CC BY
24
УДК 339.138:63
Поперечний С. I., к. е. н., доцент®, Клебан О. Л., к. е. н., доцент Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологш /меш С.З. Тжицъкого
МАРКЕТИНГОВА Д1ЯЛЬН1СТЬ В АПК
Розглядаютъся умови та можливост1 здтснення маркетингово! Ыялъностг у стъсъкогосподарсъкш тдприемствах. Анал1зуетъся вплыв державно! регуляторног полтики, р1вня сформованост1 тфраструктури аграрногоринку на ефективтстъмаркетинговог Ыялъностг.
Ключое1 слова: маркетингова Ыялътстъ, цта, державна регуляторна полтика, рынок.
Постановка проблеми. Маркетингова д1яльшсть суб'ект1в господарювання е природною реакщею на кон'юнктуру ринку, зовшшш чинники впливу. В цьому плаш така д1яльшсть е в1чним супутником товарного виробництва. Поеднуеться це ¿з створенням у багатьох пщприемствах маркетингових служб. Однак анал1з цих служб свщчить, що !х мгая е далекою вщ справжньою маркетингово! д!яльностг Спонтанно застосовуються окрем! елементи маркетингу, яю без системного пщходу не можуть забезпечити очжуваних результат.
Анал1з останшх дослщжень. Проблеми маркетингово! д1яльност1 дискутуються серед вчених - економюив та практиюв господарювання. На !х виршення спрямоваш науков! публжаци I. I. Лукшова, П. Т. Саблука, П. I. Гайдуцького, О. М. Шпичака, В. Я. Месель - Веселяка, С. М. Квашг
Значна увага до цих проблем поеднуеться з неналежним !х вщпрацюванням нав1ть у теоретичному плаш. Часто пропонуються пщходи, запозичеш у р1зних наукових школах та теч1ях без урахування р1вня сформованост! ринкових вщносин в Укра!ш, особливостей сшьського господарства та сфери переробки.
Мета дослщження. Метою дослщжень е виявити умови маркетингово! д1яльност1 в АПК, яю визначаються чинниками зовшшнього маркетингового середовища, запропонувати способи адаптаци до них сшьськогосподарських та переробних пщприемств.
Виклад основного матер1алу. Реформування сшьськогосподарських пщприемств у першш половин! 90-х роюв минулого стол!ття на засадах приватно! власност! зд!йснювалось без ч!ткого визначення альтернативних, прийнятних для нових умов господарювання орган!зац!йно-правових форм. Вважалось, що так! форми будуть сформован! еволюц!йним шляхом. В поеднанш ¿з в!льною грою ринкових сил це дозволить виршити ус! нагромаджеш у с!льському господарств! проблеми. У результат! здшснених
® Поперечний С.1., Клебан О.Л., 2011
182
реформ не було збережено цшсш майнов1 комплекси. Орш земл1, в основному, передано особистим селянським господарствам. Останшми в 2009 рощ у Льв1вськш област1 вироблялось 96,4% молока, 93,5% яловичини, 96,4% картопл1, 95,2% овоч1в. Лжвщащя оргашзацш, що до 1990 року здшснювали планов! загот1вл1 сшьськогосподарсько! продукци не поеднувались з формуванням шфраструктури аграрного ринку, через що особиси селянсью господарства у значнш м1р1 ¿зольоваш вщ ринкових вщносин, можуть реал1зувати продукцш окремим структурам за монопольно низькою цшою. Не позбавлеш монопольного впливу I др1бш та середш за розм1рами сшьськогосподарсью пщприемства. 1х маркетингова д1яльшсть в таких умовах зводилась до зменшення обсяпв виробництва продукци, щодо яко! вщм1чався особливо жорсткий монопольний вплив. У першу чергу це стосуеться молока, яке е малотранспортабельним продуктом, меншою м1рою зерна. Зерно е товаром багатоцшьового призначення I щодо нього менш проблемно здшснювати пошук альтернативних канал1в розподшу (табл. 1).
Таблиця 1
Обсяги виробництва основних вид1в сшьськогосподарсько*! продукци
у Льв1вськш област1, тис. т*
Продукти 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р. 2009 р. у % до 2005 р.
Зерно (у ваз1 теля доробки) 670,3 629,1 650,1 884,3 862,8 128,7
Картопля 1297,3 1471,7 1521,8 1370,8 1504,0 116,9
Овоч1 379,6 402,6 432,4 422,3 412,0 108,5
М'ясо у живш ваз1 (реал1зовано худоби [ птищ на забш) 124,0 135,0 146,0 154,3 155,9 125,7
в т. ч. яловичина 68,5 68,5 68,3 63,9 60,2 87,9
свинина 28,7 29,4 30,4 29,9 33,9 118,1
м'ясо птищ 21,6 32,0 42,1 55,8 57,0 у 2,6 рази бшьше
Мрлоко 930,4 892,3 813,4 731,3 682,5 73,4
Яйця, млн штук 548,2 563,3 542,2 548,2 571,5 104,3
*Джерело шформацп: даш Головного управлшня статистики у Льв1вськш обласп.
Обсяги виробництва молока скоротились до р1вня, що межуе з продовольчою безпекою краши. Мшктерством аграрно! пол1тики та продовольства Украши вимушено розглядаються питания експорту масла та сухого молока.
Початков! етапи становления шфраструктури аграрного ринку, монопольш тенденци у сфер1 закутвель сшьськогосподарсько! продукци та цшоутворенш на не! поеднуються ¿з розпливчатою державною регуляторною пол1тикою, яка переважно спрямовуеться на дотування депресивних галузей.
183
Державш дотаци, по-перше, через обмежеш можливост1 державного бюджету не здшснюють вщчутного впливу на результата господарсько! д1яльност1 подруге, через диспаритет цш вимиваються у сум1жш ¿з сшьським господарством галузг
Ядром державно! аграрно! пол1тики бшьшост1 кра!н на початкових етапах становления ринкових вщносин в умовах монопольного оточення сшьського господарства була пол1тика паритету цш. Украша увшшла до СОТ без перехщних положень { така пол1тика обмежуеться принципами дано! оргашзацп. Вважаеться, що державне втручання у цши спотворюе ринков1 результати. Насправд1 ж в Укра!ш така пол1тика виправляла б ринков1 результати, створеш окремими монопольними структурами.
Маркетинговим засобом протиди монопольним тенденцшм у сфер1 закутвель продукцп е створення у сшьськш мюцевост1 збутових кооператив1в. 1сторично вони виникали в умовах, близьких до тих, що кнують у даний час в Украшг Значна оргашзацшна робота, що здшснена центральними \ мюцевими органами державного управлшня сшьським господарством та дорадчими службами, державна пщтримка поеднуються ¿з створенням кооператив1в, як1 виконують функцп автономних посередницьких структур без спрямування зусиль на збут продукцп за прийнятними для члешв кооперативу цшами. Життездатними ¿з дотриманням ус1х принцишв можуть бути кооперативи, створеш «знизу» заштересованими суб'ектами. Тому у бшьшш м1р1 необхщна роз'яснювальна робота, доведения до потенцшних засновниюв шформацп про переваги таких кооператив1в, необхщност1 контролю за 1х д1яльшстю.
Створенням молочарських кооператив1в не вдаеться уникнути монопольного впливу на цшу. Таю кооперативи перетворюються у загоивельш пункта м1сцевих молокозавод ¿в, як1 диктують щну. Необхщною е оргашзащя власно! переробки молока. Органи управлшня сшьським господарством тривалий час адмшктративними методами стримували малу переробку, мотивуючи тим, що наявш потужност1 молокопереробних пщприемств недовикористовуються. Однак саме тому вони { недовикористовуються, що через цшов1 переноси виробництво молока е непривабливим. Тенденци зменшенням обсяпв його виробництва не подолаш до цього часу. Уникнути мало! переробки можна лише шляхом стимулювання тюних штеграцшних процеЫв у молокопродуктових комплексах. Можлив1 державш дотаци молокозаводам на пщвищення закушвельних цш на молоко понад середнш у галуз1 р1вень, якщо таке пщвищення обумовлено довготермшовими угодами.
Кон'юнктура аграрного ринку дуже мшлива. Свщченням цього е суттев1 змши цши, перюдичне поеднання дефщиту одних вид1в продукцп з проблемами реал1заци шших. В таких умовах складно розробляти не тшьки стратепчш, але I поточш маркетингов1 плани. Сшьськогосподарсью товаровиробники змушеш постшно диверсиф1кувати товарну пол1тику, витрачати обмежеш фшансов1 ресурси на систематичне перепрофшювання виробництва. Збшьшення обсяпв виробництва прибутково! продукцп призводить до зростання пропозицп, а вщтак вщповщного зниження цши I недодержання оч1куваного прибутку. Саме через
184
це збитковим у 2009 рощ було виробництво яець та м'яса птищ (рис. 1). Державне дотування виробництва ус1х вид1в продукцп шляхом повернення податку на додану вартють здшснюеться в однаковш м1рг Необхщна гнучка система регуляторного впливу, яка б базувалась на результатах мошторингу аграрного ринку \ прогнозах його розвитку, стимулювала розвиток галузей, щодо яких очжуються негативш тенденци з метою !х недопущения.
Зерно Овоч1 Молоко Свинина М'ясо птитц1 Яйця
вщкритого Грунту
Рис. 1. Прибуток (+), збитки (-) у розрахунку на 100 грн. поточних затрат на виробництво продукцп в сшьськогосподарських пщирисмствах Льв1всько*1 обласи у 2009 рощ, грн.*
*Джерело шформацп: даш Головного управлшня статистики у Льв1вськш обласп.
Визначальною умовою ефективно! маркетингово! д1яльност1 у сшьськогосподарських пщприемствах е сталкть ринкового середовища. Динам1чш змши на в1тчизняному аграрному ринку е не стшьки результатом впливу об'ективних ринкових чинниюв, скшьки кон'юнктурно! поведшки окремих суб'ект1в, що володшть певною монопол1ею. До останшх у першу чергу належать ф1зичш елементи, що здшснюють посередницьку д1яльшсть. 1х деструктивш можливост1 е результатом у першу чергу ненадежного р1вня сформованост1 шфраструктури аграрного ринку.
Оптовий ринок сшьськогосподарсько! продукцп «Шувар», що функцюнуе у Львову виконуе лише окрем1 функци, характерш для тако! оргашзаци. Для залучення до торговельних операцш на ньому найпоширешших у Льв1вськш област1 др1бних виробниюв, йому слщ надавати транспортш послуги для доставки продукцп. Доцшьно оргашзувати фши оптового ринку, де можна було б збер1гати продукцш, на основ! постшного шформування власниюв ще! продукцп про цши та за !х вказ1вкою здшснювати збутов1 операцп. Необхщною умовою ринкового котирування цши I послабления монопольного впливу на не! окремих структур на оптовому ринку слщ оргашзовувати аукцюнш торги.
185
Результати таких торпв \ цши, що складаються при цьому, е об'ективними шдикаторами, на основ! яких можуть приймати маркетингов! ршення.
Стабшзащя аграрного ринку може здшснюватись шляхом державно! штервенцшно! пол1тики. У даний час за заставними цшами здшснюються закутвл! лише незначно! юлькост! продукцп для державних потреб. Таю операци не здшснюють пом1тного впливу на кон'юнктуру ринку. Як свщчить заруб1жний досвщ першо! половини двадцятого стол1ття за заставними цшами слщ оргашзовувати закутвл! продукцп державними структурами \ для здшснення експортних операцш.
Висновки. Визначальною умовою ефективно! маркетингово! д1яльност1 в АПК е стале ринкове середовище. М1нлива кон'юнктура аграрного ринку зумовлена не стшьки об'ективними чинниками, ск1льки впливом на не! окремих посередницьких структур, що володшть монопол1ею.
1зольован1сть в1д ринку особистих селянських господарств, як1 е основними виробниками багатьох вид1в продукцп, може бути подолана шляхом формування у с1льськ1й м1сцевост1 збутових кооператив1в. При цьому у створених за шщативою «знизу» кооперативах забезпечуеться дотримання такого визначального принципу кооперування як спрямовашсть д1яльност1 на задоволення потреб засновниюв.
Дискус1йна проблема доц1льност1 пол1тики ц1нового паритету може бути виршення шляхом формування вертикальних маркетингових систем, у межах яких формуватимуться прийнятш для ус1х учасник1в ц1ни. Вертикальш маркетингов1 системи у молокопродуктивних комплексах можуть створюватись шляхом спрямування державних дотацш молокозаводам на п1двищення цш на молоко понад середн1й у галуз1 р1вень, компенсац1! затрат молокозавод1в на формування стада кор1в тощо.
Щлеспрямована маркетингова товарна пол1тика окремих суб'ект1в господарювання може формуватись на основ! мон1торингу аграрного ринку, прогноз1в його розвитку.
Л1тература
1. Камшська В. В. Формування локального штеграцшного кластера на виробництв1 та переробщ молока / В. В. Камшська // Економжа АПК. - 2011. -№1. - С. 95 - 101.
2. Луюнов I. I. Теоретичш основи економ1чного мехашзму регулювання ринкових в1дносин / I. I. Луюнов // Ринок I ринков! в1дносини в систем! агропромислового комплексу Укра!ни. - К.: 1АЕ УААН, 1992. - С. 6.
3. Супрун О. М. Функцюнування ¿нфраструктури аграрного ринку / О. М. Супрун // Економ1ка АПК. - 2011. - №1. - С. 84 - 90.
4. Хорунжий М. Й. Проблеми цшоутворення на сшьськогосподарську продукц!ю / М .Й. Хорунжий // Економ!ка АПК. - 2011. - №1. - С. 57 - 61.
186
HayKoeuü eicnuK flHYBMET ÍMeni C.3. fwuijbKozo
Tom 13 № 1(47) Hacmuna 2, 2011
Summary
Stepan Poperechnyi, Ph.D., Oksana Kleban, Ph.D.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskij
Marketing activities in agrarian-industrial complex
Conditions and opportunities of marketing activities of agricultural enterprises are discussed in the article. Influence of state policy and level of agrarian market infrastructure's development at economic results of agricultural enterprises are explored.
Cmammx nadiümna do pedav^n 14.04.2011 p.
187
