CC BY
18
ППеНА, ЕКОЛОГ1Я ТА ЕП1ДЕМ1ОЛОГ1Я
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-81-85 УДК 614.1:312.6-053.2:614.78(1-31) Волкова Ю. В.
АНАЛ1З ЗАХВОРЮВАНОСТ1 ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕНИЯ, ЩО МЕШКА6 В ПРОМИСЛОВОМУ МЕГАПОЛ1С1 Запорiзький державний медичний унiверситет (м. Запорiжжя)
Зв'язок nублiкацГí з плановими науково-до-слiдними роботами. Дана робота е фрагментом на-уково-дослiдних роб^ кафедри загальноТ гiгiени та екологп ЗДМУ: «Комплексна оцiнка i управлшня ри-зиками для здоров'я в умовах ЗапорiзькоT обласп» № державноТ реестраци 011и005646 та «Наукове об-грунтування оцiнки та управлiння ризиками в систе-мi громадського здоров'я» № державнот реестраци 0117и006957, термш виконання 2017-2021 рр.
Вступ. Одшею з найгострiших соцiальних проблем в Укратш е стан здоров'я дп"ей. Адже незадовiльний стан здоров'я у дитячому вiцi призводить до пору-шень здоров'я протягом усього життя людини, що створюе соцiальнi та фiнансовi проблеми, негативно впливае на рiвень соцiально-економiчного розвитку краТни. Стан здоров'я д^ей в УкраТш е незадовшьним у зв'язку iз тенденщею до зростання захворюваносл, поширеностi хвороб та швалщносл [1].
Дослiджуючи сукупшсть факторiв, якi формують i протягом усього життя впливають на стан здоров'я людини, експерти ВООЗ встановили, що забруднен-ня повiтря е прюритетним фактором, що призводить до широкого спектру несприятливих наслщшв для здоров'я населення вщ безсимптомного непом^но-го впливу до передчасноТ смертност [2].
Найбiльшу ж небезпеку забруднення повпря несе здоров'ю дiтей, адже вони мають високу чутливiсть оргашзму до полютантiв, що зумовлено втовими закономiрностями зростання та розвитку, як спри-чиняють бiльшу легкiсть адсорбцп хiмiчних речовин i менш ефективну бютрансформацш екотоксикантiв та значну Тх акумуляцiю у тiлi [3].
Особливого значення питання впливу забруднення атмосферного повпря на здоров'я дитячого населення набувае у мегаполках з розвинутою про-мисловiстю, таких як м. Запорiжжя. Бо саме в таких мiстах рiвнi антропогенного забруднення повпря перевищують допустимi. Промисловий потенщал м. Запорiжжя формуе понад 290 пщприемств, а осо-бливiстю е те, що значна частина цих пщприемств розташована в центрi м^а, тобто в зонi житлових забудов. Це призводить до великоТ ктькосл викидiв у навколишне середовище й формуе основне техно-генне навантаження на довктля мiста та здоров'я населення [4]. Тому населення м. Запорiжжя, особливо д^и, знаходиться у зон несприятливого ризи-ку для здоров'я [5].
Таким чином, вивчення та аналiз стану та динамки захворюваностi дитячого населення промисло-вого мегаполiсу е актуальним питанням сьогодення та необхщною умовою для встановлення чиннишв,
що спричиняють негативнi тенденцп та своечасноУ корекцп цих 3MÎH.
Мета дослщження. Дати гтешчну оцiнку струк-тури i стану захворюваностi дитячого населення м. Запорiжжя у зв'язку з забруднення атмосферного по-вiтря.
Об'ект i методи дослщження. Аналiз захворюваносл дитячого населення м. Запорiжжя проводився для дп"ей вiком вiд 0 до 14 рошв за даними офщшно'|' звп"ноУ форми № 12 «Зв^ про кiлькiсть захворювань, зареестрованих у хворих, якi проживають в район1 обслуговування лiкувального закладу». Для оцшки стану забруднення атмосферного повпря в динамiцi було проаналiзовано первинну шформащю за звп"-ною формою промпщприемств 2-ТП (Повiтря) «Звiт про охорону атмосферного повпря», а також уза-гальнено результати лабораторних дослщжень забруднення атмосфери м. Запорiжжя за даними ДУ «Запорiзький обласний лабораторний центр Мшк-терства охорони здоров'я УкраУни».
За допомогою методу аналiзу динамiчних змiн вивчались вщмшносп в рiвнях захворюваностi дитячого населення та в обсягах викидiв аерополютанлв i рiвнях забруднення атмосферного повпря за перiод 2000-2017 рр. Для показнишв захворюваностi були обчислеш середнi показники та Ух стандарты похиб-ки (M±m, де М - середня велична, m - ïï стандартна похибка). Розраховували темпи росту та приросту.
Дост^ршсть розходження показнимв серед рiзних груп оцшювали за допомогою t-критерiю Стьюдента. За допомогою методiв кореляцiйного (коефiцiент ранговоУ кореляци Спiрмена (r)) та дис-персiйного аналiзу встановлено залежностi мiж по-казниками захворюваностi та рiвнем атмосферних забруднювачiв.
Обробка даних проводилася за допомогою статистичного пакету лщензшноУ программ «STATISTICA® for Windows 13.0» (StatSoft Inc., № JPZ8041382130FRCN10-J) i «Microsoft Excel».
Статистично значимими вважали вщмшносл при р < 0,05.
Результати дослщження та ïx обговорення. Ана-лiз захворюваностi д^ей вiком до 14 рокiв в м. За-порiжжя в динамщ за 2000-2017 рр. свiдчить про тенденцш до погiршення здоров'я як в цшому, так i у втових пiдгрупах 0-6 рокiв та 7-14 рошв (рис. 1). Середнш показник розповсюдженостi хвороб (на 1000 дитячого населення) був на рiвнi: серед дп"ей 0-14 рокiв - 2032,4 ± 27,6, 0-6 ротв - 2402,4 ± 27,7 та 7-14 рошв -1750,1 ± 33,3; а показник первинноУ захворюваносл встановив 1696,5 ± 27,8, 2189,8 ± 25,7 та 1309,5 ± 25,8 вiдповiдно. В цiлому динамту захво-
Рис. 1. Динамика показниюв захворюваносп дитячого населення за период з 2000 р. по 2017 р.
рюваносп дитячого населення (0-14 ромв) протягом перюду дослiдження можна описати наступними рiвняннями регреси: у = 1900,8 + 13,8х (розповсю-дженiсть) та у = 1524,5 + 18,1х (первинна захворю-вашсть).
Але слiд вказати на наявшсть хвилеподiбних ко-ливань в цш динамщк Так тенденщя до збiльшення рiвнiв захворюваностi бшьш постiйна в часовий про-|^жок з 2009 р. по 2016 р. Тому вивчення стану захворюваносп нами було проведено за два рiвнозначних перiоди 2000-2008 рр. та 2009-2017 рр. (табл. 1). По-рiвняльний аналiз захворюваностi населення за об-
Показники загально' захворюваносп дитячого населення за пер1оди нагляду 2000-2008 рр. та 2009-2017 рр
^"^^.Перюди Показник^^^ 2000-2008 2009-2017
M±m Min Max M±m Min Max
Розповсюджешсть 0-14 рок1в 1969±40,8 1753,9 2213,5 2095,8±23,8 1945,7 2215
Захворюван1сть 0-14 рок1в 1614,02±30,2 1408,2 1728,6 1779,1±25,8 1639,7 1935
Розповсюджен1сть 0-6 рок1в 2447,6±26,7 2328,6 2572,5 2357,2±45,2 2155,6 2576,3
Захворюван1сть 0-6рок1в 2223,4±21,4 2122,2 2329,1 2156,2±45,4 1968,3 2396,5
Розповсюджен1сть 7-14 рок1в 1675,9±50,5 1430,1 1968,5 1824,4±27,8 1679 1951,8
Захворюван1сть 7-14 рок1в 1234,5±31,3 1018,6 1349,1 1384,5±21,3 1307,7 1479,2
paHi перiоди нагляду, показав, що в 2009-2017 рр. проти 2000-2008 рр. вщбулося вiрогiдне збiльшення загальних показнимв розповсюдженостi (р = 0,019) та захворюваносп (р = 0,0007) дитячого населення в 1,1 рази, в першу чергу, за рахунок збшьшення цих показнишв серед д^ей вшово'Т групи вiд 7 до 14 рошв (р = 0,024 та р = 0,001).
Темпи приросту розповсюдженосл захворю-ваностi та первинноТ захворюваностi у дiтей мали неоднозначний характер, визначалися перiоди зни-ження та рiзких пiдйомiв. Серед всього дитячого населення як за показником розповсюдженосл, так i за показником первинноТ захворюваносп найбшьш1 темпи приросту були у 2004 р. (+14,5; +15,5), у 2010 р. (+5,9; +8,4) та 2016 р. (+6,6; +8,6). У дггей у вщ 0-6 ротв - у 2004 р. (+7,01 та +7,7) та у 2016 р. (+10,2 та +11,7), а у втовш груш 7-14 рошв - у 2004 р. (+17,7 та +18,2) та у 2010 р. (+9,9 та +11,5).
В ходi дослщження нами було виявле-но сильний прямий зв'язок мiж рiвнями загальноТ захворюваносп та захворювашс-тю хворобами системи оргашв дихання за показником розповсюдженосл (r = 0,8) та за показником первинноТ захворюваносп (r = 0,95).
Щодо структури захворюваностi дитячого населення нами було встановлено, що протягом 2000-2017 рошв перше мiсце займали хвороби системи оргашв дихання. 1х питома вага становила вщ 52,2% до 64,8% (в середньому 59±0,8%) з показ-никiв розповсюдженостi, що вщповщало рiвню 1198,2±26,3 на 1000 дитячого населення та 68,2±0,6% (в середньому 68,2±0,6%) з по-казникiв первинноТ захворюваностi, що становило 1158,4±25,8.
Щодо шших рангових мiсць, то в перюд з 2000 р. по 2008 р. в струм^ розповсюдженосл захворю-вань друге мкце займали хвороби органiв травлен-ня (ХОТ) - 8,1% (156,43±49,6), трете травми та отру-ення (ТтаО) - 2,83% (54,32±4,6), четверте - хвороби ендокринноТ системи (ХЕС) - 1,6% (31,13±2,3), п'яте та шосте - хвороби системи кровообiгу (ХСК) та вро-дженi аномали (ВА) - по 1,3% (25,82±2,6 та 25±1,8) Таблиця 1. сьоме хвороби кровi та крово-творних оргашв (ХКтаКО) - 0,7% (14,36±3,6).
Структура первинноТ захворюваносп мала наступний вигляд: друге мкце ХОТ - 3,4% (53,9±20,9), трете - ТтаО - 3,4% (53,9±4,6), четверте - ХКтаКО - 0,6% (9,7±2,26), п'яте ХЕС - 0,6% (8,9±0,8), шосте -ВА - 0,5% (8,6±1,0) та сьоме - ХСК - 0,5% (7,9±1,5) [6].
Структуру захворюваностi в перiод з 2009 по 2017 рр. наведено в таблиц 2. Слщ зазначити, що розподт за нозолопчними класа-ми дещо змiнився. Серед усiх ви кових груп з показникiв первинноТ захворюваносп та з показнишв розповсюдженосл серед дiтей 0-6 рокiв та 0-14 ромв друге мiсце стало належати шфекцшним та паразитарним хворобам, трете - хворобам шшри та пщшшрноТ ^ткови-ни. У втовш групi вiд 7 до 14 рошв з показникiв розповсюдженосл друге мкце продовжували займати ХОТ, а трете вщводилося хворобам ока та придаткового апарату.
Так як найбтьшу вагу в струм^ захворюваносп стабтьно протягом багатьох рошв мали хвороби системи оргашв дихання (ХСОД), нами було проведено бтьш детальне вивчення даноТ групи захворювань.
Аналiз середньорiчних показнишв захворюва-ностi ХСОД виявив, що основш нозологп, що форму-ють структуру е гострий фарингiт та гострий тонзил^ (J02-J03), гострий ларинпт та трахеТт (J04), пневмонп (J12-J16, J18), алерпчний ринiт (J30.1-4), хрошчний ринiт, назофарингiт, фарингiт (J31), хрошчш хвороби мигдалин та аденоТ^в (J35), хрошчний ларинпт i ла-ринготрахеТт (J37), бронхiт хронiчний (J41-J42), брон-хiальна астма (J45-J46). Розподiл даних нозолопчних
В^ова група Розповсюд- Захворюва- Розповсюд- Захворю- Розповсюд- Захворюва-
жеысть ысть жеысть ваысть жеысть ысть
0-14 poкiв 0-14 роюв 0-6 роюв 0-6 роюв 7-14 роюв 7-14 ромв
ГО sp г ГО sp г га so § äs г га sp г га sp г га sp г
О Ъ го ° 2 га ° 2 га га ° 2" га ° 2 га
Нозолопчна форма S ГО d m Р s га а и Р s га а и Р s га а и Р s га а и Р s га а и Р
lнфекцiйнi та паразитары хвороби 5,7 2 6,5 2 6,3 2 6,7 2 5,01 4 6,3 2
Новоутворення 0,3 17 0,2 17 0,3 17 0,2 17 0,3 16 0,2 17
Хвороби кpoвi, кровотворних оргашв 1,2 15 0,7 13 1,7 10 1,02 12 0,5 15 0,2 16
Хвороби ендокринноТ системи 1,9 11 0,7 14 0,9 15 0,5 14 3,2 8 1,0 12
Розлади психти та поведшки 2,4 7 0,4 16 1,5 11 0,4 16 3,5 6 0,5 13
Хвороби нервовоТ системи 2,2 8 1,3 9 2,1 6 1,4 9 2,2 12 1,2 10
Хвороби ока та придаткового апарату 4,3 4 3,1 4 3 4 2,6 5 6 3 3,8 5
Хвороби вуха та сосковидного вщростку 2,6 6 2,7 5 2,9 5 3,02 4 2,1 13 2,4 7
Хвороби системи кровообку 1,4 14 0,8 12 0,7 16 0,4 15 2,3 10 1,4 9
Хвороби оргаыв дихання 61,3 1 69,7 1 66,4 1 71,3 1 54,2 1 66,8 1
Хвороби оргаыв травлення 3,8 5 2,2 7 2,0 7 1,7 6 6,3 2 2,9 6
Хвороби шюри та тдшюрноТ кл^овини 4,6 3 4,9 3 4,4 3 4,5 3 4,8 5 5,5 3
Хвороби юстково-м'язовоТ системи 1,8 12 1,7 8 1,5 12 1,4 10 2,3 9 2,2 8
Хвороби сечостатевоТ системи 2,0 10 1,2 10 1,8 9 1,3 11 2,3 11 1,1 11
Окpемi стани, якi виникли в перинатальний перюд 0,8 16 1,0 11 1,4 13 1,5 7 0 18 0,3 14
Вроджеы аномалп (вади розвитку) 1,8 13 0,5 15 1,9 8 0,7 13 1,7 14 0,2 15
Симптоми, ознаки та вщхилення вщ норми 0,02 18 0,01 18 0,03 18 0,02 18 0,0002 17 0 18
Травми, отруення та деяк iншi наслiдки 2,2 9 2,5 6 1,3 14 1,4 8 3,4 7 4,4 4
женiсть 0-14 poKiB
О пз"
Захворюва-
HiCTb
0-14 poKiB
а
§ ^ от
s га
а ш
Розповсюд жеысть 0-6 poKiB
а
§ ^ s пз
а ш
Захворю-
BaHicTb 0-6 poкiв
а
§ ^ от
s пз
а ш
Розповсюд женiсть 7-14 poкiв
Таблиця 2.
Захворюва
HiCTb
7-14 ромв
а
§ ^ о
5,7
6,5
6,3
6,7
5,01
6,3
0,3
17
0,2
17
0,3
17
0,2
17
0,3
16
0,2
17
Хвороби кровЬ кровотворних оргаыв
1,2
15
0,7
13
1,7
10
1,02
12
0,5
15
0,2
16
Хвороби ендокринноТ системи
1,9
11
0,7
14
0,9
15
0,5
14
3,2
1,0
12
Розлади психти та пoведiнки
2,4
0,4
16
1,5
11
0,4
16
3,5
0,5
13
Хвороби нервовоТ системи
2,2
1,3
2,1
1,4
2,2
12
1,2
10
Хвороби ока та придаткового апарату
4,3
3,1
2,6
3,8
Хвороби вуха та сосковидного вщростку
2,6
2,7
2,9
3,02
2,1
13
2,4
Хвороби системи кровообку
1,4
14
0,8
12
0,7
16
0,4
15
2,3
10
1,4
Хвороби оргаыв дихання
61,3
69,7
66,4
71,3
54,2
66,8
Хвороби оргаыв травлення
3,8
2,2
2,0
1,7
6,3
2,9
Хвороби шюри та тдшшрноТ кл^овини
4,6
4,9
4,4
4,5
4,8
5,5
Хвороби юстково-м'язовоТ системи
1,8
12
1,7
1,5
12
1,4
10
2,3
2,2
Хвороби сечостатевоТ системи
2,0
10
1,2
10
1,8
1,3
11
2,3
11
1,1
11
Окpемi стани, як виникли в перинатальний перюд
0,8
16
1,0
11
1,4
13
1,5
18
0,3
14
Вроджеы аномалп (вади розвитку)
1,8
13
0,5
15
1,9
0,7
13
1,7
14
0,2
15
Симптоми, ознаки та вщхилення вщ норми
0,02
18
0,01
18
0,03
18
0,02
18
0,0002
17
18
Травми, отруення та деяк iншi наслiдки
2,2
2,5
1,3
14
1,4
3,4
4,4
Рис. 2. Структура розповсюдженосп захворювань оргашв дихання.
форм в стpуктуpi розповсюдженосп серед всього дитячого населення вiзуальнo вщображено на рисунку 2.
У стpуктуpi ХСОТ серед дтей всiх вто-вих груп переважають захворювання на гострий фаринпт та гострий тонзил^, го-стрий лаpингiт та трахеТт, хрошчш хвороби мигдалин та аденоТ^в. Загальна частка цих захворювань становить в середньому вщ 75% серед дтей вщ 7 до 14 рошв до 91% серед дiтей у вiцi 0-6 poкiв. Сеpеднi piвнi poзпoвсюдженoстi цих хвороб за багато-piчним показником наданi на рисунку 3.
Нами було встановлено, що показники захворюваносл на ХСОД у дп-ей перших шост рошв вipoгiднo вищi у 1,7 рази шж серед дiтей вiкoм вiд 7 до 14 рошв (р = 5,82E-09), а також у 1,2 рази вищi нiж серед всього дитячого населення (р = 3,17013E-05).
В першу чергу це обумовлено тим, що у дтей при народженн морфолопчна бу-
дова оргашв дихання ще недосконала, з чим пoв'язанi й функцioнальнi особливосп дихання. Тому дiти до 7 рошв надзвичайно чутливi до будь-яких подразнишв, що й призводить до бтьшо'Т кiлькoстi випадкiв захворювань в пopiвнянi з пiдлiтками та дорослими. Але не лише анатомо^зюлопчш особливосп спричи-няють таку ситуацш з захвopюванiстю. Ранiше нами було встановлено сильний прямий коре-ляцшнш зв'язок мiж розвитком ХСОТ у дтей та вмiстoм в атмосферному пов^ ксенoбioтикiв [6,7].
Не дивлячись на те, що з 2011 року встано-вилася стабтьна тенденщя до зниження за-гальних обсяпв валових викидiв (у = - 11,57х + 171,49; R2=0,92), валових викидiв вiд стацioнаpних
Рис. 3. Середш багаторiчнi рiвнi розповсюдженостi захворюваностi на прiоритетнi ХСОД серед дитячого населення.
2
2
4
8
7
6
8
9
6
9
4
4
4
5
6
5
6
5
5
4
9
1
1
1
1
1
1
5
7
6
6
3
3
5
8
9
8
9
0
8
0
9
6
8
4
(у = - 7,3х + 116,58; R2=0,77) та пересувних джерел Серед дп"ей у вiцi BiA 7 до 14 ромв найбiльш сут-
забруднення (у = - 4,27х + 54,61; R2=0,88), кшьмсть T6Bi зв'язки були встановлеш мГж показниками роз-
проб повгтря з перевищенням гранично-допустимоТ повсюдженостi захворювань на: гострий фаринпт
концентрацп (ГДК) стабiльно висот. Найвищш вщ- та гострий тонзилГт та зваженими твердими частка-
соток проб з перевищенням ГДК протягом останшх ми (r=0,9) й фенолом (r=0,6); хрошчний рингт, назо-
рошв фшсувався за арководнем (б9±3,2%), фено- фаринпт, фаринпт та арководнем (r=0,6); гострий
лом (61±4,5%) та зваженими твердими частками ларинггт та трахеТт та фенолом (r=0,5) й зваженими
(50±3,4%). Розрахунок коефщГенив кореляцГТ ПГрсо- твердими частками (r=0,4).
на дозволив встановити наявшсть сильних прямих Висновки. В динамГц захворюваносп дГтей шюм
кореляцГйних зв'язкГв та зв'язкГв помГрноТ сили мГж до 14 рокгв становлено виражену тенденцш до по-
показниками вГдсотку проб з перевищенням ГДК гГршення здоров'я. ВисокГ рГвнГ загальноТ захворюва-
цих речовин та захворюванГстю ХСОД. Так у дГтей у ностГ обумовлюють, насамперед, хвороби системи
вГцГ 0-6 рокГв мГж зваженими твердими частками та органгв дихання, якг стабгльно займають перше ран-
показником вперше виявлених захворювань на гострий фаринпт та гострий тонзил^ (r=0,9), хронiчнi хвороби мигдалин та аденоТ^в (r=0,8), гострий ла-
гове мiсце в структурi захворюваносп.
Загальна частка захворювань на гострий фаринпт та гострий тонзил^, гострий ларинпт та трахеТт, . хронiчнi хвороби мигдалин та аденошв становить
рингiт та трахе1т (r=°,6); мж фенолом та первинною вщ 75% (дiти 7 до 14 рокiв) до 91% (дiтей 0-6 ротв). захворюванiстю на гострий фаринпт та гострий тон- виявили сильн прямi кореляцiйнi зв'язки мiж по-зилiт (r=0,8), хронiчнi хвороби мигдалин та аденоlдiв казниками захворюваностi дитячого населення на (r=°,8), гострий ларинпт та трахе|т (r=0,6), бронхiаль- перераховаш хвороби та вiдсотком проб з перевину астму (r=0,5); wiw сiрководнем та захворюванiстю щенням ГДК за зваженими речовинами, фенолом та на бронхiальну астму (r=0,5), а також мiж показни- сiрKOBOдHем.
ком кшькосп зареестрованих випадкiв захворювань Перспективи подальших дослiджень. Врахову-на хрошчш хвороби мигдалин та аденоТ^в та зваже- ючи одержанi результати, стае зрозумшим, що над-ними твердими частками (r=0,8) й фенолом (r=0,6); важливим завданням е розробка заходiв профтак-розповсюдженiстю захворювань на бронхiальну тики та оздоровлення дитячого населення, особливо астму та арководнем (r=0,6), пилом (r=0,3), фенолом для д^ей перших шести рокiв життя. Адже здоров'я (r=0,3). дiтей формуе здоров'я ваеТ наци.
Лiтература
1. Proekt Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy «Pro skhvalennia Kontseptsii Derzhavnoi prohramy «Zdorova dytyna» na 2008-2017 rr. Dostupno: http://health-ua.com/articles/2030.html [in Ukrainian].
2. Health risk assessment air pollution General principles (2016). Available from: http://www.euro.who.int/_data/assets/pdf_file/0006/298482/
Health-risk-assessment-air-pollution-General-principles-en.pdf?ua=1
3. Hrebniak MP, Shchudro SA. Ekolohiia ta zdorovia dytiachoho naselennia: faktory ryzyku, epidemiolohiia. Dnipropetrovsk: Porohy; 2010. 95 s. [in Ukrainian].
4. Ofitsiinyi sait Zaporizkoi miskoi rady. Dostupno: https://zp.gov.ua/uk/page/pasport-mista [in Ukrainian].
5. Turos OI. Analiz ryzyku dlia zdorovia naselennia vid zabrudnennia atmosfernoho povitria promyslovymy pidpryiemstvamy m. Zaporizhzhia. Medychni perspektyvy. 2008;XIII;1:93-7. [in Ukrainian].
6. Fedorchenko RA, Volkova YuV. Hihiienichna otsinka rivniv zakhvoriuvanosti naselennia m. Zaporizhzhia za 2000-2008 rr. u zviazku z zabrudnenniam atmosfernoho povitria. Zaporizkyi medychnyi zhurnal. 2010;12(1):37-40. [in Ukrainian].
7. Sevalnev AI, Volkova YuV. Analiz zakhvoriuvanosti naselennia m. Zaporizhzhia za 2010-2014 rr. v zviazku z zabrudnenniam atmosfernoho povitria. Tezy dopovidei IV rehionalnoi naukovo-praktychnoi konferentsii studentiv, aspirantiv ta molodykh vchenykh "Aktualni problemy i perspektyvy rozvytku medychnykh, farmatsevtychnykh ta pryrodnychykh nauk". m. Zaporizhzhia; 2015. s. 218-20. [in Ukrainian].
АНАЛ1З ЗАХВОРЮВАНОСП ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ, ЩО МЕШКА6 В ПРОМИСЛОВОМУ МЕГАПОЛ1С1 Волкова Ю. В.
Резюме. Попри хвилеподiбний характер динамти захворюваносп, встановлено тенденцш до збтьшення показнишв загальноТ захворюваносп дитячого населення. Перше рангове мкце в структурi захворюваносп стабiльно посiдають хвороби системи оргашв дихання: з показнишв розповсюдженосл Тх доля становить 59±0,8%, що вiдповiдало рiвню 1198,2±26,3 на 1000 дитячого населення, а з показнишв первинноТ захворюваностi - 68,2±0,6% (1158,4±25,8). За показниками захворюваносп гострий фаринпт та гострий тонзил^, гострий ларинпт та трахеТт, хрошчш хвороби мигдалин та аденоТ^в мають найбшьшу питому вагу серед вах втових груп (75%-91%). Показники захворюваносп у дп"ей перших шести рошв вiрогiдно вищi у 1,2-1,7 рази, шж серед дiтей iнших втових груп. Незважаючи на зниження обсяпв валових викидiв, кiлькiсть проб пов^ря з перевищенням ГДК стабiльно висом. Найвищш вщсоток проб з перевищенням ГДК протягом останшх ромв фтсувався за сiрководнем (69±3,2%), фенолом (61±4,5%) та зваженими твердими частками (50±3,4%). Виявили сильнi прямi кореляцiйнi зв'язки мiж показниками захворюваностi дитячого населення вщсотком проб з перевищенням ГДК за зваженими речовинами, фенолом та арководнем. Ключовi слова: дитяче населення, показники захворювашсть, атмосферш забруднювачi.
АНАЛИЗ ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ ДЕТСКОГО НАСЕЛЕНИЯ, ПРОЖИВАЮЩЕГО В ПРОМЫШЛЕННОМ МЕГАПОЛИСЕ Волкова Ю. В.
Резюме. Несмотря на волнообразный характер динамики заболеваемости, установлена тенденция к увеличению показателей общей заболеваемости детского населения. Первое ранговое место в структуре заболеваемости стабильно занимают болезни системы органов дыхания: по показателям распространенности их
доля составляет 59±0,8%, что соответствовало уровню 1198,2±26,3 на 1000 детского населения, а по показателям первичной заболеваемости - 68,2±0,6% (1158,4±25,8). По показателям заболеваемости острый фарингит и острый тонзиллит, острый ларингит и трахеит, хронические болезни миндалин и аденоидов имеют наибольший удельный вес среди всех возрастных групп (75%-91%). Показатели заболеваемости у детей первых шести лет достоверно выше в 1,2-1,7 раз, чем среди детей других возрастных групп. Несмотря на снижение объемов валовых выбросов, количество проб воздуха с превышением ПДК стабильно высокие. Наивысший процент проб с превышением ПДК в последние годы фиксировался по сероводороду (69±3,2%), фенолу (61±4,5%) и взвешенным твердым частицам (50±3,4%). Установлены сильные прямые корреляционные связи между показателями заболеваемости детского населения и процентом проб с превышением ПДК по взвешенным веществами, фенолу и сероводороду.
Ключевые слова: детское население, показатели заболеваемости, атмосферные загрязнители.
ANALYSIS OF MORBIDITY IN THE CHILD POPULATION LIVING IN THE INDUSTRIAL MEGAPOLIS AREA
Volkova Y. V.
Abstract. The state of health of children in Ukraine is unsatisfactory due to the tendency of increase in the incidence, prevalence of illness and disability. It has been established that air pollution is the prior factor, which leads to a wide range of adverse health effects. Particular importance of the question of the impact of air pollution on the health of child population is in the industrial mega cities, where the levels of human-caused air pollution exceed the permissible range. Therefore, the study and analysis of the state and dynamics of the incidence of infant population in an industrial city are important issues of the present.
The goal of study: to give a hygienic estimation of the structure and condition of the morbidity of child population of Zaporozhye in connection with pollution of atmospheric air.
Object and methods: the analysis of the morbidity of the children of Zaporozhye region was carried out according to the official report form No. 12 "Report on the number of diseases registered in patients living in the service area of the medical institution". We assessed the state of atmospheric air pollution in the dynamics, the primary information on the reporting form of the industrial enterprises 2-TP (Air) "Report on the protection of atmospheric air" was analyzed, as well as the results of laboratory studies of atmospheric pollution in Zaporizhzhya according to the data of the Zaporizhzhya Regional Laboratory Center of the Ministry health care of Ukraine".
The processing of the results was carried out using the statistic package of the STATISTICA® for Windows 13.0 licensing program (StatSoft Inc., JPZ8041382130FRCN10-J) and Microsoft Excel. Statistically significant differences were considered at p <0,05.
Results and their discussion. Despite the wave-like pattern of morbidity, a tendency to an increase in the overall incidence of the child population has been established. First place in the structure of morbidity is consistently occupied by diseases of the respiratory system: in terms of prevalence, their share is 59±0.8%, which corresponded to the level of 1,198.2±26.3 per 1000 child population, and in terms of primary morbidity - 68.2±0.6% (1158.4±25.8). In terms of morbidity, acute pharyngitis and acute tonsillitis, acute laryngitis and tracheitis, chronic diseases of the tonsils and adenoids have the largest share among all age groups (75% -91%). The incidence rates in children of the first six years are significantly higher by 1.2-1.7 times than among children of other age groups. Despite the decline in gross emissions, the number of air samples exceeding the MPC is consistently high. In recent years, the highest percentage of samples exceeding the MPC was recorded by hydrogen sulfide (69±3.2%), phenol (61±4.5%) and suspended solids (50±3.4%). Strong direct correlations were established between the incidence rates of the child population and the percentage of samples with an excess of MPC for suspended substances, phenol and hydrogen sulfide.
Conclusion. When comparing the data on the purity of the air and the morbidity of the child population of the Zaporozhye city, a quantitative correlation was found between atmospheric air pollution and the probability of adverse effects in the state of health under the influence of harmful factors, which is expressed in the annual increase of incidence rate with the constant presence of atmospheric chemical components. Taking into account the results obtained, it becomes clear that the most important task is to develop measures for the prevention and improvement of the child population, especially for children of the first six years of life.
Key words: children's population, morbidity, atmospheric pollutants.
Рецензент - проф. Катрушов О. В.
Стаття наджшла 25.01.2019 року
