CC BY
29
УДК [377.44+37.036]: 7.012 Ст. викл. З.Ю. Макар - НЛТУ Украти, м. Львiв
СПЕЦИФ1КА ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛ1НИ ПРОЕКТУВАННЯ ДЛЯ МО-ЛОДШИХ СПЕЦ1АЛ1СТ1В СПЕЦ1АЛЬНОСТ1 "ДИЗАЙН"
Система украшсько! дизайн-освiти, як шституту сощалиади молодi, бере на себе функщю професшно! освiти i виховання пiдростаючого поколiння з соцiальною opieffira-цieю, що узгоджуеться 3i становлениям загальнолюдських цiннoстей, як виступають Mi-рилом будь-якого суспiльства. Класична програма креативно! oсвiти в кoледжi дае широкий спектр знань i мае ушверсальний характер, але вона не може швидко реагувати на змши потреб шдустри, а також врахувати в межах державних стандарпв oсвiти шнова-цiйний характер сучасного виробництва, його динамiчнiсть i нестабшьшсть.
Випускники, якi виpiзияються не тшьки вищим piвнем отриманих знань, але такими якостями, як автoнoмнiсть, шшдатившсть, здiбнiсть застосовувати усi сво! вмшня, знан-ня, навички i досвщ, що i визначаеться теpмiнoм компетентшсть, мають найбiльшу кон-куpентoспpoмoжнiсть.
Ключовi слова: комп'ютерш технологи, дизайн-oсвiта, молодший спецiалiст.
Основне завдання вищо1 освгга - забезпечити сусшльство висококвалiфiко-ваними фахшцями, якi здатнi творчо застосовувати сучаст досягнення науки й техшки, впроваджувати iнновацiйнi технологи, гнучко реагувати на вимоги рин-ково1 економжи. Змiни в системi вищо1 освии е наслiдком суспiльно-економiчних перетворень, що вщбуваються в нашiй краíнi, i встановлення нових вимог до фа-хiвця з боку суспiльства i його соцiально спрямовано1 дiяльностi. Ниш визршае потреба у фахiвцях, здатних продуктивно органiзувати взаемодда i взаемовщно-шення в соцiокультурнiй системi. У цих умовах актуальними стають проблеми пiдготовки фахiвцiв за напрямом " Дизайн ".
Аналiз наукових робiт (Н. Воронова, О. Генесаретського, Л. Переверзева, В. Пузанова, В. Саакова, В. Сидоренко), державних освишх стандарта за фахом "Дизайн", а також розширення професiйного поля дизайн-д1яльносп, свiдчать про те, що змктова сторона само1 даяльносп спрямована на формування навколишньо-го середовища, що виховуе вiдчуття причетностi до перетворювальних процесш, що вiдбуваються в сусшльств^ на усвiдомленням вiдповiдальностi за наслдаи свое1 дiяльностi.
Мета роботи: визначити органiзацiйно-педагогiчнi засади викладання дис-циплiни проектування для молодших спещалктш дизайнеров з урахуванням проблематики художньо1 освiти.
Навчання дизайнеров у коледжах мае свою специфiку. До оргашзацшно-пе-дагогiчних засад функщонування мистецького коледжу науковщ вiдносять: нетра-дицшний пiдхiд до вiдбору художньо обдаровано1 молодi на навчання, який грун-туеться на запровадженнi комплексного вступного кпигу, спрямованого на вияв-лення в абiтурiентiв художнiх здабностей, необидного ршня фантазií, вiдчуття кольору, форми тощо; наявнiсть висококвалiфiкованих педагогов, rni добираються на конкурсних засадах iз числа провiдних фаховщв архтгектури, мистецтвознав-ства, художников, дизайнеров, науковщв тощо; оновлення змiсту дизайн-освiти, впровадження варiативних (авторських курсiв), iнновапiйних форм i методов про-фесiйного навчання майбуттх фаховцов з дизайну; спрямування методичноо д1яль-ностi педагогов коледжу на розробку навчально-методичного забезпечення шдго-товки майбутшх дизайнеров, органiзапiю роботи циклових комiсiй, впровадження
сучасних форм методично!' роботи (творча педагопчна майстерня, майстер-класи та професiйнi семiнари з участю вiдомих вiтчизняних i зарубiжних дизайнер1в), органiзацiю внутрiшнього контролю на принципах об'ективносп, систематичнос-тi, демократичности спрямування виховно! дiяльностi в коледж на формування всебiчно розвинено!, високоосвiченоí, соцiально активно!' особистостi майбутньо-го фажвця з дизайну, здатно! до самовдосконалення та самореалiзацií; розвиток сощального партнерства з роботодавцями, студiями вщомих украшських та зару-бiжних дизайнеров, який передбачае спiльне проведения олштад, конкурсiв, фес-тивалiв, що дають змогу виявити молодi таланти в галузi моделювання одягу, пе-рукарського мистецтва, в1зажу, реклами в мода тощо; матер1ально-техн1чне забез-печення процесу професшного навчання на сучасному р1вш дизайнерських твор-чих майстерень, модельно-макетних лабораторш, художшх студш тощо [3].
Головна щншсна ор1ентац1я дизайнерсько! осв1ти - виховання проектноси, проектного мислення, транслящя методав проектування - впроваджуеться у де-яких загальноосвггтх школах, незалежно в1д здабностей 1 нахилш учшв. Проте в дизайнерсью ВНЗ усх ргвтв акредитацц бажано ввдбирати абiтурiеитiв, здатних сприймати проектну культуру в усьому багатствi 11 прояв1в i надалi готових зроби-ти дизайн своею профеаею. Бажано також, щоб випускники дизайн-коледжу от-римували початкову профеайну квалiфiкацiю - молодшого дизайнера, дизайнера-макетника, дизайнера-кресляра, що дасть ш змогу працювати вщразу ж п1сля за-кiичення навчання.
Проблема профеайного в1д6ору зовсш не проста, що пояснюють складшс-тю само!' професи дизайнера, яка штегруе в со61 наукове та iнженерно-технiчне знання 1з здатнiстю художньо-образно! штерпретаид проектних ситуацiй. Вичиз-няна педагопчна практика поки ще не виробила бiльш-менш ц1л1сних методик в1д-бору. У художньо-промислових ВНЗ абiтурiенти дизайнерських факультетов скла-дають 1спити з художшх дисципл1н - малюнку, живопису, композицц. Зрозумшо, художн1 здабносп - необхвдний критерiй в1д6ору майбутнiх професюнал^в у галузi дизайну. Але потрiбна ще й додаткова система теспв, як1 розкривають саме проек-тш зд16ност1.
Оволод1ння мистецтвом проектування, естетично органiзованого в просто-ровому, часовому, емощйному, художньому, iителектуальному, екологiчному та шших аспектах середовища проживання людей, насиченого еталонними зразками художньо-культурних щнностей, е найважливiшим завданням, яке постае перед майбуттм дизайнером. Через усвщомлення важливостi та особисто значущого завдання вiдбуваеться мотивация потреби у формуванш здатностi до желектуаль-но-чуттевого вщображення у художн1х образах буття людини. Сформованiсть такого ргвня художньо!' культури, що забезпечуе органiчний зв'язок мистецтва з1 сферою матерiального виробництва, св1дчить про професiоналiзм дизайнера у вс1х його рiзновидах, у яких власне i проявляеться рiзноманiтна i строката палiтра ху-дожн1х ртень, образов, стил^в, концепцiй i шкш. Така розмаíтiсть проявив ди-зайнерсько!' творчост1 викликае неоднозначнi, а часом i суперечливi тлумачення зм1сту дизайнерсько!' осв1ти, закладених у нього художнх щншсних смисл^в.
Якщо дизайи-освiта готуе фанвця до художньо! даяльносп, предметом яко! може виступати будь-який об'ект дайсносп, доступний безпосередтм змiнам i сприйняттю, то про оволодшня змктом дизайн-освiти можна говорити як про
особливу сторону реального об'екта, що видляеться за допомогою системи знаков i "замщуе" об'ект у процес1 його вивчення, так що здо6ут1 знання безпосередньо стосуються лише предмета, i лише за допомогою особливих процедур можуть бути непрямим чином iитерпретованi на об'екто. Ц осо6лив1 процедури вдаворюються у процес1 професшно!' п1дготовки майбутнього дизайнера до художньо!' творчосто.
Система укра!'нсько!' дизайн-освоти, як 1нституту сощал1зацц молод!, бере на себе функцю професшно! осв1ти 1 виховання пдростаючого поколiния з социальною орiеитаиiею, що узгоджуеться з1 становленням загальнолюдських ц1ннос-тей, як1 виступають м1рилом будь-якого сустльства.
У вирiшеинi цього завдання дедал1 б1льшого значення набувае розвиток твор-чост1 студента, здатност1 перетворити життя, що оточуе його. З огляду на це, зростае роль не лише професойного, а й естетичного виховання. Воно вирошуе завдання фор-мування естетичних думок, смашв, розвитку внутр1шнього емоц^йного своту студента, слугуе змiииению св1домосто, дайнт переконаност1, розвитку вс1е!' духовно!' зов-ношносто людини. Саме економ1чними, соцальними, пол1тичними 1 культурними умовами життя сучасного суспольства й обумовлено завдання активного залучення молодого поколшня до скарбниц! свотово!' культури й естетичних цшностей.
В Укран спостер1гаемо деяке в1дставання в1д св1тових тенденцш. Ситуация сьогодн на укра!'нському ринку товаров 1 послуг характеризуется зроста-ючим Пересом до можливостей маркетингу: розвитку брендинга та в1зуального мерчендайзинга. В1тчизнян1 виробники й торгов! марки активно переймають за-хщний досв1д.
Як показуе досв1д, найб1льш1 шанси зайняти м1сце в сучасних секторах ви-робництва можуть т1 претенденти, як1 в1др1зняються не лише високим ровнем здо-буто!' освоти, а й певними якостями, що пдвищують, у поеднанн1 з професшно-ес-тетичною п1дготовкою, ровень !х конкурентоспроможносто Ц якост1 включають автономн1сть, шщативтсть, здатн1сть застосовувати сво!' ум1ння, знання, навички й досв1д, що в сукупност1 визначаеться терм1ном "компетентность".
Класична програма креативно! осв1ти в коледж! дае широкий спектр знань 1 мае уноверсальний характер, але вона не може швидко реагувати на змши потреб щдустрц, що розвиваеться. Под час навчання в коледж1 студентам дають загальн1 уявлення про майбутню профес1ю. Але врахувати в межах державних стандартов осв1ти шновацшний характер сучасного виробнищва, його динам1чн1сть 1 неста-б1льн1сть, не е можливим. Виникае нев1дпов1дн1сть осв1тн1х ц1лей профес1йно!' тд-готовки й вимог виробництва.
Внасл1док випускники вщдалень дизайну виявляються неп1дготовленими до умов 1ндустрц, оск1льки не розумоють 1 не знають свое! професп в контекст1 сьогодення, а зростаючий темп роботи сучасних компанш не залишае часу для !'х адаптацц. З цих причина бшьшкть випускников випробовують серйозн1 труднощ1 в пошуку роботи за фахом. Водночас, попит шдприемств на квал1ф1кованих фахов-цв залишаеться незадоволеним.
Саме задоволення потреб 1ндустрп, що розвиваеться, визначае актуальну необх1дн1сть моб1льност1 профес1йно!' осв1ти майбутнього дизайнера новими як1с-ними характеристиками.
Статистика тдтверджуе: працедавш прагнуть заповнити наявн1 ваканси професюналами з вищою осв1тою. Отримання диплома ще не гарантуе устху, але
iстотно пДдвищуе конкурентоспроможнiсть претендента на ринку пращ i припус-кае глибокi знання й навички, необхiднi надалi. Краща освДта - та, що пов'язана з виробництвом, що забезпечуе студентам значну кiлькiсть практики.
Коли студент упевнено набирае траекторою зростання, виходить на лД-дерськД ровнД у сво1й професшнш сфер! дДяльносто, забезпечення бездоганно!' репу-тащ!' О довДри стае для нього особливо важливим.
В Укради на сьогоднД тдготовка дизайнерДв вДдбуваеться у значнДй кшь-костД вищих навчальних закладов. 1сторично традицДйною дизайн-освотою опД-куеться "кузня" дизайнеров - Харковська державна академДя дизайну О мистецтв. Не менш знанД ВНЗ Киева, таш як: Ктвський нащональний уноверситет техноло-гДй та дизайну, 1нститут реклами, 1нститут ландшафтного дизайну, Днститут дизайну О моди Кшвського национального университету культури О мистецтв, Кшвсь-кий державний Онститут декоративно-прикладного мистецтва О дизайну Ом. М. Бойчука. У багатьох обласних центрах при рДзних ВНЗ вдарил кафедри або деканати, що утворюють навчальних процес зО спецОальностО дизайну рОзних нап-рямДв. ТДльки у МиколаевД два ВНЗ - Микола'вська фшя КНУКДМ О Миколашсь-кий нацОональний унОверситет кораблебудування Ом. адмОрала Макарова - готують бакалаврОв дизайну з перспективою пОдготовки спецОалОстОв О магОстрОв.
Дизайн-освДту розумоють деякД науковщ як особливу педагопчну галузь, що дае змогу екстраполювати методи й засоби проектно!' культури на всД ровнД ос-вДти. Поява дизайн-освоти е чинником проникнення проектно!' культури у сферу освДти. Проте, на нашу думку, сучасний дизайн вийшов за межД традищйно!' проектной даяльносл щодо формування предметного своту О навколишнього середовища, вОн став дизайном соцОального контексту, розширюючись до проектування соцО-ально!' поди, конструювання способу життя, нових культурних, моральних, соцД-альних цДнностей. Саме ця якДсть дае змогу привласнити сучасним формам дизайну властивОсть транс граничностО, тобто здатностО розвиватися в рОзних сферах дДяльносто людства й ставати невДд'емною 'х частиною.
Це означае, що дизайн проникае О в сферу освоти, як принцип 11 оргашзаци, як принцип формування нового свОтогляду, що, своею чергою, потребуе пошуку нових теоретичних Ддей, методолопчних пДдходов до процесу побудови нового ос-вДтнього простору. З огляду на це, виникае необхДдшсть розробки науково-мето-дичних матерiалiв, принципов О методов реалОзащ!' освотнього процесу дизайн-ос-виньо!' практики.
Ниш розроблений понятiйний апарат дизайн-освгги, основу якого скла-дають такД поняття:
Дизайн - це особливий вид проектування, при якому об'екту, окром його основного призначення, додаються якосто краси, економДчносто, тдвищеноо фун-кщональносто (або збДльшення числа функцДй), ергономДчностД (психофДзичних зручностей), чДтко!' соцДально!' орОентащ]'.
Проектна культура - це сукупний досвДд матерДально!' культури Д сукуп-ний масив знань, навичок Д цонностей, що вДдповДдають новим цшшсним орДенти-рам культури, втолений у мистецтвД проектування, формоутворення Д виконання.
Дизайн-освiта - це особлива якДсть Д тип освДти, внаслДдок яко!' вДдбу-ваеться виховання проектно-мислячо!' людини, в якДй би сферД сощально!' практики вона не дДяла - освол, наущ, культур! виробництвД, побутовДй сферД тощо.
Дизайн-освiта е системною формою органОзац!!' культуротворчого середо-вища в осв1тн1й установ1, сустльств1 й держав1. Проектуючи нову освоту, важливо не випустити з уваги проектнсть як зм1ст осв1ти, як особливий ун1версальний тип 1 культуру мислення, яка повинна в1дтворюватися у сфер1 осв1ти.
Систематизац1я роб1т у сфер1 дизайнерсько!' осв1ти (А. Д1жур, В. Рунге, О. Солдатов) дозволила нам обфунтувати принципи побудови системи дизайн-ос-в1ти. Були визначен1 основоположн групи принципОв: загальнометодолог1чн1, сис-темотв1рн1, специф1чн1 для дизайн-осв1тньо!' практики. Загальнометодолог1чн1 принципи побудови системи дизайн-осв1ти спрямован на забезпечения штерес1в людини, сустльства, держави, вплен в принципах гуманОзац!!', демократизаци, компетентн1сного п1дходу до проектування зм1сту осв1ти 1 випереджаючого характеру осв1ти. Системотв1рн1 принципи вт1люються в побудову багатор1внево!', непе-рервно!' осв1тньо!' системи, засновано!' на наступност1 р1вн1в осв1ти. СпецифОчн! для дизайн-освгги принципи формуються на основ1 принципу сошально!' зумовленосто та активност1, принципу штеграцл, розвитку, вар1ативност1, практико-ор1ентова-ност1. Принцип соц1ально!' зумовленост1 та активносто визначений соц1альними процесами, що в1дбуваються в суспшьство Всяка зм1на соц1ально!' ситуацц спри-чинюе зм1ни складу, структури, функцОй компонентов системи, що в1дображаеться у зм1ст1 осв1ти 1 методах И реал1зацц. Принцип штеграцц визначае можлив1сть побудови м1ждисциплшарних зв'язк1в для вирОшення проектних профес1йних зав-дань, а також можливост1 досягнення едност1 знань у вс1х формах 1 типах !х вира-ження. Принцип вар1ативност1 дае змогу вароювати осв1тн1 програми в1дпов1дно до р1вня профес1йно!' осв1ти, специф1ки професйно!' даяльносп, затребуваност1 на ринку прац.
Лiтература
1. Прусак В.Ф. Становления дизайн-освгги в Укра'М / В.Ф. Прусак // Вюник Львшського нащонального унiверситету ш. 1вана Франка. - Сер.: Педагопчна. - Львiв : Вид. центр ЛНУ iм. 1вана Франка. - 2002. - Вип. 16.4.1. - С. 80-87.
2. Рунге В.Ф. Основы теории и методологии дизайна : учебн. пособ. / В.Ф. Рунге, В В. Сеньковский. - М. : Изд-во "МЗ-Пресс", 2001. - 232 с.
3. Фурса О.О. Оргашзацшно-педагопчш засади навчально-виховного процесу у мистецькому коледжi : дис. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.04 "Теорш i методика професшжи освiти" / Фурса Оксана Олександр^на. - К., 2005. - 235 с.
Макар З.Ю. Специфика преподавания дисциплины проектирования для младших специалистов специальности "Дизайн"
Система украинского дизайн-образования, как института социализации молодежи, выполняет функции профессионального обучения и воспитания подрастающего поколения с социальной ориентацией, что отвечает становлению общечеловеческих ценностей, которые сами по себе выступают индикатором развития любого общества. Классическая программа образования в колледже дает широкий спектр знаний, носит универсальный характер, но не может быстро реагировать на изменения в промышленности, а также учитывать в рамках государственных стандартах образования инновационный характер современного производства, его динамичность и нестабильность. Выпускники, которые отличаются не только высоким уровнем полученных знаний, но и такими качествами, как автономность, инициативность, способность применять все свои умения, знания, навыки и опыт, что в совокупности определяется термином компетентность, имеют гораздо большую конкурентоспособность.
Ключевые слова: компьютерные технологии, дизайн-образование, младший специалист.
MakarZ.Yu. Specific features of teaching subject "Designing" the junior specialist by specialization "Design"
Ukrainian system of design education as an institution of socialization of youth serves the vocational training and education of the young generation with a social orientation. It corresponds to the establishment of human values which are an indicator of the development of any society. Classical education program at the college provides a wide range of knowledge and is universal, but can not respond quickly to rapid changes in the industry as well as to take into account within the state educational standards, innovative character of modern production and its dynamics and instability. Graduates who have a high level of acquired knowledge and such qualities as autonomy, initiative and the ability to use all their skills, knowledge and experience that together defined the term "competence", have a much greater competitiveness.
Keywords: computer technology, design education, junior specialist.
УДК 738.3 Доц. М.Й. Маркович, канд. мистецтвознав. -
Терноптьський НПУ iM. Володимира Гнатюка
ПРОСТОРОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ СУЧАСНОГО М1СТА ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ОСВ1ТЛЮВАЛЬНИХ ПРИЛАД1В
Розглянуто проблему створення привабливого та естетичного образу сучасного мю-та, шляхом застосування декоративного та утилтарного осв^лення. Пpoаиалiзoванo ос-в^лення мют Украши та досвщ провщних европейських столиць. Дослщжено функщю, роль i завдання осв^лювальних пpиладiв та св^лово! реклами в контекст сучасних тех-нологш осв^лення.
Ключовi слова: декоративне осв^лення, мюто, вулиця, осв^лювальш прилади, функцш.
Постановка проблеми. Вночi багато мкт просто не видно - все освилення вимикають, i мкто занурюеться в темряву. Але зовсш не так вiдбуваеться у мктах таких як Нью-Йорк, Дуба!, Гонконг, Чiкаго, Лондон, Лас-Вегас, Пекiн, Париж. Напевно, вночi деят райони цих мiст освiтленi яскравте, нiж вдень - неоновi реклами, вирини магазинiв й iншi джерела освiтлення дають свiй ефект, що, окр1м ути-лiтарного аспекта, ще й захоплюе урбанiстичною красою.
Досвщ провiдних европейських столиць, в яких вже давно i устшно дають загальномiськi програми щодо концептуального освилення дорiг, мостш, будин-юв, пам'яток, доводить, що питання оргашзацл зовнiшнього мкького освiтлення е актуальним. У Росií два мiста - Москва та Санкт-Петербург - можуть похвалитися досягненнями в архиектурно-художньому освиленш. Спроби в арх1тектурно-ху-дожньому освиленш е i в Украíнi, а саме: Киев! Львов! Харковi та шших мiстах. Тут туристи мають змогу насолоджуватись архиектурними шедеврами цих мкт у вечiрнiй час - кторичними пам'ятками, центральними площами, музеями, готеля-ми, храмами, рiзнобарв'ям веселки фонтатв.
Аналiз останнгх дослщжень i публiкацiй. Питання освiтлення населених пунктш дослiджували I.A. Зеленков та НО. Вакула. У 1хшх роботах розроблено методику створення концепцл комфортного свилового середовища мiста [2]. Ути-лiтарне освiтлення вулиць, дорiг i площ розглядае в сво!х працях В О. Салтиков. Над питаниям освилення мiст плiдно працюе Л. П. Шашро. Зробили спробу розро-бити класифжацда факторш ефективностi вуличного освiтлення Д.Т. Медведев та 6.О. Рейцен. У 1хшх працях висвiтлено iсторiю, сучасний стан i майбутне зов-
