CC BY
10
ОСОБЛИВОСТ1 КОМБ1НОВАНОГО Л1КУВАННЯ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ГЛОТКИ Безшапочний С.Б., Иванченко С. А., Гришина И. С.
У статт описано проблему л^вання пацieнтiв iз запальними захворюваннями глотки. Сучасш концепци лiкування запальних захворювань глотки, грунтуючись на клiнiко-анамнестичнiй оцшщ стану хворого i при виключенш наявностi бага^ально! шфекцп включають загальнозмщнюючу терапiю i мiсцеве застосування антисептиюв, дезинфiкуючих розчишв, топiчних протизапальних препарата. Вщомо, що найменше побiчних ефекив i протипоказань мають препарати рослинного походження. До ще! групи препарата належать 1НГАЛ1ПТ АКТИВ ПЛЮС i ХЛОРОФ1Л1ПТ АКТИВ ПЛЮС. Було проведено аналiз результатiв лiкування пацiентiв iз застосуванням даних препартов в комбшацп з бензидамiну гiдрохлоридом в порiвняннi з монотерапiею останнiм. Отриманi результати свщчать про бiльш високу ефектившсть комбiнованого лiкування. Серед пацiентiв основно! групи, зокрема, пiдгрупи 1, що приймали бензидамiну гiдрохлорид 3 мг у формi льодяниюв для розсмоктування х 3 р/день i 1нгалшту АКТИВ ПЛЮС в формi спрею х 3 р/день, спостер^алася бшьш швидка (на 0,64 бала) регреая пперемп i набряклостi мигдалин, що в свою чергу, може мати успшне застосування при л^ванш хрошчних тонзилiтiв. У пацiентiв пiдгрупи 2, яю отримували бензидамiну гiдрохлорид 3 мг у формi льодяниюв для розсмоктування х 3 р/день i ХЛОРОФ1Л1ПТ АКТИВ ПЛЮС в формi спрею х 3 р/день, зазначалося бiльш швидке (на 1,37 бала) зниження гiпертрофii фолiкулiв i пперемп задньо! стiнки глотки, що може свщчити про доцiльнiсть застосування даного поеднання переважно при лiкуваннi фарингтв.
Ключовi слова: тонзилiт, фарингiт, шгалшт актив плюс, хлорофiлiпт актив плюс, бензидамшу гiдрохлорид.
Стаття надiйшла 15.04.18р.
PECULIARITIES OF COMBINED TREATMENT OF INFLAMMATORY PHARYNX DISEASES Bezshapochny S.B., Ivanchenko S.A., Grishina I.S.
The article describes the problem of treating patients with inflammatory diseases of the pharynx. Modern concepts for treating inflammatory diseases of the pharynx, are based on a clinical-anamnestic assessment of the patient's condition with the exclusion of the bacterial infection presence and include general restorative therapy and topical application of antiseptics, disinfectant solutions, topical anti-inflammatory drugs. It is known that the least side effects and contraindications are caused by herbal preparations. This group of drugs include INGLIPT ACTIVE PLUS and CHLOROPHILLIPT ACTIVE PLUS. Analysis was performed of the patients treatment results using these preparations in combination with benzidamine hydrochloride in comparison to the monotherapy with the latter. The obtained results testify to higher efficiency of the combined treatment. Among the patients of the main group, particularly subgroup 1, taking benzidamine hydrochloride 3 mg in the form of lozenges for x 3 times a day and INGLIPT ACTIVE PLUS in the form of a spray x 3 times a day, a faster (by 0.64 points) regression of hyperemia and puffiness of the tonsils, which in its turn can be successfully used in the treatment of chronic tonsillitis. In patients of subgroup 2 who received benzidamine hydrochloride 3 mg in the form of lozenges for resorption x 3 times a day and CHLOROPHYLLIPT ACTIVE PLUS in the form of a spray x 3 times a day, there was a more rapid (by 1.37 points) decrease in hypertrophy of follicles and hyperemia of the posterior wall pharynx, which may indicate the advisability of using this combination primarily in the treatment of pharyngitis.
Key words: tonsillitis, pharyngitis, inhaliptic asset plus, chlorophyllipt asset plus, benzidamine hydrochloride.
Рецензент Шеттько B.I.
DOI 10.26724 / 2079-8334-2018-2-64-15-24 УДК 616.053.2:616.-002.5
ПОСТЧОРНОБИЛЬСЬК1 ТРЕНДИ У ПОШИРЕНОСТ1 ХВОРОБ ТА ЗАХВОРЮВАНОСТ1
ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕНИЯ УКРА1НИ
E-mail: volosovec@ukr.net
За тридцять роюв (1987 -2016 рр.) захворювашсть дитячого населення, яке проживае у областях з радюеколопчними теритс^ями, зросла вщ 455,4 до 1471,93 на 1000 дтей, тобто майже у 3,2 рази. Одночасно зростала серед дитячого населення зазначених областей i поширешсть хвороб - у 2,6 рази. Проведений аналiз стану здоров'я дитячого населення, яке проживае у областях з теритс^ями радюеколопчного контролю та зазнае постшного опосередкованого впливу наслщюв аварй на ЧАЕС, свщчить про його прогресивне попршення, яке вщповщае загальний динамщ стану здоров'я дитячого населення кра!ни. За останш 22 роки рiзниця у захворюваносп мiж дгами з областей з ТРК та шшими областями збшьшилась на 80,3%, а у порiвняннi iз загальнодержавним показником рiзниця зросла на 66,8%. Звертае на себе увагу найвище збшьшення захворюваносп та поширеност новоутворень, хвороб ендокринно! системи, хвороб системи кровооб^у, хвороб сечово! системи, юстково-м'язово! системи, уроджених аномалш, деформацш та хромосомних аномалш, хвороб вуха та соскоподiбного вщростка, хвороб оргашв дихання. Темп зростання захворюваносп за уама класами хвороб дтей з областей з теритс^ями радюеколопчного контролю за останш 22 роки склав + 42,1% та був найвищим у порiвняннi з аналопчними параметрами у дтей з областей без ТРК, який складав + 32,9%, при загальнодержавному показнику зростання + 36,09%.
Kro40Bi слова: дiти, захворюванiсть, поширенiсть, швалщшсть, Чорнобильська катастрофа, забруднення навколишнього середовища.
За даними досл1джень експерт1в Всесвггньо! орган1зац1! охорони здоров'я (ВООЗ), забруднення навколишнього середовища особливо небезпечно для дггей через таю фактори, як невелика маса т1ла i нерозвинеш дихальн1 шляхи, не сформован1 остаточно внутршт органи i 1мунна
© О.П. Волосовець, С.П. Кривопустов,, 2018 ,5
система. Кожна четверта дитина молодша п'яти роюв гине у результат забруднення пов^ря i води, пасивного палiння та вщсутносп санiтарно-гiгieнiчних умов. Причому неблагополучне навколишне середовище впливае на здоров'я дитини, нашть тодi, коли вона ще перебувае в утробi матера (http://www.who.int/mediacentre/news/releases/2017/pollution-child-eath/ru/). Всесвiтнiй економiчний форум вщводить Украiнi 77-ме мiсце 3i 144 кран, оцiнених пiд час складання 1ндексу глобально! конкурентоспроможностi, зокрема щодо стану оточуючого середовища. Як зазначив Мiнiстр екологii Украши О. Семерак: «....мене вражають iншi цифри. За даними ВООЗ, кожних двi години в Укрш'ш помирають 3 людини через поганий стан довюлля». Нагадаемо, за останнiми даними статистики, в 2016 рощ в Укрш'ш накопичено 12 млрд тонн вiдходiв, з яких 12 млн тонн - це небезпечш i отруйнi речовини, яю можуть провокувати рак у населення. (http://www.unn.com.ua/uk/news/1693358-kozhni-dvi-hodyny-v-ukraini-pomyraie-3-liudyny -cherez-pohanyi-stan-dovkillia-minekolohii).
Внаслщок аварii на ЧАЕС, що сталася в 1 год. 24 хв. 26 квiтня 1986 року на ЧАЕС в Укрш'ш, в атмосферу була викинута значна юльюсть уранового палива U235 i продуктiв його розпаду. В планетарнiй iсторii вщбулась найбiльша екологiчна та соцiальна катастрофа, яка мала техногенний характер, що призвело до виникнення низки тривалодшчих чинниюв, що вкрай негативно впливають на стан постраждалого населення, зокрема й дитячого [1,2].
За шформащею МОЗ Украши до 20-рiччя авари Чорнобильська катастрофа е радiацiйною еколопчною катастрофою, безпрецедентною за дiею радюактивних речовин на населення, в тому чист учасниюв лiквiдацii ii настдов, мешканцiв радiоактивно забруднених територiй, за обсягом еколопчно! шкоди, заподiяноi Укрш'ш, (12 областей, 73 адмiнiстративних райошв, 8 мiст обласного пiдпорядкування i 2163 населених пункти вiднесенi до радюактивно забруднених територiй), впливу на здоров'я [1,3] (рис.1). Найбшьше внаслщок вибуху постраждало населення пiвнiчних областей Украши: Чернiгiвськоi, Кшвсько!', Житомирсько1', Рiвненськоi i Черкасько1', де зареестровано 60% випадюв раку щитовидно! залози. 3 них найбшып постраждала — Чершпвська [1,2].
Чорнобильсько! АЕС також cnocrepi гаються
народжувашсгь, збшыпення юлькосп випадюв захворювання на рак i широке поширення
Chernobyl toll http://news.bbc.co.uk/ 2/hi/europe/ 4917526.stm) [26]. Ощнка рад1ацшних ризиюв для д1тей, яю ироживають на забруднених теритсрях, показала, що 92,8% рад1ащйних ефекпв буде пов'язано з опромшенням щитопод1бно! залози; 4,8% - з зовшшшм гамма-опромшенням: 2,3% - внутршшм
цеэия-137 на территория Украины (Нац. Докл. Укр., 2006).
„ . опромшенням за рахунок 137Cs та 0,1% - за
Рис.1 Реконструкцш розпод1лу та щlльностi випадiв плутон1ю та цез1ю-137 на територи ^ г j •>
Украши (за даними ДУ «Науковий центр рад!ацшно1 медицини НАМН Украiни», 2006) рахунок 90Sr. Ui ризики можуть
реал!зовуватися до 2055 року.
Адже нин1 у навколишньому середовищi залишилися практично т1льки довго- та наддовго живуч1 радiонуклiди цезiю, стронц1ю та трансуранових елементiв [4,5]. Визначення того, яка частина захворювань являеться наслщком багатофакторного впливу аварii на оргашзм людини — вельми складне завдання для медицини i статистики. Вважаеться, що бiльша частина смертельних випадюв, пов'язаних з дiею радiацii, була або буде викликана онколог1чними захворюваннями https: //www.iaea. org/Publications/Booklets/Chernobyl/chernobyl.pdf.
З метою вiдслiдковування змш у станi здоров'я населення, яке постраждало внаслщок аварii на ЧАЕС та вщповщно до Закону Украши «Про статус i соцiальний захист громадян, як! постраждали внаслiдок Чорно6ильсько! катастрофи» (1991 р.) через 10 роюв п1сля аварii було створено Державний реестр оаб, як! постраждали внаслщок Чорно6ильсько! катастрофи [6,7]. Вщповщно до наказу Мiнiстерства охорони здоров'я Украши ввд 17.05.1997 № 150 (у редакци наказу МОЗ Украши 14.06.2012 № 441) було затверджено «Перелж хвороб i патологiчних сташв, ризик виникнення яких пiдвищуеться в результап впливу на органiзм дитини юшзуючого випромiнення та 1нших шюдливих чинникгв внаслiдок аварii на Чорнобильсьюй АЕС. Серед них новоутворення, природжеш вади розвитку, аномалii, деформацii та хромосомш аномалii (уродженi аномалii), хвороби ендокринноi системи, розлади живлення, порушення о6м1ну речовин,iмунiтету(далi - хвороби ендокринноi
системи), хвороби оргашв дихання, травлення та сечостатево! системи, розлади психжи та поведшки (далi - розлади психжи)» [8].
Мастерство охорони здоров'я Украши дiйшло висновку, що стiйкi негативш змiни у станi здоров'я дитячого населення належать до медичних наслщюв Чорнобильсько! катастрофи. Спостерiгаeться зниження питомо! ваги практично здорових дiтей (з 27,5% в 1986-1987 рр. до 20,2% у 2005 рощ), збшьшення числа дГтей з хрошчними захворюваннями, а кiлькiсть дiтей-iнвалiдiв серед постраждалих у 4 рази перевищуе середньопопулящйний рiвень в Украïнi. Найбiльш несприятливi зрушення вiдмiчено у пiдлiткiв з високими дозами опромшення щитовидноï залози i дiтей, опромiнених внутрiшньоутробно. Збшьшення захворюваносп дiтей на рак щитовидноï залози розпочалося в 1989 р. За даними 1нституту ендокринологiï та обмiну речовин АМН Украни, за 19892004 рр. тiльки в Укра1'ш прооперовано 3400 осiб, яю були дiтьми i пiдлiтками на момент аварп. З числа хворих померли 11 осiб [3, 25].
Степанова G.I. (2011) вказуе, що тяких нових хвороб тсля Чорнобильсько1' аварiï не виникло. Просто дiти iз зон еколопчного неблагополуччя хворiють частiше, нiж дГти, котрi живуть на чистих територiях та вживають чистi продукти харчування [5]. Встановлено, що опромiнення малими дозами радiацiï спричиняе пiдвищення рiвня тривожностi, агресивностi, погiршуe атенцiйно-мнемiчнi процеси, впливае на псих1чний розвиток дитини. Вiдносно iнших хвороб потрiбнi додатковi дослiдження з ретельною оцiнкою впливу рiзних чинникiв [9]. На думку Антипюна Ю.Г. особливо1' уваги сьогодш потребують проблеми здоров'я дiтей, шдлптав, народжених вiд постраждалих осiб (учасниюв лiквiдацiï наслiдкiв аварiï на Чорнобильсьюй АЕС, евакуйованих). Частка здорових серед даного контингенту протягом перiоду спостереження зменшуеться. Збiльшуеться кiлькiсть осiб з хрошчними захворюваннями. В основному це хвороби оргашв травлення, нервово1' системи, оргашв кровообпу. За остант 5 роив спостерпаеться незначне зростання показника захворюваностi дитячого населення з 1382,6 до 1449,7 на 1 тис. дитячого населення. Зростання вщбулось, насамперед, за рахунок хвороб оргашв дихання, яю завжди посщають перше мюце у структурi дитячо1' захворюваностi. [10, 11].
За даними дослщжень науковщв ДУ «Науковий центр радiацiйноï медицини Нащонально1' академiï медичних наук Украши», ДУ «1нститут педiатрiï, акушерства та пнекологп НАМН Украши» та ДУ «1нститут гiгiени та медично1' екологп iменi О.М. Марзеева», зниження показниюв здоров'я прийдешнiх поколiнь буде наслщком комплексно!' дiï факторiв радiацiйного походження та iнших екотоксичних й зовтшшх факторiв на тлi стресогенного впливу нестабшьного сощально-економiчного середовища[12,13, 14,15].
Доведено, що радiацiйнi порушення у статевих клiтинах батькiв, можуть проявлятись на рiзних етапах онтогенезу 1х нащадкiв (Гродзинський Д.М., 2001). Наслщком опромшеного малими дозами iонiзуючого опромшення генома стае зниження рiвня здоров'я дгтей, яю народилися вiд опромшених батькiв, що продовжують жити у зонах еколопчного неблагополуччя [16]. У структурГ причин смерт населення радюактивно забруднених територш вщбулося статистично вГрогщне зростання смертносп, зумовленоï соматичними захворюваннями, у першу чергу, хворобами системи кровообпу. СередньорГчт темпи приросту смертносп вщ новоутворень значно вищГ у радюактивно забруднених районах КтЕсь^, Житомирськоï i Чернiгiвськоï областей [1,2].
За результатами щорiчноï диспансеризацiï постраждалих контингенпв на облГку в Державному реестрГ Украни станом на 01.01.2017 року перебувае 2 349 164 постраждалих вщ аварп на ЧАЕС, з них: учасниюв лшвщаци наслщюв аварп - 315502 оаб; евакуйованих - 80821; проживають на радюактивно-забруднених територГях -1529363, на момент аварiï були дГтьми - 298205, дГти народжеш вщ постраждалих батьюв - 423478, у тому числГ 125 273 до 14 роив. Саме у Кшвсьюй, Жптомирсьюй та РГвненсьюй областях проживае i найбшьша юльюсть дгтей, яю постраждали внаслщок Чорнобильськоï катастрофи (98 тис., 90 тис. i 65 тис. оаб вщповщно) (рис.2) [1].
Метою роботи було вивчення трецщв у стан здоров'я дитячого населення областей Укра-1ни, яю були найбшьш забрудне-ними у результат аварп на ЧАЕС, та регюшв, де проживае найбшьша юльюсть населення, яке постраж-дало внаслщок аварiï на ЧАЕС, за останш 22 роки з метою обгрун-тування продовження необхщних заходГв щодо 1х оздоровлення та профшактики захворювань.
Матерiал та методи дослщження. Проведення анашзу захворюваносп та поширеносп хвороб у дГтей, малюковоï смертносп та швалщносп дГтей, яю проживають у 9 областях з територГями радюеколопчного контролю (дал - ТРК) у часовому, вГковому аспектах, розрГзГ окремих патолопчних сташв та територГальних особливостей. Використовувались методи статистичного ощнювання, епщемюлопчного анашзу матерГашв Центру медичноï статистики МОЗ Украши за остант 22 роки.
Рис. 2. Територiальний розподш суб'еклв, якi включенг до Державного реестру Украши, осгб, що постраждали внаслщок авари на ЧАЕС станом на 2016 ргк (Базика Д. А. та ствавт., 2016)
Нами анашзувались показники стану здоров'я дитячого населення та тенденцп у його змшах у визначених МОЗ Украни та МшЧАЕС Украни областях з територ1ями радюеколопчного контролю: Вшницькш, Волинськш, 1вано-Франювськш, Кшвськш, Р1вненськ1й, Сумськш, Чершпвськш та Черкаськгй у пор1внянн1 1з станом здоров'я дитячого населення, яке проживало в областях, де немае зон радюеколопчного контролю [18].
Результати дослщження та Ух обговорення. Необхгдно зазначити, що якщо в перш1 роки (1987-1992 рр.) показники захворюваносп постраждалих дггей не перевищували показники захворюваносп непостраждалих дггей в Украш, то з 1993 року захворювашсть потерпших перевищуе захворювашсть дггей в Украш [19]. Анал1з захворюваносп та поширеносп хвороб серед дитячого населення Укра!ни, р1вн1в малюково! смертносп протягом останшх десятишть свщчить про те, що вони в останне десятир1ччя значно вищ1 за середньоевропейськг показники (показник малюково! смертносп в Украш склав у 2016 рощ 7,4 на 1000 народжених живими проти 3-5 %о у кра!нах €С) [10,20,21,22].
За даними Центру медично! статистики МОЗ Укра!ни показники малюково! смертносп у Чершпвськш (9,2%о), Житомирськш (7,9 %о), Черкаськгй (8,4%о) та Р1вненськ1й (8,3%о) областях, де спостер1гаеться найбшьша кшьюсть територш радюеколопчного контролю суттево перевищували вищезазначений загальнодержавний показник ¡з переваженням, як { в краш, показникгв малюково! смертносп у сшьських районах. У той же час малюкова смертшсть у Кшвськш, Вшницькш, Сумськш, Волинськш, 1вано-Франювськш областях була дещо нижче загальнодержавного р1вня. У найбшьш радiоактивно забруднених регюнах перше 1 друге мюця у структур! причин малюково! смертносп, як ! в Украш у цшому, займають стани, що виникають у перинатальному перюд! та вроджеш аномал!!.
В уах областях з територ1ями радюеколопчного контролю вщзначаеться висока захворювашсть дитячого населення, що за винятком показниюв Р1вненсько!, В1нницько!, Волинсько! та Сумсько! областей, переважае вщповщш показники у областях !з високими р1внями захворюваносп дитячого населення, як! не мають територш радюеколопчного контролю (Табл. 1). За винятком показника Волинсько! обласп в ус1х областях з ТРК показники захворюваносп дггей були вище середнього загальнодержавного р1вня. Цгкаво, що показники захворюваносп дггей з 1вано-Франювщини, Житомирщини та Чершпвщини перевищують таю у дггей Запор1зько!, Дшпропетровсько! та Харкгвсько! обласп, яю завжди характеризувались як регюни з одним !з найбшьших екотоксичних тискгв на дитячий оргашзм. Показники захворюваносп дггей Р1вненсько! обласп незначно поступаються показникам у дггей з Льв1вщини. Так, поширешсть дитячих хвороб за останш 20 роюв зросла на 41%. Якщо у 1994 рощ вона становила 1253,0 на 1000 дггей, то ниш -1777,16 на 1000 дггей вщповщного вшу. Так само на 36% зросла ! захворювашсть на дитяч! хвороби -вщ 967,0 на 1000 дггей до 1316,07 на 1000 дггей вщповщно.
Таблиця 1
Порiвняльний анатз захворюваност дiтей Украши у розрш областей з ТРК та шших областей та мiст
№ п/п Област з територгями радюеколопчного контролю Захворювашсть Обласп з територгями радюеколопчного контролю Захворювашсть
абсолютнг числа на 1000 дггей Абсолютш числа на 1000 дггей
УКРА1НА 10 020 593 1 316,07 10 020 593 1 316,07
1. Ки!вська 540 306 1 675,66 м. Ки!в 851 421 1 665,25
2. 1вано-Франювська 449 510 1 606,14 Запоргзька 461 335 1 574,48
3. Житомирська 371 436 1 534,80 Дншропетровська 876083 1532,64
4. Черкаська 312 164 1 529,93 Кгровоградська 250 286 1 470,42
5. Чернтвська 244 542 1 484,21 Харкгвська 625 948 1 470,17
6. Ргвненська 388 249 1 401,49 Львгвська 688 307 1 423,21
7. Вгнницька 409 148 1 400,08 Луганська 153 738 1 401,49
8. Волинська 301 527 1 264,23 Хмельницька 330 144 1 383,20
9. Сумська 214 285 1 229,32 Герношльська 276 545 1 372,01
Сшд зазначити, що за даними Бобильово1' О.О., Голубчикова (1998) серед уах зареестрованих хвороб у дтой краши, хвороби виявлеш вперше в житт1 у 1987 рощ складали 57,9% випадюв, у 1998 роц1 уже 70,5%, а у 2016 рощ 74,05% [19].
За майже тридцять роюв (1987 -2016 р.р.) захворюванiсть дитячого населення, яке проживае у областях з радюеколопчними територiями, зросла вщ 455,4 до1471,93 на 1000 дгтей, тобто майже у 3,2 рази. Одночасно зростала серед дитячого населення i поширенiсть хвороб з 786 на 1000 дгтей у 1987 рощ до 2052,69 у 2016 рощ - у 2,6 рази. Пор1внюючи щ показники з даними Бобильово1' О.О., Голубчикова (1998) можна зробити висновок, що за остант 22 роки темп приросту захворюваносп та поширеностi хвороб у дтой дещо зр1с, оскшьки у перше десятилтття п1сля аварп темп зростання захворюваностi на контрольованих територiях був менше та складав збiльшення у 2,9 рази, а поширеносп - у 2,3 рази. У цшому, в областях !з ТРК захворювашсть дiтей склала 1471,92 випадкiв на 1000 дгтей. Це на 17,48% бшьше, н1ж у областях, яю не були забрудненi внаслiдок аварп на ЧАЕС (1252,94 на 1000 дгтей) та на 11,1% бшьше, шж у ц1лому показник захворюваносп дiтей в Украiнi (1316,07 на 1000 дгтей). Вочевидь, у областях з територгями радiоекологiчного контролю вщзначаеться зазначена негативна динамiка щодо зростання захворюваносп дитячого населення, що, зокрема, на нашу думку,обумовлено негативним комплексним впливом оточуючого довкшля, зокрема: довгоживучих радiонуклiдiв, важких металiв, електромагнiтного опромшення, арководню, вуглеводнiв, азотистих сполук тощо (табл.2). Ргвненська, Житомирська, Вiнницька та Кшвська областi характеризувались одним з найвищих прирост1в захворюваностi за останш 22 роки, що перевищував загальнодержавний показник. Це вiдповiдае даним i 1нших дослщниюв особливостей регiональноi захворюваносп у контекст можливого впливу наслщюв аварii на ЧАЕС [23,24]. Проте, необхiдно зазначити, що вони поступались вщповщним показникам Тернопiльськоi та Хар^сь^ областей, Кiровоградськiй, Льв1вськ1й, Харкiвськiй та Луганськш областям.
З областей без територш радiоактивного контролю лiдерами по захворюваносп дгтей були: м. Кшв, Запоргзька, Дшпропетровська, Юровоградська, Луганська обласп, що св1дчить про чутливють дитячого оргашзму до впливу еколопчно несприятливого довкшля великих промислових репошв. Вочевидь, попршення стану здоров'я дитячого населення краши вщбуваеться у результат ди р1зних факторгв, де не можна виключати й радгацшний. У цшому, Кшвська область та м. Кшв протягом останнього десятиргччя стало обгймають пров1дн1 м1сця серед областей за р1внями захворюваносп. За р1внями захворюваносп дитячого населення з областей !з територгями радюеколопчного контролю Кшвська, 1вано-Франювська, Житомирська, Черкаська та Чершпвська входять до першоi десятки областей краши - лщергв по захворюваносп дитячого населення. Ргвненська та Вшницька обласп за показниками захворюваносп дитячого населення знаходяться на 13 та 14 мюцях вщповщно. В ус1х цих областях показник захворюваносп дгтей перевищував загальнодержавний. Волинська та Сумська обласп мали показники захворюваносп дгтей менше загальнодержавного (1316,07 на 1000 дгтей), що, вочевидь, було обумовлено !х в1дносною вщдаленютю в1д основного джерела радгащйного забруднення. (таблиця 2). Звертае на себе увагу те, що у 1994 рощ перше мюце за захворюватстю дгтей обшмала Черкаська область, наступними були мм. Кшв та Севастополь, Запоргзька, Чершпвська та Кшвська обласп. Дшпропетровська область знаходилась на 7 м1сц1, а Вшницька область на 8 м1сц1. Вщмгчаемо, що за остант два десятиргччя суттево попршились показники здоров'я дитячого населення Кшвсько!, РГв^нсько!, Iвано-Франкiвськоi та Житомирсько! областей.
Анашзуючи показники захворюваносп дитячого населення У краши за останш 22 роки, слщ зазначити, що найчисленшшою групою хвороб стабшьно залишаються хвороби оргашв дихання, в основному за рахунок гострих ресшраторних захворювань, що вщповщае даним отриманим Антипкшим Ю.Г. (2010). У пор1внянн1 з 90-ми роками суттево збшьшилась захворювашсть населення на хвороби системи кровообпу (у 1,9 рази), хвороби ендокринноi системи, розладу харчування, порушення о6м1ну речовин (у 1,8 рази), хвороби кров^ кровотворних оргашв та, новоутворення (у 1,9 рази). У цшому, протягом 1994-2016 рр. в Укршш звертае на себе увагу найвищий темп приросту захворюваносп дней на новоутворення (+163,3%), на хвороби сечовоi системи (+116,3%), хвороби кютково-м'язово! системи (+90,0%), хвороби кровообпу (+78,4%), хвороби ендокринноi системи (+56,6%), хвороби вуха та соскоподгбного вщростка (+52,2%), хвороби оргашв дихання (+47,4%), уроджеш аномалп, деформацii та хромосомш аномалii (+44,35%).
У розр1з1 клашв хвороб спостерпаеться зростання захворюваносп та поширеносп хвороб практично за ушма класами, як у дгтей 1з областей з територгями радюеколопчного контролю, так i у дитячого населення з шших областей. Проте, показники захворюваносп дгтей 1з областей з радюактивними територгями в ус1х випадках перевищували вщповщт показники у дгтей з шших областей та загальнодержавш показники. Хоча у остант шють рок1в спостерпаеться зменшення
захворюваносп дитячого населення передусгм тих, хто проживае у областях без ТРК. Ргзниця складала +17,48% на користь показникгв загально! захворюваносп за усгма класами хвороб дгтей областей з ТРК у поргвняннг з показниками гнших областей. У поргвняннг гз загальнодержавним показником захворюваносп ргзниця складае +11,84% (рисунок 3).
Таблиця 2
Захворювашсть дiтей Украни у 1994 та 2016 рр, у розрш областей та мгст по убуванню _(за даними Центру медичноТ статистики МОЗ Украни)_
№ п/п Найменування Захворювашсть у 1994 рощ Захворювашсть у 2016 рощ Темп змши показника (у %)
абсолютш на 1000 дгтей абсолютш на 1000 дгтей
УКРА1НА 10420130,0 967,0 10 020 593 1 316,07 +36,1%
1. Ки!вська** 462351,0 1158,6 540 306 1 675,66 +44,1%
2. м. Ки!в 658182,0 1252,0 851 421 1 665,25 +33,0%
3. 1вано- Франгавська* * 311519,0 909,3 449 510 1 606,14 +32,7%
4. Зажрзька 508356,0 1185,9 461 335 1 574,48 +32,8%
5. Житомирська** 300985,0 954,5 371 436 1 534,80 +60,7%
6. Дншропетровська 866581,0 1090,7 876 083 1 532,64 +40,5%
7. Черкаська** 391877,0 1293,4 312 164 1 529,93 +18,1%
8. Чернтвська** 296975,0 1160,9 244 542 1 484,21 +27,8%
9. Юровоградська 242852,0 965,2 250 286 1 470,42 +52,4%
10. Харювська 524475,0 874,3 625 948 1 470,17 +68,1%
11. Львгвська 553870,0 908,5 688 307 1 423,21 +56,6%
12. Ргвненська** 271699,0 929,3 388 249 1 401,49 +50,8%
13. Луганська 509387,0 883,8 153 738 1 401,49 +58,6%
14. Вшницька** 378726,0 1010,0 409 148 1 400,08 +38,6%
15. Хмельницька 310435,0 985,8 330 144 1 383,20 +40,3%
16. Терношльська 164561,0 636,4 276 545 1 372,01 +115,1%
17. Микола!вська 268291,0 899,6 284 683 1 365,57 +51,7%
18. Одеська 428840,0 789,4 599 306 1 317,28 +66,4%
19. Полтавська 339773,0 998,7 297 920 1 268,61 +26,9%
20. Волинська** 242276,0 944,7 301 527 1 264,23 +33,8%
21. Сумська** 259481,0 939,0 214 285 1 229,32 +30,9%
22. Донецька 899224,0 870,4 373 932 1 197,89 +37,6%
23. Чершвецька 180712,0 838,4 217 352 1 172,88 +39,7%
24. Херсонська 226692,0 790,7 229 252 1 161,49 +46,6%
25. Закарпатська 276180,0 853,3 273 174 938,10 +9,93%
26. М. Севастополь* 101036,0 1212,0 0 0,00 0
27. АР Крим* 444794,0 933,9 0 0,00 0
* - шформащя Егдсутня ** - област з геригорiями радюеколопчиого контролю
Темпи зростання показника захворюваностг за усгма класами хвороб дгтей з областей з ТРК за останш 22 роки склали + 42,1% та були найвищими у поргвнянш з аналоггчними параметрами у дгтей з областей без ТРК, яю складали + 32,9%, при загальнодержавному показнику зростання + 36,09%. В останш 6 рокгв спостерггаеться зменшення захворюваносп дгтей як у областях з ТРК, так г у областях без ТРК, та г у цглому у кра!ш, гз збереженням прюритету захворюваносп та поширеносп хвороб у дгтей з областей з ТРК. Виняток складали лише вродженг аномалп розвитку, де захворювашсть у дгтей гз областей гз територгями ращоеколопчного контролю була 5,35 на 1000 дгтей, та незначно поступалась вщповщному показнику - 5,74 на 1000 дгтей (-7,29%) у дитячого населення з гнших областей (таблиця 3).
Ргзниця мгж показниками захворюваносп за класами хвороб на користь показникгв захворюваносп дгтей з областей з ТРК, у поргвнянт з гншими областями, вгдмгчалась г у 1994 рощ, але вона була значно меншою + 9,84% у поргвнянш з аналоггчними показниками дитячого населення гнших областей та бгльшою +7,1% у поргвнянш гз загальнодержавним показником захворюваносп на той час. Тобто за останнг 22 роки ргзниця у захворюваностг мгж дгтьми з областей з ТРК та гншими областями збгльшилась на 80,3%, а у поргвняннг гз загальнодержавним показником зросла на 66,8%. При поргвнянт даних, отриманих Бобильовою О.О. та Голубчиковим М.В. у 1998 рощ щодо дослгдження захворюваностг у потерпглих дгтей гз показниками 2016 року, слгд зазначити, що у дгтей з областей з ТРК з 1998 по 2016 роки приргст захворюваносп на новоутворення склав (+200,6%), травми та отруеннями (+73,7%), хвороби ендокринно! системи (+36,2%),хвороби сечостатево! системи (+38,1%), хвороби органгв дихання (+23,3%), хвороби шкгри (+19,1%), уродженг аномалп (+2,8%) (рис.3). Поргвняльний аналгз поширеност по класам хвороб дитячого населення, яке проживае у областях з
ТРК iз аналопчними показниками у дiтей, яю проживають у iнших областях показав, що 7 з 9 областей з ТРК увiйшли до десяти репошв з найбiльш високими показниками поширеносп хвороб у дитячому вiцi, яю значно перевищували загальнодержавний показник поширеносп, що складав 1777,16 на 1000 дггей. Тiльки у Сумськiй обласп цей показник був менше загальнодержавного (таблиця 3).
Таблиця 3
Поширетсть хвороб у дiтей Укра'ни у 1994 та 2016 рр, у розрш областей та мгст по убуванню (за даними _Центру медично'1 статистики МОЗ Украми)_
№ п/п Найменування Поширешсть у 1994 рощ Поширешсть у 2016 рощ Темп змши показника (у %)
абсолютш на 1000 дней абсолютш на 1000 дней
УкраГна 13614975 1263,5 13 531 315 1 777,16 +40,65%
1. Кшвська** 602053 1508,7 773 152 2397,79 +58,9%
2. м.Кшв 811869 1544,4 1 140 147 2229,95 +44,4%
3. Чершпвська** 427302 1670,4 348 935 2117,81 +26,8%
4. 1вано-Франювська** 403992 1179,3 592 000 2115,28 +79,3%
5. Житомирська** 422439 1339,7 502 402 2075,96 +54,95%
6. Харгавська 678941 1131,8 882 322 2072,32 +83,1%
7. Вшницька** 514986 1373,4 600 455 2054,72 +49,61%
8. РГвненська** 347343 1188,1 555 004 2003,44 +68,6%
9. Дшпропетровська 1085037 1365,7 1 137 642 1990,22 +45,7%
10. Черкаська** 548578 1807,3 406 072 1990,18 +10,1%
11. ЛьвГвська 747200 1225,6 919 491 1901,22 +55,1%
12. ТернопГльська 242334 937,2 382 687 1898,61 +102,6%
13. ЗапорГзька 613571 1431,3 543 805 1855,95 +29,7%
14. КГровоградська 297864 1183,9 315 019 1850,72 +56,3%
15. Хмельницька 394919 1254,1 441 430 1849,45 +47,5%
16. Полтавська 436835 1284,0 429 926 1830,73 +42,6%
17. Волинська** 341452 1331,4 430 903 1806,68 +35,7%
18. Донецька 1253993 1213,8 553 685 1773,73 +46,13%
19. Микола1вська 340161 1140,6 364 714 1749,46 +53,4%
20. Луганська 599019 1039,4 187 617 1710,34 +64,55%
21. Сумська** 352421 1275,4 297 148 1704,69 +33,65%
22. ЧернГвецька 269128 1248,6 311180 1679,19 +34,5%
23. Одеська 526762 969,6 734 400 1614,21 +66,4%
24. Херсонська 288670 1006,9 297 232 1505,91 +49,6%
25. Закарпатська 363293 1122,5 383 947 1318,50 +17,46%
26. М.Севастополь* 122118 1464,9 0 0,00 0
27. АР Крим* 583695 1225,6 0 0,00 0
- шформащя вщсугая ** - обласп з територ1ями радюеколопчного контролю
Ц результати свгдчать про накопичення хрошчно! патологи, що звичайно мае мультифакторiальне походження. Але таю даш дозволяють iз впевненiстю вказати на фактор негативного впливу - насшдки аварп на ЧАЕС.
В ушх областях кра!ни за останнi 22
1600 П ...
роки спостерггалось вiрогiдне зростання показниюв поширеностi хвороб у дитячому вщ, проте у областях з ТРК прирют був одним з найбшьших, а саме у 1вано-Франювськш областi (+79,3%), Рiвненськiй (+68,6%), Кшвсьюй (+58,9%), Житомирськiй (+54,9%), Вшницьюй (+49,61%), Волинськiй (+35,7%), Сумськiй (+33,65%), Чернiгiвськiй (+26,8%), Черкаськiй (+10,1%). Лщерами за поширенiстю хвороб у дггей серед iнших областей були Тернопшьська (+102,6%), Харкiвська (+83,1%), Одеська (+66,4%) та Луганська (64,55%), Юровоградська (+56,3%), Львiвська (+55,1%) областi.
На першому мющ за поширенiстю хвороб у дггей була Ки1'вська область та м. Кшв. МГсця з третього по п'яте обiймали Чершпвська, 1вано-Франювська та Житомирська областi. ВГнницька та
... ^ -¡г-* -
..... -
■ / „,,,,
У
Облает без ТРК
Рис. 3. ПорГвняльна динамка змш захворюваносп дитячого населения за усша класами хвороб з 1994 по 2016 рр. у розрш областей з ТРК та без ТРК (на 1000 дней).
Ргвненська область займали вщповщно сьоме та восьме мгсця за поширешстю дитячих хвороб. Черкаська область була на 10 мгстг. Тгльки Харювська та Дшпропетровська област змогли скласти конкуренщю областям з ТРК зайнявши вщповщно 6 та 9 мгсця. Волинська область з показниками поширеносп вище загальнодержавних знаходиться на 17 мющ, а Сумська - на 21 мющ.
У цглому, протягом 1994-2016 рр. в Укра!ш звертае на себе увагу найвищий темп приросту поширеносп новоутворень (+211,7%), хвороб ендокринно! системи (+164,4%), хвороб кровообггу (+116,3%), хвороб сечово! системи (+105,5%), хвороб кютково-м'язово! системи (+105,3%), уроджених аномалгй, деформацш та хромосомних аномалгй (+96,5%), хвороб вуха та соскоподгбного вгдростка (+47,4%), хворобами органгв дихання (+44,8%). Вгд'емна динамка спостерггалась щодо поширеносп розладгв психжи та поведшки (-11,23%), деяких шфекщйних та паразитарних хвороб (28,9%), симптомгв, ознак, вгдхилення вгд норми (-67%).
1. Проведений аналгз стану здоров'я дитячого населення, яке проживае у областях з територгями радюеколопчного контролю та зазнае постшного опосередкованого впливу наслщюв аварг! на ЧАЕС, свгдчить про його прогресивне поггршення, яке вщповщае загальний динамгщ стану здоров'я дитячого населення кра!ни. В усгх 9 областях з територгями радюеколопчного контролю вщзначаеться висока захворюванють дитячого населення, що практично в усгх випадках е вищою загальнодержавного показника, та за винятком показникгв Ргвненсько!, Вгнницько!, Волинсько! та Сумсько! областей, переважае вщповщш висою показники захворюваносп дитячого населення, яке проживае у областях без територш радюеколопчного контролю.
2. Показники малюково! смертносп у Чершпвськш, Житомирськш, Черкаськгй та Ргвненськш областях, де спостерггаеться найбгльша кглькгсть територгй радгоекологгчного контролю г проживае найбгльша кглькгсть дгтей, якг зазнали негативного впливу аварг! на ЧАЕС, перевищували загальнодержавний показник.
3. За тридцять рокгв (1987 - 2016 рр.) захворюванють дитячого населення, яке проживае у областях з радюеколопчними територгями, зросла вгд 455,4 до1471,93 на 1000 дгтей, тобто майже у 3,2 рази. Одночасно зростала серед дитячого населення зазначених областей г поширенють хвороб з 786 на 1000 дгтей у 1987 рощ до 2052,69 у 2016 рощ, тобто - у 2,6 рази.
4. Структура захворюваностг дгтей гз областей з територгями радгоекологгчного контролю за деякими винятками вщповщала загальнодержавнш, але в усгх випадках !х показники перевищували вщповщт показники захворюваносп у дитячого населення з гнших областей та загальнодержавнг показники, за винятком вроджених аномалгй розвитку. Ргзниця складала +17,48% на користь показникгв захворюваносп дгтей з областей з ТРК у поргвнянт з гншими областями та +11,84% у поргвнянт гз загальнодержавним показником захворюваносп. На перших мгсцях знаходились хвороби органгв дихання, хвороби шири та хвороби органгв травлення, травми та отруення г деякг шфекщйш та паразитарш хвороби.
5. За останш 22 роки ргзниця у захворюваносп мгж дгтьми з областей з ТРК та гншими областями збгльшилась на 80,3%, а у поргвняннг гз загальнодержавним показником ргзниця зросла на 66,8%. Звертае на себе увагу найвище збгльшення захворюваносп та поширеносп новоутворень, хвороб ендокринно! системи, хвороб системи кровообггу, хвороб сечово! системи, кютково-м'язово! системи, уроджених аномалгй, деформацш та хромосомних аномалгй, хвороб вуха та соскоподгбного вгдростка, хвороб органгв дихання.
6. Темп зростання захворюваносп за усгма класами хвороб дгтей з областей з територгями радюеколопчного контролю за останш 22 роки склав + 42,1% та був найвищим у поргвнянш з аналоггчними параметрами у дгтей з областей без ТРК, який складав + 32,9%, при загальнодержавному показнику зростання + 36,09%.
7. Найвищий темп приросту поширеносп спостерггався щодо новоутворень (+211,7%), хвороб ендокринно! системи (+164,4%), хвороб кровообггу (+116,3%), хвороб сечово! системи (+105,5%), хвороб кютково-м'язово! системи (+105,3%), уроджених аномалгй, деформацш та хромосомних аномалш (+96,5%), хвороб вуха та соскоподгбного вгдростка (+47,4%), хворобами органгв дихання (+44,8%).
1. Antypkin YuH. Stan zdorovyia ditey v umovakh diyi riznykh ekolohichnykh chynnykiv. Mystetstvo likuvannya. 2005; 2: 1723. [in Ukrainian]
2. Antypkin YuH. Chornobylska katastrofa ta stan zdorovyia vahitnykh zhinok i ditey. Zhurnal AMN Ukrayiny. 2011; 2: 152155. [in Ukrainian]
3. Bazyka DA, Tronko MD, Antypkin YuH, Serdyuk AM, Sushko VO. Trydtsyat rokiv Chornobylskoyi katastrofy: radiolohichni ta medychni naslidky: Natsionalna dopovid Ukrayiny. Kyiv: DU «Natsionalnyi naukovyi tsentr radiatsiynoyi medytsyny Natsionalnoyi akademiyi medychnykh nauk Ukrayiny». 2016: 177 s. [in Ukrainian]
4. Bobylyova OO, Holubchykov MV, Mishchenko AN, Rudenko NH, Aleksandrova LH, Danko OS, Vladziyevska HS, Korniyenko LP. Pokaznyky zdorovyia ta nadannya medychnoyi dopomohy poterpilym vnaslidok avariyi na Chornobylskiy AES 1998 rik (chastyna 1). NDVP «TEKHMEDEKOL».1999: 208 s. [in Ukrainian]
5. Chepa ML. Monitorynh psykhichnykh porushen, sprychynenykh radiatsiyeyu. Kyiv: Instytut sotsiolohiyi NAN Ukrayiny. 1998: 140 s. [in Ukrainian]
6. Doslidzhennya Hrinpis pro naslidky avariyi na CHAES ta u Fukusimi. http://atom.org.ua/?p=2383. [in Ukrainian]
7. Holubchykov MV, Zabolotko VM, Kravchuk NH, Steshenko IYe, Rudenko NH, Sazonova ID, Velikdan VI. Pokaznyky zdorovyia naselennya ta vykorystannya resursiv okhorony zdorovyia v Ukrayini za 2015-2016 roky. Dovidnyk MOZ Ukrayiny. 2017: 325 s. [in Ukrainian]
8. Holubchykov MV, Rudenko NH. Monitorynh stanu zdorovyia ditey 0-17 rokiv vklyuchno retrospektyva 2003-2010. Dovidnyk MOZ Ukrayiny. 2010: 48 s. [in Ukrainian]
9. Hrodzynskyi DM. Radiobiolohiya Pidruchnyk dlya studentiv biolohichnykh spetsialnostey VNZ. K.: Lybid. 2001: 448 s. [in Ukrainian]
10. Lukyanova O.M. Problemy zdorovyia zdorovoyi dytyny ta naukovi aspekty profilaktyky yoho porushen. Mystetstvo likuvannya. 2005; 2: 6—15. [in Ukrainian]
11. Nakaz MOZ Ukrayiny № 150 vid 17.05.1997, zareyestrovano v Ministerstvi yustytsiyi Ukrayiny 26.09.1997r. za № 448/2252 «Pro zatverdzhennya normatyvnykh aktiv shchodo khvorob, pry yakykh mozhe buty vstanovlenyi prychynnyi zvyiazok z diyeyu ionizuyuchoho vyprominyuvannya ta inshykh shkidlyvykh chynnykiv vnaslidok avariyi na Chornobylskiy AES» (Iz zminamy, vnesenymy zhidno z Nakazom MOZ № 441 vid 14.06.2012r.). Zbirnyk normatyvno-dyrektyvnykh dokumentiv z okhorony zdorovyia. 2012; 10: 8-16. [in Ukrainian]
12. Piven NV, Hunko NV, Korotkova NV. Zakhvoryuvanist dytyachoho naselennya naybilsh radioaktyvnykh zabrudnenykh terytoriy Ukrayiny khvorobamy orhaniv travlennya. Environment and Health. 2014; 4: 55-59. [in Ukrainian]
13. Pyrohova OYa, Buzunov VO, Tsuprykov VA, Domashevska TYe. Nepukhlynna zakhvoryuvanist dorosloho naselennya, evakuyovanoho z 30-km zony CHAES: dynamika. Vplyv malykh doz ionizuyuchoho vyprominyuvannya (epidemiolohichne doslidzhennya). Problemy radiatsiynoyi medytsyny ta radiobiolohiyi. 2010; 15: 100-113. [in Ukrainian]
14. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 23 lypnya 1991 r. № 106 «Pro orhanizatsiyu vykonannya postanov Verkhovnoyi Rady Ukrayinskoyi RSR pro poryadok vvedennya v diyu zakoniv Ukrayinskoyi RSR «Pro pravovyi rezhym terytoriyi, shcho zaznala radioaktyvnoho zabrudnennya vnaslidok Chornobylskoyi katastrofy» ta «Pro status i sotsialnyi zakhyst hromadyan, yaki postrazhdaly vnaslidok Chornobylskoyi katastrofy». [in Ukrainian]
15. Pres-reliz do 20 richchya Chornobylskoyi katastrofy [el.resurs].- Pres-tsentr MOZ Ukrayiny.-25.04.2006. [in Ukrainian]
16. Romanenko AYu, Stepanova YeI. Stan zdorovyia ditey, yaki postrazhdaly vnaslidok Chornobylsoyi katastrofy (za danymy 20-richnykh sposterezhen). Zhurnal AMN Ukrayiny. 2006; 12(2): 296-306. [in Ukrainian]
17. Serdyuk AM. Medychnaekolohiya i problema zdorovyia ditey. Zhurnal AMN Ukrayiny. 2001; 7(3): 437-449. [in Ukrainian]
18. Shchorichna dopovid pro stan zdorovyia naselennya, sanitarno-epidemiolohichnu sytuatsiyu ta diyalnist systemy okhorony zdorovyia. 2015 rik. MOZ Ukrayiny. 2015: 450 s. [in Ukrainian]
19. Stepanova, YeI i dr. Chernobylskaya katastrofa i zdorovyie detey. Novaya meditsina tysyacheletiya. 2010; 4: 18-22. [in Russian]
20. Stepanova YeI ta insh. Dity, yaki narodylys u oprominenykh batkiv. Medychni naslidky Chornobylskoyi katastrofy. 19862011. - TDMU, 2011: 786 - 788. [in Ukrainian]
21. Stepanova YeI, Kolpakov IYe, Kondrashova VH, Vdovenko VYu, Abramova TYa. Medychni naslidky Chornobylskoyi katastrofy u ditey, yaki zaznaly vplyvu radiatsiynoho faktoru u postnatalnyi period ontohenezu. Medychni naslidky avariyi na CHAES. 2007: 523-529. [in Ukrainian]
22. Tolstanov OK, Pavlovskyi VA. Medyko-sanitarna dopomoha naselennyu Zhytomyrshchyny, postrazhdalomu vnaslidok avariyi na CHAES. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu. 2006; 28: 12-16. [in Ukrainian]
23. Tronko MD. Shchytopodibna zaloza ta radiatsiya. 20 rokiv pislya avariyi na Chornobylskiy AES. Dopovid' na mizhnarodniy konferentsiyi «Zhyty z radiatsiyeyu: diahnostyka ta likuvannya raku shchytopodibnoyi zalozy vnaslidok avariyi na Chornobylskiy AES. Zdorovyia Ukrayiny. 2006; 14: 65-69. [in Ukrainian]
24. Vozianov OF, Bebeshko VH, Bazyka DA. Medychni naslidky avariyi na CHAES. Kyiv: DU «Natsionalnyi naukovyi tsentr radiatsiynoyi medytsyny Natsionalnoyi akademiyi medychnykh nauk Ukrayiny». 2007: 800 s. [in Ukrainian]
25. Zakon Ukrayiny «Pro Zahalnoderzhavnu prohramu podolannya naslidkiv Chornobylskoyi katastrofy na 2006-2010 roky» : ofitsiynyy tekst vid 14 bereznya 2006 r. № 3522-IV. Ofitsiynyy visnyk Ukrayiny. 2006; 15: 15-32. [in Ukrainian]
26. Zakon Ukrayiny «Pro status i sotsialnyi zakhyst hromadyan, yaki postrazhdaly vnaslidok Chornobylskoyi katastrofy»: ofitsiynyi tekst vid 28 lyutoho 1991 r. № 796-KHII : [zi zminamy i dopovnennyamy]. Byuleten zakonodavstva i yurydychnoyi praktyky Ukrayiny. 2007; 8: 13-86. [in Ukrainian]
ПОСТЧЕРНОБЫЛЬСКИЕ ТРЕНДЫ В РАСПРОСТРАНЕННОСТИ БОЛЕЗНЕЙ И ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ ДЕТСКОГО НАСЕЛЕНИЯ УКРАИНЫ
Волосовец А.П., Кривопустов С.П., Мозырская А.В., Скварский А.А., Салтанова С.Д., Емец А.В., Карулина Ю.В.
За тридцать лет (1987 -2016 гг.) заболеваемость детского населения, проживающего в областях с радиоэкологическими территориями, выросла с 455,4 до 1471,93 на 1000 детей, т.е. почти
POST-CHORNOBYL TRENDS IN THE PREVALENCE OF DISEASES AND INCIDENCE OF THE CHILDREN'S POPULATION IN UKRAINE Volosovets O.P., Kryvopustov SP, Mozyrskaya O.V., Skvarskaya O.O., Saltanova S.D., Yemets O.V., Karulina Yu.V. For the thirty years (1987-2016), incidence among the children living in areas with radioecological territories has grown from 455.4 to 1471.93 per 1,000 children, i.e. almost
в 3,2 раза. Одновременно росла среди детского населения указанных областей и распространенность болезней - в 2,6 раза. Проведенный анализ состояния здоровья детского населения, проживающего в областях с территориями радиоэкологического контроля и подвергающегося постоянному опосредованному влиянию последствий аварии на ЧАЭС, свидетельствует о его прогрессивном ухудшении, которое соответствует общей динамике состояния здоровья детского населения страны. За последние 22 года разница в заболеваемости между детьми из областей с ТРК и другими областями увеличилась на 80,3%, а по сравнению с общегосударственным показателем разница выросла на 66,8%. Обращает на себя внимание высокое увеличение заболеваемости и распространенности новообразований, болезней эндокринной системы, болезней системы кровообращения, болезней мочеполовой и костно-мышечной системы, врожденных аномалий, деформаций и хромосомных аномалий, болезней уха и сосцевидного отростка, болезней органов дыхания. Темп роста заболеваемости по всем классам болезней у детей из областей с территориями радиоэкологического контроля за последние 22 года составил + 42,1% и был самым высоким по сравнению с аналогичными параметрами у детей из областей без ТРК, который составлял + 32,9%, при общегосударственном показателе рост + 36,09%.
Ключевые слова: дети, заболеваемость, распространенность, инвалидность, Чернобыльская катастрофа, загрязнение окружающей среды.
Стаття надгйшла 16.05.18р.
by 3,2 times. At the same time, among the children of these regions, the prevalence of diseases has grown by 2.6 times. Analysis of health status in the children living in areas with radioecological control territories and undergoing a permanent indirect impact of the Chernobyl accident consequences shows its progressive deterioration, which corresponds to the general dynamics of the health status in the country's children. Over the past 22 years, the difference in morbidity among children from the regions with the TRC and other areas has increased by 80.3%, and compared to the national indicator, the difference has increased by 66.8%. Attention should be drawn to the high incidence and prevalence of tumors, diseases of the endocrine system, diseases of the circulatory system, diseases of the genitourinary and musculoskeletal system, congenital anomalies, deformations and chromosomal abnormalities, ear and mastoid diseases, respiratory diseases. The rate of the incidence growth for all classes of diseases among children from regions with radioecological control territories for the latest 22 years was + 42.1% and was the highest in comparison with the similar parameters in children from regions without TRC, which makes + 32.9% with the national incidence growth rate of + 36.09%.
Key words: children, morbidity, prevalence, disability, Chernobyl disaster, environmental pollution.
Pe^roeHT noxH^bKO B.I.
DOI 10.26724 / 2079-8334-2018-2-64-24-29 UDC 576.31:611.018.7-51-057.87:796.012.12
MORPHOMETRIC CHANGES OF BUCCAL EPITHELIOCYTES AND ERYTHROCYTES IN STUDENTS WITH VARIOUS LEVEL OF SOMATIC HEALTH AND GENERAL
PHYSICAL HARDINESS
E-mail: _popelsergij @gmail. com
The aim of the research was to study the morphometric changes in buccal epitheliocytes of students with different levels of somatic health and their correlation with the duration and quality of performance of the 12 min shuttle race with an acceleration of the run time of 20 m of segments. Indicative of the importance of morphometric examination of buccal epitheliocytes and erythrocytes of peripheral blood, as active participants in maintaining homeostasis and local factors of resistance of the body. Students with different levels of somatic health experience regular changes in the morphometric parameters of buccal epitheliocytes and erythrocytes of peripheral blood before and after testing the body's overall physical endurance. At the same time, the share of discocytes decreased dynamically and the content of spherocytes and stomatocytes increased. The results of the study show that when the maximum physical load is performed, the microrelief is significantly enriched and the peripheral blood erythrocytes are deformed, which indicates the low stability of their membranes to the effect of various stress factors at a low level of somatic health of the students. Different correlation between the obtained morphometric indices was demonstrated, and a direct correlation between the nuclear-cellsic ratio and the achieved level of shuttle run was revealed.
Key words: epitheliocyte, erythrocyte, morphometry, nuclear-cellsic ratio, somatic health, general hardiness.
The publication is a fragment of the RSW "Physical education of different groups of the population in the system of means for raising the quality of life and level of recreational activity" (state registration number: 0113U002430).
The data of scientific literature [3, 4, 10], indicate significant changes in the homeostasis of the human body at maximum physical loading (FLmax). At the same time, the first link to which it affects the level of the whole organism is the immune system, and in the first place - its non-specific part: local immunity [14]. The work of various authors shows the special sensitivity of this part of the immune response of the body to physical activity not only athletes [15], but also in people who are not engaged in sports [10, 11] or are in a state of psycho-emotional or immobilization stress [5, 8, 12], with diseases of various organs, etc. [2, 7, 14]. In this respect, the mucous membrane of the oral cavity is of particular importance, since in many works [2] its high sensitivity to various factors is proved in both physiological and pathological conditions [9, 13].
© N.V. Gavrilova, Ya.N. Yatciv, 2018
