CC BY
113
ВИВЧАСМО ДОСВ1Д
УДК 371.134 : 7.012
В. П. ТИТАРЕНКО
РОЗВИТОК ДИЗАЙН-ОСВ1ТИ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
УКРА1НИ
Розкрито ¡сторичн! передумови дизайнерсько'1 oceimu в Украт. Охарактеризовано дизайн-освту в Киевг, Харковг та Odeci в другш половинг Х1Х - першш половинг ХХ ст. Показано дгяльшсть основних вищих навчальних закладгв, в яких функщонувала дизайн-освгта: Харювського художнього гнституту, ЛьвгвськоХ полгтехнгки та ЛьвгвськоХ академИ мистецтв. Визначено головнг завдання дизайн-освгти, як полягають у впровадженг в навчальний процес методу проектування, пгдготовцг фахгвцгв. Вгдзначено, що у ргзних вузах Украши вивчають так галузг дизайн-освгти: графгчний дизайн, дизайн стилю та одягу, дизайн ттер 'еру.
Ключовi слова: дизайн-освгта, промисловий дизайн, графгчний дизайн, дизайн середовища.
В. П. ТИТАРЕНКО
РАЗВИТИЕ ДИЗАЙН-ОБРАЗОВАНИЯ В ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ УКРАИНЫ
Раскрыты исторические предпосылки дизайнерського образования в Украине. Дана характеристика дизайн-образования в Киеве, Харькове и Одессе во второй половинеХ1Х - первой половине ХХ в. Освещена деятельность Харьковского художественного института, Львовской политехники и Львовской академии искусств - основных вузов, в которых функционирует дизайнерское образование. Определены главные задачи дизайн-образования, состоящие во внедрении в учебный процесс метода проектирования, в подготовке специалистов. Отмечено, что в разных вузах Украины изучают такие области дизайн-образования: графический дизайн, дизайн стиля и одежды, дизайн интерьера.
Ключевые слова: дизайн-образование, промышленный дизайн, графический дизайн, дизайн среды.
V. TITARENKO
DEVELOPMENT OF DESIGN EDUCATION IN ESTABLISHMENTS OF UCHEBNH HIGH SOCIETY UKRAINE
The article deals with the historical background of design education in Ukraine. The given characteristic three important centers: Kyiv, Kharkiv and Odessa, the major in stitutions of the Х1Х century: Kharkov Art Institute, Lviv Polytechnical and Lviv National Academy of Arts. In the article the basic task of design education that are in proceedingsin the educational process design methods, In training highly qualified specialists. The article descripted different universities of Ukraine are studying in design education, graphic design, design style and clothe, interior design.
Keywords: design-education,industrial design, graphic design and environment.
Дiячi украшсько! культури та мистецтва постшно намагалися прищепити народу риси близького im естетичного середовища. Защкавлення традищями побуту, етнографiчними особливостями i народними естетичними уявленнями в минулому зростало одночасно на всш етшчнш територи украшських земель, роздшених кордонами кшькох держав [2, с. 41].
Схщна, Центральна та Ивденна Украша, перебуваючи в складi Росшсько! iмперil, були вщрваш вщ европейського життя, вщповщно процеси, що протшали на цих теренах суттево
_ВИВЧАСМО ДОСВ1Д_
вiдрiзнялися вiд европейських. Дизайн-освiта в Захiднiй Украш в другiй половинi Х1Х -перших десятатттях ХХ ст. формувалась в iнших, загальноевропейських традицiях. Так, до першо! св^ово! вiйни вщзначаються тiснi культурнi i мистецькi зв'язки Львова з Вщнем i Краковом. Сотт студентiв з Галичини щороку навчалися в унiверситетах, академiях а також промислових школах Вщня. Одночасно у провщних мiстах Галичини i Буковини дiяли численнi промисловi школи. Завдяки старанням штел^енци були вщкрип промисловi школи у Львовi, Станiславовi (нинi Iвано-Франкiвськ), Чернiвцях, Тернополi . Упродовж 1905 - 1914 рр. у Львовi працювала Вiльна академiя мистецтв, а у 1920 - 1930-роки роки - кiлька державних та приватних шкш i студш [3, с. 21].
У Укра1ш в другiй половинi Х1Хст. художт навчальнi заклади дiяли в Киев^ Харковi та Одесi. Оскiльки Харюв був великим iндустрiальним центром, то лише в школi М. Раевсько!-1ваново! домiнував художньо-промисловий напрям, що був прообразом дизайнерсько! освiти. Реформа освгги не зачепила Кшвський i Харкiвський художнi iнститути, а Одеський перетворила на училище середнього типу, що значно знизило осв^ньо-художнш рiвень Ивденно! Украши [3, с. 22].
Харювський художнiй iнститут перетворився на художньо-промисловий, де вщкрилися тiльки дизайнерсью спецiальностi.
Львiвська полiтехнiка - одна з найдавшших академiчних технiчних шкш в Сврош i перша в Укра!ш. Вона почала працювати як техшчна академiя 4 листопада 1844 р. З перших роюв свого юнування вона зарекомендувала себе потужшм осередком науки i освiти.
У 1877 рощ техшчну академда перейменували на полiтехнiчну школу, що стала складовою европейсько! техтчнох науки. У цьому навчальному закладi навчалися не лише зi всiеl Австро-Угорщини, а й студенти з Кмеччини, Румунп, Туреччини, Францп, Росп та iнших кра!н.
Львiвська академiя мистецтв здiйснюе професiйну пiдготовку творчих особистостей у галузi образотворчого i декоративно-прикладного мистецтва, дизайну, реставраци, культурологи, мистецтвознавства та менеджменту мистецтва. II дiяльнiсть розпочинаеться iз художньо-промислово1 школи, вщкритш у 1876 р. Вона успадкувала традици Вшьно! академи мистецтв (1905 р.), мисте^ко^' школи Олекси Новаювського (1923 р.) та шших навчальних закладiв Львова.
Дизайн-освiта - це цшеспрямована художньо-проектна дiяльнiсть, що поеднуе професiйнi та науковi знання на основi розумiння проблем людського життя i спiлкування з оточуючим середовищем. Це дiяльнiсть, яка виконуе художньо-комушкативну функцiю.
Тенденци розвитку дизайн-осв^и необхiдно знаходити у запитах окремих соцiальних груп, кожно! людини на красу i користь та спрямовувати дiяльнiсть студентiв на вивчення цих запитiв, зiставлення з власними уявленнями про художньо-культурш цiнностi. Дизайн-освiта -це шструмент формування художньо-естетичноI культури суспiльства.
Унаслiдок активного розвитку комушкативних процесiв, дизайн нинi стае одним з найважливших засобiв вiзуальноI комушкаци, каталiзатором формування середовища життедiяльностi людини, а дизайн-освга системою, що готуе професшних фахiвцiв, а через них i суспiльство, до сприйняття вiзуально-комунiкативних процесiв.
Професiйна дiяльнiсть вимагае вщ майбутнього дизайнера розумiння фiлософських, сощальних, психологiчних, культурологiчних проблем. Щоб крокувати разом iз свiтовими тенденцiями та бути конкурентоспроможним, студент вже не може сприймати обрану професiю як специфiчну творчiсть, обмежену художнiм оформленням промислових виробiв або стилiзацiею юторично! спадщини (музейних експонатiв).
Проблема дизайнерськоI освiти в УкраIнi набувае сьогодш не лише академiчного, а й практичного штересу. Назрiла потреба у шдготовщ у вiтчизняних вузах великоI кiлькостi майбутнiх фахiвцiв з дизайну. Уш спецiалiзацiI сучасного дизайну об'еднуються в трьох основних групах: графiчний дизайн, дизайн промислових виробiв, дизайн середовища.
Завдання вузу - дати студенту можливють усвiдомити роль дизайнера як фаивця, що впливае на соцюкультурну сферу суспiльства.
Одним iз основних завдань дизайн-освiти е впровадження у навчальний процес програмно-цiльового методу проектування, що полягае у розробщ дизайн-програм, якi вiдображають рiзноманiтнi аспекти проектування, виробництва та використання виробiв.
_ВИВЧАСМО ДОСВ1Д_
Друге завдання у викладанш дизайнерських дисциплiн - перейти вщ оволодiння рацiональними методами проектування до культурологiчних пiдходiв у формуванш окремих ключових компетенцiй i професшно! компетентностi загалом, не виключаючи при цьому оволодiння способами художньо! творчостi, стил1зацй, пошуку аналогiв проектних зразкiв, запозичення аналогiв з шших видiв мистецтва тощо.
Загальновiдомою е практика звернення майбутнiх дизайнерiв до вивчення iсторичних пам'яток та !х стилiзацiю у сучасних формах. Але сучасш тенденцп дизайн-освiти спрямованi не лише на засвоення студентами юторичних матерiалiв, використовуючи фантазiю майбутнього дизайнера на створення художнього образу методом трансформацп форми або ститзаци зображення, а у завданнях орiентувати студента у його творчих роботах, використовуючи вiзуальну шформащю при оволодiннi методами образного проектування.
Для устшно! реалiзацп стратеги розвитку дизайн-освiти особливу увагу слщ придiляти аналiзу тенденцiй у розвитку дизайну, вивченню iнновацiй та дослщжень. Чим ранiше отри1мано шформащю, тим впевнешше можна планувати подальший розвиток рiзних галузей дизайн-освiти: графiчного дизайну, дизайну стилю, дизайну штер'еру тощо.
Сучасною тенденцiею розвитку вищо! професшно! освiти е И випереджальний поступ у загальному прогресивному розвитку суспшьства. Здiйснювати такий випереджальний рух покликан науковi центри i лаборатори при унiверситетах системи вищо! осв^и Укра!ни. Широкi можливостi в цьому напрямку вiдкриваються перед вишами, що спецiалiзуються в галузi професшно! тдготовки майбутнiх дизайнер iв.
До сучасного графiчного дизайну, як i до майбутшх дизайнерiв висуваються вимоги гостро вщчувати виклики часу, здатнiсть вiдображати день сьогодшшнш i передбачати завтрашнiй. Ц властивост зумовлюють швидку реакцiю на появу нових технологiчних можливостей. Скористатися цими можливостями у професiйнiй шдготовщ дизайнерiв - велiння часу i нагальна вимога ринку працi. Вщповщнють цим вимогам е ознакою конкурентоздатносп фах1вця, а разом з тим i вишу та його викладачiв, яю готують фахiвцiв високого профеайного рiвня.
Швидкий розвиток дизайн-освiти проявляються у тому, що студенти, готуючись до виконання курсових i дипломних робiт, ознайомлюються iз плануванням створення та розширення дизайнерського бренду, продажом брендових товарiв, як зберегти штелектуальну власнiсть.
На кафедрi основ виробництва та дизайну Полтавського нацiонального педагопчного унiверситету iменi В. Г. Короленка бшьше десяти рокiв вивчаються рiзнi види дизайну, але студенти найкраще оволодiвають одним iз його видiв - графiчним дизайном. Майбутнi фахiвцi вправно оволодiвають рiзними видами графiчноI дiяльностi, розробляючи рiзноманiтнi вироби, як промислових зразкiв, так i побутових речей.
Значне збiльшення iнтересу до сучасних 1нтернет технологiй, !х швидкий розвиток, поширення, вихiд на певний яюсний рiвень ефективностi у вiзуалiзацп шформаци, сприяють значному припливу професшних дизайнерiв в цю все ще нову галузь графiчного дизайну. Накопичений досвщ i унiкальна можливiсть доступу до ресуршв веб-дизайну дозволяе сьогодш побачити веб-сайти, що за сво!ми графiчними i естетичними особливостями пов'язаш з рiзними напрямками в графiчному дизайнi. Проблеми адаптаци та взаемоди iнтернету з альтернативними iнформацiйними джерелами, пошук вiзуальноI едностi з шшими об'ектами графiчного дизайну пiднiмають питання визначення стилю у веб-дизайнi, ршення якого лягае на дизайнерiв-практикiв та мистецтвознавщв [1, с. 183].
Формувати власний стиль у поданш шформаци майбутнiй дизайнер розпочинае у процеш професiйноI пiдготовки у вузi тд керiвництвом досвiдчених викладачiв, якi проводять консультацiI, висловлюють сво! рекомендацiI i допомагають випускникам втiлювати новi ще! у конкретних дипломних проектах.
Дизайн-освiта в УкраIнi на шляху свого розвитку пройшла багато випробувань та змш. Нинi вона е важливою та самостшною складовою художньо-мистецько! освiти та здiйснюе великий вплив на культуру суспшьства.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бородаев Д. Веб-сайт как объект графического дизайна: дис. канд. искусствоведения / Д. Бородаев.
- Харьков: ХГФДИ, 2004. - 232 с.
_ВИВЧАСМО ДОСВ1Д_
2. Шмагало Р. Т. Мистецька освгга в Укра!ш середини Х1Х- середини ХХ столитя: структурування, методологiя, художнi позицп / Шмагало Р. Т. ; Львiвськa нaцiонaльнa aкaдемiя мистецтв. - Л., 2005. - 228 с.
3. Шумега С. С. Дизайн. Iсторiя зародження та розвитку дизайну. Iсторiя дизайну меблiв та штер'ера: навчальний посiбник / Шумега С С. - К.: Центр навчально! лггератури, 2004. - 298 с.
REFERENCES
1. Borodaev D. Veb-sait kak ob"ekt graficheskogo dizaina [Website How object graphic design]. dis. kand. Iskusstvovedeniya, Kharkov, 2004, 232 p.
2. Shmahalo R T. Mystets'ka osvita v Ukrayini seredyny XIX - seredyny ХХ stolittya: strukturuvannya, metodolohiya, khudozhni pozytsiyi [Art Education in Ukraine in mid XlXth mid-XXth century: structure, methodology, artistic positions] / Shmahalo R. T., L'vivs'ka natsional'na akademiya mystetstv, Lviv, 2005, 324 p.
3. Shumeha S. S. Dyzayn. Istoriya zarodzhennya ta rozvytku dyzaynu. Istoriya dyzaynu mebliv ta inter"year [Design. History of origin and development of design. The history of furniture design and interior: Tutorial]. Navchal'nyy posibnyk. Kyiv: Tsentr navchal'noyi literatury, 2004, 298 p.
УДК 378 (075)
С. П. ПАВХ, I. I. ПАВХ
РОБОЧИЙ ЗОШИТ ЯК ЗАС1Б АКТИВ1ЗАЦИ САМОСТШНО1 РОБОТИ
СТУДЕНТ1В
Розглянуто самостгйну роботу як чинник активгзацИ п1знавально'1 дгяльностг студентгв. Констатовано пгдвищення творчо'1 активностг та п1знавально'1 дгяльностг студентгв у процесi вивчення фахових дисциплiн з використанням робочого зошита. Встановлено основнi пiдходи до визначення структури та змiсту робочого зошитi з фахових дисциплiн. Доведено, що застосування робочого зошита в самостiйнiй роботi студентiв сприяе закрiпленню i розширенню знань, розвиваеу майбуттх фахiвцiв творче мислення, активiзуе Их навчальну дiяльнiсть.
Ключовi слова: робочий зошит, самостшна робота студентiв, структура робочого зошита, трудове навчання, навчальний процес.
С. П. ПАВХ, И. И. ПАВХ
РАБОЧАЯ ТЕТРАДЬ КАК СРЕДСТВО АКТИВИЗАЦИИ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ СТУДЕНТОВ
Рассмотрено самостоятельную работу как фактор активизации познавательной деятельности студентов. Констатировано повышение творческой активности и познавательной деятельности студентов в процессе изучения специальных дисциплин с использованием рабочей тетради. Установлены основные подходы к определению структуры и содержания рабочего тетради с профессиональных дисциплин. Отмечено, что использование рабочей тетради в самостоятельной работе студентов содействует укреплению и расширению знаний, развивает в будущих специалистов творческое мышление, активизирует их учебную деятельность.
Ключевые слова: рабочая тетрадь, самостоятельная работа студентов, структура рабочей тетради, трудовое обучение, учебный процесс.
S. PAVKH, I. PAVKH
WORKBOOK AS A MEANS OF ACTIVATION OF STUDENTS' INDEPENDENT
WORK
The article deals with independent work as a factor of activization of cognitive activity of students. It has been stated that the usage of a workbook in the process of study of professional disciplines increases students' creative and cognitive activity. The basic approaches to the structure and content of workbooks designed to study professional disciplines have been determined. The author proves that the usage of a workbook in students' independent work facilitates the consolidation and
