Научная статья на тему 'Активність ферментів у гепатопанкреасі коропа (Cyprinus carpio L. )за дії сульфаніламіду'

Активність ферментів у гепатопанкреасі коропа (Cyprinus carpio L. )за дії сульфаніламіду Текст научной статьи по специальности «Фундаментальная медицина»

CC BY
97
12
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ДВОЛіТКИ КОРОПА / СУЛЬФАНіЛАМіД / ЗАГАЛЬНИЙ БіЛОК / СЕЧОВИНА / ГЛЮКОЗА / АКТИВНІСТЬ ФЕРМЕНТІВ / CARP / SULFANILAMIDE / TOTAL PROTEIN / UREA / GLUCOSE / ENZYME ACTIVITY

Аннотация научной статьи по фундаментальной медицине, автор научной работы — Курбатова І.М., Михальська В.М., Малюга Л.В., Гайова Л.В.

Наведено результати досліджень впливу різних концентрацій сульфаніламіду у воді акваріума на активність ферментів та обмін білків у гепатопанкреасі дволіток коропа. Встановлено, що сульфаніламід доданий у воду акваріумів у концентрації 1,10; 3,15 і 6,30 мг/дм3 та експозиції коропів 3 доби не впливав на загальний вміст білків у гепатопанкреасі риб першої, другої та третьої дослідних груп порівняно з контролем. Досліджено, що за концентрації у воді акваріуму сульфаніламіду у дозі 1,10 і 3,15 мг/дм3 вміст сечовини в гепатопанкреасі порівняно з контролем не змінювався, тоді як у дозі 6,30 мг/дм3 її рівень збільшився на 4%. Ймовірно, таке підвищення рівня сечовини в гепатопанкреасі риб третьої дослідної групи пов’язано із активацією регуляторних механізмів в організмі коропа для підтримання позитивного азотного балансу та зменшення токсичного впливу аміаку. В досліді також не виявлено вірогідної різниці між показниками концентрації глюкози у гепатопанкреасі коропів дослідник груп порівняно з контролем. Встановлено, що активність аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази у гепатопанкреасі риб дослідних груп не відрізнялися від контролю, що свідчить про відсутність впливу незначних концентрацій сульфаніламіду у воді при нетривалій дії даного ксенобіотика на функціональний стан гепатопанкреаса. Проведеними експериментами не виявлено також зміни активності ліпази та α-амілази гепатопанкреаса риб першої, другої та третьої дослідних груп порівняно з контролем. Їх активність залишалась в межах величин, характерних для даного виду риб і свідчить про те, що сульфаніламід практично не впливає на інтенсивність гідролітичних процесів у кишечнику риб. Проведеними дослідженнями встановлено, що дворічки коропа здатні адаптуватися до незначних концентрацій сульфаніламіду у воді, про що свідчить відсутність його впливу на загальний вміст білка, концентрацію глюкози, сечовини та активність ряду ферментів в гепатопанкреасі риб.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

THE ENZYME ACTIVITY IN HEPATOPANCREAS OF CARP (CYPRINUS CARPIO) UNDER SULFONAMIDES’ INFLUENCE

The results of studies of the effect of different concentrations of sulfonamides in the aquarium water on the activity of enzymes and protein metabolism in the hepatopancreas of carp yearlings were presented. It was found that the sulfanilamide added to the aquarium water at a concentration of 1.10; 3.15 and 6.30 mg / dm3 and 3 had no effect on the total protein content in the fish hepatopancreas during three days of exposure at first, second and third experimental groups compared with the control. It is proved that when the concentration of water in the aquarium sulfanilamide at a dose of 1.10 and 3.15 mg / dm3 in the hepatopancreas urea content compared with the control is not changed, while a dose of 6,30 mg / dm3 it had increased by 4%. Probably, such an increase in urea levels in the hepatopancreas of fish third test group associated with the activation of regulatory mechanisms in the body of carp to maintain a positive nitrogen balance and reduce the toxic effects of ammonia. We also did not reveal significant difference between the indices of glucose concentration in the hepatopancreas of carp experimental groups compared with the control. We founded that the activity of alanine aminotransferase and aspartate aminotransferase in hepatopancreas of carp experimental groups did not differ from controls, suggesting there was no effect of low concentrations of sulfonamides in the water after brief operation of the xenobiotic on the functional state of the hepatopancreas. Conducted experiments did not revealed changes in lipase activity as α-amylase and fish hepatopancreas in first, second and third experimental groups compared with the control. Their activity remained within the normal characteristic of the species and indicates that sulfanilamide virtually had no effect on the intensity of the hydrolytic processes in the intestines of fish. The performed investigations proved that carp yearlings were capable of adapting to minor concentrations of sulfonamides in water, as evidenced by its lack of effect on the total protein content, the concentration of glucose, urea and the activity of several enzymes in the hepatopancreas of fish.

Текст научной работы на тему «Активність ферментів у гепатопанкреасі коропа (Cyprinus carpio L. )за дії сульфаніламіду»

Бюлог1чний вюник МДПУ iMeHi Богдана Хмельницького 6 (3) стор. 377—382, 2016

Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6 (3), pp. 377—382, 2016

ARTICLE УДК 639.3:597.551.2:591.133.2:62-665.9

АКТИВШСТЬ ФЕРМЕНТ1В У ГЕПАТОПАНКРЕАС1 КОРОПА (CYPRINUS CARPIO L.)

ЗА ДИ СУЛЬФАШЛАШДУ

1.М. Курбатова1, В.М. Михальська1, Л.В. Малюга1, Л.В. Гайова2, 1Нащональнийутверситет 61оресурс1в i природокористування Украти, м. Кшв 2Нащональний медичний утверситет iM. О.О. Богомольця, м. Кшв, Украша E-mail: innakurbatova@ukr.net, vitam@bi9mir.net, malu9andi@bi9mir.net, ludmila9aevaya@9mail.com

Наведено результаты досл^джень впливу р1зних концентраций сульфаниламиду у вод аквар1ума на активтсть ферменпв та обмш бглшв у гепатопанкреаа дволиок коропа. Встановлено, що сульфаниламид доданий у воду аквар1ум1в у концентраци 1,10; 3,15 i 6,30 мг/дм3 та експозицц коротв 3 доби не впливав на загальний вмкт б^шв у гепатопанкреаа риб першо!', друго!' та третьо!' досл1дних груп пор1вняно з контролем. Досл^джено, що за концентраци у вод! аквар1уму сульфатлам1ду у доз1 1,10 i 3,15 мг/дм3 вмст сечовини в гепатопанкреаа пор1вняно з контролем не змшювався, тод як у доз1 6,30 мг/дм3 11 р1вень збгльшився на 4%. Ймов1рно, таке тдвищення р1вня сечовини в гепатопанкреаа риб третьо!' дослано!' групи пов'язано 1з активащею регуляторних механ1зм1в в оргатзм коропа для тдтримання позитивного азотного балансу та зменшення токсичного впливу амхаку. В дослш також не виявлено в1рог1дно1 р1зниц1 м1ж показниками концентраци глюкози у гепатопанкреаа корошв досл1дник груп пор1вняно з контролем. Встановлено, що активтсть аланшамшотрансферази та аспартатамшотрансферази у гепатопанкреаа риб досл1дних груп не в1др1знялися в1д контролю, що св1дчить про в1дсутшсть впливу незначних концентраций сульфатламхду у вод! при нетривалш дц даного ксенобютика на функцюнальний стан гепатопанкреаса. Проведеними експериментами не виявлено також змши активности лшази та а-ам1лази гепатопанкреаса риб першо!', друго!' та третьо!' досл1дних груп пор1вняно з контролем. 1х активтсть залишалась в межах величин, характерних для даного виду риб i св^дчить про те, що сульфашламхд практично не впливае на штенсивтсть пдролгтичних процеав у кишечнику риб. Проведеними досл^дженнями встановлено, що двор1чки коропа здатн адаптуватися до незначних концентрацш сульфатламхду у водд, про що св^дчить в1дсуттсть його впливу на загальний вмхст бглка, концентращю глюкози, сечовини та активтсть ряду ферменпв в гепатопанкреаа риб.

Ключгж слова: дволтки коропа, ульфашламгд, загальний блок, сечовина, глюкоза, активтсть ферментiв.

Citation:

Kurbatova, Y.N., Mykhalskaia, V.M., Malyuga, L.V., Gayova, L.V. (2016). The enzyme activity in hepatopancreas of carp (Cyprinus carpio) under sulfonamides' influence.

Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6 (3), 377—382. Поступило в редакцию / Submitted: 12.11.2016 Принято к публикации / Accepted: 19.12.2016 eros http: / /dx.doi.org/10.15421 /2016107 © Курбатова, Михальська, Малюга, Гайова, 2016

Users are permitted to copy, use, distribute, transmit, and display the work publicly and to make and distribute derivative works, in any digital medium for any responsible purpose, subject to proper attribution of authorship.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 3.0. License

АКТИВНОСТЬ ФЕРМЕНТОВ В ГЕПАТОПАНКРЕАСЕ КАРПА (CYPRINUS CARPIO L.) ПОД ВОЗДЕЙСТВИЕМ СУЛЬФАНИЛАМИДА

И.Н. Курбатова, В.М. Михальская, Л.В. Малюга, Л.В. Гаевая

1 Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, г. Киев 'Национальный медицинский университет им. Богомольца, г. Киев, Украина E-mail: innakurbatova@ukr.net, vitam@bigmir.net, malugandi@bigmir.net, ludmilagaevaya@gmail.com

I.H. Курбатова та ш.

37«?

Приведены результаты исследований влияния различных концентраций сульфаниламидов в воде аквариума на активность ферментов и обмен белков в гепатопанкреасе двухлеток карпа. Установлено, что сульфаниламид, добавленный в воду аквариумов в концентрации 1,10; 3,15 и 6,30 мг/дм3 и экспозиции карпов, 3 суток не влиял на общее содержание белков в гепатопанкреасе рыб первой, второй и третьей опытных групп по сравнению с контролем. Доказано, что при концентрации в воде аквариума сульфаниламида в дозе 1,10 и 3,15 мг/дм3, содержание мочевины в гепатопанкреасе по сравнению с контролем не менялся, тогда как в дозе 6,30 мг/дм3 ее уровень увеличился на 4%. Вероятно, такое повышение уровня мочевины в гепатопанкреасе рыб третьей опытной группы связано с активацией регуляторных механизмов в организме карпа для поддержания положительного азотного баланса и уменьшения токсического воздействия аммиака. В опыте также не выявлено достоверной разницы между показателями концентрации глюкозы в гепатопанкреасе карпов опытных групп по сравнению с контролем. Установлено, что активность аланинаминотрансферазы и аспартатаминотрансферазы в гепатопанкреасе рыб опытных групп не отличались от контроля, что свидетельствует об отсутствии влияния незначительных концентраций сульфаниламидов в воде при непродолжительном действии данного ксенобиотика на функциональное состояние гепатопанкреаса. Проведенными экспериментами не обнаружено также изменения активности липазы и а-амилазы гепатопанкреаса рыб первой, второй и третьей опытных групп по сравнению с контролем. Их активность оставалась в пределах величин, характерных для данного вида рыб и свидетельствует о том, что сульфаниламид практически не влияет на интенсивность гидролитических процессов в кишечнике рыб. Проведенными исследованиями установлено, что двухлетки карпа способны адаптироваться к незначительным концентрациям сульфаниламидов в воде, о чем свидетельствует отсутствие его влияния на общее содержание белка, концентрацию глюкозы, мочевины и активность ряда ферментов в гепатопанкреасе рыб. Ключевые слова: двухлетки карпа, сульфаниламид, общий белок, мочевина, глюкоза, активность ферментов.

THE ENZYME ACTIVITY IN HEPATOPANCREAS OF CARP (CYPRINUS CARPIO) UNDER SULFONAMIDES' INFLUENCE

Y.N. Kurbatova, V.M. Mykhalskaia, L.V. Malyuga, L.V. Gayova National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kiev, Ukraine 2Bogomolets National Medical University, Kiev, Ukraine E-mail: innakurbatova@ukr.net, vitam@bi9mir.net, malu9andi@bi9mir.net, ludmila9aevaya@9mail.com

The results of studies of the effect of different concentrations of sulfonamides in the aquarium water on the activity of enzymes and protein metabolism in the hepatopancreas of carp yearlings were presented. It was found that the sulfanilamide added to the aquarium water at a concentration of 1.10; 3.15 and 6.30 mg / dm3 and 3 had no effect on the total protein content in the fish hepatopancreas during three days of exposure at first, second and third experimental groups compared with the control. It is proved that when the concentration of water in the aquarium sulfanilamide at a dose of 1.10 and 3.15 mg / dm3 in the hepatopancreas urea content compared with the control is not changed, while a dose of 6,30 mg / dm3 it had increased by 4%. Probably, such an increase in urea levels in the hepatopancreas of fish third test group associated with the activation of regulatory mechanisms in the body of carp to maintain a positive nitrogen balance and reduce the toxic effects of ammonia. We also did not reveal significant difference between the indices of glucose concentration in the hepatopancreas of carp experimental groups compared with the control. We founded that the activity of alanine aminotransferase and aspartate aminotransferase in hepatopancreas of carp experimental groups did not differ from controls, suggesting there was no effect of low concentrations of sulfonamides in the water after brief operation of the xenobiotic on the functional state of the hepatopancreas. Conducted experiments did not revealed changes in lipase activity as а-amylase and fish hepatopancreas in first, second and third experimental groups compared with the control. Their activity remained within the normal characteristic of the species and indicates that sulfanilamide virtually had no effect on the intensity of the hydrolytic processes in the intestines of fish. The performed investigations proved that carp yearlings were capable of adapting to minor concentrations of sulfonamides in water, as evidenced by its lack of effect on the total protein content, the concentration of glucose, urea and the activity of several enzymes in the hepatopancreas of fish. Keywords: carp, sulfanilamide, totalprotein, urea, 9lucose, enzyme activity

ВСТУП

Одшею з найбАьш важливих еколопчних проблем сьогодш е контроль за надходженням ксенобютишв антропогенного походження в навколишне середовище. Це пов'язано iз широким використанням у твариннищга ветеринарних препарата з лжувальною та профАактичною метою, як здатш надходити у водойми (Авилов, 2000). В^сутшсть постшного контролю за 1х наявшстю та вмктом у спчних водах при переробц i знезараженш р^ких вiдходiв тварин, ^м ветеринарно-санпарних, створюе також i ряд еколопчних проблем для довшлля (Северина и др., 2008). З тваринницькими стоками в навколишне середовище можуть потрапляти штрити, нпрати, нпрозамши, сульфашлам^ш препарати, антибютики, гормональш сполуки, антиоксиданти, шдкислювач^ ароматизатори, барвники, яйця гельмш-пв та рiзнi види бактерш тощо. Наявшсть цих сполук у выходах тваринницьких тдприемств сприяе 1'х накопиченню у грунта та вод^ а в подальшому i в органiзмi пдробюнтав та в продукцп рибництва i тваринництва (Курбатова та in., 2008; Akbaba et al., 2014).

Ъiологiчний виник МДПУ мет Богдана Хмельницького 6 (3), 2016

В останш роки значно 3pic антропогенний тиск на водш екосистеми, зокрема тваринницьких та комунальних пiдприeмств, що сприяе потраплянню та накопиченню у вод! природнiх та штучних водойм значно!' кiлькостi ксенобiотикiв (1ванова, Захаренко, 2010.; Мудра и др., 2008; Gulkowska, Leung, 2008). Особливу небезпеку для пдробюнта становлять спчш води тдприемств, якi i пiсля бюлопчного очищення мiстять стеро!'дш гормони та продукти !х метаболiзму, залишки лiкарських препаратiв — антибiотики, сульфанiламiди, антигельмштики та ряд iнших токсичних сполук (Иванова, Захаренко, 2010; Patel et al., 2012). Контроль за вмiстом ксенобiотикiв у природнiх водоймах показав, що у вод! очисних споруд та рiчок виявлено близько 70 рiзних сполук, особливо естрогенiв та !х кон'югатiв (Ching-Hua et al., 2008). Негативний вплив ксенобiотикiв на пдробюнта проявляеться у гальмуваннi розвитку жри та ембрюшв риб (Курбатова та ш., 2013), порушеннi функцюнального стану органiв i тканин, стимуляци процесiв антиоксидантного захисту, впливу на актившсть ферментiв та енергетику клпини (Цудзевич та iн., 2012; Barreteau et al., 2011; Góger et al., 2013), змЫ фракцiйного складу б1люв кровi (Мурадова, Рабаданова, 2012).

В!домо, що сульфанiламiднi препарати е пох^ними сульфашлово!' кислоти. Вони здатш пригнiчувати розвиток грам-позитивних i грам-негативних бактерiй, а в основi мехашзму !х ди лежить антагонiзм м!ж сульфанiламiдами i параамiнобензойною кислотою. За подiбнiстю до структури параамшобензойно!' кислоти молекули сульфан1ламщв здатнi замiнювати !!' в ферментних системах мiкроорганiзмiв, що припиняе !х розвиток. Сульфанiламiди активш також i до великих вiрусiв, зокрема до збудникiв трахоми, пахвинного лiмфогранульоматозу, кокцидiй, плазмо!д!в, токсоплазм, патогенних грибiв тощо (Северина и др., 2008). Використання двох або б!льше антимiкробних препаратiв дае можливiсть максимально розширити спектр !х дй', що значно посилюе бактерицидний ефект (Цудзевич та ш., 2012).

Бiльшiсть сульфашлашдних препаратiв е амфотерними речовинами, властивост яких обумовленi наявнiстю амiногрупи в ароматичному ядрi (Дорогов, 2002; Bialk-Bielinska et al., 2011). Оскiльки вони здатш впливати на реакци бюсинтезу бiлка в мiкробнiй клiтинi , доцльно було вивчити активнiсть фермента та деякi показники обмiну небАкового азоту в гепатопанкреасi коропа за ди сульфанiламiдних препаратiв.

Мета досл^дження - дослiдити вплив сульфанiламiду на актившсть фермента та деят показники обмшу бiлкiв у гепатопанкреасi коропових риб, як основного об'екта аквакультури внутршшх водойм. МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Досл^и проведено на кафедрi загально! зоологи та ¿хтюлоги Нацiонального унiверситету бiоресурсiв i природокористування Укра!ни. В експериментах використовували коропiв (Cyprinus carpió L.), середньою масою тiла 450—500 г, яких утримували в акварiумах об'емом 40 дм3 по двi особини в кожному. Всього в дослш використано 16 риб по 4 в кожнш груш. Перед посадкою риб у воду додавали сульфашлашд (ф!рми Sigma Aldrich), доводячи його концентращю до 1,10 мг/дм3 — перша, 3,15 мг/дм3 — друга i 6,30 мг/дм3 — третя дослiдна група. У воду акварiума в якому утримували риб контрольно!' групи сульфанiламiд не вносили. В досл^ах для утримання риб використовували в^стояну водопровiдну воду, яку аерували та пiдтримували !!' температуру в межах 18—20 °С, а величину рН на рiвнi 7,6 — 7,8. Експеримент тривав три доби. В процесi дослiджень риб не годували. В кiнцi дослiду риб забивали та выбирали гепатопанкреас, який охолоджували при температурi 0 — (+4) °С, а потiм гомогешзували та розводили дистильованою водою. Рiвень глюкози в гепатопанкреасi визначали глюкозооксидазним методом (Камышников, 2000), сечовини — за реакщею з диацетилмонооксимом (Камышников, 2000), вмшт бглка — за допомогою бiуретового реактиву (Gornelly, 1949), а концентращю загальних лiпiдiв за методом Камишшкова (2000), використовуючи набiр хiмiчних реактивiв фiрми "Lachema" (Чехш). Активнiсть АлАТ, АсАТ та а-ам!лази контролювали за описом Камишнiкова (2000). Результата досл!джень оброблено статистично з використанням критерiя Ст'юдента та спещально!' програми в MS Excel (Кокунин В.А., 1975 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Встановлено, що сульфан^ам^ доданий у воду акварiумiв у концентрацй 1,10; 3,15 i 6,30 мг/дм3 та експозици коропiв 3 доби не впливав на загальний вмiст бiлкiв у гепатопанкреаа риб першо!, друго! та третьо! дослiдних груп порiвняно з контролем (табл. 1 ). Цей показник у риб шддосл^них груп та у контролi був у межах величин, як вiдповiдали оптимальному рiвню бiлкiв у гепатопанкреасi коропових риб (Цудзевич та ш., 2012). Отже, не дивлячись на здатшсть сульфашлам^у пригнiчувати синтез бiлка бактерiальних клiтин, за незначно!' його концентрацй' у водi i нетривалiй експозици риб його вплив на процеси бюсинтезу б!лка в тканинах в1дсутнш.

Вiдомо, що у тсткових пршноводних риб, до яких вiдносяться i коропов^ спостерiгаються певнi особливостi в обмш! азотних сполук, як пов'язаш зi змiною iнтенсивностi процесiв амоше- та уреогенезу в печiнцi (Мудра та ш., 2008). Встановлено, що за концентрацй' у вод! акварiуму сульфашлам^у у дозi 1,10 i 3,15 мг/дм3 вмкт сечовини в гепатопанкреаа пор!вняно з контролем не змшювався, тод! як у доз! 6,30 мг/дм3 !!' р!вень зб!льшився на 4% (третя дослана група) (див. табл. 1). Ймов!рно, таке тдвищення р!вня сечовини в гепатопанкреас! риб третьо!' дослано! групи пов'язано ¿з активащею регуляторних

1.Н. Курбатова та ш.

380

механiзмiв в органiзмi коропа для шдтримання позитивного азотного балансу та зменшення токсичного впливу амiаку.

Витримування риб у водi з дослiджуваними концентращями сульфанiламiду протягом 3 дiб практично не впливало на активнiсть лшази в гепатопанкреасi коропiв порiвняно з контролем (табл. 1). В дослщ також не виявлено вiроriдноi рiзницi м1ж показниками концентраци глюкози у гепатопанкреаа коропiв першо!, друго! та третьо! дослiдник груп порiвняно з контролем.

Важливим критерieм оцiнки функцюнального стану внутрiшнiх органiв риб е дослiдження ферментативной активностi кровi та тканин. Зокрема шдикаторними показниками функцюнального стану гепатопанкреасу у риб е актившсть фермента переамшування — аланш- i аспартатамiнотрансфераз (АлАТ, АсАТ).

Таблиця 1. Вмшт бiлка, глюкози та сечовини в гепатопанкреаа коропа за рiзних рiвнiв сульфашлашду у водi акварiума, М±т, п=4

Група Показники

загальний б!лок, глюкоза, Сечовина

мг/г мг/г мкат/кг

Контроль 114,55±43,35 114,98±37,57 1,75±0,40

1 102,3±23,38 102,48±33,03 1,73±0,34

2 130,75±36,33 77,92±59,65 1,69±0,36

3 124,75±16,64 96,68±40,09 1,89±0,09*

Примiтка: * — рiзниця достовiрна ( р — < 0,05 ) порiвняно з контролем

Встановлено, що актившсть АлАТ та АсАТ у гепатопанкреаа риб досл^них груп не вiдрiзнялися в^ контролю, що свiдчить про в^сутшсть впливу незначних концентрацiй сульфашлам^у у водi при нетривалiй дц даного ксенобiотика на функцiональний стан гепатопанкреасу (табл. 2).

Таблиця 2. Актившсть фермента в гепатопанкреасi коропа за рiзного рiвня сульфанiламiду у водi акварiума, М±т, п=4

Показники

Група а-ам^аза мккат/год^мг бiлка лшаза, мкат/кг АлАТ мкмоль/ мг б^ка/год. АсАТ мкмоль/ мг бiлка/год.

Контроль 4,17±1,73 0,50±0,10 3,38±0,67 2,30±1,11

1 4,2±1,25 0,58±0,12 3,23±0,56 2,05±0,60

2 3,18±0,92 0,56±0,11 3,50±0,11 2,09±1,02

3 3,43±0,79 0,57±0,13 3,08±0,61 2,03±0,92

Проведеними експериментами не виявлено також змши активност лiпази та а-ам!лази гепатопанкреаса риб першо!, друго! та третьо! дослiдних груп порiвняно з контролем. 1х активнiсть залишалась в межах величин, характерних для даного виду риб i свiдчить про те, що сульфан!лам^ практично не впливае на штенсившсть гiдролiтичних процесiв у кишечнику риб.

Отже, на основi одержаних результата можна зробити висновок про те, що у невеликих дозах та при нетривалш експозицп сульфан!лам^ не впливае на обмш неб^кового азоту та активнiсть фермента в гепатопанкреасi дворiчок коропа. ВИСНОВКИ

Проведеними до^дженнями встановлено, що дворiчки коропа здатнi адаптуватися до незначних концентрацш сульфанiламiду у водi, про що св^чить вiдсутнiсть його впливу на загальний вмiст бiлка, концентращю глюкози, сечовини та активнiсть ряду фермента в гепатопанкреаа риб.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Авилов Ч. К. Ветеринарно-санитарная оценка отходов свиноводческого комплекса / Ч.К. Авилов, А.А. Денисов // Ветеринария. - 2000. - №12. - С. 49-52.

Биологическая химия / Е.С. Северина, Т.Л. Алейникова, Е.В. Осипов, С.А. Силаева. - М.: Медицинское информационное агентство, 2008. - 364 с.

Дорогов С.М. Фармакология / С. М. Дорогов. - Харьков: Издательский центр ХАИ. - 2002. - 280 с.

Ъiaлaгiчжй вкник МДПУ шет Богдана Хмельницького 6 (3), 2016

1ванова О.В., Захаренко М.О. Саштарно-гшешчна оцшка стоив тваринницьких шдприемств // Ветеринарна бютехнолопя. — 2010. — № 17. — С. 82—87.

Камышников B.C. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике / Камышников B.C. - Минск: Беларусь, 2000. - 463 с.

Кокунин В.А. Статистическая обработка при малом числе опытов. / Кокунин В.А. // Укр. биохим. журн.

- 1975. - т. 47. - № 6. - С. 776-790.

Курбатова 1.М., Цедик В.В., Михальська В.М., Малюга Л.В. До питання про яшсть води водойм рибогосподарського призначення та ii вплив на розвиток жри коропа (Cuprinus carpio L.// Наук. вк. Львiв. нац. ун- ту вет. мед. i бютех. 2008. - №4 (39). - С. 273-278.

Курбатова 1.М., Цедик В.В., Свириденко Н.П. Розвиток жри та виживання ембрюшв коропа за дп альбендазолу / Наук. вк. НУЫП Украши.- К., 2013. -193. - С. 127-131.

Мудра А.6., Фальфушинська Г.1., Столяр О.Б. 1нтегральний аналiз стану антистресорних систем гепатоцитiв пркноводних тварин за дii пошкоджуючих чиннишв середовища // Наук. зап. Терноп. педун-ту. Сер. Бiологiя. - Терношль, 2008. - № 2 (36). -С. 151-160.

Мурадова Г.Р., Рабаданова А.И. Динамика содержания белков в сыворотке крови сеголеток карпа при хроническом воздействии тяжелых металлов // Успехи совр. естествознания. - 2012. - №7. -С. 58-62. Цудзевич Б. О., Столяр О. Б., Калшш I. В., Юкало В. Г. Ксенобютики: накопичення, детоксикащя та виведення з живих органiзмiв / - Терноп!ль. Вид-во Терн. Нац. Тех. Ун-ту. 2012. - 384 с. Akbaba Y., Akincioglu A., Goger H., Goksu S. Carbonic anhydrase inhibitory properties of novel sulfonamide derivatives of aminoindanes and aminotetralins / / Journal of Enzyme Inhibition and Medicinal Chemistry. — 2014.

- Vol. 29, - № 1. - P. 35-42.

Barreteau H., Simcic M., Sink R., Cesar J. Second-generation sulfonamide inhibitors of d-glutamic acid-adding enzyme: асйш1у optimisation with conformational^ rigid analogues of d-glutamic acid. // European Journal of Medicinal Chemistry. - 2011. -Vol. 46. - № 7. - P. 2880-2894.

Bialk-Bielinska A., Stolte S., Arning J, Uebers U. Ecotoxicity evaluation of selected sulfonamides. // Chemosphere. - 2011. - Vol. 85. - № 6. - P. 928-933.

Ching-Hua Huang, David L. Sedlak. Analysis of estrogenic hormones in municipal wastewater effluent and surfaces water using enzyme-linked immunosorbent assey and gas chromatography tandem mass spectrometry. Environmental toxicology and chemistry, 2001 - Vol. 20. - № 1. - P. 133-139.

Gornelly S. Determination of serum protein by mean of the biuret reaction / Gornelly S. // J. Biol. Chem. - 1949.

- Vol. 177. - № 2. - P. 751-755.

Gulkowska A., Leung H.W., So M.K., Taniyasu S., Yamashita N., Yeung L.W., Richardson B.J., Lei A.P., Giesy J.P., Lam P.K. Removal of antibiotics from wastewater by sewage treatment facilities in Hong Kong and Shezhen, China // Water research, 2008, Vol. 42 (1-2). P. 395-403.

Goger H., Akincioglu A., Ozta^kin N., Goksu S., Gulgin 1. Synthesis, antioxidant, and antiacetylchoalinesiterase activities of sulfonamide derivatives of dopamine-related compounds. // Arch. Pharm. - 2013. - Vol. 346, № 11.

- P. 783-792.

Patel D., JainM, Shah S., Bahe R. Discovery of potent, selective and orally bioavailable triaryl-sulfonamide based PTP1B inhibitors // Bioorganic & Medicinal Chemistry Letters. - 2012. - Vol. 22, - № 2, - P 1111-1117.

REFERENCES

Akbaba, Y., Akincioglu, A., Goger, H., Goksu, S. (2014). Carbonic anhydrase inhibitory properties of novel sulfonamide derivatives of aminoindanes and aminotetralins. Journal of Enzyme Inhibition and Medicinal Chemistry, 29(1), 35-42.

Avylov, Ch.K., Denisov, A.A. (2000). Animal health assessment pig farm waste. Veterinary science, 12, 49-52 (in Russian).

Barreteau H., Simcic M., Sink R., Cesar J. Second-generation sulfonamide inhibitors of d-glutamic acid-adding enzyme: аЛту^у optimisation with conformational^ rigid analogues of d-glutamic acid. // European Journal of Medicinal Chemistry. - 2011. -Vol. 46. - № 7. - P. 2880-2894. Bialk-Bielinska, A., Stolte, S., Arning, J, Uebers, U. (2011). Ecotoxicity evaluation of selected sulfonamides.

Chemosphere, 85(6), 928-933. Dorohov, S.M. (2002). J. Pharmacology. Kharkov: Kharkov University Publishing Center (in Russian). Goger, H., Akincioglu, A., Ozta^kin, N., Goksu, S., Gulgin, 1. (2013). Synthesis, antioxidant, and antiacetylchoalinesiterase activities of sulfonamide derivatives of dopamine-related compounds. Arch. Pharm, 346(11), 783-792.

Gornelly, S. (1949). Determination of serum protein by mean of the biuret reaction. J. Biol. Chem, 177(2), 751755.

I.H. KypGaTOBa Ta ih.

Gulkowska, A., Leung, H.W., So, M.K., Taniyasu, S., Yamashita, N., Yeung, L.W., Richardson, B.J., Lei, A.P., Giesy, J.P., Lam, P.K. (2008). Removal of antibiotics from wastewater by sewage treatment facilities in Hong Kong and Shezhen, China. Water research, 42(1—2), 395-403.

Huang, Ching-Hua, Sedlak, D.L. (2001). Analysis of estrogenic hormones in municipal wastewater effluent and surfaces water using enzyme-linked immunosorbent assey and gas chromatography/tandem mass spectrometry. Environmental toxicology and chemistry, 20(1), 133-139.

Ivanova, O.V, Zakharenko, M.O. (2010). Sanitary-hygienic evaluation of wastewater livestock enterprises. Veterinary Biotechnology, 17, 82 — 87 (in Ukrainian).

Kamyshnikov, B.C. (2000). Handbook of clinical and biochemical laboratory diagnostics. Minsk: Belarus (in Russian).

Kokunin, V.A. (1975). Statistical analysis of a small number of experiments. The Ukrainian Biochemical Journal, 47(6), 776—790 (in Russian).

Kurbatova, I.M., Tsedyk, V.V, Michalska, V.M., Malyuga, L.V. (2008). On the quality of water reservoirs industrial fishing are its effects on the development of carp roe (Cuprinus carpio L.). Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 4 (39), 273—278 (in Ukrainian).

Kurbatova, I.M., Tsedyk, V.V., Sviridenko, N.P. (2013). The development of eggs and embryos survive carp for the actions of albendazole. Scientific Journal of NULES of Ukraine, 193, 27—131 (in Ukrainian).

Mudra, A.E., Falfushynska, G.I., Carpenter, O.B. (2008). Integral analysis of hepatocytes antystresornyh freshwater animals for actions damaging environmental factors. Scientific Issue of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series: Biology, 2(36), 151—160. (in Ukrainian).

Muradova, G.R., Rabadanova, A.I. (2012). Dynamics of proteins in the blood serum of carp fingerlings in chronic effects of heavy metals present-day successes. Advances in Current Natural Sciences, 7, 58 — 62 (in Russian).

Patel D., JainM, Shah, S., Bahe, R. (2012). Discovery of potent, selective and orally bioavailable triaryl-sulfonamide based PTP1B inhibitors. Bioorganic & Medicinal Chemistry Letters, 22(2), 1111—1117.

Severyna, E.S., Aleinykova, T.L., Osypov, E.V., Sylaeva, A.S. (2008). J. Biol. Chem. Moscow: Medical News Agency (in Russian).

Tsudzevych, B.A., Carpenter, A.B., Kalinin, I.V., Yukalo, V.G. (2012) Xenobiotics: accumulation, detoxification and excretion of organisms. Ternopil. Izdatel'stvo Ternopilskogo universitetu.

Birnoziwuu eicHUK MAnY Mem Bozdama XMeabH^brnzo 6 (3), 2016

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.