CC BY
11
УДК 330:658:330 JEL: O31; O32; О38
АКТИВ1ЗАЦ1Я 1ННОВАЦ1ЙНОТ Д1ЯЛЬНОСТ1 П1ДПРИ6МСТВ В УКРА1Н1: 1МПЕРАТИВИ ТА ЗАСАДИ ДЕРЖАВНО! П1ДТРИМКИ
©2019
УШЕРЕНКО С. В.
УДК 330:658:330 JEL: O31; O32; О38
Ушеренко С. В. Акт^за^я шновацшно! дiяльностi пщприсмств в YKpaiHi: iMnepaTUBU
та засади державно! шдтримки
На основ'! результат1в пор'вняльного анал'вурейтинговых позицй Украни та передовихкрали свту в системi iндикатор'в вим/ру сталого розви-тку (sustainable development), яка включав: 1ндекслюдського розвитку (1ЛР, HDI); Глобальний ндекс конкурентоспроможностi (GCI); Глобальний н-декс тновацш (GII); 1ндекс благополуччя (LPI), аргументовано, що вих/д Украни на траекторю сталого розвитку пов'язано з 'шперативом забез-печення конкурентоспроможностi национально! економ'ши шляхом актив/зацИ тновацшноi д'яльностi тдприемств у контекстi свтових тренд'ю розвитку. Зазначено, що для розвинених кран свту характерт високий р'вень конкурентоспроможностi та сталий соцiально-економiчний роз-виток, що досягаеться завдяки активнш iнновацiйнiй д'тльности За результатами анал'ву структурних елемент'в GCI для Украни (рейтингова позищя 83, що знаходиться поза групою розвинених кран) i статистичних даних щодо низькоi iнновацiйноi активностi втчизняних тдприемств виявлено фактори, що перешкоджають '¡хнш iнновацiйнiй д'тльностi. Передуам, вони пов'язан з: недосконалктю 'нститут'в, фшансово-кре-дитноiсистеми та iнновацiйноi шфраструктури; макроекономiчною нестаб'шьн'ктю; браком фшансових та iнвестицiйно-кредитних ресурс'в забезпечення iнновацiйноi Ыяльност'!, а також недостатшм iiнауковим супроводом. Розроблено засади державноiтдтримки iнновацiйноiактивност'! тдприемств, зокрема тдприемств корпоративного сектора нацональноi економки, що спрямован на усунення або ослаблення вияв-лених перешкод та активiзацiю iнновацiйноiд'>яльност'1 тдприемств iякi доцльно впроваджувати у формат'> нацональноiiнновацiйноiсистеми. Ключов'! слова: державна тдтримка, iнновацiйний процес, iнновацiйна Ыяльнкть, конкурентоспроможшсть, корпоративне тдприемство, ста-лий розвиток.
Табл.: 4. Шл.: 19.
Ушеренко Свтлана Васил'юна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри корпоративних фiнансiв i контролну, Ки/вський нацональ-
ний економiчний унверситет !м. В. Гетьмана (просп. Перемоги, 54/1, Кшв, 03057, Украна)
E-mail: usherenko_svitlana@kneu.edu.ua
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0694-3862
Researcher ID: http://www.researcherid.com/0-2624-2018
УДК 330:658:330 JEL: 031; 032; О38 Ушеренко С. В. Активизация инновационной деятельности предприятий в Украине: императивы и принципы государственной поддержки На основе результатов сравнительного анализа рейтинговых позиций Украины и передовых стран мира в системе индикаторов устойчивого развития (sustainable development), которая включает: Индекс человеческого развития (HDI), Глобальный индекс конкурентоспособности (GCI), Глобальный индекс инноваций (GII), Индекс благополучия (LPI), аргументировано, что выход Украины на траекторию устойчивого развития связан с императивом достижения конкурентоспособности национальной экономики путем активизации инновационной деятельности предприятий в контексте мировых трендов развития. Определено, что для развитых стран мира характерными являются высокий уровень конкурентоспособности, устойчивое социально-экономическое развитие, что достигается благодаря активной инновационной деятельности. По результатам анализа структурных элементов GCI для Украины (рейтинговая позиция 83, что находится вне группы развитых стран) и статистических данных о низкой инновационной активности промышленных предприятий Украины выявлены факторы, мешающие их инновационной деятельности. Прежде всего, они связаны с: несовершенством институтов, инновационной инфраструктуры и финансово-кредитной системы; макроэкономической нестабильностью; нехваткой финансово-кредитных ресурсов обеспечения инновационной деятельности, а также с недостаточным её научным сопровождением. Разработаны принципы государственной поддержки инновационной активности предприятий, в частности предприятий корпоративного сектора национальной экономики, которые направлены на устранение или ослабление этих факторов и которые целесообразно внедрять в формате национальной инновационной системы. Ключевые слова: государственная поддержка, инновационный процесс, инновационная деятельность, конкурентоспособность, корпоративное предприятие, устойчивое развитие.
UDC 330:658:330 JEL: O31; O32; 038 Usherenko S. V. Activating the Innovation Activities of Enterprises in Ukraine: Imperatives and Principles of the State Support On the basis of a comparative analysis of the ranking positions of Ukraine among the world's advanced countries in the system of indicators of sustainable development, including: Human Development Index (HDI), Global Competitiveness Index (GCI), Global Innovation Index (GII), Legatum Prosperity Index (LPI), it is argued that Ukraine's entry into the sustainable development trajectory is related to the imperative of achieving the competitiveness of the national economy through activating the innovation activities of enterprises in the context of global development trends. It is defined that the developed countries of the world are characterized by a high level of competitiveness, sustainable socio-economic development, achieved through active innovation efforts. Upon the results of an analysis of the structural elements of the GCI for Ukraine (rating position 83, which is outside the group of developed countries) and in view of the statistics showing low innovation activity of industrial enterprises in Ukraine, the factors that hinder their innovation activities are identified. First of all, they are related to: imperfection of institutions, of innovative infrastructure, of financial and credit system; macroeconomic instability; lack of financial and credit resources to ensure innovation activities, as well as insufficient scientific support. The author formulates the principles of the State support for innovation activity of enterprises, in particular enterprises of the corporate sector of the national economy, which are aimed at eliminating or reducing the impact of these factors and which are sensible to be implemented in the format of a national innovation system. Keywords: the State support, innovation process, innovation activities, competitiveness, corporate enterprise, sustainable development.
Табл.: 4. Библ.: 19.
Ушеренко Светлана Васильевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры корпоративных финансов и контроллинга, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина) E-mail: usherenko_svitlana@kneu.edu.ua ORCID: https://orad.org/0000-0003-0694-3862 Researcher ID: http://www.researcherid.com/0-2624-2018
Tabl.: 4. Bibl.: 19.
Usherenko Svitlana V. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Corporate Finance and Controlling, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03057, Ukraine)
E-mail: usherenko_svitlana@kneu.edu.ua ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0694-3862 Researcher ID: http://www.researcherid.com/0-2624-2018
Вих^д нацюнально! економши шсля и довготри-вало! рецеси в перюд 2014-2016 рр. на траекто-рго сталого розвитку, що проголошено метою суспкьних трансформацш в УкраШ в програмно-му документ реформ «Стратегш сталого розвитку «Украша 2020» [16], у сучасних умовах ускладнення глобальних виклийв та iмперативiв змiцнення нащ-онально! безпеки та прискорення поступу на шляху евроштеграци вимагають забезпечення конкурен-тоспроможносй нацiональноi економiки. У цьому контекст прiоритетом державно! полiтики мае стати державна шдтримка iнновацiйноi дiяльностi шд-приемств, з якою пов'язуемо масштабний генезис iнновацiйних процесiв у вах вимiрaх нацiональноi економiки, 11 прогресивнi структурнi змiни, а також шдвищення конкурентоспроможностi пiдприемств на внутршньому та зовнiшньому ринках.
Фундaментaльнi питання iнновaцiйноi дiяль-ностi та 11 зв'язок iз конкурентоспроможнiстю в рiз-них аспектах дослiджувaлося багатьма зaрубiжними та вiтчизняними вченими, серед яких сл1д зазначити Й. Шумпетера, П. Друкера, У. Шарпа, М. Портера, Д. Норткотт та шших. Серед вичизняних досл^днишв вiдзнaчимо нaуковi публжаци Г. Андрощука, Л. Анто-нюк, В. Гейця, Я. Жал1ло, В. Соловйова, Л. Федулово! та шших. Окремо слд зазначити дослiдження шнова-цiйноi дiяльностi високотехнологiчних виробництв i корпоративних пiдприемств (остaннi складають переважну частку вах пiдприемств), що висвгглеш в працях О. Сaлiховоi та Ю. Анiскiнa [2; 13].
Водночас потребують подальшого дослiдження окремi питання, пов'язаш з aнaлiзом сучасних проблем iнновaцiйноi дiяльностi укрaiнських тдпри-емств, виявленням и впливу на конкурентоспромож-нiсть, а також засад держaвноi пiдтримки !х шнова-цшно! дiяльностi.
Мета стaттi полягае в aнaлiзi стану сучасних проблем шновацшно! дiяльностi пiдприемств Укрai-ни в контекст та вимiрaх трендiв свиового розвитку, а також у розробленш пропозицiй засад державно! пiдтримки шновацшно1 дiяльностi пiдприемств.
В Укрaiнi в ходi сусп1льних трaнсформaцiй мае бути досягнута диверсифковашсть i конкуренто-спроможшсть нaцiонaльноi економiки, зокрема роз-виток виробництва через конкурентоспроможшсть вiтчизняних шдприемств у ринковому середовищi бвросоюзу для вирiвнювaння зовнiшньоекономiчного торговельного балансу Украши з крaiнaми 6С. Разом
щ характеристики мають забезпечити стiйкiсть нащ-онально! економiки до глобальних eKOHOMi4Hra: кри-зових викликiв, вiдповiднiсть Украши одному i3 осно-вних критерив (копенгагенськi критери) для вступу краши-кандидата до бвросоюзу та положенням Угоди про асощацш мiж Украшою, з одше! сторони, та бвро-пейським Союзом, з шшо! сторони (Глава 10. Полiтика у сферi промисловосп та пiдприeмництва) - конкурентоспроможшсть нацiональноi економiки [17].
Aналiз шляхiв розвитку краш, якi спромоглися в короткий шторичний перiод (25-30 роив) досягнути високих темшв сощально-еконо-мiчного розвитку та конкурентоспроможностi нацю-нальних економж (Iрландiя, Республiка Корея, Сш-гапур, Фiнляндiя та низка шших усшшних кра'ш, якi ранiше вважались в^дсталими), доводить, що перехiд в^д аграрно-сировинного характеру економiк цих краш до iндустрiально розвинених конкурентоспро-можних краш вiдбувся завдяки розбудовi наукоемно-го корпоративного сектора промисловостi й утвер-дженню iнновацiйноi моделi розвитку нацюнально! економши. На пiдтримку ще! тези свiдчать високi рейтинговi позици (р. п. з 1 по 50), якi посiдають цi краши в системi свiтових iндикаторiв сощально-економiчного та iнновацiйного розвитку, серед яких найбкьш iнформативними е 1ндекс розвитку лю-дини (1РЛ; Human Development Index - HDI); 1ндекс глобально! конкурентоспроможностi (1ГК, Global Competitiveness Index - GCI); Глобальний шновацш-ний iндекс (Г11, Global Innovation Index - GII); 1ндекс рiвня освiти (1РО, Education Index - Е1); Витрати на фiнансування НДДКР (R&D); 1ндекс благополуччя (1Б, Legatum Prosperity Index - LPI). Наведенi шдек-си iнтегрують з певними коефiцiентами ваги вимiри рiзних iндикаторiв, показникiв, iндексiв (приблизно сотня цих iндикаторiв), частина з яких е сшльною для наведених шдекав. Разом система цих iндексiв релевантно характеризуе стан соцiально-економiчного розвитку краши, який залежить певною мiрою вк ii конкурентоспроможностi. Складна структура цих шдекав та методика !х обрахування розкриваеться у вiдповiдних посиланнях [4, с. 29; 5-8; 10, 11]. Про стан конкурентоспроможносп нащонально! економши свiдчить обсяг прямих шоземних iнвестицiй (П11), який е шдикатором iнвестицiйноí привабливостi на-цiональноi економжи i ресурсом для пiдтримки розвитку шновацшно-швестицшних процесiв [12].
У цьому контекста дощльно визначити позицго Украши в координатах цих шформативних шдикато-рiв свiтового розвитку.
У порiвняльнiй табл. 1 наведенi рейтинг позици за зазначеними iндикаторами свитого розвитку для краш 6С з досягнутими найвищими та найнижчими значеннями цих iндикаторiв, а також наведено рейтинговi позици свiтових економiчних лiдерiв - США, Китаю, Республжи Корея (Пiвденна Корея) та 1рланди, що мають стати орieнтирами для розвитку нацiональноi економiки на шляху штеграци Украши до 6С, а також и входження в глобальне кон-курентне середовище.
це досягаеться шляхом утвердження шноващйно! моделi розвитку нацiональноi економши. Про це св^-чить корелящя мiж 1ЛР, 1Б, якi е вимiрами стану ста-лого та сощального розвитку краши, з Г1К i Г11.
Аналiз рейтингових позищй i структури вкпо-вiдних iндикаторiв i порiвняння ix значень з вкпо-вiдними iндикаторами для Украши засв^чуе, що для успiшниx краш (рейтинговi позицii за наведеними ш-дексами 1-50) характерним е високий рiвень конку-рентоспроможностi (вимiр Г1К), що досягаеться шляхом активно!' iнновацiйноi дiяльностi (вимiр Г11). Це зумовлюе досягнення сталого розвитку в цих кра'шах (вимiри 1РЛ; 1Б). Для зазначених краш характерним е
Таблиця 1
Позици, якi посiдають краТни у свiтових рейтингах за шдикаторами та показниками CBiTOBoro розвитку
1ндикатор, показник Позици краТн €С за iндикатором у CBiTO-вих рейтингах США Китай lрландiя ^вденна Корея УкраТна
Найвище в ее Найнижче в ее
1ЛР (HDI) 2018 р. [8] 4 1рланд1я 52 Румушя 13 56 4 22 90
ВВП (GDP) на душу населения (ПКС $), 2018 р. [14] 2 Люксембург 10б 705 б0 Болгар1я 23 156 10 62 606 73 18 110 5 78 765 29 41 351 112 9 263
1ГК (GII) 2018 р. [5] 3 ФРН 57 Грец1я 1 28 23 15 83
Г11, GII 2018 р. [б] 2 Швецт 50 Румушя 3 14 12 11 47
1ндекс р1вня осв™, 1РО (EI) 2017 р. [7] 1 ФРН 69 Порту-гал1я 16 90 4 53 36
Витрати на НДДКР (R&D), % вщ ВВП, 2017 р. [11] 3,3% Швец1я 0,5% Румушя 2,7% 2,1% 1,2% 4,2% 0,4%
Рейтинг кра!н св1ту за П11, $ млн 2017 р. [12] 5 ФРН 77 983 -197 Бельпя -39 482 (вивщ П11) 1 354 828 3 168 223 -192 3 436 (вивщ П11) 22 17 052 59 2 827
Рейтинг кра!н св1ту за благополуччям (1Б (LPI) [10] 3 Фшлянд1я 52 Грец1я 17 82 10 35 111
О
О о_
<
со о
<
ш
Умовн1 позначення: 1ЛР - 1ндекс людського розвитку; ВВП - Валовий внутршнм продукт з урахуванням паритету кутвельно! спромож-HOCTi долара США в кран 1ГК - 1ндекс глобально! конкурентоспроможностi; Г11 - Глобальний шновацмний iндекс; НДДКР - науково-дослiднi та дослiдно-конструкторськi роботи; П11 - прямi iноземнi iнвестицi!; 1Б - 1ндекс благополуччя; 1РО - 1ндекс рiвня освiти. Джерело: складено автором за [5-12; 14].
Вих1д Украши на траекторш сталого розвитку мае передбачати досягнення випереджаючих темтв яюсного розширеного промислового й агропромислового в^дтворення для досягнення конкурентоспроможностi нащонально'1 економiки (враховуючи iмперативи вiдкритоi економши в умо-вах вимог СОТ, положень Асощаци Украши з 6в-росоюзом) на внутрiшньому та зовшшньому ринку в умовах глобалiзацii. Зпдно зi свiтовою практикою
достатне фiнансування сфери НДДКР (не менше 2% вiд ВВП), позитивна динамша економiчного та сощ-ального розвитку (вимiри 1РЛ, ВВП на душу населен-ня, 1Б). Водночас щ краши стають привабливими для шоземних iнвестицiй. Масштаб поширення шнова-цшних процесiв у нацiональнiй економiцi та iх якiсть залежить вiд розвиненост систем науково-технiчноi сфери дiяльностi та освiти, якi вiдповiдно е витоками шновацшних процесiв та !х кадрового забезпечен-
ня (Витрати на фiнансyвання НДДКР, y % в^д, ВВП, !ндекс розвитку освiти IE), а також швестицшного клiматy в краïнi (Обсяг прямж iноземниx iнвестицiй в нацiональнy економжу). Цi iндикатори в^добража-ють фактори, як впливають на iнновацiйнy актив-нiсть i конкyрентоспроможнiсть кра'ши, що засв^дче-но ïx кореляцieю з Ш та ПК.
Aналiз IrK та його складовиx iндикаторiв для Украши (табл. 2) засвiдчye, що невисоку 8B рейтингову позицiю (р. п.) Украши за ПК, що поза групи розвиненж кра'ш свиу i це y першу чергу зумовлено нерозвиненiстю iнститyцiональноï струк-тури нацiональноï економiки (110 р. п.), недостатньою макроекономiчною стабiльнiстю (1B1 р. п.), недостат-нiм розвитком фшансово'1 системи (117 р. п.). Водно-час, y глобальному конкурентному просторi Украша мае переваги за професшною пiдготовкою для ринку працi (46 р.п.), розмiром внyтрiшнього ринку (47 р. п.), що мае бути враxовано при шституцюнальному про-ектуванш конкурентно!' полiтики Украши.
Утвердження парадигми шновацшного сталого розвитку здiйснюeться через широкомасштабну гене-рацiю та розповсюдження шновацшнж процесiв на загальнодержавному, галузевж i регiональниx рiвняx нацiональноï економши [4]. Визначальною ланкою для перебку iнновацiйниx процесiв е пiдприeмства. Даш про шновацшну активнiсть та впровадження ш-новацiй на вiтчизняниx промисловж пiдприeмстваx за 2010, 201Б i 2017 рр. наведено в табл. 3, табл. 4.
Аналiз статистичнж данж, зведениx до табл. B, табл. 4, засв^дчуе низьку шновацшну актившсть про-мисловиx пiдприeмств в УкраМ. Так, y перiод 2010— 2017 рр. частка iнновацiйно активнж пiдприeмств (тобто пiдприeмств, якi впроваджували iнновацiï) вiд загально'1 кiлькостi обстеженж пiдприeмств складала
значення в дiапазонi вiд 1B,8% до 17,B% (поз. 2 табл. B), що значно нижче рiвня шновацшно!' активностi шд-приемств в краïнаx, якi мають нацюнальш економiки iнновацiйного типу (40-80%).
Також спостер^алася вiдсyтнiсть iнновацiйниx проривiв y дiяльностi промисловиx пiдприeмств. Так, y цей перюд не було впроваджено жодно'1 радикально! шноваци', яку можна було б вважати га-лузевим структурним чинником. Залишалася низь-кою iнновацiйна активнiсть дiяльностi пiдприeмств щодо впровадження iнновацiйниx видiв продукцй' та ресyрсозберiгаючиx теxнологiй, незначними були частки iнновацiйноï продукцй' в загальному обсязi реалiзованоï промислово'1 продукцй' (поз. 7, 8 табл. 4), а також продукцй' на експорт (поз. 9, 10 табл. 4), що зумовлено рiвнем новизни шновацшно!' продукцй' для ринку, а це, своею чергою, пояснюеться недостатшм науковим супроводом шновацшно'1 дiяльностi (поз. B, 4 табл. B).
Увитратаx на шноваци' переважають витрати на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення порiвняно iз витратами на досм-дження i розробки (поз. Б табл. B). Упродовж багатьоx рокiв вiдзначаeться вкрай малий обсяг залученж фiнансовиx, iнвестицiйниx i кредитнж ресyрсiв для iнновацiйноï дiяльностi промисловж пiдприeмств (поз. 10-1B табл. B). При цьому основним джерелом фшансування iнновацiйноï дiяльностi залишаються власнi кошти пiдприeмств (прибуток, амортизацiйнi вiдраxyвання - 59,B-97,2% вiд загального обсягу фь нансування), якi в поeднаннi з кредитними ресурсами е недостатшми для забезпечення шновацшного розвитку шдприемств, а отже, i економши в цкому. Практично не спрямовуються бюджетш ресурси для генезису iнновацiйниx процеав на пiдприeмстваx
Таблиця 2
nopÍBHRHHR 1ГК та його складових iндикатopiв, 2018 p.
О
О Q_
<
CQ О
Показник
СО Q. 2 00 инг01
т 2
« Ё а !=
е а нз
е
та U
я 's
го
а p
а p
в
о
т
о
г а н
■¡г о
л
о
н х е
S ¡I
81 а. I-
¡e u
а
jk "ta o
p
o
д
ГО
а к в
o
е
o
p
p ь
к е
p
•Q__
X a
вп
к е
O
в
0
c н а
•ï s
s
í s
1 s
X и
е
o
Q.
S ^ p
б я
е д
е в и в
O
ет
o
а в
o
<
o
Ш
КраТна на 1-й позицп в rpyni
<
3
u
ra
ï ^
X ф %
Ч о
,Е9 ьс
<
3
и
<
3
и
<
3
и
У^аша p. п. cеpед 140 Kpern
83
110
37
77
131
94
4б
73
бб
117
47
8б
З8
Джеpелo: складено за [S].
7S
Таблиця 3
1нновацшна активнiсть промислових пщприсмств (% вiд обстежених пщприсмств)
Рт х и н в и т к ав * £ :г 5 ци ар вп о и Е Е а к т с а и- Напрями шновацшноТ дiяльностi Загальний обсяг фшансування шновацшноТ дiяльностi (млн грн i у % до ВВП) Обсяг « ноТ дм коштiв >iнансування шновацш-яльност за джерелами % до загального обсягу)
Проведення НДР внутрiшнiх Проведення НДР зовшшшх Придбання обладнання, програмного забезпечення Придбання зовшшшх знань Впровадження шновацшних видiв продукцп Впровадження нових технологiчних процесiв Власних м х и н т <и еж д 2 ш СО 'а о н с е в _х Кредитних
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
2017 16,2% 2,8% 1,3% 10,6% 0,9% 23871 18312 9117,5 0,31% 84,5 3,5 4,2 6,5
2015 17,3% 3,2% 1,5% 9,8% 0,7% 3136 1217 13813,7 0,69% 97,2 0,7 1,0 0,8
2010 13,8% 2,1% 1,2% 7,9% 0,9% 2043 2408 8045,5 0,74% 59,3 1,2 30,4 7,8
Прим1тки:
1 - з 2387 впроваджених iнновацiйних видiв продукцп тiльки 426 були новими для ринку;
2 - з 3136 впроваджених нових технолопчних процеав тiльки 611 були ресурсозбероючими;
3 - бюджетних кош^в державного i мiсцевих бюджетiв;
4 - швестс^в вiтчизняних та шоземних разом. Джерело: складено автором за [9; 18].
Таблиця 4
Упровадження шновацш на промислових пiдприcмствах
Р1к
£ *
о * Б ^ о 2
О £ О.
» 8 Ё С о х
й 5
.— С
ё2| ьор
к ь
жи жс де й ^
ш х
5 1
иа
У £0
>» О ^ £
О .Е
т У
З них впроваджували процеси
у ^
е
рп
'й 1 8 ®
св ф о Рл
н
>5
а
в %
о Т,
н X ^ к
и л а в у д о р
у п
ж и
д д
а и
в в
о
р
п
У
к т а
д а
3
а
д
и в
'2
о
а) вн ор
(О :=
вц ок
т ^
5 I
ер рп
б
о
а в о
т
8 I
£ ^
^ Я с п
»о :-
2 * «
о ^ на ьв ло ан
о д
ор
10
в ( £ I
X '<0
а н У
я
вж ое
.¡2 г ла та т <и :-
Р
о а
7
9
10
2017
14,3
4,9
4,2
3,0
17714,2
0,7
5518,8
2015
15,2
8,4
3,3
8,7
3,4
23050,0
1,4
10843,8
2010
11,5
9,7
1,9
5,8
33697,5
3,8
13713,0
Джерело: складено автором за [9].
1
2
3
4
5
6
8
[поз. 11 табл. 3] за прюритетними напрямами шнова-щйно! дiяльностi, визначеними законодавством, i якi знаходяться в py^i свiтових трендiв iнновацiйного розвитку, пов'язаного з розбудовою Industry 4.0, що включае автоматизацiю та обмш даними в техноло-гiях виробництва, впровадження кiбеpфiзичних систем, 1нтернет речей, хмаpнi обчислення, штучний штелект та обробку сигналiв, а також четверту про-мислову pеволюцiю.
Aналiз iнновацiйноi активностi вiтчизняних пiдпpиемств дозволяе видкити двi основнi групи фактоpiв, перешкоджаючих pеалiзацii ix спpоможностi до шновацшного розвитку:
f екзогент фактори перешкоджання шнова-цiйномy розвитку шдприемств зyмовленi не-значним обсягом швестицшних i фшансово-кредитних pесypсiв (включаючи як приватш, так i державш), якi залучалися для розробки та pеалiзацii iнновацiйниx пpоектiв; нероз-винешстю ринку iнновацiйноi продукци; не-розвинешстю нацiональноi iнновацiйноi сис-теми, зокрема ii iнфpастpyктypноi складово! (наyковi, технолопчш, iндyстpiальнi парки, бiзнес-iнкyбатоpи, венчypнi та шновацшш фонди, iнновацiйнi кластери, спецiалiзованi фiнансово-кpедитнi установи тощо); f ендогент фактори гальмування шновацшного розвитку шдприемств пов'язаш з низьким piвнем техшчно1 та теxнологiчноi баз вичиз-няних виробництв, зокрема з ix енерго- та ре-сypсовитpатнiстю, низьким piвнем шновацш-ного менеджменту для запровадження про-ектно-оpiентованого пiдxодy до забезпечення ix iнновацiйного розвитку, недостатшстю власних фiнансовиx pесypсiв для pеалiзацii ш-новацiйниx пpоектiв, низькою швестицшною пpивабливiстю пiдпpиемств тощо [19].
Звкси актyалiзyеться проблематика активiзацii iнновацiйноi дiяльностi в Укpаiнi, напрями державно1 шдтримки яко! визначенi в Стратеги розвитку сфери шновацшно1 дiяльностi на перюд до 2030 року, схва-лено': Кабiнетом Мiнiстpiв Украши [15].
Водночас у зазначенш Стратеги не розкрито проблематику активiзацii iнновацiйноi дiяльнос-ri в корпоративному сектоpi, пiдпpиемства якого е основними суб'ектами, що визначають шновацшно-швестицшну дiяльнiсть в краШ та вiд ефективностi фyнкцiонyвання яких значною мipою залежить ста-лий розвиток нацiональноi економiки. Створений на основi приватизаци державного майна шдприемств корпоративний сектор займае найвагомше мкце в нацiональнiй економiцi. На його частку припадае майже 75% ВВП Украши (для поpiвняння - в роз-винених крашах свiтy приблизно 90% в1д ВВП) [19]. Особливого значення набувае визначення чиннишв, що гальмують iнновацiйний розвиток корпоративного сектора, до яких належать:
+ специфка здшснення приватизаци, яка не су-проводжувалася припливом iнвестицiй, спри-яла розпорошеностi акцiонерного капiталу, вкбувалося недооцiнювання вартостi об'eктiв прав штелектуально!, промислово! власностi, що мали бути включен до балансово! вартостi шдприемства перед його приватизацieю; + певна шформацшна закритiсть та непрозо-
ркть внутрiшньо корпоративних вiдносин; + низький рiвень впливу фондового ринку на формування сучасно! структури корпоративного сектора (немае ефективно! мобшза-ци фiнансових ресурсiв, порушення прав та обов'язшв учасникiв ринку цiнних паперiв, недотримання умов продажу та розмщення цiнних паперiв тощо), а також впливу на ре-алiзацiю перспективних i сусп1льно значущих iнновацiйно-iнвестицiйних проекпв; + неможливiсть використання iнвестицiйного потенщалу комерцiйних банкiв щодо забезпечення швестицшними ресурсами корпоративного сектора економши внаслiдок iснуван-ня високих процентних ставок; + недосконалкть корпоративного управлiння, що пов'язано з порушенням прав акцiонерiв щодо обрання оргашв управлiння, в^чужен-ня активiв, пiдготовки та проведення зборiв акцiонерiв; недобросовiсне ведення реестру акцiонерiв, а також поширення рейдерства, конфлiкти штереав мiж акцiонерами та на-йманими менеджерами.
Усунення або мiнiмiзацiя ди зазначених фак-торiв та деструктивних чиннишв пов'язуемо з iнституцiональним забезпеченням спромож-ностi (iнституцiональноi спроможностi) шдприемств корпоративного сектора нащонально! економiки до шновацшного розвитку, тобто !х здатносп до масштабного генезису шновацшних процесiв в умовах к-нуючого шституцюнального середовища.
Для аналiзу такого забезпечення доцкьно залу-чити шституцюнальний пiдхiд, який полягае в :
+ з'ясуваннi значущостi та оцiнювання впливiв iнститутiв як вiдносно стшко! та рацiонально'i форми органiзацii соцiально-економiчного буття, що забезпечуе усталенiсть зв'язшв та вiдносин у рамках сусшльства та проявляеть-ся в едносп формальних (законодавчi норми як екзогенш фактори) i неформальних норм (моральш норми, традици, звича! як ендоген-нi фактори), а також механiзмiв, органiв, орга-нiзацiй та установ, що забезпечують контроль та примус щодо дотримання формальних i неформальних норм у прискоренш або гальму-ванш сусп1льного та економiчного розвитку; + розкриттi особливо! важливост щодо вдо-сконалення структури шституцюнального се-
редовища для досягнення eKOHOMi4HMx i по-лiтичниx ц1лей.
Iнституцiональне забезпечення шновацшного розвитку пiдприeмства включае синергетичну дго iнститутiв, що складають iнституцiональне серед-овище, сприятливе для iнновацiйноï дiяльностi шд-приемства, яке включае шститут науково'1 та науко-во-теxнiчноï дiяльностi, нацiональну систему вищо'1 та професшно'1 освiти, розвинену iнновацiйну шфра-структуру, шститут фшансово-кредитних установ. За наявност скоординованих зв'язкiв у дiяльностi за-значених iнститутiв, спрямованих на генезис шнова-цiйниx процесiв, i шдтримку iнновацiйноï активностi пiдприемств це шститущональне середовище фор-муе нацiональну шновацшну систему (Н1С).
Формування iнституцiонального забезпечення шновацшного розвитку шдприемництва передбачае участь держави, що включае таке:
f здiйснення експертно'1 оцiнки економiчноï ефективност та суспкьно! значущостi шно-вацшних проектiв/проектниx пропозицiй; f утвердження основних принцитв надання державно'1 пiдтримки шновацшно'1 дiяльностi за умов непорушення конкурентного законо-давства;
f здiйснення монiторингу й аналiзу ефектив-ностi використання державно'1 пiдтримки ш-новацiйноï дiяльностi.
Oптимiзацiя меxанiзмiв державно'1 регулятор-но'1 полiтики через зменшення втручання держави в господарську дiяльнiсть шдпри-емств, спрощення та вдосконалення iснуючиx процедур регулювання (зокрема, скорочення лщензова-них видiв дiяльностi, зменшення кiлькостi контро-люючих органiв, визначення вичерпного перелшу документiв дозв1льного характеру) та впровадження електронного врядування сприятиме полшшенню ш-вестицiйного клiмату в Укра'iнi в щлому.
Необxiдно спрямовувати дiяльнiсть експорт-но-iмпортниx, експортно-кредитних агенцiй на шдтримку шновацшно'1 дiяльностi пiдприемств шляхом кредитування та страхування просування на зовнш-ш ринки експортоорiентовного наукоемного шновацшного продукту, а також iмпорту сучасного техно-логiчного обладнання, що мае сприяти шновацшнш модершзаци' та теxнологiчному переоснащенню вь тчизняних шдприемств.
Залишаеться нерозкритим потенцiал активь заци' iнновацiйно'i дiяльностi пiдприемств шляхом впровадження меxанiзмiв державно-приватного (пу-блiчно-приватного) партнерства у сферi iнновацiйно'i дiяльностi.
Не менш вагомим напрямом активiзащ'i шно-вацiйно'i дiяльностi е розвиток шновацшно'1 шфра-структури, тобто тих шдприемств, оргашзацш, установ, об'еднань та асоцiацiй, що надають рiзноманiтнi
послуги - консалтинговi, маркетинговi, шформа-цiйно-комунiкативнi, освiтнi, тренiнговi, юридичнi тощо, забезпечуючи тим самим оргашзацшну, право-ву й економiчну пiдтримку шновацшно! дiяльностi.
Уцьому контекстi розроблено пропозици державно! пiдтримки iнновацiйно'i дiяльностi шд-приемств, що включають таи заходи: унормування законодавством запровадження пГльгового податкового режиму для виконання ш-новацiйних проектiв, розроблених за встановленими законодавством прюритетними напрямами науково-технологiчного та iнновацiйного розвитку в трендi свiтового науково-технологiчного розвитку, запрова-дження такого режиму в технолопчних, шдустрГаль-них i наукових парках;
+ удосконалення механiзмiв державного замов-лення на iнновацiйну сусшльно значущу про-дукцiю:
+ розроблення досконалого еколопчного зако-нодавства в руслГ концепци сталого розвитку для мiнiмiзацi'i руйнГвного впливу результатiв виробничо-господарсько! дГяльностГ певних пiдприемств на стан навколишнього середо-вища, дотримання свГтових екологiчних норм; + розширення сшвробГтництва великих кор-порацiй з шдприемствами сектора малого та середнього шдприемництва у формат аутсорсингу за певними складовими наукоемно! продукци, що дозволить цим шдприемствам досягнути досконалост у виробленнi зазна-чених складових, а корпоращям зосередитися на вдосконаленш основно! продукци; + запровадження механiзмiв стимулювання енерго- та ресурсозбереження, переходу на енерго- та ресурсозберiгаючi технологи як за-собу пiдвищення продуктивносп пiдприемств г вив1льнення значних швестицшних ресурсiв; + сприяння засобами промислово!, амортиза-цГйно! полГтики ГнновацГйнГй модершзаци промислових шдприемств для забезпечення техшчного оновлення основних виробничих фондГв на передовш технологГчнГй базГ, за-провадження передових прогресивних техно-логш для пГдвищення конкурентоспромож-ностГ шдприемства; + органГзацГя релевантного шформацшно-ана-лГтичного забезпечення ГнновацГйно! дГяльностГ шдприемств вГдповГдним штернет-ре-сурсом через створену мережу; + органГзацГя в закладах вищо! освГти шдготов-ки фахГвщв з ГнновацГйного менеджменту та управлшня ГнновацГйно-ГнвестицГйними проектами.
Для пГдприемств корпоративного сектора на-цГонально! економГки шститущональне забезпечення ГнновацГйного розвитку мае бути доповнено такими заходами:
+ удосконалення державно! регуляторно! пом-тики щодо розвитку фондового ринку та дь яльностi його учасникiв; + посилення державного контролю за перероз-подiлом акцiонерно! власностi при регшзаци iнновацiйних проектiв; + розвиток iнститутiв спiльного iнвестування,
зокрема, венчурних фондiв; + подальший розвиток i консол^дащя законо-давства, спрямованого на розкриття шфор-мацГ! про корпоративну дiяльнiсть, забезпе-чення !"! прозоростi та адресности + чiтке визначення законодавством прав швес-торiв та суб'ектш корпоративних в1дносин при реалiзацГ! шновацшно-швестицшних проектiв; + запровадження ефективних шструменпв страхування ризикiв, пов'язаних з вкладен-ням коштiв в iнновацiйно-iнвестицiйнi про-екти корпоративних пiдприeмств; + розробка механiзмiв акумулящ! коштiв на-селення та !х спрямування на довгострокове кредитування шновацшно! дiяльностi корпоративних структур; + зб1льшення державних iнвестицiй у корпора-тивний сектор, зокрема у формат державно-приватного партнерства (публiчно-приватно-го партнерства) для реалiзацГ! сусшльно зна-чущих нацiональних шновацшно-швестицш-них проекпв, розроблених за встановленим законодавством прюритетами iнновацiйно! дiяльностi;
+ сприятлившть до iнновацiйного розвитку шд-приемств корпоративного сектора, що забез-печуеться утвердженням принципiв корпоративного управлшня, зокрема: формуванням ефективно! структури корпоративного управлшня, дотриманням прав акцiонерiв, а також утвердженням оргашзацшно! корпоративно! культури на шдприемствь + опрацювання питань запровадження ан-глiйсько! та/або американсько! юрисдикцГ! в Укра!нi для виршення у судах питань корпоративних шдприемств для стартапiв та венчурних iнвесторiв, що мае забезпечити !х пра-вовий захист i сприяти !х входженню у сферу шновацшно! дiяльностi Укра!ни;
Зазначеш заходи пiдвищення шститущональ-ного забезпечення спроможносп пiдприемств корпоративного сектора нащонально! економь ки до iнновацiйного розвитку для !х синергетичного пiдсилення дощльно реалiзувати в розвиненому ш-ститущональному середовищi, яке набувае систем-них властивостей нащонально! шновацшно! системи. Це висувае на перший план завдання розбудови нащонально! шновацшно! системи як взаемоузгодже-но! цшсно! сукупносп законодавчих, структурних
i функцiональних компоненпв (iнституцiй), а також розвинено! шновацшно! шфраструктури, якi задiянi у процеа створення та застосування наукових знань i технологiй i визначають правов^ економiчнi, орга-нiзацiйнi та сощальш умови для забезпечення масштабного генезису шновацшних процесiв [1; 4] .
Упровадження наведених заходiв щодо шсти-туцiонального забезпечення iнновацiйного розвитку шдприемств мае стати фактором утвердження стало-го розвитку нацiонально! економши на iнновацiйних засадах.
ВИСНОВКИ
За результати порiвняльного аналiзу позицiй передових кра!н свiту й Укра!ни в координатах шди-каторiв свiтового сталого розвитку аргументовано, що вихк Укра!ни на траекторго сталого розвитку пов'язано з iмперативом забезпечення конкурен-тоспроможностi нащонально! економши шляхом активiзацГ! iнновацiйно'! дiяльностi пiдприемств у контекстi свiтових трендiв розвитку. Конкуренто-спроможнiсть нацiонально! економши е одним iз ви-значальних факторiв забезпечення сталого розвитку та благополуччя кра!ни, стабiльностi нацiонально! економши в умовах глобальних економiчних криз i чинником пiдвищення соцiальних стандарпв, що шд-тверджено вiдповiдними шдикаторами для розвине-них кра!н свиу.
За результатами аналiзу структурних елеменпв iндексу глобально! конкурентоспроможностi (1ГК) для Укра!ни i статистичних даних щодо низько! шно-вацiйно! активностi вичизняних пiдприемств вияв-лено перешкоди !х iнновацiйнiй дiяльностi, що, перш за все, пов'язаш з недосконалiстю шститупв, макро-економiчною нестабiльнiстю, нерозвиненiстю фшан-сово-кредитно! системи та iнновацiйно'! шфраструктури, браком фшансових та швестицшно-кредитних ресурсiв забезпечення iнновацiйно! дiяльностi.
Визначено чинники, що гальмують шновацш-ний розвиток шдприемств корпоративного сектора нащонально! економши (складають найб1льшу частку серед промислових i агропромислових пiдприемств), серед яких: низький рiвень впливу фондового ринку на формування сучасно! структури корпоративного сектора шновацшного типу та на реалiзацiю перспек-тивних сусшльно значущих шновацшно-швестицш-них проектiв; не зад1яний у масштабi нацiонально! економши механiзм державно-приватного партнерства для реалiзащ! iнновацiйно-iнвестицiйних проек-тiв шдприемств корпоративного сектора; недоскона-лiсть корпоративного управлшня.
Розроблено засади державно! шдтримки шновацшно! активносп пiдприемств, що спрямоваш на усунення або ослаблення виявлених перешкод ш-новацiйно! дiяльностi пiдприемств, зокрема шдпри-емств корпоративного сектора нащонально'! економь ки, дощльно впроваджувати у форматi нацiонально!
iнновацiйноl системи, яка включае шститути шутово! та наyково-теxнiчноi дiяльностi, вищоТ та профе-сiйноi освiти, iнновацiйноi iнфpастpyктypи, фшан-сово-кредитну систему, шституци фондового ринку, разом зоpiентованиx i скоординованих за дiями на шдтримку iнновацiйноi активностi пiдпpиемств. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Андрощук Г. О., Давимука С. А., Федулова Л. I.
Нацюнальш iнновацiйнi системи: еволю^я, детермшанти результативностi : монографiя. КиТв: Парлам. вид-во, 2015. 512 с.
2. Анискин Ю. П., Дытыненко П. Н., Сухманов А. А.
Корпоративное управление деловой активностью в неравновесных условиях : монография. М. : Омега-Л, 2015. 304 с.
3. Антонюк Л. Л. Мiжнародна конкурентоспромож-шсть краТн: теорiя та мехашзм реалiзацiТ : монографiя. КиТв : КНЕУ, 2004. 275 с.
4. Гуссв В. О. Утвердження парадигми сталого шнова-цiйного розвитку в УкраУ // Сталий розвиток - ХХ1 столiття: управлiння, технологи, модель Дискуси 2017 : колективна мо-нографiя / Андерсон В. М., Балджи М. Д., Баркан В. I. та ш. ; 1н-ститут телекомунiкацiй та глобального шформацмного простору НАН УкраТни; НТТУ «КиТвський полiтехнiчний iнститут iменi 1горя Сiкорського»; Вища економiко-гуманiтарна школа / за наук. ред. проф. Хлобистова £. В. КиТв, 2017. С. 29-45.
5. The Global Competitiveness Report 2018. URL: http:// reports.weforum.org/global-competitiveness-report-2018
6. Global Innovation Index 2019 r. Cornell University, INSEAD, WIPO. URL: https://www.globalinnovationindex.org/ gii-2019-report.pdf
7. Индекс уровня образования в странах мира (Education Index). URL: https://nonews.co/directory/lists/ countries/education
8. Индексы и индикаторы человеческого развития. Обновленные статистические данные 2018. Доклад для Программы развития Организации Объединенных Наций (ПРООН). URL: http://hdr.undp.org/sites/default/files/2018_ human_development_statistical_update_ru.pdf
9. Наукова та шновацмна дiяльнiсть УкраТни : статис-тичний збiрник. КиТв : Державна служба статистики, 2018. 176 с.
10. The Legatum Prosperity Index. URL: https://nonews. co/directory/lists/countries/legatum-prosperity-index
11. Расходы на НИОКР, в % к ВВП. URL: https://knoema. ru/atlas/topics/
12. Рейтинг стран мира по уровню прямых иностранных инвестиций. URL: https://gtmarket.ru/research/ foreign-direct-investment-index/info
13. Салiхова О. Б. Високотехнолопчш виробництва: вщ методологи оцшки до пщнесення в УкраТ'ш : монографiя. КиТв, 2013. 624 с.
14. Список стран по величине валового внутреннего продукта, рассчитанного по паритету покупательной способности (ВВП по ППС). URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Спи-сок_стран_по_ВВП_(ППС)
15. Стратепя розвитку сфери шновацмноТ дiяльностi на перюд до 2030 року : схвалено Розпорядженням Кабше-ту Мiнiстрiв УкраТни вщ 10.07.2019 р. № 526-р. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/526-2019-р
16. Стратепя сталого розвитку «УкраТ'на 2020» : схвалено Указом Президента УкраТни вщ 12.01.2015 р. № 5/2015. URL: https://zakon1.rada.gov.Ua/laws/show/5/2015
17. Угода про асоцацю мiж УкраТ'ною, з одшеТ' сто-рони, та £вропейським Союзом, £вропейським ствтова-риством з атомноТ' енерги' i Т'хшми державами-членами, з шшоТ' сторони : Угоду ратиф^овано iз заявою Законом № 1678-VII вщ 16.09.2014). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/984_011
18. УкраТ'на у цифрах 2018. Статистичний збiрник / Державна служба статистики УкраТни. URL: http: // www. ukrstat.gov.ua
19. Ушеренко С. В. 1нституцюнальне забезпечення шновацмного розвитку пщприемництва // Корпоративнi фiнанси: проблеми та перспективи шновацмного розвитку : матерiали I 1МжнародноТ' науково-практичноТ' конференцп (м. КиТв, 21 червня 2017 р.). КиТв : КНЕУ, 2017. C. 348-353.
REFERENCES
Androshchuk, H. O., Davymuka, S. A., and Fedulova, L. I. Natsionalni innovatsiini systemy: evoliutsiia, determinanty rezul-tatyvnosti [National innovation systems: evolution, determinants of performance]. Kyiv: Parlam. vyd-vo, 2015.
Aniskin, Yu. P., Dytynenko, P. N., and Sukhmanov, A. A. Korporativnoye upravleniye delovoy aktivnostyu v neravnoves-nykh usloviyakh [Corporate governance of business activity in non-equilibrium conditions]. Moscow: Omega-L, 2015.
Antoniuk, L. L. Mizhnarodna konkurentospromozhnist krain: teoriia ta mekhanizm realizatsii [International competitiveness of countries: theory and mechanism of implementation]. Kyiv: KNEU, 2004.
"Global Innovation Index 2019". Cornell University, INSEAD, WIPO. https://www.globalinnovationindex.org/gii-2019-report.pdf
Husiev, V. O. "Utverdzhennia paradyhmy staloho inno-vatsiinoho rozvytku v Ukraini" [Establishing a paradigm for sustainable innovation in Ukraine]. In Stalyi rozvytok - XXI stolittia: upravlinnia, tekhnolohii, modeli. Dyskusii 2017, 29-45. Kyiv, 2017.
"Indeks urovnya obrazovaniya v stranakh mira (Education Index)" [The index of the level of education in the world (Education Index)]. https://nonews.co/directory/lists/coun-tries/education
"Indeksy i indikatory chelovecheskogo razvitiya. Obnov-lennyye statisticheskiye dannyye 2018. Doklad dlya Programmy razvitiya Organizatsii Obedinennykh Natsiy (PROON)" [Indices and indicators of human development. Updated statistics 2018. Report to the United Nations Development Program (UNDP)]. http://hdr.undp.org/sites/default/files/2018_human_develop-ment_statistical_update_ru.pdf
[Legal Act of Ukraine] (2014). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/984_011
[Legal Act of Ukraine] (2015). https://zakon1.rada.gov. ua/laws/show/5/2015
[Legal Act of Ukraine] (2019). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/526-2019-р
Naukova ta innovatsiina diialnist Ukrainy : statystychnyi zbirnyk [Scientific and Innovative Activity of Ukraine: Statistical Collection]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky, 2018.
"Raskhody na NIOKR, v % k VVP" [R&D expenditures, in % of GDP]. https://knoema.ru/atlas/topics/
"Reyting stran mira po urovnyu pryamykh inostrannykh investitsiy" [Rating of countries in terms of foreign direct in-
vest ment]. htt ps://gt ma r ket. ru/resea rc h/foreig n-d i rect-i n vestment-index/info
"Spisok stran po velichine valovogo vnutrennego produkta, rasschitannogo po paritetu pokupatelnoy sposob-nosti (VVP po PPS)" [List of countries by gross domestic product, calculated at purchasing power parity (PPP GDP)]. https:// ru.wikipedia.org/wiki/CnucoK_CTpaH_no_BBnjnnC)
Salikhova, O. B. Vysokotekhnolohichni vyrobnytstva: vid metodolohii otsinky do pidnesennia v Ukraini [High-tech productions: from valuation methodology to uplift in Ukraine]. Kyiv, 2013.
"The Global Competitiveness Report 2018". http://re-ports.weforum.org/global-competitiveness-report-2018
"The Legatum Prosperity Index". https://nonews.co/di-rectory/lists/countries/legatum-prosperity-index
"Ukraina u tsyfrakh 2018. Statystychnyi zbirnyk" [Ukraine in numbers 2018. Statistical compilation]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua
Usherenko, S. V. "Instytutsionalne zabezpechennia inno-vatsiinoho rozvytku pidpryiemnytstva" [Institutional support of innovative entrepreneurship development]. Korporatyvni finansy: problemy ta perspektyvy innovatsiinoho rozvytku. Kyiv: KNEU, 2017. 348-353.
УДК 338.001.36 JEL: L91; О32
ЕКOНOМIЧНO-OРГАНIЗАЦIЙНИЙ МЕХАН1ЗМ IННOВАЦIЙНOГO РOЗВИTКУ MOPCbMX nOPTIB
©2019
АЛЯБ'еВА О. M.
УДК 338.001.36 JEL: L91; О32
Аляб'сва О. М. EK0H0Mi4H0-0pram3a^MHMM мехашзм iнновацiйного розвитку морських nopTiB
Прийняття об(рунтованих стратег1чних ршень щодо нновацшного розвитку тдприемств вимагае застосування найб'шьш ефективних мето-дичних п/дход/в до оцнювання його шновацшного потенц/алу та формування мехатзму шновацшного розвитку тдприемства. З метою визна-чення оптимальноi стратеги нновацшного розвитку морських порт/в у статтi запропоновано економ/чно-орган/зацшний мехашзм, наведений у виглядi точноi логко-структурноi схеми. Поряд зi встановленням об'екта та суб'екта тновацшно! дiяльностi, цлей i завдань запропонований мехашзм включае принципи, функцн, форми, методичн тдходи до оцнки нновацшного розвитку, критери ефективностi, напрямки, показники, штегральну оцнку та шляхи реал'ваци. Формування органiзацшно-економiчного мехатзму iнновацiйноiд'тльностiморськихпорт'в було зд'шсне-но на основi науково-методичного тдходу, в'дпов'дно до якого д'шгностика стану розвитку морського порту в'дбуваеться поетапно з урахуван-ням ресурсного та кадрового потен^алу, нвестицшно!' привабливостi тдприемства, можливих ризитв, i включае комплексну систему о^нки нновацшного розвитку тдприемств морськоi галуз^ Даний тдюд дозволяе поряд зi встановленням оцнки нновацшного розвитку компани за визначеними показниками забезпечити прийняття оптимальних ршень щодо напрямiв нвестицшно!' ефективностi iнновацiй. Своею чергою, стратегчне управлння iнновацiйним розвитком забезпечуе економiчну прибутковкть морських порт'в та тдвищуе конкурентоспроможшсть морськоi галузi держави.
Кпючов'1 слова: ннова^йний розвиток, економiчно-органiзацшний мехашзм, морський порт, д'шгностика, ефектившсть. DOI:
Рис.: 1. Ббл.: 15.
Аляб'ева Ольга Миколавна- астрантка, Державний утверситет шфраструктури та технологш (вул. Кирил'юська, 9, Кшв, 04071, Украна) E-mail: 0977080001@ukr.net
УДК 338.001.36 Ж: L91; О32
Алябьева О. Н. Экономико-организационный механизм инновационного развития морских портов
Принятие обоснованных стратегических решений относительно инновационного развития предприятий требует применения наиболее эффективных методических подходов к оцениванию его инновационного потенциала и формированию механизма инновационного развития предприятия. С целью определения оптимальной стратегии инновационного развития морских портов в статье предложен экономико-организационный механизм, представленный в виде точной логико-структурной схемы. Наряду с установлением объекта и субъекта инновационной деятельности, целей и заданий предложенный механизм включает принципы, функции, формы, методические подходы к оценке инновационного развития, критерии эффективности, направления, показатели, интегральную оценку и пути реализации. Формирование организационно-экономического механизма инновационной деятельности морских портов было осуществлено на основе научно-методического подхода, в соответствии с которым диагностика состояния развития морского порта происходит поэтапно с учетом ресурсного и кадрового потенциала, инвестиционной привлекательности предприятия, возможных рисков, и включает комплексную систему оценки инновационного развития предприятий морской отрасли. Данный подход позволяет, наряду с установлением оценки инновационного развития компании по определенным показателям, обеспечить принятие оптимальных решений относительно направлений инвестиционной эффективности инноваций. В свою очередь, стратегическое управление инновационным развитием обеспечива-
UDC 338.001.36 JEL: L91; 032
Alyabieva O. M. The Economic-Organizational Mechanism for Innovative Development of Seaports
Making informed strategic decisions about innovative development of enterprise requires application of the most effective methodical approaches to assessing its innovation potential and forming a mechanism for innovative development of enterprise. In order to define the optimal strategy for innovative development of seaports, the article proposes an economic-organizational mechanism presented in the form of a precise logical and structural scheme. In addition to determining the object and subject of innovation activity, goals and tasks, the proposed mechanism includes principles, functions, forms, methodical approaches to evaluation of innovative development, efficiency criteria, directions, indicators, integral assessment and implementation paths. The formation of the organizational-economic mechanism for innovative development of seaports is carried out on the basis of a scientific-methodical approach, according to which the diagnosis of the status of development of seaport takes place stage-wise, taking into account both the resource and the personnel potentials, investment attractiveness of enterprise, possible risks, and includes a comprehensive system for assessing the innovative development of the maritime industry. This approach allows, along with setting an assessment of the company's innovative development in accordance with certain indicators, to ensure the optimal decisions on the direction of the investment efficiency of innovation. In turn, strategic management of innovative
Б1ЗНЕС1НФОРМ № В '2019
www.business-inform.net
