CC BY
19
ТЕОР1Я I МЕТОДИКА ВИХОВАННЯ
Володимир ЧЕЧУЙ
АКТИВН1 ФОРМИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНО! РОБОТИ I РОЗВИТОК ТВОРЧО1 АКТИВНОСТ1 П1ДЛ1ТК1В У Л1ТНЬОМУ ОЗДОРОВЧОМУ ЦЕНТР1
Нацiональною доктриною розвитку освгги Укра!ни, Законом Укра!ни «Про позашкiльну освггу», «Концепцieю позашкшьно! освiти i виховання», визначено, що метою навчально-виховно! дiяльностi рiзних навчальних, зокрема навчально-виховних закладiв у л^нш перiод — лiтнiх дитячих оздоровчих центрiв, е виховання i розвиток творчого потенцiалу та сощально! активностi особистостi, формування И системи гумашстичних цiнностей, серед яких природа i людина, визначаються провiдними. Ця проблема торкаеться всiх ланок осв^и — вiд дошкшьно! до вищо! та освiти дорослих. Особливе мюце в цьому, пiсля завершення навчального року в загальноосвiтнiй школi (ЗОШ), посiдае виховна робота лiтнiх оздоровчих центрiв [1; 2; 3;].
Враховуючи специфiку побудови !х навчально-виховного процесу (варiативнiсть i рiзнорiвневiсть, добровiльнiсть i багатоукладнiсть, необмеженi можливостi у чаш i географiчних межах здiйснення, практичну спрямованють дiяльностi пiдлiткiв у складi гурткiв, секцiй, загонiв лiтнього оздоровчого центру тощо), дае змогу створити сприятливi умови для задоволення власних iнтересiв i потреб дитини у самошзнанш та самореалiзацн, формуваннi особистюних якостей й високого рiвня вихованосп.
Враховуючи означене вище, метою статт е: характеристика перспективних напрямiв формування творчо! активностi пiдлiткiв у тимчасових дитячих об'еднаннях лiтнього оздоровчого центру; обгрунтування i розробка сутностi !хньо! навчально-шзнавально! дiяльностi та конкретно! природоохоронно! роботи безпосередньо в довкiллi; розкриття методичних засад проблеми формування творчо! активност пiдлiткiв.
Значний внесок у розробку теоретичних засад функцiонування педагопчних систем, дидактичних основ освiти i виховання шдростаючого поколiння здiйснено у працях А. Алексюка, Ю. Бабанського, С. Гончаренка, Р. Гуревича, Н. Кузьмшо!, I. Лернера, С. Мединського В. Онищука, В. Паламарчук, О. Плахоттк, Б. Райкова, О. Савченко, М. Скаткша, В. Сухомлинського та ш.
Психолого-педагогiчнi основи формування знань, умшь i навичок взаемодi! з сощальним середовищем охарактеризовано у працях Д. Бенета, I. Беха, Дж. Бутлера, Л. Виготського, Д. Ельконша, О. Киричука, О. Леонтьева, С. Максименка, В. Роменця, С. Рубшштейна, О. Сухомлинсько!.
У контексп останнього важливою складовою дослiджувано! проблеми е розгляд дитини як суб'екта жиш^яльносп в соцiокультурному середовищi у працях К. Абульханово!-Славсько!, Б. Ананьева, Г. Балла, Л. Божович, П. Блонського, В. Рибалки, Г. Щуюно! та шших вчених.
Вiдповiдно у лопчнш едностi з розкриттям i дослщженням попередньо! проблеми перебувае проблема формування та розвитку активносп дитини як суб'екта процесу навчання i виховання, що вщображено у працях О. Кобершка, В. Лозово!, А. Макаренка, М. Сметанського, Т. Сущенко, Г. Троцко та iнших науковцiв.
Отже, аналiз сучасно! теорi! i педагопчно! практики дiяльностi лiтнiх дитячих оздоровчих центрiв дае змогу охарактеризувати !! структурно-функцiональну модель i представити !! графiчно (рис. 1).
Рис. 1. Структурно-функцюнальна модель дгяльностг лгтнього дитячого оздоровчого центру.
Зазначимо, що за розма!ття пiдходiв до реалiзацi! змюту, форм i методик освiти i виховання пiдлiткiв у лiтнiх оздоровчих центрiв, враховуючи !х специфiку (широку диференцiацiю, динамiчнiсть, багатофукцiональнiсть i доступшсть), незмiнними залишаються структурнi компоненти ще! моделi у !х логiчному взаемозв'язку i побудовi, тодi як значних змш можуть зазнавати часовi i географiчнi межi реалiзацi! змiсту осв^ньо-виховно! роботи, обсяги навчально-шзнавально! дiяльностi. Останне вiдрiзняе вимоги, якi ставляться перед шдл^ками у лiтньому оздоровчому центр^ вiд основних вимог до !хнього навчання i виховання в ЗОШ. Такий пiдхiд i побудова усього процесу активно! жиггедiяльностi особистостi шдл^ка в лiтньому оздоровчому центрi дае змогу наблизити учня до проблем мiжособистiсних стосункiв, якi мають вибудовуватись на толерантносп i гуманiстичних тдходах, до природи, що його оточуе кожного дня, пiдвести до необхщносп самостiйно i творчо вирiшувати щ проблеми.
За умов штеграци та застосування мiжпредметного пiдходу в побудовi навчально-виховного матерiалу, в оргашзаци роботи гурткiв, секцiй i загошв лiтнього оздоровчого центру це забезпечуе ефективш умови розширення перелiку напрямiв навчально-шзнавально! дiяльностi пiдлiткiв на рiзноманiтних заняттях чи в процесi самостшно творчо! дiяльностi [4].
Предметом вивчення i творчого застосування здобутих учнями у ЗОШ знань, сформованих умшь i вироблених навичок у л^ньому оздоровчому центрi можуть стати: усш факти, свiдчення, фольклор; iсторичнi i лiтературнi джерела, перiодичнi та спещальш видання; аудiовiзуальнi джерела; нежива природа загалом, окремi об'екти i явища; жива природа та И окремi об'екти, бiоценози, екосистеми, явища; сощальне (соцiоприродне) середовище; взаемовпливи i взаемостосунки в навколишньому середовищi тощо. Незалежно вiд обраного виду чи структури напрямiв навчально-пiзнавально! дiяльностi пiдлiткiв у межах виховного процесу лiтнього оздоровчого центру !х педагогiчна ефективнiсть буде насамперед залежати вщ дотримання певних вимог:, а саме: актуальностi, доступносп, логiчно! завершеностi, особистiсно! та сощально! значущостi.
Оскiльки процес формування творчо! активносп пiдлiткiв, враховуючи рiзновiковий склад тимчасових дитячих об'еднань лiтнього оздоровчого центру, е дуже складним i рiзновекторним, е необхiднiсть визначити й обгрунтувати основнi структурнi складовi алгоритму дiяльностi пiдлiткiв в цих тимчасових об'еднаннях. Застосування цього алгоритму навчально-виховно! роботи, як пiдтверджують результати наших спостережень, забезпечуе створення ефективних умов для посилення активност^ шщативи, розвитку творчого потенщалу i як результат — формування творчо! активносп шдл^юв.
А враховуючи, що гурткова, секцшна, загонова робота пiдлiткiв у л^ньому оздоровчому центрi мае переважно творчий характер i спрямовуеться насамперед на залучення !х до самостiйного вивчення довкшля, то е необхiднiсть розкриття основних !! етапiв. За такого тдходу, визначаючи тему кожного з занять гуртка, секци чи збору загону i навiть дитячо-педагопчного колективу лiтнього оздоровчого центру, важливо окреслити коло проблем, виршення яких пiдлiтками мае здiйснюватись за певною системою.
Одним з таких алгоршмв навчально-пiзнавально! дiяльностi, що застосовуеться нами протягом останшх рокiв у навчально-виховному процесi лiтнього оздоровчого центру, мае наступну структуру (табл. 1).
Його провщш функцп полягають у можливостi ч^ко виявити функцi! окремих етапiв тако! дiяльностi пiдлiткiв i вiдповiдно педагопв центру, е важливим засобом для узагальнення здобутих результатiв на кожному з них. За умови використання такого алгоритму в робой тдлитав (як на занятп гуртюв, секцш чи загошв у межах л^нього оздоровчого центру, так i за його межами шд час екскурсш, походiв, одноденних екологiчних, археологiчних чи туристичних експедицiй, здiйсненнi багатоденного мошторингу довкiлля), пiдтверджуе аналiз експериментальних даних, зростае рiвень самостiйно! навчально-пiзнавально! дiяльнiсть пiдлiткiв, !хньо! активностi в оргашзаци i здiйсненнi власно! творчо! роботи.
Однак, як шдтверджуе досвiд багаторiчно! роботи з пiдлiтками у л^ньому оздоровчому центрi, ефективнiсть органiзацi! !хньо! навчально-пiзнавально! на заняттi гуртка, секци, зборi загону буде високою у тому раз^ коли вони навчаться впевнено оперувати здобутою ними спещальною та, що особливо важливо, цифровою шформащею, оскiльки лише в цьому випадку можливий справжнш !! аналiз. Отже, головним завданням у цьому процес мае бути «...сприяння розвитку розумово! самодiяльностi тих, хто навчаеться, яка виникае в серединi, з глибини людсько! природи» [2].
Таблиця 1
Прим1рний перелж етатв тдготовки 7 зд1йснення експедицИ' тдлтюв у л1тньому оздоровчому центр1
Актуалiзацiя здобутих рашше знань, корекщя опорних уявлень, мотиващя навчально-виховно! дiяльностi, визначення мети, конкретних цiлей для кожного з шдл^юв чи груп
шдл^ив, а також навчальних завдань._
Розподш теоретичного матерiалу за етапами заняття вiдповiдно до вiкових можливостей шдл^юв.
Визначення напрямiв практичного застосування пiдлiтками здобутих знань, сформованих умшь i навичок у процесi роботи.
Вивчення додаткових i традицiйних джерел шформаци: довiдники, географiчнi карти, картосхеми, перюдичш та фаховi публiкацi!, юторичш джерела за темою заняття. Здшснення пiдлiтками роботи за ранiше визначеними завданнями, додатковi аналiтичнi джерела шформаци, математичш обрахунки, побудова графiкiв, схем, дiаграм,
картографування._
Систематизащя статистично! iнформацi!, складання таблиць, схем, дiаграм, формулювання
попереднiх висновкiв щодо промiжних результатiв роботи._
Остаточне опрацювання шформаци, формулювання висновюв, написання щоденникiв, пiдготовка на основi здобутих даних, тдготовка матерiалiв для тдготовки виставки, масового заходу, конкурсу.
Коротко охарактеризувавши теоретичш аспекти проблеми, треба вказати, що деяю елементи сутносп активних форм навчально-виховно! роботи (екскурси, походи, експедицИ) в умовах л^нього оздоровчого центру е найбiльш популяршшими серед пiдлiткiв i разом з тим мають найбiльшу навчально-виховну ефектившсть у формування !хньо! творчо! активности Вiдтак нами ще на стади розробки концептуально! iдеï ново! активно! оргашзацшно-педагогiчноï форми — «еколопчно! (археологiчноï, iсторичноï, фолькльорно!) експедицИ» окреслено загальну мету, цiлi i завдання, розроблено структуру та науково-методичне забезпечення, визначено етапи тдготовки i проведення ща активноï форми з урахуванням позитивного досвщу, набутого протягом останшх рокiв на базi лiтнього оздоровчого центру «Примор'е» в смт. Рибаювка Миколаïвськоï обл. (Табл. 2).
Зазначимо, що у процес реалiзацiï ujeï органiзацiйно-педагогiчноï форми ми насамперед враховували штереси пiдлiткiв, рiвень ïхнiх знань, сформованих умшь i практичних навичок у тих галузях навчально-виховноï роботи педагопчного колективу центру, який визначався до здшснення. Результатившсть навчально-пiзнавальноï дiяльностi пiдлiткiв у межах цieï активноï форми забезпечувався, як пiдтверджуe досвщ, лише за умови значноï пiдготовчоï роботи педагогiв, вихователiв, вожатих, керiвництва лiтнього оздоровчого центру та безпосередньо шдл^юв протягом всього перiоду перебування в центра
Результатившсть тдготовчого перiоду цiе! органiзацiйно-педагогiчно! форми досягаеться лише у тому разi, коли вс члени тимчасового дитячого творчого об'еднання, будуть зацiкавленi в досягненш позитивних кiнцевих результатiв. Так, на занятп гурткiв i секцiй, яю працюють в лiтньому оздоровчому центр^ пiдлiтки можуть здобути додатковi теоретичш знання, розширити свiй кругозiр, виробити практичш вмiння реалiзувати здобутi знання на практицi та навички вести спостереження, обробляти експериментальнi данi i на !х основi робити вщповщш узагальнення та висновки.
Багаторiчний досвщ органiзацi! i проведення рiзних за змютом, часом i мiсцем «експедицш» (екологiчних, археологiчних, iсторичних), пiдтвердив:
Таблиця 2
Змгст оргентовних етатв тдготовки та проведення «екологгчног експедицИ'»
1 Розробка плашв навчально-виховно! роботи лггнього оздоровчого Квтень-
центру протягом кожно1 змiни. травень
2 Аналiз фiнансового стану лггнього оздоровчого центру, пошук шляхiв фiнансового та матерiально-технiчного забезпечення проведення «експедицп». травень
3 Визначення: мети, завдань i шпрямгв роботи, району (мюця) та Травень-
конкретного часу проведення «експедицп». серпень
4 Формування складу педагопв, вихователiв, вожатих i окремо Протягом
шдлгтюв, як будуть брати участь в «експедицп». кожно1 змши
5 Розробка плану роботи i навчальних маршрупв, тем На початку
спостережень, дослщницьких робгт та визначення об'екпв для чи протягом
спостережень. кожно1 змши
6 Погодження змюту i юпрямгв роботи шдлгтюв шд час На початку
«експедицп» з науковими, педагопчними, природоохоронними кожно1 змши
установами й органiзацiями та органами влади (за необхiдностi)
району.
7 Остаточна комплектащя груп шдлгтюв, визначення для них На початку
конкретних шпрямгв навчально-тзнавально1 i дослщницько1 чи протягом
дгяльност та оргснтовних обсяпв роботи, аналiз та систематизащя кожно1 змши
наивно! iнформацiï з проблеми дослщження.
8 Остаточне затвердження плану роботи лгтнього оздоровчого На початку
центру (напрямiв, маршрутiв та тем дослщницьких робгт шдлгтюв чи протягом
(остаточний аналiз матерiально-технiчного забезпечення цieï кожно1 змши
дгяльностг).
9 Попереднiй аналiз сформованостi iнтелектуальних умшь та На початку
навичок школяргв з освгш в галузi навколишнього середовища, чи протягом
зокрема з тем ïхнiх дослщницьких робгт, формування творчих кожно1 змши
колективiв та дослщницьких груп.
10 Органiзацiя навчально-виховноï роботи лгтнього оздоровчого На початку
центру. чи протягом кожно1 змши
11 Остаточне пiдведення шдсумюв роботи «експедицiï» (оформлення Протягом
попереднiх звтв, щоденникiв дослщницько! роботи, рефератiв, кожно1 змши
тдготовка фотоматерiалiв до виставки за результатами власно! або в кшщ
навчально-пiзнавальноl i дослщницько1 дгяльностг та конкретно1 кожно1 змши
природоохоронно! роботи, оргашзащя конференцп i проведення виставки).
а) безпосередня практична дiяльнiсть шдл^юв у довкiллi за умови необмежених у 4aci i npocTopi можливостей створюе сприятливi умови для значного i стабшьного формування
штелектуального, цшшсно-мотивацшного та дiяльнiсного компонента сформованостi ïx творчоï активностi;
б) формуе новий тип мислення i головне дш пiдлiтка у навколишньому середовищi.
Наступною позитивною складовою застосування цieï органiзацiйно-педагогiчноï форми е те, що засвоення учнями знань (природничого, гуманiтарного i сощального спрямування в ïx лопчнш eдностi) набувае реального сенсу в повному розумшш цього слова, стае засобом досягнення мети освiти i виховання тдлитав в лiтнix оздоровчих центрах. Тому сам оргашзащю навально-виховного процесу в останнix ми розглядаемо як реалiзацiю одного з провщних принципiв формування творчоï активностi тдлитав у тимчасових дитячих об'еднаннях, а саме: «Навчання — акт вщкриття» [5].
Це положення набувае особливоï актуальностi у процесi пiдготовки та оргашзаци роботи експедицп, екскурсп походу, де дiяльнiсть пiдлiткiв безпосередньо спрямовуеться на пошук (як самостiйний, так i шд керiвництвом педагога, вихователя чи вожатого) рiзноманiтноï за складшстю iнформацiï, опрацювання першоджерел за визначеною проблемою, що буде дослiджуватись. Сформульоваш пiдлiтками пiсля завершення експедицп' висновки сприяють ефективному осмисленню ними iсторичноï, культурологiчноï чи екологiчноï ситуацп, що склалась у регiонi, який вони вивчали. А виконання самостшних дослщницьких завдань, проведення спостережень, як тдтверджуе досвiд, допомагае пiдлiткам зрозумiти значення актуальноï проблематики, розвивае потребу особистоï участi в ïï вирiшеннi, сприяе формуванню творчого ставлення до пошуку ефективних шляxiв вирiшення проблеми.
Можемо зробити висновок, що усвщомлення шдлпками важливостi вирiшення локальних проблем мае сьогодш розглядатись, як важливий принцип освпи i виховання пiдлiткiв у лигах оздоровчих центрах, функцiя якого полягае насамперед у ï^^ шдготовщ «до розумiння протирiч i конфлшлв мiж людиною i навколишнiм середовищем, необxiднiстю в ïx подоланнi» [5].
Вщповщно, як пiдтверджуe аналiз результативносп застосування активних форм у навчально-виховному процес лiтнього оздоровчого центру, розвиток емоцiйно-цiннiсноï сфери особистостi пiдлiткiв в умовах його безпосередшх контактiв з природою, юторичним минулим, культурними пам'ятками зумовлюе гумашзащю процесiв виховання тдростаючого поколiння. Не менш важливим е формуванш цiннiсниx орieнтацiй, якi разом забезпечують морально-етичний розвиток особистосп i насамперед усвiдомлення вiдповiдальнiсть за власш вчинки i дiï в навколишньому середовищ^ Отже, ставлення та розумшня пiдлiтками цiнностi об'eктiв навколишнього свiту необxiдно розглядати як основу мотивацп до творчоï роботи.
Знання, умiння, ставлення i сформована цшшсна сфера особистостi пiдлiтка, якi е провщними складовими навчального змiсту в робот «експедицп», дають змогу ефективно виршувати завдання освiти i виховання шдлпюв в лiтнix оздоровчих центрах. Застосування при цьому мiжпредметного тдходу значно пiдсилюe та корегуе елементи навчально-виховного змiсту вiдповiдно до специфши навчально-виховного плану роботи лiтного оздоровчого центру у межах кожноï змши. Такий пiдxiд дае змогу ефективно поеднати навчання i виховання шдлпюв у тимчасових дитячих об'еднаннях з шшими формами оргашзаци ïxнього дозвшля в лiтньому оздоровчому центрi в едину групу iнтегрованиx органiзацiйниx, зпдно з психолого-педагогiчною iдеeю едносп, знань i звести ïx у мiжпредметне об'еднання, що вiдповiдаe штересам, освiтнiм запитам, вiковим можливостям шдлпюв i, вiдповiдно, метi й конкретним цшям роботи лiтнього оздоровчого центру.
До реч^ мiжпредметний характер у побудовi навчально-виховного процесу у л^ньому оздоровчому центрi чи в окремих його гуртках, секцiяx i загонах дае змогу подолати розрив мiж природничими i гумаштарними знаннями, яю здобувають пiдлiтки, з одного боку, бшьш послiдовного застосування знань про довкшля (соцiальне i природне, його минуле, сьогодення i майбутне) у процеш вивчення суспшьних явищ, а з другого — гумашзацн процесу виховання в л^ньому оздоровчому центрi [5].
За такого розумiння проблеми шдл^ки, як пiдтверджуe наш багаторiчний досвiд органiзацiï ïxнього лiтнього вщпочинку, у процесi вирiшення проблемноï ситуацн повиннi задiяти знання, вмiння та навички з рiзниx навчальних предме^в, котрi вони вивчали в ЗОШ, тi, що здобули пiд час роботи в гуртках, секщях л^нього оздоровчого центру, iнтерпретувати ïx
«зпдно з положениями моделi сучасного i майбутнього тих об'жив i явищ, котрГ вони вивчали» [6].
Нин у дГяльност лигах оздоровчих центрiв все чпюше починають проявлятись тенденци не лише оргашзацн вщпочинку шдлпюв, що е основною метою 1х дГяльносп, а й процеси накопичення теоретичних знань i формування практичних умшь i навичок 1х творчого застосування.
Отже, аналГз результатГв експериментально1 апробацп тако1 оргашзацшно-педагопчно! форми, як «експедищя (юторична, археолопчна, еколопчна, фолькльорна)», дае змогу зробити узагальнюючий висновок, що завдання, яю виршують тдттки у процес навчально-шзнавально! та дослщницько! дГяльносп i конкретно1 практично1 роботи, разом з ефективним педагопчним керГвництвом цим процесом (на рГвн оргашзацн i корекцн самостшно! творчо1 дГяльносп тдлитав безпосередньо в польових умовах), забезпечуе шдвищення 11 ефективносп, сприяе змщненню дисциплши (це особливо важливо у лпньому оздоровчому центрГ) та створюе умови для «ефективного формування творчо! активност тдлитав у тимчасових дитячих об'еднаннях i водночас дае змогу рацюнально використовувати як навчальний час, так i час на оргашзащю змютовного дозвшля та вщпочинок» [7].
Подальших дослщжень вимагають проблеми психолого-педагопчного забезпечення та визначення якост здобутих шдликами знань, сформованих творчих умшь i практичних навичок у лигах оздоровчих центрах, шдготовки педагопчних кадрГв, вихователГв i вожатих для оргашзацн змютовно! практично! роботи учшв у довюллГ, проведення вщповГдних масових заходГв, виставок, конкурсГв за результатами тако! роботи, розробки навчально-виховного змюту дГяльност лишх оздоровчих центрГв в сучасних умовах.
Л1ТЕРАТУРА
1. Нацюнальна доктрина розвитку освгга в Укрш'ш у XXI столгт. — К.: Шшльний сви, 2001.
2. Закон Укра1ни «Про позашк1льну освпу». — К.: Мшешум, 2001.
3. Положення про позашк1льний навчальний заклад. Освгга Укра1ни. Нормативно-правов1 документи. — К.: Мшетум, 2001.
4. Бабанский Ю. К. Педагогика. — М.: Просвещение, 1983. — 607 с.
5. Пустов1т Г. П. Дослгдницька робота як зааб формування творчих зд1бностей учшв // Зб. наук. праць. — Ки1в — Запоршжя, — 1996. — С. 109-112.
6. Червонецкий В.В. Экологическое образование в школах развитых стран мира. — М.: Экология и образование, 1992. — 94 с.
7. Пустов1т Г.П. Еколопчне виховаиия учшв 5-9 клаав у позашк1льних навчальних закладах: Навч.-метод. поабник. — Юровоград: ТОВ «1мекс ЛТД», 2003. — 146 с.
1рина ПАЦАЛЮК
ЕФЕКТИВН1СТЬ ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНИХ СМАК1В МОЛОДШИХ ШКОЛЯР1В У ПРОЦЕС1 ВИВЧЕННЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА: РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
У cmammi розглядаеться експериментальна перевгрка теоретично обгрунтованих педагоггчних умов формування естетичних смаюв молодших школярiв на уроках образотворчого мистецтва.
Формування естетичних смаюв молодших школярГв у процес вивчення образотворчого мистецтва передбачае виршення низки важливих завдань, пов'язаних Гз залученням учшв до свиу прекрасного в дшсност та мистецга, збагаченням 1х духовно-практичного зв'язку з художньо-естетичними цшностями, оволодшням досвщом естетичного сприймання, оцшювання та примноження матерГальних та духовних цшностей. У результат теоретичного вивчення зазначеного питання нами були обгрунтоваш педагопчнГ умови ефективного формування естетичних смаюв молодших школярГв засобами образотворчого мистецтва, яю передбачають впровадження системного шдходу до виршення вказано! проблеми, ознайомлення молодших школярГв з цшнюним змютом образотворчого мистецтва, оволодшня
