CC BY
16
вищою е придатнiсть моделi до прогнозування. Така модель потребуе розроб-лення математично1 залежностi виду:
Р = ai + a1X1 + а2Х2 + ... + a„Xn,
де: Р - прогноз; Xi - змiннi, вщ яких залежить прогноз; ai - константи, як визначаються методом статистичного аналiзу даних з минулих подш.
Проте, що причинно-наслiдковi моделi дають не завжди правильнi ре-зультати говорить неспроможшсть керiвникiв точно передбачити вплив рiз-них сво1х дш на економiку.
Отже, прогнозування - це процес адаптаци теперiшнього стану шд-приемства до змiни умов його внутршнього i зовнiшнього середовища в майбутньому, а також можливють досягнення очiкуваних кiлькiсних та яюс-них результатiв. Пiдприемство повинно самостшно визначити доцiльний са-ме для нього метод прогнозування, врахувавши переваги i недолжи кожного з них, визначивши суму коштiв, якi можуть бути витрачеш на складання прогнозно1 моделi поведiнки пiдприемства для отримання кiнцевого результату. Необхiднiсть прогнозування товарооб^у в умовах ринку пояснюеться тим, що, по-перше, ринкове господарство вiдрiзняеться коливанням ринково1 кон'юнктури i необхщно цi коливання передбачати i згладжувати, по-друге, за необхщност постшного розвитку i росту товарообiгу, тдприемство повинно стратегiчно попереджати невизначешсть оточення i визначати можливi ди пiдприемства для досягнення поставлено: мети, щоб уникати погiршення конкурентного становища шдприемства i отримувати бажаний прибуток.
Лггература
1. Мазарак1 А.А., Л1гоненко Л.О., Ушакова Н.М. Економша торговельного шдприемства: Пщручник. - К,: Хрещатик, 1999. - 896 с.
2. Гл1венко С.В. та ш. Економ1чне прогнозування/ С.В. Пшвенко, М.О. Соколов, О.М. Тел1женко. - Суми: Ушверситетська книга, 2001. - 207 с.
3. Грабовецький Б.Е. Економ1чне прогнозування i планування: Навч. поабник. - К Центр навчально'1 л1тератури, 2003. - 384 с.
4. Абчук В. А. Экономико-математические методы. - СПб.: Союз, 1999-472 с.
5. Басовский Л.Е. Прогнозирование и планирование в условиях рынка. - М.: Инфра. -2002. - 260 с.
6. Курак О.Я., Грицак О.С. Теоретичний аспект розробки оптимальних прогнозних по-казниюв розвитку торпвл1 в умовах ринкових вщносин// Вюник ЛКА. - 2002, № 13. - С. 386.
7. Троф1мчук О.Р. Короткотермшове прогнозування товарообороту в малому торго-вельному б1знес1// Вюник ЛКА. - 2001, № 11. - С. 69.
8. Яковишина Н. Економшо-математичний метод анашзу доход1в вщ реашзаци продукций Вюник КНТЕУ. - 2004, № 3. - С. 76.
УДК 330+338.43 Доц. €.Й. Майовець, канд. екон. наук -
Львiвський НУ м. 1вана Франка
АГРАРНИЙ 1ННОВАЦ1ЙНИЙ ПРОДУКТ У МЕХАН1ЗМ1 EHEPrETH4HOÏ БЕЗПЕКИ УКРАÏНИ
Розглянуто сшьське господарство як виробник шновацшно'1 енергетично'1 про-дукцп. Обгрунтовано необхщнють виробництва альтернативних вид1в палива. Ключов1 слова: енергетична безпека, альтернативне паливо, бюпаливо.
Науковий вкчшк, 2007, вип. 17.1
Assist. prof. Ye. Majovets - L'viv NU named after Ivan Franko Agrarian innovative product in the mechanism of energy safety of Ukraine
The agriculture is considered as producer of innovative energy products. A necessity of alternative types of fuel production is grounded.
Keywords: energy safety, alternative fuel, biofuel.
Науково-техшчний прогрес докоршно змшюе eKOHOMi4Hi, сощальт, еколопчш та iншi складовi сучасного розвитку. Глобалiзацiйнi процеси прис-корюють темпи науково-технолопчного та шновацшного прогресу i розши-рюють масштаби використання його результат. До рiшучого переходу на модель шновацшного розвитку св^ове спiвтовариство спонукають рiзнома-нiтнi чинники. Насамперед вичерпання, збщнення та невiдновлення енерге-тичних ресуршв. Краши усвiдомили, що запаси вуглеводiв обмеженi, а попит на них щорiчно зростае. Наприклад, потреба краш GC у газi, яка у 2007 р. становить 575 млрд. кубометрiв до 2020 р. зросте до 675-730 млрд. кубамет-рiв, при цьому попит буде задоволений тшьки на 78-80 % [9, с. 29]. Отже, шд загрозою перебувае довготермiнове газове постачання Свропи.
Надзвичайно гострим залишаеться енергозабезпечення в Укршт. Зростае вартють енергоносив. Тiльки за 2006 р. вартють газу, електроенерги зросла понад 2 рази. Водночас Украша залишаеться крашою з енергомiстким вироб-ництвом. Енергоемшсть ВВП в Укршт у 4,5 раза бшьша, нiж в Австри та Дани, у 4 рази бшьша, шж у Франци, Нiмеччинi, Великобритании майже у 3 рази бiльша нiж у Польшд та Угорщинi. Навiть вщ Роси, яка мае великi запаси влас-них енергетичних ресурсiв, ми споживаемо lx на 5 % бшьше [2, с. 10].
Поди на св^овому нафтогазовому ринку, що супроводжуються зрос-танням потреб в енергетичних ресурсах i вiдповiдно цш на них - з одного боку, i зниженням темшв lx виробництва - з шшого, е своерiдним попереджен-ням Укршт про можливi негативнi наслiдки в недалекш вже перспективi. Все це передбачае пошук нових альтернативних видiв палива, вироблення стратеги i тактики lx використання. У цих процесах важлива роль вщводить-ся аграрнш економiцi.
Сiльське господарство не тшьки споживач шновацшно! продукци. Во-но може виробляти i поставляти и в iншi галузi нацюнально! економши. Прикладом iнновацiйного ресурсу, який сшьське господарство може вико-ристати не тшьки для себе, але й для ре^зацй, е альтернативне паливо: син-тетичне, бiодизельне, бiоетанол. Ц види палива можуть слугувати альтернативою нафти i природного газу.
Синтетичне паливо одержують з вугшля або бiомаси, бiодизельне - з рослинних або тваринних жирiв, бюетенол добуваеться з зерна, цукрових бу-р,якiв, деревини або бiомаси.
Технолопчш розробки i використання альтернативних джерел енергетичних ресурЫв мають бшьш нiж столiтню iсторiю. Ще у 1900 р. Рульфольд Дизель вперше продемонстрував сконструйований ним двигун, який працю-вав на рослиннiй олй. Основною сировиною для добування оли став рiпак. У США для виробництва бюдизельного палива з середини двадцятого столбя почали використовувати олда iз соевих бобiв.
Синтетичне паливо, отримане головним чином з кам'яного вугшля за допомогою синтезу, стало основним видом пального у Шмеччит у роки дру-го! свггово! вiйни, де його виробили приблизно 3 млн. тонн на рж.
Шсля друго! свггово! вiйни виробництво альтернативних видiв палива було призупинено - нафта на свггових ринках була дешевою. Проте, заморозивши виробництво, кра!ни Заходу не переставали вдосконалювати технологи, а шсля енергетично! кризи 70-х роюв спостерйаеться здiйснюватися по-вiльний, але й неухильний курс на замшу бензину спиртом, а дизельного палива - ршаковою олiею.
За даними иРОР, у Шмеччит впродовж 1998-2003 рр. виготовлення бюпалива з ршаково! олн зросло у 22 рази [3, с. 34-41]. На сьогодш Шмеччи-на i Францiя на 20 % задовольняе сво! потреби у харчовш олн за рахунок рь пака. В Японн ця частка наближаеться до 31,2 % [1, с. 102]. Потреба в бюди-зельному палив^ за розрахунками американських експер^в, зросте з 30 млн. галошв у 2004 р. до 124 млн. галошв у 2014 р. Свгговим лщером з виробництва бюдизельного палива на початку ХХ1 ст. е Шмеччина, яка щороку збшь-шуе його виробництво нас 40-50 % [7, с. 16].
1ншим шновацшним продуктом аграрного виробництва, здатним бути альтернативою нафт i газу, змiцнити енергетичну безпеку кра!ни, е етанол -спирт, який отримують iз сшьськогосподарських культур.
У серединi Х1Х ст. львiвськi фармацевти намагаючись добути спирт iз бориславсько! нафти вперше одержали чистий гас, який згодом виявився одним iз найцшшших видiв палива. Через 100 рокiв, за iронiею долi, хiмiки ба-гатьох кра!н свiту працюють над тим, як iз спирту зробити паливо - замшник бензину. Найбiльших успiхiв у виробництвi етанолу досягнули США. У 2005 р. у цш кра!ш виробництво технiчного спирту сягнуло 4,4 млрд. галошв. Завершуе будiвництво найбiльшого у свiтi заводу з виробництва етанолу Китай, а Франщя до 2007 р. плануе потро!ти його виробництво [7, с. 16].
В Укра1ш е сприятливi передумови для виробництва альтернативних видiв палива. Видшимо найголовнiшi з них:
1. Наявтсть значно! кшькост сшьгоспупдь яш використовуються неефек-тивно, або взагал1 не використовуються.
2. Досвщ вирощування олшно- I спиртомютких культур.
3. Достатт технолопчт потужност та 1нженерт кадри.
4. Високий попит на олто з ршака та етанол на внутршньому та зов-тшньому ринках.
5. Наявна селекцшно-експериментальна база, юнування генобанку_ршаку, в якому зосереджено бшьше 300 сортов хрестоцвггних.
Проведенi фахiвцями розрахунки засв^ують, для повного забезпечен-ня потреб сшьського господарства Укра!ни бiодизельним паливом необхщно, при врожайностi 15 ц/га зашяти 10 % рiллi або близько трьох млн. га. При до-веденнi врожайностi до европейського рiвня достатня тiльки третина вироще-ного урожаю, а 2/3 можна випдно продати на свгговому ринку [8, с. 16].
В Укра!ш нагромаджено великий досвщ вирощування олiйно- i спир-томiстких культур. Ще на початку ХХ ст. ршак широко i успiшно вирощували у швшчно-захщнш 11 частинi. Порiвняно зi соняшником, вирощування якого
Науковий вкник, 2007, вип. 17.1
значною мiрою залежить вiд природно-клiматичних умов, доброго грунту, i дае висок врожа! тiльки в умовах Швдня i Сходу Украши, рiпак е невибагли-вим i його можна культивувати по всiй територп Украши, включаючи бiднi на гумус захщт i пiвнiчнi областi держави.
У шслявоенний перiод у Вiнницi було збудовано потужний олшножи-ровий комбшат, який спецiалiзувався на переробцi насшня рiпаку. Проте ви-роблена ршакова олiя не використовувалася як паливо. Мiнеральне паливо на довгий час стало дешевшим i економiчно ефектившшим.
Пiдвищений iнтерес, який спостерiгаеться в Укра!ш на рубеж ХХ та ХХ1 ст. до виробництва альтернативних видав палива, зумовлено низкою причин:
• загостренням проблем енергетично! незалежност держави 1 пошуком у силу цього альтернативних джерел енергопостачання;
• цшою бюетанолового палива, яке за оценками спещал1ст1в незабаром буде у чотири рази дешевше, нiж дизельне, мшеральне. Рубiжною цшою, яка дае змогу бюетанолу конкурувати з мшеральним паливом, е 50 дол. за барель сиро! нафти;
• незадiяною паливною шфраструктурою (нафтобази, автозаправки тощо);
• високою еколопчною чистотою отриманого палива. Це особливо важливо в умовах посилення еколопчно! нер1вноваги, глобального потеплшня, що спостерпаеться у ХХ1 ст.
Пiд час виготовлення бюпалива не утворюються шкiдливi продукта. Наприклад, пiсля вiдбору оли з зерна ршаку залишаеться високопоживний бш-ковий корм, iз цукрових буряюв високоякiсними вiдходами е жом, меляса тощо.
Виготовлення бюпалива, зокрема ршаку, е високоприбутковим бiзне-сом. Прикладом може слугувати 2005 р. коли пшеницю можна було продати по 400-500 грн. за тонну, а насшня ршаку у 2,5 раза дорожче.
1нвестицшною привабливютю (особливо для шоземних iнвесторiв) проеклв з виробництва бюпалива.
Увагою, яка придшяеться виробництву альтернативних видiв палива у захщних сусiдiв Украши - Польщi, Шмеччиш, Франци. Бiля украшсько-польсько! границ у 2006 р. закладено два термшали, кожний потужнiстю 300 тис. тонн бюпалива на рж.
Незважаючи на очевидну перевагу та доцшьнють виробництва альтернативних видiв палива юнують причини, як гальмують щ процеси. Насамперед, треба видiлити шалений опiр нафтового лобi, якому необхщно вкладати додат-ковi кошти у переоснащення сво1х заводiв i вщсутносп полггично! волi у вищо-го керiвництва пiдтримати реально виготовлення бюпалива. Зрозумшо, що представники традицшно! енергетики не хочуть пускати на ринок такого конкурента, але для усунення перешкод в Украш юнуе НКРЕ, завданням яко! е регу-лювати i збалансовувати iнтереси вшх виробниюв енергетичних ресурсiв.
У високорозвинутих крашах Заходу виготовлення бiопалива активно стимулюеться. У США створено державш програми, в яких ч^ко зазначено, що !х метою е одержання дешевого етилового спирту з рослинних залишюв бюетанолу [5, с. 15]. У Шмеччиш держава дотуе бюпаливо, щоб зацiкавити споживача. У 2005 р. цша на 1 лггр бiопалива з ршаково! оли була на 20 евро-центiв нижчою, шж за мiнеральне дизельне паливо [6, с. 16].
У Франци з нацюнального бюджету сiльгоспвиробникам надають фь нансову пiдтримку - по 45 евро на кожний гектар заЫяного ршаку [4, с. 8].
Незважаючи на вс трудношд перехщного перiоду, Украша повинна приеднатися до стратепчного курсу Свропи на розвиток альтернативних ви-дiв палива. Але при цьому потрiбно витримувати таю основш умови:
• по-перше, ми не повинт стати сировинним придатком Свропи, постачальни-ком насшня ршаку, а налагодити власне виготовлення бюпалива;
• по-друге, залучитися вщповщною державною тдтримкою та ствпрацею з шоземними лабораторiями 1 компанiями, як займаються вирощуванням рша-ку та виробництвом бюпалива;
• по-трете, максимально ефективно використати досввд втизняних селекщ-онер!в та науковщв;
• по-четверте, защкавити внутршнього споживача бюдизельного палива. Перспектива використання бюпалива з'явиться тод1, коли його вартасть у нас г наших захщних сусщв буде меншою, шж вартшть дизельного палива. За прогнозами експерт!в це ввдбудеться у найближч! 10 рошв.
Лггература
1. Вишн1вський П.С. Ефективисгь вирощування рiпака// Економiка АПК. - 2002, № 9. - С. 102.
2. Срйоменко А. Кхто не заощаджуватиме на копiйчаних витратах// Дзеркало тижня. -2005, № 44. - С. 10.
3. Ковальський В., Голодников А., Григорак М., Косарев А., Кузьменко В. Про пщ-
вищення р1вня енергетично^ еколоИчноЛ безпеки Украши// Економiка Украши. - 2000, № 10. -С. 34-41.
4. Мельник В. Подшьська рапсод!я// Украiна молода. - 2006. - 7 березня. - С. 8.
5. Рожен О. Рапсод!я про ршак// Дзеркало тижня. - 2005, № 38. - С. 15.
6. Рожен. О. Ршак рослина натоЛ надп// Дзеркало тижня. - 2005, № 48. - С. 16.
7. Рожен. О. Спирт врятуе США, рапс - Свропу, що поможе Укрш'ш?// Дзеркало тижня. -2005, № 36. - С. 16.
8. Рожен О. Як р!зко полшшити енергетичну безпеку краши// Дзеркало тижня. - 2005, № 48. - С. 16.
9. Сумлений С. В поисках выхода из выхода// Эксперт. - 2007, № 3. - С. 29.
УДК346.546.7 Проф. 1.Б. Павлшенко; магктрант О.В. Босик - Rheiecbm КА
ДЕРЖАНИЕ РЕГУЛЮВАННЯ ШДПРИСМНИЦТВА В УКРА1Н1:
НАПРЯМКИ ТА ПР1ОРИТЕТИ
Розглянуто основш аспекти державного регулювання шдприемництва в Укра-!т до св^ово! ринково! системи господарювання. Названо основш прюритети та напрямки вдосконалення державно! регуляторно! полiтики.
Prof. I.B. Pavlishenko; undergraduate O. V. Bosyk -L'viv commercial academy Government regulation of enterpreneurship in Ukraine: ways and priorities
In the article there is the overview of the main aspects of the governmental regulation in sphere of entrepreneurship taking into account its integration into global market system. There are also mentioned main direction and priorities of the improvement in sphere of governmental regulatory policy.
Вступ. Проблема державного регулювання шдприемництва досить гос-тро сто!ть на даному еташ економ1чного розвитку Укра!ни. Необхщно визна-
