CC BY
40
Науковий iticiiiik- НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.12
УДК 712.4 Доц. М.1. Шумик, канд. бюл. наук - Нащональний ботатчний сад
iM. М.М. Гришка НАН Украти
ЛАНДШАФТНА АРХ1ТЕКТУРА В БОТАН1ЧНИХ САДАХ
Боташчш сади Укра!ни е не лише науковими i природно-заповiдними устано-вами, але й повноцiнними пам'ятками садово-паркового мистецтва. На прикладi на-цiонального ботанiчного саду iM. М.М. Гришка показано подальший розвиток тери-торiй ботанiчних садiв, демонстрацiя наявних i нових колекцiй рослин неможливi без врахування сучасних принципiв i методiв ландшафтно! архiтектури.
Ключовi слова: ландшафтна архiтектура, ботанiчнi сади, садово-парковий ландшафт.
Assoc. prof. M.I. Shumik - M.M. Grishko National Botanical Garden
of NAS of Ukraine
Landscape architecture in botanical gardens
Botanical gardens of Ukraine are not only scientific and nature protection establishments but also valuable sights of parks and gardens art. On the example of M.M. Grishko National Botanical Garden further development of botanical garden territories, demonstration of existent and new collections of plants is impossible without consideration of modern principles and methods of landscape architecture.
Keywords: landscape architecture, botanical gardens, garden and parks landscape.
Нащональний ботатчний сад iM. М.М. Гришка Нацюнально! Академи наук Украши е головною в нашш держав! науково-дослщною установою в галуз1 штродукци та акшматизаци рослин, одним з найбшьших сад1в св1ту, единою пам'яткою садово-паркового мистецтва ХХ ст. в Укра!ш, нацюналь-ним надбанням, зеленою перлиною мюта Киева. Сприйняття боташчного саду як об,ектf ландшафтно! арх1тектури забезпечують його мюце розташуван-ня (з видом на Дншро i прекрасний рельеф), колекцшно-експозицшш та бо-ташко-географ1чш дшянки.
Колекцшно-експозицшш дшянки боташчного саду створено i сформовано зпдно з його цшьовим призначенням, але, окр1м вир1шення науково-просв1тницьких завдань, д1 дшянки стали й об'ектами садово-паркового мистецтва. Дотримання вимог ландшафтно! арх1тектури шд час проектування i художнього оформлення територи не е основною функд1ею боташчного саду, але бажання продемонструвати колекци i практичш аспекти використання декоративних, переважно штродукованих рослин, вщповщно до сучасних вимог садово-паркового мистецтва, спонукае як до застосування загальних принцишв проектування зелених насаджень, так i до активного пошуку ори-гшальних щей, шлях1в, ршень з благоустрою територи та створення стшких високодекоративних фггоценоз1в.
Специфжою сучасних боташчних сад1в е бшьша спрямовашсть уваги вщв1дувач1в на естетичну сутшсть боташчних експозицш, надання сильних позитивних емоцшних вражень вщ ландшафту, яскравого образу рослин, !х груп та деноз1в. Поряд з дим подальша розбудова боташчного саду як об'екта садово-паркового мистецтва не може бути вшьною, оскшьки обмежена такими чинниками:
2. Ландшафтна архгтектура та дизайн - icторiя i практика
149
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
• тepитоpiя садy e заповiдною, що зобов'язye до ведения господаpськоï, peRpe-ацшно1 та iишоï дiяльиостi в мeжаx вимог eROлогiчиого закоиодавства й згвд-ио з ПpоeRтом оpгаиiзацiï його тepитоpiï;
• сад e иауково-дослвдиою yстаиовою; це вRазye иа наявтсть иаyROвоï зоии в мeжаx тepитоpiï саду й иeобxiдиiсть здiйсиeиия полбов^ дослiджeиь i експе-pимeитiв, як своïм офоpмлeииям часто вiдpiзияються ввд основного компо-зицiйиого задуму облаштування пeвиоï тepитоpiï;
• иииi ботатчний сад - це yиiRальиий, живий лаидшафтио-аpxiтeRтypиий об'eRт, який потpeбye подальшого викоиаиия ландшафтииx pобiт, peROи-стpyкцiï дiляиоR та вдоскоиалеиия його пpостоpовоï стpyRтypи.
Kpiм цього, значним обмежувальним чинником pозвиткy eкспозицiйниx дшя-нок i збepeжeння ботанiчниx колeкцiй в yмоваx iнтeнсивноï peкpeацiйноï дь яльност саду e високе антpопогeннe навантаження на його тepитоpiю.
Зважаючи на сказане вище та свiй статус, колекцшно-експозицшш дь лянки e найбшьш динамiчними в своeмy pозвиткy, потpeбyють постiйного втpyчання, коpeктив, iнтeнсивного догляду й адекватного peагyвання на ви-моги сyчасниx досягнень в садово-паpковомy мистeцтвi. Головними ^^epi-ями, що визначають дiлянкy як колeкцiйно-eкспозицiйнy, на нашу думку, e:
• багате pозмаïття видового, фоpмового й соpтового асоpтимeитy дeRоpатив-ииx pослии;
• щкаве пpоeRтиe лаидшафтио-аpxiтeRтypиe piшeиия й планування тepитоpiï земельио1 дiляики та piзиомаиiтиiсть ROмпозицiйииx piшeиь;
• дeмонстpацiя колекцш pослии та влаштуваиия новиx експозицш з метою по-пyляpизацiï пeвииx pослии i виRоpистаиия ïx в дeRоpативиомy садiвиицтвi;
• можлившть вiльиого доступу вiдвiдyвачiв саду до огляду pослииииx колек-цiй та експозицш.
Вивчаючи основнi типи ландшафту i експозицш в боташчному саду й класифшуючи ïx, ми кepyвались тим, що метою будь-яко1' класифшаци e пpивeдeння пpиpодниx i штучнж явищ в таку систему, яка допомагаe pозy-мiнню сyтностi явищ й полeгшye вибip та здшснення господаpськиx заxодiв вiдповiдно до нагадьи^ потpeб. Тому, ми видiляeмо низку колекцшно-ек-спозицiйниx дiлянок цeнтpальноï частини боташчного саду, сxожиx за ^из-наченням, динамiкою pозвиткy, peкpeацiйним навантаженням, штенсившс-тю агpотexнiки й, водночас, ми pозглядаeмо як самостiйнi об^кти садово-паpкового мистецтва [4]. Це Паpтep, Kвiтникова гipка, Витю pослини, Гipсь-кий сад, Сад тpоянд, Гipка дeкоpативниx сyкyлeнтiв, Дeкоpативнi фоpми де-peвинниx pослин, що завepшeнi у своeмy становлeннi (але не pозвиткy), й дeкiлька в стади фоpмyвання та пepспeктивного пpоeктyвання - це i Шип-шини, i дiлянка топiнаpного мистецтва. Ствоpeння й фоpмyвання колек-цiйно-eкспозицiйниx дшянок, окpeмиx композицiй i типiв насаджень на су-часному eтапi вiдбyваeться за кpитepiями eкологiчного, фiтоцeнотичного, фь логенетичного (систематичного) та xyдожньо-дeкоpативного пpинципiв [3]. Основним пpинципом ствоpeння i фоpмyвання високодeкоpативниx, еколо-гiчно eфeктивниx та антpопотолepантниx мiськиx бiогeоцeнозiв ми вважаeмо eкологiчний, що мiстить таю ключовi методи: лiсотипологiчний, еколого-
15G
36Í|)iiiik нaуково-технiчних праць
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2008. - Вип. 18.12
факторальний, еколого-бюморфолопчний, бiогеоценологiчний i рекультива-цiйно-фiтомелiоративний.
У практичному аспект прийнято, що першим етапом е максимальне вiдновлення початково! композици, проектного задуму, а по^м вирiшують питання сучасного використання дшянки й елементiв ландшафтно! арх^екту-ри. Загалом, перспективу розвитку центрально! частини саду ми вбачаемо в постановщ об'еднувально! ще! для всiх колекцшно-експозицшних дiлянок, сформованих здебiльшого в рiзних стилях. Складниками ще! ще! е тшр, масштаб i пропорцiйнiсть, бездоганний регулярний догляд та стилiзацiя центрально! частини арх^ектурними формами.
Задекларований вщдшом ландшафтного будiвництва принцип максимального збереження i вiдтворення вторично! спадщини i здобуткiв поперед-ниюв спонукае до вивчення iсторi! будiвництва та бережливого ставлення до витворiв садово-паркового мистецтва, якими, без сумшву, е колекцшно-ек-спозицiйнi дiлянки боташчного саду. Водночас, беззаперечним е i те, що су-часне садово-паркове мистецтво не може повнощнно розвиватися, не грунту-ючись на його ютори, досягненнях i, можливо, невдачах. Загалом вивчення юторп будiвництва садово-паркових об'ек^в е не лише традищею або дани-ною моди, але й повноцiнним етапом в наших дослщженнях.
Тому хотiлося б зупинитися на деяких аспектах ютори дшянок бота-нiчного саду. Партер та "Квггникова гiркам пiд час будiвництва ботанiчного саду планувалися як одна - "Сад безперервного квггування". Куратором дь лянки у 1953 р. був М.1. Орлов. Про роль "Саду безперервного квггування" вш писав: "Головний вхiд е найвiдповiдальнiшою частиною ботанiчного саду. Загальна площа дiлянки дорiвнюе чотирьом гектарам, що складають партер - 2,5 га i квiтникова гiрка - 1,5 га. Площа партеру розбиваеться на 20 сек-торiв, з центральною частиною квгтника загальною довжиною 250 м i шириною 8 м, по обох боках якого проходять 5-ти метровi дороги, як являють собою головну алею з шрамщальних дубiв, наприкшщ яко! розташована "квгт-никова прка". Партер оформлюеться посадками рiзних деревно-чагарнико-вих рослин з доповненням до них трав'яних багатолiтникiв. Гiрка запов-нюеться тiльки низькорослою деревно-чагарниковою рослиншстю, багато-рiчними i лiтнiми квгтами, що сприяе розкриттю загального краевиду з боку партеру. Кожен сектор i партеру, i гiрки оформлюеться з урахуванням ство-рення безперервного цвтння протягом усього сезону, а тому i партер, i квгт-никова гiрка представляють единий комплекс, названий "Садом безперервного цвтння" [1, 2]
У проектному завданш щодо планування боташчного саду 1945 р. бу-ло передбачене "створення великого розарш, який представляе свiтову ко-лекцiю троянд", основою якого б могли бути понад 7 тис. сор^в (близько 100 тис. саджанщв) розарш М. Фогеля у м. Зангерхаузен (Шмеччина). Але з цього розарш було придбано саджанщв i живщв троянд понад 13,5 тис. штук. Загалом було розроблено 3 проекти розарш. I тшьки доля останнього проекту була сприятлива - майже все в розари зроблено за цим варiантом.
2. Ландшафта архггектура та дизайн - iсторiя i практика
151
Нащональний лкотехшчний ушверситет Украши
У цих документах було передбачено i розсадник троянд, й окремо колекцш шипшин. У 3bïtî за 1956 р. (apxiB НБС, оп.1, справа 159, арк.18) зазна-чено: "На основании разработанного в предыдущие годы технорабочего проекта, в 1956 г. было проведено оформление экспозиционного участка "Горка декоративных суккулентов", расчищена и подготовлена территория и высажены в грунт 60 видов суккулентов, выращиваемых в оранжерее".
В архiвi НБС було виявлено також техноробочий проект дшянки, журнал швентаризаци за 1960 р., що мютив уже 138 таксошв та перелж рослин зi 160 таксошв, як планувала посадити там куратор дшянки у 1960-т рр. С.М. Приходько (оп. 1, справа 254).
Мета створення експозицшно1 дшянки "Витю рослини", за М.1. Орло-вим, - це:
• демонстрация прийомiв вертикального озеленення;
• створення маточника для подальшо! штродукци лiан в до шших регютв та впровадження 1х в зелене будiвництво;
• використання колекцiï красиво квiтучих лiан (клематисiв) як бази для по-дальшо! селекцiйноï роботи для створення нових найбiльш декоративних та спйких до мiсцевого клiмату гiбридiв.
У фондах музею 1стори ботанiчного саду збер^аються рукописи, ма-люнки, креслення, фотографи Л.1. Рубцова, що стосуються проектування та будiвництва "Гiрського саду". На вщмшу вiд альпiнарiïв тут представлен не тiльки рослини високопр'я, а й бiльш низьких регюшв, схилiв пагорбiв, ярiв та прських долин. Мета створення ^eï дшянки:
• експонувати рослини гiрських долин, схилiв рiк та ярiв;
• бути зразком для створення декоративного прського саду;
• рекомендувати для сухих схилiв найбiльш посухоспйк! декоративт рослини i методи ï^ компонування.
Л.1. Рубцов сподiвався довести експозицш до 1000 видiв i форм рослин (5). "По завершенню цих робгт, писав вiн, Прський сад, його пагорби та долини мають мати найбiльш повну в СРСР колекцш цих цiнних рослин, а сама територiя буде одним зi зразкiв садово-паркового мистецтва."
Пщсумовуючи цей короткий iсторичний огляд, хочу зазначити, що на-шi попередники (зокрема i М.М. Гришко) не бачили майбутнього саду, перспектив розвитку його територи та створення колекцш рослин без врахуван-ня вимог садово-паркового мистецтва.
Лггература
1. Гришко М.М. Завдання i напрямки роботи боташчного саду академи наук Украшсь-ко'1' РСР // Труди боташчного саду АН УРСР, т. 1. - К. : Вид-во АН УРСР, 1949. - С. 3-21.
2. Гришко М.М., Соколовський О.1. Боташчний сад i його колекци. - К. : Вид-во АН УРСР, 1951. - 115 с.
3. Лаптев О.О. 1нтродукщя та акшматизащя рослин з основами озеленення. - К. : Ф1то-соцюценнтр, 2001. - 128 с.
4. Рубцов Л.И. Проектирование садов и парков. - М. : Стройиздат, 1979. - 184 с.
5. Рубцов Л.1. Дерева i кущ1 в ландшафтнш архгтектур1. - К. : Буд1вельник, 1965. -
119 с.
152
Збiрник науково-техшчних праць
