш маркетингов! стратеги, е вагомшою, н1ж пряма фшансова пщтримка, яка пльки тимчасово послаблюе фшансов! проблеми пщприемств.
Значний вплив на загальний р!вень i динам!чш змши цш мають результати аукцшних торпв. 1нфор-мащя про результати торпв впливае на р!вень цши, що складаеться за уама шшими альтернативними каналами збуту продукци. Монопольш тенденци, що формують окрем! учасники ринкових вщносин у сфер! закушвель сшьськогосподарсько! продукцп, часто можлив! лише через вщсутшсть в окремих виробнишв продукци шформаци щодо кон'юнктури ринку i мож-ливо! ц!ни в альтернативних каналах розпод!лу. Зд!й-снення аукцшних торг!в е обов'язковою умовою на-буття ринками с!льськогосподарсько! продукци статусу оптових. Ус! створен! в Украш оптов! ринки сшьськогосподарсько! продукцп мають постачальни-цький характер. Вони функцюнують у великих мютах i створюють умови для реал!зацп виробниками виро-блено! продукцй, але вимагають зд!йснення торгове-льних операцш протягом майже не всього дня. Так! ринки б!льш прийнятн! для посередницьких структур, як1 зд!йснюють комерцшну д!яльн!сть на пост!йн!й основ!. Для виробнишв продукцп прийнятшш! оптов! ринки збутового типу, яш створюються у зонах виробництва сировини. Засновниками таких риншв, зазви-чай, е збутов! кооперативи. Збутовими кооперативами на таких ринках можуть пропонуватись велик! товарш парти однородно! продукцй. Щодо тако! продукцй можуть орган!зовуватись та здшснюватись аукц!йн! торги.
Висновки
Цша е центральним елементом ринкового механь зму регулювання виробництва. У щт, як у фокуа, концентруються майже ва економ1чн1 проблеми, i р1внем цiни визначаються темпи розвитку уах галу-зей та пiдприемств. Вагомий вплив на рiвень цiн на сшьськогосподарську продукцш мають об'ективнi чинники кон'юнктури аграрного ринку - низьк доходи споживачiв продукци, що звужуе емшсть ринку, посилення конкуренци на зовнiшньому ринку i виму-шене зниження цiн для досягнення конкурентних переваг. Високий рiвень монополiзацп сфери закут-вель сшьськогосподарсько! продукци в умовах нена-лежно сформовано! шфраструктури аграрного ринку i проблемносп пошуку альтернативних каналiв збуту в поеднанш з впливом об'ективних чиннишв кон'юнктури аграрного ринку призвели до високо! мiнливостi цiн на продукцш. Адаптуватись до тако! цшово! нестабшьносл дуже складно - проблемно розробляти обгрунтоваш бiзнес-плани та маркетинго-вi програми. В таких умовах знижуеться ефективнiсть державно! фiнансово! пвдтримки, яка лише частково послаблюе проблеми, що нагромадились. Вагомий вплив на цшову стабiлiзацiю мае формування на коо-перативних засадах вертикальних маркетингових систем, розробка та здшснення у них прийнятних маркетингових стратегiй. Цим створюються саморе-гулiвнi системи стабшзаци цiн. Стабiлiзуючий вплив на рiвень i динамiку цiн здiйснюе органiзацiя аукцш-них торгiв та поширення iнформацi! про !х результати. Таю торги можуть оргашзовувати на оптових ринках кооперативного типу, яш доцшьно створювати з участю державного катталу в зонах виробництва сировини.
References
Bondarevska, K.V. (2014). Problema tsinovoho dyspary-tetu ta shliakhy yii vyrishennia v haluzi APK. Biznesinform, 8, 129-133. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ binf_2014_8_23 (in Ukrainian).
Kovalenko, O.V., Slavov, V.P., & Shubenko, O.I. (2013). Formuvannia rynkovoi tsiny produktsii pererobky moloka. Ekonomika APK, 7, 22-28. http://ir.znau.edu.Ua/bitstream/123456789/3470/1/eko nomika%20APK_2013_7_22-28.pdf (in Ukrainian).
Marmul, L.O. (2014) Sotsialni aspekty formuvannia tsin na silskohospodarsku produktsiiu u rehionakh Ukrainy. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavno-ho universytetu. Seriia "Ekonomichni nauky", 5, 209212. http://nbuv.gov.ua/UJJRN/evzdia_2016_2_17 (in Ukrainian).
Rosokha, V.V., & Sharapa, O.M. (2016). Instytutsiine zabezpechennia upravlinnia hospodarskoiu diialnistiu ahrarnykh pidpryiemstv. Ekonomika APK, 10, 73-82. http://nbuv.gov.ua/UJRN/E_apk_2016_10_12 (in Ukrainian).
Semenda, D.K., Semenda, O.V., & Petruk, T.Yu. (2018). Ekonomichni aspekty funktsionuvannia silskohospo-darskykh pidpryiemstv. Ekonomika APK, 10, 106116. http://nbuv.gov.ua/UJRN/E_apk_2018_10_14 (in Ukrainian).
Shpychak, O.M. (2016). Problemy tsinoutvorennia v konteksti kupivelnoi spromozhnosti naselennia ta in-fliatsiinykh protsesiv. Ekonomika APK, 8, 59-70. http://nbuv.gov.ua/UJRN/E_apk_2016_6_8 (in Ukrainian).
Uzhva, A.M. (2016). Tsinoutvorennia yak vazhlyvyi skladnyk mekhanizmu rozvytku rehionalnoho ahrar-noho biznesu. Natsionalna ekonomika: intelekt KhKhl, 5, 120-123. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ int_XXI_2016_5_27 (in Ukrainian).
