CC BY
15
группах показывают положительную динамику и тенденцию к увеличению степени колонизации представителей резидентной микрофлоры полости рта у пациентов с полным отсутствием зубов после проведенного лечения.
Ключевые слова: микрофлора ротовой полости, слизистая оболочка ротовой полости, протезное ложе, полные съемные пластиночные протезы.
Стаття надшшла 8.11.18 р.
all study groups show a positive dynamics and a tendency to increase the degree of colonization of representatives of the resident microflora of the mouth in patients with complete absence of teeth after treatment.
Key words: oral microflora, oral mucosa, prosthetic bed, complete removable plate prostheses.
Рецензент Ткаченко П.1.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-3-69-28-34 УДК 616.053.2:616.-002.5
0.11. Волосовин.. ( '.II. К'рмномусшг.. А.О. Полосонет.1 I liiiMoiiii. iMiiiii ме iimiiimíí у нмчрсмнч ¡Mi ni О.О. Бошмольия. КиТв 1 Мишиными медмчна академия мклядимломнпТ ncuiiii ímihí 11.Л. Шмшка. КиТв
ДИНАМ1КА П0ШИРЕМ0СТ1 ТА ЗАХВ0РЮВАМ0СТ1 МА МОВОУТВОРЕММЯ ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ УКРА1НИ П1СЛЯ ЧОРНОБИЛЬСЬКО! КАТАСТРОФИ
e-mail: avolosovets@gmail.com
Протягом 1994-2017 рр. в Укра!ш мае мюце високий темп приросту захворюваностi д^ей на новоутворення (+162,3%) та поширеносп новоутворень у дитячого населення (+211,7%). В ycix 9 областях з територiями радiоекологiчного контролю вiдзначались вищi за загальнодержавнi показники захворюваностi дитячого населення на новоутворення та !х поширеносп, за винятком показникiв поширеносп у дiтей Житомирсько! областi та захворюваност на новоутворення у д^ей Волинсько! та Чернiгiвськоi областей. За останш 23 роки рiзниця у захворюваност на новоутворення мiж дтми з областей з ТРК та шшими областями збiльшилась до 36,6%, а у порiвняннi iз загальнодержавним показником рiзниця зросла на 23,5%. Показник смертност вiд новоутворень дтей, потерпiлих внаслiдок аварп на ЧАЕС, перевищував загальнодержавний показник смертностi дтей вiд злоякiсних новоутворень включно до 2010 року. Поим спостерталась зворотня динамжа, а у 2016 рощ смертшсть вiд новоутворень дiтей, потертлих вiд аварп на ЧАЕС, знову дещо перевищувала загальнодержавний показник.
Kjik)40bí слова: д1ти, захворювашсть, новоутворення, ЧАЕС.
Робота е шщативною.
Визначення того, яка частина захворювань являеться наслщком багатофакторного впливу Чорнобильсько! катастрофи на оргашзм людини — вельми складне завдання для медицини i статистики. Greenpeace та ]шжнародна органiзацiя «Лiкарi проти ядерно! вшни» стверджують, що в результатi аварп лише серед лiквiдаторiв померли десятки тисяч чоловш. В Gвропi зафiксовано 10 000 випадюв вроджених аномалiй у новонароджених, 10 000 випадюв раку щитоподiбноi залози i очiкуеться ще 50 тисяч. За даними оргашзацн Союз «Чорнобиль», з 600 000 лiквiдаторiв 10 % померло i 165 000 стало швалщами [11]. Необхщно зазначити, що якщо в першi роки (1987-1992 рр.) показники захворюваносп постраждалих дiтей не перевищували показники захворюваносп не постраждалих дiтей в Укра'ш, то з 1993 року захворювашсть потерпiлих перевищуе захворюванiсть дтей в Украiнi [6-9].
На жаль, Укра'на знаходиться у загальносв^овому трендi зростання кiлькостi новоутворень у дтей (НуД). Середньорiчнi темпи приросту смертносп вiд новоутворень значно вищi у радiоактивно забруднених районах Ки'всько!, Житомирсько! i Чернiгiвськоi областей [1-3,6,8]. Як вказуе у сво!х дослщженнях Тронько М.Д. [1,3] пiсля вибуху на ЧАЕС внаслщок випадання iзотопiв радiоактивного йоду (переважно I-131) найбшьше постраждало населення пiвнiчних областей: Чершпвсько!, Кшвсько!, Житомирсько!, Рiвненськоi i Черкасько!, де зареестровано 60% випадкiв раку щитовидно! залози, з них найбшьш постраждала Чернiгiвська область [2,4].
Метою роботи було вивчити змши захворюваносп та поширеностi новоутворень серед дитячого населення областей Укра!ни з територiями радiоекологiчного контролю, дiтей потертлих внаслщок аварп на ЧАЕС за останш 23 роки.
Матер1ал i методм дослщжеммя. Проведено аналiз захворюваносп та поширеностi НуД, якi проживають у 9 областях з територiями радiоекологiчного контролю (ТРК) у часовому аспект та з урахуванням територiальних особливостей. Використовувались методи статистичного оцшювання, епiдемiологiчного аналiзу матерiалiв Центру медично! статистики МОЗ Укра!ни за останш 23 роки. Анатзувались показники захворюваносп та поширеносп НуД та тенденцп у його змiнах у областях з ТРК: Вшницькш, Волинськiй, 1вано-Франювськш, Киiвськiй, Рiвненськiй,
© О.П. Волосовець, С.П. Кривопустов, 2019
Сумськш, Чершпвськш та Черкаськш, визначених МОЗ Украши та МшЧАЕС Украши у ropiB^Hm i3 станом здоров'я дитячого населення, яке проживало в областях, де немае зон радюеколопчного контролю.
Результати дослщження та ix обговорення. На тепер в ycix областях з теpитоpiями pадiоекологiчного контролю вщзначаеться висока захвоpюванiсть дитячого населення. Поширешсть дитячих хвороб за останнi 23 роки зросла на 41%. Якщо у 1994 рощ вона становила 1253,0 на 1000 дггей, то ниш - 1777,16 на 1000 дггей вщповщного вшу. Так само на 36% зросла i захворювашсть на дитячi хвороби - вгд 967,0 на 1000 дiтей до 1316,07 на 1000 дггей вгцповщно. За майже тридцять роюв (1987-2017 р.р.) захворювашсть дитячого населення, яке проживае у областях з ТРК, зросла вгд 455,4 до 1471,93 на 1000 дггей, тобто майже у 3,2 рази. Одночасно зростала серед дитячого населення з областей з ТРК i поширешсть хвороб з 786 на 1000 дггей у 1987 рощ до 2052,69 у 2016 рощ - у 2,6 рази.
Анатзуючи показники захворюваност дитячого населення Украши за останш 23 роки, слщ зазначити, що найчисленшшою групою хвороб стабшьно залишаються хвороби оргашв дихання, в основному за рахунок гострих ресшраторних захворювань, що вiдповiдае даним отриманим Антипкшим Ю.Г. та спiвавт. [5]. У порГвнянш з 90-ми роками суттево збiльшилась захворюванiсть населення на хвороби системи кровообГгу (у 1,9 рази), хвороби ендокринно! системи, розладу харчування, порушення обмшу речовин (у 1,8 рази), хвороби кров^ кровотворних оргашв та новоутворення (у 1,92 рази).
Вочевидь, у областях з ТРК вщзначаеться зазначена негативна динамiка щодо зростання захворюваностi на НуД, що, зокрема, на нашу думку, обумовлено негативним комплексним впливом оточуючого довкшля: довгоживучих радiонуклiдiв, важких металiв, електромагштного опромiнення, сГрководню, вуглеводнiв, азотистих сполук тощо.
За даними Центру медично! статистики МОЗ Укра!ни у 2017 рощ було виявлено 25,1 тисяч нових випадюв новоутворень, що складае 3,3 на 1000 дiтей. Серед лщерГв - Сумська обл. (7,82 на 1 тис.), Харювська (6,38), Черкаська (4,76), Полтавська (4,50), Вшницька (4,49), Юровоградська (4,29), Житомирськш (3,60), Донецькш (3,49), Закарпатська (3,48), 1вано-Франювська (3,4), Рiвненська (3,92), Кшвськш (3,47), Волинська (2,93), Дншропетровська (3,58) обласп. Найменше ж виявлення випадкiв новоутворень у Чершвецькш, Тернопiльськiй, Чернiгiвськiй, Запорiзькiй, Одеськiй областях та м. КиевГ Звертае на себе увагу, що в ушх областях ¡з ТРК, за винятком Чершпвсько! та Волинсько! областей, показник захворюваносн на НуД вище загальнодержавного показника. ПодГбна динамша спостерГгаеться i у великих промислових та агропромислових регюнах: Харювськш, Полтавськш, Юровоградськш, Херсонськш, Дншропетровськш, Донецькш та Луганськш областях.
Показники поширеносп НуД, як проживають у областях з ТРК у бшьшосп випадюв перевищували показники виявляемосп НуД з областей без ТРК (рис. 1). Так, у першш десятщ репошв-лщерГв щодо виявлення НуД 7 областей ¡з ТРК та тшьки 3 обласп без ТРК - Харювська, Полтавська i Микола!вська (3, 5 та 10 мюця вщповщно). Ки!вська область посщае 11 мюце, а Житомирська область - 20 мюце. Також звертае на себе увагу, що в усГх областях ¡з ТРК, за винятком Житомирсько! обласп, показник поширеносп на НуД вище загальнодержавного показника.
АналГзуючи захворювашсть на НуД у цшому у 2017 р. у порГвнянш ¡з захворювашстю на НуД, потерпших внаслщок авари на ЧАЕС можна зробити висновок, що !х показник складав 3,16 на 1 тисячу дитячого населення та був менше загальнодержавного, що становив 3,3 на 1 тисячу дитячого населення, на вщмшу вгд шших класГв хвороб (рис. 1). Можливо, це свщчить про те, що тк первинно! захворюваносн на НуД, як потерпши внаслщок авари на ЧАЕС, минув на початку 21 сторГччя, з того часу коли у когорт потерпших стала переважати група дГтей, як народились вгд лшвщаторГв та евакуйованих i зазнали опосередкованого впливу радГацшного опромшення. У регюнальному аспект найвищГ в кра!ш рГвш захворюваносн на НуД, потерпших внаслщок авари на ЧАЕС, спостерпались лише у чотирьох
Рис. 1. Поширешсть новоутворень у дГтей у регюнах Укра!ни.
областях з ТРК: Вшницькш, Кшвськш, Сумськш, та Черкаськш, що вiдповiдало аналопчним показникам дитячого населення цих областей у цшому. Звертае на себе увагу збшьшена захворюванiсть на НуД, якi проживають у Луганськiй та Терношльськш областях, якi не вщносяться до числа регiонiв з ращацшним забрудненням.
Аналiзуючи у регiональному аспект захворюванiсть на злоякiснi НуД у цшому у 2017 р. у порiвняннi iз захворюванiстю на НуД, потерпших внаслiдок аварп на ЧАЕС можна зробити висновок, що показник складав 0,13 на 1 тисячу дитячого населення та був на вiдмiну вщ показника захворюваностi на новоутворення в цшому бшьше загальнодержавного, що становив 0,12 на 1 тисячу дитячого населення.
Показники захворюваносп на злояюсш НуД, яю потерпiли внаслiдок аварп на ЧАЕС та проживають у областях з ТРК, були вище загальнодержавних, за винятком 1вано-Франювсько1 та Волинсько! областей (рис. 2). У процентному вщношенш кшьюсть хворих на злоякiснi НуД, яю потерпiли внаслiдок аварп на ЧАЕС, складала 5,3% вiд загально! кiлькостi дiтей, якi хворiли на злояюсш НуД в кра1ш у 2017 рощ (924 особи). Це вщносно бшьше, якщо порiвняти iз спiввiдношенням захворюваностi на НуД, яю потерпiли внаслiдок аварп на ЧАЕС (1227), та захворюваносп на НуД у цшому (25131), що складае 4,88%.
Показники смсртносп вщ злоякiсних НуД, якi потерпiли внаслiдок аварп на ЧАЕС та проживають у областях з ТРК, були також вище загально-державних, за винятком вiдповiдних показниюв у дитячого населення Сумсько1, 1вано-Франювсько1 та
Черкасько1 областей.
Аналiзуючи поширенють НуД кра1ни у цiлому у 2017 рр. у порiвняннi iз поширенiстю НуД, потертлих в наел ¡до к Рис. 2. Захворювашсть на новоутворення дггей у 2017 р. у пор1внянш 1з аварп на ЧАЕС можна захворювашстю на новоутворення дггей, потертлих внаслщок авари на ЧАЕС на '
1 тисячу дитячого населення (за даними Центру медично1 статистики МОЗ Укра1ни) побачити дещо шшу динaмiку Рожевим кольором видшеш област з ТРК. Змiн, ПOрiвHЮЮЧИ iз первинною
зaхворювaнiстю. Показник поширеностi НуД у потерпших складав 10,24 на 1 тисячу вщповщного дитячого населення проти 8,94 на 1 тисячу всього дитячого населення краши (рис. 3). На нашу думку, це вказуе на тривалий процес накопичення хрошчно1 онколопчно1 пaтологil у дггей, що потерпiли внaслiдок aвaрil на ЧАЕС. У дтей, потерпiлих внаслщок аварп на ЧАЕС iз областей iз ТРК практично в ушх випадках показник поширеностi НуД перевищував загальнодержавний показник, за винятком потерпших дтей з Ки1всько1, Житомирсько1 та Волинсько1 областей.
У регiонaльному аспекп нaйвищi рiвнi поширеностi НуД, потерпших внаслщок аварп на ЧАЕС, спостерпались у Сумськш, Вшницькш, 1вано-Франювськш та Черкаськш областях, що вщповщали вщповщним показникам дитячого цих областей у цшому. У шших областях з ТРК показник захворюваносп у дтей, потерпiлих внaслiдок aвaрil на ЧАЕС, був нижче загальнодержавного рiвня. Також звертае на себе увагу збшьшення поширеносн новоутворень у дiтей, потерпших внаслщок аварп на ЧАЕС, у Луганськш, Терношльськш та Харювськш областях, що не вщносяться до числа регюшв з рaдiaцiйним забрудненням.
Звертае на себе увагу значне зростання захворюваносп пухлинами саме у тих регюнах, якi були зaбрудненi внаслщок аварп на ЧАЕС у 1986 рощ, за винятком Чершпвсько1 обласн, та у промислових регiонaх. Проте, не можна зробити висновку, що у областях з ТРК темпи приросту захворюваносп на НуД, за винятком Сумсько1, Волинсько1 та Вшницько1 областей, перевищували показники шших областей. Навпаки, показники приросту ще1 патологи у дитячого населення, яке проживае у Харювськш, Херсонськш, Зaкaрпaтськiй, Чершвецькш, Львiвськiй та Кiровогрaдськiй областях, були суттево вищi загальнодержавних, зокрема й областей iз забрудненнями внaслiдок аварп на ЧАЕС.
У цшому, протягом 1994-2016 рр. в Укра1ш звертае на себе увагу найвищий темп приросту серед шших клашв хвороб захворюваносп дтей на НуД (+162,3%). Порiвнюючи з шшими класами хвороб: прирют зaхворювaностi на хвороби сечово1 системи склав +116,3%, хвороби юстково-
45,00
м'язово! системи (+90,0%), хвороби кровообйу (+78,4%), хвороби ендокринно! системи (+56,6%), хвороби вуха та соскопод1бного вщростка (+52,2%), хвороби оргашв дихання (+47,4%), уроджеш аномалп, деформацн та хромосомш аномалп (+44,35%) [5,6].
Також протягом 19942016 рр. в Укра!ш звертае на себе увагу знову-таки найвищий темп приросту i поширеносп НуД (+211,7%), порiвнюючи з шшими класами хворобами. Так, темп приросту хвороб ендокринно! системи складав +164,4%, хвороб кровообпу (+116,3%), хвороб сечово! системи (+105,5%), хвороб кiстково-м'язово!
системи (+105,3%), уроджених аномалiй, деформацiй та хромосомних аномалiй
(+96,5%), хвороб вуха та соскоподiбного вiдростка (+47,4%), хворобами оргашв дихання (+44,8%).
Л<Г
/ / / *
# / / / / //¿/А
Поширен1сть новоутворень у дтей у ц1лому
Поширен!сть новоутворень серед д1тей, потерп1лих внасл1докаварГ( на ЧАЕС
Рис. 3. Поширешсть новоутворень у дггей у цшому у 2017 рр. у пор1внянш 1з поширешстю новоутворень у дггей, потершлих внаслщок авари на ЧАЕС на 1 тисячу дитячого населення (за даними Центру медично! статистики МОЗ Укра!ни). Рожевим кольором видыет областi з ТРК.
Отже у розрiзi ушх клашв хвороб спостерiгаеться зростання захворюваностi та поширеносп хвороб практично за ушма класами, як у дiтей iз областей з територiями радiоекологiчного контролю, так i у дитячого населення з шших областей, зокрема й НуД. Проте, показники захворюваносп д^ей iз областей з радiоактивними територiями та дiтей, потерпiлих внаслiдок авари на ЧАЕС, в ушх випадках перевищували вiдповiднi показники у дггей з iнших областей та загальнодержавш показники.
Темпи зростання показника захворюваносп за усiма класами хвороб д^ей з областей з ТРК за останш 23 роки склали + 42,1% та були найвищими у порiвняннi з аналогiчними параметрами у д^ей з областей без ТРК, яш складали тiльки + 32,9%, при загальнодержавному показнику зростання + 36,09%. У той же час у дней, потершлих внаслщок аварй на ЧАЕС показник захворюваносп на НуД зрю на 75,5%, а поширеносп на - 143,4%.
Показник захворюваносп на злоякюш новоутворення у д^ей потершлих внаслщок аварй на ЧАЕС зменшився на 35,4%, а поширеносп зрю на - 108,0%. Один з найвищих прироспв захворюваносп на НуД спостерпався у Сумськш, Волинськш, Вшницькш, Житомирськiй, Черкаськiй, Кшвськш та Iвано-Франкiвськiй областях, якi вщносяться до областей з ТРК (табл. 4). I ильки Ки!вська та 1вано-Франювська областi у динамiцi зменшили сво! ранговi мiсця щодо захворюваносп на НуД. Iншi ж обласп з ТРК перемiщувались на вищi щаблi щодо рейтингу захворюваностi у масштабах уше! кра!ни. У шших областях сшвставш показники приросту захворюваносп на НуД спостерпались тiльки у Харювськш (+575%), Закарпатськiй (+323,0%), Чершвецькш (+274,3%), Львiвськiй (+266,6%), Кiровоградськiй (+215%), Хмельницькш (+214,2%), Тернопiльськiй (+183,3%) областях. У останш 6 роюв спостерпаеться зменшення захворюваностi дiтей як у областях з ТРК, так i у областях без ТРК, та i у цшому у кра!ш, iз збереженням прiоритету захворюваностi та поширеносп хвороб, зокрема й НуД з областей з ТРК.
Так, за останш 23 роки вiдмiчався дуже високий темп зростання показника захворюваносп на НуД з областей з ТРК + 169,9%. У дггей з областей без ТРК вш складав +154,6 % при загальнодержавному показнику + 162,3%. Тривожним е факт продовження зростання захворюваносп та поширеносп НуД у динамщ, передуем в областях iз територiями радюеколопчного контролю на вщмшу вщ захворюваносп на НуД з областей без ТРК (рис. 4). Ниш рiзниця складае +36,6% на користь показниюв захворюваносп на НуД областей з ТРК у порiвняннi з показниками шших областей. У порiвняннi iз загальнодержавним показником захворюваносп рiзниця складае + 23,5%.
У той же час якщо порiвняти вищезазначеш показники з показниками захворюваносп на НуД, потершлих внаслщок аварй на ЧАЕС необхщно зазначити, що показник захворюваносп у останшх перевищував показники захворюваносп д^ей, проживаючих на забруднених та незабруднених територiях i у цшому показник захворюваносп по Укра!ш на 53,8% та 38,4% 15,4%
1994
1999
2001
2006
2011
2016
□ Дта з областей зТРК □ УкраТна □ Д™ з областей без ТРК ■ Дтм потерла внасгадок авари на ЧАЕС
Рис. 4. Пор1вняльна динамжа змш захворюваносп на новоутворення дитячого населення з 1994 по 2016 рр. у розр1з1 областей з ТРК, без ТРК, кра1ни у цшому та д1тей, потершлих внаслщок авари на ЧАЕС (на 1000 д1тей).
вiдповiдно, але тшьки у 1994 роцi (рис. 4). У той же час у наступи перюди спостерiгалась зворотня динамша - показники захворюваностi у дтей з областей з ТРК перевищували показники дiтей, потерпiлих внaслiдок авари на ЧАЕС. Вочевидь, середина 90-х роюв минулого сторiччя була тком зaхворювaностi та поширеностi НуД, яю безпосередньо зазнали негативного впливу рaдiaцiйного опромшення у 1986 рощ та наступних роках.
3 початку нового стор1ччя до категорн потерпiлих дней внaслiдок авари на ЧАЕС вщносяться переважно дiти, якi народились вщ першого та другого поколiння учасниюв авари на ЧАЕС та евакуйованих iз зони вiдчуження, безумов-ного i гарантованого вiдселення та постшно проживaючi у зонi посиленого радюеколопчного контролю. Саме цим можна пояснити те, що показники захворюваносп та поширеностi НуД, якi потерпши внaслiдок авари на ЧАЕС, з кшця 90-х рокiв i дотепер знаходяться на рiвнi покaзникiв у дтей, якi проживають у областях без ТРК. У той же час, показники захворюваносп на НуД з областей з ТРК впевнено перевищують вщповщш показники дтей краши в цiлому, з областей без ТРК та потершлих внаслщок авари на ЧАЕС.
Нaйбiльшa рiзниця мiж поширенiстю у дiтей з областей з ТРК та дней з шших областей була у наступних класах хвороб: симптоми, ознаки та вщхиленнями вщ норми (+219,9%), хвороби ендокринно1 системи (115,84%), хвороби кровi та кровотворних оргaнiв (67,54%), хвороби юстково-м'язово! системи (+45,45%), новоутворення (+43,04%), хвороби нервово1 системи (+29,07%), хвороби оргашв травлення (28,09%), хвороби системи кровообиу (+23,4%) (таблиця 5). У той же час, при порiвняннi даних, отриманих Бобильовою О.О. та Голубчиковим М.В. у 1998 рощ, при дослщженш захворюваносп у потершлих дней iз показниками 2016 року, потрiбно зазначити, що у дiтей з областей з ТРК з 1998 по 2016 роки прирют захворюваносп на НуД склав (+200,6%), травми та отруеннями (+73,7%), хвороби ендокринно1 системи (+36,2%), хвороби сечостатево1 системи (+38,1%), хвороби оргашв дихання (+23,3%), хвороби шюри (+19,1%), уроджеш аномали (+2,8%).
Одним iз нaйбiльш негативних нaслiдкiв перенесено1 aвaрil на ЧАЕС е виникнення НуД в структурах центрально1 нервово1 системи (ЦНС). Це пояснюеться тим, що онколопчш захворювання з подiбною локaлiзaцiею з одного боку здатш негативно впливати на функцiонaльний стан вшх iнших оргaнiв i систем (особливо у випадку нейроендокринних новоутворень), а з шшого - обумовлювати розвиток вторинного невролопчного дефiциту, який мае найбшьшу вагу серед швалщизуючих стaнiв. Нaйгiршим в процесi лшування нейроонкологiчних новоутворень в структурах ЦНС е той факт, що супутне пошкодження тканин головного мозку, навт з умови повного видалення пухлини, призводить до глибоко1 iнвaлiдизaцil. Така втрата невролопчних функцiй потребуе тривалого i дороговaртiсного реaбiлiтaцiйного лiкувaння, причому не гарантуючи повного вiдновлення.
Федоренко З.П. та сшвавтори [12] проaнaлiзувaли спектр онкологiчноl зaхворювaностi дiтей та пщл^юв вiком вiд 0 до 19 роюв, що перебували на облшу онкологiчних центрiв Укра1ни, за класифшащею 1ССС-3 в перiод з 2002 по 2013 роки. Дослщники отримали вкрай несприятливi дaнi про те, що новоутворення ЦНС в усьому спек^ дитячих онкологiчних захворювань займали трете мiсце (14,4%), поступаючись лише лейкемп (25,2%) та лiмфомaм (18,4%). Показник зaхворювaностi за ушма класами хвороб у дiтей, потершлих внаслщок аварн на ЧАЕС, перевищував на 13,2% загальнодержавний показник, та на 1,1% показник захворюваносп за ушма класами хвороб дитячого населення, яке проживало у областях з ТРК. Показник поширеносп за ушма класами хвороб у дней, потершлих внаслщок аварн на ЧАЕС, перевищував на 32,4% загальнодержавний показник, та на 14,6% показник захворюваносп за ушма класами хвороб дитячого населення, яке проживало у областях з ТРК.
Вищенаведений аналiз дииамши захворюваностi i поширеносп хвороб за основними класами хвороб засвщчив, що зростання поширеностi НуД у «постчорнобильську еру» зросла у 1,92 рази до 68,1 тисяч випадюв у 2017 рощ iз максимумом виявлення у областях з ТРК. Вищезазначена динамiка спостерiгаегься на тт помiрного зменшення як захворюваносп, так i поширеностi хвороб у дней 0-17 рокiв, що вщбулося у останнi 5 рокiв практично за ушма класами хвороб.
Ми спостерпаемо протягом останнiх 23 роюв продовження процесу накопичення негативного потенщалу щодо стану здоров'я дiтей iз областей з ТРК, де не можна виключати радiацiйний фактор у комплексному негативному впливовi забрудненого довкшля на дитячий органiзм. Про це свщчить динамiка змiн поширеностi НуД, потерпших внаслiдок аварi! на ЧАЕС, що перевищуе показники поширеностi у дтей кра!ни та з областей без ТРК, поступаючись на 18,3% лише показнику поширеносп НуД iз областей з ТРК.
Показник смертносп внаслщок злоякюних новоутворень у дтей потерпiлих внаслiдок аварi! на ЧАЕС зменшився за останш 2 десятирiччя на 42,9%, а загальнодержавний показник смертносп вiд злоякiсних новоутворень зменшився на - 50,0%.
Показник смертносп вщ злоякюних НуД, потерпiлих внаслщок аварi! на ЧАЕС, перевищував загальнодержавний показник смертносп дней вщ злоякюних новоутворень до 2011 року. Поим спостерпалась зворотня динамiка, але у 2016 рощ смертшсть дiтей, потерпших вщ аварi! на ЧАЕС, вщ злоякiсних новоутворень знаходився на рiвнi загальнодержавного показника. Показник смертностi внаслщок злоякiсних НуД потерпiлих внаслiдок аварй на ЧАЕС зменшився за останш 2 десятирiччя на 20,0%, а загальнодержавний показник смертносп вщ злоякюних новоутворень зменшився на 100,0%.
Показник смертностi вiд НуД, постраждалих внаслiдок аварi! на ЧАЕС, перевищував загальнодержавний показник смертносп вщ злоякюних НуД до 2010 року. Поим спостерпалась зворотня динамiка, а у 2016 рощ смертшсть дтей, потерпших вщ аварi! на ЧАЕС, вщ новоутворень знову дещо перевищувала загальнодержавний показник.
Загальна кiлькiсть дiтей з швалщнютю в Укра!нi у 2017 рощ досягла 159 044 оаб або 208,8 на 10 тис. дгтей. У 1994 рощ пщ спостереженням було 130 154 дгтей з швалщнютю або 113,1 на 10 000 дней. Отже, кшькють дней з швалщнютю зросла за останш два десятирiччя у 1,8 рази або на 84,6%. Це у повнш мiрi вщповщае тренду збшьшення дтей з швалщнютю внаслщок новоутворень вщ 3114 у 1994 рощ до 5568 у 2017 рощ з переваженням дгтей з 9 областей з ТРК, яю складають 35,85% вщ загально! кшькосп дiтей з iнвалiднiстю внаслiдок новоутворень. Найбшьша кiлькiсть дiтей з швалщнютю спостерпаеться у саме у областях з ТРК, де показник швалщносп по 9 дослщжуваним областям склав 234,4 на 10000 дней, у той час як у шших областях цей показник склав 193,1 на 10000 дгтей, тобто у областях з ТРК вш був бшьше на 21,4% або у 1,5 рази.
У порiвняннi iз загальнодержавним показником перевищення складало 14,3%. Це ще раз свiдчить про переважне зростання захворюваностi та поширеносп дитячих хвороб у областях з ТРК, де д^и зазнають подовженого у чаш негативного впливу екотоксичних факторiв, зокрема й радюнукладв. У той же час, 23 роки тому показники швалщносп у областях з ТРК та шших репонах майже не в^^знялись - вщповщно 121,6 на 10000 дгтей та 120,4 на 10000 дгтей.
Структура швалщносп у областях з ТРК та шших областях була подiбною з перевищенням у дитячого населення областей з ТРК показниюв швалщносп внаслщок новоутворень, вроджених аномалш та хвороб ендокринно! системи.
У порiвняннi з даними 1994 року вщбулися суттевi змши у структурi швалщносп, а саме, внаслщок збшьшення швалщносп майже у два рази на перше мюце вийшли уроджеш аномалй, деформацп та хромосомш порушення (+334,0%), яю перебували два десятирiччя тому на 3 мющ. Тiльки показник швалщносп внаслщок НуД зросли на 179,9 %, поступаючись показнику швалщносп внаслщок ендокринно! патологи. Показники швалщносп внаслщок НуД в ушх 9 областях з ТРК перевищують загальнодержавш показники та показники швалщносп у дней з областей без ТРК та дней, потерпших внаслщок аварй на Чорнобильськш АЕС.
Таким чином, протягом 1994-2017 рр. в Укра!ш мае мюце найвищий темп приросту серед шших клаав хвороб захворюваносп на НуД (+162,3%) та поширеносп НуД (+211,7%). Зазначений тренд, вочевидь, буде зберйатися у динамщ найближчих роюв на вiдмiну вщ поширеносп шших клашв хвороб дитячого населення, зокрема у областях з територiями радюеколопчного контролю. За останш 23 роки рiзниця у захворюваносп на НуД з областей з ТРК та шшими областями
збшьшилась до 36,6%. Показник захворюваносп на злояюсш НуД потертлих внаслщок авари на ЧАЕС зменшився на 35,4%, а поширеносп 3pic на 108,0%.
Список лггератури
1. Antypkin YuH, Volosovets OP, Maydannyk VH, Berezenko VS, Moiseyenko RO, Vyhovska OV, Kryvopustov SP, Zabolotko VM ta inshi. Stan zdorovya dytyachoho naselennya - maybutnye krayiny. Zdorovya dytyny. 2018; 13(1): 4-16. [in Ukrainian]
2. Bazyka DA, Tronko MD, Antypkin YuH, Serdyuk AM, Sushko VO. Trydtsyat rokiv Chornobylskoyi katastrofy: radiolohichni ta medychni naslidky: Natsionalna dopovid Ukrayiny. Kyiv: DU «Natsionalnyi naukovyi tsentr radiatsiynoyi medytsyny Natsionalnoyi akademiyi medychnykh nauk Ukrayiny», 2016; 177 s. [in Ukrainian]
3. Bobylyova OO, Holubchykov MV, Mishchenko AN, Rudenko NH, Aleksandrova LH, Danko OS, Vladziyevska HS, Korniyenko LP. Pokaznyky zdorovya ta nadannya medychnoyi dopomohy poterpilym vnaslidok avariyi na Chornobylskiy AES 1998 rik (chastyna 1). NDVP «TEKHMEDEKOL». 1999; 208 s. [in Ukrainian]
4. Vozianov OF, Bebeshko VH, Bazyka DA. Medychni naslidky avariyi na CHAES. Kyyiv: DU «Natsionalnyi naukovyi tsentr radiatsiynoyi medytsyny Natsionalnoyi akademiyi medychnykh nauk Ukrayiny». 2007. 800 s. [in Ukrainian]
5. Holubchykov MV, Zabolotko VM, Kravchuk NH, Steshenko IYE, Rudenko NH, Sazonova ID, Velikdan VI. Pokaznyky zdorovya naselennya ta vykorystannya resursiv okhorony zdorovya v Ukrayini za 2015-2016 roky. Dovidnyk MOZ Ukrayiny. 2017. 325 s. [in Ukrainian]
6. Holubchykov MV, Rudenko NH. Monitorynh stanu zdorovya ditey 0-17 rokiv vklyuchno retrospektyva 2003-2010. Dovidnyk MOZ Ukrayiny. 2010. 48 s. [in Ukrainian]
7. Doslidzhennya Hrinpis pro naslidky avariyi na CHAES ta u Fukusimi. Dostupno na: http://atom.org.ua/?p=2383. [in Ukrainian]
8. Pres-reliz do 20 richchya Chornobylskoyi katastrofy [el.resurs].- Pres-tsentr MOZ Ukrayiny.-25.04.2006. [in Ukrainian]
9. Tronko MD. Shchytopodibna zaloza ta radiatsiya. 20 rokiv pislya avariyi na Chornobylskiy AES. Dopovid na mizhnarodniy konferentsiyi «Zhyty z radiatsiyeyu: diahnostyka ta likuvannya raku shchytopodibnoyi zalozy vnaslidok avariyi na Chornobylskiy AES. Zdorov"ya Ukrayiny. 2006; 14: 65-69. [in Ukrainian]
10. Fedorenko ZP., Hulak LO., Horokh YEL., Ryzhov AYU., Sumkina OV., Kutsenko LB. Zloyakisni novoutvorennya v dytyachiy populyatsiyi Ukrayiny — dosvid zastosuvannya mizhnarodnoyi klasyfikatsiyi ICCC-3. Klinichna onkolohiya. 2017; 4(28): 4-9. [in Ukrainian]
11. Shchorichna dopovid pro stan zdorovya naselennya, sanitarno-epidemiolohichnu sytuatsiyu ta diyalnist systemy okhorony zdorovya. 2015 rik. MOZ Ukrayiny, 2015. 450 s. [in Ukrainian]
12. Volosovets AP, Beketova GV, Krivopustov SP. The state of children's health in Ukraine: dynamics for the last 22 years. Pediatrics. Eastern Europe. 2018; 6(1): 7-25.
Реферат
ДИНАМИКА РАСПРОСТРАНЕННОСТИ И ЗАБОЛЕВАЕМОСТИНОВООБРАЗОВАНИЯМИ ДЕТСКОГО НАСЕЛЕНИЯ УКРАИНЫ ПОСЛЕ ЧЕРНОБЫЛЬСКОЙ КАТАСТРОФЫ Волосовец А.П., Кривопустов С.П., Волосовец А. А. В течение 1994-2017 гг. в Украине имеет место высокий темп прироста заболеваемости детей новообразованиями (+162,3%) и распространенности новообразований у детского населения (+211,7%). Во всех 9 областях с территориями радиоэкологического контроля отмечались выше общегосударственных показатели заболеваемости детского населения новообразованиями и их распространенности, за исключением показателей распространенности у детей Житомирской области и заболеваемости новообразованиями у детей Волынской и Черниговской областей. За последние 23 года разница в заболеваемости новообразованиями между детьми из областей с ТРК и другими областями увеличилась до 36,6%, а по сравнению с общегосударственным показателем разница возрасла на 23,5%. Показатель смертности от новообразований детей, пострадавших вследствие аварии на ЧАЭС, превышал общегосударственный показатель смертности детей от злокачественных новообразований вплоть до 2010 года. Затем наблюдалась обратная динамика, а в 2016 году смертность от новообразований детей, пострадавших от аварии на ЧАЭС, снова несколько превышала общегосударственный показатель.
Ключевые слова: дети, заболеваемость, новообразования, ЧАЭС.
Стаття надшшла 24.01.19 р.
DYNAMICS OF NEOPLASMS PREVALENCE AND INCIDENCE IN THE CHILDREN POPULATION OF UKRAINE AFTER CHERNOBYL ACCIDENT Volosovets O.P., Kryvopustov S.P., Volosovets A.O.
During 1994-2017, a high rate of growth in the incidence of neoplasms (+ 162.3%) and prevalence of neoplasms in children (+ 211.7%) has been observed in Ukraine. In all 9 oblasts with radioecological control areas, higher than national indicators of the incidence of children population for neoplasms and their prevalence were noted, with the exception of indicators of prevalence in children of Zhytomyr region and incidence of neoplasms in children of Volyn and Chernihiv oblasts. Over the past 23 years, the difference in the incidence of neoplasms among children from radioecological control areas and other oblasts has increased to 36.6%, and compared with the national indicator, the difference has increased by 23.5%. The mortality rate from neoplasms of children injured as a result of the Chernobyl accident has exceeded the national indicator of child mortality from malignant neoplasms, including by 2010. Then there was a reverse dynamics, and in 2016, the mortality rate from the neoplasms in children affected by the accident at the Chernobyl Nuclear Power Plant exceeded the national indicator again.
Key words: children, morbidity, neoplasms, Chernobyl accident.
Рецензент Голованова I. А.
