CC BY
44
- побудовi всього навчально-виховного процесу з урахуванням досягнення головного результату тдготовки фахiвця з високим рiвнем професiйноï компетентностi;
- переходi кожного викладача, зайнятого в процесi тдготовки студенпв, вiд передачi професiйно значимоï iнформацiï й органiзацiï до керiвництва самостiйною навчально-пiзнавальною i професшно-практичною дiяльнiстю студентiв;
- усвiдомленнi викладачем своеï ролi у пiдтримцi становления новоï генераци фахiвцiв, заснованого на волi вибору i самовизначення, проявi творчих здiбностей i формуваннi професшно1' свiдомостi, адекватно!' потребам суспiльства й особистосп;
- переорieнтацiï на розвиток особистосп майбутнього педагога, змш суб'ектно-об'ектних вiдносин на суб'eктно-суб'eктнi, системному баченш моделi майбутнього фахiвця як сукупносп особистiсних i професiйних якостей.
Усе це вимагае перебудови свщомосп викладацького корпусу, творчоï роботи з перегляду власноï ролi i функщй, пiдвищения своеï компетентностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бiбiк Н. М. Компетентнiсна освгга - вiд теорiï до практики / Бiбiк Н. М., Срмаков I. Г., Овчарук О. В. - К.: Плеяда, 2005. - 120 с.
2. Болотов В. А. Компетентносная модель: от идеи к образовательной парадигме / Болотов В. А., Сериков В. В. // Педагогика. - 2003. - № 10. - С. 9-14.
3. Срмаков I. Педагопка життетворчосп: орiеитири для XXI столгття, кроки до компетентносп та теграци в суспшьство / Срмаков I. // Науково-методичний збiрник. - К.: Контекст, 2000. - С. 18-19.
4. Жук О. Л. Компетентности подход в высшем профессиональном образовании / Жук О. Л. // Адукацыя i выхаванне. - 2004. - № 12. - С. 41-48.
5. Жук О. Л. Психолого-педагогическая компетентность выпускника университета / Жук О. Л. // Вышэйшая школа. - 2004. - № 6. - С. 45-51.
6. Зимняя И. А. Ключевые компетенции - новая парадигма результата образования / Зимняя И. А. // Высшее образование. - 2003. - № 5. - С. 34-42.
7. Овчарук О. В. Компетеншосп як ключ до оновлення змiсту освгти / Овчарук О. В. // Стратепя реформування освгти в Украш. - К.: К1.С., 2003. - С. 68-75.
8. Пометун О. I. Компетентшсний тдхщ - найважливший орiентир розвитку сучасно" освгти / Пометун О. I. // Рвдна школа. - 2005. - ичень. - С. 65-69.
9. Раков С. А. Формування математичних компетентностей випускника школи як м^я математично1 осв^и / Раков С. А // Математика в школг - 2005. - № 5. - С. 2-8.
10. Селевко Г. Компетентности и их классификация / Селевко Г. // Народное образование. - 2004. -№ 4. - С. 138-143.
11. Хуторской А. В. Ключевые компетенции как компонент личностно ориентированной парадигмы образования / Хуторской А. В. // Народное образование. - 2003. - №2.- С. 58-64.
12. Key Competencies. A developing concept in general compulsory education. Eurydice. The information network on education in Europe, 2002. - 28 p.
УДК 378. 22. 016: 377]: 7.012
Ю. А. СР1БНА
ДИЗАЙН-ОСВ1ТА ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСIЙНОÏ ПОДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ
ТЕХНОЛОГИ
В епоху науково-техтчного прогресу особливог aKmyanbHocmi набувае естетична di^bmcmb oco6ucmocmi. Саме тому освта повинна дати випускникам загальне уявлення про ece6i4He поширення дизайну в життi сучасного сустльства. Дизайн фактично проникае у вd сфери життя розвинутих краш i стае неодмтним компонентом мaсовоï та елiтaрноï культури, тому його вважають творчiстю майбутнього. З огляду на сказане, виникае нагальна потреба розробки мехатзму вдосконалення тдготовки студентiв — майбуттх учителiв технологи до вивчення в загальноосвттх навчальних закладах основ дизайну та до^дження шляхiв його практичного упровадження.
Ключовi слова: дизайн, дизайн-освта, професшно-техтчна освта, художньо-конструкторська дiяльнiсть, профеЫйна дiяльнiсть, техтко-естетичт знання.
Ю. А. СРИБНА
ДИЗАЙН-ОБРАЗОВАНИЕ КАК СОСТАВЛЯЮЩАЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ УЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГИИ
В эпоху научно-технического прогресса особой актуальности приобретает эстетическая деятельность личности. Именно поэтому образование должно дать своим выпускникам общее представление о всестороннем распространении дизайна в жизни современного общества. Дизайн фактически внедряется во все сферы жизни развитых стран и стает непременным компонентом массовой и элитарной культуры, поэтому его считают творчеством будущего. Возникает насущная необходимость разработки механизма усовершенствования подготовки студентов — будущих учителей технологии к изучению в общеобразовательных учебных заведениях основ дизайна и исследования путей его практического внедрения.
Ключевые слова: дизайн, дизайн-образование, профессионально-техническое образование, художественно-конструкторская деятельность, профессиональная деятельность, технико-эстетические знания.
Ju. A. SRIBNA
DESIGN-EDUCATION AS A COMPONENT TECHNOLOGY TEACHER
TRAINING
Aesthetic activities of the individual is especially important in the era of scientific progress. That is why our education should give to graduates a comprehensive overview of the design distribution in the life of modern society. Design actually penetrates into all spheres of life in developed countries and has become an indispensable component of the mass and elite culture, that is why it is considered as future creating. Therefore there is an urgent need to develop mechanisms and to improve preparation of students as future technology teachers to study basic design principles and research ways of its practical implementation in secondary schools.
Keywords: design, design education, vocational education, art and engineering activities, professional activities, technical and aesthetic knowledge.
Сучасний етап розвитку нашого сустльства вимагае ввд освггньо! галузi забезпечення формування творчо!', багатогранно розвинуто! особистосп.
Саме тому освиа повинна дати сво!м випускникам загальне уявлення про всебiчне поширення дизайну в житп сучасного сустльства, про перетворення дiяльностi художника, конструктора-дизайнера, про важливють впливу оптимально! оргашзаци виробничого i побутового середовища сучасно! людини, або, точшше кажучи, - людини найближчого майбутнього.
Уже сьогодш дизайн розглядаеться як концепщя способу життя. Тому вш повинен не лише формувати естетичш вдеали, визначати потреби i спрямовувати сустльство на ri продукти й матерiали, як юнують у достатнш шлькосп та не наносять шкоди навколишньому середовищу; не лише впливати на економiчне використання ресурсiв, але творити середовище життедiяльностi, яке б сприяло лише здоровому способу життя людини [6, с. 152].
Дизайн - проектна дiяльнiсть у сферi матерiальноi' культури. Отже, вiн безпосередньо впливае на створений людиною штучний свiт i його взаемозв'язок iз природою.
Дизайн з його здатшстю iнтегрувати наукову, технiчну й художню дiяльнiсть мае надзвичайно великий виховний i розвивальний потенцiал у справi формування творчо! особистостi.
За останне десятилитя поняття «дизайн» мiцно ввшшло в наше життя. Поступово приходить розумшня того, що вiн здатний активно впливати на естетичне почуття й комфортнiсть iснування кожно! людини, але його потенщал лише цим не обмежуеться. Ще належним чином не ощнеш можливостi дизайну в народнш освiтi, у розвитку штелекту його
засобами. Мiж тим, виконуючи водночас кшька можливих функцiй: вiдображуючу, виховну, пiзнавальну, комунiкативну, гедонiстичну, - вш е школою творчого та дшового мислення [5].
Роботу студенпв супроводжують рiзнi позитивнi й негативнi емоцшш стани: задоволення й незадоволення процесом i результатом працi, упевненiсть i сумнiви, прагнення до мети, бадьорий i пригнiчений, радiсний або сумний настрш, що по-рiзному може впливати на процес творчостi. Емоцiйнiсть художньо! думки створюе особливий духовний змют твору.
Так, саме мистецтво дизайну певною мiрою розвивае творчий склад мислення i е шляхом виховання; не стiльки предмет, якому потрiбно навчати, ск1льки метод навчання будь-якому i всiм предметам [4].
У зв'язку з цим, ставиться завдання щодо впровадження основ дизайну в систему загально! освiти, що означае, крiм засвоення знань, ще й навчання самостшному мисленню, виховання потреби в постшному поповненнi сво!х знань i формування здатностi до рiзних видiв художньо-естетично! дiяльностi. Так1 якосп особистостi, як самостiйнiсть, творчiсть, актившсть найповнiше формуються у процесi дизайн-дiяльностi.
У вичизнянш педагогiцi недостатньо вивчеш питання змiсту, методiв, форм роботи з популяризацп знань про дизайн серед учшвсько! молодi. Мало опублшовано повнощнно! методично! лiтератури з порушено! проблеми на допомогу викладачу школи, студi!, гуртка.
Аналiз сучасно! практики вивчення мистецтва в школi дае тдстави вважати, що знайомство учшв з дизайном носить здебiльшого етзодичний характер i не вiдповiдае вимогам, що поставлен Державною нацiональною програмою «Освиа». Формування i розвиток професшних навичок у художньо-дизайнерськ1й творчостi дтай та впровадження нових навчальних програм необхiдно поеднувати з пiдготовкою i навчанням педагогiв, якi будуть працювати з цими дiтьми за програмами, методично та структурно пов'язаними з дизайн-освiтою.
Питання змiсту технолопчно! пiдготовки учнiв у школi, студента у ВНЗ порушували у наукових i методичних працях науковцi-педагоги: П. Атутов, С. Батишев, Р. Гуревич, О. Коберник, В. Мадзiгон, В.Сидоренко, М. Скатюн, В. Стешенко, В. Терещук, Д. Тхоржевський та ш.
Прiоритетним завданням у сферi штеграцп художньо! освiти та дизайну варто вважати тдготовку педагогiчних кадр1в до використання дизайн-освии у сво!й дальность Це висувае новi вимоги до юнуючо! системи пiдготовки та перетдготовки вчителiв трудового навчання.
На Генеральнш асамбле! МРО1Ду, яка вiдбулась у Лондош в 1969 р., поняття дизайну витлумачено так - це творча дiяльнiсть, мета яко! - формування гармоншного предметного середовища, яке найбшьш повно задовольняе матерiальнi i духовнi потреби людини [2].
Науковщ в галузi естетики стверджують, що проблема формування естетично! культури тдростаючого поколiння мае бути одшею з проввдних у школi, адже при вивченш будь-якого предмету е можливють для опанування учнями вмiннями бачити красу людсько! працi. Ця ж думка стверджуеться в роботах В. Атутова, Н. Ветрова, I. Киященко. Так, В. Атутов, спираючись на аналiз тенденцiй розвитку полiтехнiчного i трудового навчання у сторону !х творчого, проблемного характеру, вважае за потрiбне обов'язкове вивчення в школi основ дизайну, ергономiки, iнженерно! i соцiально! психологi! й iнших дисциплш, що з'явились останнiми роками [1].
Навчання засобами дизайну стрiмко прискорюе формування iнтелекту, оск1льки використовуються вс три типи власне мислиннево! дальности наочно-дiловий, чуттево-образний, поняттево-логiчний. Воно розвивае просторово-часове уявлення, формуе моральну культуру та соцiально-екологiчний свiтогляд.
Дизайн синтезуе духовне та матерiальне й виступае системою культурно-естетичних зв'язкiв. Побутовi речi знаряддя працi несуть у собi дух i суть людсько! культури. Отже, дизайн е репрезентований вид мистецтва, який виконуе роль юторично! трансляцi!. Як могутнiй зааб комунiкацi!, вiн об'еднуе людей у суспшьш групи за законам стилю, напряму, моди.
У наш час до художньо-конструкторсько! дiяльностi, до рiзних видiв проектування залучаеться все бшьше людей. У промисловому проектуваннi ввдокремився самостiйний напрям - дизайн, який поеднав у собi творчий пошук науково! думки й художню уяву.
Останнiми роками у вiтчизнянiй i зарубiжнiй спецiальнiй лiтературi усе частше зустрiчаються обгрунтованi заяви про серйозт вiдставання змiсту середньо! i вищо! освiти вiд потреб науково-технiчного прогресу та модершзацп неперервно! системи.
Ряд фахiвцiв (С. М. Лазарев, М. М. Скатшн, С. У. Гончаренко, В. П. Тименко, В. В. Чернишов), зарубiжних дослiдникiв (А. I. Павловський, К. Томас та т.) вiдзначають, що змiст навчання основам дизайну i його форми реалiзацii у загальноосвiтнiх навчальних закладах не ввдповщають сучасним вимогам.
У зв'язку з цим ставиться завдання щодо актуалiзацil знань i формування художньо-конструкторських умiнь учнiв, !х здатносп до рiзних форм естетично! дiяльностi. Цi якост через сво! професшт особливостi найповнiше формуються в процеа дизайн-дiяльностi.
Змiст технолопчно! освiти в загальноосвинт школi, який побудований на принципах варiативностi i творчостi, передбачае досить активне вивчення у 5-9 та 10-11 класах основ дизайну. Адже дизайн - це мiждисциплiнарна художня дiяльнiсть, у як1й забезпечено синтез наукових знань, техтчно! творчосп й художньо-образного мислення. Це дiяльнiсть, що пов'язана з органiзацiею предметного довшлля на засадах краси i доцiльностi та забезпечуе проектування нових предметно-пластичних форм, послуг у вах сферах життедiяльностi людини. З професшним напрямом, «людина-природа» спiввiдноситься ландшафтний дизайн, iз напрямом «людина-людина» - етшчний дизайн, «людина-техшка» спiввiдноситься iз промисловим дизайном, «людина-знаковi системи» - iз графiчним дизайном, «людина-художт образи» - iз дизайном середовища (iнтер'ерiв, екстер'ерiв).
Важливим аргументом необхiдностi вивчення основ дизайну в школi е те, що, крiм розвитку учнiв, вш мае потужний виховний потенцiал, оскшьки створюе умови для формування естетичних смакiв, культури працi.
Особливий акцент на цьому роблять британсьш фахiвцi, оск1льки на !х думку, дизайнерська освиа повинна готувати випускникiв шкш до стрiмких змiн у суспшьстш, а не до засобiв пристосування до нього - того суспшьства, яке вiдоме нам сьогоднi. З ще! позици дизайнерська освiта повинна не тшьки iнтегрувати всi отримаш в школi загальнi й спещальш знання, умiння та навички, а й сформувати певнi риси особистосп, необхвдт для активного сприйняття змш, що проходять у суспiльствi. В англшськш школi це здiйснюеться не автоматично, а цшеспрямовано, при активнш творчiй участi викладачiв, як1 сприяють розвитку тих чи iнших позитивних якостей особистостi, допомагають долати властивi старшому школяревi сумнiви та шше.
Дизайн говорить своею мовою, звертаючись до вах без винятку за допомогою гарного зручного одягу компактних та естетичних електроприладiв; крiсел, що стимулюють вiдпочинок та працю; комфортабельних засобiв транспорту тощо. На вих впливають вiзуальнi комушкацп дизайну: дорожш знаки, вивiски магазинiв, пiктограми рекламних плакатыв, також обкладинки, оформления книг. Все це потрапляе в поле зору кожно! людини, сприяючи вихованню смаку.
Отже активне вивчення в загальноосв^нш школi та позашк1льних закладах основ дизайну, ям здебiльшого викладають вчителi технологil, ставить новi вимоги до !х професiйноl пiдготовки. Адже одним з важливих компонент1в професшно! дiяльностi вчителiв ц^е! галузi знань е навчання учшв 5-11 клаив дизайнерсько! майстерностi. Все це вимагае впровадження у змiст професiйноl тдготовки майбутшх учителiв технологil спецiального курсу, який би оргашчно поеднував теоретичну, практичну i методичну складову ххньо! дизайн-освiти.
Елементи дизайн-освiти в експериментальному порядку вводяться також до програм середнiх загальноосвiтнiх шкiл багатьох зарубiжних кра!н. Метою цих загальноосвiтнiх предмепв е формування навичок проектно-художнього мислення, зорово! культури i сприйняття, навчання безпосереднт дизайнерськ1й дiяльностi.
Згiдно з Постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни (ввд 20 сiчня 1997 р. № 39) «Про першочерговi заходи щодо розвитку нацюнально! системи дизайну та ергономiки i впровадження !х досягнень у промисловому комплексi, об'ектах житлово!, виробничо! та соцiально-культурноl сфер» перед сучасною освiтою постае комплекс нових проблем, спрямованих на розвиток нацюнально! дизайн - освии.
Таким чином зростае роль школи, викладачiв у вирiшеннi цього питания. Адже вiд того, наск1льки !хш можливостi, здiбностi та особистiснi якосп вiдповiдають сьогоденним проблемам.
Дизайн-освiта у вищому педагогiчному навчальному закладi повинна бути спрямована не тшьки на формування у студентiв професiйний знань та умшь, а й готовностi до навчання основам дизайну учнiв.
Аналiз рiвня сучасно! освiти, методiв тзнання, рiзних поглядiв та позицiй теоретишв i методологiв дизайну (Н. Ароса, Б. Арчера, М. Блека, А. Джура, В. Сидоренка, Е. Соттаса) дае тдставу стверджувати, що основними аргументами на користь запровадження дизайну в освггу е те, що вш мае потужний освiтнiй, розвиваючий та виховний потенцiал, сприяе розумовому розвитку особистостi через предметно-образш (iконiчнi) способи пiзнания; створюе сприятливi умови для самореалiзацi! особистосл школяра у художньо-естетичнш дiяльностi.
Провiдною метою i завданням дизайн-освiти е формування гармоншно розвинено! особистостi, яка мае там складники: науковий свиогляд; аналиико-синтетичне, абстрактне й творче мислення; уяву, фантазш, iнту!цiю; розумовi здiбностi i почуття у !хнiй едностi i гармони; трудовi та художньо-конструкторськi знання, вмiния i навички; культуру пращ; естетичш смаки; органiзаторськi здiбностi тощо.
Водночас, вивчення та аналiз змюту урочного, позаурочного i позашшльного навчання учшв основам дизайну дае тдстави стверджувати, що у системi загально! освiти дизайн здебiльшого сприймаеться як «естетика». Вiдомi нам навчальнi програми з дизайну та художнього конструювання складаються за принципом перелiку тематики, що стосуеться дизайну, але не пов'язаш з системними положениями, в основу яких закладено еднiсть i взаемозв'язок художнiх, наукових, трудових знань, умшь i навичок. До тепершнього часу недостатньо навчально-методично! лiтератури з основ художнього конструювання та дизайну для школи. Вивчення основ дизайну варто здшснювати не тшьки в позашшльнш художнш пiдготовцi, а також у процес трудового навчання, тому що без знань основ дизайну, художнього конструювання, ергономiки, створення учнем техшчно як1сних вироб1в не е можливим. Отже, для включення техшко-естетичних знань у процес навчання учшв необхвдно розробити науково-обгрунтований змiст та методику вивчення основ дизайну на рiзних етапах системи осв^и.
Сучасне навчання основам дизайну, як видно iз суджень науковцiв-педагогiв (I. Волощук, Л. Загайкевич, Г. Левченко, В. Тименко), теоретиков та методологiв у галузi дизайну (С. Лазарев, Л. Новикова, В. Плишевський, Ф. Погань, О. В. Чернишов, I. Штейн), можливе за умови обгрунтування теоретично! основи дизайн-освии, зокрема теорi! i методики навчання основам дизайну у процес технологiчно! пiдготовки. Досягнення ще! мети дозволить пiдвищити ефективнiсть реалiзацi! освiтньо! галузi «Технологiя», нового змюту трудового навчання, сприятиме успiшнiшому впровадженню дизайн-освiти не тiльки в загальноосвггшх навчальних закладах, а й у позакласнш гуртковiй, студiйнiй та клубнш робот!
У сучасних умовах розвиток дизайну професшна дiяльнiсть у цш галузi знаходиться у прямiй залежноси вiд загального рiвня духовно! та матерiально! культури суспiльства, вiдповiдно й кожного !! члена. Це обумовлюе об'ективну необхiднiсть певного рiвня освiченостi в галузi цього виду мистецтва. Залучення до дизайну учнiвсько! молод! крiм сприяння виявленню та розвитку вроджених здiбностей буде допомагати наближенню школьного навчання до життя, загально! культури, творчо! активностi, виховання працелюбносп, прагнення творити за законами краси в будь-якш сферi дiяльностi. Оргашзащя повноцiнного, педагогiчно доцiльного ознайомлення школярiв з художньо-проектною дiяльнiстю, посильно! дитячо! дизайнерсько! творчостi е значним резервом для тдвищення рiвня дизайнерсько! осв^и [5].
Так, саме мистецтво дизайну певною мiрою розвивае творчий склад мислення i е шляхом виховання; не стшьки предмет, якому потрiбно навчати, скiльки метод навчання будь-якому i всiм предметам [4].
Визначальною рисою укра!нсько! системи освии е глибока науковiсть змiсту осв^и. Одна з особливостей сучасно! науки - !! iнтеграцiя, прагнення до об'еднання теоретичного знання в цшсну систему, яка вiдображае об'ективний сви в його едностi i розвитку. !нтегращя
сучасного наукового знання, як одна з найважливших тенденцiй розвитку науки, повинна знайти воображения у професшному навчаннi [3].
Прiоритетним завданням у сферi штеграцп художньо! освiти та дизайну варто вважати тдготовку педагопчних кадр1в до використання дизайн-освии у сво!й дiяльностi. Це висувае новi вимоги до юнуючо! системи тдготовки та перетдготовки вчителiв технологи.
Ниш дизайн фактично проникае у вс сфери життя розвинутих кра!н i стае неодмiнним компонентом масово! та еттарно! культури, тому його вважають творчютю майбутнього. Вiтчизняний дизайн, на жаль, ввдстае вiд свiтового, дои не посвдаючи належного йому мюця в системi художньо! культури та освгти.
У зв'язку з цим виникае нагальна потреба розробки мехашзму вдосконалення пiдготовки студентiв - майбутшх учителiв технологи до вивчення у загальноосвишх навчальних закладах основ дизайну та до^дження шляхiв його практичного впровадження. Це сприятиме процесу реформування i розвитку технологiчно! освiти молодi в Укра!нi, створенню умов для формування здiбностей людини у ввдповвдност з вимогами, якi висувае до не! науково-технiчний прогрес як до громадянина XXI столiття.
Л1ТЕРАТУРА
1. Атутов П. Р. Связь трудового обучения с основами наук: [кн. для учителя] / П. Р. Атутов, М. И. Бабкин, Ю. К. Васильев. - М.: Просвещение, 1983. - 128с.
2. Барташевич А. А., Мельников А. Т. Основы художественного конструирования. - Минск; Высш. шк., 2000. - 238 с.
3. Вдовиченко В., ймошк А., Тименко В. Промисловий дизайн: Програма для 10-11 клаив. Профшьне навчання // Сшьська школа Укра!ни. - 2004. - № 31. - С. 10-22.
4. Волкотруб И. Т. Основы художественного конструирования. Моделирование материалов и биоформ. - К.: Высшая школа, 1982. -152 с.
5. Декоративно-прикладне мистецтво з практикумом у навчальних майстернях: Навч. ПоЫбник / За. ред. Антоновича G. А. - Ч.1. - XI. - К., 1993. - 317 с.
6. Удод Г. С, Прусак О. В, Прусак В. Ф. Еколопчний аспект в дизайш середовища / Проблеми та перспективи розвитку деревообробно! промисловосп: Матерiали наук.-тех. конф. (24-26 кв^тня 2002 p.). - Львiв: УкрДЛТУ, ТФ, 2002. - С. 149-153.
УДК 371.048
А. М. ПАШИНСЬКИЙ, Р. I. ЗАГОРОДН1Й
ОСОБЛИВОСТ1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТШХ ФАХ1ВЦ1В ТРАНСПОРТНО1 СПРАВИ ТА II РЕАЛ1ЗАЦ1Я У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕС1
Розкрито особливостi тдготовки майбутшх викладачiв практичного навчання в галузi транспорту. Звернута увага на окремi аспекти пов'язат з вивченням дисциплт циклу профеЫйно! тдготовки, циклу самосттного вибору навчального закладу та втьного вибору студентiв. Окреслено можливостi покращення вивчення спещальних дисциплiн фаховог тдготовки iнженерiв-педагогiв.
Ключовi слова: транспорт, транспортт машини, дiагностика автомобiлiв, техтчне обслуговування.
А. М. ПАШИНСКИЙ, Р. И. ЗАГОРОДНИЙ
ОСОБЕННОСТИ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ ТРАНСПОРТНОГО ДЕЛА И ЕЕ РЕАЛИЗАЦИЯ В УЧЕБНОМ ПРОЦЕССЕ
В статье раскрываются отдельные аспекты связанные с подготовкой преподавателей практического обучения в области транспорта. Обращено внимание на отдельные аспекты связаны с изучением дисциплин цикла профессиональной подготовки, цикла самостоятельного выбора учебного
