CC BY
37Вікова динаміка інтегральних показників серцево-судинної системи організму спортсменок (М±т)
№ п / п П оказники 12-14, n = 5 15-18, n = 8 19-23, n= 2 3
1 ІНссс (у .о .) 39,95± 14,09 58,2 8±42,49 4 1 ,0 3 ± 2 ,5 8
2 П Э Р С (у .о .) 36,74± 10,22** 43,81±23,7 5 159,4 5±7,91***
3 АПб (у .о .) 2 ,0 3 ± 0 ,1 1 * * 2 ,0 8 ± 0 ,0 8 1,84±0,03***
4 А П м (у .о .) 1 ,5 1 ± 0 ,6 5 * * 4 ,7 5 ± 2 ,6 8 4 ,2 3 ± 0 ,3 6
Примітка: *-р < 0,05 між групами 12-14років і 15-18років; **- р < 0,05 між групами 12-14років і 19-23 роки; ***- р < 0,05 між групами 15-18 років і 19-23 роки.
охарактеризувати як «критичний період» процесу адаптації організму спортсменок до фізичних навантажень з переважним проявом витривалості.
Дуже важливо відзначити, що величина АПб залишалася практично на одному і тому ж рівні у всіх вікових групах.
Висновки.
Таким чином, нами одержані експериментальні дані щодо вікової динаміки функціонального стану серцево-судинної системи спортсменок у віці 12-23 років. Виявилось, що для спортсменок в цьому віковому діапазоні характерна поступова оптиміза-ція функціонального стану апарату кровообіги і підвищення його загальних адаптаційних можливостей до різних екзогенних чинників, зокрема до значного об’ єму тренувальних і змагальних навантажень. Разом з тим, наявність у віковій групі спортсменок 12-14 років ознак зниження функціональних можливостей апарату кровообігу дозволяє охарактеризувати даний вік як «критичний період» процесу адаптації організму спортсменок до дії систематичних фізичних навантажень. Очевидно, що знання вікових особливостей формування загального адаптаційного потенціалу у спортсменок, що спеціалізуються в бігу на середні дистанції, дозволить ефективніше будувати учбово-тренувальний процес у вибраному виді легкої атлетики.
Окрім цього, одержані дані дозволили констатувати вищу інформативність методики розрахунку адаптаційних можливостей серцево-судинної системи за Н.В.Маліковим порівняно з традиційним методом Р.М. Баєвського.
Подальші дослідження передбачається проводити в напрямку удосконалення методики оцінки функціонального стану і адаптивних можливостей організму спортсменок у віці від 12 до 23 років.
Література
1. Айдарлієв А. А., Баєвській Р.М., Барсенева А.П., Максимов А.А., Палєєва Н.Р Комплексна оцінка функціональних резервів організму. - Фрунзе: Ілім, 1988. - 196 с.
2. Міщенко В .С. Функціональні можливості спортсменів.
- К.: Здоров’я, 1990. - 200с.
3. Платонов В.Н. Система підготовки спортсменів в олімпійському спорті. - К.: Олімпійська література, 2004. -С.132-301.
4. Маліков В.Н., Сватьев А.В. Комплексна програма експ-рес-оцінки функціональної підготовленості організму
- «ШВСМ». - Запоріжжя, 2003. - 75 с.
5. Баєвській Р.М., Барсенева А.П. Донозоологичеськая діагностика в оцінці стану здоров’я // Валеологія: діагноста, засобу і практика забезпечення здоров’я. - СПб.:
Наука. 1993. С. 33-48.
6. Маліков Н.В. Про деякі методичні підходи до оцінки адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму // Вісник Запорізького державного університету. - 2001. - №1. - С.187-191.
Надійшла до редакції 22.05.2007р.
КОРЕКЦІЯ РУХОВОЇ СФЕРИ ДОРОСЛИХ СЛІПИХ ЗАСОБАМИ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Кемкина В.К.
Запорізький національний університет
Анотація. У статті досліджується залежність ефективності ігрової діяльності осіб із втратою зору від суб’єктивного сприйняття ними свого стану. Визначення моторно-психічних реакцій людей із вродженими або набутими порушеннями у руховій і психічній сферах життєдіяльності дозволяє виявити могутні адаптаційні механізми забезпечення рухової діяльності даної категорії людей і створити реальні передумови для формування нових напрямів фізичного впливу в реабілітаційному процесі, в системі оздоровчої діяльності, для їх професіональної підготовки і розширення сфери соціального спілкування.
Ключові слова: корекція, рухова сфера, ігрова діяльність, втрата зору, захворювання.
Аннотация. Кемкина В.К. Коррекция двигательной сферы взрослых слепых средствами игровой деятельности. В статье исследуется зависимость эффективности игровой деятельности лиц с потерей зрения от субъективного восприятия ими своего состояния. Определение моторно-психических реакций людей с врожденными или приобретенными нарушениями в двигательной и психической сферах жизнедеятельности позволяет проявить сильные адаптационные механизмы обеспечения двигательной деятельности данной категории людей и создать реальные предпосылки для формирования новых направлений физического влияния в реабилитационном процессе, в системе оздоровительной деятельности, для их профессиональной подготовки и расширения сферы социального общения.
Ключевые слова: коррекция, двигательная сфера, игровая деятельность, потеря зрения, заболевание. Annotation. Kemkina V.K. Correction of motive sphere of adult blinds by the tools of playing activity. In the article the dependence of efficiency playing activity of persons is explored with the loss of eyesight from subjective perception by them being. Definition of motor mental reactions of people with breaking in motorial and mental orbs of life activity allows to exhibit the strong adaptable mechanisms of maintenance of
motorial activity. To frame actual premises for formation of new directions of physical agency in rehabilitational process, in improving activity. For their professional training and dilating of an orb of social dialogue.
Keywords: correction, motive sphere, playing activity, loss of eyesight, disease.
Вступ.
Недолік зору, порушуючи активність людини на біологічному рівні, викликає порушення її активності і на соціальному. Зменшена кількість зорових подразників на та зовнішніх просторових ознак не дозволяє особам із порушеним зором вільно пересуватись та пізнавати світ.
За даними Є.П. Синьової [1], діяльність людини здійснюється у тих чи інших групах у взаємодії і спілкуванні з іншими людьми. Функціонування групи як сукупності індивідів, які взаємодіють, визначається характером їх міжособистісних стосунків. Усі найголовніші види діяльності (гра, навчання, праця) базуються на міжособистісних стосунках і характер цих стосунків відбивається на процесі і результатах спільної діяльності.
І.С.Моргуліс [2] відмічає важливість соціального статусу сліпих у процесі становлення особистості і вказував на те, що осліплі відчувають ускладнення не так у сфері практичної діяльності, як в організації і використанні вільного часу, і в адекватному визначенні свого місця у новому позавироб-ничому колективі. Автор пояснював властиві багатьом сліпим прояви конфліктності завищеною самооцінкою своїх інтелектуальних можливостей, підвищенням претензій та вимог, зверхнім ставленням до оточуючих. У результаті цього сліпа людина важко підтримує контакти з оточуючими.
Успішність адаптації залежить від активності індивіда. Спрямованість установки особистості на соціальну адаптацію залежить від таких факторів, як стан зору, час його втрати, стать, вік, освіта (А. А.Сус-лавічюс [3]). У зв’язку з виключною важливістю самих соціальних установок у процесі соціальної адаптації доцільно не лише їх вивчати, але й сприяти їх правильному формуванню, а в разі необхідності -корекції.
Робота виконана за планом НДР Запорізького національного університету.
Формулювання цілей роботи.
Недостатня розробленість методики занять з іграми з інвалідами зору спонукала автора провести дані дослідження.
Об ’єктом дослідження були особи зі втратою зору у віці 22-35 років - чоловіки, 21-35 - жінки.
Предмет дослідження - навчально-тренувальний процес по голболу з особами зі втратою зору.
Завданнями дослідження було:
1. Установити супутні захворювання в осіб зі втратою зору.
2. Виявити рівень самооцінок у чоловіків із раптовою втратою зору у віці 22-35 років.
3. Показати провідні компоненти рухової діяльності
в осіб із раптовою втратою зору.
4. Розробити організаційно-методичні рекомендації для занять з ігрової діяльності для осіб із раптовою втратою зору.
Для вирішення поставлених завдань були запропоновані методи дослідження: психолого-педа-гогічні спостереження, педагогічний експеримент, метод контрольних тестів.
Результати дослідження.
Нами був взятий зрілий вік І періоду для чоловіків 22-35 років, 21-35 для жінок за А. А.Маркося-ном (1969).
Проте ця вікова періодизація для сліпих умовна і вона необхідна для розробки науково обґрунтованої системи корекції їх здоров’я, для створення таких спеціальних прийомів, засобів і методів виховання та навчання, які були б адекватні кожній віковій стадії і сприяли б оптимальному розвитку їх фізичних і психічних можливостей.
По картах обстеження осіб із втратою зору нами було установлено, що у 40% є мінімальна мозкова дисфункція (негрубі ураження ЦНС), більше 30% - соматичні захворювання (пієлонефрити, захворювання дихальної і серцево-судинної систем), 80% страждають неврозами.
Серед вторинних порушень найбільш типовими є слабкість загальної і дихальної мускулатури, викривлення хребта, деформації стопи, що відображається на їх рухах і фізичній працездатності. Порушення постави спостерігалося майже у 80% сліпих.
Втрата зору, яка призвела до інвалідності, супроводжується його малорухомістю, як вимушеною формою поведінки, і призводить до гіподинамії та гіпокінезії. Тривале перебування в стані зниженого об’єму та інтенсивності рухової діяльності (малих витрат енергії на м’язову роботу, локального характеру зусиль, вимушених статичних поз і станів, спрощених координацій) призводить до зниження усіх виявів життєдіяльності, неекономічності функціонування різних систем організму, а в подальшому - до виснаження компенсаторних можливостей і функціональних резервів.
Обмежена рухова активність інвалідів має й інші негативні наслідки: порушення соціальних зв’язків та умов самореалізації, втрата економічної і побутової залежності, що викликає стійкий емоційний стрес.
Раптова втрата зору у зрілому віці часто суп -роводжується комплексами психічної неповноцінності, характеризується тривогою, втратою впевненості в собі, пасивністю, самоізольованістю, або навпаки -егоцентризмом, агресивністю, а часом й антисоціальними установками.
Для осіб зі втратою зору характерні прояви дизонтогенезу і ретардації як у природному (біологічному), так і в психофізичному розвитку (В.І.Лу-бовський [4], що призводить до дефіциту їх природних потреб у русі, грі, емоціях, спілкуванні, ускладнює процес навчання.
За даними досліджень Н.Г.Байкіної, Д.О. Си-
лантьєва, Я.В.Крет, В. А.Кручиніна, Б.В.Сергєєва, Л.Б. Бровченко їх розвиток супроводжується порушеннями моторних функцій, відставанням і дефіцитом рухової сфери. Від своїх здорових однолітків за багатьма рівнями відстають на 1-3 роки і більше. Втрата зору супроводжується супутніми захворюваннями і вторинними відхиленнями: порушенням постави, викривленням хребта, плоскостопістю, слабкістю дихальної мускулатури, порушеннями просторових образів, самоконтролю, саморегуляції, координації рухів, хворобами органів дихання, серцево-судинної системи, обміну речовин, неврозами, захворюваннями органів слуху, мінімальною мозковою дисфункцією, швидкою втомлюваністю.
Будь-яке пошкодження тягне за собою зміну інформації, що надходить від різних рецепторів, включаючи пропріоцептори. Кінцевим результатом переробки цієї інформації є здійснення рухів у зміненому вигляді (П. К. Анохін). Таким чином, формування нового функціонального стану характеризується наявністю тісного взаємозв’язку регуляторних та виконавчих органів, які забезпечують компенсацію порушених функцій, та основаних на пристосуванні до дефекту сенсорних систем.
У зв’язку з цим на даному етапі експерименту нами була досліджена залежність ефективності ігрової діяльності осіб зі втратою зору від суб’єктивного сприйняття ними свого стану. При цьому самооцінки давали уявлення про їх суб’єктивне сприйняття своїх станів.
Недосконала координація рухів, на низькому рівні інтенсивність і тривалість роботи пов’язані з недостатньою кількістю міжцентральних зв’язків (Н.В.Зимкін, Н.ГПшеннікова). У даному випадку, як відмічають С.А.Косилов і М.І.Виноградова, визначається неефективна аферентна імпульсація, що стимулює м’язи.
Систематичні заняття ігровою діяльністю призводять до розширення міжцентральних зв’язків на всіх моторних рівнях мозку. Довільні рухи припус-
кають взаємодію цілої низки аналізаторів, проте сполучною ланкою у міжаналізаторних відношеннях є руховий аналізатор. При цьому ядро рухового аналізатора виконує функції вищого аналізу і синтезу рухових подразників. Тут відбувається диференціювання пропріоцептивних імпульсів, виникаючих при русі, а також комбінування окремих, відносно простих рухових актів у складні.
Успішність і швидкість оволодіння пізно осліплих новими рухами і діями залежить від ступеня збереженості зорових образів. Проте в інвалідів з великим “стажем” патології процес соціальної адаптації протікає більш природно, ніж в осіб, що стали інвалідами у пізні терміни онтогенезу. Це обумовлено тим, що набуті порушення у стані здоров’ я є для людини стресогенним чинником і призводить до розвитку негативних емоціональних станів особистості.
Таким чином, формування адекватного відношення осіб зі втратою зору до свого дефекту є необхідною складовою педагогічного впливу. Вирішення даної проблеми залежить від якостей самостійності, активності, відповідальності. Пріоритетне значення у розвитку цих якостей відводиться заняттям ігрової направленості.
В осіб зі втратою зору функціональна керуюча система діє неефективно.
Обстеження за методикою САН 35 осіб з порушенням зору УТОС м. Запоріжжя 17 чоловіків та 18 жінок у віці 22-35 років, які відносилися до І періоду зрілого віку, за А. А.Маркосяном, інвалідів зору 1 групи, дозволили виявити такі особливості (табл. 1).
Суб’єктивні оцінки свого стану із самопочуття в осіб із порушеннями зору відносно невисокі. Проте меншу залежність настрою від самопочуття виявляють особи, старші 30 років (психологічна зрілість). У той же час більшу активність демонструють жінки ніж чоловіки. Утруднення у визначенні ясності поставленої цілі та оцінки впевненості в її досягненні виявлені у чоловіків до 30 років.
Примітним є той факт, що показник впевне-
Таблиця 1 Показники самооцінок інвалідів зору 1 групи (п = 31, Х ± m, у відн. од.)
Г рупа С Самопочуття Н Настрій БЗ Бажання займатися іграми ЯЦ Ясність поставленої цілі УДЦ Упевненість у досягненні поставленої цілі
Чоловіки (24,3 ± 4,2 р.) 5,8 ±1,7 5,8±1,9 6,2±2,2 5,8±2,8 5,9±3,3
Жінки (23,4 ± 4,2 р.) 6,3±2,1 5,9±2,4 9,1 ±0,9 7,1±2,2 6,3±2,7
Таблиця 2 Параметри показників точності в інвалідів зору 1 групи (п=35, помилка в %)
№ Група І - І доз. Частота рухів кисті (50% від максим.) Д - Д доз. Динамометрія кисті (50% від максим.) Л (см) Сприйняття та відтворення просторової величини по м’язовому відчуттю
1 Чоловіки 36,8 29,1 4,9
2 Жінки 35,3 23,6 6,2
ності у досягненні поставленої мети (вольовий чинник) значно нижчий, ніж показник ясності розуміння мети незалежно від статі і віку, що вказує на певну слабкість вольової сфери інвалідів зору.
Провідним компонентом доцільної рухової діяльності сліпої людини є точність її рухів (табл. 2).
Висновки.
Результати досліджень свідчать про те, що середня помилка точності рухів інвалідів зору по показниках темпу та зусиллю варіюються в діапазоні 30%. При цьому за точністю диференціювання темпу інваліди, старші 30 років, чоловіки та жінки, перевершують більш молодих. У просторовій точності жінки поступаються чоловікам незалежно від віку.
Визначення моторно-психічних реакцій людей із вродженими або набутими порушеннями у руховій і психічній сферах життєдіяльності дозволяє виявити могутні адаптаційні механізми забезпечення рухової діяльності даної категорії людей і створити реальні передумови для формування нових напрямів фізичного впливу в реабілітаційному процесі, в системі оздоровчої діяльності, для їх професіональної підготовки і розширення сфери соціального спілкування.
Подальші дослідження передбачається провести у напрямку вивчення інших проблем дослідження корекції рухової сфери дорослих сліпих засобами ігрової діяльності.
Література
1. Синева Е.П. Исследование взаимоотношений слепых в производственных и школьных коллективах /Дис.... кан-д.психол.наук. - М., 1981.
2. Моргулис И.С. Общение как средство формирования социального опыта детей с нарушениями зрения //Дефектология, 1971, № 6. - С. 70.
3. Суславичюс А. А. Влияние социальных условий на формирование социальных установок и установки к себе лиц со зрительными дефектами / Автореф. канд.дис. -Л., 1978. - 16 с.
4. Лубовский В.И. Общие и специфические закономерности развития психики аномальных детей //Дефектология. - М., 1971, № 6.
5. Бровченко Л.Б. Порівняльний аналіз системи корекції постави слабозорих дітей молодшого шкільного віку в умовах спеціалізованого навчального закладу // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту /зб.наук.праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. -№2. - С. 22-25.
Надійшла до редакції 04.05.2007р.
АДАПТИВНА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА І ПАРАЛІМПІЙСЬКИЙ СПОРТ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Кісельов А., Главатий С., Руденко А., Майоров В., Абрамов К., Татарова Л.
Інститут фізичної культури Миколаївського державного університету імені В.О.Сухомлинського
Анотація. Проведено аналіз інвалідності серед жителів Миколаївської області, створення державної системи залучення неповносправних до фізичної, психічної і соціальної реабілітації, створення умов для розвитку спорту. Державна комплексна програма вирішення проблем інвалідності дозволила створити в регіонах
мережу реабілітаційних центрів, спеціалізованих шкіл-інтернатів для неповносправних дітей, дитячо-юнацьких спортивних шкіл для фізичної, психічної і соціальної реабілітації та участі у спорті.
Ключові слова: фізична реабілітація інвалідів, пара-лімпійський спорт.
Аннотация. Киселёв А., Главатый С., Руденко А., Майоров В., Абрамов К., Татарова Л. Адаптивная физическая культура и паралимпийский спорт Николаевской области. Проведён анализ инвалидности среди жителей Николаевской области, создания государственной системы привлечения неполноценных к физической, психической и социальной реабилитации, создание условий для развития спорта. Государственная комплексная программа решения проблем инвалидности позволила создать в регионах сеть реабилитационных центров, специализированных
школ-интернатов для детей, детско-юношеских спортивных школ для физической, психической и социальной реабилитации и участия в спорте. Ключевые слова: физическая реабилитация инвалидов, паралимпийский спорт.
Annotation. Kissel A., Glavatiy W., Rudenko A., Maerov I., Abramov K., Tatarova L. Adaptive physical culture and paralympics sport of the Nikolaevskiy region. The analysis of disability among the habitants of the Nikolaevskiy region is conducted, creations of the state system of bringing in of inferior to the physical, psychical and social rehabilitation, creation of terms for development of sport. The state comprehensive programme of a solution of problems of physical inability has allowed to frame in regions a net of the rehabilitational centers, the specialized schools -boarding schools for children, nursery youthful sports schools for a physical, mental and social aftertreatment and sharing in sports.
Keywords: physical rehabilitation of invalids,
paralimpics sport.
Вступ.
Проблема збереження рухливих можливостей для неповносправних людей є актуальною у фізичній культурі і спорті. Підготовлений спортсмен-інвалід стає взірцем для інших неповносправних. На -ціональна доктрина фізичної культури і спорту в стратегії розвитку фізичного виховання та спорту для всіх є пріоритетним завданням, яке передбачає виховання національних традицій, прихильності до оздоровчої рухливої діяльності як важливого компоненту здорового способу життя та соціалізації особистості в праці, відпочинку, розвагах. Ставиться мета - перетворення особистості з пасивного спостерігача та очікування кращих умов на активного учасника спортивного руху, розробки стратегії спортивної медицини, соціальної, психологічної та фізичної реабілітації, починаючи з ранніх стадій захворювання або травм. Соціальна і фізична реабілітація інвалідів, що виникла на перетині і взаємодії медицини, біології, фізичної культури, педагогіки, психології та соціології дедалі більше стверджується як інтегральний засіб збереження і підтримання здоров’я, відновлення втрачених функцій організму при різних патологічних станах [ 1, 7].
Робота виконана за планом НДР Інституту фізичної культури Миколаївського державного університету.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження - визначити роль облас-
