Активність амілази у тканинах підшлункової залози та сироватці крові при опіковій хворобі Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

вжових змш та атрофiчних захворювань мозочка. cerebellum.

Ключовi слова: людина, мозочок, судини, фрактал, Key words: human, cerebellum, vessels, fractal,

фрактальний iндекс. fractal index.

Стаття надiйшла 18.09.2016 р. Рецензент Гунас 1.В.

УДК [577.15+611.37]:616 - 001.17 - 092.9

АКТИВН1СТЬ АМ1ЛАЗИ У ТКАНИНАХ П1ДШЛУНКОВО1 ЗАЛОЗИ ТА СИРОВАТЦ1

КРОВ1 ПРИ ОП1КОВ1Й ХВОРОБ1

При опiковiй хворобi на 1-у добу тсля опiку активтсть a-амiлази у тканинах тдшлунково! залози щурiв пiдвищуeться, а у сироватщ кровi не змiнюeться, порiвняно з контролем. На 7-у добу тсля отку активтсть a-амiлази у тканинах тдшлунково! залози щурiв знижуеться, а у сироватщ кровi - спостертаеться незначне пiдвищення, порiвняно з контролем.

Ключовi слова: експериментальна опiкова хвороба, тдшлункова залоза, сироватка кровi, активтсть а-

амшази.

Робота е фрагментом НДР «Бiохiмiчнi та патофiзiологiчнi мехашзми ушкодження внутрштх оргатв при отковш хворобi», державний реестрацшний № 0111и005142.

На модел! експериментально! ошково! хвороби проводяться дослщження пошкоджень внутршшх оргатв та !х корекцн [4, 6, 7].

Але недостатньо вивчен при отковш хвороб! змши у тдшлунковш залоз!, яка утворюе ферменти, що володдать протеол1тичною, амшол!тичною та лшол^ичною д1ею.

Пщшлункова залоза - це орган, в якому утворюються неактивн проферменты, що видшяються в кишечник. У порожнин дванадцятипало! кишки проферменти активуються { беруть участь у травленн бшюв, жир1в та вуглевод1в. Якщо д1я чинниюв викликае пошкодження кттин тдшлунково! залози, то правом1рно припустити, що ¿з зруйнованих панкреоципв ферменти випкатимуть у кров, а не надходитимуть у кишечник. Кр1м того, при ди р1зних несприятливих фактор1в бшкова структура ферменпв може змшюватися, що призводитиме до тдвищення або зниження !х активность

Фермент а-амшаза тдшлунково! залози розщеплюе вуглеводи гомополюахариди крохмаль { глшоген за участю води. Ц гомополюахариди утворен ¿з залишюв глюкози. Молекули полюахарид!в мають таю фракци: амшозу та амшопектин. Амшоза - це лшшна фракщя, утворена ¿з залишюв глюкози, що з'еднан а-1,4-гл1козидними зв'язками.

Фермент а-амшаза розщеплюе а-1,4-гл!козидш зв'язки в молекулах амшози. Кшцевий продукт реакцн - дисахарид мальтоза, що утворена з 2-х залишюв глюкози.

Дослщжено актившсть а-амшази у тканинах тдшлунково! залози щур1в при гострому стресс Вщм!чено тдвищення активност а-амшази при стрес в 1,5 рази, пор1вняно з контролем [1].

Дослщжено, що актившсть а-амшази у сироватщ кров! щур1в при гострому стрес пщвищуеться у 1,5 рази, пор1вняно з контролем [1].

Дослщжено, що активтсть а-амшази в дуоденальнш рщиш кишечника щур1в при гострому стрес знижуеться в 1,5 рази, пор1вняно з контролем [1].

Виявлен морфолопчш змши - деструкщю тканин тдшлунково! залози при гострому стрес [1].

Можливо, фермент а-амшаза винкае ¿з пошкоджено! тдшлунково! залози у кров { не поступае в кишечник.

Змша активност ферменпв тдшлунково! залози може призводити до порушення обмшу речовин в умовах стресу, в тому числ1 при отковш хвороб!.

Визначення активност! а-амшази в сироватц! кров! - найбшьш поширений тест д!агностики гострого панкреатиту. При гострому панкреатит! активтсть ферменту в сироватц! кров! зростае через 3 - 12 год тсля больового нападу, досягае максимуму через 20 - 30 годин ! повертаеться до норми в межах чотирьох дшв за сприятливого перебиу. Актившсть а-амшази (д!астази) в сеч! зростае через 6 - 10 годин тсля тдвищення !! активност! в сироватц! кров! ! повертаеться до норми найчаснше через три дн тсля тдвищення.

Кттчт дослщження показують, що пiдвищення активностi а-амшази вiдбуваeться при рядi захворювань, до яких вщносять кишкову непрохiднiсть, захворювання жовчних шляхiв, апендицит, паротит, позаматкову ваптнють.

Важливо контролювати норму даного ферменту в органiзмi людини. Так, збшьшення активностi a-амiлази свiдчить про розвиток панкреатиту, цукрового дiабету, паротиту або виникнення новоутворень у пщшлунковш залозi.

У наших попереднiх дослщженнях виявлено, що при опiковiй хворобi активнiсть протеолiтичних ферментiв тдшлунково! залози щурiв на 1-у i 7-у добу шсля опiку вiрогiдно знижуеться в 1,4 рази, порiвняно з контролем [8]. У лiтературi е данi, що загальна протеолiтична активнють у сироватцi кровi при цьому тдвищуеться [3].

Можливо, пошкоджуеться цшюнють тдшлунково! залози, i протеолiтичнi ферменти витшають iз зруйнованого органа в кров. Витшання протеолiтичних ферментiв iз пошкоджено! залози в кров може викликати тдвищене розщеплення бiлкiв кровi (ферментiв, гормонiв тощо), що порушуватиме обмiн речовин. Можливо, активнiсть фермешгв у пiдшлунковiй залозi зменшуеться тому, що пригтчуеться !х утворення.

Метою роботи було вивчення змiн активност a-амiлази у тканинах тдшлунково! залози та сироватщ кровi щурiв при експериментальнш опiковiй хворобi.

Матерiал та методи дослщження. Експерименти виконанi на 15 бших щурах-самцях, вагою 180 - 250 г, з дотриманням рекомендацш щодо проведення медико-бiологiчних дослiджень, зпдно з Свропейською конвенцiею. Тварин утримували на загальному рацiонi в стандартних умовах вiварiю. Опiкову хворобу моделювали за методом А.П.Довганського [2], занурюючи епiльовану задню кiнцiвку щурiв у гарячу воду (t +70 - 75° С) тд ефiрним наркозом, протягом 7 сек. За цих умов утворювався опiк. Евтаназiю тварин проводили на 1-у i 7-у добу тд ефiрним наркозом. У гомогенат тканин тдшлунково! залози i в сироватцi кровi визначали активнють а-aмiлaзи за масою крохмалю, який пiдлягае гiдролiтичному розщепленню. Метод заснований на тому, що в присутност а-амшази крохмаль гiдролiзуеться до похщних, що не дають синього забарвлення з йодом у кольоровш реакци. Змiнa iнтенсивностi забарвлення йод-крохмального комплексу пропорцшна aктивностi ферменту в анатзуемш пробi. Користувалися набором реакг^в "Альфа-АМ1ЛАЗА" ТОВ НВП "Фiлiст-дiaгностикa" (по Каравею) [9].

Результати дослщжень були шддаш математико-статистичному aнaлiзу [5].

Результати дослщження та Тх обговорення. Активнють а-амшази у тканинах тдшлунково! залози контрольних щурiв прийняли за 100 %. При ошковш хворобi на 1-у добу пiсля ошку aктивнiсть а-aмiлaзи у тканинах тдшлунково! залози тдвищуеться в 1,3 рази, порiвняно з контролем (р < 0,05) (рис. 1). У стадда оптового шоку (1-а доба) тдвищуеться активнють а-амшази у гомогенaтi тканин тдшлунково! залози на 26 %, порiвняно з контролем.

На 7-у добу тсля отку aктивнiсть а-амшази у тканинах пiдшлунково! залози знижуеться в 1,2 рази, порiвняно з 1-ою добою (р < 0,1), повертаючись до контрольних величин (рис. 1).

У сироватщ кровi активнють а-амшази на 1-у добу тсля отку не змшюеться, порiвняно з контролем (рис. 2).

На 7-у добу тсля отку активнють а-амшази у сироватщ кровi тдвищуеться на 6 % (р < 0,5), порiвняно з контролем, i тдвищуеться в 1,1 раза (на 8 %) (р < 0,2), порiвняно з 1- ою добою

(рис. 2).

%

100 - -

К 1

доба

Рис. 1. Актившсть а-амшази у тканинах тдшлунково! залози щурiв при ошковш хворобi на 1-у i 7-у добу шсля ошку, М ± m: К - контроль. Примгтка. Вiрогiднiсть порiвняно з контролем: * - р < 0,05; вiрогiднiсть порiвняно з 1-ою добою: ** - р < 0,1.

Рис. 2. Актившсть а-амшази у сироватщ кровi щурiв при ошковш хворобi на 1-у i 7-у добу шсля ошку, М ± m: К -контроль. Примгтка. Вiрогiднiсть порiвняно з 1-ою добою: * -р < 0,2.

Виявлено, що при ошковш xBopo6i активнiсть а-амшази у тканинах шдшлунково! залози щурiв на 1-у добу пiсля ошку пiдвищуeться, а на 7-у -повертасться до норми. При цьому активнють a-амiлази у сироватцi кровi на 7-у добу тдвищена.

Перспектиеи подальших розробок у даному напрямку. Плануетъся подальше вивчення aKmueHocmi амтази у тканинах тдшлунковоХ залози i сироватц Kpoei щурiв при отковш xeopo6i.

1. Vakulenko S. V. (Harchenko S. V.). Osoblivosti aktivnosti gidrolitichnih fermentiv pidshlunkovoyi zalozi pri gostromu stresi ta pri vvedenni timopentinu i kontrikalu: avtoref. dis. na zdobuttya nauk. stupenya kandidata biol. nauk: spets. 03.00.04 -biohimiya / S.V. Vakulenko. - Kiyiv, - 1998. - 17 s.

2. Dovganskiy A. P. Materialyi k patogenezu ozhogovoy bolezni: avtoref. dis. na soiskanie uchen. stepeni d-ra med. nauk: spets. 14765 «Patologicheskaya fiziologiya» / A.P. Dovganskiy. //- Kishinev, -1971.-32 s.

3. Netyuhaylo L. G. Mehanizmi opikovoyi hvorobi ta obgruntuvannya zastosuvannya preparatu «kriohor» dlya yiyi likuvannya: avtoref. dis. na zdobuttya nauk. stupenya doktora med. nauk: spets. 14.03.04 - patologlchna fiziologiya / L.G. Netyuhaylo -Harkiv, - 2007. - 34 s.

4. Netyuhaylo L. G. Patogenez opikovoyi hvorobi (v 2-h chastinah) / L.G. Netyuhaylo, S.V. Harchenko, A.G. Kostenko // Svit meditsini ta biologiyi. - 2011. - No. 1. - S. 127 - 131, 131 - 135.

5. Oyvin I. A. Statisticheskaya obrabotka rezultatov eksperimentalnyih issledovaniy / I. A. Oyvin // Patofiziologiya i eksperiment. terapiya. - 1960. - No.4. - S. 80 - 85.

6. Ocheretnyuk A. A. Korrektsiya morfologicheskih izmeneniy v legkih kryis infuzionnyimi rastvorami pri eksperimentalnoy ozhogovoy bolezni / A. A. Ocheretnyuk, O. A. Yakovleva, O.V. Palamarchuk // Meditsina i obrazovanie v Sibiri. - 2015. - No. 2.

7. Suhomlin T. A. Biohimichni zmini v tkaninah legen za umov eksperimentalnoyi opikovoyi hvorobi ta yih korektsiya lipinom: dis. na zdobuttya nauk. stupenya kandidata med. nauk: spets. 14.01.32 - medichna biohimiya / T.A. Suhomlin. - Poltava, - 2015. - 145 s.

8. Harchenko S. V. Zagalna proteolitichna aktivnist tkanin pidshlunkovoyi zalozi pri eksperimentalniy opikoviy hvorobi / S. V. Harchenko // Svit meditsini ta biologiyi. - 2016. - No. 3 (57). - S. 148 - 150.

АКТИВНОСТЬ АМИЛАЗЫ В ТКАНЯХ ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ И СЫВОРОТКЕ КРОВИ ПРИ ОЖОГОВОЙ БОЛЕЗНИ Харченко С. В.

При ожоговой болезни на 1-е сутки после ожога активность а-ами-лазы в тканях поджелудочной железы крыс повышается, а в сыворотке крови не изменяется, в сравнении с контролем. На 7-е сутки после ожога активность а-амилазы в тканях поджелудочной железы крыс снижается, а в сыворотке крови - наблюдается незначительное повышение, в сравнении с контролем.

Ключевые слова: экспериментальная ожоговая болезнь, поджелудочная железа, сыворотка крови, активность а-амилазы.

Стаття надшшла 11.10.2016 р.

AMYLASE ACTIVITY IN PANCREAS TISSUES AND BLOOD SERUM AT BURN DISEASE Kharchenko S. V.

Amylase activity in pancreas tissues of the rats is increased, but amylase activity in blood serum isn't changed at the 1-st day after burn under conditions of burn disease, compared with the control. Amylase activity in pancreas tissues of the rats is decreased, but amylase activity in blood serum is increased at the 7-th day after burn, compared with the control.

Key words: experimental burn disease, pancreas, blood serum, amilase activity.

Рецензент Волков К.С.