CC BY
32
ризму Дсторично перерваною виявилась християнська традицiя. ЗвДдси поява поко-лiнь, рДвень освiченостi котрих у галузi сакрального мистецтва, як i мистецько!' класики, мав би бути значно вищий.
ГуманДтарно-культуротворча стратегiя фiлософií освiти орieнтуe на свггог-лядно-цiннiснi прiоритети людсько!' здатностД екзистенцшного самовизначення як особистiсного "тут-ьтепер" творення буття-у-культурi.
Однак в Укрш'ш все ще вiдсутнe системне впровадження фiлософií освiти для педагопчних, й загалом гумангарних спецдальностей, не кажучи вже про асш-рантуру, мапстратуру чи питання наступностi (коледж - университет - шслядип-ломна освта). Зазначенi проблеми потребують вирiшення на ршш Закону "Про ви-щу освиу" . Це активiзуватиме випереджальний розвиток вичизняно!' освишо га-лузД, культуротворчД педагогiчнi рефлексií, а головне - входження Украши у свгго-вий Днтелектуально-комушкативний простДр.
Лiтература
1. Фшософш освгги : навч. поабн. / за заг. ред. В. Андрущенка, I. Предборсько'! - К. : Вид-во НПУ iM. М.П. Драгоманова, 2009. - С. 10-12.
2. Черепанова С.О. Фшософш осв1ти. Свггоглядно-гумаштарний вимр: людина - наука -культура - мистецтво - стиль мислення : монографш / С.О. Черепанова. - Львш : Вид-во "Свгг", 2011. - 408 с.
Черепанова С.А. Мировоззренчески-ценностный потенциал философии образования
Рассмотрен культуротворческий подход к философии образования, единство базисных бытийно-ценностных концептов и целеполагания - становление личности как субъекта культуры. Показано, что в онтологическом смысле философия образования конституируется как философия человека и способ бытия человека в универсуме культуры.
Ключевые слова: философия образования, человек, наука, культура, искусство, стиль мышления.
Cherepanova S.O. Worldview valuable potential of education philosophy
The article deals with worldview cultural approach to education philosophy, the unity of basic system-building concepts and aim-centered strategy - the formation of a person as the subject of culture. It runs that in ontological comprehension education philosophy is considered as philosophy of a man and his way of existence in the universum of culture.
Keywords: education philosophy, a person, science, culture, art, way of thinking.
УДК[377.44+37.036]: 7.012 Доц. О.А. Швець, канд. пед. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ ДИЗАЙНЕРА НА ПОЧАТКОВО-МУ ЕТАП1 ПРОФЕС1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Обгрунтовано педагопчш умови адаитацн фахiвця з дизайну на початковому еташ професшно! дшльносп, з урахуванням особливостей !х базово! осв^и у вищих навчаль-них закладах: експертиза професшно! компетентност дизайнера, визначення творчих проблем дизайнерiв i ix прогнозування, використання власних знань i досвщу, забезпе-чення ефективно! консультативно! допомоги, використання сучасних комп'ютерних тех-нологiй, створення спецiальниx центров з шдвищення квалiфiкацii.
Ключовi слова: комп'ютерш технологи, дизайн-освiта, шдвищення квалiфiкацii.
Удосконалення професшно!' пiдготовки фахДвщв е важливим напрямом те-орií та методики професДйно' освiти. Актуальнiсть органiзацií пiдвищення квалДфД-кацií фахiвцiв з дизайну грунтуеться на положеннях Законiв Укра'ни "Про освиу", "Про вищу освиу", Нацюнально!' доктрини розвитку освии, а також Постанови КабДнету МiнiсIрiв Украши "Про першочерговi заходи щодо розвитку национально!' системи дизайну та ергономДки i впровадження 'х досягнень у промисловому комплексД, об'ектах житлово', виробничо' i сощально-культурно!' сфер".
Професшна дДяльнкть дизайнера пов'язана з мистецтвом, iнженерiею, есте-тикою, праксеологiею та Дншими галузями: дизайнер повинен володии елемента-ми знань та умДнь зД сумДжних специальностей, таких як: художник, конструктор, кресляр, архггектор, декоратор тощо, а також комп'ютерними технологДями.
СуперечностД мДж сучасними вимогами сустльства до фахДвця з дизайну та рДвнем його базово' та шслядипломно!' тдготовки; ДнновацДйними процесами у су-часному дизайнД та можливостями формування Д розвитку професшно!' компетен-тностД дизайнера в умовах шслядипломно!' освии; сощальними потребами високо-го рДвня професДйного творчого потенщалу дизайнера та реальними можливостями його реалДзацц, створюють певнД проблеми в дизайн-освт.
АналДз психолого-педагопчно!' та спещально!' лиератури з проблеми дослД-дження показуе, що на сьогодш дослДджено рДзномаштш аспекти тдготовки та професшно!' ддяльностД дизайнера (О. Бойчук, В. Даниленко, Ю. Легенький, А. Че-бикДн, В. Глазичев, А. 1конников, М. Станкевич, В. Рунге, В. Сеньковський, С. Мигаль та Дн). Проблеми шслядипломно!' освии та освии дорослих розглянуто у працях роботи С.1. Змива, Б.А. Дьяченка, А.1. КузьмДнського, М.В. КларДна, М.Ю. Красовицького, Т.1. Сущенко, Ю.М. КулюткДна, О.В. ОнушкДна, Н.Г. Прота-сово', В.1. Бондаря, 1.П. Жерносека, В.1. Маслова, ВВ. ОлДйника та Дн. Водночас умови творчого розвитку та адаптацц дизайнеров у професДйнш дДяльностД поки-що не дослДджено.
Мета дослщження - обгрунтувати педагопчш умови адаптацц фанвщв Дз дизайну на початковому етап професшно!' даяльносп з урахуванням особливостей 'х базово' освии у вищих навчальних закладах.
УнаслДдок багатоплановостД та рДзнобДчностД галузД дизайну, фахДвщ ще!' га-лузД мають рДзну базову освиу, зокрема мистецьку, техшчну, ергономДчну тощо. Не-однозначшсть вимог як до дизайнерських виробДв, так Д до самого фахДвця у галузД дизайну, зумовлюе значущДсть творчих здабностей та можливостей дизайнера, за-безпечення наявностД фанвщв Дз творчим шновацшним дизайнерським мисленням.
На сучасному еташ освиа дорослих виконуе комплекс функцш, що забезпе-чують цшсшсть нового виду даяльносп або якДсно нового виду вже набуто': адап-тивну - розумДння Д сприйняття нових умов життя; шформацшну - вмДння знайти, вибрати, використати, створити необхДдну шформацю, тдвищити власну грамот-нДсть; розвивальну, що дае змогу оволодати новими способами даяльносп. Неперер-внДсть професшно!' освии "передбачае такД фактори: поеднання формально' Д неформально' освии; стимулювання навчання щншстю освии; защкавлешсть держави у використанш штелектуальних ресурсДв у сощально-економДчних перетвореннях; тдтримка засобами масово' шформаци Дде' "навчання протягом усього життя"; стимулювання роботодавцями функционально!' грамотносп пращвника" [8, с. 93].
Проблема сшввщношення базово! освии 1 досвщу набула в умовах склад-носп перехщного перюду нов1 риси. Змша матер1ально1 структури виробництва сьогодш здшсиюеться швидше, шж збагачення особистого досвщу. Кр1м того, постшно зростае потж ново!' шформацп, яку принципово не можна отримати з досвщу. Складаеться ситуащя, при якш практично кожному пращвников1 протя-гом усього перюду трудово! д1яльност1 потр1бно давати певш "дози" додатково! освгти, яш забезпечували б поспйне збагачення змкту знань 1 розум1ння суп тз-навальних явищ на р1вш останшх досягнень науки 1 техшки [7]. Пвд неперервною освгтою 1нод1 розумдать просте доповнення базово!' осв1ти, р1зноман1тн1 форми навчання, шдвищеиия квал1ф1кацИ', перетдготовки, яш здайсиюються протягом усього трудового життя людини, тобто маемо на уваз1 освиу для дорослих.
Як зазначае М. Солдатенко, принцип неперервносп "мае бшьш глибоке значения, вш передбачае яккно шший тип взаемодц особистосп 1 сустльства протягом усього життя людини. Вш передбачае, кр1м того, створеиия 1 функщоиуван-ия системи державних, кооперативиих, громадських освгтшх установ, яш могли б забезпечувати пост^йну загальноосвиню 1 профеайиу тдготовку та переквал1ф1-кащю людини з урахуваниям 11 бажаиь, можливостей та потреб сустльства" [7, с.230]. Наявшсть системи освгти для дорослих як р1вноправного партнера тради-щйно! системи освгти, яка б гиучко й оперативно реагувала на вс освгтш вимоги суспшьства, зшмае з традищйно! системи завдания навчити людииу всьому раз 1 на все життя.
Професшна даяльшсть фах1вц1в 1з дизайну спрямована на розробку функщ-онально корисиих, зручиих, естетично досконалих вироб1в. У розвитку профе-сшиих якостей дизайнер1в дощльно враховувати наявшсть видав сучасно! ди-зайнерсько! творчосп (1ндустр1альний дизайн, дизайн мебл1в та штер'еру, граф1ч-иий дизайн, комп'ютерний дизайн, дизайн середовища, дизайн виставкових експо-зицш, дизайн одягу та аксесуар1в, арт-дизайн тощо).
Цим обумовлеш висою вимоги, що !х сусшльство ставить перед кожним, хто прагне займатися дизайнерською даяльшстю на належному творчому та техио-лопчному р1вш Серед прюритетних складових профес1онал1зму дизайнера визна-чають: професшиу необхщшсть; професшиу придатшсть; профеайиу компетен-тшсть; професшиу задоволешсть; професшиий успх [4].
Уся робота з шдвищеиия квал1ф1кацИ' пращвниюв мае базуватися на випе-реджувальнш шформацп про змкт 1 класифжащю трудових процес1в, визначенш змкту, форм 1 методав iнженерно-педагогiчноí д1яльност1 з урахуваниям сучасних соцiально-економiчиих умов, розвитку суспльства в умовах ринку пращ [1]. На думку цього автора, провщними формами i методами навчання у системi шдвищеиия квалiфiкацií мають бути: робота у склада команд, творчих груп, сформова-них на основi принципш соцюшки; проведения навчаючих, треиувальних, оргаш-заиiйно-дiяльнiсних кор; iмiтацiйне моделювания, розв'язаиия педагогiчних задач, аналiз ситуаций; розробления блок-модушв; використання методав розвитку осо-бистостi; творча самостшна робота слухачш; захист проектав.
Успiшна реалiзаиiя названих положеиь можлива за достатньо повного методичного забезпечення навчального процесу, а також застосування нових ефек-тивних форм пiдвищеиия квалiфiкаиií, таких як: робота у склада творчо! групи;
дискретне тдвищення квал!фшацц; пролонговане пiдвищення квал!ф!кащ!; дис-танщйна форма (система "штернет", телекомп'ютерна система).
Автори, зокрема О. Купцов, тдкреслюють доцiльнiсть "органiзацií науко-вих центрiв для координацií та проведення дослiджень iз проблем пiдвищення ква-лiфiкацií, оскiльки цi проблеми носять специфiчний характер i вимагають для сво-го вирiшення ретельних самостшних наукових пошукiв" [5, с. 33]. Це актуалiзуe проблему пiдготовки викладачiв для системи удосконалення професiйноí тдготовки [3]: забезпечення фахiвцiв ефективною консультативною допомогою з кон-кретних питань i професiональних проблем; забезпечення пращвниюв усiх р1вн1в актуальною професшною iнформацieю, використання для цього сучасних комп'ютерних технологiй, функцiонування Центру сучасних технологш навчання; виявлення актуальних освггшх потреб пращвниюв та прогнозування цих потреб; виявлення специфiки освiтнiх процес1в у системi перетдготовки та тдвищення квалiфiкацií фах1вщв; дослiдження особливостей процесу навчання у системi шд-вищення квалiфiкацií, його безпосереднiх та майбутшх результатов; розроблення нових напрям1в i моделей навчання; квалiфiкацiйну психолого-педагогiчну ек-спертизу пращвниюв з подальшим наданням рекомендацiй щодо використання конкретно! особи на конкретному робочому мiсцi та розроблення шдив!дуальних планв !х удосконалення.
Нижче викладено педагогiчнi умови адаптацц фах1вця з дизайну на почат-ковому етап професiйноí дiяльностi з урахуванням особливостей !х базово! освгги у вищих навчальних закладах.
Оскшьки пiдготовка фахiвцiв у галузi дизайну е вiдносно новою у профе-сiйнiй педагогiцi, то спостерiгаемо рiзноплановiсть íх базово! освiти. Фахiвцi з мистецькою освiтою вбачають вирiшення професшних проблем з iншого боку, шж фахiвцi з освiтою технiчною. Тому первинна експертиза i корекця базово'' ос-вiти фах1вця е першим, але надзвичайно важливим етапом становления дизайнера та його подальшого профеайного розвитку. Специфiка дизайнерсько! дiяльностi потребуе застосування креативного тдходу до тдготовки та перетдготовки фа-х1вщв на первинному етапi професiйно! дiяльностi. Передусш тут необхщний ш-дивiдуальний шдхвд до кожного слухача, виявлення його творчих запиттв та прогнозування професшних можливостей.
Особливост! професiйно! тдготовки дизайнер1в з рiзною базовою освтою повиннi стати джерелом збагачення та розвитку в процес !х даяльност! Завданням адаптацi! мае бути не лише прямий зв'язок (забезпечення новими знаннями з! су-м!жних дисциплш, формування дизайнерського мислення тощо), але й зворотнш, який передбачае використання досв!ду базово! освгги конкретного фах1вця для удосконалення його дизайнерських ушнь та навичок.
На початковому еташ професшно! д!яльносп фах1вець з дизайну потребуе консультативно! допомоги, зокрема поповнення знань, !х корекщ! в контекст! дизайнерського свггогляду ! проблематики. Тому нев!дкладним завданням е забезпечення таких фах1вщв можливктю отримати консультативну допомогу, вщповвдну спещальну лггературу тощо.
Сучасний дизайнер не може обштися без комп'ютерного моделювання, тому одним !з важливих завдань його професшно! адаптацц е вдосконалення воло-
дання комп'ютерною техшкою, ознайомлення з вщповщними програмами. Особливо це стосуеться тих фахшщв, яш вчилися у мистецьких вишах.
Основним завданням таких центров е штегращя техшчних, мистецтвознав-чих та 1нших галузевих аспектiв шдготовки фахгвця у тдготовку власне ди-зайнерську, яка мае чггку структуру i спрямована на формування професшних знань та умiнь дизайнера для виртення конкретних виробничих проблем.
Лггература
1. Батышев С.Я. Прогностическая ориентация профессионального образования / С.Я. Батышев // Педагогика : науч.-теорет. журнал. - 1988. - № 6. - С. 22-27.
2. Змеев С.И. Образование взрослых в России и в мире // Педагогика : науч.-теорет. журнал.
- 1999. - № 5. - С. 106-108.
3. Кожухова Т.В. Цльова спрямовашсть навчання викладачш фармацевтичних закладов освгги на курсах тдвищення квал1фгкацй' // Неперервна професшна освгга: теорiя i практика : зб. наук. праць. - К. : Вид-во "Лiбра". - 2001. - Ч. 2. - С. 168-173.
4. Кравченко А.М. Вимоги до професiоналiзму керiвника сучасного навчально-виховного закладу Педагогша математики i природознавства. IV Всеукрашсью читання, присвяченi пам'ятi М.В. Остроградського, 4-5 жовтня 2000 р. Зб. статей. - Полтава : Вид-во ПО1ПОПП, 2000.
- С. 30-32.
5. Купцов О.В. Непрерывное образование руководителей и специалистов народного хозяйства // Современная педагогика : науч.-теорет. журнал. - 1982. - № 6. - С. 29-34.
6. Олшник В.В. Проблеми шдвищення квалiфiкацil прандвнигав профтехосв™: стан дослщженост у професшнш педагогшд / В.В. Олшник // Педагогика i психологш професшно! освiти. - 2000. - № 2. - С. 28-37.
7. Солдатенко М.М. Проблеми розвитку неперервно! професшно! освiти / М.М. Солдатенко // Неперервна професшна освга: проблеми, пошуки, перспективи : монографiя / за ред. 1.А. Зязюна. - К. : Вид-во В1ПОЛ, 2000. - С. 228-248.
8. Федорова Н.Ф. Андрагогжа як шновацшна галузь в освiтi / Н.Ф. Федорова // Сучасш шформацшш технологи та шновацшш методики навчання у тдготовщ фах]вщв: методологiя, теорiя, досвщ, проблеми : зб. наук. праць / редкол.: 1.А. Зязюн (голова) та ш. - К.-Вшниця : ДОВ "Вшниця". - 2006. - Вип. 9. - С. 92-97.
Швец Е.А. Особенности творческого развития дизайнера на начальном этапе профессиональной деятельности
Обоснованы педагогические условия адаптации специалиста по дизайну на начальном этапе профессиональной деятельности, с учетом особенностей их базового образования в высших учебных заведениях: экспертиза профессиональной компетентности дизайнера, определение творческих проблем дизайнеров и их прогнозирования, использование собственных знаний и опыта, обеспечение эффективной консультативной помощи, использование современных компьютерных технологий, создание специальных центров по повышению квалификации.
Ключевые слова: компьютерные технологии, дизайн-образование, повышение квалификации.
Shvec OA. Features of creative development of designer environment at an early stage of professional activity
The article substantiates the pedagogical terms of adaptation of specialist in design at an early stage of professional activity with the considering features of their basic education in high education institutions: the examination of professional competence of the designer, the definition of creative designers problems and their prediction, using own knowledge and experience, providing effective advice, using modern computer technology, the establishment of special training.
Keywords: computer technology, design education, training.
