CC BY
69
Таким чином нами проаналИзованИ останнИ повИдомлення щодо доцИльностИ використання концентрату 1НТЕРМ1КС у годiвлi корiв з молочною продуктивнИстю понад 5000 кг молока за лактацИю. Однак дослiджень пов'язаних i3 його використанням а також встановленням оптимальних доз i впливу на функцИональний стан органiзму корiв, молочну продуктивнИсть, якИсш показники молока е недостатньо.
Саме тому нами розпочато науково-господарськИ дослiдження на високопродуктивних коровах з вивчення вищеназваних показникИв в умовах захИдного регiону.
Висновок. Цей Идеально збалансований премiкс для молочних корiв рiзних перiодiв лактацИ! дозволяе забезпечити оптимальний рiвень молочно! продуктивности без зростання витрат на виробництво.
Лiтература
1. Теорiя i практика нормовано! годiвлi велико! рогато! худоби: [Монографiя] за ред. В. М. Кандиби, I. I. Батулiна, В. I. Костенка. - Ж., 2012. - 860 с.
2. В. I. Гноевий, В. О. Головко, О. К. Трпнин. Годiвля високопродуктивних корiв: ПосИбник. - Х.: Прапор, 2009. - 368с.
3. Велика рогата худоба:[Проспект]ТОВ «Штерагротех» Контактна шформащя. - В.;
2013.
4. Гуцол А. В., Любасюк Н. В. Вплив згодовування БВМД "ШТЕРМЖС" на показники кровИ свиноматок // Наук. вИсник ЛНУВМ та БТ Им.С.З.Гжицького. - 2015. Т.17, №3. - С. 171-177
5. Гуцол А. В. ПродуктивнИсть вИдлучених поросят при згодовуваннИ премИксИв «IНТЕРМIКС» // Наук. вИсник ЛНУВМ та БТ Им.С.З.Гжицького. - 2015. Т.17, №3. - С. 177182.
References
Kandyby, V. M. (2012). Teoriia i praktyka normovanoi hodivli velykoi rohatoi khudoby: [Monohraphiia] za red. V. M. Kandyby, I. I. Batulina, V. I. Kostenka. - Zh., 860. (in Ukrainian).
Hnoievyi, V. I., Holovko, V. O., Trishyn, O. K. (2009). Hodivlia vysokoproduktyvnykh koriv:
Posibnyk. - Kh.: Prapor, 368. (in Ukrainian). Velyka rohata hudoba:[Prospekt] tOv «Interahrotex» Kontaktna informatsiia. - V.; 2013. (in Ukrainian).
Hutsol, A. V., Lobasiyk, N. V. (2015). Vplyv zhodovuvannia BVMD "INTERMIX" na pokaznyky krovi svynomatok // Nauk. visnyk LNUVM ta BT im. S .Z. Hzhytskoho. - T.17, 3, 171177. (in Ukrainian).
Hutsol, A. V. (2015). Produktyvnist vidluchenykh porosiat pry zhodovuvanni premiksiv "INTERMIX" // Nauk. visnyk LNUVM ta BT im. S. Z. Hzhytskoho. T.17, 3, 177-182. (in Ukrainian).
Стаття надтшла доредакци 20.04.2016
УДК 636.2:577.118:620.3 Хомин М. М., к. б. н., с.н.с., Ковальчук I. I., д. вет. н., с.н.с. (khomynmykh@ukr.net) Храбко М. I., к. с.-г. н., Олексюк Н. П., к. б. н., Ромашв Л. I., к. с.-г. н. ©
1нститут бюлогп тварин НААН., м. Льв1в, Украгна
ВПЛИВ НАНОАКВАХЕЛАТНИХ РОЗЧИШВ Cr, Se, I, Co I Zn НА ОРГАНОМ KOPIB I БЮЛОПЧНУ ЩНШСТЬ МОЛОКА
Дослгд проведено на 3 групах коргв (по 5 голгв) украгнськог чорно-рябог молочног породи, аналогах за вжом, продуктивтстю, масою тыа та периодом лактацп. На в1дм1ну вгд коргв контрольной, тваринам II дослгдног групи протягом двох мгсяцгв згодовували мтеральну добавку у виглядг акваггдрату йоду i цитрат1в хрому, селену, кобальту та цинку в кiлькостi 0,06 мг I, 30 мкг Cr, 25 мкг Se, 100 мкг Со та 10 мг Zn/кг с. р. рацюну, а III до^дног —у виглядi аквагiдрату йоду та цитратiв хрому i селену у кiлькостi 0,06 мг I, 30 мкг Cr i 25 мкг Se/кг с. р. рацюн
© Хомин М. М., Ковальчук I. I., Храбко М. I., Олексюк Н. П., Ромашв Л. I., 2016
162
Встановлено, що включення до рацюну Kopie II дослгдног групи мтеральног добавки сприяло збтьшенню у кpoвi eMicmy неоргатчного фосфору та зменшенню — сечовини. За цих умов у молоц кopiв збтьшувався вмют неоргатчного фосфору та тдвищилися на 8, 8 % сеpедньoдoбoвi надог молока.
Застосування мтеральног добавки протягом двох мюящв сприяло збтьшенню у кpoвi тварин III до^дног групи вмiсту втамту А i фенoлсульфатiв та зниженню — холестеролу, сечовини, а також активнoстi лужног фосфатази. Мтеральна добавка сприяла тдвищенню на 4,0 % середньодобових надогв молока i збтьшенню в ньому на 0,08 % (абсолютних) вмюту жиру.
Ключов1 слова: корови, кров, молоко, бioхiмiчнi показники, жир, бток, лактоза, сеpедньoдoбoвi надог
УДК 636.2:577.118:620.3
Хомин М. М., к. б. н., с.н.с., Ковальчук И. И., д. вет. н., с.н.с.,
Xрабко М. И., к. с.-х. н., Олексюк Н. П., к. б. н. Романив Л. И., к. с.-х. н.
Институт биологии животных НААН. г. Львов, Украина
ВЛИЯНИЕ НАНОАКВАХЕЛАТНЫХ РАСТВОРОВ Cr, Se, I, Co И Zn НА
ОРГАНИЗМ КОРОВ И БИОЛОГИЧЕСКУЮ ЦЕННОСТЬ МОЛОКА
Опыт проведен на 3 группах коров (по 5 голов) украинской черно-пестрой молочной породы, аналогах по возрасту, производительности, массой тела и периодом лактации. В отличие от коров контрольной, животным II опытной группы в течение двух месяцев скармливали минеральную добавку в виде аквагидрата йода и цитратов хрома, селена, кобальта и цинка в количестве 0,06 мг I, 30 мкг Cr, 25 мкг Se, 100 мкг Со и 10 мг Zn/кг с. в. рациона, а III опытной - в виде аквагидрата йода и цитратов хрома и селена в количестве 0,06 мг I, 30 мкг Cr и 25 мкг Se/кг с. в. рациона.
Установлено, что включение в рацион коров II опытной группы минеральной добавки способствовало увеличению в крови содержания неорганического фосфора и уменьшению — мочевины. В этих условиях в молоке коров увеличивалось содержание неорганического фосфора и повышались на 8,8% среднесуточные удои молока.
Применение минеральной добавки в течение двух месяцев способствовало увеличению в крови животных III опытной группы содержания витамина А и фенолсульфатов и снижению — холестерола, мочевины, а также активности щелочной фосфатазы. Минеральная добавка способствовала повышению на 4,0 % среднесуточных удоев молока и увеличению в нем на 0,08 % (абсолютных) содержания жира.
Ключевые слова: коровы, кровь, молоко, биохимические показатели, жир, белок, лактоза, среднесуточные удои.
UDC 636.2:577.118:620.3
Khomyn M., PhD, Chief Scientific Officer, Kovalchuk I., Doctor of veterinary science, Khrabko M., PhD, Junior Research Scientist, Oleksiuk N., PhD, Chief Scientific, Officer, Romaniv L., PhD, Junior Research Scientist.
Institute of Animal Biology NAAS. Lviv,Ukraine
INFLUENCE THEM NANOAKVAHELAT SOLUTIONS Cr Se, I, Cu AND Zn ON THE BODY OF COWS AND BIOLOGICAL VALUE OF MILK
The experimental was carried out on three groups of cow of Ukrainian black and white dairy cattle (5 in each), analogues by age, productivity, mass and lactation period. In contrast to control group, the animals of the second experimental group during two months were fed by mineral supplement in the form of iodine aquahydrate, chromium, selenium, cobalt and zinc citrates in an amount 0,06 mg I, 30 mkg Cr, 25 mkg Se, 100 mkg Со and 10 mg Zn/kg dry feed, but the animals in the third experimental group received iodine aquahydrate, chromium and selenium citrates — 0,06 mg I, 30 mkg Cr and 25 mkg Se/kg dry feed.
163
It was established that inclusion of mineral supplement in the diet of cows of the second experimental group contributed to increasing of inorganic phosphorus in blood and decreasing urea. Under such conditions the amount of inorganic phosphorus in milk increased and there was 8,8 % increase of daily average milk yield.
Using of mineral supplement during two months contributed to vitamin A and phenolsulfates in blood of animals of the third experimental group and decrease of cholesterol, urea and also of alkaline phosphatas activity. Mineral supplement led to milk fat increase 0,08 % and to 4.0 % increase of daily average milk yield.
Key words: cows, blood, milk, biochemical indicators, fat, protein, lactose, average yield
Вступ. Як ввдомо, мшроелементи ввдграють важливу роль у функцюнуванш живого оргашзму [1-4]. Вони беруть участь у бшковому, лшвдному, вуглеводному, мшеральному та iнших обмшах, активують ферментн системи тощо [1, 4-7].
Лгтературш дат свiдчать про можливють застосування у твариннищга та ветеринарнш медицин хелапв бiогенних мшроелемент!в, виготовлених методом нанотехнологп [8], як високоактивних сполук [9-11]. Результати рашше проведених до^джень щодо впливу мшеральних i оргашчних сполук Хрому, Селену, Цинку та Йоду на фiзiолого-бiохiмiчнi процеси в органiзмi сiльськогосподарських тварин i 1хню продуктившсть пiдтверджують позитивну дiю цих елеменпв на оргашзм тварин. Встановлено, що оргашчна форма дослвджуваних елементiв краще стимулюе актившсть антиоксидантно!, iмунноl систем, покращуе бшковий, мiнеральний та вiтамiнний профiль кров^ тдсилюе дезiнтоксикацiйнi процеси в органiзмi тварин [12].
Однак, на даний час актуальним е дослiдження ефективност фiзiологiчноl дИ рiзних доз i схем комплексного застосування органiчних сполук бюгенних мiкроелементiв, виготовлених методом нанотехнологп (Косiнов М. В., Каплуненко В. Г., 2009).
Метою до^джень було з'ясувати ефективнють дИ рiзних схем комплексного застосування цитратов та аквапдрапв мiкроелементiв, виготовлених методом нанотехнологп на фiзiолого-бiохiмiчнi процеси в органiзмi високопродуктивних корiв !х продуктившсть i вплив цих форм на бiологiчну щншсть та яшсть молока.
Матерiал та методи. Дослвд проведено в ДП ДГ "Паична" НВЦ «Соя» НААН на 15 повновшових коровах украшсько! чорно-рябо! молочно! породи, аналогах за продуктившстю (6,5-6,8 тис. кг молока за лактащю), вiком (3-4 лактащя), масою т^ла (590-650 кг), перюдом лактацil (1-й мiсяць пiсля отелення). У п1дготовчий перiод корiв було роздшено на 3 групи. Тварини I — контрольно1 i II та III — дослiдних груп у п1дготовчий перiод отримували основний рацiон (ОР), збалансований за поживнютю [13]. У дослiдний перiод коровам II дослвдно1 групи згодовували ОР разом з мшеральною добавкою аквапдрату йоду i цитратов хрому, селену, кобальту та цинку в шлькосп 0,06 мг I, 30 мкг Cr, 25 мкг Se, 100 мкг Со та 10 мг Zn/кг с. р. рацюну, а тваринам III дослвдно1 групи — ОР разом з аквапдратом йоду та цитратами хрому i селену ввдповвдно 0,06 мг I, 30 мкг Cr i 25 мкг Se/кг с. р. рацюну. Мшеральш добавки, виготовлеш методом М. Косшова i В. Каплуненка (2009 р.) з використанням нанотехнологil [14] згодовували коровам дослщних груп щоденно впродовж двох мiсяцiв лактацil з добовою порщею комбiкорму.
Для бiохiмiчних до^джень вiдбиралися зразки кровi та молока у тдготовчий (за 7-10 дiб до введения до рацiону добавок) i дослiдний (30 i 60 доби згодовування добавок) перiоди. У зразках кровi визначали фракцiйний склад фенолiв, вмiст вiтамiнiв А i Е, Кальцiю та неорган1чного фосфору, а у молощ — вмют вiтамiнiв А та Е, Кальщю, неорган1чного фосфору, жиру, лактози, бшку, СЗМЗ та густини за методиками, описаними у довiднику [15].У тдготовчий i дослiдний перiоди дослiджень за щомюячними добовими надоями визначали рiвень молочно1 продуктивностi корiв.
Результати дослщжень. Як показали дослiдження, застосування у годiвлi корiв мiнеральних добавок по рiзному впливали на дезiнтоксикацiйнi процеси в органiзмi тварин дослiдних груп. Так, мшеральна добавка у складi I, Cr, Se, Со та Zn, яку
164
згoдoвyвaли кopoвaм II дocлiднoï rpynK ш мала cyIreboro впливу на дeтокcикaцiйнi npo^cn в ïxньoмy opгaнiзмi, пpo щo cвiдчaть нeзнaчнi кoливaння вмюту фeнoлcyльфaтiв i фeнoлглюкypoнiдiв y кpoвi твapин пpoтягoм двox мicяцiв дocлiджeнь (табл. 1). Натомють, дoбaвкa y cклaдi I, Cr та Se, яку згoдoвyвaли твapинaм III дocлiднoï ^упи пpoтягoм мicяця cпpиялa збiльшeнню y кpoвi кopiв вмюту фeнoлcyльфaтiв i фeнoлглюкypoнiдiв вiдпoвiднo на 16,3 та 15,5 % (p<0,05), а на доугому мicяцi — на 17,7 % (p<0,05) лишe вмюту фeнoлcyльфaтiв пopiвнянo з aнaлoгiчними пoкaзникaми твapин кoнтpoльнoï гpyпи.
ОIpимaнi дан cвiдчaть, щo мiнepaльнa дoбaвкa, яка мютила aквaгiдpaт йoдy та цитpaти xpoмy i ceлeнy y бiльшiй мipi CTpHxna пiдвищeнню дeзiнтoкcикaцiйниx пpoцeciв в opгaнiзмi кopiв III дocлiднoï ^упи.
Таблиця 1
Фракцшний склад фенолiв кров! кор1в (M±m, n=3)_
Шказник Пepioди дocлiджeння
Гpyпa пiдгoтoвчий дocлiдний, мicяць згoдoвyвaння
1 2
Вiльнi фeнoли, мкмoль/л I II III 16,5±0,86 17,2±1,07 16,8±0,78 17,3±0,53 19,2±0,94 20,2±1,15 18,6±0,42 18,7±0,62 18,6±0,51
Фeнoлcyльфaти, мкмoль/л I II III 18,1±1,24 19,0±1,07 18,3±1,37 19,0±0,94 20,9±0,58 22,1±0,74* 23,7±1,20 22,6±1,03 27,9±0,94*
Фeнoлглюкypoнiди, мкмoль/л I II III 45,2±1,29 44,2±1,77 45,9±1,82 56,7±3,07 62,4±2,23 65,5±1,60* 63,1±1,15 68,5±2,09 66,8±1,78
Пpимiткa: вipoгiднicIь piзниць мiж кoнIpoльнoю (I) i ^orai^oKi (Ш) rpyпaми вpaxoвyвaли * - p<0,05; ** - p<0,01 У кpoвi твapин III дocлiднoï гpyпи на пepшoмy мicяцi зacтocyвaння дoбaвки cпocтepiгaлocя збiльшeння вмюту вiтaмiнy А на 7,1 % (p<0,05) та змeншeння кoнцeнтpaцiï xoлecтepoлy на 9,1 % (p<0,05). Пopyч з тим, вiдмiчaлocя нeвipoгiднe пiдвищeння ^R^mpa^i' вiтaмiнy Е. Таблиця 2 Бiохiмiчнi показники кров! кор1в (M±m, n=3-4)
Пoкaзник Tpyrn Пepioди дocлiджeння
пiдгoтoвчий дocлiдний, мicяць згoдoвyвaння
1 2
Вiтaмiн А, мкмoль/л I II III 0,690±0,007 0,702±0,012 0,691±0,006 0,750±0,009 0,780±0,019 0,803±0,016* 0,960±0,008 0,993±0,019 1,152±0,042*
Вггамш Е, мкмoль/л I II III 12,3±0,26 11,1±0,79 13,5±0,40 12,6±0,26 13,7±0,36 14,5±0,78 15,1±0,89 14,9±0,35 15,8±0,97
Кaльцiй, ммoль/л I II III 1,98±0,10 2,13±0,12 2,03±0,10 2,80±0,18 2,73±0,15 2,78±0,02 2,98±0,10 3,03±0,23 2,90±0,07
Фocфop нeopг., ммoль/л I II III 1,97±0,21 1,93±0,14 2,00±0,08 1,73±0,06 1,90±0,04* 1,65±0,29 1,10±0,04 1,33±0,07* 1,23±0,13
Хoлecтepoл, ммoль/л I II III 3,37±0,41 3,83±0,42 3,34±0,59 4,02±0,06 3,78±0,22 3,66±0,14* 3,79±0,19 3,68±0,38 3,63±0,20
Тpиaцилглiцepoли, ммoль/л I II III 0,24±0,02 0,23±0,01 0,23±0,04 0,15±0,02 0,16±0,02 0,18±0,01 0,25±0,03 0,26±0,04 0,25±0,03
Лужна фocфaтaзa, e/л I II III 100,8±9,78 104,6±10,14 104,8±6,74 100,9±6,17 101,9±3,48 103,2±6,44 115,3±9,04 116,4±7,87 104,5±3,81
Сeчoвинa, ммoль/л I II III 3,73±0,09 4,00±0,26 4,20±0,19 2,15±0,29 1,93±0,13 2,13±0,08 5,55±0,13 4,93±0,14* 5,25±0,22
За бшьш Ipивaлoгo пepioдy зacтocyвaння вкaзaнoï дoбaвки зpocтaв piвeнь
165
вiтамiну А на 20,0 % (р<0,05) та невiрогiдно зменшувався вмют холестеролу, сечовини i знижувалась активнiсть лужно! фосфатази (табл. 2).
Мшеральна добавка, у склад яко! входили аквагiдрат йоду та цитрати хрому, селену, кобальту i цинку сприяла пiдвищенню концентраци неорганiчного фосфору у кровi корiв II дослвдно! групи на першому мiсяцi И застосування на 9,8 % (р<0,05), а на другому — на 20,9 % (р<0,05). Разом з тим, на другому мюящ застосування добавки спостерiгалося вiрогiдне зниження на 11,2 % концентраци сечовини в кровь
Слiд ввдзначити, що мiнеральнi добавки, як згодовували тваринам II та III дослвдних груп не мали суттевого впливу на^вмют у кровi корiв триацилглiцеролiв.
Мiнеральна добавка, що включала Иод, Селен, Хром, Кобальт i Цинк бшьш iнтенсивно стимулювала секрецiю молока у молочнш залозi корiв II дослвдно! групи, у зв'язку з чим середньодобовi надо! молока у тварин на першому мiсяцi споживання добавки були вищими на 8,1 %, а на другому — на 8,8 % (р<0,05) порiвняно з показниками корiв контрольно! групи. Мшеральна добавка, у яку не було включено цитрати кобальту та цинку не мала такого впливу на iнтенсивнiсть молокоутворення, в результат! чого середньодобовi надо! молока корiв III дослвдно! групи у вказан перюди дослiджень були вищими ввд аналогiчного показника тварин контрольно! групи лише на 4,8 та 4,0 % ввдповвдно (табл. 3).
За цих умов молоко корiв II дослвдно! групи на першому i другому мiсяцях застосування добавки мало незначне збшьшення вмiсту бiлку, лактози, СЗМЗ та жиру i !х величини були близькi до аналопчних показнишв тварин контрольно! групи.
Натомють, молоко тварин III дослiдно! групи характеризувалось кращим хiмiчним складом. В ньому був вiрогiдно вищий на 0,08 % (абсолютних) вмiст жиру та, до певно!
мiри, бшку i лактози порiвняно з показниками молока корiв контрольно! групи.
Таблиця 3
_Добовий надш та хiмiчний склад молока корiв (М±т, п = 4-5)_
Показник Група Перюди до^дження
тдготовчий дослiдний, мiсяць згодовування
1 2
Середньодобовий надш, кг I II III 17,0±1,08 17,8±0,85 17,3±2,69 18,6±1,02 20,1±0,77 19,5±0,93 17,3±0,48 19,0±0,41* 18,0±1,14
Жир, % I II III 3,67±0,04 3,64±0,02 3,68±0,03 3,66±0,04 3,68±0,03 3,72±0,03 3,68±0,02 3,70±0,03 3,76±0,02*
Бшок, % I II III 2,76±0,18 2,87±0,03 2,82±0,06 2,69±0,09 2,85±0,07 2,76±0,06 3,02±0,02 3,08±0,09 3,24±0,16
Лактоза, % I II III 4,49±0,27 4,64±0,05 4,57±0,09 4,40±0,24 4,63±0,11 4,47±0,13 4,76±0,05 4,84±0,06 4,93±0,06
СЗМЗ, % I II III 8,08±0,25 8,16±0,10 8,12±0,09 8,05±0,07 8,26±0,23 8,17±0,11 8,77±0,17 8,95±0,30 8,76±0,20
Густина, °А I II III 27,3±1,71 29,1±0,32 27,6±0,56 27,2±1,05 26,8±0,97 26,1±0,61 27,5±0,43 27,9±0,56 27,8±0,27
Отже, включення до рацiону корiв III дослвдно! групи мiнерально! добавки у складi аквагiдрату йоду та цитратов хрому i селену в юлькосп 0,06 мг I, 30 мкг Сг, 25 мкг Se/кг с. р. ращону сприяло збiльшенню у кровi тварин вмiсту вiтамiну А, фенолсульфатгв та неоргашчного фосфору i зниженню — холестеролу. Пiдсилення детоксикащйно! здатност органiзму тварин сприяло покращенню яшсних показникiв молока, зокрема збшьшенню у ньому вмiсту вiтамiнiв Е i А, Кальцiю, а також жиру — на 0,08 % (абсолютних), у той час, як мшеральна добавка у складi аквапдрату йоду i цитрапв хрому, селену, кобальту та цинку в юлькосп 0,06 мг I, 30 мкг Сг, 25 мкг Se, 100 мкг Со та 10 мг Zn/кг с. р. ращону в бшышй мiрi стимулювала синтез молока у
166
молочнш залозi тварин, в результат! чого середньодобовi надо! KopiB II дослвдно! групи були вищими вiд контрольного показника на 8,8 %.
Висновки.
1. Внесення до комбiкорму коровам мшерально! добавки у складi аквагiдрату йоду i цитратов хрому, селену, кобальту та цинку (0,06 мг I, 30 мкг Cr, 25 мкг Se, 100 мкг Со та 10 мг Zn/кг с. р. рацюну) протягом двох мiсяцiв сприяло збiльшенню у кровi вмiсту неоргашчного фосфору та зменшенню — сечовини, а в молощ — збшьшенню вмiсту неоргашчного фосфору та шдвищенню на 8,8 % середньодобових надо!в молока.
2. Включення до рацюну корiв мшерально! добавки у складi аквапдрату йоду та цитратов хрому i селену (0,06 мг I, 30 мкг Cr, 25 мкг Se/кг с. р. рацюну) сприяло збшьшенню у кровi тварин вмюту впамшу А i фенолсульфатiв та зниженню — холестеролу, сечовини, а також активности лужно! фосфатази. Мiнеральна добавка сприяла збiльшенню на 0,08 % (абсолютних) вмiсту жиру у молощ корiв та пiдвищенню на 4,0 % середньодобових надо!в.
Лiтература
1. Макро- та мшроелементи (обмiн, патолопя та методи визначення): монографiя / М. В. Погорелов, В. I. Бумейстер, Г. Ф. Ткач та ш. — Суми: Вид-во СумДУ, 2010. - 147 с.
2. Фисинин В., Сурай П. Природные минералы в кормлении животных и птицы / В.Фисинин //Животноводство России. — 2008. — №9. — С. 62-63.
3. Седшо Г.М. Роль мшеральних речовин у процесах вовноутворення. — Львiв: «Афша», 2002. — 184 с.
4. Марушко Ю. В., Асонов А. О. Роль дефщиту цинку у клшчнш практищ (огляд лггератури, особист даш та мiркування). Новая медицина тысячелетия, 2011. — Т.3. — С. 2-9.
5. Антоняк Г. Л., Влiзло В. В. Бiохiмiчна та геохiмiчна роль йоду: монографiя. — Львiв: ЛНУ iм. Iвана Франка, 2013. — 392 с. — (Серiя «Бюлопчш студи»).
6. Anderson R. A., Polonsky M. M., Bryden N. A. Stability and absoption of chromium and absoption of chromium histidinate complexes by humans // Biol. Trace. Elem. Res. — 2004. — Vol. 101. № 3. — P. 211-218.
7. Бiохiмiя молока. Практикум / Р. Й. Кравщв, О. Й. Цюарик, Р. П. Параняк, Г. В. Дроник, Я. Ю. Островський. — Львiв: ТеРус, 2000. — 150 с.
8. Чекман I. С. Нанонаука, нанобюлот, нанофармацiя /I. С. Чекман, З. Р. Ульберг, В. О. Маланчук та ш.. Полiграф плюс, Ки!в, 2012. — 328 с.
9. Сердюк А. М. Нанотехнологи мiкронутрiентiв: проблеми, перспективи та шляхи лiквiдацii дефщиту макро- та мшроелеменпв / А. М. Сердюк, М. П. Гулiч, В. Г. Каплуненко, М. В. Косшов // Вiсник академii медичних наук, 2010. — №1. — С. 47-53.
10. Nesli S., Jozef L. Kokini Nanotechnology and its applications in the food sector. Trends in Biotechnology. — 2009, Vol. 27. — № 2. — pp. 82-89.
11. Наноматерiали в бюлогп. Основи нановетеринари. Посiб. для студ. аграр. закл. освiти III-IV рiвнiв акредитацii за спец. "Вет. медицина" та ветеринарно-методичних спецiалiстiв / В. Б. Борисевич, В. Г. Каплуненко, М. В. Косшов та ш. К.: ВД "Авщена", 2010. — 416 с.
12. Хомин М.М., Федорук Р.С., Кропивка С.Й. Бiохiмiчнi процеси в органiзмi корiв i бiологiчна цiннiсть молока за впливу цитратiв хрому, селену, кобальту та цинку // Бюлопя тварин, 2015. — Т.17, № 1. — С. 155 - 162.
13. Норми i рацюни повноцшно! годiвлi високопродуктивно! велико! рогато! худоби: довiдник-посiбник / за наук. ред. Г. О. Богданова, В. М. Кандиби. — К: Аграр. Наука, 2012. — 296 с.
14. Патент Укра!ни на корисну модель № 23550. Споаб ерозшно-вибухового диспергування металiв // Косшов М. В., Каплуненко В. Г. / МПК (2006) В 22 F 9/14/ опубл. 25.05.07, № 7.
15. Лабораторш методи дослщжень у бюлогп, твариннищга та ветеринарнш медициш [Текст]: довiдник / В. В. Влiзло, Р. С. Федорук, I. Б. Ратич та ш.; за ред. В. В. Влiзла. — Львiв : СПОЛОМ, 2012. — 764 с. ; ш. табл.
References
Pogorjelov, M. V. (2010). Makro- ta mikroelementy (obmin, patologija ta metody vyznachennja):
monografija / M. V. Pogorjelov, V. I. Bumejster, G. F. Tkach ta in. — Sumy: Vyd-vo
SumDU, 147. (in Ukrainian). '
167
Fisinin, V., Suraj, P. (2008). Prirodnye mineraly v kormlenii zhivotnyh i pticy / V.Fisinin //
Zhivotnovodstvo Rossii. 9, 62 - 63. (in Russian). Sedilo, G. M. (2002). Rol' mineral'nyh rechovyn u procesah vovnoutvorennja. — L'viv: «Afisha», 184. (in Ukrainian).
Marushko, Ju. V., Asonov, A. O. (2011). Rol' deficytu cynku u klinichnij praktyci (ogljad literatury,
osobysti dani ta mirkuvannja). Novaja medycyna tysjacheletyja, 3, 2-9. (in Ukrainian). Antonjak, G. L., Vlizlo, V. V. (2013). Biohimichna ta geohimichna rol' jodu: monografija. — L'viv:
LNU im. Ivana Franka, 392. (Serija «Biologichni studii'»). (in Ukrainian). Anderson, R. A., Polonsky, M. M., Bryden, N. A. (2004). Stability and absoption of chromium and absoption of chromium histidinate complexes by humans // Biol. Trace. Elem. Res. 101. 3, 211-218.
Kravciv, R. J., Cisaryk, O. J., Paranjak, R. P., Dronyk, G. V., Ostrovs'kyj, Ja. Ju. (2000). Biohimija
moloka. Praktykum. L'viv: TeRus, 150. (in Ukrainian). Chekman, I. S. (2012). Nanonauka, nanobiologija, nanofarmacija / I. S. Chekman, Z. R. Ul'berg, V.
O. Malanchuk ta in.. Poligraf pljus, Kyi'v, 328. (in Ukrainian). Serdjuk, A. M., Gulich, M. P., Kaplunenko, V. G., Kosinov, M. V. (2010). Nanotehnologii' mikronutrijentiv: problemy, perspektyvy ta shljahy likvidacii' deficytu makro- ta mikroelementiv / Visnyk akademii' medychnyh nauk, 1, 47-53. (in Ukrainian). Nesli, S., Jozef, L. (2009). Kokini Nanotechnology and its applications in the food sector. Trends in
Biotechnology. 27. 2, 82-89. Borysevych, V. B. (2010). Nanomaterialy v biologii'. Osnovy nanoveterynarii'. Posib. dlja stud. agrar. zakl. osvity III-IV rivniv akredytacii' za spec. «Vet. Medycyna» ta veterynarno-metodychnyh specialistiv / V. B. Borysevych, V. G. Kaplunenko, M. V. Kosinov ta in. K.: VD «Avicena», 416. (in Ukrainian). Homyn, M. M., Fedoruk, R. S., Kropyvka, S. J. (2015). Biohimichni procesy v organizmi koriv i biologichna cinnist' moloka za vplyvu cytrativ hromu, selenu, kobal'tu ta cynku // Biologija tvaryn, 17. 1, 155-162. (in Ukrainian). Bogdanova, G. O. (2012). Normy i raciony povnocinnoi' godivli vysokoproduktyvnoi' velykoi' rogatoi' hudoby: dovidnyk-posibnyk / za nauk. red. G. O. Bogdanova, V. M. Kandyby. — K: Agrar. Nauka, 296. (in Ukrainian). Kosinov, M. V., Kaplunenko, V. G. (2006). Patent Ukrai'ny na korysnu model' № 23550. Sposib erozijno-vybuhovogo dysperguvannja metaliv. V 22 F 9/14/ opubl. 25.05.07, 7. (in Ukrainian).
Vlizlo, V. V. (2012). Laboratorni metody doslidzhen' u biologii', tvarynnyctvi ta veterynarnij medycyni [Tekst]: dovidnyk / V. V. Vlizlo, R. S. Fedoruk, I. B. Ratych ta in.; za red. V. V. Vlizla. — L'viv : SPOLOM, 764. ; il. tabl. (in Ukrainian).
Стаття надтшла до редакци 30.04.2016
УДК 636.2.086.72:612.1. ©
Черначук М. М., астранг, Бомко В. С., д. с.-г. н. ©
Бтоцерювський нацюнальний аграрный утверситет
ВПЛИВ «BYPASS СО1» НА ГЕМАТОЛОГ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ У ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ КОР1В
Використання в рацюнах високопродуктивних коргв «bypass сог» суттево не вплинуло на гематологгчт та бгохгмгчт показники кровг. В1дм1чено деяке тдвищення загального бтку Найбтьша ргзниця (10 г/л) вгдмгчена мгж коровами 4—г дослгдног групи i контролем. У коргв 2—г i 3-г дослгдних груп цей показник перевищував контроль на 3,1 г/лд i 8,1 г/л. Також вгдмгченно збтьшення альбумтовог фракцИ у сироватц кровг коргв дослгдних груп. Це збтьшення у коргв дослгдних груп становило 0,5-2,8 г/л поргвняно з контролем, а а-глобултв i /в-глобултовог фракцИ быка то вони були майже на рiвнi контролю.. Що до у-глобулШв, то гх було бтьше порiвняно з контролем у сироватц кровi корiв 3-г, 4-г до^дних груп. Найбтьша рiзниця (3,8 г/л) вiдмiчена у корiв 4-г до^дног групи.
© Черначук М. М., Бомко В. С., 2016
168
