CC BY
59ності у досягненні поставленої мети (вольовий чинник) значно нижчий, ніж показник ясності розуміння мети незалежно від статі і віку, що вказує на певну слабкість вольової сфери інвалідів зору.
Провідним компонентом доцільної рухової діяльності сліпої людини є точність її рухів (табл. 2).
Висновки.
Результати досліджень свідчать про те, що середня помилка точності рухів інвалідів зору по показниках темпу та зусиллю варіюються в діапазоні 30%. При цьому за точністю диференціювання темпу інваліди, старші 30 років, чоловіки та жінки, перевершують більш молодих. У просторовій точності жінки поступаються чоловікам незалежно від віку.
Визначення моторно-психічних реакцій людей із вродженими або набутими порушеннями у руховій і психічній сферах життєдіяльності дозволяє виявити могутні адаптаційні механізми забезпечення рухової діяльності даної категорії людей і створити реальні передумови для формування нових напрямів фізичного впливу в реабілітаційному процесі, в системі оздоровчої діяльності, для їх професіональної підготовки і розширення сфери соціального спілкування.
Подальші дослідження передбачається провести у напрямку вивчення інших проблем дослідження корекції рухової сфери дорослих сліпих засобами ігрової діяльності.
Література
1. Синева Е.П. Исследование взаимоотношений слепых в производственных и школьных коллективах /Дис.... кан-д.психол.наук. - М., 1981.
2. Моргулис И.С. Общение как средство формирования социального опыта детей с нарушениями зрения //Дефектология, 1971, № 6. - С. 70.
3. Суславичюс А. А. Влияние социальных условий на формирование социальных установок и установки к себе лиц со зрительными дефектами / Автореф. канд.дис. -Л., 1978. - 16 с.
4. Лубовский В.И. Общие и специфические закономерности развития психики аномальных детей //Дефектология. - М., 1971, № 6.
5. Бровченко Л.Б. Порівняльний аналіз системи корекції постави слабозорих дітей молодшого шкільного віку в умовах спеціалізованого навчального закладу // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту /зб.наук.праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. -№2. - С. 22-25.
Надійшла до редакції 04.05.2007р.
АДАПТИВНА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА І ПАРАЛІМПІЙСЬКИЙ СПОРТ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Кісельов А., Главатий С., Руденко А., Майоров В., Абрамов К., Татарова Л.
Інститут фізичної культури Миколаївського державного університету імені В.О.Сухомлинського
Анотація. Проведено аналіз інвалідності серед жителів Миколаївської області, створення державної системи залучення неповносправних до фізичної, психічної і соціальної реабілітації, створення умов для розвитку спорту. Державна комплексна програма вирішення проблем інвалідності дозволила створити в регіонах
мережу реабілітаційних центрів, спеціалізованих шкіл-інтернатів для неповносправних дітей, дитячо-юнацьких спортивних шкіл для фізичної, психічної і соціальної реабілітації та участі у спорті.
Ключові слова: фізична реабілітація інвалідів, пара-лімпійський спорт.
Аннотация. Киселёв А., Главатый С., Руденко А., Майоров В., Абрамов К., Татарова Л. Адаптивная физическая культура и паралимпийский спорт Николаевской области. Проведён анализ инвалидности среди жителей Николаевской области, создания государственной системы привлечения неполноценных к физической, психической и социальной реабилитации, создание условий для развития спорта. Государственная комплексная программа решения проблем инвалидности позволила создать в регионах сеть реабилитационных центров, специализированных
школ-интернатов для детей, детско-юношеских спортивных школ для физической, психической и социальной реабилитации и участия в спорте. Ключевые слова: физическая реабилитация инвалидов, паралимпийский спорт.
Annotation. Kissel A., Glavatiy W., Rudenko A., Maerov I., Abramov K., Tatarova L. Adaptive physical culture and paralympics sport of the Nikolaevskiy region. The analysis of disability among the habitants of the Nikolaevskiy region is conducted, creations of the state system of bringing in of inferior to the physical, psychical and social rehabilitation, creation of terms for development of sport. The state comprehensive programme of a solution of problems of physical inability has allowed to frame in regions a net of the rehabilitational centers, the specialized schools -boarding schools for children, nursery youthful sports schools for a physical, mental and social aftertreatment and sharing in sports.
Keywords: physical rehabilitation of invalids,
paralimpics sport.
Вступ.
Проблема збереження рухливих можливостей для неповносправних людей є актуальною у фізичній культурі і спорті. Підготовлений спортсмен-інвалід стає взірцем для інших неповносправних. На -ціональна доктрина фізичної культури і спорту в стратегії розвитку фізичного виховання та спорту для всіх є пріоритетним завданням, яке передбачає виховання національних традицій, прихильності до оздоровчої рухливої діяльності як важливого компоненту здорового способу життя та соціалізації особистості в праці, відпочинку, розвагах. Ставиться мета - перетворення особистості з пасивного спостерігача та очікування кращих умов на активного учасника спортивного руху, розробки стратегії спортивної медицини, соціальної, психологічної та фізичної реабілітації, починаючи з ранніх стадій захворювання або травм. Соціальна і фізична реабілітація інвалідів, що виникла на перетині і взаємодії медицини, біології, фізичної культури, педагогіки, психології та соціології дедалі більше стверджується як інтегральний засіб збереження і підтримання здоров’я, відновлення втрачених функцій організму при різних патологічних станах [ 1, 7].
Робота виконана за планом НДР Інституту фізичної культури Миколаївського державного університету.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження - визначити роль облас-
ного реабілітаційного центру «Надія» в організації медико-соціальної і фізичної реабілітації неповносправних та залучення їх до фізичної культури і спорту, умови підготовки обдарованих спортсменів-інвалідів до участі у Паралімпійських змаганнях.
Об ’єктом дослідження були звіти обласного центру інвалідного спорту, спортивного клубу « Вікторія» та дитячо-юнацької спортивної школи пара-лімпійського резерву ( ДЮСШПР), матеріали звітів про хід виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 1999 р. за .№31 «Про комплексну програму вирішення проблеми інвалідності» та указу Президента України від 19 липня 2005 р. «Про підготовку та участь спортсменів України в Олімпійських, Пара-лімпійських та Дефлімпійських іграх, Всесвітніх універсіадах, чемпіонатах світу і Європи».
Результати дослідження.
Дослідженнями встановлена тенденція постійного зростання інвалідності як серед дорослих, так і серед дітей і підлітків віком до 18 років. Якщо у 2004 році кількість інвалідів віком до 18 років складала 3789 осіб, то у 2005 році уже 4506. Щороку на 10000 відносного населення 21,1 дитина і підліток стають інвалідами. В структурі дитячої інвалідності на кожні 10000 осіб даного віку припадає 76 - 77 дітей-інвалідів віком до трьох років,170 - 180 віком від 3 до 8 років, 195 -198 віком від 7 до 13 років, 201 - 203 віком від 14 до 16 років і понад 1% - віком 17 - 18 років.
Причини інвалідності різноманітні, але частіше всього це - уроджені аномалії, дитячий церебральний параліч (ДЦП), розлади психіки і поведінки, хвороби органів дихання, хвороби ока і придаткового апарату, захворювання кістково-м’язової системи, захворювання вуха та придаткового апарату.
Порівняльні дані статистичних показників області зі звітами Міністерства охорони здоров’я Ук -раїни свідчать про зростання захворювань з хронічною патологією, уроджених потвор різного походження, травм, які призводять до інвалідності дітей. Визиває занепокоєння зростання дитячих церебральних паралічів (ДЦП), нейрогенного сколіозу, що призводять до прогресуючих і дуже тяжких захворювань з слабкістю м’язової системи, контрактурами, деформацією стоп, низькою руховою активністю.
Створений у 1984 р. обласний центр медичної і соціальної реабілітації неповносправних дітей «Надія» став взірцем створення умов ранньої фізичної, психічної і соціальної реабілітації в Україні, на базі якого в січні 2003 року була проведена науково-практична конференція з проблем ранньої реабілітації дітей з обмеженими можливостями здоров’я. В конференції приймали участь представники Верховної Ради, Секретаріату Кабінету Міністрів, Міністр праці і соціальної політики, представники Міністерства освіти і науки, охорони здоров’я, заступники голів державних адміністрацій областей України.
Програма ранньої фізичної, психологічної і соціальної реабілітації передбачає підвищення ефективності профілактичної роботи, направленої на попередження дитячої інвалідності і покращення мож-
ливостей втілення комплексної психолого-педагогіч-ної і соціальної реабілітації неповносправних дітей, забезпечення дії з технічними засобами, що полегшують побутове самообслуговування, створення в містах і районних центрах амбулаторних і стаціонарних відділень відновлювального лікування та створення комплексного медико-психолого-педагогічного підходу родини до неповносправних дітей, залучення їх до реабілітаційної роботи вдома.
Центр ранньої медико-соціальної реабілітації розрахований на 160 дітей віком від народження до 7 років. Діти розподілені на групи по 8 чоловік за профілем хвороби. Діти до 2 років відвідують групи «матері та дитини». В центрі здійснюється медико-соц-іальна реабілітація дітей з фізичними та інтелектуальними проблемами, логопедична допомога при мовних вадах, вдосконалення моторики опорно-рухового апарату, складання індивідуальних і сімейних планів, лікувальна фізкультура і масаж, безіголкова рефлексотерапія, реабілітація за допомогою апаратів «Біотрон», кольоротерапія, мікрохвильова резонансна терапія та інші методи. Надання усіх видів послуг - безкоштовне.
Медична реабілітація неповносправних дітей проводиться в спеціально підготовлених класах, частина занять здійснюється в «сухому» басейні з використанням терапевтичних м’ячів, ходунів, валків, де не ходячі діти укладаються в спеціальні стендори. Всі ходячі діти відвідують плавальний басейн «Водолій».
Позитивний аналіз діяльності центру ранньої медичної і соціальної реабілітації дав поштовх до створення мережі центрів в кожному місті і районі області. Базовий же центр ранньої реабілітації поповнився спеціально збудованим приміщенням дитячої ортопедії і учбово-методичного навчання, спеціалістів з медичним, соціальним і психологічним напрямком.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України №31 від 21 січня 1992 року « Про комплексну програму вирішення проблеми інвалідності» в області створено 12 спеціалізованих шкіл для дітей-інвалідів на 2045 місць, в яких навчається по спеціальним програмам 293 дитини туговухих і слабочуючих, 189 з вадами зору, 1553 з розумовими вадами. Згідно статистики 80% дітей-інвалідів області знаходяться в сім’ях і лише 20% в спеціалізованих школах-інтернатах.
Види спорту, в яких можуть брати участь інваліди, зв’язують з ім’ям англійського нейрохірурга Людвіга Гуттмана, який під час другої світової війни організував при Сток-Мендевільському госпіталі Центр лікування спеціальних травм. Долаючи вікові стереотипи по відношенню до людей з фізичними вадами він стверджував: «Важливо не те, що втрачено, важливо те, що залишилось». У відповідності з цією концепцією він ввів спорт в процес реабілітації військовослужбовців з травмами спинного мозку.
Паралімпійські ігри - це аналог Олімпійських, але для спортсменів-інвалідів. Основна філософська ідея Паралімпійських ігор полягає в тому, щоб вони якнайповніше відповідали правилам Олімпійських ігор. Цю ідею закладено в самій назві: Па-
ралімпійські вони тому, що близькі до Олімпійських.
У 1956 році Людвіг Гуттман складає партію спортсменів, формує основи, на яких спорт і далі розвивається для людей з фізичними вадами. «Мета Сток-Мендевільських ігор, - писав Гуттман, - об’єднати паралізованих чоловіків і жінок з усіх частин світу в міжнародному паралімпійському русі, і нехай спорт вдихне надію, підтримає тисячі паралізованих». Символічно, що під час проведення Олімпійських ігор в Мельбурні, Сток-Мендевільські ігри були нагороджені «Кубком Ферулі», який вручається організації, що досягла значних успіхів в популяризації олімпійського руху.
Зусилля Гуттмана, довели, що спорт для людей з фізичними вадами створює умови для успішної життєдіяльності, встановлює психічну рівновагу, дозволяє повернутися до повноцінного життя, незважаючи на фізичні проблеми. У 1960 році в Римі, через кілька тижнів після завершення 17 Олімпійських ігор, були проведені міжнародні змагання інвалідів. В них прийняло участь 400 спортсменів з 23 країн. Фізично здорових атлетів на спортивних олімпійських аренах замінили люди мужнього характеру, які відкривали рахунок необхідними і захоплюючими іграми. Ці змагання пізніше отримали назву «Па-ралімпійські ігри».
У грудні 1988 року при Миколаївській обласній раді Всеукраїнської федерації фізкультурної спілки профспілок було відкрито фізкультурно-оздоровчий клуб інвалідів «Вікторія» , основною метою діяльності якого була реабілітація інвалідів засобами фізичної культури та спорту.
Почали проводитися чемпіонати інвалідів з різних видів спорту. Першим чемпіоном нашої країни з легкої атлетики став візочник Валерій Головін, призером - Бруснік Світлана. Чемпіонами країни з настільного тенісу були Бузік Руслан, Баканов Олександр. Велике значення для популяризації інвалідного спорту мав супермарафон Москва - Київ - Кривий Ріг, в якому прийняли участь 12 інвалідів-візоч-ників з 4 республік. Комісаром цього марафону став клуб «Пригода» під керівництвом Дмитра Шпаро.
Для подальшого розвитку фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи серед інвалідів, реабілітації і зміцнення здоров’я в січні 1993 року Постановою Міністерства України у справах молоді і спорту було створено Український та обласні центри інвалідного спорту.
Вся робота Миколаївського обласного центру з фізичної культури і спорту інвалідів «Інвас-порт» була спрямована на реалізацію Указу Президента України «Про розвиток та підтримку Паралімпійського руху в Україні» та вирішення питань цільової комплексної програми «Фізичне виховання - здоров’я нації». 9 січня 2002 року Миколаївська обласна державна адміністрація прийняла розпорядження N° 11-р «Про розвиток та підтримку Паралімпійського руху у Миколаївській області». Майже всі обласні управління взяли участь у підготовці цього документу і досить відповідально по-
ставилися до цього [2]. Миколаївському обласному центру «Інваспорт» виділено приміщення в районі, де сконцентровані спортивні бази міста, що сприятливо впливає на тренувальний процес.
Згідно розпорядження обласної держадміністрації спортсмени-інваліди проходять місячну реабілітацію на базі відпочинку « Берізка» в м. Очакові, де були створені умови для оздоровлення спорт-сменів-інвалідів. Для віз очників виділені кімнати першого поверху, обладнані усіма зручностями, придбані нові тренажери та обладнаний тренажерний зал.
За роки існування обласного центру «Інвас-порт» підготовлено значну кількість спортсменів-інвалідів, які прославили Україну і область на Пара-лімпійських іграх, чемпіонатах світу і Європи. Серед них Майстри спорту Баканов Олександр - настільний теніс, Головін Валерій - марафонець-візочник, Ва-сютинський Олександр - зимові види спорту, Жуме-ла Денис - плавання. Комар Андрій - фехтування, Норенко Сергій - легка атлетика, Сенкевич Сергій -фехтування, Натальчук Володимир - плавання [4, 5].
Висновки.
На підставі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:
1. Незважаючи на досягнення медичної науки та практики охорони здоров’я основним і визначальним в збереженні здоров’я народу є турбота особистості про своє здоров’ я та активну діяльність і особливо для тих, хто має різні вади в стані здоров’я.
2. Державна комплексна програма вирішення проблем інвалідності дозволила створити в регіонах мережу реабілітаційних центрів, спеціалізованих шкіл-інтернатів для неповносправних дітей, дитячо-юнацьких спортивних шкіл для фізичної, психічної і соціальної реабілітації та участі у спорті.
3. Дитячо-юнацькі спортивні школи пара-лімпійського резерву є основним закладом розвитку спорту серед неповносправних та підготовки обдарованих спортсменів-інвалідів до участі у Всеукраїнській спартакіаді «Повір у себе» чемпіонатах світу, Європи і Паралімпійських іграх.
Подальші дослідження передбачається провести у напрямку вивчення інших проблем створення державної системи залучення неповносправних людей до фізичної, психічної і соціальної реабілітації, створення умов для розвитку спорту.
Література
1. Канчук В.В., Дзяк ГВ. Лікувальна фізична культура. -К. Здоров’я,1995. - 1б8 с.
2. Козир М.Б., Кисельов А.Ф. Від масовості у фізичній культурі - до майстерності у спорті. - Миколаїв, 2003.
- 1б0 с.
3. Луковська О., Афанас’єв С. Особливості фізичного розвитку і психомоторного стану дітей молодшого шкільного віку, що страждають церебральним паралічем. // Спортивний вісник Придніпров’я. Дніпропетровськ. - 2004. - №б. - С. 34-39.
4. IV літні юнацькі спортивні ігри України 2005 року. Результати фінальних змагань. - К, 2005. - 120 с.
5. Первов Г.А.Николаевские паралимпийцы. - Николаев, 200б. - 100 с.
6. Статистичні звіти з фізичної культури і спорту в Мико -лаївській області за 1991 - 200б роки ( форма №2 - ФК
і форма №5 - ФК). - Миколаїв. Управління з питань фізичної культури і спорту.
7. Указ президента України від 19 липня 2005 р. «Про підготовку та участь спортсменів України в Олімпійських, Параолімпійських та дефлімпійських іграх, Всесвітніх універсіадах, чемпіонатах світу і Європи».
- К., 2005.
Надійшла до редакції 04.05.2007р.
СИСТЕМА ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ТА СПОРТУ У ВНЗ
Клопов Р.В.
Запорізький національний університет
Анотація. У статті подаються актуальні напрямки інформатизації суспільства і освіти. Розглядається можливість підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту засобами сучасних інформаційних технологій. Описується розроблена і реалізована трирівнева система інформаційного забезпечення «База знань» професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту у ВНЗ.
Ключові слова: інформаційні технології, інформаційне забезпечення, професійна підготовка, база знань фахівця, фізичне виховання та спорт.
Аннотация. Клопов Р.В. Система информационного обеспечения профессиональной подготовки будущих специалистов физического воспитания и спорта в ВУЗ. В статье проанализированы актуальные направления информатизации общества и образования; исследуется возможность повышения качества профессиональной подготовки специалистов по физическому воспитанию и спорту за счет применения средств информационных технологий. Автор представляет и описывает разработанную и реализованную трехуровневую систему информационного обеспечения профессиональной подготовки будущих специалистов по физическому воспитанию и спорту в ВУЗах («База знаний»).
Ключевые слова: информационные технологи, информационное обеспечение, профессиональная подготовка, база знаний специалиста, физическое воспитание и спорт.
Annotation. Klopov R.V. Dataware system for professional training of future specialists in physical education and sports. The article describes with the main ways of community and education informatization. It goes into possibilities for raising professional competence of specialists in physical education and sports by implementation of information technologies. The author presents and describes the developed running three-level system of training of future specialists in physical education and sports “Knowledge Database”. Key words: information technologies, dataware,
professional training, specialist knowledge database, physical education and sports.
Вступ.
На сучасному етапі розвитку освітніх технологій бурхливо розвиваються інформаційні технології. Причиною тому є високі темпи інформатизації суспільства в цілому та освіти зокрема.
Інформатизація як провідна тенденція соціально-економічного прогресу розвинених країн є об’єктивним процесом у всіх галузях людської діяльності, в тому числі у професійній підготовці фахівців.
Інформатизація освіти - складова частина цього процесу - є системою методів, процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збору, обробки, зберігання, розповсюдження і використання інформації на користь її споживачів. Мета інформатизації освіти полягає в глобальній інтенсифікації інтелектуальної діяльності за рахунок використання нових інформаційних технологій [1, С.73].
Як головні напрями інформатизації освіти та професійної підготовки майбутніх фахівців, автори аналітичного докладу Інституту інформатизації ЮНЕСКО розглядають:
• фундаменталізацію освіти на всіх рівнях;
• реалізацію концепції випереджаючої освіти, орієнтованої на умови існування людини в інформаційному суспільстві;
• формування системи освіти як безперервної освіти впродовж всього життя людини;
• впровадження методів інноваційної та розвиваючої освіти на основі використання перспективних інформаційних технологій;
• підвищення доступності якісної освіти шляхом розвитку системи дистанційного навчання і засобів інформаційної підтримки процесу сучасними інформаційними та телекомунікаційними технологіями.
З позицій сьогодення, інформатизація суспільства спричинила різке (і, певною мірою, спонтанне) зростання використання комп’ютерних комунікацій в освіті. З’являються нові, шляхи отримання інформації та знань. У перспективі питома вага шляхів такого сприйняття інформації, у тому числі освітньої, буде, вочевидь, неухильно зростати. Виникають об’єктивні підстави становлення науково-освітньої діяльності вищих навчальних закладів з обов‘язковим використанням сучасних інформаційних технологій, які можна класифікувати за джерелом їх виникнення, а саме [2, С.32]:
• науково-технічний прогрес в галузі комунікаційних технологій;
• явища, зумовлені чинниками соціально-економічного характеру;
• нові проблеми освіти (зміна цілей, змісту і формотворення на новому етапі розвитку інформаційного суспільства).
Разом з тим, необхідність підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичного виховання та спорту диктує застосування інформаційних технологій в процесі підготовки. Використання засобів інформаційних технологій дає можливість розширити об‘єм знань необхідних для майбутньої професійної діяльності або оновлення отриманих знань і навичок в процесі професійної підготовки, тобто підвищення кваліфікації. Неможливість для більшості фахівців одержувати необхідну їм додаткову освіту в процесі їх повсякденної діяльності, відсутність в навчальних програмах курсів, присвячених інноваціям у професійній діяльності й освіті, хронічна недостатність систематичної інформаційної підтримки процесу професійної підготовки,
