CC BY
6
УДК 332.055.2 JEL: R11
АДМ1Н1СТРУВАННЯ КРИТИЧНИХ ТЕХНОЛОГИЙ В АПК НА РЕГ1ОНАЛЬНОМУ Р1ВН1
ЯК 1НСТРУМЕНТУ ФОРСАЙТУ
®2020 ТКАЧУК О. Ю., ПАНКОВА А. Ю.
УДК 332.055.2 JEL: R11
Ткачук О. Ю., Панкова А. Ю. Адмшктрування критичних технологiй в АПК на регюнальному piBHi
як iнcтpyментy форсайту
У св'товш практиц як ефективний шструмент прогнозування розглядаеться технолог1я форсайт (Bid анг. Foresight - «передбачення»), призна-чена для досл'дження майбутнього або як прогнозування майбутнього розвитку галузей економiчноi д'тльности Бльшсть автор'в публкацй розглядають застосування форсайту на национальному та глобальному р'внях - у теоретичному чи меmодологiчному аспектах. Значно менше розглядаеться практика застосування форсайту на регюнальному р'вш. В'дсутшсть досв'ду щодо практичного застосування - одна з проблем у пiдвищеннi конкурентоспроможностi регшшв в умовах, що склалися. У статт'> розглянуто результати використання методу критичних техно-логй форсайту стосовно аграрного сектора на регональному р'тш. При цьому регюн розглядаеться як суб'ект конкурентних процеав в умовах глобал'ваци. Мета досл'дження полягае у визначенш криmичноi технологи в АПК на регональному р'>вш, здаmноi при реал'ваци заключноi фази форсайту вплинути на виробництво галузi, ринки, навколишне середовище i, зрештою, - на конкурентоспроможтсть галуз регону. Окреслю-ючи область застосування форсайту, автори розглядають так ключов'> питання дано!'галузi, якими е: агроекологчний стан земель; со^альн питання - створення робочихмсць у альськш мщевостi, забезпечення виробництва продукт'ш харчування для населення за медичними нормами та за доступними цнами. Результати досл'джень виявили, що технолог'т пасовищного утримання молочного стада може стати критичною технолог'ею, потенцйним фактором в'дродження тваринництва в регшш. Викладений шдюд виршить проблему збереження tрунтовоi родючостi як ключово'1' компетенцп в розвитку АПК регону, необхiдного для отримання високих врожа'1'в сльськогосподарських культур, а також дозволить виршити сои/альт проблеми зi створенням робочих мсць, забезпечення населення продуктами харчування в'дпов'дно до медичних норм, i вплине на розвиток ринку молочно'1' продукцП.
Кпючов'1 слова: форсайт, прогнозування майбутнього, критичн технологи, комунiкаиiя. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-7-93-99 Рис.: 1. Табл.: 4. Ббл.: 20.
Ткачук Олександр Юхимович - кандидат с'шьськогосподарських наук, доцент, доцент кафедри менеджменту, Нацональний ушверситет «Запо-
р'вька полтехшка» (вул. Жуковського, 64, Запоржжя, 69063, Украна)
E-mail: oferta@bigmir.net
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3429-7255
Панкова Алла ЮрП'вна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту, Нацональний ушверситет «Запорзька полтехшка» (вул. Жуковського, 64, Запоржжя, 69063, Украна) E-mail: alla.mir.nauki@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4441-2683
UDC 332.055.2 JEL: R11
Tkachuk O. Yu., Pankova A. Yu. Administration of Critical Technologies in AIC at Regional Level as a Foresight Tool
The Foresight technology is considered in world practice as an effective forecasting instrument, intended to research the future, or to prognose the future development of economic activities. Most of the authors consider the use of Foresight at national and global levels - through the theoretical or methodological aspects. Much less considered is the practice of applying Foresight at the regional level. Lack of experience on the practical application is one of the problems in increasing the competitiveness of regions in the prevailing conditions. The article considers the results of use of the method of critical technologies of Foresight concerning agricultural sector at the regional level. A region is regarded as a subject of competitive processes in the context of globalization. The purpose of the research is to determine the critical technology in AIC at the regional level, capable to implement in the final phase of the Foresight application to influence the industry production, markets, environment and, ultimately, competitiveness of the industry in the region. Outlining the scope of usage of Foresight, the authors consider the following key issues of the industry, which are: agri-ecological condition of the land; social issues - creation of workplaces in rural areas, provision of food production for the population, according to the medical norms and at affordable prices. The results of the research have found that the technology of keeping the dairy herd pasture-fed can become a critical technology, a potential factor in the revival of cattle breeding in the region. The presented approach will solve the problem of conservation of soil fertility as key competencies in development of the agri-industrial complex in the region, necessary for obtaining high yields of agricultural crops, and also allow to solve social problems with jobs creation, provision of the population with food products, according to the medical standards, and will impact the development of dairy products market. Keywords: Foresight, future prediction, critical technology, communication. Fig.: 1. Tabl.: 4. Bibl.: 20.
Tkachuk Oleksandr Yu. - PhD (Agriculture), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management, Zaporizhzhia Polytechnic National
University (64 Zhukovskoho Str., 69063, Ukraine)
E-mail: oferta@bigmir.net
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3429-7255
Pankova Alla Yu. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management, Zaporizhzhia Polytechnic National University
(64 Zhukovskoho Str., 69063, Ukraine)
E-mail: alla.mir.nauki@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4441-2683
Усучаснш наущ icHye безлiч методiв i технологiй eK0H0Mi4H0r0 прогнозування, як з pi3HMM сту-пенем можливоcтi можуть представити реаль-ну картину майбутнього. Вони досить широко висви1-леш у cвiтовiй наyковiй лiтератyрi. У свиовш прак-тицi як ефективний шструмент прогнозування роз-глядаеться технолога форсайт (в1д англ. Foresight -«передбачення»), призначена для доcлiдження майбутнього або як прогнозування майбутнього розви-тку галузей економiчноI дiяльноcтi. Бiльшicть авторiв пyблiкацiй розглядають застосування форсайту на нацюнальному, глобальному рiвнi та здеб1льшого Ix доcлiдження присвячеш теоретичним, методолопч-ним аспектам. Значно в меншш кiлькоcтi пyблiкацiй розглядаеться практика застосування форсайту на регюнальному рiвнi. Вiдcyтнicть доcвiдy щодо практичного застосування форсайту як ефективного ш-струменту - одна з проблем у тдвищенш конкурен-тоспроможносп регiонiв в умовах, що склалися.
В економiчнiй лiтератyрi розкриваються рiзнi аспекти технологи форсайт. Так, зокрема, бвропей-ська аcоцiацiя трансферу технологш, iнновацiй та промислово!' шформацц (CORDIS) у сво1х програм-них матер1алах описуе цю технолог1ю таким чином: форсайт включае в себе ди, ор1ентован1 на мислення, обговорення й окреслення майбутнього; EU FOREN Guide - програма форсайту в Шмеччиш розглядае його як систематичний, сшльний процес побудови бачення майбутнього, нац1лений на шдвищення якос-т1 прийнятих у даний час р1шень i прискорення сп1ль-них дш; Австралшський Центр 1нновац1й визначае форсайт як систематичне м1ркування про майбутне та вплив на майбутне [1].
Б. Мартш запропонував класичне, на думку ба-гатьох учених, визначення дано!' технологи: «процес, пов'язаний 1з систематичною спробою зазирнути у в1ддалене майбутне науки, технологи, економжи та сустльства з метою визначення сфер стратепчних досл1джень i технолог1й, як1, ймов1рно, можуть принести найб1льш1 економ!чш та cоцiальнi вигоди» [2].
Л. М. Гохберг вважае, що «Форсайт - це система метод!в експертно! оцшки довгострокових перспектив шновацшного розвитку» [3].
Директор нiмецького Центру досмджень майбутнього i форсайту IS К. Кульс вказуе, що форсайт -це не пльки «виб!р переможщв» у доcлiдженняx i теxнологiяx, наприклад cтратегiчно важливих на-прямк1в доcлiджень, теxнологiй, але i ви61р тих, хто програв, «невдах» тобто тих напрямкiв, як1 не будуть розвиватися [3].
Невиршеною частиною загально! проблеми е недостатня вивчешсть практики видiлення «критич-них технологш», здатних застосувати одне з визна-чальних в^дмшностей форсайту в1д шших методiв -вплинути на майбутне, спробувати сформувати його, використовувати для активного управлшня подшми та розробки практичних заход!в для досягнення об-
раних opieHTupiB шляхом мотиваци активноCTi ци-в1льних iнститутiв.
Мета дано! роботи полягае у визначеннi кри-тичних технологiй в АПК на регюнальному piBHi, здатних при ре^зацц фази постфорсайту вплинути на виробництво галузi, ринку, навколишне середови-ще та, в кiнцевому результатi, - на конкурентоспро-можнiсть галузi регюну.
Tермiн «критичнi технологи» розумiеться за Б. Бiмбером i С. Поппером з RAND як фак-тор/критерш оцiнки в конкретних сферах, пов'язуючи, таким чином, технологй' з процесом ви-робництва будь-якого певного продукту. У цьому ви-падку визначення «критичности» розумiеться не як характеристика само!' технологй', а як яшсть, властива продукту, який був отриманий на виход^ у результат використання конкретно!' технологй' [4, с. 29].
До^дження критичних технологш можна про-водити не ткьки у сферi технологш, але також i в со-цiально-економiчнiй сферi. Однак для цього необх^д-но розробити нов^ вдосконаленi критерй' визначення того, що вважати критичнютю. Для критичних технологш щ критерй' мають такий вигляд.
Критичш технологй' повиннi: f спiввiдноситься з полiтичним курсом i при-
йняттям рiшень; f чггко розд1ляти, що вважати критичним (пе-
редовим) i некритичним у технолопях; f отримувати вiдтворений результат, який може згодом використовуватися в шших сферах i не дуже компетентними людьми [4, с. 30].
Нами обрано регюнальний форсайт, тому що конкурентоспроможшсть регюну означае здатшсть сприймати тенденцц глобального розвитку, присто-совуватися до них i пристосовувати ix до себе таким чином, щоб включитися в глобальнi процеси, не руй-нуючи внутршньо'' цшсност та зберiгаючи свою на-цюнально-культурну iдентичнiсть [5].
Сфери, в яких можна застосувати форсайт, мо-жуть бути найрiзноманiтнiшими. Спираючись на пе-релiк фшсованих викликiв i загроз, можна визначити сферу застосування форсайту. Як таку сферу ми обираемо АПК регюну. Окреслюючи сферу застосування форсайту, неможливо не торкнутися таких ключових питань, якими е: агроеколопчний стан земель, тюно пов'язаний зi специфшою та особливштю земельних ресурсш як засобу виробництва та визначальною ключовою компетенщею, головного багатства реп-ону; сощальш питання - створення робочих мшць у сiльськiй мiсцевостi, забезпечення населення продуктами харчування, що в^пов^дають медичним нормам i за доступними цшами; змiна цшово1 полiтики на продукцiю АПК i ринок. Усi перераxованi аспекти мають пряме в^ношення до змiсту поняття «конку-рентоспроможнiсть» для регiону. Лшв^дащя безро-бiття, гiдний рiвень життя для населення як одного з
ключових учаснишв, прибутковiсть для бiзнесу, без-дефiцитнiсть бюджету, iнвестицiйна привабливiсть для регюнально'! влади - це учасники проекту, зго-дою яких необх^дно заручитися [5].
Укра'ша увiйшла в десятку найбмьших експор-терiв зерна у свт та займае першi позици по експор-ту насшня соняшнику та оли. В умовах глобгшзаци та загострення продовольчо'! проблеми у свiтi Украша буде нарощувати ринки збуту та може реалiзувати створенi можливостi, гiдно iнтегруватися в глобаль зований ринок.
На думку президента Украшсько! аграрно!' кон-федераци Л. П. Козаченка, свiтове сшвтова-риство дивиться на Украшу як на джерело ви-робництва продовольства в перспективi для 500 млн оаб, включаючи 45 млн населення Украши. Однак к-нують ризики, за яких зазначеш можливостi можуть бути не реалiзованi. У 2013 р. Запорiзький регiон зна-ходився на п'ятому мкщ в Укра'М по виробництву насiння соняшнику та озимо! пшенищ, а вже за результатами альськогосподарського виробництва 2018 р. Запорiзька область з виробництва пшенищ не ввшшла в десятку лiдерiв, а з виробництва соняшнику зайняла 9 мкце серед регюшв Украши [6].
Внутрiшнiй аналiз показав, що при iснуючому сташ справ в АПК регiон ризикуе втратити в най-ближчi роки свою головну ключову компетенцiю -родючшть земель. За даними Державного агентства земельних ресурав у Запорiзькiй областi, 1545,5 тис. га обстежених орних земель обласп мають рiзний вiдсоток гумусу [7]:
Тис. т
а) 1,3 тис. га мають вмшт гумусу в орному шарi б1льше 5,0%;
б) 83,0 тис. га - в^д 4,1 до 5,0%;
в) 520,0 тис. га - в^д 3,1 до 4,0%;
г) 771,4 тис. га - в^д 2,1 до 3,0%;
д) 169,8 тис. га - менше 2% гумусу.
За таких умов 85-90% врожаю ольськогоспо-дарських культур отримуеться за рахунок природ-но'! родючосп грунпв, i тiльки 10-15% - за рахунок внесених добрив. Склався гостродефщитний баланс гумусу й елеменпв мшерального живлення рослин. У середньому за 2010-2012 рр. негативний баланс гумусу в обласп досяг 712 кг/га, з коливаннями по районах в^д 500 до 800 кг/га [8]. У 2018 р. у середньому негативний баланс гумусу досяг 780 кг/га [9]. Дана ситуащя склалася в результат катастрофiчного зни-ження внесених мшеральних i оргашчних добрив на та! збмьшення виробництва зернових i соняшнику. У 2018 р. внесення оргашчних добрив склало лише 137,8 тис. т, що в 78 разiв менше, шж у 1990 р. (рис. 1). У 1990 р. було внесено 151,6 тис. т мшеральних добрив шд поави вах альськогосподарських культур, у 2000 р. - усього 10 тис. т. З 2002 по 2005 рр. внесення мшеральних добрив в^дбувалося на рiвнi близько 20 тис. т. Починаючи з 2016 р. внесення мшеральних добрив перевищило рiвень понад 50 тис. т i склало 67,3 тис. т, у 2017 р. i 2018 р. - 91,4 i 109,8 тис. т в^дпо-в^дно [6; 8].
Тенденщю шдвищення внесення мшеральних добрив у ольськогосподарсью землi регюну та Укра!-ни в ц1лому потрiбно розглядати комплексно. Зокре-ма, обладнання для !х пiдготовки, виробництва та ви-
12 000
10 000
8000
6000
4000
2000
0 М-
♦ ♦ ♦
199020002001 2002 2003 20042005 2006200720082009 20102011 20122013 201620172018 Р1к
Внесения оргаычних добрив, тис. т Виробництво зернових, тис. т
Внесення мшеральних добрив, тис. т
Рис. 1. Внесення мшеральних i оргашчних добрив та обсяги виробництва зернових у Запорiзькому репош
в 1990 р. i у 2000-2018 рр.
користання (емносй, змшувач^ розприскувачi) ви-готовляють з корозiйнотривких сталей i сплавiв. При цьому з метою захисту навколишнього середовища та запобiгання псуванню та втрати коштовних добрiв потрiбно запобiгати витоку готових добрiв з цього обладнання внасл^док його локально! корози, осюль-ки добрива дуже корозивно-активнi та сприяють цьому. Для прогнозування штинготривкост матерiалiв обладнання, призначеного для зберкання, пiдготов-ки, транспортування та застосування добрив, вчени-ми НУ «Запорiзька полiтехнiка» розроблено методики оцшки та прогнозування корозшно! тривкостi цих матерiалiв [9]. Це запобкае екологiчним проблемам через втрату добрiв.
Ciльськогосподарськi землi регiону знаходять-ся в кризовому станi, спостеркаеться знижен-ня родючостi грунпв через втрату гумусу й основних елементш живлення рослин. Дефщит орга-шчних добрив склався в результатi рiзкого скорочен-ня поголiв'я велико! рогато! худоби. На 1 ачня 2018 р. поголiв'я корiв у скьськогосподарських шдприем-ствах регiону становить 7,1 тис. голiв - 2,2% в^д по-казника 1991 р. [6; 11].
У 2018 р. рентабельшсть виробництва молока ста-новила близько 6% (табл. 1), збитковiсть вирощування велико! рогато! худоби на м'ясо - 36,5% (табл. 2) [6].
Осюльки виробництво молока та м'яса велико! рогато! худоби нерентабельна, ольськогосподарсьй виробники регюну в^ддають перевагу виробництву рослинницько! продукцГ! - пшеницi та соняшнику.
З табл. 3 видно, що з 2008 р. частка продукцГ! рослинництва перевищуе 70%.
Частка продукцГ! тваринництва у 2018 р. ско-ротилася до 15,0%. Сформована диспропорщя в роз-витку мГж тваринництвом i рослинництвом, крiм еколопчно! проблеми, створило ряд соцiальних проблем. Скорочення сектора тваринництва призвело до зростання безробггтя на сем.
З 1990 по 2018 рр. виробництво молока скоро-тилося больше, шж у 24 рази [6; 18]. Рекомендован норми споживання молока та молочних продукпв -392 кг на людину в рк. Обсяг виробництва молока на 1 людину скорочуеться. У 1995 р. на одну людину було вироблено 280 кг молока, у 2004 р. - 200, у 2018 р. -142 кг. Фонд споживання молока та молочних про-дуктш у регюш скоротився з 436,5 тис. т у 1995 р. до 320,9 тис. т у 2000 р. Впм, з 2001 р. спостеркаеться тенденщя зростання, i протягом останшх двадця-ти роив фонд споживання становить у середньому близько 300,0 тис. т на рк. Споживання молока та молочних продуктш на одну людину в рк у 2018 р. склало 175 кг, що набагато нижче рекомендовано! норми [12-14].
Таблиця 1
Результати реалiзацм молока в Запорiзькiй облает
<С
О ш С
=П
_а <
=п о
Показник Рю
2010 2016 2017 2018
Собiвартiсть 1 ц, грн 249,81 440,90 553,85 691,29
Середня цша реалiзацN 1 ц, грн 280,59 501,74 705,06 732,77
Рiвень рентабельное^ (збитковостi), % 12,32 13,80 27,30 6,00
Таблиця 2 Результати реалiзацií м'яеа велико'!' рогато'!' худоби в Запорiзькiй облаетi
Показник Рiк
2010 2016 2017 2018
Собiвартiсть 1 ц, грн 1528,50 1691,23 2045,86 1917,00
Середня цша реалiзацil 1 ц, грн 933,26 1200,09 1266,30 1051,23
Рiвень рентабельное^ (збитковостi), % -38,94 -29,04 -38,10 -45,16
<
2 ш
Таблиця 3
Структура продукцп еiльеького гоеподаретва Запорiзькоí' облаетi
Показник Рт
1995 2000 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2016 2017 2018
Продукфя рослинництва, % 52,7 56,8 72,8 64,5 57,2 70,0 72,5 80,3 85,6 87,3 85,0
Продукфя тварин-ництва, % 47,3 43,2 27,2 35,5 42,8 30,0 27,5 19,7 14,4 12,7 15,0
ПорГвняно з показниками розвинених кра!н 6в-ропи така тенденцiя набувае загрозливого характеру для здоров'я населення. Наприклад, у ФранцГ! одна людина споживае близько 400 кг молочних продукпв у рж, жителi скандинавських краш (ШвецГ!, Дани, Фш-ляндГ!) споживають понад 500 кг молока на рж [15].
Аналiз споживання м'яса велико! рогато! ху-доби показуе, що виробництво яловичини i теля-тини на одну людину знижуеться - з 21 кг у 1990 р. до 6 кг у 2010-2018 рр. Рацюнальна норма, що вГд-повГдае науково обгрунтованому харчуванню, пе-редбачае споживання людиною 82 кг м'яса на рж, з них 32 кг (39%) яловичини.
Споживання м'яса та м'ясних продукпв на одну людину в Запорiзькому регюш значно менше норми [16-18]. У 2018 р. фонд споживання м'яса на одну людину склало 54,9 кг на рж. Обсяг виробництва молока та яловичини залежить вГд поголiв'я велико! рогато! худоби, у тому числГ корiв. За статистичними даними [6; 18], у Запорiзькому регюш поголiв'я велико! рогато! худоби скорочуеться з кожним роком.
Лопчним виршенням проблеми низько! рен-табельностi виробництва молока е зниження його собiвартостi через скорочення найбкьш витратних статей. Розрахунки свГдчать, що у 2018 р. найбкьшу частку в структурi собiвартостi виробництва молока складають витрати на корми - 53,7% [19].
Фокус - досить важливий елемент у викорис-танш форсайту. У сво!х дослкженнях ми фокусувалися на тенденцшх розвитку шно-вацiй у сферi науки i технологiй.
Осккьки в регiонi переважае стiйлове утриман-ня корiв, значну частку в собшартосй кормiв складають витрати на паливно-мастильш матерiали на об-робку грунту, догляд за поавами, скошування, тран-спортування кормiв до тваринницьких комплексш, !х розвантаження та роздачу тваринам. Альтернативою може стати система пасовищного утримання велико! рогато! худоби, яка усшшно використовуеться в пе-редових кра!нах - виробникiв коров'ячого молока.
Популяршсть i ефективнiсть молочного виробництва на основi пасовищного утримання пов'язана з поширенням так звано! «новозеландсько! системи» («The New Zealand System»), яка сформована в Новш ЗеландГ! та грунтуеться виключно на пасовищнш сис-темi виробництва молока. Найбкьша компанiя Ново! ЗеландГ! - Fonterra Co-operative Group Limited -е водночас найбкьшим свгговим експортером молока та молочних продукпв. Fonterra складаеться з фермерських кооперативiв, якГ в цкому щорГчно зби-рають близько 17 мкьярдш лГтрГв молока, що стано-вить 89% обсягу молочного виробництва кра!ни.
У 2014 р. компанш Fonterra Co-operative Group Limited займала друге мiсце у свГтГ з виробництва молока з часткою ринку 2,9%, за оцшкою IFCN Dairy Research Center [20]. На 1 мкщ - компанш Dairy
Farmers of America, частка свитого ринку яко! ста-новить 3,7%. У Сполучених Штатах Америки витрати на корми у виро6ництвГ молока складають 35-50%. Доведено, що рацюнально органковане виробництво молока на основГ пасовищного утримання корГв скорочуе виро6ничГ витрати та шдвищуе чистий до-хГд дрГ6них i середнiх шдприемств на 150 дол. на одну корову порГвняно зГ звичайною системою утримання.
А ослГдження укра!нських учених також шд-/ % тверджують, що найбкьш дшвим способом db—^L вирГшення проблеми ефективного ведення галузГ молочного скотарства мае стати широке впро-вадження в регГонГ пасовищного способу утримання корГв у лГтнГй перюд. ДослГдниками Кримського Гн-ституту агропромислового виробництва був проведений експеримент по економкнш оцГнцГ типГв утримання та рацюшв годГвлГ корГв, результати якого наведено в табл. 4.
Завдяки використанню бкьш дешевих i повно-цГнних кормГв при випаа худоби собГвартГсть кор-мово! одинищ в рацГонах годГвлГ нижче на 0,14 грн, а площа кормових упдь на голову менше на 0,19 га i на 0,03 га - на виробництво тони молока порГвняно зГ стшловим способом утримання тварин i годування !х кормами зеленого конвеера. СобГвартГсть виробництва молока при цьому нижче на 0,32 грн/кг.
Результати дослГдження виявили, що за раху-нок скорочення витрат, пов'язаних зГ скошуванням, транспортуванням i роздаванням кормГв тваринам, собГвартГсть кормових одиниць при пасовищному утриманш знижуеться на 37%, що дозволяе значно шдвищити рентабельшсть виробництва молока.
Шдбиваючи пГдсумок вищевикладених аргу-ментГв, можна зробити висновок, що технолопя па-совищного утримання молочного стада може стати критичною технологГею, потенцшним фактором вГдродження тваринництва. При використанш пасовищного утримання корГв в умовах Запоркького регГ-ону можливе реальне скорочення витрат на корми на 20-30%, що вГдповкно до показнишв 2018 р. шдвищуе рентабельшсть виробництва молока до 24-26%.
Таким чином, ключовим фактором устху у вГд-родженш молочного тваринництва в Запоркькому регюш е освоення та впровадження сучасно! технологи, яка зробить можливим шдвищення продуктивности якостГ виробництва та зниження собшартостГ продукцГ!. Розвиток виробництва молока мае базу-ватися на кормах власного виробництва. Викладе-ний шдхк вирГшить проблему збереження грунтово! родючостГ як ключово! компетенцГ! в розвитку АПК регюну, необхГдного для отримання високих урожа-!в сГльськогосподарських культур, а також дозволить вирГшити сощальш проблеми зГ створенням робочих мшць, забезпечення населення продуктами харчуван-ня, що вкповГдае медичним нормам; сприятиме розвитку ринку молочно! продукцГ! регюну.
Таблиця 4
EK0H0Mi4Ha оцшка титв утримання KopiB у лiтнiй перюд при середньор1чних надоях молока 5000 кг/гол.
Показник Тип утримання*
1 2 3
Середньодобовий надм, кг/гол. 16,7 16,7 16,7
Добова потреба корму, корм. од./гол. 13,2 13,2 13,2
Витрати корму на 1 кг молока, корм. од. 0,79 0,79 0,79
Площа кормових культур на 1 гол. 0,62 0,43 0,49
Площа кормових культур для виробництва 1 т молока, га 0,12 0,09 0,1
Вартать добового рацюну, грн. 5,03 3,16 4,1
Собiвартiсть корм. од., грн 0,38 0,24 0,31
Собiвартiсть молока, грн/кг 0,86 0,54 0,7
Прим1тки: 1 - стiйловий з використанням культур «зеленого конвеера»; 2 - пасовищний; 3 - пасовищний з пiдгодiвлею культурами «зеленого» конвеера (50%).
Л1ТЕРАТУРА
1.
Ахметжанова С. Б., Маринова А. Б., Тусунбекова М. Б., Сагинбекова К. М. Форсайтные методы исследований в мировой практике. URL: https://studylib. ru/doc/2356440/forsajtnye-metody-issledovanij-v-mirovoj-praktike
2. Куклина И. Форсайт - инструмент активного исследования и формирования будущего. Российское экспертное обозрение. 2007. № 3. С. 142-148. URL: http://mniop.ru/wp-content/uploads/2015/05/ forsayt-instrument-aktivnogo-issledovaniya-i-formirovaniya-buduschego.pdf
3. Сизов В. С. Форсайт: понятие, задачи и методология. Вопросы новой экономики. 2012. № 2. С. 12-20. URL: http://www.rektor.vsei.ru/staty/staty23.pdf
4. Учебник по форсайту «Общество знаний». Развернутый конспект. URL: https://studylib.ru/ doc/3661569/uchebnik-po-forsajtu.-razvernutyj-konspekt--fajl-doc-
5. Калюжнова Н. Я. Роль форсайта в повышении конкурентоспособности региона в «новой экономике». Наука. Инновации. Образование. 2008. 5-й спец. вып. «Основы и практика применения Форсайта». С. 271-279. URL: http://sie-journal.ru/assets/uploads/ issues/2008/adb2c593b8f90ec08cfc03e573256368.pdf
6. Статистичний щорiчник Украши за 2018 р^ / за ред. Вернера I. £. Житомир : ТОВ «БУК-ДРУК», 2019. 482 с. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/ kat_u/2019/zb/11/zb_yearbook_2018.pdf
7. Цыбров А. Проблемы земельной отрасли Запорожской области и пути их решения. URL: http:// izvestiya.in.ua/ekskliusiv/problemi-zamelnoi-otrasli-zaporojskoi-oblasti-i-pyti-ih-resheniya-.html
8. Внесення мшеральних та оргашчних добрив пщ урожай стьськогосподарських культур у 2018 роц : статистичний бюлетень / Державна служба статистики Украши. КиТв, 2019. 52 с.
9. Белков С. Б., Нарiвський О. Е. Оцшка тривкост сплаву 06ХН28МДТ до птнговоТ' та щтинно'Т корозп в хлоридовмкних середовищах. Новi матерiали i технологи в металургй та машинобудуваннi. 2007. № 2. С. 45-52.
10. Наривский А. Э., Яр-Мухамедова Г. Ш. Влияние легил рующих элементов и структурной гетерогенности стали AISI 321 на селективное растворение металлов из питтингов. ВестникКазНУ. Серия физическая. 2016. Т. 56. № 1. С. 86-96.
11. Статистичний щорiчник Украши за 2017 р^ / за ред. Вернера I. £. КиТв, 2018. 541 c. URL: http://www. ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2018/zb/11/zb_ seu2017_u.pdf
12. Баланси та споживання основних продукта харчування населенням Украши за 2016 р^ : статистичний збiрник / Державна служба статистики УкраТни. КиТв, 2017. 48 с.
13. Баланси та споживання основних продукта харчування населенням УкраТни за 2017 р^ : статистичний збiрник / Державна служба статистики УкраТни. КиТв, 2018. 51 с.
14. Баланси та споживання основних продукта харчування населенням УкраТни 2018 року : статистичний збiрник. КиТв, 2019. 61 с.
15. Украинцы потребляют почти в три раза меньше годовой нормы молока // ZN,UA. 01.09.2011. URL: http://zn.ua/ECONOMICS/ukraintsy_potreblyayut_ pochti_v_tri_raza_menshe_godovoy_normy_molo-ka.html
16. Статистичний збiрник «Тваринництво УкраТни» 2013 року / Державна служба статистики УкраТни. КиТв, 2014. 212 с.
17. Статистичний збiрник «Тваринництво УкраТни» 2011 року / Державна служба статистики УкраТни. КиТв, 2012. 212 с.
18. Статистичний щорiчник ЗапорiзькоТ област за 2008 р^ / за ред. В. П. Головешка. Запорiжжя, 2013. 488 с.
19. Статистичний бюлетень «Основы економiчнi по-казники виробництва продукцп стьського госпо-дарства в стьськогосподарських пщприемствах за 2018 р^» / Державний комтот статистики УкраТни. КиТв, 2019. 84 с.
20. Brockotter F. IFCN Top 20 milk processor list 2014 -ranked by milk intake. URL: https://www.dairyglobal. net/Articles/General/2014/9/IFCN-Top-20-milk-pro-cessor-list-2014--ranked-by-milk-intake-1634253W/
REFERENCES
Akhmetzhanova, S. B. et al. "Forsaytnyye metody issledo-vaniy v mirovoy praktike" [Foresight Research Methods in World Practice]. https://studylib.ru/doc/2356440/ forsajtnye-metody-issledovanij-v-mirovoj-praktike Balansy ta spozhyvannia osnovnykh produktiv kharchu-vannia naselenniam Ukrainy za 2016 rik: statystychnyi zbirnyk [Balances and Consumption of the Main Food Products by the Population of Ukraine : Statistical yearbook]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy,
2017.
Balansy ta spozhyvannia osnovnykh produktiv kharchu-vannia naselenniam Ukrainy za 2017 rik: statystychnyi zbirnyk [Balances and Consumption of the Main Food Products by the Population of Ukraine : Statistical yearbook]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy,
2018.
Balansy ta spozhyvannia osnovnykh produktiv kharchu-vannia naselenniam Ukrainy 2018 roku : statystychnyi zbirnyk [Balances and Consumption of the Main Food Products by the Population of Ukraine : Statistical yearbook]. Kyiv, 2019. Bielikov, S. B., and Narivskyi, O. E. "Otsinka tryvkosti splavu 06KhN28MDT do pitinhovoi ta shchilynnoi korozii v khlorydovmisnykh seredovyshchakh" [Evaluation of the Strength of alloy 06HN28MDT to Pitting and Crevice Corrosion in Chloride-containing Media]. Novi ma-terialy i tekhnolohii v metalurhii ta mashynobuduvanni, no. 2 (2007): 45-52. Brockotter, F. "IFCN Top 20 milk processor list 2014 - ranked by milk intake". https://www.dairyglobal.net/Articles/ General/2014/9/IFCN-Top-20-milk-processor-list-2014--ranked-by-milk-intake-1634253W/ Kalyuzhnova, N. Ya. "Rol forsayta v povyshenii konkuren-tosposobnosti regiona v «novoy ekonomike»" [The Role of Foresight in Increasing the Competitiveness of the Region in the "New Economy"]. Nauka. Inno-vatsii. Obrazovaniye. 2008. Special issue «Osnovy i praktika primeneniya Forsayta». http://sie-journal.ru/ assets/uploads/issues/2008/adb2c593b8f90ec08cf-c03e573256368.pdf Kuklina, I. "Forsayt - instrument aktivnogo issledovaniya i formirovaniya budushchego" [Foresight is a Tool for Active Research and Shaping the Future]. Rossiyskoye ekspertnoye obozreniye. 2007. http://mniop.ru/wp-content/uploads/2015/05/forsayt-instrument-aktivno-go-issledovaniya-i-formirovaniya-buduschego.pdf Narivskiy, A. E., and Yar-Mukhamedova, G. Sh. "Vliyaniye le-giruyushchikh elementov i strukturnoy geterogennos-ti stali AISI 321 na selektivnoye rastvoreniye metallov iz pittingov" [Influence Alloying Elements and Steel
AISI 321 Structural Heterogeneity on the Selective Dissolution of Metals from Pitting]. Vestnik KazNU. Seriya fizicheskaya, vol. 56, no. 1 (2016): 86-96. "Statystychnyi shchorichnyk Ukrainy za 2017 rik" [Statistical Yearbook of Ukraine for 2017]. http://www. ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2018/zb/11 /zb_ seu2017_u.pdf "Statystychnyi shchorichnyk Ukrainy za 2018 rik" [Statistical Yearbook of Ukraine for 2018]. http://www.ukrstat. gov.ua/druk/publicat/kat_u/2019/zb/11/zb_year-book_2018.pdf Sizov, V. S. "Forsayt: ponyatiye, zadachi i metodologiya" [Foresight: Concept, Objectives and Methodology]. Voprosy novoy ekonomiki. 2012. http://www.rektor. vsei.ru/staty/staty23.pdf Statystychnyi biuleten «Osnovni ekonomichni pokaznyky vyrobnytstva produktsii silskoho hospodarstva v sils-kohospodarskykh pidpryiemstvakh za 2018 rik» [Statistical Bulletin "Main Economic Indicators of Agricultural Production in Agricultural Enterprises in 2018"]. Kyiv: Derzhavnyi komitet statystyky Ukrainy, 2019. Statystychnyi shchorichnyk Zaporizkoi oblasti za 2008 rik [Statistical Yearbook of Zaporizhzhia Region for 2008]. Zaporizhzhia, 2013. Statystychnyi zbirnyk «Tvarynnytstvo Ukrainy» 2011 roku [Animal Production of Ukraine]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2012. Statystychnyi zbirnyk «Tvarynnytstvo Ukrainy» 2013 roku [Animal Production of Ukraine]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2014. Tsybrov, A. "Problemy zemelnoy otrasli Zaporozhskoy oblasti i puti ikh resheniya" [Problems of the Land Industry in the Zaporizhzhia Region and Ways to Solve Them]. http://izvestiya.in.ua/ekskliusiv/problemi-zamelnoi-otrasli-zaporojskoi-oblasti-i-pyti-ih-resheniya-.html "Uchebnik po forsaytu «Obshchestvo znaniy». Razvernutyy konspekt" [Foresight Textbook "Knowledge Society". Expanded Synopsis]. https://studylib.ru/doc/3661569/ uchebnik-po-forsajtu.-razvernutyj-konspekt--fajl-doc-"Ukraintsy potreblyayut pochti v tri raza menshe godovoy normy moloka" [Ukrainians Consume Almost Three Times Less Than the Annual Milk Requirement]. ZN,UA. September 1, 2011. http://zn.ua/ECONOMICS/ukraint-sy_potreblyayut_pochti_v_tri_raza_menshe_godo-voy_normy_moloka.html Vnesennia mineralnykh ta orhanichnykh dobryv pid urozhai silskohospodarskykh kultur u 2018 rotsi: statystychnyi biuleten [Application of Mineral and Organic Fertilizers for the Harvest of Agricultural Crops in 2018: A Statistical Bulletin]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2019.
