CC BY
179
Проанализированы особенности экологизации содержания дизайн-образования на основе принципов экологического дизайна и формирования экологического мировоззрения как важной составляющей профессиональной культуры будущего ландшафтного дизайнера. Обоснована необходимость экологического воспитания студентов и диффузного включения вопросов экодизайна в содержание большинства учебных дисциплин.
Ключевые слова: экодизайн, экологическое воспитание, экологическое мировоззрение, дизайн-образование.
Trotska O.S. Ecodesign in the context solution of a problem of ecologization of design education
The features of ecologization of the content of design education based on the principles and tools of ecological design and formation of environmental mindset as an important component of the professional culture of the pre-service landscape designer has been analyzed in the article. There has been substantiated the necessity of environmental education and the diffuse integration of ecodesign issues in the content of most academic disciplines.
Keywords: ecodesign, environmental education, environmental mindset, design education.
УДК 37:7.012:373.62 Доц. О. О. Фурса, канд. пед. наук, ректор - Мистецький тститут художнього моделювання i дизайну т. Сальвадора Далi
ОСНОВН1 НАПРЯМИ I ЧИННИКИ СТАНОВЛЕННЯ ДИЗАЙН-ОСВ1ТИ
Осмислено проблему функщонування та розвитку сучасно! дизайн-освгти. В ютори-ко-педагопчному контекст розглянуто i прокоментовано традицшш подходи до подготовки фахiвцiв ще! галуз^ Особливу увагу звернено на розмежування специфши двох понять: "яюиъ вищо! освгги" та "яюиъ подготовки у ВНЗ" щодо професшно! подготовки дизайнеров.
Ключовi слова: дизайн-освгга, яюсть вищо! освiти, якiсть вишiвсько'í подготовки, модернiзацiя професшно! освiти, фундаменталiзадiя вищо! освгги.
Постановка проблеми, '11 зв'язок iз важливими завданнями. Становлен-ня ринкових вiдносин потребуе значно!' кшькосп професiйно пiдготовлених фахов-щв, здатних зробити вiтчизняну продукцию конкурентоспроможною завдяки вдос-коналенню 11 естетичних якостей. Ввд забезпеченостi провiдних галузей нащональ-но!' економiки висококвалiфiкованими кадрами ктотно залежить успiшнiсть вирь шення цього надважливого завдання, що потребуе посалено!' уваги до професiйноí тдготовки дизайнерiв, 11 структури, змiсту й оргашзацл. Особливо!' актуальностi на сучасному етап набувае проблема вивчення становления i розвитку системи освiтньоí пiдготовки дизайнерiв в Укрш'ш i свiтi як неввд'емно!' складово!' загально!' системи вищо!' освгги й даевого фактора розвитку проектно!' культури сустльства.
До об'ективних чиннишв, що обумовлюють становлення i розвиток дизайн-освiти в Украш, варто вiднести таш:
• становления в Украш ринкових вiдносин ^ вiдповiдно, iстотне i рiзке збшьшен-ня iмпортноí, часто неякiсноí продукцн на внутрiшньому ринку, що спричинили необхщтсть пiдготовки професiйних дизайнерiв, спроможних протиставити свш продукт аналогiчним iмпортованим зразкам;
• намагання уряду забезпечити сталий пiдйом економiки, з одного боку, потрiбно акцентувати увагу сустльства на значному пiдвищеннi якостi (зокрема в ди-зайнi) вироблених в Украш товарiв, призначених як на експорт, так i для внут-рiшнього ринку, з iншого - збшьшити державне замовлення щодо професшно'1 пiдготовки дизайнерiв, якi забезпечать зростання якостi товарiв вiтчизняного ви-робництва;
• спрямоватсть на европейську iнтеграцiю Украши, пов'язану з виршенням проблем гуматзацп середовища життедiяльностi людини, а дизайн i система дизайн-освiти - це визнат у свiтi шструменти тако'1 гуманiзацií.
Зв'язок роботи з науковими програмами. Дослiдження е складовою час-тиною науково-дослiдноí теми вщдшу теорií та iсторií педагогiчноí майстерносп 1нституту педагогiчноí освiти i освгги дорослих НАПН Украши "Розвиток педаго-гiчноí майстерностi викладачш у вищих навчальних закладах непедагогiчного про-фшю в умовах iнформацiйно-технологiчного суспiльства".
Анашз останнгх дослщжень i публшацш. Теоретичнi основи мистецько1 ^ зокрема, дизайнерсько1 освiти висвiтленi в працях Г. Гребенюка, В. Даниленка, О. Олексюк, О. Отич, В. Прусака, О. Рудницько1, В. Тименка та ш. Мистецтво дизайну представлене як фактор iстотних соцiальних змш i несе в собi значний потенциал перетворень економiчноí i культурно1 сфер (Т. Адорно, Д. Белл, З. Беге-нау, М. Вебер, Г. Гессен, К. Джонс, Г. Земпер, Т. Кун, Г. Маркузе, Г. Рид, Ж -П. Ркер, М. Мак-Люен, Т. Парсонс, Г. Саймон, О. Хаксл^ I. Тен та ш.). Означена позищя наявна й у працях сучасних росшських i украшських фшософш, митщв i педагогiв (У. Арiстова, В. Аронов, В. Бiблер, О. Гешсаретський, В. Даниленко, О. Долженко, Е. 1льенков, М. Каган, Л. Новшова, В. Прусак, В. Разумний, Г. Щед-ровицький та ш.).
Мета роботи. Для виокремлення особливостей функцюнування i розвитку сучасно1 дизайн-освiти, необидно з'ясувати насамперед традицшш напрями щодо шдготовки фах1вц1в означено1 галузi, що i визначило мету й завдання роботи.
Виклад основного матерiалу дослщження. У спектрi перспективних нап-рямш пiдготовки дизайнерiв мають не тшьки вiдображатися поточнi потреби сус-шльства, а й ураховуватися динамжа íх еволюцл. В умовах пост1йно1 мшливосп змiсту знань, постiйного збiльшення íх обсягу зростаючими темпами в усх кра-1нах тривае реформування вищо1 школи за такими напрямами:
• модертзащя з метою пiдвищення якоси вищо! професiйноí освии;
• диверсифшащя та iнтеграцiя з наукою i виробництвом;
• демократизацiя, гуманiзацiя та гуматтаризащя;
• фундаменталiзацiя, неперервнiсть i комп'ютеризащя.
Кожний iз цих напрямш вiдрiзняеться специфiчним вiдображенням у розвитку дизайнерсько1 освiти. II ефективнкть залежить вiд того, наскшьки повно i глибоко у виробленнi ц стратегií враховано соцiокультурнi характеристики конкретного сустльства. Однiею з найважливтих характеристик сощально1 реаль-ностi в умовах сучасно1 Украши е полжультуршсть. Нинi "... необхiднiсть багато-культурно1 освiти в Украíнi зумовлюеться крахом економiчноí полiтики соцiалiз-му, наслдаом якого стало падання мiфу про безконфлжтний i несуперечливий розвиток вщносин мiж рiзними культурними групами" [3]. Найпослiдовнiшим i про-дуктивним втшенням iдей i пiдходiв у цьому напрямi вважаемо модель ди-зайнерсько1 школи. Така модель розробляеться i реалiзуеться у Харковi, Киев^ Львовi. Кожна з них мае "власне обличчя" й особливi творчi здобутки.
Принципово важливим е усвщомлення такого факту: кiлькiсть навчальних закладш, що займаються тдготовкою фах1вц1в у галузi дизайну, порiвняно з еко-номiчно розвиненими европейськими крашами, вкрай обмежена. Виртення проб-
леми шдготовки викладачДв дизайнерських дисциплiн в Укра!ш, дало б змогу би практично шдшти до iдеí актуально!' ниш проблеми " творення нових форм духовно!' та национально! едностГ. КрДм того, актуалiзацiя регюнально! (етнорегюналь-но!) дизайн-освiти i дизайн-ддяльностД пов'язана з полiтичними, економiчними та соцiокультурними особливостями перiоду модершзацц освiти. Так, у Киeвi вже функцюнуе навчальний заклад такого типу - Мистецький шститут художнього моделювання та дизайну Дм. Сальвадора ДалД, в якому зддйснюеться пiдготовка в галузi дизайну рiзних напрямДв i на всiх рДвнях освiти, зокрема викладачДв на рiвнi магiстрiв.
Характерними ознаками навчального процесу в 1нститут1 е:
• диверсифiкацiя способу життя i культури побуту, що впливае на механiзми формування предметно-речового середовища (на формування розвивального ос-вiтнього середовища);
• перетворення регюнальних та етнорегiональних особливостей художньо! шдго-товки студентiв iз рiзних областей Укра!ни на фактор рiзноманiття предметного середовища i стильових рiшень;
• тдготовка викладачiв-дизайнерiв на рiвнi магiстрiв, здатних творчо пiдходити до виршення психолого-педагогiчних проблем формування творчо! особистосп уч-нiв iз високим рiвнем проектно!' культури.
Аналiз основних напрямДв розвитку i характеру функцiонування дизайн-ос-вiти позначили актуальнiсть перегляду традицшних пiдходiв до шдготовки фахДв-щв цього напряму. Водночас актуальною е проблема шдготовки викладачДв ди-зайн-дисциплш, здатних вирiшувати сучаснi професiйнi завдання, вона визначила й актуалiзувала шгерес не тальки до особистостi педагога, а й до поглиблення його знань, умiнь i навичок у межах професшно-значущих дисциплiн. ЯкДсть шдготовки викладацького складу навчальних закладв, рДвень професiйно! компетентностi i позищю викладача щодо реалiзацi! основних напрямДв розвитку дизайн-освiти, створення сприятливих психолого-педагопчних умов для формування творчо! особистостД майбутнього дизайнера, його готовностi зробити свш внесок у розбу-дову системи дизайнерсько! освiти визнаемо вирДшальними щодо проблеми зрос-тання рiвня професiйно! шдготовки майбутнiх дизайнерДв.
Серед основних напрямiв розвитку дизайн-освiти - диверсифжащя та т-теграця процесу професшно! шдготовки дизайнера з мистецтвом, наукою i ви-робництвом.
Практика шдготовки дизайнера-фанвцд мае солiдну iсторiю. У незалежнш Укра!нi вона зддйснюеться через систему багатопрофДльних спецiальних навчальних закладв. Педагогiчнi проблеми - менш специфiчнi i не мають домшувального значення. Педагогiчний змiст освiти зводиться до складання номенклатури навчальних дисциплш з урахуванням минулого досвДду i навчальних планiв спорДдне-них ВНЗ iз корекщею на соцiально-економiчнi умови, що змiнилися, або новi тен-денцi! в професi!. Саме професiйна складова визначае дидактику Д методику нав-чання. Однак шд час шдготовки дизайнера-педагога Днтегративний педагогДчний компонент е домДнувальною професДйною складовою моделД фанвцд. 1нша прин-ципова вДдмшнкть полягае в рДзному змДстовому наповненнД поняття "дизайнер".
Ще один щкавий напрям диверсифДкацц пропонуе В. Сидоренко. Йдеться про впровадження програми дизайн-освгти на всДх рДвнях дошкшьно!, загально! се-
редньо! та вишшсько! освгги. Суть методолопчних принципов альтернативно! программ розбудови освгги полягае "в проекци образу культури нашого часу - образу проектно! культури" [7, с. 18-20].
Дизайн постае тут 1 як феномен культуротворчосп 1 як фундаментальна за-гальноосвиня система, що володк стратепчними потенциями 1 методолопею, що дають змогу формувати всеб1чно розвинену особисткть, брати участь у процес ранньо! професшно! оркнтацц або виховувати " фахшщв, як1 володгють проектно-творчим, штегруючим, м1ждисциплшарним мисленням" [8, с. 1-3].
Поширення принципов проектування на вс ршт 1 види освии ставить перед "дизайнером у сфер1 освии" широкомасштабн завдання розробки програм впровадження нового культуротворчого змкту в систем1 дошюльно!, загально!, позашкшьно! та професшно! осв1ти, зокрема 1 в практищ тдготовки дизайнерш-фахшщв. Водночас поява тако! юлькосп програм 1 шдсистем дизайн-освии стае особливого роду проектною д^яльнктю щодо створення р1зномаштних видш нав-чально-технолопчного обладнання, меблш, шструменту, а також навчально-ви-робничого середовища р1зних типш освишх установ.
Усе це може стимулювати появу, поряд 1з дизайном одягу, графжи, про-мислових виробш тощо, ще одного напряму - профес1йно1 шдготовки дизайнера-спещалкта. Змкт даяльносп дизайнера-педагога також розшириться. Кргм завдань шдготовки дизайнер1в у початкових, середшх та вищих професшних навчальних закладах, дизайнеру-педагогу, можливо, доведеться виршувати завдання розви-вальш, виховш, культурно-освиш, маркетингов1, профор1ентапдйн1 1 навиъ пропа-гандистськг
Процеси демократизацл 1 гумашзаци професшно! шдготовки майбутнх дизайнеров 1 викладачш дизайнерських дисциплш передбачають розробку шлянв практично!' реал1зацл особисткно-центрованих тенденцш у дизайн-освт, застосу-вання особисткно оркнтованих методик 1 систем викладання, спрямованих на створення вщповщного осв1тнього розвивального середовища. В умовах гумашс-тично! парадигми викладач 1 студент стають ршноправними учасниками педаго-пчного процесу.
Основне завдання гумашзацл дизайн-освии полягае в тому, щоб не протис-тавляти спещальну дизайнерську 1 гумангарну освиу, а шукати можливосп для формування у свщомосп майбутшх дизайнеров уявлень про шляхи впровадження гумашстично! складово! у проектну д^яльшсть. Важливим чинником реал1зацц вдег демократизацц та гумашзаци дизайнерсько! освгги е позиция викладачш дизайнерських дисциплш, яка бувае не однозначною щодо принципов, характеру 1 способ1в встановлення м1жособисткного сЩлкування, спрямованосп д^яльносп викладача на розвиток особистосп майбутнього фахшця, вмшня реал1зувати щег гумашзацл освгги у власшй педагопчнш даяльностг
Фундаментал1зац1я, неперервтсть \ комп'ютеризащя дизайн-осв1ти - це напрями, на перший погляд, недостатньо ткно пов'язан1 м1ж собою, але в сучас-них наукових дослщженнях 1з проблем вищо! освгги щ тенденцц стоять поруч, як взаемозалежш складов1 одного процесу - зростання якосп вищо! освгги. Фунда-ментал1защя професшно! шдготовки майбутнх дизайнер1в повинна забезпечити умови для розвитку у студентов системного, цшсного теоретико-методолопчного
знания, наукового, дослДдного, креативного стилю мислення, дДяльностД, спДлку-вання. Проблема фундамет'алДзацц дизайнерсько! освДти найбДльш розроблена щодо техшчного та технолопчного забезпечення вищо! освДти, заснованих на фундаментальному знаннД в галузД мистещвознавства, архДтектури та шженерц. Однак дидактичний аспект проблеми розроблено недостатньо. Зокрема вДдсутш системш дослДдження, що розкривають дидактичш основи фундаменталДзацц навчання сто-совно гуманитарно! освДти. На шляху до створення системи вищо! дизайнерсько! освДти проблема фундаменталДзацц набувае особливого значення. Це зумовлено насамперед специфДкою професшно! дДяльностД сучасного дизайнера, яка е знач-ною мДрою наукоемною, штелектуальною, творчою.
У теоретичних дослДдженнях Д в емпричних визначеннях професи дизайнера головним е виявлення специфДки тдготовки дизайнера-фахДвця шляхом знахо-дження оптимального сшввДдношення художшх, естетичних, шженерних, сощаль-них та Днших складових професи. ДонинД проблема досить переконливо вирДшува-лася через спДввДднесення кожно! з них Дз типологДею Д масштабами проектованого об'екта (рДч, комплекс, ансамбль, середовище), що визначають професДйну сферу або вид дизайну (промисловий дизайн, дизайн одягу, графДчний дизайн тощо). Кожний напрям дизайн-дДяльностД визначав необхДдш пропорщ! складових професи та !хш яккш критери. МоделД та етапи тдготовки дизайнера-педагога, - пи-ше В. П. КлДмов, - можуть не збДгатися Д не бути синхронними процесу тдготовки дизайнера-фахДвця. Вони вДдрДзняються за сукупнктю цДльових та змДстових позиций. СпецифДчним завданням тдготовки дизайнера-педагога е знаходження гармо-шйно! едностД професшно! та педагопчно! складово! [4, с. 13 5-148].
НДколи ще студенти мистецьких Д техшчних ВНЗ не мали такого широкого доступу до фундаментальних праць науковщв, мистецтвознавцДв, дизайнерДв, фД-лософДв Д психолопв, у яких грунтовно, на соновД поглибленого аналДзу, осмислено проблеми, якД постають перед людиною, яка мрДе Д докладае зусиль для досягнення вершин у своему професДйному розвитку. ФахДвець, обравши шлях неперервно! професшно! освДти, в умовах сьогодення мае можливДсть постДйного поповнення сво!х знань найновДшими досягненнями науки Д технДки. У системД дизайнерсько! освДти комп'ютерш засоби ефективно використовуються не лише для вирДшення техшчних завдань проектування. Вплив цифрових технологш дедалД бДльше поши-рюеться на гумаштарш аспекти професшно! шдготовки.
1де! духовностД та "реанДмацД!" культурно! пам'ятД безпосередньо пов'язаш з культурно-еколопчною концепщею дизайну, що розвиваеться в працдх О. Гешса-ретського [2], К. Кондратьево! [5], В. Сидоренко [7, 8], Г. Кур'ерово! [6]. ДослДдни-ки обстоюють думку, щодо проектовщповщносп культурно-еколопчно! проблематики дизайну яка полягае в тому, що за будь-яких обставин технолопчного, Дн-формащйного або економДчного розвитку важливо шукати Д знаходити такий поворот подай, таку стратегДю проектного освоення "пропонованих обставин", якД слугували б посиленню, а не послабленню культурно! своерДдносп предметного середовища, способу життя. Жодна з можливих тенденцш розвитку не повинна виключатися з поля зору дизайнера.
Висновки i перспективи подальших розвщок. Висвилеш напрями ста-новлення дизайн-освДти та чинники, що сприяють !х устшнш реалДзаци, а також
суперечносп, яш виникають на цьому шляху, у сукупносп е предметом наукових досл1джень фолософ1в 1 мистецтвознавцов, психологов 1 педагогов, соцюлопв та економктов. Зусилля багатьох з них спрямован на створення модел1 ефективного розвитку дизайну як перспективного напряму людськоо дояльносп, умов переходу в1д шдустр1ального сусшльства до постшдустр1ального, а також модел1 самого дизайнера як особистосп, фаховця з високим ровнем профе^йно!' компетентносп на етапах його становлення 1 вщповщно до сучасних вимоги пост1ндустр1ального суспольства.
Отже, кожний 1з напряшв дизайн-освии мае загальн та особлив1 цш, во-лодае р1зними засобами 1 можливостями створення умов функцюнування культу-ротворчого середовища, ступенем розв'язання задач навчання та виховання. Так, виховн можливосп предметного середовища проживання людини можуть бути обумовлеш якостями матер1ального оточення, але головним чином - якктю вщно-син, ступенем творчо!' активносп персошфжованих носив культуротворчост!
Сьогодт в1дцентров1 процеси р1зного масштабу 1 р1вня в освт можуть до-латися не тольки проектуванням нових оргашзацшно-управлшських або змктов-но-функцюнальних систем, але й оргашзащею комплексних анал1тичних (перед-проектних) або експертних досл1джень 1з виокремлення позитивного змкту тради-цшних педагопчних новацш у педагопчнш теорц та практищ. Наприклад, таш по-няття, як педагопчш технологи, педагопчне проектування, моделювання та шш1, формально мають проектш ознаки, можуть мати р1зне змктове наповнення, дале-ке в1д парадигм дизайн-освии, довольно тлумачитися представниками р1зних педагопчних шкш. Практично йдеться про проблему, яка порушуеться у багатьох сучасних дослщженнях (6. Антонович, А. Бредихш, 6. Вишневська, А. Дджур, В. Кломов, В. Сидоренко В. Папанек, В. Прусак, В. Шпольчак та ш.) [1, с. 3-8]. Й формулюють як "проектування осв1ти", "дизайн-осв1ти", "дизайн (у сфер1) освии". Тобто це можна розглядати як тенденцою концептуально!' екстраполяцц проектних методов дизайну в систему освии "з метою створення освитх програм - вщ ло-кальних 1 оперативних до загальних 1 довготривалих" [6]. У цьому випадку дизайн стае, дшсно, частиною будь-яко!' педаголчно!' освии 1 за сприятливих умов розвитку мае перспективу стати обов'язковою дисциплшою у педагопчних та профе-сшно-педагопчних ВНЗ. Умовно (або попередньо) квал1ф1кащя суб'екта ще!' верси може бути визначена як "дизайнер освии" або "дизайнер осв1ттх технологш".
Дизайнер-спещалкт, створюючи реч1 1 середовище за законами краси, де його смак реал1зований в композицп об'екта, по-своему бере участь в естетичному вихованш. Вщомо, що естетично значуще середовище мае здатнкть впливати на аудиторда "поволГ, формуючи 1 розвиваючи основт елементи щннкно-оркнта-щйно!' сввдомостг естетичне почуття, смаку, ощнки. Однак реч1 в дизайн - не предмет милування. 1х споживання вщбуваеться без культурного посередника, в процес повсякденност! 1манентт естетичт якост1 об'екта дизайну можуть бути 1 не сприйнят споживачем. Зворотнш зв'язок вщсутнш. Процес виховання тут ко-мушкативний, а не даалоговий.
Дквим чинником професшного розвитку майбутнього дизайнера е ди-зайнерська преса, яка ще не вичерпала себе з появою шформацшних комп'ютер-них технологш. I студенти, 1 викладач1 найштенсившше використовують р1зт за-
рубiжнi i вiтчизнянi видання, зокрема так зваш "глянцевi журнали" як поабники, тдбираючи зразки iлюстративних матерiалiв для сво!х творчих пошуюв. В Укра-1Ш дизайнерська преса ще не устаткувалася, i мережа прoфесiйних видань з дизайну тшьки формуеться. Разом з тим, пошнчено з державною мoнoпoлieю на ви-давничу дiяльнiсть. Випуск жyрналiв про дизайн поспйно привертае увагу приват-них швестор1в як перспективний i прибутковий сектор бiзнесy. Кожне дизайнерсь-ке видання ввдображае певну авторську точку зору на професда, що робить арт-критику бшьш рiзнoманiтнoю. Таким чином, в украшського дизайну почало фор-муватися свое iнфoрмацiйне поле, сприяння популяризаид професй' та формуван-ня критерив oцiнки дизайнерського твoрчoстi та консолщаид суб'ектав дизайнерсь-кого ринку.
Лiтература
1. Антонович G.Ä. Теорiя i методика дизайну в KOHTeKCTi розвитку концеици сучасного нацiонального дизайну / G.Ä. Антонович // Пeдагогiка вищо! та середньо! школи : зб. наук. праць. - Спец. вип.: Мистeцько-пeдагогiчна освiта: проблеми та перспективи. - Кривий Pir : Вид-во КДГГУ, 2005. - № 13.
2. Генисаретский О.И. Культурно-антропологическая перспектива / О. И. Генисаретский. -М., 1995. - 215 с.
3. Дмитриев Г.Д. Многокультурное образование / Г.Д. Дмитриев. - М. : Изд-во "Искусство", 1999. - 178 с.
4. Климов В.П. Научное обеспечение дизайн-образования / В.П. Климов // Образование и наука. - Известия УрОРАО. - 2005. - № 21 (32). - С. 34-35.
5. Кондратьева К. А. Этнокультурные основы в практике современной региональной дизайн-графики / К.А. Кондратьева. - М., 2005. - 156 с.
6. Курьерова Г.Г. Экология предметного мира как стратегия дизайна в постиндустриальный период / Г.Г. Курьерова. - М. : Изд-во ВНИИТЭ, 2008. - 132 с.
7. Прусак В.Ф. Становлення дизайн-освгги в Украхш / Володимир Прусак // Вюник Львшського нащонального ушверситету ш. 1вана Франка. - Сер.: Педагопчна. - Львш : Вид. центр ЛНУ ш. 1вана Франка. - 2002. - Вип. 16, ч. 1. - С. 80-87.
8. Сидоренко В.Ф. Образование: образ культуры / В.Ф. Сидоренко // Техническая эстетика. -М. : Изд-во "Искусство", 1989. - № 1. - С. 17-18.
9. Сидоренко В.Ф. Генезис проектной культуры и эстетика дизайнерского творчества : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра искусствовед. - М. : Изд-во ВНИИЕЭ, 1990. - 32 с.
Фурса О.А. Основные направления и факторы становления дизайн-образования
Раскрыта проблема функционирования и развития современного дизайн-образования. В историко-педагогическом контексте рассмотрены и прокомментированы традиционные подходы к подготовке специалистов этой отрасли. Особое внимание уделено разделению семантики понятий: "качество высшего образования" и "качество вузовской подготовки" по отношению к профессиональной подготовке дизайнеров.
Ключевые слова: дизайн-образование, качество высшего образования, качество вузовской подготовки, модернизация профессионального образования, фундаментализация высшего образования.
Fursa O.O. Basic directions and factors of becoming of formation of design
The article deals with the problem of functioning and development the modern design education. The traditional approaches of training the specialists of this brunch are examined and commented in historical pedagogical context. The special emphasis is on the distinguishing between two concepts: "the quality of higher education" and "the quality of high school training" in regard to professional designers' training.
Keywords: design education, the quality of higher education, the quality of high school training, modernization of professional education, fundamentalization of high education.
