CC BY
13
УДК 330.322.014(477)
Замкевич Б. М., канд. техн. наук,доцент® Бглоцерювсъкий нацюналъний аграрнийушеерситет
ВАРТ1СНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АНАЛ13 ЗОВН1ШН1Х 1НВЕСТИЦ1Й I Р1ВНЯ Т1НЬ0В01 ЕКОНОМ1КИ В УКРА1Н1
В статт1 наводятъся результаты варткно-енергетичного анал1зу залежност1 величины зовтштх ¡нвестицт в економгку Украши протягом 20002009 роте вгдргвня тшъовогекономжи / енергоемност1 ВВП.
Ключов1 слова: ¡нвестицп, енергоемтстъ, ттъоваекономша.
Постановка проблеми. Загальна кримшал1защя суспшьства - одна з найсерйозшших внутр1шшх загроз нацюнальнш безпещ Украши. Зростання ■пшзацп економжи, И кримшальних наслщмв завдае значно! шкоди суспшьству, попршуе швестицшний кл1мат, гальмуе процеси державотворення в Украшг Встановлення впливу р1вня тш1зацп економши на величину зовшшшх швестици в економжу Украши стало актуальною проблемою.
Анал1з останшх дослщжень. 1нвестици вдаграють надзвичайно велику роль в розвитку I ефективному функцюнуванш економжи. Сьогодш Украша перебувае в сташ виходу з фшансово-економ1чно! кризи, структурних перетворень в економщ, переходу до ринкових форм I метод1в господарювання. В Укра!ш вщсутш достатш внутршш фшансов1 ресурси для розв'язання багатьох економ1чних I сощальних проблем. 3 метою устшного виршення таких завдань необхвдш мщна фшансова та виробнича бази, можливкть прогнозування наслщюв тш1зацп економжи.
Св1товий досвщ свщчить, що краши не здатш виршити багато сощально-економ1чних проблем без залучення I ефективного використання шоземних швестицш. 1ноземш швестици не тшьки сприяють макроеконом1чнш стабшзаци, виршенню сощальних проблем трансформацшного перюду, а й забезпечують обмш виробничим досвщом I полегшують доступ до зовшшшх ринюв. Особливо потребують зовшшшх швестицш економши, що перебувають у сташ трансформаций коли найбшьш вщчуваеться брак приватних та, звичайно, державних швестицшних ресурЫв. За кризового стану бшьшост1 в1тчизняних пщприемств та оргашзацш, за браком власних швестицшних ресурав необхщним стае все ширше залучення шоземних швестицш.
Зважаючи на експортну залежшсть економжи Украши, попршення швестицшного кл1мату держави е небезпечним. Щодо перспектив покращення швестицшного кл1мату в Укра!ш в експертному середовищ1 юнують неоднозначш думки. Президент американо-украшсько! дшово! ради Морган Вшьямс вважае, що у 2013 рощ обсяг шоземних швестицш в економжу Украши складе лише 2 млрд. долар1в. Дв1 галуз1 народного господарства, яю
®3амкевич Б. М., 2012
161
просуватимуть економ1ку Украши вперед, - це сшьське господарство i енергетика [1]. Обсяг внутршшх i зовшшшх швестицш в Украшу буде зменшуватись за думкою економкта Мжнародного центру перспективних дослщжень I. Шевлякова [2].
Характерно, що шоземш швестици в економ1ку Украши до 2005 року зростали з р!зким стрибком у 2005 рощ, спадом у 2006 - 2007 p.p., зростання у 2008 p. i знову зменшення при р1зкому зростанш р1вня тшьово! економжи. Найвищий р1вень тшьово! економша в Укра!ш становив у 1997 рощ - 43,5% [3], адал1 спостер1гаеться системне падшня до 28,8% у 2007 рощ i знову зростання. Одним ¿з визначальних завдань державно! пол1тики Украши е концентращя i спрямування зусиль ycix оргашв влади на "pimyne обмеження корупци та тшьово! економ1чно! д1яльност1 " [4]. Щодо цього явища зроблеш теоретично обгрунтоваш висновки Лощшшом М.. Тшьова д1яльшсть в Укра!ш стала настшьки загальним явищем, що И можна вважати способом життя в перехщному суспшьств1 в умовах його конфронтацп з державою. На ринку i у суспшьств1 немае груп доход1в без участ1 у тшьовш д1яльност1 [5]. А це означав, що боротьба з корупщею i тшьовою економжою, як результату конкурентно! боротьби i надм1рного оподаткування, буде повшьним кторичним процесом.
В Укра!ш присутш цш групи населения, як1 защкавленш в юнуванш тшьово! економжи:
• представники владних структур i !х оточення з метою реал1зацп власних iHTepeciB,
• пщприемщ як1 здшснюють б1знес-операцп, ¿гноруючи дшче законодавство,
• рядов! громадяни, змушеш поповнювати доходи за рахунок д1яльност1 в тшьовш економщ,
• споживач1, яю зменшують сво! витрати, за рахунок використання товар!в i послуг зроблених у тшьовому ceKTopi.
Мета статт1. Сьогодш швестици е важливим засобом забезпечення умов зростання якост1 життя громадян. Саме тому на сьогодшшнш день стратепчною задачею е встановлення залежност1 величини зовшшшх швестицш вщ р1вня тшьово! економжи з метою якомога швидшого усунення перешкод, як1 стримують приплив шоземних швестицш, створення якомога сприятливших умов для залучення !х в нашу державу, аби сприяти розвитку кра!ни в цшому.
Виклад основного матер1алу. На 6a3i статистичних даних Укра!ни проведено дослщження динамжи р1вня тшьово! економ1ки в Укра!ш. В розрахунках р1вня тшьово! економжи прийнято методичш рекомендаци MiHicTepcTBa економши Укра!ни [6]. Мшктерством економши Украши використовуються чотири методи визначення р1вня тшьово! економжи: прямий - "витрати населення-роздр1бний товарооборот"; непрямий - фшансовий, монетарний, електричний [6]. Варто зазначити, що використання цих метод1в дае pi3Hi результати щодо обсяпв р1вня тшьово! економжи кра!ни, причому
162
остаточш даш можуть вщр1знятись вщ 1 до 33 % ВВП. Для Украши розб1жшсть ощнок становить до 9 % [7]. В дослщженш прийнято прямий метод визначення р1вня тшьово! економши - "витрати населення-роздр1бний товарооб1г ". Результаты проведеного дослщження показано на рис.1. Зарозрахунками автора лише у 2004-2005 рощ р1вень тшьово! економши знизився до нуля в перюд "помаранчево! революцп ", тобто при вщсутност1 практичного управлшня економшою, а дал1 знову зростае майже до р1вня 2001 року I становить 25-35 % ВВП, що засвщчуе про неефектившсть традицшних метод1в управлшня економшою в сучасних ринкових умовах.
40
35
| 30
о
си
о 20 т
2 15 х
4 10 X
.2 5 о.
Тч -«- £34,3 1
♦— ---- / \ ---4^5,7
/ 422,1
/
/ /
1
Ж.1,3 I
2001 2002 2003 2004 ^2005>,4 2006 2007 2008 2009
Роки
» 1нтегральний ршень тшьово! економ1ки [8], %ВВП —■— Ршень тшьово! економжи сшьського господарства [8], % ВДВ -А- Ршень тшьово! економжиза розрахунками автора, %ВВП
Рис.1. Динамжа |мвня тшьовоТ економжи в УкраУш
Р1вень тшьово! економши у сшьському господарств1 Украши (рис.1) значно нижчий штегрального р1вня тшьово! економ1ки Украши I в перюд 20042008 роюв знаходився в межах 15-30%. Тшьова економша ускладнюе формування ефективно! економ1чно! пол1тики, створюються умови для росту корупци I злочинностг При виснажеш нацюнально! економши, швестуються економши шших кра!ни.
Динамжа величини зовшшшх швестицш залежно вщ р1вня тшьово! економжи представлена графжом на рис. 2. 3 метою надання можливост1 прогнозування шоземних швестицш в економжу Украши отримаш залежност1 при варткнш ощнщ шоземний швестицш:
1В = 6Е+17Т-9,4632, млн. дол. США (достов1ршсть апроксимаци Я2=0,5698),
де Т - р1вень тшьово! економши, % ВВП
I при вартюно-енергетичнш ощнщ шоземних швестицш:
163
!ве = 1Е+22Т'
■8,3603
, млн. Дж (достов1ршсть апроксимаци Я2=0,5226).
11100 10100 9100 8100 7100 6100 5100 4100 3100 2100 1100 100
* 2005 р.
\ г' ---
/ чЧ NN
V А 1 1 ...... N4 NN
2007 вГ'"Ч N Ч\
Р * \Ч 20 09 р.
— ч *
\ 2004 р.
2001 р. 2000 р.
28
30 32 34 36
Ршень тшьовсн економки, % до ВВП
—А-млн. дол США —•— млн.кДж, 1000000 —~
38
Рис.2. Залежшсть ¡ноземних ¡нвестицш ввд |мвня тшьово*1 економжи
протягом 2000 - 2009 роюв
% ВВП
Рис.
3. Залежшсть енергоемносп ВВП ввд |мвня тшьово*1 економжи
За вартюно! I вартюно-енергетично! оцшки ¿ноземних швестицш в Укра!ш спостер1гаеться 1х очевидна залежшсть вщ р1вня тшьово! економжи -зменшення ¿ноземних швестицш при зростанш р1вня тшьово! економжи. Але при варткнш оцшщ ця залежшсть вщ р1вня тшьово! економжи проявляеться
164
значшше в межах р1вня тшьово! економ1ки 0-31% ВВП, \ дал1 при зростанш р1вня тшьово! економжи е меншою, що пов'язано ¿з системним зростанням вартост1 використовуваних енергоресурЫв. При значних р1внях тшьово! економши ця р1зниця, загалом, стае не суттевою. Це означае, що вартють використовуваних енергетичних ресуршв при значних р1внях тшьово! економжи на величину зовшшшх швестицш суттево не впливае. При р1внях тшьово! економжи бшьше 38% ВВП швестицп, можна сказати, сягають свого мммуму. Зростання зовшшшх швестицш можна оч1кувати при р1внях тшьово! економши менших 31% ВВП.
1з зростанням р1вня тшьово! економжи спостер1гаеться зростання енергоемност1 нацюнально! економши (рис. 3). Такий результат е природним для б1знесу, який передуам дбае про велию прибутки, а не про модершзацш виробництва, задоволення сощальних потреб суспшьства. Для тшьово! економжи характерне протир1ччя м1ж необхщшстю отримання високих доход1в вщ здшснення економ1чних процеав (високих прибутюв) з одше! сторони \ зменшення зовшшшх швестицш з-за зростання енергоемност1 економжи (рис 4) так необхщних для економ1чного розвитку. Функцюнальний зв'язок зовшшшх швестицш I енергоемност1 економжи представлено графжом на рис. 4.
1,00Е+10 9,00Е+09 8,00Е+09 7,00Е+09 6,00Е+09 5,00Е+09 4,00Е+09 3,00Е+09 2,00Е+09 1,00Е+09 0,00Е+00
0,02 0,025 0,03 0,035 0,04 0,045 0,05 0,055 0,06
кг н.е./кДж ВВП
Рис. 4. Функщональна залежшсть зовшшшх швестицш 1 енергоемносп ВВП
Енергоемн1сть ьш! (рис. 3) зростае при зростанн1 ршня т1ньово1 економжи, що е результатом штересу б1знесу до високих доход1в. Енергоемшсть ВВП прийнято представляти кшограмах нафтового екв1валенту на долар США ВВП [9]. Перерахунок кг н.е./$ ВВП на кг н.е./кДж ВВП зроблено автором. Зростання вартост1 енергоресурав е хорошим стимулюючим фактором 1х економного використання таким чином, зменшення енергоемност1 ВВП. Зменшення вартост1 енергетичних ресурЫв е стимулюючим фактором зростання шоземних швестицш. 1нвестицп не вкладаються в високо енергоемну економ1ку.
165
Висновки. За результатами проведеного дослщження встановлено:
1) розм1р зовшшшх швестицш в економ1ку Украши при р1внях тшьово! економши бщьше 38% ВВП досягае, практично, мш1мального значения;
2) встановлено, що тшьова економжа характеризуеться протир1ччям м1ж потребою отримання високих доход1в вщ здшснення економ1чних процеав (отримання прибутюв) з одше! сторони i зменшення зовшшшх швестицш з-за зростання енергоемност1 економжи (чим бщьша енергоемшсть ВВП тим менш1 швестицп);
3) значения критичного р1вня тшьово! економ1ки, при зростанш якого зовшшш швестицп не залежать вщ вартост1 енергоресурЫв, становить 31% до ВВП;
4) Стратепчним напрямком створення сприятливих умов в Укра!ш для шоземних швестор!в е зменшення р1вня тшьово! економжи i енергоемност1 ВВП.
Л1тература
1. Эксперты: Объем иностранных инвестиций в Украину в 2013 г. составит 2 млрд долл. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://news.finance.ua/ ru/~/1/0/all/2012/06/14/281606. - Назва з екрану.
2. Объем внутренних и внешних инвестиций в Украину... [Електронний ресурс] -Режим доступу: http://gazeta.ua/ru/articles/business/_obem-vnutrennih-i-vneshnih-investicij-v-ukrainu-budet-sokraschatsya-ekspert/441241. - Назва з екрану.
3. Кризис поставил крест на классической теории экономики. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://top.rbc.ru/economics/06/02/2012/636381.shtml. -Назва з екрану.
4. Послания президента Украши до Верховно! Ради Украши. Економкт, 2002, №5, с. 16 - 20.
5. Кравченко С., Теленик С. Основш напрямки забезпечення економ1чно! безпеки Украши // Економка, фшанси, право - № 12. - 2002. - С. 6-10.
6. Наказ Мшстерства економки Украши вщ 18.02.2009 № 123 Про затвердження Методичних рекомендацп розрахунку р1вня тшьово! економ1ки [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.me.gov.ua/. - Назва з екрану.
7. Фом1чова Н. В. Кшвський нацюнальний торговельно-економ1чний ушверситет. Методи оцшки обсяпв тшьово! економ1ки http://intkonf.org/fomichova-nv-metodi-otsinki-obsyagiv-tinovoyi-ekonomiki/. - Назва з екрану.
8. Тенденци тшьово! економ1ки в Украшг [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://lukyanenko.at.ua/load/0-0-0-122-20 (www.me.gov.ua). - Назваз екрану.
9. Енергоемшсть ВВП. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/eHeproeMHicTb ВВП - Назва з екрану.
Summary Zamkevych B. M.
Bila Tserkva national agrarian university, Ukraine
A COST-POWER ANALYSIS OF EXTERNAL INVESTMENTS AND LEVEL OF SHADOW ECONOMY IS IN UKRAINE In the article results over of cost-power analysis of dependence of size of
external investments are brought in the economy of Ukraine during 2000-2009 from
the level of shadow economy and energy of gross domestic product of.
Key words: investments, energy of gross domestic product, shadow economy.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
166
