CC BY
38
О.В. Пирог
1НОЗЕМН1 ШВЕСТИЦП ЯК ФАКТОР ЕКОНОМ1ЧНОГО
ЗРОСТАННЯ УКРА1НИ
У сучасних умовах швестици ви-ступають важливою умовою здiйснення структурно! перебудови нацюнально! економiки, забезпечення технiчного прогресу, тдвищення показникiв господарсько! дiяльностi на макро- та мiкрорiвнях.
Iнвестицiйна дiяльнiсть е об'ектом дослiджень багатьох вiтчизняних i зарубiжних учених. Проблеми iнвестицiй та !х значення i вплив на нацюнальну економiку розглядають такi вгтчизняш вченi, як В.Геець, М.Денисенко, Я.Жалило, А.Музиченко, А.Пересада, Н.Татаренко, В.Федоренко та шш1 Серед зарубiжних учених, дослщження яких присвяченi данiй проблемi, необхщно назвати Л.Дж.Гiтмана, У.Шарпа, Р.Барроу та шших. Узагальнюючи працi провiдних
науковщв, можна зробити такий висновок: незважаючи на проведення глибоких i обгрунтованих дослiджень з швестицшно! тематики, яка е надзвичайно важливою для Укра!ни, вивчення кола проблем щодо впливу шоземних iнвестицiй на нацiональну економжу мае велике значення для Укра!ни через змiни умов iнвестування.
На думку вчених [1, 2, 3], з якою ми погоджуемося, економiчне зростання обумовлюють значнi обсяги швестицш. Пiдтвердженням цього е стрiмке економiчне пiднесення Япони у пiслявоеннi часи, суттевою причиною якого були швестици. За рахунок зростання швестицш у реальний сектор економжи кра!ни щорiчно забезпечу-валося 2,1% економiчного зростання з 8,81% [4, 35]. !ноземш швестици стали
© Пирог Ольга Володимир1вна - старший викладач. Нацюнальний ушверситет, Дшпропетровськ.
дiевим важелем структурно! перебудови i для постсоцiалiстичних кра!н.
В умовах соцiалiзацii економiки Укра!ни та !"! трансформаци до ринкових вщносин особливо! уваги потребують швестици як одш з головних елемеш^в державно! економiчноi полiтики в цшо-му. Вплив iнвестицiйноi полiтики може проявитися як у прискоренш вщтворю-вання темпiв економiчного розвитку кра!ни, так i у стимулюваннi промислового виробництва, забезпеченш умов для стшкого i швидкого економiчного зростання та пщвищенш рiвня суспiльного добробуту в Укра!ш.
Криза внутрiшнього iнвестування актуалiзуе проблему залучення iно-земних швестицш. Отже, вони мають велике значення для економши приймаючо! кра!ни, оскшьки забез-печують ефективну iнтеграцiю нащ-онально! економiки у свiтову завдяки виробни-
чш та науково-технiчнiй кооперацГ!, служать джерелом катталовкладень, при-
чому у формi сучасних засобiв виробництва, залучають вгтчизняних пiдприемцiв до передового
господарського досвщу, сприяють поширенню iнновацiй, сти-
мулюванню iмiтацii та запозичення найкращо! дшово! практики розвинених кра!н, збiльшенню продуктивносп працi та пiдвищенню добробуту населення. На нашу думку, використання шоземних швестицш мае сприяти забезпе-ченню потреб нацюнально! економжи у необхщнш сировинi та продукцii, а головне - стимулювати розвиток еко-
ISSN 1562-109X
номiчно ефективних i конкуренто спроможних експортерiв, що дало б змогу Укра'1ш вписатися в систему мiжнародного подшу працi та мiжнародного розподiлу каmталiв.
Однак залучення iноземних швес-тицш позитивно впливае не тiльки на економжу Украши, а й на свiтову економжу в цiлому (табл. 1).
Таблиця 1. Позитивнг аспекти ¡ноземного ¡нвестування для Украши та свтовог економгки
Аспект Подвiйний ефект
для Украши для зовшшшх суб'ектiв
Полггичний Пiдвищення политично!' довiри кра'1ш, встановлення / розширення полiтичних зв'язюв Вирiшення полiтичних питань шляхом штенсифшаци зв'язкiв
Економiч-ний Економiчне зростання за рахунок розвитку / штенсифшацп процесiв у галузях народного господарства Диверсифiкацiя дiяльностi компанш, очiкування прибутку, створення нових економiчних умов, що просуватимуть взаемо-дiю у iнших сферах/галузях
Сощальний Пщвищення рiвня добробуту та сощально'1 захищеносп громадян за рахунок розвитку суспшьства Розширення зв'язюв, поед-нання культур, популяризащя кращих умов життя суспiльства
Правовий Можливiсть розвитку нормативно-правового поля за свгшвими стандартами, закладення у законодавство варiантiв стикування та взаемоди з мiжнародними системами Розширення можливостей взаемоди за рахунок ушверси-фшаци нормативно-правових систем
Культурний Збагачення „домашньоГ культури Взаемне збагачення культур, можливють популяризаци сво'1'х традицiй, звичшв, рел№
Науковий Скорочення перюду наукового просування краши у процес штеграци iнтернацiональних знань для здшснен-ня спiльних дослiджень, випробувань, винаходiв Обмiн науковим досвiдом, оскшьки Украша володiе значним науковим потенщалом
Технiчний Покращення технiчного стану народного господарства, пщвищення його продуктивносп та потужносп Розширення та збiльшення торговельних зв'язюв (продаж технiки, обладнання, механiзмiв)
Технолопч-ний Можливiсть отримати новi передовi висок технологи, екологiчно безпечнi тощо Взаемовигщний трансферт i популяризацiя технологiй
Еколопчний Зменшення негативного впливу на навколишне середовище та здоров'я населення за рахунок використання новгтшх технологiй i передового обладнання, техшки Зменшення негативного еколопчного впливу на спiльне навколишне середовище Землi
Загальний Вищенаведенi позитивнi зрушення дадуть можливосп наближення до груп розвинутих краш, покращення iмiджу держави, пiдвищення конкуренто-спроможностi краши, збiльшення ваги Украши у световому спiвтовариствi Пiдвищення свгшво'1 пол> тично'1, економiчноi, сощально'1, еколопчно'1 тощо штеграци, забезпечення взаеморозумiння та свiтового спокою
Аналiзуючи особливосп залучення прямих iноземних швестицш в УкраНш, важливо визначити 1х залежнiсть вiд макроекономiчних показникiв i рiвень щеi залежностi при використанш методу кореляцiйного аналiзу. Для визначення коефщента кореляци використовувався табличний процесор Ехе1-97.
Нами був обраний перюд 19982003 рр., який подшяеться на перiод економiчноi кризи (1998-2000 рр.) та перюд економiчного зростання (20012003 рр.), в якому спостер^аеться стабiльне зростання всiх
макроекономiчних показникiв.
У дослiдженнi використовувалися таю макроекономiчнi показники: валовий внутрiшнiй продукт (ВВП), обсяги промислового виробництва, грошовi
доходи населення, обсяги роздрiбного товарооб^у, ставки за кредитами, обсяг експорту товарiв i послуг, обсяг iмпорту това-
рiв i послуг i фiнансовi результати пщ-приемств вiд звичайно'1' дiяльностi до оподаткування.
У даному дослщженш обсяги прямих iноземних iнвестицiй е результативним, залежним чинником, а перелж макроекономiчних показникiв -незалежш чинники.
Вихiднi даннi, якi
використовуються в дослiдженнi, зiбранi зi Статистичних щорiчникiв Украши за 2001-2003 рр. та наведеш в порiвняльних щнах 1998 р. з урахуванням рiвня шфляцп та змiн цiн виробниюв промислово'!' продукци (табл. 2).
Таблиця 2. Показники економ1чного стану Украгни за 1998-2003 рр. [5]
Показник 1998 1999 2000 2001 2002 2003
1 2 3 4 5 6 7
Реальш рiчнi змши
прямих шоземних iнвестицiй, млн.грн.1
5737,342 9476,475 11715,168 12817,626 15358,203 17290,105
Реальнi рiчнi змiни
ВВП, млн.грн. 75826,312 83327,105 89935,183 107015,137 111964,135 117895,431
Реальнi рiчнi змiни
обсягiв промислового
виробництва, млн.грн. 61263,119 68695,258 76404,451 96578,292 100499,475 98454,835
Реальш рiчнi змiни
доходiв населення,
млн.грн. 45315,833 43250,140 48298,829 57296,496 97522,125 105094,562
Реальш рiчнi змiни роздрiбного
товарообiгу, млн.грн. 16097,500 15485,878 15981,055 18026,835 20914,724 24346,808
Реальнi рiчнi змши фшансових
результатiв
пiдприемств вiд
звичайно1 дiяльностi
до оподаткування,
млн.грн. 2833,333 5173,378 7724,612 9816,106 7714,909 9892,032
Реальнi рiчнi змши
експорту товарш i послуг, млн.грн.1
35968,866 47160,020 58191,873 59331,423 65260,712 75192,331
1 Перераховано за середшми рiчними обмшними курсами НБУ.
Закгнчення табл. 2
1 2 3 4 5 6 7
Реальш р1чш змши 1мпорту товар1в 1 послуг, млн.грн.1 38432,655 43998,116 54769,533 57606,574 60329,179 71847,334
Реальш р1чш змши процентно!ставки НБУ по кредитах, % 52,600 49,170 28,951 16,341 7,227 4,947
У ход1 розрахунюв ми отримали таю результати за перюд 1998-2003 рр. Коефщент кореляци м1ж прямими шоземними швестищями та реальною р1чною змшою валового внутршнього продукту дор1внюе 0,9613, що свщчить про тюний прямо пропорцшний лшшний зв'язок, тобто за дослщжуваний перюд стабшьш темпи зростання ВВП забезпечили зростання обсяпв прямих шоземних швестицш.
Коефщент кореляци м1ж обсягом залучених прямих шоземних швестицш та реальною р1чною змшою промислового виробництва дор1внюе 0,9247, що свщчить про тюний зв'язок, тобто стабшзащю промислового виробництва, що дозволило залучати прям1 шоземш швестици в бшьших обсягах.
Коефщент кореляци м1ж результативним чинником 1 реальною змшою наявних доход1в населення дор1внюе 0,866, а з реальною змшою роздр1бного товарооб1гу - 0,855. Це свщчить про те, що нерезиденти при швестуванш беруть до уваги коливання внутршнього, споживчого ринку Украши, а також про мультиплшативний ефект прямих шоземних швестицш в економ1ку краши: збшьшення прямих шоземних швестицш у галуз1 економши приводить до збшьшення доход1в та р1вня життя населення.
Коефщент кореляци м1ж резуль-тативним чинником та процентною ставкою НБУ по кредитах дор1внюе -
0,9543, що означав збереження тюного обернено пропорцшного зв'язку, тобто зменшення процентно! ставки по кредитах сприяе залученню прямих шо-земних швестицш.
Сукупнють показниюв, як1 характеризують зовшшньоеконом1чний сектор, реальш р1чш змши експорту товар1в 1 послуг 1 реальш р1чш змши 1мпорту товар1в 1 послуг значно впливають на приплив прямих шоземних швестицш, що пщтверджують коефщенти кореляци: 0,992 та 0,975 вщповщно. На нашу думку, стшка тенденщя залежност вщ 1мпорту не сприяе економ1чному розвитку краши та залученню шоземних швестицш.
Показником, який характеризуе прибутковють д1яльносп пщприемств Украши, е те, що фшансовий результат пщприемств вщ звичайно! д1яльносп до оподаткування знаходиться в менш тюному зв'язку з обсягами прямих шоземних швестицш, шж показники зовшшньоеконом1чного сектора Украши. Позитивний вплив даного показника на шоземш швестици пщтверджуе коеф1-щент кореляци, який дор1внюе 0,886.
Отже, ми приходимо до висновку, що стале економ1чне зростання краши сприяе залученню прямих шоземних швестицш в и економшу. Нерезидент, приймаючи ршення про швестування, бере до уваги вс перел1чеш макроеконом1чш показники, особливо реагуе на коливання ВВП, промислового виробництва, динам1ки ставки по
кредитах i зовшшньо'1 торгiвлi. Однак у даному дослщженш не розглянута полггична ситуащя в краНш, що також ютотно впливае на рiшення швестора.
Практичним пiдтвердженням
отриманих результатiв е позитивш тенденцй припливу iноземних швестицш в Украшу за 1998-2003 рр. Стабшьне зростання макроекономiчних показникiв, особливо ВВП, за перюд економiчного пщнесення Украши (2001-2003 рр.) вiдбиваеться на обсягах прямих шоземних iнвестицiй. Вщношення прямих iноземних iнвестицiй до ВВП Украши коливаеться на рiвнi 1,21-2,39%. Однак, аналiзуючи свiтовий досвiд розвитку, для макроекономiчноi стабшзацп крани з перехщною економiкою, й штеграцй у свгтову економiку та соцiального добробуту необхщно забезпечити щорiчнi темпи зростання швестицш на рiвнi 10-12% ВВП, або на кожен вщсоток приросту ВВП краша повинна видiлити на швестицй в реальний сектор економши не менш 3% ВВП.
Ми приходимо до висновку, що свгтова модель "зростання виробництва -зростання швестицш - економiчне зростання" в сучасних умовах
украiнськоi економжи не спрацьовуе. Отже, подолання швестицшного спаду в Украiнi стане можливим тшьки пiсля запуску механiзмiв зростання
виробництва. Пщтвердженням даного тезису е свгшвий досвiд подолання iнвестицiйного спаду, який вщбуваеться пiсля реального зростання промислового виробництва.
Лггература
1. Геец В. Еще раз о составляющих экономического подъема в Украине // Экономика Украины. - 1998. - №11. -С.27-36.
2. Анискин Ю. Инвестиционная активность и экономический рост // Проблемы теории и практики управления. - 2002. - №4. - С.77-82.
3. Жалило Я. Иностранные инвестиции и национальный капитал: парадигма взаимодействия // Фондовый рынок. -2001. - №25. - С.8-9.
4. Симовьян С.В. Экономический успех: пути его достижения. - Харьков: Рубикон, 1996. - 250 с.
5. Статистичний щорiчник Украши за 2003 рк / Держкомстат Украши. - К.: Техшка, 2004. - 598 с.
