CC BY
73но - оздоровчі заходи в режимі дня дошкільного закладу, зокрема ЛФК;
Своєчасне та кваліфіковане застосування програми фізичної реабілітації дітей в дошкільних установах дозволить позитивно впливати на якість здоров’я дітей.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем реабілітації в дитячих дошкільних закладах.
Література
1. Вільчковський Е.С. , Курок О.І. Теорія і методики фізичного виховання дітей дошкільного віку: Навч посіб. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. - 428 с.
2. Епифанов В. А. Лечебная физическая культура и спортивная медицина : Учеб. для студентов мед. вузов: Рек. Упр. науч. и образоват. мед. учреждений М-ва здравоохранения РФ / Епифанов Виталий Александрович. - М.: Медицина. - 1999. - 304 с.
3. Замановский Ю.Ф. Здоровый дошкольник - // Дошкольное воспитание. 1995.N° 5 с. 11-17.
4. Лисенко Н., Безгіна В. Нестандартне обладнання на заняттях з лікувальної фізкультури. // Дошкільне виховання, 2005, №6. - С. 24-25.
5. Мурза В.П. Психолого-фізична реабілітація. Підручник.
- К.: «Олан», 2005. - 608с.
6. Мухін В.М. Фізична реабілітація. Вид. друге, пер. і доповнене. К.: «Олімп. Література», 2005. - 471с.
7. Попов С.Н. Физическая реабилитация. Учебник для академий и институтов физической культуры. - Ростов Н/Д. «Феникс», 1999. - 608с.
8. Сєдих Н.В. Функциональное сосотояние дошкольников Волгограда. // Вестник СамГУ - Естественнонаучная серия. 2004, №2 (32). - С. 168 - 175.
9. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник. Видання 2-ге, виправлене, доповнене. - К.: «Академвидав», 2005.
- 560с.
10. Фролов В.Г Физкультурные занятия на воздухе с детьми дошкольнолго возраста. - М., 1983.
11. Чернишенко Ю,К. Научно-педагогические основания инновационных направлений в системе физического воспитания детей дошкольного возраста. Дис. док. пед. наук. Краснодар 1998г.
12. http://www.ukrstat. gov.ua/
Надійшла до редакції 30.08.2007р.
ЗДОРОВОТВОРНІ ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ РУДОЛЬФА ШТАЙНЕРА
Лукашенко О. М.
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація. Висвітлено провідні ідеї Р.Штайнера щодо збереження й зміцнення здоров’я учнів, які базуються на концепції салютогенезу (походження здоров’я людини), передбачають реалізацію пріоритетів свободи людини та людинознавства в навчально-виховному процесі, вимагають дотримання принципів цілісності педагогічного процесу й особистісно-орієнтованої спрямованості формування індивідуальності школяра. Ключові слова. Р.Штайнер, здоров’ятворення, салюге-нез, вільний розвиток, людинознавство.
Аннотация. Лукашенко О.Н. Здоровьесозидающие педагогические идеи Рудольфа Штайнера. Раскрыто ведущие идеи Р.Штайнера о сохранении и укреплении здоровья учащихся, которые основываются на концепции салютогенезиса (происхождения здоровья), предполагают реализацию приоритетов свободы человека и человековедения при обучении и воспитании, требуют соблюдения принципов целостности педагогического
процесса и личностно-ориентированнои направленности формирования индивидуальности школьника. Ключевые слова. Р.Штайнер, здоровьесозидание, салю-тогенезис, свободное развитие, человековедение. Annotation. Lukashenko O.M. Rudolf Steiner’s health-forming pedagogical ideas. Rudolf Steiner’s main ideas of preservation and strengthening of pupils’ health are revealed. These ideas are based on the conception of the origin of health, and they provide for realization of priorities of human’s freedom and human study while learning and educating, and they demand observance of the principles of integrated pedagogical process and personal-oriented direction of forming of pupil’s individuality.
Key words: R.Steiner, health-forming, the origin if health, free development, human study.
Вступ.
Сьогодні проблеми здоров’я людини викликають зацікавленість широкого кола вчених і практиків - філософів, культурологів, соціологів, медиків, психологів. Вочевидь, що осторонь від цих питань не може знаходитися педагогічна наука і шкільна практика, пріоритетним завданням і результатом шкільної освіти є здоровий духовний, соціальний, психічний, фізичний розвиток особистості (Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті).
Практична реалізація завдання формування здоров’я учнів через освіту передбачає історико-педагогічний аналіз, осмислення й упровадження досвіду організації здоров’язберігаючого педагогічного процесу. Одним з яскравих прикладів діяльності навчальних закладів, спрямованих на збереження й зміцнення здоров’я учнів, є вальдорфська школа, основоположником якої є Рудольф Штайнер, видатний європейський мислитель, учений, соціолог, психолог, педагог, засновник духовно-наукового людинознавства - антропософії.
Аналіз психолого-педагогічних джерел (В.Загвоздкін, О.Іонова, О.Омельченко, А.Пінський та ін.) [1-6] дозволяє зробити висновок про те, що питання формування здоров’я зростаючого покоління у творчості Р.Штайнера досліджуються у сучасній педагогіці. Однак ці питання вивчено недостатньо, зокрема, у науковій літературі не отримали системного висвітлення людинознавчі засади розвитку здорової дитини, розроблені Р.Штайнером.
Робота виконана відповідно до планів НДР Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.
Формулювання цілей роботи.
Метою роботи є систематизація теоретичних ідей Р.Штайнера щодо здорового розвитку учнів у процесі навчання.
Результати дослідження.
У процесі наукового пошуку встановлено, що особливу увагу Р.Штайнер звертав на необхідність побудови навчально-виховного процесу, основою якого має бути концепція салютогенезу (від. лат. salus - здоров’я і genesis - творення, походження). Наріжним каменем цієї концепції є питання про те, чи не є більш важливим з’ясувати, яким чином організм людини може залишатися у здоровому
стані, замість того щоб досліджувати, як і через що людина хворіє. Тобто салютогенетичний напрям звертає увагу на те, як виникає здоров’я, як людині зміцнити себе настільки, щоб негативні зовнішні та внутрішні фактори давали поштовх власному зростанню людини [9].
За Р.Штайнером, практична реалізація са-лютогенетичного підходу до людини повинна базуватися на її образі - образі здорової істоти. І діяльність учителя полягає в тому, щоб цю здорову особистість, яка закладена в кожній людині, підтримати педагогічними засобами на тілесному, душевному та духовному рівнях [7-9].
Найбільш значущим аспектом здоровотвор-них ідей Р.Штайнера є втілення в освітню практику принципового положення його концепції про пріоритет свободи людини. Остання в теорії видатного педагога є вихідною точкою і кінцевою метою процесу виховання й навчання, що забезпечує світоглядне, соціальне й професійне вільне самовизначення особистості.
Реалізація цього положення на практиці вимагає орієнтації педагогічного процесу на особистість дитини. Одночасно освітній процес повинен мати соціальну спрямованість, сприяючи розвитку в дітях соціальних якостей свободи, рівності, братерства як передумови самореалізації людини й гармонізації суспільного життя [8].
Найважливішими шляхами здійснення соціальної функції освіти у вальдорфській педагогіці є автономність школи в розв’ язанні основних питань її роботи, а також організація тісної взаємопогод-женої діяльності вчителів, учнів, батьків і громадськості, що сприяє створенню сприятливого психологічного клімату в родині та школі, залученню батьків у процес виховання дітей, налагодженню комунікацій між дорослими та дітьми, педагогами і батьками, школою й соціумом.
Завдяки цьому кожна сучасна вальдорфсь-ка школа для регіону, де вона розташована, є своєрідним культурно-освітнім центром, діяльність якого сприяє розв’язанню багатьох важливих проблем сучасного суспільства (нівелюванню соціальної нерівності, запобіганню асоціальних явищ, протистоянню руйнівному для людини впливу технізованого світу) та підготовлює підґрунтя для гармонійного входження дитини в суспільне життя [3].
Безпосередня теоретична та практична діяльність з організації вільного розвитку дитини у вальдорфській школі спирається на систему загаль-нопедагогічних принципів, концептуальну основу яких складає пріоритет антропології (людинознавства) в освітньому процесі.
Пізнання природи дитини є одночасно вихідним пунктом і смислом вальдорфського педагогічного процесу, основою виховання й викладання. Завдання антропології як науки, за Р. Штайнером, полягає у виявленні того особливого, що відрізняє людське буття від буття інших істот, що робить людину людиною. Антропософська педагогічна антро-
пологія розглядає людину в аспектах її становлення, виховання й навчання та включає: загальне вчення про конституцію та конституціональні типи, вчення про темпераменти і способи педагогічної роботи з ними; орієнтовану на практику вікову періодизацію; вчення про взаємозв’язок душевно-духовного з психофізичним, що є основою уявлень про здоров’я та хвороби [7].
Важливе місце у психолого-педагогічній концепції Р. Штайнера посідає детальна проробка підходів до особистості на переламних етапах розвитку. У періоди вікових криз, за Р.Штайнером, мистецтво виховання, що само по собі несе як необхідний компонент “терапевтичний” (тобто спрямований на користь здоров’я) аспект, повинно ставати цілющим [8].
Специфіка системи вальдорфських “терапевтичних” засобів полягає в тому, що, не випускаючи з поля зору власне навчання за шкільною програмою, вчителі допомагають учням внутрішні суперечності процесу становлення перетворити в активне дієве ставлення до світу й до себе.
Людинознавчий підхід до навчання й виховання, за Р.Штайнером, має об’єднувати взаємозу-мовлені групи вихідних положень, а саме принципи цілісності педагогічного процесу й особистісно-ор-ієнтованої спрямованості формування індивідуальності школяра.
Принцип цілісності педагогічного процесу включає, насамперед, вимогу органічного сполучання в навчально-виховному процесі факторів розвитку функціонально цілісної психіки дитини в єдності її розумової діяльності, емоційної та вольової сфер, що забезпечує єдність, взаємозв’язок, процесів розвитку, виховання, навчання, розвитку й саморозвитку, виховання й самовиховання, освіти й самоосвіти.
Спрямованість на всебічне формування особистості школяра у вальдорфській педагогіці реалізується через зміст освіти, форми та методи її здійснення.
Так, поряд з вивченням академічних дисциплін у школі передбачена широка естетично-прикладна діяльність - заняття ручною працею, ремеслами, мистецтвом (живописом, малюванням форм, ліпленням, музикою, співами, декламацією, театром тощо), що дозволяє розвивати не лише голову дитини, а й її серце й руки, сприяти гармонійному формуванню фізичних, психічних, соціальних, духовних сил дитини.
Незалежно від характеру навчальних предметів (загальноосвітнього, естетичного, прикладного) Р.Штайнер ставив перед ними цілі й завдання, спрямовані на розвиток розумових здібностей учня, його пам’яті, уваги, фантазії, уяви, спостережливості, мовлення, культури почуттів і емоцій, вольової активності, соціальної мобільності.
Відбір змісту конкретних предметів у школі, вибір методик їх викладання, форм організації навчального процесу, за Р.Штайнером, повинні передбачати:
- формування в учнів цілісного, упорядкованого знання через послідовне, спадкоємне викладання та засвоєння знань відповідно не лише до логіки шкільних дисциплін, а й до законів розвитку психіки дитини;
- тісну взаємодію, інтеграцію шкільних дисциплін на основі єдності та погодженості окремих галузей знань, синтезу науки, мистецтва і моралі, що сприяє (поряд з формуванням цілісного знання) розвитку в дітях моральних і соціальних якостей, емоційно-ціннісного ставлення до світу;
- зв’язок навчання і виховання з оточуючим життям через розкриття значення теоретичних знань для практики, розвиток у дітей умінь і навичок у різних галузях людської діяльності та соціально значущих якостей;
- опору в процесі пізнання не лише на інтелект дитини, але й на її емоційно-вольову сферу життєдіяльності, тобто розвиток пізнавальних можливостей учня через естетичне і через активну власну діяльність;
- запобігання втоми, збереження та розвиток фізичних і душевних сил дитини, що досягається побудовою навчальних занять з урахуванням специфіки життєдіяльності людини, її біологічної та психічної ритмології (природна зміна ритмів дихання, сну і неспання, запам’ятовування й забування; сприйняття, переживання та здійснення тощо).
Як наголошує Р.Штайнер, важливим аспектом навчально-виховного процесу є особистісно-орієнтоване формування індивідуальності дитини, що передбачає врахування вікових та індивідуальних особливостей дитини, її актуального стану.
З метою реалізації цих вимог Р. Штайнером були розроблені специфічні форми та методи організації навчання, а саме: ритмічна побудова шкільних занять, викладання основних предметів циклами “поринання” (методом “епох”), диференціація навчального матеріалу відповідно до темпераментів учнів, навчання без стандартних підручників, специфічна методика роботи школярів з робочими зошитами, спеціальна робота над технікою запам’ятовування, систематичний контроль за результатами навчання без використання системи оцінок.
Особистісно-орієнтована спрямованість формування особистості дитини у вальдорфській школі забезпечується створенням сприятливого психоемоційного фону навчання, атмосфери довіри між учнями і вчителем, що формує внутрішню мотивацію (бажання вчитися) навчально-пізнавальної діяльності дітей, сприяє розвитку їх творчих здібностей, подоланню негативних явищ у дитячому розвитку.
Зрозуміло, що найважливішою умовою реалізації вальдорфських принципів є особистість педагога, який повинен мати високий рівень професійної підготовки та естетично-моральної культури, здатність до самоосвіти й самовиховання, гармонійно сполучати у своїй професійній діяльності орієнтацію на особистість конкретної дитини та соціаль-
ну спрямованість процесу виховання, вміння працювати в педагогічному колективі, з батьками, громадськістю тощо.
Висновки.
Таким чином, проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки.
У педагогічній спадщині Р.Штайнера міститься багато важливих здоровотворних теоретичних положень, реалізація яких сприятиме ефективності організації здоров’язбереження в сучасному навчально-виховному процесі.
Насамперед, це стосується необхідності орієнтації діяльності школи на природу людину і виявлення особливого піклування про збереження і розвиток особистісного потенціалу й здібностей дитини, завдяки чому процес навчання у школі як необхідний і обов’язковий компонент наповнюється “терапевтичним”, тобто спрямованим на користь духовно-душевно-тілесного здоров’я аспектом.
Перспективи подальших досліджень вбачаємо в аналізі реалізації здоровотворних ідей Р. Штайнера у практиці роботи сучасних вальдорфсь-ких шкіл.
Література
1. Вальдорфская педагогика: Антология / Сост. А.А.Пинский и др. - М.: Просвещение, 2003. - 494 с.
2. Гебель В., Глеклер М. Ребенок. От младенчества к совершеннолетию: Книга для родителей, педагогов и врачей: Пер. с нем. - Калуга: Духовное познание, 2004. - 680 с.
3. Ионова Е.Н. Вальдорфская педагогика: теоретико-методологические аспекты: Монография. - Харьков: Бизнес-Ин-форм, 1997. - 300 с.
4. Іонова О.М., Омельченко О.В. В.О.Сухомлинський про виховання здорової дитини // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ, 2006. - № 11. - С.46-49.
5. Омельченко О.В. Характеристика моделі здоров’язберіга-ючої професійно-педагогічної діяльності вчителя початкових класів // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ, 2007. - № 2.
- С.94-97.
6. Учебные программы вальдорфских школ / Под ред. В.К.Заг-воздкина. - М.: Народное образование, 2005. - 528 с.
7. Штайнер Р. Общее учение о человеке как основа педагогики: Пер. с нем. - М.: Парсифаль, 1996. - 176 с.
8. Штайнер Р. Духовное обновление педагогики: Пер. с нем.
- М.: Парсифаль, 1995. - 256 с.
9. Штайнер Р. Здоровье и болезни. Основы теории чувственного восприятия: Пер. с нем. - Ереван: Лонгин, 2006. -432 с.
Надійшла до редакції 26.09.2007р.
СПІВВІДНОШЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ТА ЗАГАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ В МОДУЛЬНІЙ СИСТЕМІ НАВЧАННЯ КУРСАНТІВ-ЖІНОК
Магльований А. В., Тьорло О. І.2 Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького1 Львівський державний університет внутрішніх справ2
Анотація. В статті доведено достовірну різницю співвідношення навантаження за змістовними модуля-
