CC BY
34Р.ШТАЙНЕР ПРО ВПЛИВ ІНТЕЛЕКТУ АЛІЗАЦІЇНАВЧАННЯ НА ЗДОРОВ’Я МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
Лукашенко О.М.
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
Анотація. Розкрито погляди Р.Штайнера щодо негативного впливу надмірної інтелектуалізації перевантаження пам’яті на здоров’я молодших учнів, що порушують необхідне чергування навчальної діяльності (концентрація уваги - розслаблення), не сприяють формуванню пізнавальних інтересів учнів, порушують обмін речовин дитини. У се це згодом може привести до виникнення різних захворювань (хвороби органів дихання, системи травлення, деформації хребту і кісток, склероз). Разом з тим недостає тренування пам’яті має також негативні наслідки: учень стає занадто збудженим, а в більше пізньому віці в ньому може виявитися схильність до запальних захворювань. Ключові слова: Р.Штайнер, молодші школярі, здоров’я, інтелектуалізація навчання.
Аннотация. Лукашенко О.М. Р.Штайнер о влиянии интеллектуализации обучения на здоровье младших школьников Раскрыто взгляды Р.Штайнера на отрицательное влияние чрезмерной интеллектуализации обучения перегрузки памяти на здоровье младших учащихся, нарушают необходимое чередование учебной деятельности (концентрация внимания - расслабление), не способствуют формированию познавательных интересов учащихся, нарушают обмен веществ ребенка Все это со временем может привести к возникновению разных заболеваний (болезни органов дыхания, системы пищеварения, деформации позвоночника и костей, склероз). Вместе с тем недостаточная тренировка памяти имеет также негативные последствия: учащийся становится излишне возбужденным, а в более позднем возрасте в нем может выявиться склонность к воспалительным заболеваниям. Ключевые слова: Р.Штайнер, младшие школьники, здоровье, интеллектуализацияобучения Annotation. Lukashenko O.M. R.Shtajner about effect of intellectualization of learning on health of low schoolchildren. It is opened R.Shtajnera's views on negative effect of excessive intellectualization of learning, an overload of memory on health of low pupils, disturb necessary alternating educational activity (concentration of attention - a release phenomenon), do not promote formation of cognitive interests of pupils, disturb a metabolism of the child. All this in due to the course can reduce in originating different diseases (sickness of respiratory organs, system of digestion, a strain of a column and bones, a sclerosis). At the same time insufficient training of memory has also negative aftereffects: pupil becomes needless to the excited, and in more serotinal age in a nem predilection to inflammatory diseases can come to light.
Keywords: R.Shtajner, low schoolboys, health, intellectualization of learning.
Вступ.
У наш час життя й здоров’я людини як найвищі цінності є показниками цивілізованості суспільства, основним критерієм ефективності діяльності всіх без винятку його сфер. З огляду на це одним із пріоритетних завдань сучасної школи є виховання здорового покоління, свідомого ставлення особистості до свого здоров’я та здоров’я інших людей (Національна доктрина розвитку освіти У країни у ХХІ столітті).
Аналіз нормативно-правових документів щодо системи освіти, психолого-педагогічних джерел, здійснення освітньої практики доводить, що для всіх загальноосвітніх навчальних закладів У країни характерним є виділення як одного з провідних завдань школи збереження здоров’я учнів, а також навчання молодших школярів основам здоров’я і здорового образу життя в межах навчальної дисципліни «Основи здоров’я» [3, 5, 6].
Разом з тим існують і певні негативні аспекти у шкільній практиці.
Так, в початковій школі спостерігається досить поширене використання методик розвивального навчання (В. Давидов, Д.Ельконін, Л.Занков), які переважно орієнтуються на розумові здібності дітей, вимагають високого рівня узагальнення основних понять, швидкого темпу просування при засвоєнні теоретичних знань та ін. [2, 4].
У наукових джерелах відзначається, що навчання за розвивальними методиками призводить до зниження рівня функціональних і резервних можливостей серцево-судинної системи й підвищення «фізіологічної ціни» адаптації порівняно з дітьми, що навчаються за традиційною дидактичною системою [9].
Водночас проведений аналіз свідчить про те, що питання впливу надмірної інтелектуалізації навчання на здоров’я учнів початкової школи досліджена недостатньо. Зокрема не висвітлено погляди Р.Штайнера (основоположникавальдорфської школи) на досліджувану проблему
Робота виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди а також є складовою частиною комплексних програм Міністерства освіти і науки України за експериментом «Розвиток вальдорфської педагогіки в Україні» (наказ № 363 від 06.05.2001 р.).
Формулювання цілей роботи.
Мета робота - розкрити погляди Р.Штайнера щодо впливу інтелектуальногохарактеру навчання на стан здоров’я молодших школярів
Результати дослідження.
Досить відомо, що найважливішою особливістю дитини, що вступила в пору шкільної зрілості, є її образне мислення.
На цю своєрідність дитячого мислення вказують багато видатних педагогів. Так, К.Ушинський відзначає, що «дитя мислить формами, кольорами, звуками, відчуттями» [8; с.41]. В. Сухомлинський також говорить про дитяче мислення як про «художнє: образне, емоційно насичене». Він надає величезне значення у практиці навчання дітей емоційному пробудженнюрозуму («пізнання серцем»), наголошуючи на тому, що «істина, в якій узагальнюються
предмети і явища навколишнього світу, стає особистим переконанням дітей тоді, коли вона одухотворяється яскравими образами, що впливають на почуття» [7; с.18].
Саме таку специфіку учнів молодшого шкільного віку відзначає й Р.Штайнер, який девізом епохи розвитку дітей від шкільної зрілості до періоду пубертатуобрав вислів: «світ прекрасний». Тим самим Р.Штайнер звертає увагу вчителів на те, що дитина в цьому віці сприймає світ не стільки розумом, скільки по-дитячому щиро - як митець - і все, з чим стикаються діти у своєму оточенні, вони перетворюють на внутрішні картини і образи [14].
Оскільки своєю свідомістю дитина живе в образах і фантазії, то абстрактні поняття ще не доступні їй безпосередньо, а отже, за Р.Штайнером, смерть мистецтву виховання несуть «мертві» поняття, які пов’язані з чітко окресленими визначеннями
Р.Штайнер відмічає: звичайно, вчити інтелектуально для педагога простіше й зручніше: даєш дітям поняття, визначення і примушуєш їх вивчити це напам’ять. Якщо учень не вивчив, оцінюєш його знання «двійкою», не засвоїв навчальний матеріал за рік - залишаєш школяра на повторний курс. Такий метод навчання Р.Штайнер порівнює з працею шевця, який зробив черевики для трьохрічної дитини і хоче, щоб їх носив 9-річний учень: дитина може втиснути пальці, але ніяк ні ступні Учитель, що вимагає від учня строгих визначень, схожий на такого шевця, оскільки більша частина душевно-духовного в цьому разі залишається за межами навчання й виховання. При інтелектуальному навчанні акцент робиться на тому, щоб дитина розуміла, й чим швидше вона може зрозуміти, тим краще - для вчителя У цьому випадку більшу цінність має одноразова дія, яку необхідно засвоїти. Але те, що запропоновано одноразово й засвоєно, майже не впливає на почуття і волю людини [14; с.59].
Зазначимо, що ці підходи Р.Штайнера ґрунтуються на системі його світоглядних положень, основними з яких є такі [10-15]: образ людини як триєдність тіла, душі (психіки) й духу; співвідношення й взаємозв’язок функціонально цілісної людської психіки з тілесною організацією (мислення переважно спирається на нервово-почуттєву систему, емоційно-почуттєва сфера - на систему органів дихання і кровообігу, вольова діяльність - на систему обміну речовин і органів руху); уявлення про розвиток людину як про якісні тілесно-душевно-духовні перетворення в ритмі семи років.
Відповідно до цих положень об’єктом розвитку в перші сім шкільних років переважно є внутрішнє (психічне) життя дитини, її емоційно-почуттєва сфера, фізіологічна основа якої - ритмічна система (система органів дихання й кровообігу). Саме такі підходи, за Р.Штайнером, забезпечують здоров’язбереження дітей у процесі навчання й виховання Якщо ж не підтримувати будовуй функції ритмічних органів дитини, то це буде спричиняти стомлення учня й узагалі буде перешкоджати його здоровому розвитку
Так, достатньо відомо, що перевантажувати пам’ять учнів шкідливо для їхнього здоров’я. Проте значно складніше визначити ті наслідки, які можуть бути від перевантаження пам’яті школярів
За Р.Штайнером, перевантаження пам’яті під час навчання у школі призводить до того, що в дорослому віці люди хворіють на ревматизм і подагру. З іншого боку, недостає тренування пам’яті у шкільному віці має також негативні наслідки: це веде до виникнення в людині схильності до різного роду запальних захворювань [13; с.75].
Окрім цього, надання переваги зверненню до інтелекту дитини веде до непомітного для зовнішнього спостереження тонкого порушення процесу дихання: видих стає слабкішим, настає внутрішня задуха, що згодом -у більш старшому віці - може виявитися в астмі та інших хворобах дихання [12; с.32-33].
Це можна пояснити тим, що при суто інтелектуальному навчанні порушується чергування навчальної діяльності, що спрямована всередину та назовні. Дитина знаходиться у стані ніби постійного вдиху (тобто переважно концентрації й сприйняття інформації) і не має можливості «видихнути» (розслабитися).
Об’єктом негативного впливу інтелектуальних перевантажень учнів молодшого шкільного віку часто стає також хребет, який може зазнавати такі деформації, як сколіоз, кіфоз, лордоз. Як правило, такі захворювання пов’язують із суто фізичними причинами: довгим сидінням в одній позі, носінням перевантажених портфелів. Вальдорфська педагогіка такі хвороби вважає наслідком перевантаження голови (нервово-почуттєвої сфери) дитини. Це веде до того, що учень вранці погано просинається, часто в поганому настрої, йому не хочеться рухатися, а отже, хребет не має тієї внутрішньої сили, що дозволяє подолати як фізичний, так і психічний тягар -хребет прогинається [1; с.69-70].
Водночас переважна апеляція до мислення дитини, наголошує Р.Штайнер, активізує деякі процеси, пов’язані з обміном речовин, фізіологічні процеси, що провокують відкладення солей, пришвидшують формування кісток, сухожиль, хрящів, тобто всього того, що складає тверду основу людського фізичного організму. Таке неправомірне внутрішнє отвердіння спричиняє схильність людини до раннього склерозу [11; с.100-101].
Порушення обміну речовин при чисто інтелектуальному навчанні пов’язане також з тим, що таке навчання не здатне викликати в дітях справжній пізнавальний інтерес, почуття задоволення від навчального процесу А це, у свою чергу, негативно впливає на фізичне та психічне здоров’я учнів. Наприклад, якщо протягом години розповідати дитині щось таке, що не викликає зацікавленості, то в її шлунку утворюється надлишок пепсину (травний фермент, який розщеплює білок; виробляється у шлунку під впливом соляної кислоти). Накопичення пепсину надає дитині деяку душевну «ваговитість», уводить у стан лінощів [10; с.19].
Окрім цього, почуття задоволення людини фізіологічно виражається в тонкій секреції залоз, завдяки якій розчиняються соляні відкладення. Отже, якщо діти не мають інтересу до процесу пізнання, скучають на уроках, то солі не розчиняються, йде їхнє відкладення і тим самим порушується обмін речовин, що неодмінно буде відбиватися в подальшому на здоров’ї людини Особливо це стосується дівчат: мігрені, якими хворіють жінки, є одним із наслідків того, що в дитинстві вони не отримували задоволення від навчання [10; с.54].
У зв’язку з цим Р.Штайнер наголошує; що «здорове мистецтво виховання і навчання» має звертати увагу на ті чинники, що свідчать про перевантаження або недовантаження пам’яті учнів. Так, якщо дитина стає блідою, слабкою, схильною до боязливості, стану страху й переляку, то це свідчить про перевантаження, «перегодування> її пам’яті. У разі ж, якщо учень стає більш червоним, ніж звичайно, в нього занадто виявляється збудженість схильність до гніву, нападів шаленості, то його пам’ять недовантажена [1; с.65; 15; с.127-132].
Р.Штайнер також звертає увагу на те, що негативний вплив орієнтації навчального процесу виключно на інтелект дитини значно підсилюється несприятливою атмосферою навчання - надмірною строгістю й вимогливістю з боку вихователя, що веде до однобічної активізації вольової сфери дитини та може привести до порушень системи травлення в більш пізньому віці.
Отже, Р.Штайнер наголошує на неприпустимості у вихованні ані перебільшення інтелектуалізму ані зловживання вольовою активністю учня: «Здоровий розвиток дитини в період між зміною зубів і настанням статевої зрілості забезпечується врівноваженням обох крайностей: тим, що відбувається в душі, коли воля вчителя переходить у вчинки дитини, і тим, коли інтелект поступається і не пригнічує процес дихання» [12; с.33].
Висновки.
Проведений науковий пошук дозволив розкрито погляди Р.Штайнера щодо негативного впливу суто інтелектуальногонавчання на здоров’я молодших учнів.
З’ясовано, що переважна апеляція до мислення дитини порушує чергування навчальної діяльності, що спрямована всередину та назовні: учень знаходиться у стані ніби постійного вдиху (концентрації й сприйняття інформації), не має можливості «видихнути» (розслабитися), внаслідок чого настає внутрішня (підсвідома) «задуха», що згодом може виявитися в астмі та інших хворобах дихання.
Окрім цього, надмірна інтелектуалізація перевантаження пам’яті учнів не здатні викликати в дітях справжній пізнавальний інтерес. Це порушує обмін речовин, пришвидшує відкладення солей, що однобічно активізує вольову сферу дитини і може пізніше привести до виникнення різних захворювань (порушення системи травлення, деформації хребту і кісток, склероз, ревматизм, мігрені тощо).
З іншого боку, недостає навантаження й тренування пам’яті має також негативні наслідки: учень стає занадто збудженим, нестриманим, гнівливим, а в більше пізньому віці в людині може виявитися схильність до різного роду запальних захворювань.
Перспективи подальших досліджень вбачаємо в аналізі передумов здорового розвитку учнів на початковому ступені навчання, обґрунтованих Р.Штайнером, а саме: художньо-образна побудова процесу викладання; різноманітна естетично-практична діяльність учнів (заняття мистецтвом, ручною працею і ремеслами).
Література
1. Ботт В. Антропософская медицина. Расширение искусства врачевания: Пер. с франц. - М.,1997. - 156 с.
2. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения: опыт теоретического и экспериментального исследования. -М.: Педагогика, 1986. - 240 с.
3. Державний стандарт початкової загальної освіти // Освіта України. - 2000. - № 50 (13 грудня). - 32 с.
4. Занков Л.В. Дидактика и жизнь. - М.: Учпедгиз, 1968. - 227 с.
5. Лукашенко О.М. Організаційно-педагогічні умови збереження здоров’я молодших учнів у вальдорфській школі // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ, 2007. - № 12. - С.96-98.
6. Савченко О. Реформування шкільної освіти і реалізація її оздоровчої функції // Шлях освіти. - 2001. - №4. -С.3-7.
7. СухомлинськийВ.О. Вибрані твори: у 5 т. - К.: Радянська школа, 1976-1977. - Т.3. - 670 с.
8. Ушинский К.Д. Педагогические сочинения: В 6 т. - М.: Педагогика, 1988-1990. - Т.4 - 528 с.
9. Шаханова А.В., Чермит К.Д., Хасанова Н.Н. Физиологические аспекты адаптации детей и подростков к различным образовательным и физкультурнэоздоровительным технологиям // Валеология - 2003. - №4. -С.9-11.
10. Штайнер Р. Познание человека и учебный процесс: Пер. с нем. - М.: Парсифаль, 1998. - 128 с.
11. Штайнер Р. Современная духовная жизнь и воспитание: Пер. с нем. - М.: Парсифаль, 1996. - 208 с.
12. Штайнер Р. Методика обучения и предпосылки воспитания: Пер. с нем. - М.: Парсифаль, 1994. - 80 с.
13. Штайнер Р. Духовно-душевные основы педагогики: Пер. с нем. - М.: Парсифаль, 1997. - 144 с.
14. Штайнер Р. Общее учение о человеке как основа педагогики: Пер. с нем. - М.: Парсифаль, 1996. - 176 с.
15. Штайнер Р. Здоровое развитие телесно-физического как основа свободного проявления душевно-духовного Пер. с нем. - Калуга: Духовное познание, 1995. - 480 с.
Надійшла до редакції 30.03.2008 р.
