CC BY
16УДК 582.916.16-048.58 http://dx.doi.Org/10.21498/2518-1017.13.1.2017.97315
Особливосп добору перспективних пбрид1*в роду Syringa L.
В. К. Горб
Нацюнальний ботатчний сад ¡мен М. М. Гришка HAH Укра1ни, вул. Лм1рязевська, 1, м. Kuis, Украина, 01014, e-mail: nbg@nbg.kiev.ua
Мета. З'ясувати причини потрапляння на державне сортовипробування п'брид1в бузку, як1 не е високодекоратив-ними, що призводить 1нод1 до поповнення йопо свгговоУ колекц1'1 неперспективними сортами й сортами-дв1йниками, та акцентувати увапу на розв'язанн цпе! проблеми. Методи. Анал1'тичний. Результати. Встановлено, яким чином потрап-ляють на сортовипробування неорипнальт п'бриди, як1 з ряду причин можуть набути статус сорту. Висновки. Щоб запоб1пти набуттю деякими малодекоративними п'бридами бузку статусу сорту, треба 1 селекцюнеру, 1 прац1вникам сортод1льниць використовувати для визначення справжньоУ фнносл новопо п'бриду в1дом1 презентабельн колекц1У 1'дентифжованих сорлв цте! культури. В УкраУт такою е колекц1я Нац1'ональнопо ботат'чнопо саду 1мен1 М. М. Гришка НАН УкраУни, де на площ1 2,35 па зростае понад 130 сорлв та 21 вид роду Syringa L. При цьому бажано ор1'ентуватися не лише на той контрольний сорт, який селекцюнер т'дтбрав для свопо п'брида, а й, за можливосп, на вс1 сорти, близью йому за декоративтстю, як1 е в колекц1У. Проблема поляпае в тому, що автор п'брида, 1нод1 через необ1знан1сть чи з 1'ншоУ причини, добирае для свопо п1брида контрольний сорт, не найдекоративнший серед ряду под1бних, пор1вняно з яким кандидат на набуття статусу сорту п1д час оц1нювання матиме привабливший випляд. У такому раз1 селекцюнеро-в1 необх1дно зам1нити контрольний сорт, що дасть змопу реально оц1нити декоративтсть переданопо п1брида. Ключов! слова: бузок, сортовипробування, декоративтсть.
Вступ
Свггова колекщя сорт1в роду Syringa L. нараховуе близько 2 тис. найменувань. Зг1д-но 3i встановленими в Укра'1Ш вимогами, будь-який сорт повинен мати властивi лише йому чгтм оригiнальнi морфометричнi озна-ки, за якими науковець-дендролог або ама-тор, маючи надiйнi визначники, зможе його iдентифiкувати. Hасправдi ж, як св1дчить вивчення сортового складу багатьох презен-табельних зарубiжних i вггчизняних колек-цiй, е ряд сорив роду Syringa L., особливо тих, як виведенi протягом останнiх десяти-лiть, що за декоративнiстю мало в1др:зняю-ться в1д давно в1домих або навiть поступають-ся 1м. Насамперед це стосуеться таких 1хшх основних ознак, як розм:р, склад i форма квмки та суцвмтя. З багатьма схожими ознаками таких сорив можна було б погоди-тись, якби останш чгтко в^а^знялись яко-юсь шшою, надзвичайно важливою особ-ливгстю, наприклад, низькорослою куляс-тою або пiрамiдальною, конусопод:бною, плакучою, подушкопод:бною чи сланкою формою крони; досить раншм чи, навпаки, досить шзшм квiтуванням; особливою вит-ривалiстю до критичних показникiв деяких клiматичних i метеорологiчних чиннимв та ш. Доречно зауважити, що пошуки в дикш природ: чи виведення в культур: згаданих форм е ниш одним з основних завдань як вгтчизняних, так i заруб:жних селекщоне-
р:в бузку. В США вже виведено один низь-корослий сорт Syringa vulgaris 'Prerie petit' ('Малюк прерш') заввишки лише 1,0-1,5 м. Його кв:тки не вир:зняються особливою де-коратившстю, але саме завдяки низькорос-лосп вш набув статус сорту. В подальшому, використовуючи методи ибридизаци чи мутагенезу, селекщонери, очевидно, зможуть отримати ввд 'Prerie petit' низькорослий сорт з високодекоративними квгтками.
Мета дослгджень - з'ясувати причини по-трапляння на державне сортовипробування не найдекоратившших ибрид:в бузку, що призводить шод: до поповнення 1хньо1 сватово]; колекци неперспективними сортами й сортами-двшниками, та акцентувати увагу на розв'язання ще! проблеми.
Матери'али та методика досли'джень
Вивчали проблему протягом 2005-2015 рр. Як матер:ал використали б1льше сотш нових сорив бузку, як: за останшх 10 рок^в попов-нили свмову колекщю ^iei культури. Вико-ристовували аналмичний метод досл1дження.
Результати досли'джень
Для розв'язання згадано! проблеми передуем треба було визначити причини, як: 11 зумовлюють. 1х виявилося ылька. Перша -чисто суб'ективна. Полягае вона в тому, що шод: селекцюнер, через намагання якнай-швидше надати своему габридов: статус сорту, не звертае увагу на якусь його ваду. 1ншу
ISSN 2518-1017 PlaNT VtfRIETIEs StuDYING ЛЛР Protection, 2017, Vol. 13, No 1
71
причину можна вважати об'ективною. Так, попри намагання автора передати на сорто-випробування сво! найоригГнальнГшГ та най-декоративнГшГ, з його погляду, гГбриди, вГн не завжди може впоратися з цим, оскГльки не мае нГ власно! численно! колекцГ! сортГв, нГ доступу до багатих сортовим складом ко-лекцГй, де можна було б методом порГвнян-ня визначити реальну цГннГсть свого кандидата в сорти. Отже, селекцГонер змушений в такому разГ керуватися лише власною Гнту!-цГею, або ж, у кращому разГ, тими знаннями про декоративнГсть сортГв, якГ зберГгае його пам'ять. Звичайно ж, покладатись як на перше, так Г на друге не варто. Саме тому необхГдно використовувати для згадано! мети найповнГшГ, найпрезентабельнГшГ колекцГ!, якГ е в конкретнГй клГматичнГй зонГ. На жаль, в Укра!нГ е лише одна така колек-цГя в НацГональному ботанГчному саду ГменГ М. М. Гришка (НБС) НацГонально! академГ! наук Укра!ни, де на площГ 2,35 га зростае понад 130 ГдентифГкованих кращих сортГв зарубГжно! й вГтчизняно! селекцГ!. Цю ко-лекцГю з успГхом можуть використовувати професГйнГ селекцГонери та аматори, а та-кож члени комГсГ!, якГ оцГнюють на сорто-дГльницГ декоративнГсть переданого !м гГб-рида чи сорту. Вважаемо, що фахГвцГ цГе! установи повиннГ орГентуватися не лише на той контрольний сорт, який селекцГонер дГбрав для свого гГбрида, а, якщо змога, й на всГ сорти, близькоспорГдненГ йому за де-коративнГстю, якГ е в численнГй колекцГ!. Проблема в тому, що автор гГбрида, ГнодГ через необГзнанГсть чи навмисне, добирае для свого гГбрида контрольний сорт, не най-декоративнГший серед ряду подГбних, порГв-няно з яким кандидат на набуття статусу сорту пГд час оцГнювання матиме привабли-вГший вигляд. У такому разГ бажано пореко-мендувати селекцГонеровГ змГнити контр-ольний сорт, що дасть змогу реально оцГни-ти декоративнГсть переданого гГбрида.
Варто вказати ще на одну причину попов-нення свГтово! колекцГ! сортГв роду Syringa недосить оригГнальними сортами. Стосуеть-ся це насамперед деяких кра!н бвропи, на-приклад, ДанГ!, де гГбриду надають статус сорту за спрощеною схемою. СелекцГонер готуе вГдповГднГ документи на свГй гГбрид чи сорт Г подае до комГсГ! на затвердження, по-передньо внГсши близько 12 тис. доларГв у фонд держави. Якщо все оформлено правильно, гГбриду нададуть статус сорту, а се-лекцГонеру видадуть свГдоцтво про авторство. Якщо цей сорт потГм виявиться оригГ-нальним Г декоративним за всГма морфоме-
тричними ознаками та витривалим до Грун-тових Г клГматичних умов регГону, його автор з часом отримае значний прибуток вГд реалГзацГ! його рослин, вГдшкодувавши цим усГ попереднГ витрати. У разГ ж вГдсутностГ попиту на цей сорт селекцГонер змушений буде задовольнитися лише свГдоцтвом про авторство, а сам сорт може поповнити групу малодекоративних сортГв.
Варто зазначити, що всГ сорти нГмецько! селекцГ! вирГзняються оригГнальнГстю й де-коративнГстю. Зумовлено це досить вимог-ливою й недешевою процедурою сортовип-робування. Зарееструвати сорт в НГмеччинГ коштуе авторовГ 6 тис. евро. ПотГм для його шдтримання потрГбно щорГчно сплачувати по 800 евро. Напевно, це одна з вагомих перешкод, яка запобГгае проникненню до свГтово! колекцГ! бузку недосить декоративних кандидатГв на набуття статусу сорту. Проте, в НГмеччинГ для «бузкового» бГзнесу е й менш витратний спосГб, коли навГть найдекоратив-нГший гГбрид не рееструють, а лише створю-ють його «торгову марку-назву», що коштуе значно дешевше - близько 800 евро. Такий статус, найГмовГршше, е тестом для ви-значення потенцГйно! популярностГ кандидата в сорти: якщо вГн матиме попит, тодГ автор буде заштересований зарееструвати його, ос-кГльки ратше чи пГзн1ше хтось шший зможе це зробити й стане автором цього сорту з уста матерГальними правами на нього.
Для найрацГональнГшого використання сор-тГв колекцГйно-експозицГйного саду бузку (сирГнгарГю) НБС як для згадано!, так Г для Гнших потреб наведемо деякГ данГ про нього.
ВГн був створений у 1948 р. Спочатку його площа не перевищувала 1,5 га, нинГ вГн зай-мае 2,35 га. Грунти дГлянки, як для бузкГв, е досить родючими - сГрГ лГсовГ та дерново-шд-золистГ, слабокислГ (рН 6,0-6,2). Перша пар-тГя сортГв Syringa ии^а^ (34 найменування) була закуплена в НГмеччинГ в 1947 р. До !"! складу входили кращГ сорти французько! та нГмецько! селекцГ! [1]. З роками колекцГю продовжували поповнювати сортами як за-рубГжно!, так Г укра!нсько! селекцГ!. Особливо плГдними в цьому сенсГ стали 20082016 рр., коли вона була збагачена 50 кращи-ми американськими та бГлоруськими сортами.
Сад бузку створювали для надання ден-драрГю НБС особливого шарму, який при-ваблював би вГдвГдувачГв до ботанГчного саду, допомагав би !м глибше пГзнавати роз-ма!тий свГт рослин, особливо таких високо-декоративних, як бузок. Останньому вГдво-дилась також популяризацГйна, пропаган-дистська та естетична функцГ!. З роками ця
72
СОРТОВИВЧЕННЯ тл охоронл прлв на сорти рослин, 2017, Т. 13, № 1
колекщя стала базою для селекци бузку та вивчення реакци його рослин на несприят-лив1 показники бютичних i абютичних чин-ник1в [2, 3].
Протягом усього перiоду гснування сирш-гарiю працiвники НБС не намагалися попов-нювати його будь-якими сортами. Перема-гало зусилля гармоншно й пропорцiйно представляти кращi з них за такими озна-ками, як:
а) забарвлення пелюсток квггки: вiд ясно-б1лого до темно-червоного, темно-бордового i темно-фiолетового;
б) махровмть квiток: в1д немахрових до густомахрових, тобто ввд чотирипелюстко-вих до 50-85-пелюсткових ('Леся Укра1нка');
в) строки квГтування: в1д ранньоквiтучих ('Necker' - II-III декади квiтня) до шзньо-квiтучих ('Леся Укра1нка' - II-III декади травня);
г) висота дорослих рослин: ввд 1,0-1,5 ('Praerie petit') до 5-6 м ('Marechal Foch', 'Богдан Хмельницький').
Kолекцiя НБС перебувае в стади перманентного поповнення, але лише з погляду дощльносп введення кожного нового сорту. Вш може зайняти лише в^ьну шшу або ж збагатити наявну, якщо урiзноманiтнить 11 своею оригiнальнiстю.
Використовуючи будь-яку колекцiю вден-тифiкованих сорив для попередньо! оцiнки декоративностi нового ибрида, його авторо-вi необх1дно порiвнювати також агрофон ко-лекцшно!' д1лянки з агрофоном пе1', де був виведений ибрид. Це зумовлене тим, що де-коративнiсть рослин бузку дуже великою мiрою залежить вiд родючостi й вологостi Грунту. Про це сввдчить факт щлковито! втрати махровостi квiток будь-якого сорту, насамперед бузку звичайного у разi його потрапляння в надто несприятливi Грунтовi умови. Цю особливiсть з усшхом використо-вують селекцiонери бузку, якщо не вдаеться провести схрещування сорив через густу махроветь 1'хшх квiток. Для цього рослини батьмвсько! пари пересаджують у штучно створений або природний малородючий Грунт, i через рiк-два вони почнуть форму-вати немахровi чи напiвмахровi квiтки з повноцiнними пиляками й такою ж при-ймочкою, доступною для опилення. Осшль-ки така процедура зовим не впливае на генотип згаданих рослин, то шсля закшчення селекцiйних робiт 1х повертають на родючий Грунт, де вони вже через ылька рок1в знову сформують властивi 1м махровi квiтки.
Отже, попередню достовiрну оцшку деко-ративностi свого гiбрида селекщонер зможе
отримати лише тодГ, коли агрофони колек-щйно! дiлянки й дiлянки, де був виведений гГбрид, будуть бiльш-менш подiбними. Про-те може статися так, що агрофон колекщй-ного саду бузку своею родючГстю значно пе-реважае агрофон пе! д1лянки, де був виведений гГбрид. У такому разi апрiорi можна стверджувати, що за кращих Грунтових умов сортодiльницi цей гГбрид виявиться де-коративнiшим, шж вiн був у момент добору на селекщйшй дiлянцi або шд час порГвнян-ня його i3 сортами згаданого колекщйно-експозицiЁного саду. Якщо ж з агрофоном цих д1лянок буде все навпаки, тодi авторовi гiбриду варто очiкувати на якесь зменшен-ня декоративностi свого кандидата на набут-тя статусу сорту. Однак, це не завжди може завадити наданню останньому вищого статусу, адже Украша мае широкий спектр Грунтв за родючГстю.
На особливий пiдхiд щодо оцшки та введення до украшських колекцiЁ бузку заслу-говують ибриди чи сорти, виведенi в серед-ньоазiатських крашах (Kазахстанi, Узбекистан та iн.), де клiматичнi умови, насамперед для бузку звичайного, е менш сприятли-вими: брак Грунтово! й повГтряно!' вологи, малородючi Грунти, висока сонячна радГа-щя. Тому цi гiбриди за декоратившстю мо-жуть трохи поступатись захГдноевропейсь-ким, американським i украшським, але ви-г1дно вiдрiзнятись вiд них невибагливГстю до умов мiсцезростання. Отже, у процесГ сортовипробування !х на наших сортодГль-ницях маемо враховувати ¿хш цiннi бюло-гiчнi властивостГ, адже вони зможуть потiм усшшно конкурувати з багатьма iншими, навГть досить декоративними та оригшаль-ними сортами в посушливих регiонах нашо'1 краши.
Висновки
Для запобiгання потраплянню малодеко-ративних сортiв бузку до ¿хньо! свГтово!' колекцГ! селекщонеру, зГ свого боку, а фахГв-цевi сортодГльницГ - зГ свого, бажано озна-йомитися Гз сортовим складом презента-бельних колекцГй, якГ е в ¿хньому регГонГ. Шд час добору селекцГонером контрольного сорту для свого гГбрида доречною була б присутшсть квалГфГкованого працГвника сортодГльницГ, який допоможе пГдГбрати той сорт, який буде найбГльш конкурентним для претендента в сорти. За однакового декоративного потенщалу сорту й гГбрида варто надати перевагу гГбридовГ лише в тому разГ, якщо вш матиме низькорослу кулясту, шрамГдальну, повислу, конГчну, подушко-
ISSN 2518-1017 РьЛШТ VARIETIES STUDYING ЛЛИ PROTECTION, 2017, Vol 13, No 1
73
под1бну чи сланку форму крони, буде витри-вал1шим до негативних показниыв деяких кл1матичних чи метеорологчних чиннишв цього регюну, квмуватиме дуже рано або ж, навпаки, - досить шзно.
Використана литература
1. Рубцов Л. И. Сад сирени / Л. И. Рубцов, В. Г. Жоголева, Н. А. Ляпунова. - К. : Изд-во АН УССР, 1961. - 74 с.
2. Горб В. К. Сирени в Украине / В. К. Горб. - К. : Наук. думка, 1989. - 158 с.
3. Горб В. К. К вопросу о генетической идентичности видового состава дендрологических коллекций ботанических садов / В. К. Горб // Проблемы современной дендрологии : матер. Междунар. науч. конф., посвящ. 100- летию со дня рождения чл.-кор. АН СССР П. И. Лапина (г. Москва, 30
июня - 2 июля 2009 г.). - М. : Товар-во науч. изданий КМК, 2013. - С. 84-87.
References
1. Rubtsov, L. I., Zhogoleva, N. A., & Lyapunova, N. A. (1961). Sad sireni [Lilac Garden]. Kiev: Izdatel'stvo AN USSR. [in Russian]
2. Gorb, V. K. (1989). Sireni v Ukraine [Lilacs in Ukraine]. Kiev: Naukova dumka. [in Russian]
3. Gorb, V. K. (2009). On the genetic identity of the species composition of dendrological collections in botanical gardens. In Problemy sovremennoy dendrologii: materialy Mezhdu-narodnoy nauchnoy konferentsii, posvyashchennoy 100-letiyu so dnya rozhdeniya chl.-kor. AN SSSR P. I. Lapina [Current state of Modern Dendrology: Proc. Int. Conf., dedicated to the 100th anniversary of the birth of P. I. Lapin, associate member of the Academy of Sciences of the USSR] (pp. 84-87). June 30
- July 2, 2009, Moscow, Russia. [in Russian]
УДК 582.916.16-048.58
Горб В. К. Особенности отбора перспективна гибридов рода Syringa L. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2017. - Т. 13, № 1. - С. 71-74. http://dx.doi.Org/10.21498/2518-1017.13.1.2017.97315
Национальный ботанический сад имени H. Н. Гришко HAH Украины, ул. Тимирязевская, 1, г. Киев, 01014, Украина, e-mail: nbg@nbg.kiev.ua
Цель. Определить причины попадания на государственное сортоиспытание не наиболее декоративных гибридов сирени, что приводит иногда к пополнению ее мировой коллекции неперспективными сортами или сортами-двойниками, и акцентировать внимание на решении этой проблемы. Методы. Аналитический. Результаты. Установлено, каким образом попадают на сортоиспытание неоригинальные гибриды, которые в результате ряда причин могут получить статус сорта. Выводы. Чтобы предотвратить приобретение некоторыми малодекоративными гибридами сирени статуса сорта, нужно и селекционеру, и работнику сортоучастка использовать для определения действительной ценности нового гибрида известные презентабельные коллекции идентифицированных сортов этой культуры. В Украине таковой является коллекция Национального ботанического сада имени M. М. Гришко
HAH Украины, где на площади 2,35 га произрастает более 130 сортов и 21 вид рода Сирень. При этом желательно ориентироваться не только на тот контрольный сорт, который селекционер подобрал для своего гибрида, но и, по возможности, на все сорта близкие ему по декоративности, которые имеются в коллекции. Проблема состоит в том, что автор гибрида, иногда по неосведомленности или по иной причине, подбирает для своего гибрида контрольный сорт, не самый декоративный среди ряда ему подобных, по сравнению с которым кандидат на получение статуса сорта во время оценивания будет иметь более привлекательный вид. В таком случае селекционеру нужно поменять контрольный сорт, что даст возможность реально оценить декоративность переданного гибрида.
Ключевые слова: сирень, сортоиспытание, декоративность.
UDC 582.916.16-048.58
Gorb, V. K. (2017). Specific features of selection of promising hybrids of the genus Syringa L. Plant Varieties Studying and Protection, 13(1), 71-74. http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017.13.1.2017.97315
M. M. Hryshko National Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine, 1 Timiriazievska Str., Kyiv, 01014, Ukraine, e-mail: nbg@nbg.kiev.ua
Purpose. To establish the reasons of submitting not highly decorative lilac hybrids to state variety testing so that unpromising varieties and look-alikes can be sometimes included in the world collection, and focus on solving this situation. Methods. Analytical approach. Results. It was established why and how unoriginal hybrids were submitted to state variety testing that for several reasons can allow them to obtain the status of variety. Conclusions. In order to prevent obtaining the status of variety by some low decorative lilac hybrids, it is necessary that both a breeder and testing stations employer should use known presentable collections of identified varieties for evaluation of real value of a new hybrid. In Ukraine, there is such a collection at N. N. Gryshko National Botanical Garden of the
National Academy of Sciences of Ukraine where more than 130 varieties and 21 species of the genus Syringa occupies the area of 2.35 ha. It is desirable to compare not only with the check variety that the breeder selected for his hybrid among such, but, if it is possible, with all varieties in the collection close to it by decorative effect. The problem is that the author of a hybrid, sometimes ignorantly or for some other reason, selects a check variety for his hybrid that is not the most decorative one among such, against which a candidate for variety status will be more attractive during its evaluation. In such a case, the breeder should change a check variety that permits to estimate really the decorative effect of a submitted hybrid.
Keywords: lilacs, variety testing, decorative effect.
Hadiuwna 20.09.2016 nozodxeHO do dpyKy 14.12.2016
74
сортовивчЕння та охорона прав на сорти рослин, 2017, T. 13, № 1
