CC BY
18УДК 631.52.(092)
http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017.4(33).2016.88696
Академж М. М. Гришко -
видатний украТнський вчений-сортознавець
B. М. Самородов1, 0. М. Байрак2*, Н. В. Чув1К1на3, Д. Б. Рахметов3,
C. В. Клименко3, Л. I. Буюн3, Ю. В. Буйд1н3
1Полтавська державна аграрна академтя, вул. Сковороди, 1/3, м. Полтава, 36003, УкраТна
2Державна екологтчна академтя тслядипломноТ освтти та управлтння, вул. В. Липювського, 35а, м. КиТв, 03035,
УкраТна, *e-mail: elena-bayrak@mail.ru
3Нацюнальний ботантчний сад тмет М. М. Гришка HAH Украши, вул. Лм'рязевська, 1, м. Кш'в, 03004, УкраТна
Проанал13овано творчу та оргатзац'йну роль академжа М. М. Гришка у вивчент генофонду рослин Украши та створенн1 колекц1йних фонд1в Нацюнального ботатчного саду HAH Украши, який з 1991 р. носить 1м'я цього видатного украшського вченого. Висв1тлено дост'дження з штродукц"', акл1матизац11 та селекц"' рослин, починаючи з повоенних рок'в 1 до цього часу. Наведено в1*домосл про т'дсумки штродукф! та селекц"' рослин станом на початок 50-х рр. XX ст. за даними М. М. Гришка та сучасн показники видового й сортового р1*зноматття культивованих рослин: декоратив-них, плодово-япдних, субтротчних, с1льськогосподарських (енергетичних, кормових, овочевих, пряноароматичних, еф1роол1йних, техтчних, сидеральних, медоносних).
Ключов! слова: академтк М. М. Гришко, Нацтональний ботатчний сад HAH Украши, iнтродукцтя, селекцтя, видове й сортове ртзноматття рослин.
«Це ж для людства - навЬть ще не вчора!»
Максим Рильський
Початок 2016 р. ознаменувався знакового датою - 6 с1чня виповнилося 115 рок1в в1д дня
народження академжа М. М. Гришка. Закшчуеться 2016 р. теж вжопом-ною под1ею, пов'язаною з ув1чнен-ням в Украпп пам'ят1 про цю непереспчну людина, - 25-pi4~ чям присвоения його iMeHi Национальному боташчному саду HAH Украши (рис. 1).
Вщомо, що Микола Мико-лайович був дуже р1знопла-новим ученим-бюлогом: бо-таншом, генетиком, селекщо-нером, а також сортознав-цем. Щодо останнього напря-му його дослщжень, то в до-ступнш авторам л1тератур1 вш висв1тлений поверхнево. 3 ог ляду на це, користуючись наго-дою вщзначення знаменних дат, по в'язаних з !м'ям ученого, ав-тори вир1шили проанал1зува-ти саме цей аспект д1яльност1 М. М. Гришка.
До вивчення сорт1в польових культур Микола Миколайович долучився з1 студентсь-ко! лави шд кер1вництвом В. I. Сазанова, професора Полтавського агрокооперативно-го пол1техншуму (нин Полтавська державна аграрна академ1я). В подальшому, працюю-чи в р1зних установах, вш збирав сортов!
Рис. 1. Академж М. М. Гришко (1901-1964)
колекци, як1 використовував як викладач та науковець. Спершу це були генетичн1 ресур-си в1вса, картопл1, пшениц1 м'яко! та р1паку ярого. Молодий фах1вець вивчав б1олог1чн1 особливост1, вид1ливши найпродуктивн1ш1 1х культивари. Згодом вш ретельно та пдлеспрямовано почав збирати 1хш краыц мкщев1 зразки та форми, особливо в1вса [1, 2].
Зазначимо й те, що у свош сор-тознавчш робот1 М. М. Гришко прид1ляв велику увагу зба-гаченню культурно'! флори Швшчного «Шсостепу Украь ни, сортовивченню таких культурних рослин ще! зони, як кольза (ршак ярий) 1 шв-денна форма конопель, пше-ниця мкщевих сорт1в 1 форм для добору найкращих чистих лшш [3]. Вивчаючи штродуко-ваш та м1сцев1 сорти, наполег-ливо впроваджуючи краыц з них на поля, Микола Миколайович, який под1ляв 1де! М. I. Вавилова, водночас наголошував на необ-х1дност1 збереження й залу-чення м1сцевого матер1алу до селекц1йного процесу [1]. Так, у прац1 «Матер1али до вивчення культурно! флори Л1состепу Укра!-ни» (1930) вчений зазначав: «Культурна флора Украши е найважлив1шим селекц1й-ним фондом, проте його ще мало використо-вують наш1 селекц1йн1 установи. Б1льше того, ще й дос1 недостатньо вивчена наша
культурна рослиншсть, що склалася в про-öeci природного добору найвитривалГших ге-нотитв протягом багатьох дecятирiч, чому i являе собою дуже цiнний вихiдний матeрiал для селекцп» [3].
За iнiцiативою та безпосередньою участю M. М. Гришка в Майшвському сГльськогос-подарському тeхнiкумi в 1928 р. було закла-дено iнтродукцiйний пункт Всесоюзного шс-титуту прикладно! ботанiки та нових культур (ниш Всеросшський шститут рослинниц-тва iмeнi M. I. Вавилова). Тут вивчали мГс-цевий сортовий матeрiал, на його оcновi добирали кращi чиcтi лшп, якi потiм викорис-товували в гГбридизацп [1].
Подальша дiяльнicть Миколи Миколайо-вича була пов'язана з вивченням конопель у Всесоюзному науково-дослГдному шститу-тi конопель (нинi Дослана cтанцiя луб'яних культур 1нституту сГльського господарства пiвнiчного сходу НААН) у Глуховь У цiй царинi вш проявив себе як науковець свгто-вого вимiру: сортознавець, ceлeкцiонeр та генетик, неперевершений авторитет у досль джeннi складного питання cтатi конопель [1, 2]. Його пращ з цього питання були вагомим внеском не тГльки в розроблення теоретич-них основ селекцп рослин, а й мали велике практичне значення для народного господарства. Перший виведений ним сорт з одно-часним визрiванням чоловiчих i жшочих рослин 'ОСО-72', який за виходом волокна на 35-40% перевищував культивоваш тодi сорти, давав можливГсть мехашзувати зби-рання конопель. Це була знакова та прюри-тетна розробка, визнана державою, за що M. М. Гришка у 1936 р. було нагороджено орденом. Kрiм того, йому було присуджено (без захисту дисертаци) науковий ступшь доктора сГльськогосподарських наук [2]. Все це сприяло розширенню сортознавчо! дГяль-ноcтi М. М. Гришка у галузi коноплярства, створенню власно! школи учнiв та послГдов-никiв, згодом вiдомих провГдних селекцю-нeрiв конопель, серед яких - доктори сГльсь-когосподарських наук, професори Г. Й. Арш-штейн, 6. С. Гуржiй, Г. I. Сенченко. У по-дальшому вони гГдно продовжили досль дження Миколи Миколайовича у зв'язку з його пере!здом iз Глухова до Киева, оскГльки в 1939 р. М. М. Гришка було обрано дшсним членом (академшом) Академы наук Украш-сько! PCP i членом ïï Президи та призначено директором 1нституту ботанiки [1, 2].
Працюючи з березня 1944 р. директором Центрального республшанського Боташчно-го саду АН УРСР (нинГ Нацiональний бота-нГчний сад ГменГ М. М. Гришка НАН Украь
ни, дал1 НБС), M. М. Гришко вважав, що ця установа мае «... бути центральним республь канським заповiдником видових, а з багатьох рослин - i сортових cкаpбiв» (рис. 2) [1].
Рис. 2. M. М. Гришко та I. 0. Дрига над планом Ботатчного саду АН УРСР (1945 р.)
У цьому Микола Миколайович мав pацiю, адже cьогоднi НБС е пpовiдною науково-дос-лiдною установою Укра*1ни в галyзi iнтpо-дукц^1 та селекцп рослин [4, 5]. Ниш тут на площi 130,2 га зiбpано й збер^аеться понад 13 тис. видiв i форм рослин з у^х кyточкiв земно! кyлi. Становлення й вивчення ïx знач-ною мipою пов'язанi з iм'ям M. М. Гришка - доктора с^ьськогосподарських наук, про-фесора, акадeмiка АН УРСР, першого по-военного директора головного Боташчного саду Укра!ни, який керував його розбудовою з 1944 по 1958 pp. [5].
Вже у 1944 р. пщ кepiвництвом M. М. Гришка були розроблеш основш концeптyальнi по-ложення та cфоpмyльованi завдання Ботанiч-ного саду АН УРСР як центру науково-досл^-но! роботи з теорп та практики iнтpодyкцiï рослин, питань зеленого бyдiвництва, декоративного cадiвництва й квiтникаpcтва та селек-цп нових для Укра!ни культур [6]. Шд його кepiвництвом була проведена величезна робота зi створення колекцшного фонду рослин [5]. Завдяки оcобиcтiй yчаcтi вченого у 19461947 pp. були оpганiзованi експедицп до ра-дянсько! окyпацiйноï зони (зокрема Шмеччи-ни, Угорщини), де було придбано 167 тис. оди-ниць посадкового матepiалy. Зазначимо, що лише з Шмеччини було завезено 800 cоpтiв троянд i 80 сор^в бузку, яю поклали початок таким вcecвiтньо в^домим моносадам, як Ро-заpiй (Сад троянд) та ^ршгарш (Сад бузку) НБС (рис. 3) [5]. Щкаво, що Микола Микола-йович активно долучився до вивчення троянд. Вш очолив виконання теми з ¿х селекцГ!, роз-робивши всГ ïï cоpтознавчi та ceлeкцiйнi особ-ливостГ (рис. 4) [7].
Рис. 3. М. М. Гришко (праворуч), професор Л. I. Рубцов та арх1*тектор 0. В. Власов (л1*воруч) оглядають новостворений Сад бузку
Сьогодн1 ц1 моносади е найб1льшими в Укра1н1 як за площею, так 1 за видовим 1 сортовим складом, а також за к1льк1стю в1д-в1дувач1в та екскурсант1в. Кр1м цього, були зд1йснен1 ботан1чн1 експедици в р1зн1 рег1о-ни колишнього Радянського Союзу, зв1дки було привезено сотн1 к1лограм1в нас1ння, у т. ч. ендем1в 1 рел1кт1в [1, 5].
Працюючи в НБС, М. М. Гришко високо оц1-нив 1нтродукц1йну й селекц1йну роботу, запо-чатковану М. Ф. Кащенком в Акл1матизац1й-ному саду, зокрема з добору та г1бридизацп перших форм персика, в1дносно ст1йких до м1сцевих умов [8]. М. М. Гришко дуже попу-ляризував культуру персика для вирощуван-ня в п1вн1чних районах Украши. В1н продов-жив роботу 1з селекцп ц1е'1 культури, вив1вши новий сорт 'Слава Китаю' (рис. 5), а також був 1н1ц1атором передач1 кращих форм персика до Державного сортовипробування.
Рис. 5. М. М. Гришко б1*ля виведеного ним сорту персикового дерева 'Слава Китаю' (1954 р.)
Внасл1док акл1матизац1йно1 та селекц1й-но1 роботи науковц1 Ботан1чного саду в т1
Рис. 4. М. М. Гришко оглядае новий п'брид троянди
роки вивели 10 сорт1в персика; 15 сорт1в винограду, як1 зимували у в1дкритому ^рун-т1 на п1вноч1 Укра1ни; були започаткован1 акл1матизац1й-н1 та селекц1йн1 роботи з абрикосом, кизилом, айвою, аличею, хеномелесом, акти-н1д1ею, лимонником. Активно впроваджува-лися в с1льськогосподарське виробництво сорти таких культур, як майоран, дагуса, великопл1дна гречка, рис, чуфа, ол1йний молочай, кенаф та 1н., виведен! в Ботан1чному саду. Було створено понад 300 сорт1в троянд, жоржин, глад1олус1в, 1рис1в, флокс1в 1 дель-ф1н1ум1в. Ус1 згадан1 напрями безпосеред-ньо очолював М. М. Гришко, формуючи по кожному з них наукову школу сво1х учн1в. Тому не дивно, що в ц1й царин1 в1н п1дготу-вав 40 кандидат1в та доктор1в наук.
П1дводячи п1дсумки 1нтродукц1йно1 та се-лекц1йно1 роботи на початку першо'1 полови-ни 50-х рр., М. М. Гришко писав про велике р1зноман1ття вих1дного матер1алу, з1браного в Ботан1чному саду станом на 1 с1чня 1952 р.
Г» и • и и 1 и
Загалом його колекц1йний фонд на той час нал1чував 9569 таксон1в (вид1в, г1брид1в, форм та сорт1в), зокрема: дерев та кущ1в -1450; винограду - 290; плодово-яг1дних рос-лин - 725; субтроп1чних (лимон, апельсин, чайн1 кущ1, гранатов1 та кавов1 дерева, ф1с-ташки, авокадо, 1нжир та 1н.) - 120; техн1ч-них (волокнист1, каучуконоси, ол1йн1, л1кар-ськ1, дубильн1 та 1нш1) - 1050; кормових -252; харчових - 1457; багатор1чних 1 одно-р1чних кв1ткових рослин - 2350, у т. ч. тро-янд - 600 сорт1в, жоржин - 220, глад1олус1в - 284, 1рис1в - 150, тюльпан1в - 110, айстр багатор1чних - 52 сорти; оранжерейних рослин - 875 форм; дикорослих трав'янистих рослин - понад 1000 вид1в [9]. Зазначена ко-лекц1я вже на початку 1950-х рр. становила основу для створення нових форм рослин, тобто початку селекц1йно1 роботи. П1д кер1в-ництвом М. М. Гришка, продовжуючи здо-бутки академ1ка М. Ф. Кащенка, науковц1 розпочали величезну роботу з1 створення но-вих сорт1в декоративних, плодових, кормо-вих, овочевих та пряноароматичних рослин. Перш1 авторськ1 св1доцтва на нов1 сорти рос-лин сп1вроб1тники Саду отримали у 1965 р. (на жаль, вже п1сля смерт1 М. М. Гришка).
Ниш в Боташчному саду усшшно трива-ють селекцшш дослвдження, започаткова-Hi M. M. Гришком, його учнями та колега-ми [4].
Розпочата ними робота перетворила НБС iMeii M. M. Гришка на найбшьший в Украь Hi центр з штродукци декоративних трав'я-нистих рослин. У колeкцiях ввддшу квмни-ково-декоративних рослин сьогоднi нал:чу-ють 5553 зразки, якi репрезентоваш 4136 культиварами, 915 видами, 502 перспектив-ними сeлeкцiйними номерами, як пред-ставлeнi 334 родами, 77 родинами, 3 класа-ми, 2 ввддшами. Kрiм того, тут зростае близько 2500 гiбридiв i селекцшних форм, створених безпосередньо у ввддш:. Найчис-лeннiшою е колeкцiя швонш (близько 600 видiв i культиварiв), яка мае статус Нащо-нального надбання Украши. Разом з нею ви-дшяються колекци однорiчних рослин (по-над 1000 колекцшних зразшв), малопоши-рених багаторiчникiв (понад 600 вид:в i сор-тiв), iрисiв (понад 400 таксонiв), хризантеми др:бнокв:тково'1 й жоржини садово'1' (понад 300 культиварiв у кожнiй колекци). Вчеш-сeлeкцiонeри в1дд1лу створили понад 200 но-вих ориг1нальних сортiв. Починаючи з 1965 р., 167 з них захищено авторськими св1доцтва-ми, в тому числк 50 сорив швони (Горобець В. Ф.), 52 - хризантеми др:бнокв:тково'1 (Горобець В. Ф., Завiдова Л. Г.), 25 - жоржини (Ященко M. П., Дудик Ф. С.), 16 - айстри однор:чно'1 (Чередниченко Н. I., Горай Г. О., бременко Л. П.), 15 - флокса волотистого (Горобець В. Ф.), 14 - гладюлуса (Тимченко О. Д), 7 - iрисiв (Харченко K. Д.), 4 сорти астильби (Буйдш Ю. В.).
Серед декоративних деревних рослин най-числeннiшими е колекци троянд (27 видiв, 11 форм, 470 сорив) [7] та бузку (22 види, 23 форми та 134 сорти). Цим колекщям у 2006 р. теж надано статус Нащонального надбання Украши. Сeлeкцiонeри Боташчно-го саду створили 4 сорти троянд (Рубцова О. Л., Чижанькова В. I.) та 4 - бузку (Рубцов Л. I., Жоголева В. Г., Ляпунова Н. О., Горб В. K.).
~Г{» • о • и и -i
Колекцшно-селекцшний фонд плодових культурних i дикорослих рослин НБС вклю-чае близько 700 вид:в i сорив. Науковщ ввд-дшу акл:матизаци плодових рослин прово-дять селекщю пiвдeнних (абрикос, айва, али-ча, персик), нових (азимiна трилопатева, актинiдiя, лимонник китайський, жимолость блакитна, каштан 1сивний, лох багатоквгт-ковий, шeфeрдiя, хеномелес, хурма), мало-поширених культур (нeтрадицiйних) - бузина, гл1д, ожина, калина, кизил, горобина,
унаб^ шовковиця та iH. У зазначених культур ощнено репродуктивну здатнiсть, сий-кiсть до абютичних i бiотичних чинникiв плодових культур тощо. Селекщонери Biafli-лу створили близько 100 нових сорив штро-дукованих плодових культур, до Державного реестру сорив рослин, придатних до по-ширення в Укра'1ш (Державший реестр сор-тiв), занесено 55 сорив, зокрема: 5 сорив айви, 14 - дерену, 4 - хеномелеса (С. В. Клименко, О. M. Недвига); 11 - персика i 1 - шд-щепи для персика, 2 - абрикоси, 1 - алич^ сорт голопл1дного персика - Нектарин кшв-ський - районовано, його вирощують у Придшстров''1 та Mолдовi (I. M. Шайтан, Л. M. Чуприна); 14 сорив актишди, 1 - лимонника китайського, 1 сорт винограду (I. M. Шайтан, Р. Ф. Клеева, О. Ф. Клименко, Н. В. Скрипченко, П. А. Mороз).
Фондовi колекци трошчних та субтрошч-них рослин, яш зiбрано зусиллями шлькох поколшь науковцiв однойменного вiддiлу, нинi включають 3972 таксони (види, рiзно-види, сорти), що належать до 880 родiв, 169 родин i 6 ввдд:Шв (у 1999 р. колекци надано статус Нащонального надбання Украши). В пeрeдмовi до книги M. M. Гришка i О. I. Со-коловського «Боташчний сад i його колекци» (1951) автори зазначали, що на 1 ичня 1941 р. фонди оранжерейних рослин включали 1000 форм [9]. Створення колекци ввд-д1лу трошчних рослин розпочалося у 1946 р., коли з Дрездена та Кримггшау (Шмеччина) були привeзeнi рослини, що належали до 540 вид1в, форм i сорив, серед яких були щ^в: екземпляри бромeлieвих, орх:дних, значна кшьшсть рододендрон:в, азал:й, ка-мелш. В каталоз: за 1950 р. наведено майже 50 сорт:в Camellia japonica L. та 35 сорив Rhododendron indicum L. У сучаснш колекци азали шдшсько'1' збереглися рослини 25 давн:х н:мецьких сорив селекци 20-30 рр. ХХ ст. ('Professeur Wolters', 'Paul Schame', 'Advent glockchen', 'Coccinea', 'Apollo', 'Ce-lestinum'). З них власне розпочалася сорто-знавча робота, за результатами яко'1' було створено 29 сорт:в та ибрид:в (С. M. При-ходько). В 2001 р. 5 сорив рододендрона iH-дшського було занесено до Державного реестру сорив (автори сорив С. M. Приходько, Р. П. Головко, M. К. Параненко).
У НБС створено кращ: в Укршш колекци трошчних представник:в родин Araceae Juss. (234 види, р:зновиди та сорти) i Orchidaceae Juss. (450 природних вид:в та р:зновид:в i близько 200 сорив), а також одна з найбшь-ших у кра'1'Hi колекц:я сукулентних рослин (понад 850 таксошв).
КолекцГйний фонд корисних рослин НБС (близько 1500 таксонГв) включае цГнн! куль-тури енергетичних рослин (467 видГв та форм), кормових (284 таксонГв), пряноарома-тичних (200 видГв), ефГроолГйних (103 так-сони), овочевих ГнтродуцентГв (202 таксони), газонних трав (92 таксони). На основ! 56 но-вих та малопоширених культур внаслГдок багаторГчно! селекцГйно! роботи науковц! вГддГлу культурно! флори НБС створили по-над 100 високопродуктивних сортГв. Станом на 2016 р. до Державного реестру сортГв включено 92 сорти корисних рослин, виве-ден! у вГддГлГ культурно'1 флори, серед яких кормових рослин - 31, енергетичних - 30, пряноароматичних - 13, овочевих - 8, газонних трав - 9, ефГроолГйних - 1 сорт.
Пам'ять про Миколу Миколайовича Гришка глибоко шанують ус! поколГння спГвро-бГтникГв НБС. 6 травня 1991 р. вГдбулися збори його працГвникГв, як! активно й об-^рунтовано пГдтримали пропозицГю про при-своення саду ГменГ М. М. Гришка.
У постанов! КабГнету МГнГстрГв Украши № 323 вГд 15 листопада 1991 р. «Про при-своення Гмен Гнститутам Академ!'! наук Украши», зазначено: «... ГменГ украшського вченого, академГка Академ!'! наук Украши Миколи Миколайовича Гришка Центральному республГканському ботанГчному саду Академ!! наук Украши» (рис. 6). У жовтн! 1999 р. указом Президента Украши ботанГч-ному саду було надано статус нац!онального.
Рис. 6. Мемориальна дошка М. М. Гришку в партертй частит ботатчного саду
25 рок!в посп!ль колектив Нац!онального ботанГчного саду НАН Украши гГдно продов-жуе втГлювати у практику завдання з Гнтро-дукц!'!, сортознавства та селекцГ! рослин, окреслен! академГком М. М. Гришком, результатами виконання яких е одна з най-бГльших у бвроп! колекцГй видового й сор-
тового рГзноманГття рослин. Сад та його ко-лекцГ! - краще пГдтвердження Гмперативу творчо'! ГндивГдуальностГ М. М. Гришка, його глибокого впливу на стан та розвиток сортознавства в Укра'!нГ.
Використана литература
1. Коханова Л. Л. Микола Миколайович Гришко / Л. Л. Коханова, Г. Г. Костюк. - К. : Наук. думка, 1977. - 54 с.
2. Черевченко Т. М. Академш Микола Миколайович Гришко -життевий 1 творчий шлях / Т. М. Черевченко, Н. В. Чувшна // 1нтродукц1*я рослин. - 2009. - № 1. - С. 102-110.
3. Гришко М. М. Матер1али до вивчення культурно'1 флори тв-тчного Лкостепу Укра1'ни / М. М. Гришко // Вкник приклад-но'1 ботан1*ки. - 1930. - № 3/4. - С. 104-114.
4. Каталог сорлв рослин, створених у Нац'ональному ботатчному саду 1м. М. М. Гришка НАН Укра'ни / Т. М. Черевченко, Д. Б. Рахметов, Н. В. Чувтктна [та 1н.]. - К. : Нора-пр1нт, 2004. - 32 с.
5. Чувшна Н. В. Нац1ональний ботатчний сад 1мен1 М. М. Гришка НАН Укра'1'ни: 1стор1я створення, становлення та розвит-ку : автореф. дис. ... канд. кторич. наук : 07.00.07 «1стор1я науки й техн1ки» / Н. В. Чувтктна ; В.о. НАН Укра'ни, Центр досл1джень наук.-тех. потенц1алу та 1стор11 науки 1м. Г. М. Доброва. - К., 2007. - 20 с.
6. Гришко М. М. Завдання 1 напрями роботи ботан1чного саду АН УРСР / М. М. Гришко // Труди ботатчного саду АН УРСР. - К. : Вид-во АН УРСР, 1949. - Т. 1. - С. 3-20.
7. Рубцова 0. Л. Роль М. М. Гришка у створент колекц1й 1 екс-позиц1й троянд у Нац1ональному ботан1чному саду НАН Укра'ни // Наукова спадщина академ1ка М. М. Гришка : матер. Всеукр. наук.-практ. конфер., присвячено'1 пам'ят1 М. М. Гришка - видатного селекц'онера, генетика, ботанша та гро-мадського д1яча (Глух1в, 13-14 кв1тня 2005 р.). - Глух1в : ГДПУ, 2005. - С. 31-32.
8. Гришко М. М. Академш М. Ф. Кащенко - видатний б1олог-м1-чур1нець / М. М. Гришко. - К. : Вид-во АН УРСР, 1951. - 20 с.
9. Гришко М. М. Ботатчний сад 1 його колекцИ' / М. М. Гришко, 0. I. Соколовський. - К. : Вид-во АН УРСР, 1950. - 115 с.
References
1. Kokhanova, L. L., & Kostiuk, H. H. (1977). Mykota Mykolaiovych Hryshko. Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian]
2. Cherevchenko, T. M., & Chuvikina, N. V. (2009). The academician M. Hryshko - the way of Live and creative work. Introduktsiia roslyn [Plant Introduction], 1, 102-110. [in Ukrainian]
3. Hryshko, M. M. (1930). Materials for studying the flora of the North Forest-Steppe zone of Ukraine. Visnyk prykladnoi bota-niky [Bulletin of Applied Botany], 3/4, 104-114. [in Ukrainian]
4. Cherevchenko, T. M., Rakhmetov, D. B., Chuvikina, N. V., Moroz, P. A., & Haponenko, M. B. (2004). Kataloh sortivroslyn, stvorenykh u Na-tsionalnomu botanichnomu sadu imeni M. M. Hryshka NAN Ukrainy [Catalogue of plants bred at the M. M. Hryshko National Botanical Garden, NAS of Ukraine]. Kyiv: Nora-print. [in Ukrainian]
5. Chuvikina, N. V. (2007). Natsionalnyibotanichnyisad imeniM. M. Hryshka NAN Ukrainy: istoriia stvorennia, stanovlennia ta rozvytku [M. M. Hryshko National Botanical Garden, NAS of Ukraine: the history of establishment, formation and development] (Extended Abstract of Cand. History Sci. Diss.). Kyiv, Ukraine. [in Ukrainian]
6. Hryshko, M. M. (1949). Tasks and areas of work at the botanical garden of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR. Trudy botanichnoho sadu AN URSR [Proceedings of the botanical garden of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR], 1, 3-20. [in Ukrainian]
7. Rubtsova, 0. L. (2005). The role of M. M. Hryshko in the creation of coLLections and dispLay of roses at the NationaL BotanicaL Garden, NAS of Ukraine. In Naukova spadshchyna akademika M. M. Hryshka: materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi
konfererentsii, prysviachenoipamiati M. M. Hryshka - vydatnoho selektsionera, henetyka, botanika ta hromadskoho diiacha [Scientific heritage of academician M. M. Hryshko: materials of AH-Ukrainian science-to-practice conference devoted to the memory of M. M. Hryshko as an outstanding breeder, geneticist, botanist and public figure] (pp. 31-32). April 13-14, 2005, Hlukhiv, Ukraine. [in Ukrainian]
8. Hryshko, M. M. (1951). Akademik M. F. Kashchenko - vydatnyi bioloh-michurinets [Academician M. F. Kashchenko is a prominent biologist-Michurinite]. Kyiv: Vyd-vo AN URSR. [in Ukrainian]
9. Hryshko, M. M., & Sokolovskyi, O. I. (1950). Botanichnyi sad i yoho kolektsii [Botanical garden and its collections]. Kyiv: Vyd-vo AN URSR. [in Ukrainian]
УДК 631.52.(092)
Самородов В. M.1, Байрак Е. Н.2*, Чувикина Н. В.3, Рахметов Д. Б.3, Клименко С. В.3, Буюн Л. И.3, Буй-
дин Ю. В.3 Академик Н. Н. Гришко - выдающийся украинский ученый-сортовед // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2016. - № 4. - С. 94-99. http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017.4(33).2016.88696
'Полтавськая государственная аграрная академия, ул. Сковороды, 1/3, г. Полтава, 36003, Украина
2 Государственная экологическая академия последипломного образования и управления, ул. В. Липкивского, 35а, г. Киев, 03035, Украина, "e-mail: elena-bayrak@mail.ru
3Национальный ботанический сад имени Н. Н. Гришко НАН Украины, ул. Тимирязевская, 1, г. Киев 03004, Украина
Проанализирована творческая и организационная чало 50-х годов XX в. по данным Н. Н. Гришко и современ-
роль академика Н. Н. Гришко в изучении генофонда растений Украины и создании коллекционных фондов Национального ботанического сада НАН Украины, который с 1991 г. носит имя этого выдающегося украинского ученого. Освещены исследования по интродукции, акклиматизации и селекции растений, начиная с послевоенных лет и до настоящего времени. Приведены сведения об итогах интродукции и селекции растений по состоянию на на-
ные показатели видового и сортового разнообразия культивируемых растений: декоративных, плодово-ягодных, субтропических, сельскохозяйственных (энергетических, кормовых, овощных, пряноароматических, эфиромаслич-ных, технических, сидеральных, медоносных).
Ключевые слова: академик Н. Н. Гришко, Национальный ботанический сад НАН Украины, интродукция, селекция, видовое и сортовое разнообразие растений.
UDC 631.52.(092)
Samorodov, V. M.1, Bairak, O. M.2*, Chuvikina, N. V.3, Rakhmetov, D. B.3, Klymenko, S. V.3, Buiun, L. I.3, & Buidin, Yu. V.3 (2016). Academician M. M. Hryshko - the prominent Ukrainian expert in plant variety investigation. Sortovivcennä ohor. prav sorti roslin [Plant Varieties Studying and Protection], 4, 94-99. http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017.4(33).2016.88696
1Poltava State Agrarian Academy, 1/3 Skovorody Str., Poltava, 36003, Ukraine
2State Environmental Academy of Postgraduate Education and Management, 35a B. Lypkivskyi Str. Kyiv, 03035, Ukraine, *e-mail:elena-bayrak@mail.ru
3M. M.. Hryshko National Botanical Garden of Ukrainian National Academy of Sciences, 1 Timiriazevska Str. Kyiv, 03004, Ukraine The creative and organizational role of academician M. M. breeding in the early 1950s as reported by M. M. Hryshko
Hryshko was analyzed in studying the gene pool of plants in Ukraine and creating collection funds of the National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine, which has been named after this famous scientist since 1991. Investigations on introduction, acclimatization and breeding of plants were described embracing the period from post-war years to the present day. Information was given that concerns the results of the introduction and plant
and recent data on species and varietal diversity of cultivated ornamental, fruit, subtropical, agricultural (including energy, feed, vegetable, spice aroma, aromatic, technical, green manure, nectariferous) plants.
Keywords: academician M. M. Hryshko, National Botanical Garden NAS of Ukraine, introduction, breeding, species and varietal diversity of plants.
HadiuuiAa 18.08.2016
