CC BY
75
УДК 616.37-007-053.2-06:616.3
БАБ1ЙI.A., ПААТОНОВА О.М, ФЕАЧУКI.M., ГАРИНИЧЕВА Т.О., БСАОВА A.A., СИТН1КОВА В.О, АССНКОВА О.М. Одеський нацюнальний медичний унверситет
АБЕРАНТНА тДШЛУНКОВА ЗАЛОЗА У ДПЕЙ ¡3 СИНТРОПНОЮ ПАТОЛОП6Ю ОРГАЫВ ТРАВЛЕННЯ
Резюме. У poöomi nовiдомляemься про 4 клiHiHHUx випадки аберантно'1 пiдшлунковоi залози у dimeü — вродженоi вади розвитку. BidMiHeHi miHiHHi, eHdocKoniHHi, гiстологiннi особливостi 3a3HaHeHoiвади.
Ключовi слова: аберантна шдшлункова залоза, синтропна патолог1я оргашв травления, дти.
Аберантна шдшлункова залоза (додаткова, ек-тошя шдшлунково! залози, вроджена гетеротошя шдшлунково! залози, хористома) — вада розвитку шдшлунково! залози, за яко! вузли !! тканини розташоваш в шших органах. 6 повщомлення, що вперше опис додатково! шдшлунково! залози надав Schulz (1727), який виявив 11 в дивертикулi Мекке-ля. За 200 рошв iз часу першого опису було вияв-лено всього 60 випадкiв аберантно! шдшлунково! залози, в наступнi 20 рошв — ще 415 [3, 4]. Нара-зi, за даними патологоанатомiв, аберантнi осеред-ки тканини шдшлунково! залози зустрiчаються в 3 — 10 % секцш. В осiб чоловiчо'í статi цю патоло-гiю виявляють у 2 рази частше, шж у жiнок [7]. Ектопiя може зустрiчатися в рiзних вiддiлах шлун-ково-кишкового тракту чи iнших внутршшх органах: найчастiше виявляеться в гастродуоденальнш зонi (70—85 %), з них у шлунку — 90 %, поодино-кi випадки щодо локалiзацií у жовчному мiхурi, дивертикулi Меккеля, селезiнцi, брижi, пупку, середостшш. Ектопована пiдшлункова залоза ш-якого зв'язку з основною шдшлунковою залозою не мае. Аберантна шдшлункова залоза належить до групи дизонтогенетичних дистопш ештелш з шших оргашв, як е наслщком порушення його диференшацп в ембрiональному перiодi. Вирiз-няють 4 пстолопчних типи ектопiй шдшлунково! залози залежно вщ наявностi структурних елемен-тiв, з яких вона складаеться: 1-й тип — iз залозно! тканини, вивiдних протокiв та острiвцiв; 2-й — iз залозно! тканини та вивщних протокiв (за вщсут-ностi острiвцiв); 3-й — iз панкреатичних острiвцiв; 4-й — iз вивiдних протокiв [5]. Макроскошчно абе-
рантна пiдшлункова залоза, за бшьшютю спосте-режень, мае вигляд полшозних утворень, зустрь чаються також вузликов^ кiстоподiбнi, виразковi форми. Зазначають, що за гастробiоптатами необ-хщно проводити диференцiйну дiагностику з пан-креатичною метаплазiею слизово! оболонки шлун-ка. На вiдмiну вiд гетеротопи дiлянки метаплазп обмеженi тiльки слизовою оболонкою i не мiстять острiвцiв [1].
Кпiнiчно вада тривалий час може не проявля-тися, однак у тканиш додатково! пiдшлунково! залози можливий переб^ усiх патолопчних процесiв i !х ускладнень, що притаманш основнiй. У такiй ситуацп вона може набувати «масок» гастриту, ви-разково! хвороби, панкреатиту, холециститу, апен-дициту та iнших захворювань, що значно утруднюе дiагностику. Вада при значному розмiрi чи шдви-щенiй секреторнiй активностi може стати причиною стенозу воротаря шлунка, запалення, виразки, перфораци стiнки органа-хазя!на, кровотеч^ шеу-са, iнвагiнацi! кишечника, обтурацшно! жовтяницi тощо. Клiнiчна симптоматика пов'язана iз запаль-ними й некротичними змшами в ектопованiй зало-зь Зустрiчаються данi, що аберантна шдшлункова залоза може призвести до стискання прилеглих тканин, спричиняти формування виразок шлун-ку, дванадцятипало! кишки (ДПК). Загрозливе ускладнення — мал^шзашя, розвиток панкреатич-но! аденоми та шших пухлин, у тому чи^ таких, що переб^ають iз гiперiнсулiнiзмом [5]. Мал^-нiзацiя додатково! пiдшлунково! залози можлива частше, нiж основно!, що обумовлюе необхiднiсть динамiчного ендоскопiчного спостереження.
Випадок 1'з практики
3(30) • 2011
Дiагноз встановлюють переважно при ендо-скопiчному дослiдженнi, рiдше ультразвуковому. Остаточно верифшують дiагноз ектопп при морфо-логiчному (гiстологiчному) дослiдженнi бiоптатiв.
Щодо лiкування, здебiльшого рекомендуеться оперативне видалення додатково1 залози: за дани-ми деяких авторiв, воно обов'язкове незалежно вщ кишчно1 машфестацп, локалiзацil, розмiрiв через ризик м&игшзаци, за шшими — лише у випадках тривалих скарг i виникнення ускладнень [2, 4]. Оперативне втручання часто зумовлюе компенса-торну ппертрофш клiтин основно1 шдшлунково1 залози. Альтернативою хiрургiчному методу в деяких випадках може стати метод ендоскошчного втручання. В останш роки з'явились повщомлення щодо ефективност застосування пролонгованих синтетичних аналопв соматостатину (ланреоти-ду) у хворих з аберантною пiдшлунковою залозою. Улм тривалiсть тако1 терапи не обГрунтована методами доказово1 медицини [7].
Наводимо власш клiнiчнi спостереження.
Пащентка К., 11 рокiв, надiйшла зi скаргами на болi в живот натще, переважно в епiгастральнiй дшянщ, печiю, поганий апетит, нудоту, млявють, схильнiсть до запорiв, прогресуючi плями впжиго. Сiмейний анамнез у дiвчинки обтяжений. Тiтка за материнською лшею страждае виразковою хворобою дванадцятипало1 кишки, бабусi за материнською лшею у 18 рокiв проведена гастректомiя з приводу гостро1 шлунково1 кровотечi. Об'ективно при надходженнi до лшарш стан дитини серед-ньо! тяжкостi. Хвора зниженого харчування (маса 28 кг, рют 151 см), шдекс Кетле 2 — 18,54. Млява, дещо пригнiчена. Шкiрнi покриви блщ, на спинi великi дшянки вiтилiго. Живiт доступний глибо-кш пальпаци, дещо напружений в ешгастральнш та пупковiй дiлянках, симптом Менделя позитив-ний. Мiхуровi симптоми негативна Болючiсть у точках Дежардена, Мейо-Робсона та зош Шоффа-ра. Печшка +1 см з-пiд краю реберно1 дуги, без-болiсна при пальпаци, еластична. Стул звичайного кольору, оформлений, нерегулярний, схильшсть до запорiв. У загальному аналiзi кровi — помiрний лейкоцитоз (11,0 Г/л), зсув лейкоцитарно1 фор-мули влiво (п/яд — 8 %). Амiлаза (дiастаза) сечi — 150,0 г/ч • л (норма 20—160 г/ч • л). Глюкоза кровi 5,0 ммоль/л (норма 3,89—5,83 ммоль/л). Глiкемiч-ний профшь: через 1 годину — 3,0 ммоль/л, через 2 години — 3,6 ммоль/л. Дихальний уреазний тест на хелшобактерюз «ХЕЛ1К-тест» — позитивний (+).
Проведено ультразвукове дослщження — пато-лопчних змiн iз боку жовчного мiхура та шдшлун-ково!залози не виявлено.
За даними фiброезофагогастродуоденоскопil — ознаки ерозивно-катарального рефлюкс-езофапту 1-го ступеня, двi виразки цибулини ДПК розмiрами 0,6 х 1,4 см и 0,7 х 0,9 см, на стшках цибулини ДПК 10 афтозних ерозш дiаметром 1,5—3 мм. В антраль-
ному вщдш шлунка на великiй кривинi вiзуалiзу-еться щiльне еластичне утворення дiаметром 1,2 см, висотою 0,6 см iз пупкоподiбним утягуванням у центр^ гладкою поверхнею, за кольором не вщ-рiзняеться вiд оточуючо1 слизово1 оболонки (узята бiопсiя). Катаральний гшерпластичний (фолшу-лярний) виражений гастрит. Поверхнево помiрно виражений гастродуоденiт. Деформацiя цибулини ДПК. Деформащя й недостатнiсть воротаря. Не-достатнiсть карди помiрна. Н.ру1оп (+). За даними внутршньошлунково1 рН-метри — селективна п-перациднiсть (на фош блокаторiв Н2-рецепторiв).
За даними бюпси — фрагменти слизово1 оболонки шлунка з хрошчним запаленням iз помiрним ступенем активностi, фрагменти фiброзноl ткани-ни, дрiбнi фрагменти аберантно1 шдшлунково1 залози — переважно з ацинусами i поодинокими ви-вiдними протоками (рис. 1).
Хворш було виставлено дiагноз: виразкова хвороба ДПК, уперше виявлена: 2 гиантсьш гострi виразки цибулини ДПК iз деформацiею цибулини дванадцятипало1 кишки й воротаря. Гастроезофа-геальна рефлюксна хвороба з рефлюкс-езофагггом 1-го ступеня тяжкость Хронiчний гастродуоденiт: нодулярний пангастрит з шдвищеною кислото-утворюючою функщею шлунка, асоцiйований НР, хрошчний ерозивний поверхневий дуоденiт. Абе-рантна шдшлункова залоза. Вiтилiго.
Крiм вищенаведеного спостереження, пiд нашим наглядом знаходилося ще 3 дiвчинки вшом 12, 13 та 15 рошв, у яких при фiброезофагогастро-дуоденоскопи з приводу скарг на болi в животi було встановлено аберантну шдшлункову залозу, що було шдтверджено даними бюпси.
Аналiзуючи наведенi спостереження, слщ шд-креслити, що в умх випадках аберантно1 шд-шлунково1 залози пацiенти були жшочо1 стать В умх дiтей мала мюце синтропна патологiя органiв травлення (хрошчний гастродуодешт, у 3 iз 4 ви-падкiв — гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, дискiнезiя жовчовивiдних шляхiв). Характерно, що у вмх хворих за даними внутршньошлунково1 рН-метри в^п^чаеться гiперацидний стан. Ендокринна функцiя за даними глiкемiчного профiлю та екзо-кринна функцiя за результатами ферментно1 ак-тивностi не порушенi. Щодо аберантно1 тдшлун-ково! залози: ектошя локалiзувалась в антральному вiддiлi шлунка у 3 хворих, у прешлоричному вщдь лi — в 1 випадку, розмiри И коливались вщ 0,7 до 1,5 см. За даними бюпси спостериали два випадки аберантно1 шдшлунково1 залози 2-го типу (залоз-на тканина i вивщш протоки), два випадки — 4-го типу (вивщш протоки).
Актуальнiсть нашого повiдомлення пов'язана з рiдкiстю уроджено1 гетеротопи шдшлунково1 залози та недостатньою кшькютю друкованих повщо-млень щодо клМчних спостережень як у дорослих, так i у дiтей.
3(30) • 2011
Випадок i3 практики
Рисунок 1. Фрагмент шлунка д1вчинки 11 роюв. У пдслизовому шар'1 шлунку ацинуси пщшлунково/ залози. Забарвлення гематоксилн-еозином. Ок х 10, об х 20
Бабий И.Л., Платонова Е.М., Федчук И.Н., ГарынычевА Т.А., БеловаЛ.Л., Сытникова В.А., Лесникова Е.М. Одесский национальный медицинский университет
АБЕРРАНТНАЯ ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА У ДЕТЕЙ С СИНТРОПНОЙ ПАТОЛОГИЕЙ ОРГАНОВ ПИЩЕВАРЕНИЯ
Резюме. В работе сообщается о 4 клинических случаях аберрантной поджелудочной железы у детей — врожденного порока развития. Отмечены клинические, эндоскопические, гистологические особенности указанного порока.
Ключевые слова: аберрантная поджелудочная железа, синтропная патология органов пищеварения, дети.
Список л1тератури
1. Аруин Л.И., Капуллер Л.Л., Исаков В.А. Морфологическая диагностика болезней желудка и кишечника. — М.: Триада-Х, 1998. — 496 с.
2. Белоусов Ю.В. Гасmроенmерологiя дитячого вжу: Шд-ручник. — К.: СПД Коляда О.П, 2007. — 440 с.
3. Гребенев А.Л. Аномалии поджелудочной железы // Руководство по гастроэнтерологии: В 3 т. / Под. ред. Ф.И. Комарова, А.Л. Гребенева. — М.: Медицина, 1996. — Т. 3 (гл. 5). — С. 74-81.
4. Маев И.В., Кучерявый Ю.А Аберрантная поджелудочная железа // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. — 2005. — № 3. — С. 24-30.
5. Самсонов В.А. Опухоли и опухолевидные образования желудка. — М.: Медицина, 1989. — 240 с.
6. Basili E., Allemand I., Ville E., Laugier R. Lanreotide acetate may cure cystic dystrophy in heterotopic pancreas of the duodenal wall// Gastroenterol. Clin. Biol. — 2000. — Vol. 25. — P. 1108-1111.
7. Gastrointestinal and Oesophageal pathology / Ed. by R. Whitehead. — 2nd ed. — London: Churchill Livingstone, 1995.
Отримано 10.11.10 □
Babiy I.L., Platonova O.M., Fedchuk I.N., Garynicheva T.A., Belova L.L., Sytnikova V.O., Lesnikova O.M. Odessa National Medical University, Ukraine
ABERRANT PANCREAS IN CHILDREN WITH SYNTROPIC PATHOLOGY OF DIGESTIVE ORGANS
Summary. The article provides the data on 4 clinical cases of aberrant pancreas in children — innate teratosis. The clinical, endoscopic, histological features of the that teratosis have been considered.
Key words: aberrant pancreas, syntropic pathology of digestive organs, children.
