CC BY
51
УДК 004.773.2
■а о
Розглянуто основт принципи комунжаци у Веб-стльнотах сере-довища Веб 2.0. Дослиджено процеси, що вгдбуваються шд час таког комуткаци з точки зору комункативног лтгв^тики та порiвняно особливо-стi стлкування в рiзних типах Веб-стльнот. Розглянуто особливостi титв стльнот, охарактеризовано гх переваги та недолши. Одержан результати можуть бути застосо-ваними при створенн нових титв Веб-стльнот, а також для покра-щення можливостей для комуткаци у вже створених
■о о
АНАЛ1З КОМУН1КАТИВНИХ ПРОЦЕС1В У ВЕБ-СП1ЛЬНОТАХ СЕРЕДОВИЩА ВЕБ 2.0
Ю.О. Серов
Асистент
Кафедра «1нформацшш системи та мережЬ>* Контактний тел.: (032) 258-25-38 e-mail: [email protected]
А.М. Пелещишин
Доктор техычних наук, доцент* Контактний тел.: (032) 258-25-38 e-mail: [email protected]
К.О. Слобода
Студентка
Кафедра ПрикладноТ лшгвютики* Контактний тел.: (032) 258-25-38 e-mail: [email protected] *Нацюнальний ушверситет „^bBiB^^ полЬехшка", вул. Бандери, 12, Львiв, УкраТна,79013
Вступ
Розвиток 1нтернету та WWW за останш 2-5 роюв в значнш Mipi здiйснюeться шляхом активного впро-вадження ряду принципiв та технологш, якi отрима-ли стльну назву "Веб 2.0". Термiн "Веб 2.0" вперше з'явився в 2004 рощ та покликаний шюструвати яюсш змiни в WWW на 2-му десятилгт його iснування. За-значимо, що не ва складовi комплексу "Веб 2.0" е нови-ми. Багато з них (особливо, базовi принципи Веб 2.0) були сформован на початку шнування WWW, проте довгий час не впроваджувалися через рiзнi причини. Розглянемо детальшше основш вiдмiнностi комплексу технологiй "Веб 2.0" вщ "Веб". Головною особливiстю Веб 2.0 е стрiмкий рiст активносп користувачiв, який проявляеться в: учасп в Iнтернет-спiльнотах, розмь щеннi коментарiв на сайтах, ведення персональних журналiв, розмiщення посилань у WWW. [6]
Важливим елементом людського спiвiснування та взаемовщносин е комунiкацiя, мета яко! полягае в тому, щоб задовольнити сощальт та духовнi потреби людини. З розвитком сучасних комунiкацiйних тех-
нологш з'явилися принципово новi можливоси для спiлкування. Неможливо уявити собi життя без ш-формацiйних i комунiкацiйних технологiй. Люди все бшьше використовують 1нтернет для повсякденного стлкування, тому дуже важливо дослвдити процеси, що вщбуваються пiд час тако! комунiкацii з точки зору комушкативно! лiнгвiстики, та порiвняти особливостi стлкування в рiзноманiтних Iнтернет-спiльнотах.
1. Основна частина
На сучасному етат розвитку мережi 1нтернет та глобально! шформацшно! системи World Wide Web, особливо з переходом до концепцп розвитку WWW - Веб 2.0, все бшьшу роль ввдграють 1нтернет-стль-ноти, котрi складаються з звичайних користувачiв мережi.
Iнтернет-спiльнота (Virtual community, On-line community) - сощальна група людей, котрi комунiкують та взаемодтть через 1нтернет, за допомогою спецiалiзо-ваних сервiсiв та сайтiв у WWW. 1снують рiзноманiтнi
типи Веб-стльнот, як вiдрiзняються як аудиторieю (глобальнi, локальнi), так i тематичним спрямуванням.
yci Веб-спiльноти можна подшити на два типи: органiзацiйнi та комушкативш. До органiзацiйних належать стльноти, котрi дозволяють вирiшувати конкретнi специфiчнi завдання. До комунiкативних належать стльноти, основною метою яких е оргашза-цiя спiлкування - комунiкацii учасниюв Вебу.
У вiдповiдностi до технiчноi платформи та способу реалiзацii, уа комунiкативнi Веб-спiльноти належать до одного з таких титв:
• Чат;
• Гостьова книга;
• Блог;
• Сощальна мережа;
• Форум.
Уа щ типи Веб-спiльнот призначеш для стлку-вання, проте кожен мае своi особливостi. Розглянемо особливост цих типiв спiльнот детальнiше. Аналiзу-вати будемо за такою схемою: лшгвштичш особливо-стi, структурованiсть шформацп, тривалiсть життя iнформацii, можливiсть дiзнаватися про подii у життi стльноти за час ввдсутносп учасника.
Чат
Чат - вщ англiйського chat - спещальна Веб-сто-рiнка, створена для штерактивного письмового стл-кування (балачки) мiж двома або б^ьше особами.
Для такого спiлкування характерне пол^опчне мовлення, пiд час якого вщбуваеться обмiн думками з певноi теми, де кожен учасник мае власну, вщмшну вiд iнших точку зору. Шд час такого обмшу можуть вiдбуватися тематичнi перескакування, складна вза-емодiя реплiк, розрив дiалогiчних едностей та iн. Хоча, бшьшоси випадкiв таке спiлкування не е по-вноцiнним.
Особливостями таких Веб-стльнот е:
• Неструктуровашсть iнформацii - ввдсутня струк-турованiсть дискусiй, i, як наслiдок, «хаос» у дискуаях.
• Коротка тривалiсть зберiгання шформацп (по-вiдомлень учасникiв) - як наслщок неможливiсть ii iндексацii пошуювцями;
• Неможливо дiзнаватися про поди, яю вiдбулися за час вщсутность Неможливо постiйно бути в он-лай-нi, а подii, якi ввдбуваються за час вiдсутностi учасника вщслщкувати неможливо.
• Невелика юльюсть учасникiв спiльноти. Важко в штерактивному режимi вести дискусiю з багатьма людьми;
• Розважальний характер таких стльнот;
• Може бути як окремий проект так i частина сайту.
Чат в б^ьшосп випадюв е способом задовольнити
потребу у стлкуванш тод^ коли сказати нiчого. Тобто, це радше iмiтацiя спiлкування.[5]
Гостьова книга
Гостьова книга (Guestbook англшською) - спещ-альна Веб-сторiнка, середовище висловлення своiх думок, пропозицiй та для стлкування. Найчастiше гостьова книга е одним з роздШв сайту певного те-матичного спрямування i призначена для зворотного зв'язку аудитора сайту з його власниками. Саме тому для такого стлкування характерне здеб^ьшого моно-лопчне мовлення, тобто мовлення вщ першоi особи, звернене до конкретноi авдиторii, яке не передбачае та не потребуе вщповда. В б^ьшосп випадкiв дописи
користувачiв представлеш у виглядi монологу з склад-ними синтаксичними конструкцiями. Основнi типи такого монологу роздуми, ощнка, поради, тощо. Рiдше гостьовi служать мкцем спiлкування гостей сайту мiж собою. В цьому випадку можливий перехщ до дiало-гiчного мовлення.
Особливосп гостьових книг:
• Тематично неструктуроване подання шформацп, лшшне подання дискусш i, як наслiдок, невпорядкова-шсть iнформацii.
• Iнформацiя зберiгаеться певний час, але вона «старiе». На ч^ьнш сторiнцi вiдображаються новi повщомлення, в той час як старiшi повiдомлення по-трiбно шукати.
• Для того, щоб дiзнатися, що вiдбувалося за час вiдсутностi, учаснику потрiбно послiдовно перечитати усi повщомлення вiд моменту його останнього вiзиту;
• Гостьова книга у б^ьшоси випадкiв е складовою частиною сайту.
Блог
Блог (Weblog)- персональний журнал. Спещальна Веб-сторшка (сайт), призначений для висловлення думок автором блогу i дискусп автора блогу з шшими людьми, котрi читають блог цього автора i дискутують з ним. Для блопв характерне монологiчне мовлення. Це персональш нотатки автора, його роздуми, опис власних вражень, самохарактеристика, тощо. Коли вiдвiдувачi починають коментувати цi нотатки можливий перехщ до дiалогу або полiлогу, в залежностi вщ кiлькостi учасникiв дискусii.
Особливостi блопв:
• Тематично неструктуроване подання шформацп, дискусп можуть бути лшшш або структуроваш.
• Тривале життя шформацп;
• Реалiзованi засоби вщслщковування нових по-вiдомлень
• «Автороцентричнiсть»;
• Б^ьше призначений для висловлення думки автора блогу шж для ведення дискусш;
Стльнотою блог можна назвати лише умовно, осюльки блог - сайт, прив'язаний до персони автора.
Сощальна мережа
Сощальна мережа (Social Network) - сощальна структура, яка вщповщае графу, вузлами в якому е люди чи оргашзацп пов'язаш мiж собою рiзними типами зв'язюв, в основi яких можуть бути торпвля, грошi, ще', знання, кар'ера, стосунки, тощо. У порiвняннi з ш-шими формами Веб-спл^нот, соцiальнi мережi набули популярносп лише останнiм часом. На сьогодшшнш день '¿х iснуе вже велика юльюсть. Найпопулярнiшi у свiтi сощальш мережi Facebook.com та classmates.com на пострадянському просторi отримали сво' аналоги - Вконтакп (Vkontakte.ru) та Однокласники (odnokla-sniki.ru) вiдповiдно, причому Вконтакт радше не аналог, а клон.
Особливiстю Веб-стльнот на основi соцiальних мереж е '¿х закритiсть. Йдеться про те, що отримати доступ до шформацп у сощальнш мережi може лише ii учасник i лише при наявност бажання власника iнформацii вщкрити до не' доступ. Iнформацiя, яка метиться у соцiальнiй мережi не шдексуеться пошу-ковцями. Таким чином можна сказати, що сощальш мережi е 1нтернет-сервком з Веб-iнтерфейсом, але вони не е частиною Вебу (WWW). У таких стльнотах
основним об'ектом е не шформащя, а люди, тому про-аналiзувати структуровашсть iнформацii та ii збереж-шсть неможливо.
Основнi типи спiлкування в сощальнш мережi:
• За допомогою приватних повiдомлень. Це зде-бГльшого короткi текстовi повiдомлення, якi мГстять декiлька речень, об'еднаних однiею темою.
• За допомогою персонально! дошки для повщом-лень.
• За допомогою додавання коментарiв до свГтлин користувачiв.
• Спiлкування в групах.
Для стлкування в сощальнш мережi характерне як монологiчне так i дiалогiчне та полiлогiчне мовлення.
Монологiчне мовлення виникае тд час встанов-лення статусу користувачiв, який в бГльшостГ випад-кiв представлений одним або юлькома реченнями та виражае закшчену оформлену думку. Також пiд час публжування нотаток користувачiв. Це можуть бути рiзнi тексти, вiршi, особистГ роздуми. В бiльшостi випадкiв не коментують, тому перехiд до дiалогу не вiдбуваеться. А також коли користувач публжуе на власнш дошцi оголошень повiдомлення, якi не перед-бачають вiдповiдi iнших користувачiв.
Дiалогiчне мовлення виникае пiд час стлкування користувачiв за допомогою приватних повщомлень. В даному випадку вщбуваеться чергування висловлю-вань, якi утворюють дiалог.
Полiлог виникае пiд час стлкування користувачiв на рiзноманiтнi теми в групах та коли користувачi коментують свГтлини.
Форум
Форум - це Веб-сайт, з особливою структурою, який складаеться з множини тем та повщомлень, створених учасниками штернет-форуму. Дуже часто структура форуму побудована так, що вся множина тем форуму, для зручност учасниюв та тдвищення ефективностГ модерування, розбита за семантичною ознакою на тдмножини.
Особливостi форумiв:
• Тематично структуроване подання шформацп, дискусп можуть бути лiнiйнi або структуроваш.
• Тривале життя шформацп;
• Зручне подання шформацп;
• Члени стльноти е ii учасниками, можуть брати всесторонню участь в життГ стльноти.
Стлкування на форумГ характеризуемся змшою висловлювань багатьох мовщв i безпосереднiм зв'яз-ком висловлювань з ситуащею.
ПолГлог в цьому випадку набувае форми групового стлкування (бесвда, дискусГя, тощо) та вщбуваеться накопичення iнформацii, що вноситься окремими його учасниками. Для полГлопчного мовлення на форумГ не характернГ тематичш перескакування, та розрив дГалогГчних едностей. Хоча, якщо таке i вщбуваеться, то модератори або користувачГ просто створюють нову тему для уникнення оффтопу.
Залежно вщ спрямованостГ шформацп, виокрем-люють аксГальний i ретиальний види комушкацп.
• АксГальна (вГл лат. axis - вГсь) комушкащя спря-мовуе сво! сигнали на окремого одержувача шформацп, тобто на окрему особу чи групу людей.[3] Прикладами е стлкування в сощальних мережах та частково в блогах i гостьових книгах.
• Ретиальна (вщ лат. rete - мережа) - мае сво-1м адресатом багатьох рецитенпв.[3] Прикладами е стлкування в чатах та на форумах.
Стлкування в ycix вище перелiчених спiльнотах е вербальним. Невербальна шформащя практично вщ-сутня, що може створювати деякi перешкоди в сприй-няттi та штерпретацп змiстy повiдомлень.
Для уникнення помилкових штерпретацш дуже часто вживають так зваш «смайлики», якi допомага-ють краще зрозyмiти загальний тон повщомлення. За формою реалiзацii мовного коду стлкування завжди е письмовим. За метою стлкування можливий подш на дшове та розважальне. Прикладами дшового стлкування може бути стлкування на полггичш, науков^ навчально-педагогiчнi теми на форумах, в сощальних мережах та блогах. Прикладом розважального стлкування е стлкування на неофщшт, розважальш теми в чатах, на форумах та в сощальних мережах.
В бшьшосп випадюв стлкування е неофщшним, не регламентуеться певними офщшними сощальни-ми, посадовими стосунками, кодексами, поввдомлення не мають таких чиких приписiв i здiйснюються на бшьш вiльних засадах.
За кiлькiстю стврозмовниюв спiлкyвання в бшь-шостi випадюв е пyблiчним (тобто передбачае участь ввд 20 i бiльше о«б), за винятком приватного стлку-вання мiж користувачами за допомогою приватних повщомлень в соцiальних мережах та на форумах. А також характерною е сощальна орiентованiсть та вщ-носна вiдкритiсть спiлкyвання.
Також можна видшити такi типи як:
• Людина - комп'ютер - людина. Спiлкyвання такого типу е характерним для у«х Веб-спiльнот.
• Особисткть - комп'ютер - група. Цей тип харак-терний для стлкування в блогах.
• Внутршньогрупове. Стлкування в сощальних мережах, чатах та на форумах.
Стлкування в Веб-стльнотах завжди мае опосе-редкований характер. Тобто, воно вщбуваеться мiж людьми, що роздшет простором та часом i користують-ся таким засобом як комп'ютер. Безпосереднш контакт партнерiв, якi бачать i чують одне одного, знаходяться в одному час i просторi вiдсyтнiй, що в деяких випадках створюе проблеми в розумшш повщомлень.
Серед механiзмiв спiлкyвання в Веб-спiльнотах можна видшити такi ж якi i в звичайному стлкуванш.
• Iдентифiкацiя — ототожнення себе з шшими i визначення своiх соцiальних ролей, поглядiв, норм, цiнностей;
• Рефлексiя — усвщомлення того, як тебе сприйма-ють iншi люди;
• Стереотитзащя — сприймання i оцiнка людей (i себе) на базi певних сталих уявлень, норм, установок;
• Каузальна атрибущя — iнтерпретацiя суб'ектом причин i мотивiв поведiнки як власно'', так i iнших людей;
• Атракщя (тяжiння) — виникнення привабливо-стi, симпатп, дружби мiж людьми;
• Емпапя — спiвпереживання, проникнення в по-чуття iншоi людини.[4]
Проте, для виникнення таких механiзмiв необ-хiдно значно бiльше часу, шж при безпосередньо-му стлкуванш та двосторонне бажання учасниюв стлкування. Шсля аналiзy повiдомлень та допиав в
вище зазначених Веб-стльнотах можна помiтити по-яву такого нового лiнгвiстичного феномену як 1нтер-нет-стиль, який поеднуе в собi риси стилiв, що кнують в украïнськiй мовi.
Також можна видшити так званий "мережевий комп'ютерний сленг», особливостями якого е:
1. Традицшш скорочення написанi в бшьшоси ви-падкiв англiйською мовою. (В4-до, BTW-до речi, GR8-супер, LOL- багато смiху або багато любов^ OTOH-з iншого боку). Але iнодi вони можуть бути написаш за допомогою транслiтерацiï. (IMHO-на мою думку може бути написано як 1МХО)
2. У бшьшосп випадюв повiдомлення пишуться не звертаючи увагу на граматичш правила.
3. Незнання росiйськоï та украïнськоï мов. В результат вiдбуваеться спотворення двох мов. Характерне вживання суржику.
4. Албанська мова. 1рошчний термш росшсько-мовноï мережевоï субкультури для позначення специ-фiчного мережевого жаргону, що сформувався на базi жаргону так званих «падонюв». Для нього характерш провокацiя, епатаж, постiйне вживання у текстах не-цензурноï лексики, навмисне спотворення орфографп.
В украшсьюй мовi були запропонованi украïнськi вщповщники до стереотипних висловлювань, якi, про-те, сприймалися переважно як зразки украшського гумору. Дуже важко чггко встановити межi мiж «суржиком» та албанською мовою через те, що украшсью слова, спотворенi на «падонювський» манер схожi до русизмiв та елементiв суржику.[2]
Проте, вживання «мережевого комп'ютерного сленгу» залежить не пльки вiд середовища стлкування (найб^ьш характерним е його використання в повь домленнях в чатах, форумах та сощальних мережах, менш характерно для блогiв), але i вщ рiвня освiчено-стi користувачiв.
На жаль, на украïнських сайтах стльнот часто пануе неприйнятна для багатьох атмосфера нетерпи-мостi, особистих образ, часто використовуеться лайка та нецензурна лексика. Це неминуче руйнуе стльноту користувачiв та усувае з учасп в формуванш шформа-цiйного наповнення авторитетних та квалiфiкованих осiб. Особливо, таю проблеми характерш для форумiв та блопв полиично':!, спортивноï та культурноï спря-мованостi. Це змушуе вживати додаткових засобiв по забезпеченню порядку власниками Веб-спiльнот. [6]
2. Область можливого застосування отриманих результаив.
Комушкащя за допомогою комп'ютерних мереж - шар сощально! реальностi, що почав поширюватись з зростом популярное^ 1нтернету. Тому необхiдно придiлити пильну увагу його мовному оформленню. Мовш дослiдження в цiй областi ведуться вщносно недавно. Отриманi результати можуть бути застосова-ними при створенш нових типiв Веб-спiльнот, а також для покращення можливостей для комушкацп у вже створених. Для власниюв Веб-спiльнот визначення
особливостей комунiкативного процесу може допо-могти при створенш правил та обмежень для реальноï та потенцiйноï авдиторп користувачiв, а також для оптимiзацiï процесу стлкування.
Висновки
1нтернет не можна розглядати пльки як шформа-тивний ресурс, його основною рисою е штерактившсть, тобто взаемодiя з користувачем. Осюльки 1нтернет поступово охоплюе всi сфери життя, сфера мiжособи-стiсного стлкування також зазнае вщчутного впливу шформацшних технологiй. У зв\язку iз щорiчним под-военням обсягу iнформацiï надшвидкими темпами розвиваеться мова, особливо ïï лексичний пласт. Тому надзвичайно важливо е постшно вiдслiдковувати всi процеси, що ввдбуваються в мовi, осюльки мова е тим дзеркалом, яке якнайшвидше вщображае будь - яю змь ни, що надае можлившть вчасно на них реагувати.
Лиература
1. Абрамович С. Д. Мовленнева комушкащя: Пщручник. / Абрамович С. Д., Чжарькова М. Ю. — Кшв: Центр на-вчально'1 л^ератури, 2004. — с.30-38.
2. Жаргон падонков [Електронний ресурс]. Режим доступу: WWW/URL: http://ru.wikipedia.org/wiki / (Албан-ский_язык_(падонки) - 17.01.2009. - Назва з екрану.
3. Короткий термшолопчний словник [Електронний ресурс] Режим доступу: WWW/URL: http://studentam. net.ua/content/view/3197/86/ - 19.01.2009. - Назва з екрану.
4. Невербальные каналы передачи информации (Невер-бальш канали передачi шформацп') [Електронний ресурс] / Скворцова А. А. // Режим доступу: WWW/URL: http://www.ref.by/refs/68/36629/1 .html - 17.01.2009. - Назва з екрану.
5. Особливостi спiлкування молодi у вiртуалi [Електронний ресурс] / 1здрик А. Т. //Журнал "Ï"- Львiв. 2007. - №46. Режим доступу до журн.: WWW/URL: http://www.ji.lviv. ua/n46texts/izdryk-a.htm - 15.01.2009. - Назва з екрану.
6. Пелещишин А.М. Веб 2.0 - другий шанс для Уанету [Елек-тронний ресурс] Онлайн-журнал Наукового товариства ¡м. Т. Шевченка, 2006.- Режим доступу: WWW/URL: ht-tp://ntsh.org/uaweb2 - 17.01.2009. - Назва з екрану.
7. Паачник В.В. Анашз критерй'в ефективностi Веб-стль-нот на основi форумiв / Пасiчник В.В., Кравець Р.Б., Серов Ю.О. // Материалы 12-го Международного молодежного форума «Радиоэлектроника и молодежь в XXI веке», 1-3 апреля 2008 г. Ч.2, с.493, Харьков.
8. A. Peleschyshyn. Typical ways of web-communities development / A. Peleschyshyn, Yu. Syerov.// Proceedings of the International Conference on Computer Science and Information Technologies, CSIT2006, September 28th-30th, Lviv, Ukraine, p.56-58.
